Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
Єдиний унікальний номер 315/765/14-ц Головуючий у 1 інстанції Ярош С.О.
Номер провадження 22-ц/778/1190/16 Суддя-доповідач ОСОБА_1
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2016 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Пільщик Л.В.,
Суддів: Краснокутської О.М.,
ОСОБА_2,
При секретарі Евальд Д.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 09 жовтня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до територіальної громади Гуляйпільської міської ради Запорізької області, ОСОБА_4, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на боці відповідача приватний нотаріус Гуляйпільського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_5 про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, -
В С Т А Н О В И Л А:
У червні 2014 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до територіальної громади Гуляйпільської міської ради Запорізької області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на боці відповідача приватний нотаріус Гуляйпільського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_5 про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.
В обґрунтування позову позивачка зазначала, що після смерті 10 червня 2013 року її бабусі ОСОБА_6 відкрилася спадщина. Вона є спадкоємцем за заповітом, про існування якого дізналася нещодавно від своєї тітки. Позивачка не могла своєчасно отримати свідоцтво про смерть ОСОБА_6, що унеможливило отримання нею спадщини у встановлений законом строк.
На підставі викладеного просила суд визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_6
Ухвалою Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 10 липня 2014 року залучено в якості співвідповідача ОСОБА_4
Рішенням Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 09 жовтня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_3 залишено без задоволення.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 22 грудня 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.
Встановлено ОСОБА_3 додатковий строк у три місяці для прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_7, що померла 10 червня 2013 року.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 грудня 2015 року касаційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково. Рішення апеляційного суду Запорізької області від 22 грудня 2014 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Скасовуючи рішення судової колегії апеляційного суду, Вищий спеціалізований суд України в своїй ухвалі ,зокрема, зазначив,що необізнаність позивачки про наявність заповіту не може свідчити про наявність істотних труднощів для звернення з відповідною заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини.
Згідно до вимог ч.4 ст.338 ЦПК України висновки і мотиви,з яких скасовані рішення,є обов»язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не надала належних та допустимих доказів на підтвердження того, що строк для прийняття спадщини пропущений нею з поважних причин.
Такі висновки суду першої інстанції є правильними, відповідають матеріалам справи і вимогам закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 1269, ч 1 ст. 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно зі ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку встановленого ст. 1270 цього Кодексу не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Таким чином положення ч. З ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви.
В позовній заяві позивачка зазначила,що перешкодами для своєчасного звернення з заявою про прийняття спадщини до нотаріуса була її необізнаність з наявністю заповіту, а також перешкоди у отримані свідоцтва про смерть ОСОБА_6
Згідно до вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи,які беруть участь у справі,мають рівні права щодо подання доказів,їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини,на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень,крім випадків,встановлених цим Кодексом.
На підтвердження зазначених обставин як об»єктивних перешкод у зверненні до нотаріуса протягом шести місяців з заявою про прийняття спадщини позивачка суду не надала,зокрема того,що неотримання свідоцтва про смерть спадкодавця було перешкодою для своєчасного звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини .
Судом першої інстанції встановлено, що 03 березня 2000 року ОСОБА_6 склала заповіт, відповідно до якого заповіла своєму синові ОСОБА_4 право на земельну частку (пай) площею 6,36 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, право на яку підтверджується сертифікатом серії ЗП № 0206271, виданим на підставі рішення Гуляйпільської районної державної адміністрації від 24 травня 1999 року № 164.
18 грудня 2000 року ОСОБА_6було складено заповіт, яким остання заповіла квартиру АДРЕСА_1 та все рухоме й нерухоме майно онуці - ОСОБА_8 10 червня 2013 року померла ОСОБА_6
Рішенням Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 18 вересня 2013 року розтлумачено зміст заповіту ОСОБА_6 від 03 березня 2000 року як виявлення її волі заповідати ОСОБА_4 земельну ділянку площею 3,3100 га, що розташована на території Комсомольської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області та належала при житті ОСОБА_6 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 08 травня 2003 року,
Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснив, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити із того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Якщо ж у спадкоємця перешкод не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкову масу, то положення ч. 3 ст. 1272 ЦК України не застосовуються.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року № 6-85 цс12.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_3, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову, зауваживши при цьому, що причина пропуску позивачем строку на прийняття спадщини, яка обумовлена необізнаністю позивачки щодо наявності заповіту бабусі ОСОБА_6 на її користь, не є поважною, оскільки вона не пов'язана з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій щодо подання відповідної заяви про прийняття спадщини.
При цьому, судом першої інстанції взято до уваги, обізнаність позивачки про день відкриття спадщини її бабусі, і того, що у порушення ч. 3 ст. 10 ,ст.60 ЦПК України позивачка не довела ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог на підтвердження поважності пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Зазначені висновки суду першої інстанції відповідають також абз.24 п2 узагальнення судової практики з розгляду цивільних справ про спадкування від 16.05.2013р №24-753/0-13 Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ,згідно з яким судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини , як незнання про існування заповіту.
Доводи апеляційної скарги про неналежну оцінку судом доказів, наявність підстав для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, спростовуються наведеними матеріалами справи і вимогами закону.
Апеляційна скарга не містить у собі посилань на конкретні докази,які судом першої інстанції не були взяті до уваги.
Доводи щодо неповного з»ясування судом обставин справи є неспроможними, спростовуються матеріалами справи - зокрема, журналом судового засідання від 09 жовтня 2014року,технічним записом судового засідання,із яких вбачається,що судом з»ясовані обставини в межах позовних вимог ОСОБА_3, при розгляді справи у судовому засіданні були присутні позивачка ОСОБА_3.,її представник ОСОБА_9, які не заявляли клопотань про необхідність додаткового з»ясування судом обставин крім тих,що з»ясовані.
Інші доводи є також неспроможними і спростовуються матеріалами справи.
Судом повно і всебічно з’ясовані обставини справи, що мають для неї значення, висновки відповідають цим обставинам і набутим доказам, характер правовідносин між сторонами визначений правильно, норми матеріального і процесуального права є порушені, застосовані вірно, постановлено законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 09 жовтня 2014 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий :
Судді:
