ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"08" серпня 2013 р. м. Київ К/9991/11420/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
суддів : Островича С.Е., Голубєвої Г. К., Степашка О. І.
розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Цегла Кременчука" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про скасування рішення, -
ВСТАНОВИЛА
Товариство з обмеженою відповідальністю "Цегла Кременчука" (далі - ТОВ "Цегла Кременчука") звернулось до суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі - Кременчуцька ОДПІ) в якому просить скасувати рішення.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2011 року позов ТОВ "Цегла Кременчука" задоволено.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2012 року апеляційну скаргу Кременчуцької ОДПІ залишено без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2011 року - без змін.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції Кременчуцька ОДПІ подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2012 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Цегла Кременчука" у задоволені позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.
ТОВ "Цегла Кременчука" у період з травня 2010 року по квітень 2011 року подавалися до Кременчуцької ОДПІ податкові декларації з податку на додану вартість, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів та реєстри отриманих та виданих накладних за вказаний період.
В травні 2011 року Кременчуцької ОДПІ проведено аналіз декларацій з податку на додану вартість, поданих позивачем за 12 послідовних податкових періодів (травень 2010 року - квітень 2011 року). Перевіркою встановлено, що підприємство подає податкові декларації з ПДВ, які свідчать про відсутність постачання/придбання, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.
Кременчуцькою ОДПІ винесено рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість №115 відповідно до п.п. "г" п. 184.1 ст. 184 розділу V Податкового кодексу України.
Статтею 183 Податкового кодексу України визначено порядок реєстрації осіб як платника податку на додану вартість. Особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для сплати податку.
У відповідності до п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у разі, якщо:
а) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної ст. 181 цього Кодексу, за умови сплати суми податкових зобов'язань у випадках, визначених цим розділом;
б) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний або передавальний баланс щодо своєї діяльності відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов'язань із податку у випадках, визначених цим розділом;
в) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість;
г) особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту;
ґ) установчі документи будь-якої особи, зареєстрованої як платник податку, визнані рішенням суду недійсними;
д) господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута;
е) платник податку ліквідується за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання) або особу звільнено від сплати податку чи її податкову реєстрацію анульовано (скасовано, визнано недійсною) за рішенням суду;
є) фізична особа, зареєстрована як платник податку, померла, її оголошено померлою, визнано недієздатною або безвісно відсутньою, обмежено її цивільну дієздатність;
ж) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу;
з) закінчився строк дії свідоцтва про реєстрацію особи як платника податку на додану вартість;
и) обсяг постачання товарів/послуг платниками податку, зареєстрованими добровільно, іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що період, протягом якого податковим органом встановлена відсутність постачання/придбання позивачем товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, визначено травень 2010 року - квітень 2011 року.
Згідно з п. 1 розділу XIX Податкового кодексу України цей Кодекс набирає чинності з 01 січня 2011 року.
Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що норми Податкового кодексу України можуть застосовуватися лише до правовідносин, що виникли після 01 січня 2011 року, а тому посилання відповідача на порушення позивачем пп. "г" п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України є необґрунтованим.
До 01 січня 2011 року правовідносини з приводу анулювання свідоцтва платника ПДВ були врегульовані Законом України "Про податок на додану вартість".
Підстави для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість передбачені підпунктами "а"-"е" п. 9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість".
Закон України "Про податок на додану вартість" у якості підстави анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість не містить такої підстави як: особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.
Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що приймаючи рішення №115 від 30.05.2011 року, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ТОВ "Цегла Кременчука".
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення, постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді
С.Е. Острович
Г. К. Голубєва
О. І. Степашко
