ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 квітня 2015 р.
м.Одеса
Справа № 511/3818/14-а
Категорія: 10.2.4
Головуючий в 1 інстанції: Ільяшук А.В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого Золотнікова О.С.,
суддів Осіпова Ю.В. та Скрипченка В.О.,
при секретарі Мадюді В.В.,
за участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області на постанову Роздільнянського районного суду Одеської області від 29 січня 2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області про визнання неправомірним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2014 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області (далі Управління ПФУ в Роздільнянському районі Одеської області) про визнання неправомірним рішення від 08 жовтня 2014 року № 30 про утримання з позивача переплати пенсії за період з 01 січня 2004 року по 31 жовтня 2014 року в розмірі 16938 грн. 56 коп., а також зобов'язання відповідача припинити утримання переплати пенсії та повернути стягнуті кошти.
В обґрунтування позову зазначалось, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні ПФУ в Роздільнянському районі Одеської області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яку обчислено з урахуванням довідки від 23 квітня 1998 року, виданої Роздільнянським елеватором за період з 01 квітня 1996 року по 31 березня 1998 року. Внаслідок зустрічної перевірки ПрАТ «Елеватор», останній надав нову довідку про заробітну плату від 08 жовтня 2014 року за № 355 за вказаний вище період, на підставі якої пенсійним органом встановлено, що за період з 01 січня 2004 року по 31 жовтня 2014 року утворилась переплата виплаченої позивачу пенсії в сумі 16938 грн. 56 коп.. Відповідачем прийнято рішення від 08 жовтня 2014 року за № 30 про утримання з позивача вказаної переплати по 20 % від нарахованого розміру пенсії, починаючи з листопада 2014 року. На думку позивача, дії відповідача щодо утримання переплати виплаченої пенсії є незаконними.
Постановою Роздільнянського районного суду Одеської області від 29 січня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано неправомірним рішення комісії Управління ПФУ в Роздільнянському районі Одеської області від 08 жовтня 2014 року № 30 про утримання з ОСОБА_1 переплати у розмірі 16938 грн. 56 коп.. Зобов'язано відповідача припинити утримання переплати пенсії та повернути позивачу кошти, стягнуті на підставі рішення комісії від 08 жовтня 2014 року № 30. Крім того, стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 194 грн. 88 коп..
Не погоджуючись з постановленим по справі рішенням, начальник Управління ПФУ в Роздільнянському районі Одеської області в апеляційній скарзі зазначає, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а також порушено норми матеріального права, а саме ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Так, на думку апелянта, Управлінням правомірно прийнято оскаржене рішення про утримання переплати пенсії. Крім того, судом першої інстанції безпідставно стягнуто з Управління ПФУ в Роздільнянському районі Одеської області судовий збір, оскільки Законом України «Про судовий збір» органи Пенсійного фонду України від сплати судового збору звільнені. У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постановленого по справі судового рішення з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю - доповідача, виступ позивача про залишення постанови суду першої інстанції без змін, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність її часткового задоволення.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні ПФУ в Роздільнянському районі Одеської області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яку було обчислено з урахуванням довідки орендного хлібоприймального підприємства «Роздільнянський елеватор» від 23 квітня 1998 року про заробітну плату позивача за період з 01 квітня 1996 року по 31 березня 1998 року.
Внаслідок зустрічної перевірки ПрАТ «Елеватор» (правонаступник орендного хлібоприймального підприємства «Роздільнянський елеватор»), останнім надано нову довідку про заробітну плату позивача від 08 жовтня 2014 року за № 355 за вказаний вище період.
Рішенням відповідача від 08 жовтня 2014 року за № 30 встановлено суму переплати пенсії ОСОБА_1 за період з 01 січня 2004 року по 31 жовтня 2014 року в розмірі 16938 грн. 56 коп.. Вирішено провести утримання з позивача вказаної переплати по 20 % від нарахованого розміру пенсії, починаючи з листопада 2014 року.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відповідачем не доведено фактів зловживань з боку позивача при подачі документів до пенсійного органу, що виключає можливість утримання з пенсіонера суми надміру виплаченої пенсії.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Згідно ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, над міру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.
За змістом наведених положень чинного пенсійного законодавства, обов'язковою умовою стягнення надміру виплачених пенсій є встановлення пенсійним органом факту зловживання з боку пенсіонера, або подання страхувальником недостовірних даних.
При цьому частиною 2 ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Таким чином, пенсіонер не може нести відповідальність за зміст та достовірність довідки про заробітну плату, виданої підприємством, з яким він перебував у трудових відносинах, якщо не доведено фактів зловживань з його боку.
Приймаючи оскаржене рішення від 08 жовтня 2014 року № 30, яким ОСОБА_1 встановлено утримання у розмірі 20 % від пенсії, Управління ПФУ в Роздільнянському районі Одеської області виходило з того, що позивачем було надано недостовірні відомості, а саме зазначену вище довідку про заробітну плату від 23 квітня 1998 року.
Проте, як правильно зазначено судом першої інстанції, пенсійним органом не доведено фактів зловживань з боку позивача при подачі відповідних документів до відповідача.
За таких даних, відповідачем безпідставно прийнято рішення про утримання сум пенсій з ОСОБА_1.
Крім того, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що рішення від 08 жовтня 2014 року приймалось відповідачем у зв'язку з отриманням нової довідки про заробітну плату ОСОБА_1 від 08 жовтня 2014 року за № 355, виданої ПрАТ «Елеватор» при проведенні зустрічної звірки, згідно якої заробітна плата позивача за період роботи з 01 квітня 1996 року по 31 березня 1998 року була меншою, ніж зазначено у довідці, виданій орендним хлібоприймальним підприємством «Роздільнянський елеватор» 23 квітня 1998 року.
Проте, з довідки ПрАТ «Роздільнянський елеватор» від 06 листопада 2014 року вбачається, що ОСОБА_1 в квітні 1998 року бала нарахована 13-та заробітна плата за 1997 рік в розмірі 1286 грн. 73 коп., яка і не була відображена у довідці від 08 жовтня 2014 року за № 355 (а. с. 8).
Із врахування викладеного та наведених вище норм законодавства, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції про визнання неправомірним рішення комісії Управління ПФУ в Роздільнянському районі Одеської області від 08 жовтня 2014 року № 30 та зобов'язання відповідача припинити утримання переплати пенсії та повернути позивачу кошти, стягнуті на підставі вказаного рішення, є обґрунтованою.
Разом з цим, правильно по суті вирішивши справу, суд першої інстанції порушив норми процесуального права, стягнувши з Управління ПФУ в Роздільнянському районі Одеської області на користь ОСОБА_1 судовий збір.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Таким чином, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з Державного бюджету України.
Враховуючи, що судом першої інстанції правильно по суті вирішено справу, але при цьому помилково застосовано норми процесуального права, суд апеляційної інстанції на підставі п. 1 ч. 1 ст. 201 КАС України приходить до висновку про зміну оскарженого судового рішення з викладенням абзацу п'ятого резолютивної частини постанови Роздільнянського районного суду Одеської області від 29 січня 2015 року в новій редакції.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 201, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області задовольнити частково.
Постанову Роздільнянського районного суду Одеської області від 29 січня 2015 року змінити.
Викласти абзац п'ятий резолютивної частини постанови Роздільнянського районного суду Одеської області від 29 січня 2015 року в наступній редакції: «Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 194 (сто дев'яносто чотири) грн. 88 коп.».
В іншій частині постанову Роздільнянського районного суду Одеської області від 29 січня 2015 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.
Повний текст постанови складено 20 квітня 2015 року.
Головуючий:
Судді:
