Справа № 697/329/14-ц
№ пров. 2/697/163/2014
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2014 року
Канівський міськрайонний суд Черкаської області
у складі: головуючого -судді Дубенець М.І.
при секретарі Захарченко В.В.
з участю : позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
пр. відповідача адвоката ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Каневі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків та стягнення майнової та моральної шкоди ,завданої вбивством собаки , суд-
В С Т А Н О В И В :
позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування збитків та стягнення майнової та моральної шкоди , завданої вбивством собаки, мотивуючи свої вимоги тим, що в с.Сушки Канівського району на одній вулиці по сусідству із ним проживає сім"я відповідача ОСОБА_2.Відношення між ними були добросусідськими до випадку , коли сусід 01.02.2014року приблизно о 15-й годині, діючи умисно і нахабно, без будь-якого правового і морального права із рушниці застрелив його мисливську собаку породи російська європейська лайка, статі сука за кличкою Білка.Того дня, зранку, він перебував у лісі на полюванні. Його собака Білка загубилася, отож побігла додому. Не знає, що вона накоїла, але йому зателефонував відповідач на мобільний телефон і повідомив, що він застрелив його собаку, бо вона задушила його курей. Внаслідок такої події він негайно зі своїми знайомими приїхав до місця пригоди, де на вулиці біля подвір»я ОСОБА_2 виявив свою собаку мертвою. За таких обставин він звернувся до міліції, звідки приїхала оперативна група і цей випадок був належним чином зафіксований. Було встановлено і це визнається відповідачем, що саме він із своєї рушниці вистрілом вбив його собаку. Дії відповідача було кваліфіковано протиправними, за що останній рішенням суду підданий штрафу в сумі 170 грн. Таким чином, знищене його майно і йому завдано збитків на 12 000 грн. Це підтверджується висновком експерта - кінолога за розрахунком вартості його мисливської собаки Білка. Вважає, що окрім цього, йому завдано моральної шкоди, що виразилася в глибоких переживаннях, нервуванні, тощо. Просив визнати дії відповідача ОСОБА_2 по знищенню його майна неприпустимими та такими, що завдали йому значної матеріальної і моральної шкоди. Стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду в сумі 12000 грн. і моральну шкоду в сумі 2000 грн., а всього 14 000 грн. також просив стягнути з відповідача понесені ним судові витрати в сумі 243,60 грн.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив їх задоволити в повному обсязі , посилаючись на обставини зазначені в позовній заяві .
Відповідач в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що він та його сім"я неодноразово робили зауваження позивачу про неправильне утримання собак. Так, ОСОБА_1 часто випускає своїх собак на вигул на вулицю без повідка, нашийника та намордника, пояснюючи, що мисливські собаки потребують простору для вигулювання. Також він неодноразово звертався із скаргами на дії позивача у сільську раду. Вважає, що така поведінка позивача загрожує його безпеці, а головне безпеці його дітей, які часто піддавались нападу собак позивача , коли повертались зі школи додому або просто у своєму в дворі, про що він неодноразово робив зауваження позивачу. Крім того, за останній рік собаки ОСОБА_1 задушили в його подвір"ї курей у кількості 24 штук, у зв'язку з чим у них часто виникали суперечки. 01.02.2014року дві собаки позивача знову забігли до нього у двір і задушили біля курника три курки, він вибіг із будинку та намагався криками вигнати їх із двору , але собаки вели себе агресивно, що не притаманно мисливським собакам. . Він змушений був повернутися у будинок і з метою самооборони та захисту свого майна взяв свою мисливську рушницю, на яку має дозвіл. Собаки продовжили кидатись на нього, наміру застосовувати зброю він не мав, але одна з собак ухопила його за одяг і він змушений був в цілях самозахисту застосувати зброю, вистрелив у неї на своєму подвір"ї. Місце, де він застрелив собаку, та її труп він сфотографував, собака була без повідка, нашийника і намордника, що суперечить «Правилам тримання собак, котів і хижих тварин у населених пунктах...» Про цей випадок він повідомив позивача по телефону , коли той приїхав, то відразу витягнув труп собаки за його двір на вулицю, а потім викликав правоохоронні органи. Позов не визнав, просив в задоволенні позову відмовити.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала та пояснила , що ОСОБА_1 не має паспорта відповідно до Наказу Державного комітету лісового господарства України від 12.03.2004 № 31 «Про затвердження порядку видачі паспортів на собак мисливських порід» на вбиту собаку, собака була не привита, не мала реєстраційного посвідчення і номерних знаків , на ній не було повідка, ошийника, намордника, що заборонено ст. 13 «Правил утримання собак, котів і хижих тварин у населених пунктах Української РСР» відповідно до яких таку собаку треба вважати бродячою , та розрахунок вартості мисливської собаки вважати таким, що не відповідає дійсності. Крім того, відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 174 КУпАП «стрільба з вогнепальної, холодної метальної чи пневматичної зброї в населених пунктах і в не відведених для цього місцях або з порушенням установленого порядку», а не за вбивство бродячої собаки, яка загрожувала його сімї. Однак, жоден Закон не може позбавити відповідача права захищати життя і здоров'я своїх дітей та своє життя, своє майно. Позивач ОСОБА_1 і на сьогоднішній день продовжує вигулювати своїх собак з порушенням вимог вище зазначених Законів, про що відповідачем суду було надано відео докази. Просила у задоволенні позову відмовити.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що він проживає по сусідству з відповідачем і бачив особисто, як собаки позивача неодноразово рвали курей відповідача .Він і сам відганяв собак позивача, попереджав його про те, щоб він їх належним чином утримував. Собаки позивача прибігали і до нього у двір, але шкоди у дворі не робили. 01.02.2014року він чув постріл, коли зайшов у двір відповідача , то побачив , що лежить курка та собака.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що є братом відповідача . Про події 01.02.2014року йому стало відомо від голови сільської ради , який зателефонував йому та сказав, що відповідач стріляв у селі. Коли він , ОСОБА_5, зателефонував своєму братові , відповідачу по справі, то той розповів , що до нього у двір забігли дві собаки позивача , які розірвали трьох курей , тому він застосував рушницю та вистрілив у собаку, захищаючи своє майно та здоров"я. Йому відомо , що у позивача багато собак , вони бігають по селу як бродячі, були випадки коли нападали серед білого дня на дитину, він неодноразово говорив позивачу про те, що собак необхідно доглядати згідно чинного законодавства.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила, що вона є дружиною відповідача . 01.02.2014року біли 15:00 години вони з чоловіком та дочкою перебували в будинку, коли почули, як залаяла собака. Дочка вийшла подивитись , що трапилось, побачила, що чужі собаки роздирають курей і взявши палку вона хотіла відігнати собак , але вони почали на неї гарчати. Тоді вибіг чоловік, спробував відігнати собак , але у нього нічого не вийшло, тому він вернувся взяв рушницю та вистрілив у собаку. Вона на двір вийшла вже після пострілу , на їх подвір"ї лежала собака на курці , а біля двору позивача було пір"я. За рік собаки позивача розірвали у них близько 24 курей, але чоловікові вона про це не говорила , тихо їх прикопувала. Собаки позивача раніше постійно бігали по вулиці без ошийника, намордника , були випадки нападали на їх дочку.
Суд, заслухавши позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2 та його представника адвоката ОСОБА_3 , покази свідків : ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 , вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав :
згідно протоколу розтину трупу тварини №15 від 03.02.2014р.- смерть собаки чорно-білої масті , породи російська європейська лайка , дата народження 26.04.2011року , належної ОСОБА_1, настала в результаті двох проникаючих поранень від зброї та втрати крові (а.с.10);
постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 03.02.2014року відповідача ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення передбаченого ст. 174 КУпАП правопорушення, а саме : вчинення 01.02.2014року стрільби з рушниці в адміністративних межах с. Сушки Канівського району Черкаської області , відносно правопорушника обрано стягнення у вигляді 170 гривень штрафу без конфіскації зброї;
04.02.2014року в порушенні кримінальної справи у відношенні ОСОБА_2 Канівським МВ УМВС України в Черкаській області відмовлено (а.с.13);
експертна вартість мисливської собаки породи " російська вропейська Лайка" по кличці «Білка", клеймо 0263А25 , свідоцтво № 037-11-4983/3, належної ОСОБА_1 складає 12000 грн., що підтверджується розрахунком вартості мисливської собаки від 04.02.2014року ( а.с.11-12) ;
мисливська гладкоствольної рушниця ИЖ -18, 1-12 НОМЕР_1 належить відповідачу ОСОБА_2 згідно дозволу на право носіння і зберігання № 618 виданого Канівським МВ УМВС в Черкаській області 15.08.2011р.
Суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини з приводу відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої вбивством собаки.
Нормативно-правове регулювання правовідносин, що склались, здійснюється Законами України «Про тваринний світ» № 2894 від 13.12.2001р., «Про охорону навколишнього природного середовища» №1264-ХІІ від 25.06.1991р, «Про мисливське господарство та полювання» №1478-Ш від 22.02.2000р. (далі закону №№1478-Ш від 22.02.2000р), "Про захист тварин від жорстокого поводження"№ 3447-ІУ від 21.02.2006р., Правилами тримання собак, котів і хижих тварин у населених пунктах Української РСР від 18.06.1980 р.
Так, відповідно до ст.24 Закону №3447-ІУ від 21.02.2006р, собаки, незалежно від породи, належності та призначення, у тому числі й ті, що мають нашийники з номерними знаками і намордниками, але знаходяться без власника на вулицях, площах, ринках, у скверах, садах, на бульварах, пляжах, у громадському транспорті, дворах та інших громадських місцях вважаються безпритульними і підлягають вилову, їх вилов окремими громадянами забороняється.
Аналогічні положення містять і Правила тримання собак, котів і хижих тварин у населених пунктах України (п.13, п.17).
Суд вважає, що позивач порушив чинне законодавство, що регулює порядок утримання собак.
Так, як власник собаки, він не забезпечив належного утримання останньої, відповідно до ст. 9 Закону України " "Про захист тварин від жорстокого поводження" № 3447-ІУ від 21.02.2006р., пп. «в» ст.3 Правил, яким дозволяється утримувати домашніх тварин у вільному вигулі на ізольованій, добре обгородженій території, на прив»язі або без неї, та неодноразово допускав вихід собак з території його домоволодіння на вулицю для вигулу .
05.02.2014року, відносно позивача ОСОБА_1 Канівським міськрайонним судом було винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 154 КУпАП , а саме : за те , що 01.02.2014року його собака " Білка" в дворі ОСОБА_2 в с. Сушки Канівського району Черкаської області задавила трьох курей, за що ОСОБА_1 було піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в сумі 51 грн. ( а.с.57). В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 вину визнав.
Відповідно до ст.22 Закону №3447-ІУ від 21.02.2006р при поводженні з домашньою твариною особа, яка її утримує, зобов'язана дбати про домашню тварину, забезпечити наявність нашийника з ідентифікуючими позначками, намордника, повідка, що необхідні для здійснення вигулу поза межами її постійного утримання.
Як зазначили свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 не дотримувався правил утримання собак, так собаки часто гуляли по вулиці самостійно без ошийника , повідка , траплялись випадки коли собаки позивача нападали на дітей , неодноразово собаки позивача давили курей в дворі відповідача , так як зазначили в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 та відповідач ОСОБА_2, що за рік собаками позивача було задавлено близько 24 курей.
Як зазначив в судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 він неодноразово робив зауваження позивачу та звертався в сільську раду с. Сушки Канівського району Черкаської області із скаргами на неналежне утримання ОСОБА_1 своїх собак, яких він часто випускав на вигул на вулицю без ошийника, намордника , без повідка , пояснюючи, що мисливські собаки потребують простору для вигулювання. Крім того зазначив , що собаки позивача не були привиті від сказу , що підтверджується довідкою Канівської районної державної лікарні ветеринарної служби Управління ветеринарної медицини в Канівському районі № 20 від 24.02.2014р. ( а.с.44).
Суд бере до уваги доводи відповідача ОСОБА_2 про те, що вбивство собаки було здійснено ним в стані крайньої необхідності, оскільки як зазначено в його показах він не мав наміру застосовувати зброю, намагався криками вигнати собак позивача із свого подвір"я, однак ті стали кидатися на нього, намагались укусити, тому він вимушений був з метою самооборони та збереження свого майна взяти мисливську рушницю та вистрілити в собаку у себе в дворі. Про цей випадок він сам повідомив по телефону позивача .
Виходячи з висновку про невідповідність дій позивача вимогам законодавства щодо утримання тварин, з врахуванням ступеню його вини у виникненні шкоди та ступеню вини відповідача, суд вважає доцільним в задоволенні позову відмовити.
Крім цього, суд сприймає критично наданий позивачем розрахунок вартості мисливської собаки ( а.с.11-12) від 04.02.2014року , так як собака не має паспорта відповідно до Наказу Державного комітету лісового господарства України від 12.03.20004 року №31 " Про затвердження порядку видачі паспортів на собак мисливських порід" , собака була не привита проти сказу , що підтверджується довідкою начальника Канівської районної державної лікарні ветеринарної медицини ( а.с.44). Також паспорт , наданий позивачем на собаку ( а.с.4), не відповідає зразку паспорту на собак миливських порід, затвердженого Наказом № 31 " Про затвердження порядку видачі паспортів на собак мисливських порід" , Державного комітету лісового господарства України ( а.с.32-33). Як виник в суду сумнів і в достовірності наданого позивачем копії диплома ( а.с.6) Полтавської облради Українського товариства мисливців та рибоохорони від 2012 року про те, що собака на кличці " Білка" на районних випробуваннях по вольєрному кабану нагороджена дипломом ІІІ ступеня , так як згідно плану проведення кінологічних заходів обласними організаціями УТМР на 2012 рік Полтавськими організаціями УТМР випробування по вольєрному кабану не проводилися ( а.с.45-51) .
З-за таких обставин суд вважає, що позивачем не надано суду жодних доказів , що забита відповідачем собака є саме "Білка" та є мисливською , та її вартість становить 12000 грн., як не надано позивачем доказів суду про завдання йому діями відповідача моральної шкоди на зазначену в позові суму.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 209, 214-215, 218 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків та стягнення майнової та моральної шкоди, завданої вбивством собаки відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області на протязі десяти днів з дня проголошення через Канівський міськрайонний суд Черкаської області.
Головуючий М . І . Дубенець
