Головуючий у 1 інстанції - Бабіч С.І.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 березня 2017 року справа №805/4480/16-а
84301, Донецька область, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Геращенка І.В., суддів Арабей Т.Г., Міронової Г.М.
секретар - Челахова О.О.
за участю: представника позивача – ОСОБА_2, довіреність № 33 від 12.12.2016р.,
представника відповідача – ОСОБА_3, довіреність № 13 від 10.02.2017 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Покровської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області та Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАПРОМ» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року у справі № 805/4480/16-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАПРОМ» до Покровської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08 липня 2016 року № НОМЕР_1,-
ВСТАНОВИВ:
22 листопада 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕГАПРОМ» (далі – позивач, товариство, підприємство, платник податків) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі – відповідач, податковий орган, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08 липня 2016 року №0001291200 (а.с.4-11).
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року позовні вимоги задоволені частково, скасоване податкове повідомлення - рішення Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 08 липня 2016 року № НОМЕР_1 частково - на суму 107 094, 45 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено (а.с.72-74).
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою і посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволені позову й прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Вважає, що судом першої інстанції не враховано, що питання перевірки своєчасності нарахування та сплати податків та зборів не включені до переліку складових питань камеральної перевірки. Зазначає, що камеральною перевіркою можуть лише встановлюватися помилки у податковій звітності (а.с.80-85).
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач також звернувся з апеляційною скаргою і посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вважає, що судом першої інстанції не враховано, що платником податків порушено строк подання податкової звітності (а.с.91-92).
В судове засідання позивач прибув, підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволені позовних вимог та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
В судовому засіданні представник відповідача проти доводів апеляційної скарги позивача заперечував, наполягав на задоволенні апеляційної скарги податкового органу, просив постанову суду першої інстанції скасувати в частині задоволення позовних вимог та прийняте нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг та наданих заперечень, заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі відповідача, задовольнити частково, вимоги, викладені в апеляційній скарзі позивача – задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з наступних підстав.
Судами першої й апеляційної інстанцій встановлено, підтверджено наявними матеріалами справи та не оспорюється сторонами наступне.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕГАПРОМ» зареєстрований в якості юридичної особи (код ЄДРПОУ 31023892), на податковому обліку перебуває на обліку в Красноармійській об’єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, є платником податку на додану вартість (а.с.37-38).
Відповідач – Красноармійська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області є суб’єктом владних повноважень, який діє на підставі положення про Державну фіскальну службу та у спірних правовідносинах реалізує повноваження, надані йому Податковим кодексом України.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року замінено відповідача по справі Красноармійську об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на Покровську об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області.
Податковим органом було проведено камеральну перевірку даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних Єдиного реєстру податкових накладних) станом на 29 травня 2016 року щодо позивача.
За результатами перевірки було складено акт від 30 травня 2016 року № 351/05-21-15/31023892, яким встановлено, що товариством у період з 01 жовтня 2015 року по 30 квітня 2016 року було порушено граничні терміни реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних на загальну суму 18968800,11грн.
Строки порушень реєстрації зазначені у додатках до акту та у розрахунку штрафних санкцій до спірного податкового повідомлення - рішення.
На підставі вказаного акту контролюючим органом прийнято спірне податкове повідомлення - рішення, яким позивачу на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України нараховано штраф у загальній сумі 3 894 554,99 грн.
Спірне податкове повідомлення-рішення було оскаржено платником податків до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, за результатами розгляду якого прийнято рішення від 21 вересня 2016 року №5321/10/05-99-10-01-12-1 про залишення скарги без задоволення.
Також, спірне податкове повідомлення-рішення було оскаржено платником податків до Державної фіскальної служби України, за результатами розгляду якого прийнято рішення від 25 жовтня 2016 року №22995/6/99-99-11-03-01-25 про залишення скарги без задоволення.
Суть спірних правовідносин полягає у правомірності прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення, що регулюється нормами Конституції України та Податкового кодексу України.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.
Так, право на проведення органами державної податкової служби камеральних перевірок встановлено пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, у відповідності до якого, камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.
За приписами пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
При чому, підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що «камеральною» вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
«Документальною» ж перевіркою, згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Відповідно до змісту положень статті 76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.
Порядок же проведення камеральної перевірки, в свою чергу, безпосередньо встановлено статті 76 Податкового кодексу України, пунктами 76.1 та 76.2 якої, передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Таким чином, з огляду на зміст вищенаведених норм, під час проведення камеральної перевірки не можуть перевірятися інші питання, крім перевірки податкової звітності суцільним рядком. Документами, що мають відношення до такої перевірки, є саме податкові декларації (розрахунки) і ніякі інші. Якщо ж під час проведення камеральної перевірки буде виявлено порушення податкового законодавства, податковий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків.
Як вбачається зі змісту спірного акту камеральної перевірки перевірці підлягала податкова звітність з податку на додану вартість, натомість податковим органом фактично було перевірено порядок визначення складу податкових зобов'язань та повнота їх нарахування. А це, відповідно до підпункту 75.1.2 статті 75 Податкового кодексу України, є предметом документальної перевірки, а не камеральної.
Отже, з аналізу вищенаведених норм слідує, що, предметом камеральної перевірки може бути лише податкова звітність, тобто відомості, зазначені у відповідній податковій звітності.
Як встановлено судами обох інстанцій та вже зазначалося вище, відповідачем фактично було проведено камеральну перевірку позивача з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатами якої складено Акт № 351/05-21-15/31023892 від 30 травня 2016 року №316/21-03-12-01/32267342 від 07.06.2016 року, у якому зазначено про порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних.
Однак, разом з тим, відповідно до пункту 2.5.1 «Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи підприємця» (затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України № 165 від 14.06.2013 року), після закінчення строку, наданого платнику податків в інформаційному (електронному) повідомленні для самостійного виправлення помилок, проводиться камеральна (електронна) перевірка, за наслідками якої складається (формується): в разі встановлення помилок (порушень) в податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності - акт про результати камеральної перевірки; в разі відсутності помилок (порушень) в податковій звітності - до впровадження в промислову експлуатацію АС «камеральна електронна перевірка», інспектор в тій частині перевіреної звітності, що заповнюється службовими особами Міндоходів, робить відмітку в графі «порушень (помилок) не виявлено» (якщо інше не визначено Кодексом), вказує дату проведення камеральної перевірки і ставить підпис; після впровадження в промислову експлуатацію АС «камеральна електронна перевірка» складається довідка про результати камеральної перевірки для платників податку, які надали декларацію в електронному виді з визначеною ІР-адресою.
У відповідності ж до пункту 4.5 «Регламенту опрацювання податкових декларацій з податку на додану вартість, за якими задекларовано від'ємне значення та/або бюджетне відшкодування податку на додану вартість» (затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України № 522 від 19.06.2012 року), результати камеральної перевірки оформлюються актом в разі: встановлення факту заниження (завищення) податкових зобов'язань або завищення (заниження) податкового кредиту та відповідно зменшення (збільшення) суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту або заявленого бюджетного відшкодування податку на додану вартість; відмови у наданні бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість та виявлення заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування.
Таким чином, із системного аналізу наведених вище норм чинного законодавства слідує, що при проведенні камеральної перевірки дослідженню підлягають саме дані податкової звітності, а отже в акті за результатами проведення камеральної перевірки можуть бути зафіксовані лише встановлені помилки (порушення) у податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності.
При проведенні камеральної перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість, Регламентом встановлений вичерпний перелік порушень в результаті виявлення яких контролюючий орган має право складати саме акт камеральної перевірки. До такого переліку порушень не відноситься встановлення порушення термінів реєстрації податкових накладних в єдиному реєстрі податкових накладних.
До того ж, слід зазначити, що термін реєстрації податкової накладної в єдиному реєстрі податкових накладних не є даними податкової звітності, які досліджуються під час проведення камеральної перевірки, а отже, податковим органом, не в спосіб встановлений законодавством складено акт камеральної перевірки з посиланням на таке порушення, як несвоєчасна реєстрація податкової накладної.
А як випливає з вказаних вище норм Податкового кодексу України, контролюючий орган при проведенні камеральної перевірки може перевіряти дані єдиного реєстру податкових накладних, та при виявленні розбіжності - провести документальну позапланову виїзну перевірку.
При цьому, слід вказати, що аналогічну правову позицію з даного спірного питання було викладено у постанові Верховного суду України від 27.01.2015 року по справі № 21-425а14, відповідно до якої, невиконання контролюючим органом вимог закону щодо порядку призначення та проведення перевірок призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
Згідно приписів статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, висновки Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладені у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1, 2 частини 1 статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.
Отже, за таких обставин, судова колегія приходить до висновку про те, що, оскільки дії податкового органу при проведенні камеральної перевірки позивача є протиправними, то відповідно і спірне податкове повідомлення-рішення, прийняте за результатами такої перевірки, є таким, що не ґрунтується на нормах закону, а тому воно підлягає скасуванню.
До того ж, ще слід зазначити й про те, що відповідно до приписів статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно статті 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
А відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача, у зв’язку з чим постанова Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року у справі № 805/4480/16-а підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог у повному обсязі, оскільки оскаржувану постанову прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до вимог частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне присудити позивачу здійснені судові витрати, відповідно до задоволених вимог, у сумі 122 678,48 грн. (58 418,32 грн. + 64260,16 грн.).
З огляду на те, що відповідно до ухвали суду апеляційної інстанції від 07 лютого 2017 року суд відстрочив відповідачу сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі, слід стягнути судовий збір в розмірі 62 494,66 грн. (3 894 554, 99 грн. *1,5%*110%-1765,50 грн.)
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 94, 163, 184, 185, 186, 195,196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Покровської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року у справі № 805/4480/16-а - задовольнити частково.
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАПРОМ» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року у справі № 805/4480/16-а - задовольнити.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року у справі № 805/4480/16-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАПРОМ» до Покровської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08 липня 2016 року № НОМЕР_1 - скасувати.
Прийняти нову постанову.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАПРОМ» до Покровської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08 липня 2016 року № НОМЕР_1 – задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Покровської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 08 липня 2016 року №0001291200 про застосування штрафу у загальній сумі 3 894 554,99 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Покровської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАПРОМ» (код ЄДРПОУ 31023892) сплачений судовий збір у сумі 122 678,48 грн. ( сто двадцять дві тисячі шістсот сімдесят вісім гривень сорок вісім копійок).
Стягнути з Покровської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області до державного бюджету надходжень за кодом класифікації доходів бюджету 22030106 «Судовий збір» (стягувачем є Державна судова адміністрація України): отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві; код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача: 31215256700001; код класифікації доходів бюджету: 22030106 судовий збір у розмірі 62 494,66 грн. (шістдесят дві тисячі чотириста дев’яносто чотири гривни шістдесят шість копійок).
Вступна та резолютивна частини постанови складені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 01 березня 2017 року. Повний текст постанови складений та підписаний у нарадчій кімнаті 06 березня 2017 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дати складання її в повному обсязі.
Головуючий : І.В. Геращенко
Судді : Т.Г. Арабей
ОСОБА_4
