ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2016 року
Справа № 876/4417/16
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Святецького В.В.,
суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.,
з участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,
представника позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу головного інспектора будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області ОСОБА_2 постанову Франківського районного суду м. Львова від 18 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до головного інспектора будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області про скасування постанови, -
В С Т А Н О В И В :
17 березня 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом, в просив визнати протиправною та скасувати постанову головного інспектора будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області ОСОБА_2 за №1з/13-ф/пз від 27.01.2016 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності у виді штрафу в сумі 5100 грн. за порушення вимог ч.1 ст. 188-42 КУпАП.
Постановою від 18 травня 2016 року Франківський районний суд м. Львова позовні вимоги задовольнив повністю.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В апеляційній скарзі зазначає, що під час притягнення позивача до адмінвідповідальності посадові особи Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області діяли в мажах своєї компетенції та у відповідності до вимог законодавства.
З огляду на викладене відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Відповідач – ОСОБА_2 в судовому засіданні апеляційного суду підтримав вимоги поданої апеляційної скарги та просить їх задовольнити в повному обсязі.
Представник позивача заперечив вимоги апеляційної скарги та просить залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції – без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга належать до задоволення з таких підстав.
Суд першої інстанції встановив та підтверджується матеріалами справи, що оскарженою постановою у справі про адміністративне правопорушення за №1з/13-ф/пз від 27.01.2016 року ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КпАП України, а саме: не виконав вимоги припису №05-1408/2 від 01.12.2015 року та не привів об'єкт будівництва у відповідність до вимог будівельного паспорта на забудову земельної ділянки від 21.03.2014 року №0312-029. У приписі зазначено, що позивач здійснив будівництво третього та четвертого поверху, тобто, перевищив допустиму поверховість, чим порушив вимоги п.19 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 13.04.2011 року №466.
Вказаною постановою на позивача накладений штраф в сумі 5100,00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі чи їх представники не надали достатніх та належних доказів вчинення адміністративного правопорушення позивачем.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, не відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права та є помилковими.
Так, відповідно ст.41 Закону України від 17.02.2011 року № 3038-VI ,,Про регулювання містобудівної діяльності” (далі-Закон № 3038-VI) державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 1).
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (частина 4).
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: 1) видавати обов'язкові до виконання об'єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 2) притягати посадових осіб об'єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону. За невиконання письмових вимог головних інспекторів будівельного нагляду об'єкти нагляду несуть відповідальність відповідно до закону (частина 12).
Постановою Кабінет Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 затверджений Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі Порядок № 553), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Пунктом 1 Порядку № 553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", здійснюється такими органами державного архітектурно-будівельного контролю: виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; Держархбудінспекцією.
Відповідно до п.11 Порядку № 553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право: 2) складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; 3) видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком (пункт 16 Порядку № 553).
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис) (пункт 17 Порядку № 553).
Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України (пункт 20 Порядку № 553).
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис (пункт 21 Порядку № 553).
З матеріалів справи апеляційний суд вбачає, що 01 грудня 2015 року головні інспектори будівельного нагляду ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 склали акт та протокол про порушення громадянином ОСОБА_3 вимог п.1 Переліку об’єктів, будівництво яких здійснюється після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 13.04.2011 року №466. При виконанні будівельних робіт з будівництва зблокованого житлового будинку на вул. Шевченка,1 в смт. Рудно Залізничного району м. Львова Сух Р.М. допустив відхилення від будівельного паспорта на забудову земельної ділянки від 21.03.2014 року № 0312-029, а саме : провів будівельні роботи з будівництва третього та четвертого мансардного поверху, чим перевищив допустиму поверховість, передбачену вказаним паспортом.
Позивач ОСОБА_3 визнав вказані в акті та протоколі правопорушення, підписавши ці документи без зауважень.
Крім того, 01.12.2015 року ОСОБА_3 було вручено під розписку письмовий припис за № 15-1408/2 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Цим приписом позивача було зобов’язано в 30-ти денний термін з дня отримання припису привести об’єкт будівництва у відповідність до вимог будівельного паспорта на забудову земельної ділянки від 21.03.2014 року № 0312-029.
12 січня 2016 року головні інспектори будівельного нагляду ОСОБА_6 та ОСОБА_7 склали акт та протокол за № 16-7/16- пз, в якому зазначили, що ОСОБА_3 не виконав вимоги припису від 01.12.2015 року за № 15-1408/2.
На підставі протоколу головний інспектор будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області ОСОБА_2 виніс постанову за №1з/13-ф/пз від 27.01.2016 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності у виді штрафу в сумі 5100 грн. за порушення вимог ч.1 ст. 188-42 КУпАП.
Частиною 1 ст. 188-42 КУпАП визначено, що невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На підставі викладеного апеляційний суд визнає вірними та обґрунтованими доводи відповідача щодо правомірності накладення на позивача адміністративного стягнення, оскільки ОСОБА_3 не виконав у визначений 30-денний строк вимоги припису від 01.12.2015 року за № 15-1408/2, який в силу вимог п.3 ч.4 ст. 41 Закону № 3038-VI є обов’язковим для виконання.
Перевірка 01.12.2015 року проведена в межах компетенції, акт, протокол та припис складені у відповідності до наведених вище вимог законодавства. Припис вручений позивачу під розписку, в установленому законом порядку припис не оскаржений, а тому є чинним і обов’язковим до виконання. Невиконання вимог припису тягне за собою відповідальність, яка визначена ч. 1 ст. 188-42 КУпАП.
Суд першої інстанції на вказані обставини не звернув належної уваги, а тому дійшов помилкового висновку щодо протиправності притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Доводи представника позивача щодо порушення відповідачем процедури притягнення позивача до адмінвідповідальності колегія суддів визнає безпідставними, оскільки Порядок № 553 не містить обов’язкових вимог щодо складення акту та протоколу по виявлених порушеннях безпосередньо на місці виявлення.
Також пунктом 18 Порядку № 553 встановлено, що акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування.
Акт перевірки та протокол від 12.01.2016 року підписані головним інспектором Паєнським А.С., який проводив перевірку. А тому відсутність підпису головного інспектора Гороха Н.С., який був присутній під час проведення перевірки 12.01.2016 року, не спростовує факту виявленого правопорушення та не є підставою для визнання акту та протоколу такими, що складені з порушенням вимог законодавства.
Колегія суддів також відхиляє як неспроможні доводи представника позивача про порушення відповідачем територіальної юрисдикції, оскільки ні Законом №3038-VI, ні Порядком № 553 не визначено обов’язку інспекторів проводити перевірки виключно в межах своєї юрисдикції.
Крім того, нас проведення перевірки не було проведено розмежування територій між Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області та виконавчим органом з питань державного архітектурно-будівельного контролю Львівської міської ради. Тому проведення відповідачем перевірки на території смт. Рудно Залізничного району м. Львова та прийняття відповідних акті реагування є правомірним.
Підсумовуючи викладене колегія суддів визнає апеляційну скаргу обґрунтованою та такою, що належить до задоволення.
Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
В силу п.3 ч.1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.
Оскільки висновки суду першої інстанції щодо недоведеності факту вчинення позивачем правопорушення не відповідають фактичним обставинам справи, апеляційний суд визнає правильним апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Керуючись ч.3 ст. 160, ст. ст.195, 196, п. 3 ч. 1 ст.198, п.3 ч.1 ст. 202 , ст. ст. 205, 207, 254 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ :
апеляційну скаргу головного інспектора будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області задовольнити.
Постанову Франківського районного суду м. Львова від 18 травня 2016 року у справі № 465/1461/16-а - скасувати та прийняти нову постанову.
В задоволенні позову ОСОБА_3 до головного інспектора будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області про скасування постанови - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня складенні постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя В.В. Святецький
Судді Л.Я. Гудим
ОСОБА_8
Постанова в повному обсязі складена 15 вересня 2016 року.
