ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
11 листопада 2015 року
справа № 804/11334/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шальєвої В.А.
суддів: Білак С.В. Олефіренко Н.А.
секретар судового засідання: Фірсік Д.Ю.
за участі позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. імені Газети «Правда», 29, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.09.2015 р. в справі № 804/11334/15 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області про скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області про скасування рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області № 229/ДПР-15 від 05.08.2015 р. про застосування відносно адвоката ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.09.2015 р. закрите провадження в справі у зв'язку з тим, що даний позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, вказує на порушення норм процесуального права, неврахування приписів п. 3.3 Положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури в тій частині, що ця комісія діє з метою реалізації публічно-правових функцій. Апелянт вважає, що оскільки відповідач, приймаючи рішення, фактично реалізує владну компетенцію, якою він наділений відносно позивача, враховуючи, що спірні правовідносини мають публічно-правову природу, дана справа повинна розглядатися саме за правилами адміністративного судочинства.
Позивач в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином, у зв'язку з чим колегія суддів визнала за можливе здійснити апеляційний перегляд справи за відсутністю представника відповідача.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ДП №2848, виданого 15.09.2014 р. на підставі рішення Ради адвокатів Дніпропетровської області № 28 від 12.09.2014 р.
За підсумками розгляду скарги гр. ОСОБА_2 дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області встановлено наявність у поведінці адвоката ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку та порушення п. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст. ст. 7, 12, 43, 45, 52 Правил адвокатської етики, у зв'язку з чим відповідачем прийнято рішення про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності і застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури не є суб'єктом владних повноважень, не здійснює владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, адвокатська діяльність не є публічною службою в розумінні п. 15 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів вважає такий висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.
Справою адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
У розумінні ст. 3 КАС України термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Як встановлено ч. 2 ст. 4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Вичерпний перелік публічно-правових справ, на які не поширюється юрисдикція адміністративних судів, наведено у ст. 17 КАС України, за приписами ч. ч. 1, 2 якої юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:
1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;
4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;
5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України;
6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;
7) спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.
Згідно з п. 15 ч. 1 ст. 3 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в України визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076), відповідно до статті 1 якого адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом. Адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Частиною 1 статті 2 Закону №5076 встановлено, що адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.
Адвокатура є незалежною від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб (ч. 1 ст. 5 Закону № 5076).
У пункті 3 статті 1 Закону № 5076 надано визначення поняття «адвокатське самоврядування», за яким це гарантоване державою право адвокатів самостійно вирішувати питання організації та діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.
Засади адвокатського самоврядування визначені статтею 43 Закону № 5076, відповідно до якої адвокатське самоврядування ґрунтується на принципах виборності, гласності, обов'язковості для виконання адвокатами рішень органів адвокатського самоврядування, підзвітності, заборони втручання органів адвокатського самоврядування у професійну діяльність адвоката. Брати участь у роботі органів адвокатського самоврядування та бути обраними до їх складу можуть лише адвокати України.
Адвокатське самоврядування здійснюється через діяльність конференцій адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), рад адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ревізійних комісій адвокатів регіонів (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої ревізійної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з'їзду адвокатів України (ч. 2 ст. 46 Закону № 5076).
Згідно із приписами ч. 1, 10 ст. 50 Закону № 5076 кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури підконтрольна та підзвітна конференції адвокатів регіону.
Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є юридичною особою і діє відповідно до цього Закону, інших законів України та положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури.
Відтак, є правильним висновок суду першої інстанції, що кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури не є суб'єктом владних повноважень, не здійснює владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а адвокатська діяльність не є публічною службою в розумінні п. 15 ч. 1 ст. 3 КАС України.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не є особою, що проходить публічну службу чи має намір проходити таку службу, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Дніпропетровської області не є суб'єктом владних повноважень у розумінні КАС України, тому даний спір не має ознак публічно-правового характеру та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, відповідно, є правомірним закриття провадження у справі за приписами п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, ухвала прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали не вбачається.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 199, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.09.2015 р. в справі № 804/11334/15 залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.09.2015 р. в справі № 804/11334/15 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області про скасування рішення залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі.
Повний текст ухвали складений 12.11.2015 р.
Головуючий: В.А. Шальєва
Суддя: С.В. Білак
Суддя: Н.А. Олефіренко
