Справа № 369/7908/15-ц
Головуючий у І інстанції Дубас Т. В.
Провадження № 22-ц/780/943/16
Доповідач у 2 інстанції Білоконь О. В.
Категорія 56
18.02.2016
УХВАЛА
Іменем України
18 лютого 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого Білоконь О.В.,
суддів: Даценко Л.М., Савченка С.І.,
при секретарі Воробей В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіДі Край Моторз» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди ,-
встановила:
У липні 2015 року позивач звернувся до суду з вказаним з позовом, посилаючись на таке.
Позивач є власником транспортного засобу Форд Фокус, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, гарантійний строк якого до 24.11.2015 року.
13 квітня 2015 року під час проходження чергового технічного обслуговування автомобіля, представниками відділу сервісу ВіДі Край Моторз, що є офіційним дилером Ford Motor Co в Україні, були виявлені недоліки в складових частинах автомобіля, які обумовлюють собою необхідність проведення замін агрегатів двигуна транспортного засобу в порядку гарантійного ремонту.
Представником сервісу було запропоновано позивачу 29 квітня 2015 року здійснити планові роботи по заміні відповідних елементів системи охолодження двигуна в порядку гарантійного ремонту ТЗ, про що було складено відповідний наряд-замовлення та замовлено відповідні запчастини, що підлягали заміні.
29 квітня 2015 року позивач передав представника сервісу ВіДі Край Моторз транспортний засіб на проведення відповідних гарантійних робіт та 30 квітня 2015 року отримав автомобіль.
30 квітня 2015 року автомобіль вийшов з ладу. Шляхом евакуації транспортного засобу з місця поломки, позивач доставив автомобіль на стоянку відповідача та передав авто представнику сервісу з вимогою усунути недоліки в роботі транспортного засобу.
За результатом огляду та діагностики автомобіля, представниками сервісу ВіДі Край Моторз було встановлено, що автомобіль має значні недоліки двигуна, які потребують тривалого ремонту в порядку гарантійних зобов'язань Ford, про що було складено відповідний рекламаційний акт.
26 травня 2015 року ремонт автомобіля був завершений та позивач отримав автомобіль, отже, термін виконання гарантійного ремонту склав 26 днів.
Датою пред'явлення товару на ремонт є 30 квітня 2015 року, а тому строк виконання ремонту в порядку гарантійного зобов'язання сплив 14 травня 2015 року.
Оскільки позивач не погоджував строк виконання гарантійного ремонту, понад встановлений ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» чотирнадцятиденний строк, позивач вважає, що відповідачем порушено виконання зобов'язання на 12 днів, тому останній має відшкодувати неустойка в розмірі 1 % вартості товару за 12 днів.
Вартість аналогічного транспортного засобу станом на 30 квітня 2015 року ( на момент пред'явлення вимоги щодо усунення недоліків) відповідно до комерційної пропозиції складає 516 533 гривень, тому позивач просив стягнути в відповідача на його корись неустойку у розмірі 61 983,96 гривень.
Крім того, внаслідок вищезазначених незаконних та винних дій відповідача, позивачу була завдана моральна шкода у розмірі 1 грн., яка полягає у моральних переживаннях, яких позивач зазнав внаслідок порушення його прав споживачу, яку він просив стягнути з відповідача на його користь.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 грудня 2015 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ «ВіДі Край Моторз» на користь ОСОБА_2 неустойку за затримку усунення недоліків в розмірі 3 000 грн. Вирішено питання про судові витрати.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального права і ухвалити нове про задоволення позову.
В обґрунтування апеляційної скарги вказав, що суд дійшов необґрунтованого висновку про початок гарантійного ремонту автомобіля з 5 травня 2015 року, оскільки доставка автомобіля гарантійним сервісом «Форд-Асістенс» на одну з дилерських мереж Форд в Україні відбулась 30 квітня 2015 року, на що також вказують показання свідків. Також судом безпідставно покладено в основу розрахунку неустойки вартість автомобіля у розмірі 105000 грн. відповідно до довідки - рахунку, тоді як , на думку позивача, неустойка повинна обраховуватись виходячи із вартості нового автомобіля на момент пред»явлення вимоги про усунення недоліків. Крім того, суд безпідставно зменшив розмір неустойки, оскільки відсутність запчастин у відповідача не є достатньою причиною для зменшення розміру неустойки, не враховував понесених позивачем моральних страждань у зв»язку з порушенням його прав як споживача і необґрунтовано відмовив у стягненні моральної шкоди.
18 лютого 2015 року позивач ОСОБА_2 подав клопотання про відкладення справи на іншу дату, оскільки він не може бути присутнім у судовому засіданні у зв»язку з непередбачуваними сімейними обставинами, що виникли напередодні.
Колегія суддів вважає за необхідне відхили заявлене клопотання, з огляду на таке.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 169 ЦПК України суд відкладає розгляд справи у межах строків, встановлених ст. 157 цього Кодексу, у разі першої неявки в судове засідання сторони або будь-якого з інших осіб, які беруть участь у справі, оповіщених у встановленому законом порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причини неявки, які визнані судом поважними.
Відповідно до статті 304 ЦПК суд апеляційної інстанції при розгляді справи керується правилами розгляду справи судом першої інстанції, з винятками й доповненнями, встановленими главою І "Апеляційне провадження" розділу V ЦПК України.
Як вбачається із зворотного поштового повідомлення, ОСОБА_2 01 лютого 2016 року був повідомлений про судове засідання на 10 год. 30 хв. 18 лютого 2016 року.
18 лютого 2016 року з 10 год. 04 хв. до 10 год 09 хв. позивач ОСОБА_2 особисто подав до канцелярії суду клопотання про відкладення справи та долучення нових доказів, про що свідчать судові штампи на клопотання та виписка із журналу вхідної кореспонденції суду.
Враховуючи, що позивач ОСОБА_2 особисто з»явився до суду в день судового розгляду за 20 хвилин до призначеного часу його початку, до клопотання про відкладення справи не надав будь-яких доказів поважності причин своєї відсутності, колегія суддів не знаходить підстав вважати, що позивач не з»явився в судове засідання з поважних причин.
За таких обставин відкладення розгляду справи суперечитиме вимогам п.2 ч.1 ст. 169 ЦПК України тому колегія суддів важає за необхідне відхилити заявлене позивачем клопотання про відкладення розгляду справи та розглянути справу відповідно до вимог ч.2 ст. 305 ЦПК, згідно з якою неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повного і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказаним вимогам закону судове рішення, що переглядається, відповідає.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 є власником транспортного засобу Форд Фокус, державний реєстраційний номер АА 7004 С. Відповідач надав гарантію на даний автомобіль на строк до 24 листопада 2015 року.
30 квітня 2015 року автомобіль двигун автомобіля перестав працювати, про що позивач повідомив ТОВ «Гарант-Асистанс», які того ж дня доставили автомобіль на дилерський центр Форд - ТОВ «Віді Край Моторз» ( а.с.9, т.1).
5 травня 2015 року позивач ОСОБА_2 передав вказаний автомобіль на обслуговування відповідачу ТОВ «Віді Край Моторз» за результатами якого складено наряд-замовлення № КМДСА-002811, що підтверджується підписами ОСОБА_2 та представника відповідача у вказаному наряді-замовленні та в акті передання-прийняття ДТЗ ( а.с.12-13, т.1).
8 травня 2015 року сторони підписали рекламаційний акт, де встановлено, що недолік автомобіля - підтікання охолоджуючої рідини - підлягає усуненню у порядку, викладеному у розділі «Процедура гарантійного ремонту ДТЗ», Порядку гарантійного ремонту (обслуговування Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни дорожніх транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства промислової політики України від 29 грудня 2004 року № 721 ( а.с.11).
26 травня 2015 року ремонт автомобіля позивача був завершений і позивач отримав автомобіль.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 708 ЦК України передбачено, що у разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов'язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару покупець має право, серед іншого, вимагати від продавця або виготовлювача безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат, здійснених покупцем чи третьою особою, на їх виправлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про захист прав споживачів", у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк.
За змістом ч. 3 ст. 709 ЦК України, ч. 9 ст. 8 Закону України "Про захист прав споживачів" вимога покупця про безоплатне усунення недоліків товару підлягає задоволенню продавцем або виготовлювачем протягом чотирнадцяти днів або, за домовленістю сторін, в інший строк. За кожний день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) та за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк (чотирнадцять днів) споживачеві виплачується неустойка відповідно в розмірі одного відсотка вартості товару.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідач затримав безоплатне усунення недоліків автомобіля понад чотирнадцять днів, тому повинен сплатити позивачу неустойку.
Згідно з п. 20 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни дорожніх транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства промислової політики України від 29 грудня 2004 року № 721 (далі - Порядок), у разі виявлення у процесі експлуатації ДТЗ недоліку або істотного недоліку споживач має право звернутися до виконавця на один з пунктів сервісної мережі, зазначених у сервісній книжці, за власним вибором.
Відповідно до п. 24 Порядку під час приймання ДТЗ на гарантійний ремонт Виконавець у присутності Споживача перевіряє споживчі властивості ДТЗ, його укомплектованість, наявність видимих пошкоджень чи дефектів на поверхні ДТЗ, заводський номер, дату виготовлення, наявність пломб Виробника або Виконавця (за дорученням Виробника), свідоцтво про реєстрацію автомобіля або тимчасовий реєстраційний талон та Сервісну книжку та встановлює наявність заявленого недоліку.
За результатами огляду ДТЗ Виконавець оформлює наряд-замовлення на виконання робіт, необхідних для усунення виявлених недоліків. Дата оформлення та номер наряду-замовлення, тривалість і найменування робіт із гарантійного ремонту фіксується Виконавцем у журналі обліку гарантійного ремонту ДТЗ.
Документом, який підтверджує передавання ДТЗ на гарантійний ремонт, є наряд-замовлення. Споживач підписом у наряді-замовленні погоджує обсяги та терміни виконання гарантійного ремонту.
Згідно з пунктами 25, 26 Порядку документом, який підтверджує передавання ДТЗ на гарантійний ремонт, є наряд-замовлення. Споживач підписом у наряді-замовленні погоджує обсяги та терміни виконання гарантійного ремонту. Після виконання робіт із гарантійного ремонту виконавець робить відмітку в сервісній книжці про проведення гарантійного ремонту із зазначенням номера й дати оформлення наряду-замовлення, згідно з яким було виконано гарантійний ремонт.
Пунктом 29 Порядку зазначається що виконавець (Продавець або Виробник) зобов'язані протягом трьох діб розглянути Претензію за участю Споживача та скласти в двох примірниках рекламаційний акт, який підписується власником ДТЗ та представниками Виконавця (Продавця або Виробника).
З урахуванням зазначених вимог Порядку, при обчисленні кількості днів затримки усунення недоліків під час гарантійного ремонту, суд першої інстанції вірно виходив із того, що наряд-замовлення, який сторони підписали 5 травня 2015 року, підтверджує передавання ДТЗ на гарантійний ремонт саме 5 травня 2015 року, а не 30 квітня 2015 року, як зазначає позивача.
За таких обставин у період з 6 по 26 травня 2015 року автомобіль позивача перебував у гарантійному ремонті, а кількість прострочених днів виконання гарантійного ремонту понад 14 днів становить 7 днів.
Доводи апеляційної скарги про те, що він здав автомобіль на гарантійний ремонт 30 квітня 2015 року і тому кількість прострочених днів виконання гарантійного ремонту понад 14 днів становить 12 днів, не ґрунтуються на вимогах 25, 26 Порядку, відповідно до якого документом, який підтверджує передавання ДТЗ на гарантійний ремонт, є наряд-замовлення.
Доставка автомобіля позивача гарантійним сервісом «Форд-Асістенс» до станції відповідача 30 квітня 2015 року, показання свідків, а також подане до суду апеляційної інстанції 18 лютого 2016 року клопотання позивача про залучення до матеріалів справи листа від 14 січня 2016 року, який адвокат ОСОБА_4 в інтересах клієнта ОСОБА_2 отримав вже після ухвалення рішення судом першої інстанції від ТОВ «Гарант»Асістанс» із стенограмою телефонної розмови від 30 квітня 2015 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Гарант Асістанс», колегія суддів не бере до уваги як належні докази того, що автомобіль передано позивачем у гарантійний ремонт саме 30 квітня 2015 року.
При цьому колегія суддів враховує положення п.п. 25, 26 Порядку про те, що документом, який підтверджує передавання ДТЗ на гарантійний ремонт, є наряд-замовлення, а позивач ОСОБА_2 саме 5 травня 2015 року передав автомобіль відповідачу та підписав наряд-замовлення № КМДСА-002811 та в акт передання-прийняття ДТЗ ( а.с.12-13, т.1). Доказів того, що 30 квітня 2015 року позивач звернувся до відповідача із вимогою гарантійного ремонту, а відповідач відмовив у складанні наряду -замовлення, матеріали справи не містять.
При обчисленні розміру неустойки, яка підлягає сплаті з відповідача на користь позивача за 7 днів затримки усунення недоліків, суд першої інстанції вірно виходив із вимог ч.3 ст. 9 Закону України «Про захист прав споживачів, відповідно до положень якої за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк споживачеві виплачується неустойка відповідно в розмірі одного відсотка вартості автомобіля, який позивач придбав згідно з довідкою-рахунком за 105 000 грн. ( а.с.244, т.2).
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції всупереч вимогам п. 10 Постанови пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» № 5 від 12 квітня 1996 року при обчисленні розміру неустойки не узяв вартості автомобіля на час пред'явлення вимоги колегія суддів вважає безпідставними, оскільки матеріали справи не містили будь-яких доказів вартості автомобіля Форд Фокус, державний реєстраційний номер АА 7004 С на час пред»явлення вимоги, тобто станом на 5 травня 2015 року, а доводи позивача про необхідність урахування вартості нового автомобіля аналогічної марки та комплектації станом на 30 квітня 2015 року не ґрунтуються на будь-яких нормах чинного законодавства.
Колегія суддів не бере до уваги подані позивачем 18 лютого 2015 року на стадії апеляційного провадження докази іншої вартості автомобіля позивача, зазначені у відповіді ТОВ «Віннер автоматів» від 01 липня 2015 року та звіті ТОВ «Експерт-сервіс» № 111 про оцінку автомобіля від 6 червня 2015 року.
При цьому колегія суддів враховує, що в ідповідно до ст. 303 ЦПК апеляційний суд при перевірці законності й обґрунтованості рішення суду першої інстанції не має права виходити як за межі доводів апеляційної скарги, так і за межі вимог, заявлених у суді першої інстанції, крім випадків, передбачених частинами третьою та четвертою цієї статті.
За змістом п.6 ч.3 ст. 295, ч.2 ст. 303 та п.1 ч.1 ст. 309 ЦПК апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи, які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею, або які неправомірно не були цим судом прийняті та досліджені, або доказами, які судом першої інстанції досліджувались із порушенням установленого порядку.
Відмовляючи у прийнятті нових доказів, апеляційний суд зазначає, що позивач міг знати про існування відповіді ТОВ «Віннер автоматів» адвокату ОСОБА_5, клієнтом якого є позивач, від № 150701/4 від 01 липня 2015 року, оскільки відповідь на уточнення цієї інформації у листі № 150713/3 від 13 липня 2015 року позивач додав в якості додатку до позовної заяви ( а.с.15, т.1) та звіту ТОВ «Експерт-сервіс» № 111 про оцінку автомобіля від 6 червня 2015 року, який проводився на підставі договору № 111, укладеного 4 червня 2015 року із ОСОБА_6
Отже, позивач не подав до суду першої інстанції вказані докази, хоча мав таку можливість, не зазначив причин неподання до суду першої інстанції довідки - рахунку від 24 листопада 2013 року і не зазначив жодної поважної причини їх неподання до суду першої інстанції, тому апеляційний суд не може покласти вказані докази в основу встановлення нових обставини щодо вартості автомобіля.
Частиною 3 ст. статті 551 ЦК України передбачено, зокрема, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Отже, частина третя статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої статті 10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Суд першої інстанції вірно врахував, що невеликий строк затримки гарантійного ремонту - 7 днів був обумовлений об»єктивними причинами - відсутності у відповідача та на території України необхідної запчастини є підставою для зменшення розміру неустойки із 7350 грн. до 3000 грн.
Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 року № 5 "Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів" при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Проте задоволення такої вимоги можливе з урахуванням положень п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про захист прав споживачів", який передбачає право споживачів на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції) відповідно до закону та доведеності факту заподіяння споживачеві моральної шкоди.
Оскільки матеріали справи не містять того, що позивач зазнав душевних страждань у зв»язку з порушенням його прав споживача внаслідок дефекту у автомобілі Форд Фокус, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, суд першої інстанції з урахуванням вимог ст.ст. 10,60 ЦПК України дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги про стягнення моральної шкоди у зв»язку з їх недоведеністю.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та враховуючи, що обставини справи судом встановлені відповідно до наданих пояснень сторін та письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення постановлене з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія судів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 грудня 2015 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту її проголошення.
Головуючий
Судді :
