ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
місто Київ
25 грудня 2014 року 08:20 справа №826/16391/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кузьменка В.А., суддів Амельохіна В.В., Погрібніченка І.М., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом
Публічного акціонерного товариства "Єнакіївський Коксохімпром"
до
Міністерства економічного розвитку і торгівлі України
про
визнання протиправним та скасування наказу
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Публічне акціонерне товариство "Єнакіївський Коксохімпром" (далі по тексту - позивач, ПАТ "Єнакіївський Коксохімпром") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративними позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі по тексту - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 06 червня 2014 року №656, щодо застосування до ПАТ "Єнакіївський Коксохімпром" з 16 липня 2014 року спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності за порушення Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність".
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/16391/14, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні 18 грудня 2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечили; сторонами заявлено спільне клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні.
Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи викладене, суд ухвалив здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В С Т А Н О В И В:
Мінекономрозвитку України прийнято наказ від 06 червня 2014 року №656 "Про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності - до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України", яким, з урахуванням додатку до нього, відповідно до статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" за порушення пов'язаних із Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність" законів України, що встановлюють порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті, а саме статей 1 і 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", у 40-денний строк з дня набрання чинності цим наказом застосовано спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності - до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України, зокрема до ПАТ "Єнакіївський Коксохімпром".
Вказаний наказ в частині застосування спеціальної санкції до ПАТ "Єнакіївський Коксохімпром" прийнято на підставі подання Міністерства доходів і зборів України від 04 лютого 2014 року №2420/5/99-99-22-03-01-16 "Щодо застосування спеціальних санкцій" (далі по тексту - подання).
Відповідно до вказаного подання запропоновано застосувати спеціальні санкції у відповідності із статтею 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" до українських суб'єктів господарської діяльності, у яких за результатами проведених перевірок встановлено наявність простроченої заборгованості за здійсненими зовнішньоекономічними операціями, у тому числі до ПАТ "Єнакіївський Коксохімпром" по операціям із компанією "EURASIA ALLIANCE S.A." на підставі контракту від 24 березня 2011 року №85.
Позивач вважає протиправним наказ Мінекономрозвитку України щодо застосування спеціальної санкції у виді індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, оскільки ПАТ "Єнакіївський Коксохімпром" станом на день прийняття оскаржуваного наказу не допускало порушень Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність".
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав відповідності оскаржуваного наказу вимогам закону.
Окружний адміністративний суд міста Києва, не погоджується з позовними вимогами ПАТ "Єнакіївський Коксохімпром", виходячи з наступних мотивів.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінюючи оскаржуваний наказ на предмет його відповідності вимогам, встановленим частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд звертає увагу на наступне.
Частина перша статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" передбачає, що за порушення цього або пов'язаних з ним законів України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності можуть бути застосовані такі спеціальні санкції:
- накладення штрафів у випадках несвоєчасного виконання або невиконання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності своїх обов'язків згідно з цим або пов'язаних з ним законів України. Розмір таких штрафів визначається відповідними положеннями законів України та/або рішеннями судових органів України;
- застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб'єктами цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій;
- тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності у випадках порушення цього Закону або пов'язаних з ним законів України, проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.
Відповідно до частин другої та третьої статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" санкції, зазначені у цій статті, застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за поданням органів доходів і зборів та контрольно-ревізійної служб, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національного банку України або за рішенням суду. Санкції, зазначені у цій статті, можуть бути застосовані до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності протягом трьох років з дня виявлення порушення законодавства.
Подання щодо застосування санкцій повинно містити такі дані: найменування та реквізити суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності (для іноземних суб'єктів господарювання - мовою країни їхнього місцезнаходження), відомості про зміст порушення з посиланням на конкретні положення законодавства України, вид спеціальної санкції, яку пропонується застосувати, найменування та реквізити контрагента, при виконанні контракту з яким порушено законодавство, іншу доцільну інформацію.
Відповідно до пункту 1.1 Положення про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", затвердженого наказом Міністерства економіки України від 17 квітня 2000 року №52 (далі по тексту - Положення), спеціальні санкції - індивідуальний режим ліцензування або тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності - застосовуються Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за поданням органів державної податкової та контрольно-ревізійної служб, митних, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг та Національного банку України або за рішенням суду.
Як визначає пункт 1.2 Положення, санкції застосовуються Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, що порушили Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та пов'язані з ним закони України, зокрема в разі порушення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності валютного, митного, податкового, іншого законодавства, що встановлює певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій, та в разі проведення ними дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.
Відповідно до пунктів 2.1-2.3 Положення індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності українських суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності передбачає здійснення Міністерством економічного розвитку і торгівлі України індивідуального ліцензування кожної окремої зовнішньоекономічної операції певного виду зовнішньоекономічної діяльності, що зазначена в статті 4 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність".
З метою контролю за зовнішньоекономічною діяльністю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, що допустили порушення у цій сфері, оформляється разова (індивідуальна) ліцензія, яка видається Міністерством економічного розвитку і торгівлі України чи уповноваженими ним органами. Разова (індивідуальна) ліцензія є підставою для здійснення зовнішньоекономічних операцій суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, до яких застосовано санкції. Оформляється разова (індивідуальна) ліцензія у порядку, визначеному Міністерством економічного розвитку і торгівлі України.
Наведені норми законодавства вказують, що Мінекономрозвитку України має право застосовувати до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України спеціальні санкції у вигляді індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності у випадках у випадках порушення такими суб'єктами цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій, на підставі відповідного подання уповноважених органів, яке містить визначені законом реквізити.
При цьому Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" надає право за органам доходів і зборів та іншим уповноваженим органам щодо внесення подання про застосування спеціальної санкції у разі виявлення порушень законодавства з боку суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності та не передбачає долучення до такого подання будь-яких підтверджуючих документів.
Таким чином, виявивши порушення вимог законодавства суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, органи доходів і зборів, мають право звертатись із поданням про застосування спеціальних санкцій; у свою чергу Мінекономрозвитку України, отримавши відповідне подання, яке відповідає вимогам Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", не має підстав для не розгляду чи відхилення такого подання.
Аналогічну правову позицію висловив і Вищий адміністративний суд України, зокрема в постанові від 28 лютого 2013 року №К/9991/1264/12 та ухвалах від 25 квітня 2013 року №К/9991/96647/11 та від 17 жовтня 2013 року К/9991/2690/11.
Дослідивши матеріали справи колегія суддів встановила, що подання Міністерства доходів і зборів України від 04 лютого 2014 року №2420/5/99-99-22-03-01-16 "Щодо застосування спеціальних санкцій" відповідає вимогам частини третьої статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та містить наступні дані: найменування та реквізити суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності (для іноземних суб'єктів господарювання - мовою країни їхнього місцезнаходження), відомості про зміст порушення з посиланням на конкретні положення законодавства України, вид спеціальної санкції, яку пропонується застосувати, найменування та реквізити контрагента, при виконанні контракту з яким порушено законодавство, іншу доцільну інформацію.
Позивач наполягає на відсутності в своїй діяльності порушень законодавства, посилаючись на вжиття ним усіх можливих практичних заходів на усунення порушень вимог Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", а саме щодо стягнення з компанії-нерезидента "EURASIA ALLIANCE S.A." боргу за невиконання умов контракту від 24 березня 2011 року №85.
Разом з тим, суд звертає увагу, що вжиття усіх можливих практичних заходів на усунення порушень вимог Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" не свідчить про протиправність рішення відповідача, а може бути підставою для скасування дії застосованої санкції відповідно до частини дванадцятої статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність".
З огляду на викладене, враховуючи наявність належним чином оформленого подання органу доходів і зборів, суд приходить до висновку, що наказ від 06 червня 2014 року №656, щодо застосування до ПАТ "Єнакіївський Коксохімпром" з 16 липня 2014 року спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності за порушення Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", прийнятий на підставі та у межах повноважень, визначених Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність".
Таким чином, позовні вимоги ПАТ "Єнакіївський Коксохімпром" про визнання протиправним та скасування наказу нормативно та документально не підтверджуються.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведена правомірність та обґрунтованість оскаржуваного наказу з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ПАТ "Єнакіївський Коксохімпром" не підлягає задоволенню.
Водночас суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що у разі усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання вимог законодавства, і приведення своєї зовнішньоекономічної діяльності у відповідність із законами України, він може скористатись правом досудового вирішення спору та виходити до Мінекономрозвитку України з клопотанням про скасування дії спеціальної санкцій, як передбачено Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність".
Так, згідно з частиною дванадцятою та тринадцятою статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" у разі усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, і приведення своєї зовнішньоекономічної діяльності у відповідність із законами України або надання достатніх доказів неможливості (безперспективності) застосування практичних заходів, що гарантують виконання закону, суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні суб'єкти господарської діяльності, до яких застосовано санкції, мають право подавати до центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики відповідні матеріали та виходити з клопотанням про скасування (зміну виду, тимчасове зупинення) дії санкцій.
Клопотання повинно містити такі документи: лист-звернення з викладенням причин, що призвели до порушення, та про вжиті заходи щодо приведення своєї діяльності у відповідність із нормами законодавства України; оригінали або завірені в установленому порядку копії матеріалів (довідки) від державних органів, що здійснюють контроль за зовнішньоекономічною діяльністю чи валютний контроль, та/або агентів валютного контролю, які засвідчують вжиті суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності практичні заходи щодо приведення своєї діяльності у відповідність із нормами законодавства України.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні адміністративного позову Публічному акціонерному товариству "Єнакіївський Коксохімпром" відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя В.А. Кузьменко
Судді В.В. Амельохін
І.М. Погрібніченко