Справа № 464/732/13 Головуючий у 1 інстанції: Шашуріна Г.О.
Провадження № 22-ц/783/1330/14 Доповідач в 2-й інстанції: Береза В. І.
Категорія: 41
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі: головуючого - судді: Берези В.І., суддів: Бойко С.М., Левика Я.А., за участю секретаря судового засідання: Брикайло М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на рішення Сихівського районного суду м.Львова від 23 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 третя особа Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради, Львівське комунальне підприємство «Дністер» до ОСОБА_8, ОСОБА_9 про усунення перешкод в користуванні горищем,-
в с т а н о в и л а:
рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 23 грудня 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_8, ОСОБА_9, третя особа Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради, Львівське комунальне підприємство «Дністер» про усунення перешкод в користуванні горищем відмовлено. Рішення суду оскаржили позивачі у справі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 Просять рішення скасувати, постановити нове, яким позов задоволити.
В апеляційній скарзі зазначають про те, що рішення є незаконним, необґрунтованим, висновки суду не відповідають обставинам справи. Відповідачами самовільно захоплено горище будинку АДРЕСА_1. Даний будинок складається із трьох квартир та горища, на якому до 90-х років розташовувались ще дві квартири, мешканців яких у зв'язку із аварійним станом будинку було відселено. Після чого відповідачі без будь-яких підстав, одноосібно користуються горищем, перекривши іншим мешканцям (позивачам) доступ до горища, та використовують таке виключно для своїх потреб. Горище є об`єктом спільної сумісної власності власників усіх трьох квартир у будинку. Суд прийшов до висновку про аварійний стан даху та горищного перекриття, однак не надав аналізу доводам позивачів, що самовільне захоплення горища лише погіршують стан будинку, унеможливлюють доступ позивачів до горища. Суд не взяв до уваги існування у суді іншого спору про приведення до попереднього стану самочинної прибудови та ін. переобладнань на першому поверсі стороною відповідача.
Заслухавши суддю-доповідача, апелянтів, їх представника, які підтримали апеляційну скаргу, представників відповідачів, які апеляційну скаргу заперечили, перевіривши матеріали справи, межі та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 є власниками квартири АДРЕСА_1, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 17.03.2009 року № 22181790.
ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 є власниками квартири АДРЕСА_2, що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав від 04.10.2010 року № 27523535.
Власником квартири АДРЕСА_3 є відповідач ОСОБА_8, згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 31.01.2007 року № 13411936.
Із матеріалів технічної інвентаризації вбачається, що будинок-АДРЕСА_1 - 1900 року побудови, одноповерховий із мансардою. Згідно з технічним паспортом 1900 року вказаний будинок складався із 5 однокімнатних квартир та 2 кухонь. Від часу побудови будинок був фактично двоповерховий: перший поверх та поверх мезоніну/мансарди.
Відповідно до інвентаризаційної справи, наявність мезоніну/мансарди зазначено станом на: 1900 рік, 1948 рік. Із поверхового плану, складеного Львівським міжміським бюро технічної інвентаризації 06.12.1952 року, вбачається, що будинок складався з 2 поверхів. На першому поверсі розташовувалися:
- квартира № 1 (включала: кухню площею 13,00 кв.м., позначену літ. « 1-1»; житлове приміщення площею 25,30 кв.м, позначене літ. « 1-2»; кладову площею 8,00 кв.м, позначену літ. « 1-3»; кладову площею 1,10 кв.м, позначену літ. « 1-4», сходова клітка площею 5,30 кв.м, позначена літ. «І»);
- квартира № 2 (включала: тамбур площею 5,40 кв.м, позначений літ. « 2-1»; кладову площею 2,60 кв.м, позначену літ. « 2-2»; кухню площею 16,80/18,10 кв.м, позначену літ. « 2-3»; житлове приміщення площею 23,20 кв.м, позначене літ. « 2-4»);
- квартира №3 (включала: тамбур площею 3,00 кв.м, позначений літ. « 3-1»; житлове приміщення площею 24,50/24,30 кв. м, позначене літ. « 3-2»);
Згідно з поверховим планом будинку, кожна із розташованих на першому поверсі квартир мала окремий вихід у двір: квартира № 1 - із коридору під літ. «І»; квартира № 2 - із приміщення під літ. « 2-1»; квартира № 3 - із приміщення під літ. « 3-1».
На другому поверсі (мансарді) зазначеного будинку розташовувалися дві інші квартири: квартира № 5 (житлове приміщення площею 16,70 кв.м, позначене літ. « 5-1») і квартира № 6 (житлове приміщення площею 26,0 кв.м, позначене літ. « 6-1»); сходова клітка площею 2,70 кв.м, позначена літ. «II»; два коридори: площею 6,60 кв. м, позначений літ. «III», і площею 5,0 кв.м, позначений літ. «IV», та простір горища. Міжповерхова сходова клітка (сходовий марш) під літ. «П» площею 2,70 кв. м слугувала мешканцям квартир № 5 і № 6 для спуску на рівень першого поверху. Сходова клітка - коридор під літ. «І» слугував мешканцям квартир №1,5,6 для виходу у двір.
Зі Списку ветхих будинків на території Ленінського району станом на 01.05.1978 року, який є додатком № 2 до рішення Виконкому Ленінської районної Ради народних депутатів від 29.05.1978 року № 370, вбачається, що будинок по АДРЕСА_1 було включено до зазначеної категорії ветхих будинків.
Із матеріалів технічної інвентаризації, а саме інвентаризаційної справи по споруді за адресою: АДРЕСА_1, складеної Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», вбачається, що мешканці інших квартир будинку, зокрема, квартир № 2 та № 3, не користувалися приміщеннями мезоніну/мансарди, не мали до них вільного доступу, оскільки вихід на рівень мансарди здійснювався (та здійснюється) із коридору квартири № 1, яка належить відповідачу.
Аварійний стан даху в спірному будинку стверджується наявними в матеріалах належними та допустимими доказами: технічним паспортом на будівлю по АДРЕСА_1, літ. А1, складеним 19.11.1969 року; допоміжною таблицею визначення зносу будівель по технічному стану конструктивних елементів; інвентаризаційною справою будівлі по АДРЕСА_1; технічним описом з визначенням зносу Допоміжної таблиці № 1 для визначення зносу будівель по технічному стану конструктивних елементів та переоцінці (оцінці) від 26.07.1971 року; актом загального огляду житлового будинку АДРЕСА_1 станом на 20.09.1981 року; довідкою про належність та технічний стан житлового будинку та площі земельної ділянки на 20.10.1984 року; рішенням виконавчого комітету Ленінської Районної Ради народних депутатів від 29.05.1978 року № 370 «Про затвердження списку наявності підвальних квартир та ветхих будинків на території Ленінського району»; рішенням виконавчого комітету Ленінської Районної Ради народних депутатів від 11.02.1986 року № 122 «Про технічний стан будинків»; актом огляду технічного стану покрівлі житлового будинку по вул. Бузкова, 5 від 24.10.2012 року, складеним ЛКП «Дністер»; листом Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради від 15.03.2013 року № 34-471. Відповідно до ч. 2 ст. 382 Цивільного Кодексу України власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині Квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.
Відповідно до ч. 1 ст. 386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.
Згідно з ч. 2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитках є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку. Допоміжні приміщення передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають. Конституційний суд України в п.п.1 рішення № 4-рп від 02.03.2004 року надав офіційне тлумачення положень ч. 2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», де зазначив, що допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні тощо) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього.
Згідно з рішенням Конституційного суду України №14-п/2011 від 09.11.2011 року, власники квартир дво- або багатоквартирних житлових будинків та житлових приміщень у гуртожитках незалежно від підстав набуття права власності на такі приміщення, є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою.
Відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 року № 127 та п. 1 Збірника укрупнених показників вартості відтворення функціональних об'єктів-аналогів для оцінки малоповерхових будинків, будівель та споруд, який є додатком до п. 2 до наказу Фонду державного майна України та Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 23.12.2004 року № 2929/227, мезонін - надбудова над спільним дахом житлового будинку, площа якої є меншою, ніж площа розташованого нижче поверху.
Згідно з п. 1.2 Положення про порядок підготовки, погодження документів для оформлення дозволів на проведення переобладнання горищ на мансардні поверхи або надбудов у житлових будинках з метою ремонту дахів та збільшення житлової площі будинків на території м. Львова, затвердженого рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради від 06.07.2007 року № 442, мансарда - горищне приміщення, розміщене у габаритах даху будинку, яке використовують як житло, так і для господарських потреб, та яке забезпечене зовнішніми утепленими огороджуючими конструкціями; мезонін - житлова надбудова над частиною житлового будинку, яка поєднана архітектурно і конструктивно з дахом будинку. Відмовляючи у задоволені позовних вимог позивачів про усунення перешкод в користуванні горищем, які вимоги обґрунтовували тим, що відповідачі не дають доступу через сходову клітку до горища будинку, використовують таке як житлове, суд першої інстанції зазначив про те, що коридор спільного користування мешканців квартир № 1, 5, 6 не належав до загальнобудинкових коридорів. Згідно з матеріалами технічної інвентаризації на другому поверсі (мезоніні/мансарді) будинку АДРЕСА_1 зазначені житлові приміщення. Крім цього у листі Сихівської районної адміністрації від 21.12.2012 року № 34-2328 зазначено про відсутність інформації про ліквідацію квартир №4 та №5 у зв`язку з відселенням мешканців з цих квартир. Сходова клітка площею 2,70 кв.м та сходова клітка-коридор площею 5,30 кв.м є внутрішньоквартирними сходами та внутрішньоквартирним коридором й не належать до категорії допоміжних приміщень будинку (загальнобудинкових сходових кліток, загальнобудинкових коридорів, холів тощо). Та прийшов до висновку що коридор та сходова клітка, з яких є доступ до спірного приміщення, не є приміщеннями загального користування, горище не є допоміжним приміщенням, та не може бути об`єктом спільного користування.
З висновком суду погоджується і колегія суддів.
Так, згідно з додатком 10 до Інструкції про порядок проведення-технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, квартира - сукупність житлових та допоміжних приміщень, які мають окремий вихід на сходову клітку, коридор або в двір; житлова кімната - частина квартири, відокремлена від інших приміщень (кімнат) перегородками (внутрішніми стінами), призначена для проживання, відпочинку тощо.
Відповідно до Додатку Б (обов'язковому) до Державних будівельних норм України ДБН В.2.2-15- 2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення», квартира - комплекс взаємопов'язаних приміщень, використовуваних для проживання однієї сім'ї різного чисельного складу або однієї людини, який включає (як мінімум): житлову (житлові) кімнату, кухню, ванну кімнату (душову), вбиральню (або суміщений санвузол), передпокій, комору чи вбудовану шафу; квартира у двох рівнях - квартира, житлові та підсобні приміщення якої розміщені на двох суміжних поверхах і об'єднані внутрішньоквартирними сходами.
В силу п. 2.22 зазначених ДБН В.2.2-15-2005, у квартирах повинні бути передбачені такі приміщення: житлові кімнати і підсобні (допоміжні) приміщення - кухня, передпокій, санвузли, внутрішньоквартирні коридори, вбудовані комори, антресолі, літні приміщення тощо.
Відповідно до п. 6.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, площі допоміжних приміщень будинку (сходових кліток, загальнобудинкових коридорів, холів тощо) до площ квартир-не включаються.
З даних Розрахункової книжки по оплаті за квартиру та комунальні послуги на 2001- 2002 роки (квартиронаймач ОСОБА_8); договору про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території від 14.08.2002 року між ЛКП «Дністер» та ОСОБА_8, укладеного на строк до 14.08.2007 року; оплачених квитанцій про внесення комунальних послуг: № 133 від 13.02.2002 року, № 4 від 02.04.2003 року, № 54 від 04.09.2003 року, № 80 від 15.09.2003 року та ін.; договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 19.03.2008 року між ЛКП «Дністер» та ОСОБА_8; листа ЛКП «Дністер» від 18.03.2013 року № 94 видно, що нарахування послуги з утримання будинків та прибудинкових територій за адресою: АДРЕСА_1 в період з 2001 року по 30.11.2012 року проводилося за розрахунковою площею 52,7 м кв., тобто загальна площа вказаної квартири 47,4 кв.м (згідно з технічним паспортом на приватизовану квартиру, складеного 16.03.1995 року Львівським міжміським бюро технічної інвентаризації) включала 5,3 кв.м. сходової клітки-коридору.
Таким чином, ЛКП «Дністер» на протязі вказаного періоду визначало зазначений коридор як внутрішньоквартирний, що не підтверджує доводів позивачів про те, що коридор та сходова клітка є загального користування як і горище.
Зазначене логічно узгоджується і з викопіюванням з поверхового плану АДРЕСА_1 від 10.11.2005 року, посвідченою ЛКП «Дністер», що визначає поверховий план квартири АДРЕСА_1. Згідно з вказаним поверховим планом, квартира складається із приміщень, розташованих на першому поверсі (коридору площею 5,30 кв.м під літ. « 1» і приміщень площею 13,00 кв.м під літ. « 1-1», площею 25,30 кв,м під літ. « 1-2», площею 8,00 кв.м під літ. « 1-3», площею 1,10 кв.м під літ. « 1-4») та приміщень мезоніну. При цьому, зазначений коридор пронумерований арабською цифрою, тобто у відповідності до приписів Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна його визначено як внутрішньоквартирний, оскільки п. 8 Інструкції встановлює, що нумерація житлових і допоміжних приміщень квартири виконується арабськими цифрами окремо по кожній квартирі (приміщенню) у порядку руху за годинниковою стрілкою, починаючи від входу.
Окрім того, сторони не заперечують, що підтверджується і матеріалами справи, що ділянки горища другого ярусу будинку відносяться до аварійних, не придатних до нормальної експлуатації, що відповідно не може забезпечувати експлуатацію будинку в частині користування приміщенням, яке позивачі вказують як горище спільного користування, однак за своїм статусом таке не належить до допоміжних приміщень, горища.
Згідно з ст. 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76, Додатком Б до Державних будівельних норм України ДБН В.2.2-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення» (в редакції Зміни № 1 ДБН В.2.2-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення», затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 23.07.2008 року № 339, та чинної на момент виникнення спірних правовідносин), допоміжними приміщеннями багатоквартирного будинку є приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку.
У даному випадку приміщення мезоніну, з квартир якого відселено мешканців через аварійність такого, не може бути приміщенням для побутового обслуговування мешканців, а відтак, не належить до допоміжних та на таке не розповсюджується право спільної власності мешканців будинку. Матеріали справи не містять доказів того, що позивачі користувались спірним приміщенням як горищем як на час проживання мешканців, яких відселено, так і після такого відселення, що вказує на відсутність порушення прав та законних інтересів таких.
В матеріалах справи відсутні докази, які б вказували на потребу доступу до приміщення мезоніну у зв`язку з проведенням ремонтних робіт, зокрема і даху, що, на думку колегії суддів, не підтверджує наміру позивачів використовувати аварійне спірне приміщення саме для проведення ремонтних робіт. Самовільне захоплення горища відповідачами та одноосібне користування таким позивачі пов`язують лише з перекриттям доступу до такого, що, на думку колегії суддів, не підтверджує факт користування спірними мансардними приміщеннями як житлом, погіршенням внаслідок цього стану будинку, а лише підтверджують відсутність доступу до такого, як до аварійного. Стан спірного приміщення підтверджують і долучені до справи світлини.
Покликання позивачів на наявність іншого спору за позовом Сихівської районної адміністрації про приведення до попереднього стану внутрішніх переобладнань приміщень першого поверху відповідачами, на думку колегії суддів, не має жодного правового значення для вирішення даного спору.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Оскільки суд першої інстанції дав належну оцінку матеріалам справи та письмовим доказам і обгрунтовано відмовив у позові, рішення суду відповідає вимогам матеріального і процесуального закону, інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому підстав для задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.
Керуючись ч.1ст.307, ч.1 ст.308, ч.1 ст.313, ст.ст.319 ЦПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а:
апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 відхилити.
Рішення Сихівського районного суду м.Львова від 23 грудня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду україни з розгляду цивільних і кримінальних справ в двадцятиденний строк з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Головуючий Береза В.І.
Судді: Бойко С.М.
Левик Я.А.
