УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 квітня 2016 р.
Справа № 820/5761/15
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Кононенко З.О.
Суддів: Бондара В.О. , Калитки О. М.
за участю секретаря судового засідання Струкової Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2015р. по справі № 820/5761/15
за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ
до ОСОБА_1
про стягнення суми,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач , Харківський національний університет внутрішніх справ, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1, в якому, з урахуванням уточнень просить суд стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Харківського національного університету внутрішніх справ (рахунок 31255201105066 в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Харківській області, МФО 851011, ЄДРПОУ 08571096) витрати, пов'язані з утриманням в сумі 45302,43 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 має заборгованість у сумі 45302,43 грн., що виникла у зв'язку з утриманням відповідача під час навчання в ХНУВС в період з 15.08.2009 року по 15.06.2013 року. Не відпрацювавши трирічний термін в органах внутрішніх справ, Наказом ГУМВС України в Харківській області № 182 о/с від 28.04.2015 року ОСОБА_1 був звільнений з органів внутрішніх справ за власним бажанням, що є підставою для відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням відповідача у вищому навчальному закладі МВС України.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2015р. позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету внутрішніх справ витрати, пов'язані з утриманням в сумі 45302,43 грн.
В апеляційній скарзі відповідач, ОСОБА_1, зазначає, що оскаржувана постанова прийнята без повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, в порушення норм матеріального та процесуального права, є необґрунтованою та підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.
Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили. Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи. Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 31.08.2009 року між ОСОБА_1, ХНУВС та ГУМВС України в Харківській області укладено договір "Про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України" (а.с. 9-10).
Відповідно до вищезазначеного договору, ХНУВС, зобов'язався: забезпечити особу харчуванням, речовим майном та грошовим утриманням за нормами, затвердженими нормативно-правовими актами МВС України; щороку інформувати відповідача про розмір фактичних витрат, пов'язаних з її утриманням; після закінчення навчання й отримання відповідної кваліфікації видати відповідачу документ про освіту встановленого зразка, направлення на роботу відповідно до рішення державної комісії з персонального розподілу випускників, нагрудний знак та грошові виплати, передбачені відповідними нормативно-правовими актами; після відрахування або закінчення навчання затвердити розрахунок фактичних витрат на її підготовку за весь термін навчання.
В свою чергу, ГУ МВС України в Харківській області, зобов'язався призначити випускника, який прибув за направленням, на посаду, визначену державною комісією з персонального розподілу фахівців, чи на іншу посаду про призначення на яку є письмова згода випускника; у тижневий термін після призначення фахівця на посаду надіслати Виконавцеві письмове повідомлення про це; інформувати Виконавця про звільнення Особи зі служби в органах внутрішніх справ протягом трьох років після закінчення навчання із зазначенням підстав звільнення.
Відповідач, при цьому, взяв на себе зобов'язання після закінчення навчання прибути до місця призначення в термін, визначений у направленні на роботу, приступити до виконання службових обов'язків за посадою, на яку призначено замовником, і відпрацювати не менше трьох років. У разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченні навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами, передбаченими договором, відшкодувати фактичні витрати пов'язані з утриманням у навчальному закладі, згідно із затвердженим розрахунком.
ОСОБА_1 навчався у вищому навчальному закладі Харківському національному університеті внутрішніх справ з 15.08.2009 року по 15.06.2013 року та був прийнятий на службу в органи внутрішніх справ і зарахований курсантом ХНУВС з 15.08.2009 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи наказом ХНУВС № 323 о/с від 05.08.2009 року.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідача відрахували зі складу курсантів та відкомандирували до ГУМВС України в Харківській області для подальшого проходження служби, відповідно до наказу № 134 о/с від 15.06.2013 року, що міститься в матеріалах справи.
Згідно з наказом ГУМВС України в Харківській області № 182 о/с від 28.04.2015 року ОСОБА_1 звільнено відповідно до "Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України" в запас Збройних Сил України за ст. 64 п. "ж" (за власним бажанням).
На підставі вищевикладеного судом першої інстанції встановлено, що відповідач за власним бажанням звільнився з ОВС протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку із звільненням за власним бажанням з органів внутрішніх справ України протягом трьох років після закінчення Харківського національного університету внутрішніх справ ОСОБА_1 зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з його утриманням у вищому навчальному закладі згідно з затвердженим розрахунком.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступних підстав.
Підстави та порядок відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України врегульовано Законом України « Про міліцію», постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2007р. № 313, якою затверджено Порядок відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ (далі - Порядок № 313).
Відповідно до ст.18 Закону України "Про міліцію" порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
Підготовка фахівців у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України за державним замовленням здійснюється на підставі договору про навчання, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням, управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві або Севастополі чи на транспорті та особою, яка навчається. Типову форму договору затверджує Міністерство внутрішніх справ України за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Відповідно до ст..1 Порядку № 313 визначено механізм відшкодування особами, навчання яких за державним замовленням у вищих навчальних закладах МВС прирівнюється до проходження військової служби, витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах, у разі:
-дострокового розірвання договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС (далі - навчальний заклад) через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість;
-відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення навчального закладу.
Відповідно до ст.2, 3 Порядку відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.
Витрати відшкодовуються згідно з договором про підготовку фахівця в навчальному закладі, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням або управлінням МВС та особою.
Виходячи з положень зазначених нормативних актів та встановлених в справі обставин, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку , що відповідач повинен відшкодувати витрати, пов'язані з його навчанням у вищому навчальному закладі МВС України, так як він звільнився з органів внутрішніх справ за власним бажанням протягом трьох років після закінчення вузу.
відповідно до ч.1 ст.6 Порядку у разі відмови особи добровільно відшкодувати витрати стягнення їх здійснюється в судовому порядку.
Спільним Наказом МО України, МФ України, МВС України, МТЗ України, АДПС України, УДО України, СБ України № 419/831/240/605/537/219/534 від 16.07.2007 року затверджено Порядок розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах (далі - Порядок № 419).
Відповідно до п.2.1 Порядку № 419, відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у ВНЗ, а саме витрат на: грошове забезпечення; продовольче забезпечення; речове забезпечення; медичне забезпечення; перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад; оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем отримане грошове, продовольче, речове та комунальне забезпечення про що свідчать наявні в матеріалах справи: довідка за підписом начальника відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ХНУВС щодо грошового забезпечення ОСОБА_1; довідка-розрахунок витрат на харчування ОСОБА_1, складена начальником відділення продовольчого забезпечення ХНУВС; довідка-розрахунок про вартість фактично отриманого ОСОБА_1 речового майна та лазне-прального забезпечення, складена начальником відділення речового забезпечення ХНУВС; розрахунки комунальних послуг за період навчання, складені начальником комунально-експлуатаційного відділення ХНУВС (а.с. 41-46).
Судом першої інстанції встановлено, що згідно з Довідкою-розрахунком Харківського національного університету внутрішніх справ, ОСОБА_1 повинен відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням у ХНУВС за період з 15.08.2009 року по 15.06.2013 року в сумі 45302,43 грн. З зазначеною довідкою відповідач ознайомлений та був згоден, про що свідчить власний підпис (а.с. 11).
Відповідно до п.2.2.5 договору "Про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ" від 31.08.2009 року, ГУМВС України у Харківській області зобов'язане інформувати ХНУВС про звільнення відповідача зі служби в органах внутрішніх справ протягом трьох років після закінчення навчання із зазначенням підстав.
На виконання зазначеної норми, ГУМВС України у Харківській області було направлено лист № 7/4563 від 28.04.2015 р. про звільнення відповідача зі служби в органах внутрішніх справ на адресу позивача та отримано останнім 12.05.2015 року (а.с. 12).
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем було здійснено всі заходи по стягненню суми з відповідача за витрати, пов'язані з утриманням ОСОБА_1 у Харківському національному університеті внутрішніх справ, передбачені діючим законодавством, однак вони не призвели до сплати заборгованості у розмірі 45302,43 грн.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на п. 9 Порядяку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 р. N 964, який передбачає, що у разі поновлення особи, що відрахована з вищого навчального закладу або звільнена з військової служби, на посаді курсанта, особи офіцерського складу стягнення суми витрат припиняється. Оскільки, як заначає апелянт, з 07.11.2015р. він знов прийнятий на службу, інспектором, з присвоєнням йому спеціального звання лейтенанта поліції, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції може встановити нові обставини, якщо вони не встановлювалися судом першої інстанції у зв'язку із неправильним застосуванням норм матеріального права.
Отже, суд апеляційної інстанції може встановити нові обставини, якщо вони не встановлювалися судом першої інстанції у зв'язку із неправильним застосуванням норм матеріального права. Застосована судом першої інстанції норма матеріального права впливає на предмет доказування у справі. Відтак, переглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційний суд, з'ясувавши, що спірним правовідносинам надана неправильна юридична кваліфікація і застосовано не ту норму, яку слід було б застосувати, повинен встановити ті обставини, які повинні були б встановлюватися судом під час вирішення справи.
Оскільки апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції норм матеріального права при вирішенні даної справи, суд повно встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які об'єктивно існували на час розгляду та вирішення справи в суді першої інстанції, та надав їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2015р. по справі № 820/5761/15 є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування, передбачених ст. 202 КАС, не встановлено.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 41, ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2015р. по справі № 820/5761/15 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
(підпис)
Кононенко З.О.
Судді
(підпис) (підпис)
Бондар В.О. Калитка О.М.
Повний текст ухвали виготовлений 11.04.2016 р.
