БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД
ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 21-202
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Справа №730/1107/13-ц
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" жовтня 2013 р. м.Борзна
Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі
головуючого судді Тіслюка І.І.
секретар Циліцька Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Борзнянської міської ради, ПП «Землемір», за участі третьої особи без самостійних позовних вимог Відділу Дерземагенства України в Борзнянському районі Чернігівської області про визнання незаконним та про скасування рішення 23 сесії 5 скликання Борзнянської міської ради від 21.07.2009 року про передачу у приватну власність земельних ділянок, про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та про стягнення моральної шкоди,-
встановив:
ОСОБА _1 звернувся до Борзнянського районного суду з позовом до ОСОБА_2, Борзнянської міської ради, ПП «Землемір», а також третьої особи без самостійних позовних вимог Відділу Дерземагенства України в Борзнянському районі Чернігівської області, в якому просив суд винести рішення про визнання незаконним та про скасування рішення 23 сесії 5 скликання Борзнянської міської ради від 21.07.2009 року про передачу у приватну власність земельних ділянок, про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та про стягнення моральної шкоди.
В обґрунтування позову ним зазначено, що на праві особистої приватної власності йому належить домоволодіння по АДРЕСА_1, яке успадковане від матері ОСОБА_3. Він має у користуванні земельну ділянку, надану для будівництва та обслуговування житлового будинку.
Суміжним землекористувачем є ОСОБА_2, який зі своєю дружиною ОСОБА_4 на протязі тривалого часу чинять йому перешкоди в користуванні земельною ділянкою. Вони не погоджуються відновити межу земельних ділянок, яка виражена на місцевості парканом у формі дуги із металевої сітки.
Зазначене позбавляє його можливості виготовити технічну документацію на цю земельну ділянку та приватизувати її. Межа між земельними ділянками існувала у формі дуги на протязі більше 20 років.
З метою оформлення приватизаційних документів на земельну ділянку він звертався з заявою до виконкому Борзнянської міської ради. Комісія, яка провела обстеження суміжних з сусідом земельних ділянок, встановила, що ОСОБА_2 не погоджується відновити межу між земельними ділянками в акті, виготовленому за його (ОСОБА_1) замовленням землевпорядним підприємством ТОВ «Інком +» і відмовляється підписувати акт погодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі.
Про те, що сусід вже оформив земельні акти на прилеглу до його будинку земельну ділянку він дізнався у березні 2013 року коли слухалась у суді справа за позовом ОСОБА_2 до нього про усунення перешкод у здійсненні права власності.
Видача ОСОБА_2 державних актів про право власності на земельні ділянки відбулась на підставі рішення 23 сесії 5-го скликання Борзнянської міської ради, з урахуванням виготовленої технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі, яке проводило землевпорядне підприємство - ПП «Землемір» у м.Борзна.
Одним з питань, які вирішуються при виготовленні технічної документації є погодження зовнішніх меж земельної ділянки ОСОБА_2 із сусідніми землекористувачами, якими крім нього є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Однак, він вважає що ніякого погодження зовнішніх меж земельної ділянки, що повинно передувати видачі державного акту на землю, не проводилось і акт погодження йому для підпису не надавався. Його сусіди ОСОБА_5 та ОСОБА_6 такої ж думки, що зазначений акт погодження їм на підпис також не надавався.
Він звертався з заявою до Борзнянської районної прокуратури 20.06.2012 року з вимогою про проведення перевірки належності підписів суміжних користувачів в акті встановлення і погодження меж земельної ділянки по АДРЕСА_2. Потім заява передавалась до міліції, яка проводила слідство.
Отже, він вважає, що підписи сусідів в акті погодження підроблені, а тому ОСОБА_2 незаконно приватизував частину земельної ділянки, яка мала б належати йому.
Вважає що проходження межі незаконно змінено сусідом, оскільки значно раніше, років 20 тому назад вони цю межу узгоджували і він встановив сітку згідно з планом, що його надав йому ОСОБА_2 на належну йому земельну ділянку.
Враховуючи зазначене він просить суд винести рішення про визнання незаконним та про скасування рішення 23 сесії 5 скликання Борзнянської міської ради від 21.07.2009 року про передачу у приватну власність ОСОБА_2 земельних ділянок, а також про визнання недійсними державних актів ЯИ №409083 та ЯИ №409084 на право власності на земельні ділянки, а також стягнути з відповідача ОСОБА_2 заподіяну моральну шкоду в розмірі 5000 грн.
Моральна шкода полягає у тому, що він є інвалідом 1 групи, оскільки переніс в 2005 році ішемічний інсульт. Пізніше, в 2009 році, він переніс інфаркт міокарда, виявлено також цукровий діабет 11 типу, а тому перебуває під постійним медичним наглядом і потребує постійного догляду.
Переживання, нервовий стрес, пов`язані з порушенням звичного життя внаслідок дій ОСОБА_2 Тому, він неодноразово викликав швидку допомогу та деякий час перебував на лікуванні у Борзнянській центральній районній лікарні. Через наслідки протиправних дій відповідача ОСОБА_2 він знаходиться в стані пригніченості. Страждає також його дружина ОСОБА_7, яка здійснює догляд за ним як за інвалідом. Тому завдану йому моральну шкоду він оцінює в 5000 грн.
В судовому засіданні позивач позов підтримав.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав у повному обсязі заявлених вимог.
Він вважає що під час оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки навколо свого будинку по АДРЕСА_2 ним було дотримано всіх вимог законодавства, на підставі яких виготовляються державні акти на землю. Документи з дозволом на проведення будівництва будинку та будівель господарського призначення він отримав у середині 1980 року. Ці документи містять план з визначенням меж земельної ділянки, які залишились незмінними після оформлення державних актів на землю.
Він зауважив, що більшу частину питань, що пов`язані з приватизацією земельних ділянок, з причини зайнятості він вирішував за допомогою своєї дружини ОСОБА_4 і тому не всі деталі спору йому відомі. Він особисто не відчуває негативних почуттів по відношенню до ОСОБА_1 і завжди знаходив з ним порозуміння. Пригадав, що на самому початку їх сусідського проживання, після того як померла мати позивача, ОСОБА_1 почав господарювати в господарстві своєї матері, він не заперечував проти прохання ОСОБА_1 щодо тимчасового переміщення межі за рахунок території його земельної ділянки з метою більшої зручності для сусіда. Однак, згодом цей факт був забутий. Розмежування ділянок забезпечувалось сіткоподібною загорожею з тонкого дроту з додаванням листів шифера.
Вважає що оформлення державних актів на землю відбулось на законних підставах і вони не підлягають скасуванню. Вимогу про відшкодування моральної шкоди вважає безпідставною, оскільки завжди утримувався від вступу в конфліктні стосунки з ОСОБА_1
Представник відповідача ОСОБА_2 заперечив проти вимог у позові в повному обсязі, обґрунтовуючи це повною відсутністю належних доказів на підтвердження вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, який, як це визнав і особисто позивач, не мав з ним гострих конфліктів.
Зауважив що вважає не природнім вимагати відшкодування моральної шкоди з відповідача під час вирішення питання про скасування рішень за прийняття яких несе відповідальність інший відповідач у справі.
Звернув увагу позивача на необхідність надання суду доказів стосовно тверджень про підробку підписів користувачів суміжних земельних ділянок в акті встановлення і погодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі по АДРЕСА_2, де проживає ОСОБА_2
Звернувся до суду з заявою про застосування строку позовної давності при розгляді даного позову, обґрунтовуючи це тим, що факти, на які посилався позивач стосуються подіії обміру земельних ділянок ОСОБА_2 в червні 2009 року, про що він не міг не знати, оскільки обмір відбувався коли він знаходився на території свого домоволодіння.
Представник відповідача Борзнянської міської ради пояснив, що ним позов не визнається.
Він зазначив, що не вважає обґрунтованими доводи позивача стосовно причин, з яких слід визнавати незаконним та скасовувати рішення 23 сесії 5 скликання Борзнянської міської ради від 21.07.2009 року про передачу у приватну власність ОСОБА_2 земельних ділянок з визнанням недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки. Стосовно вимоги про стягнення моральної шкоди поклався на розсуд суду.
Йому відомо, що ніяких порушень у процедурі приватизації землі ні ОСОБА_2 ні інші органи не допускали. Позивачем не ставиться під сумнів правомочність Борзнянської міської ради під час винесення зазначеного рішення, ним оскаржуються дії співробітників ПП «Землемір».
ОСОБА_2, приватизовуючи свою присадибну земельну ділянку у 2009 році та отримавши державні акти на право власності на земельні ділянки, а саме: ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка серія держакт ЯИ №409083) та ділянку 0,3044га для ведення особистого селянського господарства державний акт серія ЯИ №409084, визначив суміжну межу по прямій лінії, а не по існуючому паркану який має форму дуги.
ОСОБА_1 погоджуючи межу з сусіднім землевласником в ході робіт з приватизації земельних ділянок ОСОБА_2 визнав межу, що проходить рівно, а не дугою по існуючому паркану. Факт, що підтверджує чи спростовує правильність його підпису зробленого в 2009 році, не встановлено.
Представник відповідача ПП «Землемір» позов не визнав у повному обсязі вимог.Пояснив, що в червні 2009 року співробітниками ПП «Землемір» за заявою ОСОБА_2 виготовлялась технічна документація на право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_2 за звичайною технологічною процедурою.
Співробітники прибувши на подвір`я біля будинку ОСОБА_2, з`ясувавши з замовником питання проходження меж земельної ділянки, провели необхідні обміри, а потім, виклавши результати роботи в письмовому вигляді, передали господарю для подальшого оформлення і, зокрема, підписання акту встановлення і погодження зовнішніх меж земельної ділянки користувачами суміжних земельних ділянок. Підписи користувачів суміжних земельних ділянок під актом збирав хтось з господарів будинку.
Представник Відділу Держземагенства в Борзнянському районі першу вимогу позивача не визнав стосовно другої вимоги поклався на її вирішення за розсудом суду.Надав пояснення аналогічні за змістом поясненням представника ПП «Землемір», зазначивши що відповідно до правил, якими керуються співробітники зазначених землевпорядних організацій, вони виконують конкретні замовлення користувачів земельних ділянок на підготовку передбачених земельним законодавством документів і не наділені повноваженнями по інспектуванню законності використання землі замовником або його сусідами.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7, дружина позивача, в своїх показаннях пояснила, що між їх сім`єю та сім`єю ОСОБА_2 останні кілька років відбуваються сварки з причини нехтування існуючими межами між їх земельними ділянками. Сусідка зіпсувала кущі смородини та постійно псує огорожу. Нещодавно вони пошкодили водопровід, залишивши домоволодіння без води. Водопостачання було відновлено після прийняття судом рішення.
Вони вважають що подружжя сусідів ОСОБА_2 під час приватизації межі з сусідами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не узгоджували і їх підписи в акті є підробленими. Чоловік, ОСОБА_1, звертався з заявою до Борзнянської районної прокуратури 20.06.2012 року з вимогою про проведення перевірки належності підписів суміжних користувачів в акті встановлення і погодження меж земельної ділянки по АДРЕСА_2. Потім заява передавалась до міліції, яка проводила слідство.
Вважає що проходження межі незаконно змінено сусідом, оскільки значно раніше, років 25 тому назад вони цю межу узгоджували і чоловік встановив сітку згідно з планом, що його надав йому ОСОБА_2
В своїх показаннях в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснила, що є сусідкою ОСОБА_2 близько 23 років. Стосунки з дружиною ОСОБА_2 погані. Приблизно 3 роки назад почався спір з ОСОБА_2 стосовно межі. Акт погодження меж з сусідами, що складався три роки назад не підписувала.
Свідок ОСОБА_4, дружина відповідача, в судовому засіданні в показаннях пояснила, що їх сім`я проживає по сусідству з сім'єю ОСОБА_1 з 1979 року.Спочатку там проживала лише мати ОСОБА_1 Коли він побудував новий будинок замість старого вони провели через свою територію водопровід до будинку сусіда.Огорожа між домоволодіннями була облаштована сусідом. Тоді ж вона звертала увагу ОСОБА_1 на те, що він неправильно встановив огорожу, поставивши її частину на їх території.На це він відповів, що коли буде зпилено грушу на межі, паркан буде встановлено як треба. Сарай також був побудований сусідом на межі. Пізніше у 2006 році ОСОБА_1 обладнав межу бетонними стовпчиками проти чого вона висловила йому зауваження.
Коли виготовлялась технічна документація для приватизації землі вона безпосередньо приймала участь в цьому і надавала пояснення співробітникам ПП «Землемір» де повинна проходити межа, оскільки чоловік був зайнятий. Коли проводився обмір землі ОСОБА_1 знаходився на території свого домоволодіння і не міг не побачити що відбувається обмір їх земельної ділянки. Після обмірів співробітники ПП «Землемір» прибули до неї додому і показали план земельної ділянки, пояснивши що під ним слід поставити підписи сусідів про узгодження меж між ними. Пригадала, що їх сусід Удод говорив їй що бачив, як ОСОБА_1 підписував акт встановлення меж.
Вона також особисто бачила як цей акт підписав іншій сусід ОСОБА_6
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні в показаннях пояснила, що була присутня під час багатьох сварок між ОСОБА_4 та сусідами ОСОБА_1 та ОСОБА_7 всі вони були спровоковані неправильно розташованою огорожею між земельними ділянками.
Пригадала, що після виготовлення акта з планом земельної ділянки до них приходили співробітники землевпорядної організації і надавали документи на підпис. На вказаний час ОСОБА_1 знаходився на лавочці біля свого домоволодіння. Однак вона не спостерігала за ним і не бачила коли він підписав цей акт.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 в своїх показаннях пояснив, що в червні 2009 року до нього звернулась сусідка ОСОБА_4 з проханням поставити підпис під актом про погодження меж і він його підписав. Він бачив, що у той час ОСОБА_1 знаходився поблизу від свого будинку.
На питання чи підписував він пояснення після опитування його співробітником міліції стосовно підроблення його підпису в акті погодження меж в червні 2009 року він відповів, що підписував відібрані у нього пояснення стосовно того, що сусіди постійно конфліктують та сваряться.
Під час ознайомлення в судовому засіданні з підписами в акті погодження меж він пояснив, що впізнає свій підпис в цьому акті.
Свідок ОСОБА_10 в своїх показаннях в судовому засіданні пояснив, що він є співробітником землевпорядної організації «Інком +» у м.Борзні і пам`ятає як в червні 2009 року проводився обмір земельної ділянки по АДРЕСА_2. Він пригадав що під час обмірів земельної ділянки була присутня господарка ОСОБА_4, її зять та сусід ОСОБА_6 Обмір робили за вказівками ОСОБА_4 та її зятя ОСОБА_11 Відповідно до правил, якими керуються співробітники, вони виконують конкретне замовлення користувача земельної ділянки на підготовку передбачених земельним законодавством документів і не наділені повноваженнями по інспектуванню законності використання землі замовником.
Після виготовлення документів вони були передані замовнику ОСОБА_4 Господаря ОСОБА_2 у вказаний період він не бачив і з ним не спілкувався.
Свідок ОСОБА_11 в своїх показаннях в судовому засіданні пояснив, що він доводиться зятєм ОСОБА_4 Він пригав як в червні 2009 року привозив співробітників ПП «Землемір» додому по АДРЕСА_2 для того, щоб вони провели обмір земельної ділянки з метою її приватизації. ОСОБА_2 був відсутній і завдання цим співробітникам надавала ОСОБА_4 Провівши обміри хлопці виготовили певні документи і він через кілька днів знову їх привіз до тещі щоб підписати ці документи. Він особисто не бачив як акт підписував ОСОБА_1, однак бачив його з іншим сусідом поряд з його будинком коли хлопці з землевпорядної організації ходили до сусідів з вказаним актом погодження меж.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у справі документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, враховуючи зміст доводів відповідачів на обґрунтування заперечення на позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно із ст.15 Цивільного процесуального кодексу України справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства, підлягають розгляду судами в порядку цивільного судочинства .
Спір, що виник внаслідок порушення права фізичної особи на земельну ділянку, в тому числі органами державної влади та місцевого самоврядування, є спором про цивільне право і підлягає розгляду за правилами цивільного процесуального кодексу України. Зокрема, відповідно до ст.ст. 16, 393 Цивільного кодексу України визнання судом незаконним і скасування акту органів державної влади або місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, належить до способів захисту права власності.
Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2, Борзнянської міської ради, ПП «Землемір» за участі третьої особи без самостійних позовних вимог Відділу Дерземагенства України в Борзнянському районі Чернігівської області, в якому просить суд винести рішення про визнання незаконним та про скасування рішення 23 сесії 5 скликання Борзнянської міської ради від 21.07.2009 року про передачу у приватну власність земельних ділянок, про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та про стягнення моральної шкоди.
Така правова позиція позивача ним обґрунтовується виявленими ним порушеннями законодавства, яким визначається порядок вирішення громадянами питань з приватизації земельних ділянок.
Він вважає, що сусід, відповідач ОСОБА_2, без достатніх законних підстав під час приватизації земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_2, неузгодивши з ним межу, фактично відібрав у нього частину належної йому земельної ділянки по АДРЕСА_1. Вважає що проходження межі незаконно змінено сусідом, оскільки значно раніше, років 25 тому назад вони цю межу узгоджували і він встановив сітку згідно з планом, що його надав йому ОСОБА_2 і стосувався земельної ділянки сусіда.
Доказом порушення відповідачем земельного законодавства позивач вважає факт надання органу місцевої влади Борзнянській міській раді акту встановлення і погодження зовнішніх меж земельної ділянки по АДРЕСА_2, який він особисто не підписував і, як він вважає, його не підписували інші суміжні сусіди, а їх підписи в акті сфальшовані.
Він звертався з заявою до Борзнянської районної прокуратури 20.06.2012 року з вимогою про проведення перевірки належності підписів суміжних користувачів в акті встановлення і погодження меж земельної ділянки по АДРЕСА_2. Потім заява передавалась до Борзнянського районного відділу УМВС України, яким проводилось розслідування по вказаному факту.
На його думку, вина за те, що були порушені його законні права та інтереси, лежить і на землевпорядній організації ПП «Землемір», а також на «Інком +» які займались підготовкою необхідних для оформлення державного акту на землю первинних документів, зокрема виготовлялась схема розташування меж земельної ділянки в натурі. Спеціалісти повинні були враховувати розташування огорожі поміж сусідніми ділянками, але цього не зробили.
Отже, він вважає, що акт встановлення і погодження зовнішніх меж земельної ділянки по АДРЕСА_2, був оформлений з помилками, а підписи сусідів в ньому про їх згоду з межами цієї земельної ділянки є підробленими. Тому, ОСОБА_2 незаконно приватизував частину земельної ділянки, яка належить йому, а державні акти на землю, що він їх отримав, слід визнати недійсними.
Відповідачі позов не визнали з тих підстав, що позивач в своїх доводах посилається на хибні уявлення стосовно порядку визначення межі між суміжними земельними ділянками за місцем його проживання та його сусіда ОСОБА_2 та стосовно порушення співробітниками землевпорядних організацій порядку виготовлення проектних документів при оформленні правовстановлюючих документів на земельні ділянки.
Суд дійшов висновку про обґрунтованість такої їх оцінки доводів позивача в обґрунтування вимоги про визнання незаконним та про скасування рішення 23 сессії 5 скликання Борзнянської міської ради від 21.07.2009 року про передачу у приватну власність земельних ділянок, про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки.
Відповідно до ст.153 Земельного кодексу України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачних Земельним кодексом та іншими законами України.
Водночас, ст.140 Земельного кодексу передбачає конкретні підстави припинення права власності на земельну ділянку.
Так, підставами припинення права власності на земельну ділянку є: а) добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; б) смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; в) відчуження земельної ділянки за рішенням власника; г) звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; ґ) відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; д) конфіскація за рішенням суду; е) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.
Позивач у своєму позові не називає жодної з таких підстав.
Позивач звертаючись до суду за захистом своїх прав, не виконав обов`язку про надання суду доказів, яки б підтверджували його право на користування своєю земельною ділянкою саме того розміру, що він вважає порушеним сусідом- відповідачем.
Відповідно до ст.16 Земельного кодексу УРСР 1970 р., що діяв на час виникнення у позивача права на будинок, що ним був успадкований від матері у 1987 році, земельні ділянки надавались у користування в порядку відведення на підставі рішень виконавчих комітетів обласної, районної, міської, селищної і сільської Рад народних депутатів в порядку, встановлюваному законодавством Союзу РСР і Української РСР.
У постановах або рішеннях про надання земельних ділянок вказувались мета, для якої вони надаються, і основні умови користування землею.
Надання земельної ділянки, що є в користуванні, іншому землекористувачеві провадиться тільки після вилучення даної ділянки в порядку, передбаченому статтями 37- 41 Земельного кодексу УРСР 1970 р.
Водночас, ст.20 даного кодексу стосовно переліку документів, що підверджують право землекористування, передбачала, що право землекористування громадян, які проживають в сільській місцевості, засвідчується записами в земельно-шнурових книгах сільськогосподарських підприємств і організацій та погосподарських книгах сільських рад, а в містах і селищах міського типу - в реєстрових книгах виконавчих комітетів міських, селищних рад народних депутатів.
Аналогічні вимоги зазначені і в ст. 116 ЗК України 2001 року.
Проте, позивач ОСОБА_1 жодного із вказаних документів суду не надав, а тому, він безпідставно вимагає поновлення нібито порушених його законних прав, наявність яких ним не була доведена під час розгляду судом даної справи.
Твердження позивача стосовно того, що межі між земельними ділянками повинні бути відновленими по фактичному землекористуванню не ґрунтуються на об`єктивних фактах, оскільки такі межі були встановлені позивачем з суб`єктивних міркувань про правильність їх розташування і всупереч волі суміжного користувача відповідача ОСОБА_2 та членів його сім`ї.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його дружина, допитана в якості свідка, вказали, що свій паркан вони ставили більше 25 років назад по плану земельної ділянки визначеної в документах, які їм надавав відповідач ОСОБА_2 та його дружина ОСОБА_4
Дослідженням документів, що зібрані у справі встановлено, що відповідно до даних копії проекту забудови земельної ділянки індивідуального забудівника, наданого ОСОБА_12 для будівництва будинку по АДРЕСА_1, на підставі рішення виконкому Борзнянської міської ради від 10.10.1986 року №111, в якому вказані розміри та конфігурація даної земельної ділянки, вони свідчать про порушення ОСОБА_1 межі з сусідньою земельною ділянкою належною ОСОБА_2
Однією з вимог позивача є відновлення межі з сусідньою земельною ділянкою. Проте, відповідно до ст.107 Земельного кодексу України основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації.
Відповідно до п.7 Положення про порядок ведення державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N15 від 12 січня 1993 р., до земельно-кадастрової документації належать кадастрові карти та плани (графічні і цифрові), схеми, графіки, текстові та інші матеріали, які містять відомості про межі адміністративно- територіальних утворень, межі земельних ділянок власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, правовий режим земель, що перебувають у державній, колективній і приватній власності, їх кількість, якість, народногосподарську цінність та продуктивність по власниках землі і землекористувачах, населених пунктах, територіях сільських, селищних, міських, районних рад народних депутатів, областях, Республіці Крим та Україні в цілому.
Однак, документів за визначеним переліком позивачем на підтвердження правомірності його вимог суду не надано.
Твердження позивача, про його переконання, що його підпис в акті встановлення і погодження зовнішніх меж земельної ділянки підроблений, що складався співробітниками землевпорядних організацій, є не доведеними, оскільки такі доводи повинні підтверджуватися не тільки показаннями свідків, а і в обов`язковому порядку висновком експертної оцінки такого факту.
Однак, посилання позивача про встановлення факту підробки підписів у вказаному акті за результатами його звернення до прокуратури Борзнянського району Чернігівської області, яка потім передала скаргу на розгляд Борзнянському РВ УМВС України, не знайшли свого підтвердження, оскільки матеріали, що були витребувані судом для їх огляду в судовому засіданні, не містять будь - яких висновків стосовно підробки підписів в акті вказаних в ньому осіб, включаючи ОСОБА_1
Досліджуючи доводи позивача на обґрунтування вимоги про стягнення моральної шкоди, суд дійшов висновку про необґрунтованість такої вимоги до відповідача ОСОБА_2
Так позивач у позові зазначає, що він є інвалідом 1 групи, оскільки переніс в 2005 році ішемічний інсульт. Пізніше, в 2009 році, він переніс інфаркт міокарда, виявлено також цукровий діабет 11 типу, а тому перебуває під постійним медичним наглядом і потребує постійного догляду. Тому, переживання, нервовий стрес, порушення ритму звичного життя внаслідок дій з боку ОСОБА_2, призвели до необхідності неодноразових викликів швидкої допомоги та необхідність отримання лікування в стаціонарних умовах у Борзнянській центральній районній лікарні. З вини ОСОБА_2 він знаходиться в стані пригніченості. Страждає також і його дружина ОСОБА_7, яка здійснює догляд за ним як інвалідом. Тому завдану йому моральну шкоду він оцінив в 5000 грн.
Проте, в судовому засіданні під час безпосереднього спілкування позивача та відповідача обидва визнали, що завжди в своїх міжособових стосунках не допускали образ і намагались знаходити конструктивні рішення спірних питань. Тому, позивач заявив, що опосередковано говорячи про відповідача він мав на увазі поведінку дружини відповідача ОСОБА_4, а тому саме на неї він покладає відповідальність за заподіяну йому моральну шкоду.
Враховуючи зазначене роз`яснення змісту вимоги позивача до відповідача, а також недоведеність обґрунтованості першої вимоги позивача, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 в цій частині його позову до ОСОБА_2
При вирішенні спору між сторонами у даній справі суд керується вимогами ст.ст.10, 11 ЦПК України, якими передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Отже, суд дійшов висновку що позовні вимоги ОСОБА_1 не є обґрунтованими, тому не є законними та такими, що не підлягають задоволенню.
Суд , розглядаючи заяву, подану відповідачем ОСОБА_2 у відповідності до ст.267 ЦК України, стосовно наслідків спливу строку позовної давності, вважає доводи на її обгрунтування, висловлені в судовому засіданні, об`єктивними.
Відповідно до положень ст.256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність відповідно до ст.257 ЦК України встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з ст.261 ч.1 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Як було зауважено відповідачем і перевірено в судовому засіданні, позивач перебуваючи на території свого домоволодіння по АДРЕСА_1 в червні 2009 року, не мін не побачити що на суміжній земельній ділянці по АДРЕСА_2 представниками землевпорядної організації проводились обміри земельної ділянки, які, як це встановлено зі слів допитаних в суді свідків, привертали до себе увагу використанням спеціальних приладів. Також, обґрунтованість заяви підтверджується відсутністю будь - яких об`єктивних доказів тверджень позивача стосовно підробки його підпису в акті встановлення і погодження зовнішніх меж земельної ділянки.
Позивач звернувся з даним позовом до Борзнянського районного суду 12.08.2013 року, тобто після спливу загального строку позовної давності.
Частиною 3 ст.267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Відповідач звернувся до суду з заявою про застосування строків позовної давності щодо заявлених позивачем вимог в судовому засіданні 09.10.2013 року.
Згідно з ст.267 ч.5 ЦК України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності порушене право підлягає захисту.
Проте, позивачем клопотання про поновлення пропущеного строку давності не заявлено.
Відповідно до ст.267 ч.4 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Оскільки суд не знайшов підстав вважати обґрунтованими причини звернення до суду з позовом поза межами строку давності, а відповідач наполягав на прийнятті заяви про застосування строку позовної давності, суд дійшов висновку, що у задоволенні вимог у позові ОСОБА_1 слід відмовити у повному обсязі.
У зв'язку з відмовою в позові ОСОБА_1 звільняється від сплати судових витрат у відповідності до ст.5 ч.1 п.9 Закону України «Про судовий збір» , оскільки є інвалідом 1 групи.
Керуючись ст.ст.256, 257, 261, 267 ЦК України, ст.ст.16, 37- 41 Земельного кодексу УРСР 1970 р., ст.ст. 116, 140, 153 ЗК України 2001 року, ст.ст.16, 107, 116, 140, 153 Земельного кодексу України, ст.ст.10, 11, 60, 212- 214, 215 ЦПК України, суд, -
вирішив:
У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Борзнянської міської ради, ПП «Землемір», а також третьої особи без самостійних позовних вимог Відділу Дерземагенства України в Борзнянському районі Чернігівської області про визнання незаконним та про скасування рішення 23 сесії 5 скликання Борзнянської міської ради від 21.07.2009 року про передачу у приватну власність земельних ділянок, про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та про стягнення моральної шкоди - відмовити у повному обсязі заявлених вимог.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя
Борзнянського районного суду І.І.Тіслюк
