П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 524/565/15-п
13.03.2015 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:
головуючого - судді Сировєтнік Т.І.
при секретарі – Маслові Є.О.,
з участю прокурора Романова Я.В.,
захисника – адвоката ОСОБА_1,
особи, що притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця мкА Полтавської області, проживає ІНФОРМАЦІЯ_2,кв., працює завідуючим відділом транспорту виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, не судимий, раніше до адміністративної відповідальності не притягався,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-4 КУпАП України ,
в с т а н о в и в :
ОСОБА _2, достовірно знав, що його матір та дружина, які за довіреністю придбали 3 транспортні засоби – автобус РУТА д.н.з. НОМЕР_1 (на 15 пасажирів), автобус РУТА д.н.з. НОМЕР_2 (на 15 пасажирів) та автобус БАЗ д.н.з. НОМЕР_3 (на 21 пасажира). Являючись фактичним власником даних транспортних засобів, оскільки купівля їх здійснювалася через інженера з охорони праці ПП “Євротранссервіс” ОСОБА_3, який за сумісництвом працює на тій же посаді в ТОВ “Автокомплект”, і що на вказані вище транспортні засоби укладені договори позички (оренди) між дружиною ОСОБА_4 9 над дівоче прізвище) та ТОВ “Автокомплект”, між ОСОБА_5 та ТОВ “Автокомплект”, а також матір*ю ОСОБА_6 та ТОВ “Автокомплект”, ОСОБА_2 запропонував ОСОБА_3 забезпечувати роботу його автобусів за 10% від виручки. На виконання вказаної домовленості ОСОБА_3 протягом 2013-2014 р.р. передавав щомісячно ОСОБА_2 2500-3000 грн. за кожен автобус, які останній використовував на власні потреби.
Керівництво вищезазначеною діяльністю по наданню послуг з перевезення пасажирів здійснював ОСОБА_2, який використовуючи своє службове становище створив сприятливі умови на ТОВ “Автокомплект” для здійснення оплачуваної діяльності. При цьому роль ОСОБА_3 полягала в організації перевезень та робочого процесу, в тому числі виплаті заробітної плати водіям, поточні ремонти, закупівлі ПММ, тощо, про що ОСОБА_3 щомісячно звітував ОСОБА_2 під час передачі йому грошових коштів (прибутку від перевезень).
В судовому засіданні особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-4 КУпАП не визнав, заперечуючи отримання від інженера з охорони праці ПП “Євротранссервіс” ОСОБА_3, який за сумісництвом працював на тій же посаді в ТОВ “Автокомплект”, грошових коштів, як і не визнав факт належності йому вказаних в описовій частині транспортних засобів, які були в оренді в ТОВ “Автокомплект”. З інженером з охорони праці ПП “Євротранссервіс” ОСОБА_3 спілкувався тільки по робочим питанням.
Але вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-4 КУпАП доведена в судовому засіданні дослідженими доказами.
Так, свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні підтвердив факт звернення до нього, як до інженера з охорони праці ТОВ “Автокомплект”, завідуючого відділом транспорту виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області ОСОБА_2 весною 2014 року про забезпечення ним – ОСОБА_3, забезпечення роботи належних його родичам – матері та дружині, автобусів РУТА д.н.з. НОМЕР_1 (на 15 пасажирів), РУТА д.н.з. НОМЕР_2 (на 15 пасажирів) та автобуса БАЗ д.н.з. НОМЕР_3 (на 21 пасажира), які необхідно було утримувати та випускати на рейси, а 10% виручки віддавати ОСОБА_2, що складало 2500 грн.-3000 грн. щомісячно за один автобус. Оскільки ОСОБА_2 разом зі своїм знайомим ОСОБА_7 почав вимагати з нього – ОСОБА_3, сплати більшої суми виручки, погрожувати застосуванням до нього фізичної сили у разі несплати виручки, він – ОСОБА_3, звернувся до правоохоронних органів з заявою.
Крім того, вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується дослідженими письмовими доказами, а саме складеним відносно ОСОБА_2 протоколом про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.172-4 КУпАП, долученими до справи про адміністративне правопорушення матеріалами кримінального провадження №12014170000000386, порушеного за заявою гр.-на ОСОБА_3 за ч.3 ст.368 КК України – аналогічними показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_3, протоколами за результатами здійснення негласних слідчих дій у кримінальному провадженні від 18.10.2014 року, розпорядженням №26-К від 03.03.2014 року виконавчого комітету Кременчуцької міськради про переведення ОСОБА_2 з посади головного спеціаліста відділу транспорту та енергетики на посаду завідуючого відділом транспорту та енергетики, посадовою інструкцією завідуючого відділом транспорту та енергетики виконавчого комітету Кременчуцької міськради та іншими матеріалами справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 в їх сукупності.
Заслухавши показання особи, що притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши та оцінивши зібрані та досліджені докази, заслухавши думки учасників судового засідання, суд вважає, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного корупційного правопорушення за ч.1 ст.172-4 КУпАП України, а саме в порушенні ОСОБА_2 встановлених законом обмежень щодо зайняття іншою оплачуваною діяльністю (крім ви викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної та суддівської практики, інструкторської практики із спорту), доведеною. Відповідно до п. “в” ч.1 ст.4 Закону України “Про засади запобігання та протидії корупції” ОСОБА_2 є суб’єктом правопорушення передбаченого ч.1 ст.172-4 КУпАП. Пунктом 1 ч.1 ст.7 вище вказаного закону особам, зазначеним в п.1 ч.1 ст.4 цього Закону забороняється займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю. Крім того, дії ОСОБА_2 були умисні.
Вирішуючи питання про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення, передбаченого ч.1 ст.172-4 КУпАП, суд враховує особу ОСОБА_2, його позитивну характеристику за місцем роботи, що він вперше притягається до адміністративної відповідальності, тому суд вважає за можливе призначити йому мінімальний штраф, передбачений санкцією ч.1 ст.172-4 КУпАП. Оскільки в ході проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню №12014170000000386 та в зібраних матеріалах справи про адміністративне правопорушення не маються даних про вилучення доходу, отриманого ОСОБА_2 за іншу оплачувану діяльність, суд вважає за можливе не застосовувати до нього додаткове стягнення у вигляді конфіскації отриманого доходу за іншу оплачувану діяльність.
Керуючись ч.1 ст.172-4, ст.ст.283,284 КУпАП України, суд, -
ПОСТАНОВИВ :
ОСОБА _2 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-4 КУпАП України, призначивши адміністративне стягнення у вигляді 850 (вісімсот п’ятдесят) грн. штрафу в прибуток держави.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в прибуток держави в сумі 36 грн. 54 коп..
Штраф підлягає добровільній сплаті протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення копії постанови.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу з ОСОБА_2 підлягає стягненню подвійний штраф в розмірі 1700 грн..
Постанова може бути оскаржена прокурором, особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності протягом десяти днів до Апеляційного суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука.
На постанову по справі про адміністративне правопорушення прокурором може бути внесено подання упродовж десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає чинності після закінчення строків подання апеляційної скарги та внесення подання або розгляду справи Апеляційним судом, якщо постанову не скасовано.
Постанова може бути пред’явлена до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
Суддя:
