ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
28 листопада 2016 року
Справа № 925/1387/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Владимиренко С.В., Шевчук С.Р.,
розглянувши касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок Оптики"
на ухвалу
Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2016
у справі
№ 925/1387/15 господарського суду Черкаської області
за позовом
Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок Оптики"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача
Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптикал Трейд"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача
Національний банк України
про
звернення стягнення на предмет іпотеки,
в с т а н о в и в:
Подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Будинок Оптики" касаційна скарга на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 у справі № 925/1387/15 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 ГПК України з наступних підстав.
Згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторін, крім права на зміну підстави і предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову.
У п. 61 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII1 Господарського процесуального кодексу України" (з урахуванням змін і доповнень) роз'яснено, що треті особи користуються правами і несуть обов'язки сторони у справі (за деякими винятками щодо третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору); прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони (статті 26, 27, 29 ГПК України). Тому якщо до касаційної скарги не додано доказів надіслання її копії третім особам, прокурору, який бере участь у справі, то така касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом (пункт 3 частини першої статті 1113 ГПК України).
Всупереч вимогам ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги не додано доказів надсилання копії касаційної скарги позивачу - Публічному акціонерному товариству "Дельта Банк", третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариству з обмеженою відповідальністю "Оптикал Трейд" та третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Національному банку України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.
Крім того, згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Порядок сплати та розміри ставок судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".
Згідно з пп. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору, що підлягає сплаті за подання до господарського суду касаційної скарги на ухвалу суду, становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Однак, до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору.
Натомість скаржник звернувся до Вищого господарського суду України із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі № 925/1387/15. Обґрунтовуючи зазначене клопотання, скаржник посилається на те, що в зв'язку із складним фінансовим станом на підприємстві Товариство з обмеженою відповідальністю "Будинок Оптики" не може сплатити суму судового збору одним платежем єдиноразово.
Згідно зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Як роз'яснено у п. 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у ст. 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Аналіз правового змісту ст. 8 Закону України "Про судовий збір" свідчить про те, що відстрочення або розстрочення скаржнику сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, які свідчать про об'єктивну неможливість сплатити судовий збір під час подання касаційної скарги у зв'язку з важким майновим станом скаржника.
Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановлених порядку і розмірі.
З урахуванням ст. 8 Закону України "Про судовий збір", заявником не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність достатніх підстав для відстрочення або розстрочення скаржнику сплати судового збору, та не обґрунтовано належними і допустимими доказами відсутність можливості сплатити судовий збір у встановлених законом порядку і розмірі.
Крім того, Товариством з обмеженою відповідальністю "Будинок Оптики" не надано доказів на підтвердження того, що матеріальне становище скаржника зміниться протягом визначеного ст. 1118 ГПК України строку розгляду касаційної скарги, і скаржник зможе сплатити судовий збір, враховуючи, що відповідно до приписів ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
За таких обставин, у суду відсутні правові підстави для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, а тому клопотання скаржника про відстрочення або розстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
За таких обставин, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок Оптики" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 у справі № 925/1387/15 підлягає поверненню.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 111, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України
у х в а л и в:
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Будинок Оптики" у задоволенні клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 у справі № 925/1387/15.
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок Оптики" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 у справі № 925/1387/15 повернути скаржнику.
Головуючий суддя А.М. Демидова
Судді С.В. Владимиренко
С.Р. Шевчук