КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" жовтня 2016 р. Справа№ 910/11196/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Власова Ю.Л.
суддів: Агрикової О.В.
Майданевича А.Г.
при секретарі судового засідання Вага В.В.
за участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Лях К.М.;
розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2016р. у справі №910/11196/16 (суддя Ковтун С.А.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат Імені Ілліча"
до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення 59086,11 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Відповідача про стягнення з Відповідача 81645,79 грн. заборгованості за договором поставки №3748 від 29.09.2014р., а також 3% річних в сумі 228,16 грн. та пені в сумі 3346,36 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.07.2016 у справі №910/11196/16 у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що належним Відповідачем у цій справі є державне підприємство "Донецька залізниця". Проте, на день розгляду справи в суді відсутні дані про проведення інвентаризації майна державного підприємства "Донецька залізниця", складання актів інвентаризації майна, а також складання та затвердження передавальних та зведених актів майна для передачі майна від державного підприємства "Донецька залізниця" до статутного капіталу публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця", а також дані про внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення державного підприємства "Донецька залізниця",
Не погодившись із вказаним рішенням Позивач, звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги Позивача.
Апеляційна скарга мотивована тим, що Відповідач, як нова юридична особа утворений згідно із Законом України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" та постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014р. №200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця". Всі залізниці України які влились до підприємства Відповідача є регіональними філіями останнього, в тому числі і Донецька залізниця, а тому Відповідач є належним відповідачем у справі.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.08.2016р. справу №910/11196/16 прийнято до свого провадження у визначеному складі суду, розгляд апеляційної скарги було призначено на 13.09.2016р.
06.09.2016р. Відповідач подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив рішення місцевого суду залишити без змін.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2016р. відкладено розгляд скарги на 11.10.2016р.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, заслухавши пояснення Відповідача, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, суд встановив:
31.12.2014р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Метінвест холдинг" та Позивачем був укладений договір №ММД-13.50-14-1291\127, за умовами якого ТОВ "Метінвест холдинг" зобов'язувалось передати, а Позивач прийняти та оплатити коксову продукцію, виробництва ПАТ «Авдіївський коксохімічний завод», ПАТ «Донецьккокс», ПАТ «Запорожкокс», ПАТ «МК «Азовсталь».
На виконання умов зазначеного договору, згідно з договором перевезення, оформленого залізничною накладною №50546019 від 10.12.2015р., за груповою відправкою на адресу Позивача (одержувач вантажу, графа "4" залізничної накладної) у вагонах №59177766, 59195974, 59179796, 59179705, 59177600, 59179986, 59177592 надійшов вантаж - кокс домінний, вантажовідправник (графа "1" накладної) - ПАТ "Авдіївський коксохімічний завод", м. Авдіївка.
13.12.2015р. на станції Маріуполь-Сорт Донецької залізниці були складені комерційні акти БН724579/1557, БН724580/1558, БН724581/1559, БН724582/1560, БН724583/1561, БН724584/1562, БН724585/1563 про недостачу вантажу в відповідних вагонах.
В зв'язку з понесеними збитками в сумі 59086,11 грн. внаслідок незабезпечення збереження вантажу на шляху слідування та на залізничних станціях Позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", як нова юридична особа утворене згідно із Законом України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" та постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014р. №200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".
Відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" Відповідач, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, утворюється на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1.
Згідно додатку №1 до підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття також віднесено і Державне підприємство "Донецька залізниця" 01074957.
Статут Відповідача затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015р. № 735.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що апеляційна скарга Позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п.8 п.2 ст.16 Цивільного кодексу України одним з способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у разі порушення його цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому збитки визначаються, як втрата, яку особа отримала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила чи повинна зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально отримати при звичайних обставинах, якщо б його право не було порушено (упущена вигода).
Згідно з ст.623 Цивільного кодексу України зобов'язує сторону, яка порушила зобов'язання відшкодувати завдані у результаті цього збитки
Відповідно до ст.224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно з ч.5 ст.307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Відповідно до ст.6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. №457, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
Згідно з ст.110 статуту залізниць України передбачено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.
Відповідно до ст.113, 114 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин. Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.
Як вбачається з матеріалів справи, договір перевезення вантажу був укладений між Позивачем та державним підприємством "Донецька залізниця".
Відповідно до ст.104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації, в тому числі, злиття. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Згідно з ч.2 ст.107 Цивільного кодексу України комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт, який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом злиття, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.
Так, згідно з п.5 постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" Міністерство інфраструктури зобов'язано вжити заходів для реорганізації Укрзалізниці та підприємств, зазначених у додатку 1; разом з Укрзалізницею забезпечити проведення інвентаризації майна Укрзалізниці, підприємств, зазначених у додатку 1, та господарських товариств, зазначених у додатку 2; затвердити переліки та зведені акти інвентаризації майна: Укрзалізниці та підприємств, зазначених у додатку 1, що вноситься до статутного капіталу товариства; яке закріплюється за товариством на праві господарського відання; затвердити зведені акти інвентаризації майна господарських товариств, зазначених у додатку 2; затвердити переліки земельних ділянок, право постійного користування якими вноситься до статутного капіталу товариства.
Місцевий суд вірно зазначив, що сама по собі вказівка в Законі України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", постанові Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200 та статуті Відповідача про те, що публічне акціонерне товариство "Укрзалізниця" є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту, не означає автоматичного правонаступництва без проведення інвентаризації майна та затвердження передавальних актів і припинення юридичних осіб таких підприємств.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Отже, Позивачем не надано належних та допустимих доказів про проведення інвентаризації майна державного підприємства "Донецька залізниця", складання актів інвентаризації майна, а також складання та затвердження передавальних та зведених актів майна для передачі майна, майнових прав та обов'язків від державного підприємства "Донецька залізниця" до публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця".
Також відсутні дані про внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення державного підприємства "Донецька залізниця".
Крім того, договір про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги, укладений з Відповідачем 30.12.2015р., а також договір про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізничним транспортом послуги від 25.12.2015р., які долучені Позивачем до апеляційної скарги, не можуть бути прийняті апеляційним судом до уваги, оскільки зазначені договори укладені з Відповідачем, як окремою юридичною особою та не стосуються правовідносин Позивача з іншими підприємств залізничного транспорту, які виникли на підставі інших правочинів.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції згідно з ст.104 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст.33-34, 43, 49, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2016р. у справі №910/11196/16 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2016р. у справі №910/11196/16 залишити без змін.
Головуючий суддя Ю.Л. Власов
Судді О.В. Агрикова
А.Г. Майданевич