Справа № 760/11577/15-ц
2-5153/15
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2015 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Українця В.В.
при секретарі Кошар А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної казначейської служби України у Солом'янському районі м. Києва про стягнення коштів,
в с т а н о в и в:
15 червня 2015 року ОСОБА_1 звернувся в суд з зазначеним позовом до УДКС України у Солом'янському районі м. Києва про стягнення коштів.
Свої вимоги мотивує тим, що на виконанні у ВДВС Солом'янського районного управління юстиції в місті Києві перебувало виконавче провадження на примусове виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва за його позовом до ПАТ «Міський Комерційний банк» про стягнення заборгованості за депозитним вкладом у розмірі 347892 гривні 83 копійки.
07 жовтня 2014 року зазначена сума з рахунку боржника надійшла на рахунок депозитних сум ВДВС Солом'янського РУЮ у місті Києві, який обслуговуються УДКС України у Солом'янському районі м. Києва.
09 жовтня 2014 року державним виконавцем було оформлено та передано до УДКС України у Солом'янському районі м. Києва розпорядження на перерахування відповідної суми на рахунок стягувача. 10 жовтня 2014 року зазначене розпорядження отримане відповідачем, а 13 жовтня 2014 року оформлене відповідне платіжне доручення.
05 листопада державний виконавець ВДВС Солом'янського РУЮ у місті Києві звернувся до відповідача з запитом про надання інформації про факт виконання розпорядження та відповідного платіжного доручення. 10 листопада 2015 року він також як стягувач звернувся до відповідача з таким листом.
Лише 24 листопада 2014 року розпорядження державного виконавця було виконане відповідачем та кошти і переказ надійшли до банку, що обслуговує стягувача.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2015 року, яка набрала законної сили, визнано протиправною бездіяльність відповідача з 16 жовтня 2014 року по 23 листопада 2014 року щодо перерахування коштів на його рахунок згідно з розпорядженням державного виконавця від 09 жовтня 2014 року та платіжного доручення від 13 жовтня 2014 року.
Посилається на те, що відповідно до п. 8.4 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів. Дія зазначеного закону поширюється на органи Державної казначейської служби, оскільки вони у своїй діяльності керуються «Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті».
Згідно з положеннями п.п. 1, 16 «Положення про Державну казначейську службу України» Державна казначейська служба України є учасником системи електронних платежів Національного банку України. Казначейство України є юридичною особою публічного права.
Відповідач як відокремлений підрозділ Державної казначейської служби України є суб'єктом регулювання Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
Таким чином, у відповідача виникло зобов'язання перед позивачем шодо своєчасного перерахування коштів у строк до трьох операційних днів, що не було виконано вчасно.
Просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на його користь пеню в розмірі 13915 гривень 71 копійки, три відсотки річних у розмірі 1143 гривні 76 копійок та інфляційні втрати в розмірі 6609 гривень 96 копійок.
У судовому засіданні позивач підтримав заявлений позов та просив його задовольнити з наведених у ньому підстав.
Сторона відповідача в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, направила до суду письмові заперечення проти позову (а.с. 21-24). Будь-яких заяв чи клопотань щодо поважності причин неявки у судове засідання до суду подано не було. У запереченнях вказано, що 10 жовтня 2014 року на адресу УДКС України у Солом'янському районі м. Києва надійшло розпорядження на перерахування 347892 гривень 83 копійок на рахунок позивача. 13 жовтня 2014 року було оформлене відповідне платіжне доручення, на підставі якого мало здійснюватися повернення коштів. 24 листопада 2014 року розпорядження державного виконавця та відповідне платіжне доручення щодо перерахування коштів у сумі 347892 гривень 83 копійок були виконані. УДКС України у Солом'янському районі м. Києва проти задоволення позову заперечує, оскільки при проведенні видатків розпорядників і одержувачів бюджетних коштів органи Казначейства повинні в першочерговому порядку забезпечити виконання захищених видатків, перелік яких визначений ч. 2 ст.55 Бюджетного кодексу України, а саме: стипендії, заробітної плати, комунальні послуги та енергоносії, продукти харчування, медикаменти тощо. За іншими видатками, видатки здійснюються з урахуванням ресурсної забезпеченості загального фонду державного бюджету, наявних та прогнозних залишків коштів на єдиному казначейському рахунку. Органи Державної казначейської служби України здійснюють видатки в межах встановленого ліміту кореспондентського рахунку.
Позивач просить стягнути з УДКС України у Солом'янському районі м. Києва збитки посилаючись на порушення Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні». Разом з тим, органи Державної казначейської служби України не являються банками в розумінні Закону України «Про банки і банківську діяльність», тому дія цього Закону на правовідносини сторін не поширюється.
Суд за згодою представника позивача ухвалив постановити заочне рішення згідно положень ч. 1 ст. 224 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що на виконанні у ВДВС Солом'янського районного управління юстиції в місті Києві перебувало виконавче провадження про стягнення на користь позивача грошових коштів у розмірі 347892 гривні 83 копійки (а.с. 5).
09 жовтня 2014 року державним виконавцем було оформлено та передано до УДКС України у Солом'янському районі м. Києва розпорядження на перерахування відповідної суми на рахунок стягувача. 10 жовтня 2014 року зазначене розпорядження отримане відповідачем, а 13 жовтня 2014 року оформлене відповідне платіжне доручення (а.с. 7, 8, 11).
24 листопада 2014 року розпорядження державного виконавця було виконане відповідачем та проведено перерахування коштів до банку стягувача (а.с. 8, 11).
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2015 року, яка набрала законної сили, визнано протиправною бездіяльність УДКС України у Солом'янському районі м. Києва щодо перерахунку коштів на рахунок ОСОБА_1 згідно з розпорядженням державного виконавця ВДВС Солом'янського районного управління юстиції в місті Києві № 44749780 від 09 жовтня 2014 року та платіжного доручення від 13 жовтня 2014 року № 6803 з 16 жовтня 2014 року по 23 листопада 2014 року (а.с. 12-14).
Відповідно до п. 8.4. Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів.
Позивач посилається на те, що дія зазначеного закону поширюється на УДКС України у Солом'янському районі м. Києва, оскільки воно в своїй діяльності керується Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.
Згідно з п. 11.4. Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» для проведення переказів через систему міжбанківських розрахунків Національного банку України банки-резиденти, Державна казначейська служба України, Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках відкривають рахунки в Національному банку України.
Пунктом 32.2. Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.
Отримувач має право на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність» банк - це юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків.
Управління Державної казначейської служби України у Солом'янському районі м. Києва такою юридичною особою не є.
У постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2015 року застосовано аналогію закону, оскільки для органів Державної казначейської служби України не визначено строків для здійснення переказу коштів, перерахованих стягувачу відділом державної виконавчої служби на виконання рішення суду.
Разом з тим, суд вважає, що відповідальність за порушення такого строку на підставі п. 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» до Управління Державної казначейської служби України у Солом'янському районі м. Києва не підлягає застосуванню, оскільки Законом це питання чітко врегульоване та визначено коло суб'єктів, що мають відшкодовувати шкоду, заподіяну внаслідок порушення строків виконання документа на переказ.
Також суд вважає, що не підлягають стягнення з відповідача і кошти на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, оскільки правовідносини, що виникли між сторонами не є грошовими зобов'язанням і грошові знаки використовуються не як засіб погашення грошового боргу відповідача перед позивачем.
Управління Державної казначейської служби України у Солом'янському районі м. Києва здійснювало лише функцію передачі коштів та не мало грошових зобов'язань перед позивачем.
З огляду на наведене, в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись пунктами 1.32, 8.4, 11.4, 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ст. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність», статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215, 218, 223-226 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в:
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Державної казначейської служби України у Солом'янському районі м. Києва про стягнення коштів.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя:
