ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 травня 2016 року Справа № 876/11279/15
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Сапіги В.П.
суддів: Обрізка І.М., Левицької Н.Г.,
за участі секретаря судових засідань ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» ОСОБА_2 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.10.2015 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» ОСОБА_2, третьої особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про визнання неправомірними дії та зобов'язання до вчинення дій,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА _3 звернувся в суд з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» ОСОБА_2 про визнання неправомірними дії щодо невиплати всієї суми коштів, зобов'язання до вчинення дій, оскільки відповідачем в порушення вимог чинного законодавства України не включено позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів, внесених ним на депозит у ПАТ «Комерційний банк «Надра», за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивач незаконно недоотримав кошти після закінчення терміну дії договору №2099817 строкового банківського вкладу (депозиту) без поповнення, оформленого в рамках пакету послуг ПУ «Соціальний» від 08.01.2015 р., укладеного між ним та ПАТ «КБ «Надра» оскільки, на його думку, при їх видачі було застосовано невірне співвідношення курсу валют, а саме гривні до долара США.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.10.2015 р. задоволено позовні вимоги частково, оскільки суд погодився з наведеними позивачем доводами, а саме визнав неправомірними дії щодо визначення розрахункової суми, що підлягає до відшкодування ОСОБА_3 та зобов'язав відповідача подати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про зміну суми, що підлягала відшкодуванню вкладнику в сумі 16899,56 грн.
Зазначену постанову суду оскаржив відповідач, вважаючи її безпідставною та необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати дану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
В апеляційній скарзі покликається на те, що виплати коштів проводились згідно курсу 17,99 грн. за 1 дол. США, який діяв на 09:00 год. 06.02.2015 року, тобто початку дня виведення банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації.
Сторони в судове засідання апеляційного суду не з'явились, що не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності. В силу вимог ч.1ст.41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з наступних мотивів.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 08.01.2015 року ОСОБА_3 уклав з ПАТ «Комерційний банк «Надра» договір строкового банківського вкладу (депозиту) без поповнення №2099817, предметом якого є розміщення позивачем в Банку строкового вкладу на строк 1 (один) місяць, від дати фактичного надходження вкладу на вкладний рахунок, з виплатою процентів по закінченні строку дії вкладу.
Згідно квитанції №6462 від 08.01.2015 p., на вкладний рахунок Позивача зараховано грошові кошти в сумі 3278 дол. США.
Як зазначив позивач, що кошти по закінченні договору він не зміг отримати в зв'язку із введенням 06.02.2015р. в ПАТ «КБ «Надра» тимчасової адміністрації.
Після початку процедури відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб гарантованих сум вкладів через ПАТ «КБ «ПРИВАТБАНК», Позивачем в травні 2015 року, отримано кошти за своїм вкладом, проте, сума виражена в гривневому еквіваленті відповідно до суми в дол. США, яка йому належала, є значно нижчою ніж повинна бути виплачена відповідно до офіційного курсу НБУ.
Відтак, 19.06.2015р. позивач звернувся із заявою до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про виплату недоотриманих коштів, на що отримав відмову згідно листа від 13.08.2015р. вих.. №21-036-26967/15 із посиланням на те, що при виплаті коштів застосовувався курс в розмірі 17,99 грн за 1 дол. США, тобто курс за попередній день 05.02.2015р.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення позивача до Переліку вкладників в повній сумі відшкодування, що подаються для відшкодування Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку, що в спірному випадку Уповноважена особа фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» ОСОБА_2 при визначенні суми яка підлягала до відшкодування позивачу мала керуватися офіційним курсом гривні до долара США встановлений на рівні 2313,0580 грн. за 100 дол. США, тобто 23,1305 грн. за 1 дол. США.
Проте, колегія суддів вважає, що даний висновок суду першої інстанції не можна визнати обґрунтованим.
Статтею 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У серпні 2014 року НБУ прийняв рішення про віднесення ПАТ «КБ «НАДРА» до категорії проблемних.
Постановою Правління НБУ від 05 лютого 2015 року №83 Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» віднесене до категорії неплатоспроможних.
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №26 від 05 лютого 2015 року у ПАТ «Комерційний банк «Надра» запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ОСОБА_2
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №85 від 23 квітня 2015 року продовжено здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Комерційний банк «Надра» по 05 червня 2015 року (включно).
На підставі постанови Правління НБУ від 04 червня 2015 року №356 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 05 червня 2015 року прийнято рішення №113 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Надра» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку».
Згідно цього рішення припинено здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Комерційний банк «Надра», розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Комерційний банк «Надра» з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб з 05 червня 2015 року. Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Надра» призначено ОСОБА_2
Позивач, кошти після закінчення строку дії вищезазначеного договору зміг отримати лише після початку процедури відшкодування Фонду гарантування вкладів фізичних осіб гарантованих сум вкладів через ПАТ «КБ «Приватбанк», а саме в травні 2015 року проте, сума виражена в гривневому еквіваленті відповідно до суми в дол. США, яка йому належала, є значно нижчою ніж повинна бути виплачена відповідно до офіційного курсу НБУ.
Відтак, 19.06.2015р. позивач звернувся із заявою до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про виплату недоотриманих коштів, на що отримав відмову згідно листа від 13.08.2015р. вих.№21-036-26967/15 із посиланням на те, що при виплаті коштів застосовувався курс в розмірі 17,99 грн. за 1 дол. США, тобто курс за попередній день 05.02.2015р.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення позивача до Переліку вкладників в повній сумі відшкодування, що подаються для відшкодування Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами регламентуються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року № 4452-VI , Положенням про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 № 14, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 7 вересня 2012 р. за № 1548/21860.
Метою цього Закону №4452-УІ є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.
Згідно з ч.1 ст.26 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття того рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 тис. гри.
Крім цього, згідно з ч.5 ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті відбувається в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до статті 36 цього Закону.
Національний банк України визначає порядок встановлення і використання офіційного курсу гривні до іноземних валют та банківських металів у Положенні про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженим Постановою Правління НБУ від 12.11.2003 № 496 (далі - Положення №496).
Відповідно до п.9 Положення № 496 (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин 06.02.2015р.) офіційний курс гривні до іноземних валют та банківських металів діє з часу його встановлення.
Згідно з п.11 Положення № 496 інформація про встановлені офіційні курси гривні до іноземних валют та банківських металів розміщується в міжнародній комп'ютерній мережі Інтернет, надсилається територіальним управлінням Національного банку та банкам згідно з Тимчасовою схемою розсилання організаційно-розпорядчих і нормативно-правових актів Національного банку, центру початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації, територіальним органам виконавчої влади згідно з переліком, установленим Національним банком.
Позивач стверджує і цього не заперечує сторона відповідача, що в травні 2015 року отримав гарантовану Фондом виплату за договором строкового банківського вкладу (депозиту) №2099817від 08.01.2015 в сумі 59287,44 грн, що за офіційним курсом на дату введення тимчасової адміністрації 09:00 год., 06.02.2015 року (17,999763 грн. за 1 долар США) становить 3293,79 доларів США.
Згідно Повідомлення Національного банку України від 05.02.2015 року з 14:00 год. 05.02.2015 року встановлено курс гривні до долара США - 1799.9763 гри. за 100 дол. США, що діяв до 14:00 год. 06.02.2015 року.
Колегія суддів зазначає, що курс 2313.0580 грн. за 100 дол. США встановлений Національним банком України в 14:00 год. 06.02.2015 року і відповідно до вимог п. 9 Положення №496 почав діяти з часу його встановлення, тобто тільки з 14:00 год. 06.02.2015р.
Таким чином, виплати коштів проводились згідно курсу 17,999763 гривень за 1 дол. США, який діяв на 09:00 год. 06.02.2015 року, тобто початку дня виведення банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації.
Керуючись вищенаведеним колегія суддів вважає, що в позові слід відмовити, оскільки виплати коштів проводились згідно курсу доларів США, який діяв на момент початку виведення банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації, тобто з 09:00 год. 06.02.2015 року.
Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі, дають адміністративному суду апеляційної інстанції підстав для постановлення висновків, які спростовують правову позицію суду першої інстанції.
За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, оскільки вирішуючи даний публічно-правовий спір, не вірно встановлено фактичні обставини справи, надано невірну оцінку дослідженим доказам та порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.
Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги являються суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
Керуючись ч.3 ст. 160, ст.196, п.3 ч.1 ст. 198, ст.202, ст.207, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» ОСОБА_2 – задовольнити.
Скасувати постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.10.2015 р. у справі №819/2634/15 в частині задоволених вимог та в цій частині прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя В.П. Сапіга
Судді І.М. Обрізко
ОСОБА_4
Повний текст виготовлено 24.05.2016р.
