АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03110 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
Справа 761/14285/16-ц Головуючий у 1-ій інстанції - Маліновська В.М.
Апеляційне провадження № 22-ц/796/5779/2017 Доповідач - Музичко С.Г.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 червня2017 року колегія суддів cудової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого - Музичко С.Г.
Суддів - Рейнарт І.М., Кирилюк Г.М.,
при секретарі - Казанник М.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 07 березня 2017 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа: Публічне акціонерне товариство Страхова компанія «СКАЙД», про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 07 березня 2017 року позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа: Публічне акціонерне товариство Страхова компанія «СКАЙД», про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою у розмірі 27 616,74 грн. та моральну шкоду в розмірі 4 000 грн., а всього 31 616,74 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 судові витрати, які складаються з витрат по сплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 826,80 грн.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судові витрати за проведення судової експертизи пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 826,80 грн.
В апеляційній скарзі представник відповідача просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Зазначає, що вартість матеріального збитку, завданого автомобілю позивача внаслідок дорожньо-транспортної пригоди складає 33 815,83 грн., страхова компанія відшкодувала матеріальну шкоду у розмірі 32 887,00 грн., а тому з відповідача підлягає стягненню різниця, яка становить 928,83 грн.
В обґрунтування своїх вимог представник відповідача посилається на те, що судом першої інстанції неправомірно задоволені позовні вимоги щодо стягнення з відповідача вартості відновлювального ремонту без урахування зносу, оскільки позивачем не надано належних доказів, які б підтвердили проведення ремонту та заміну старих деталей на нові. Вказує, що позивачем не підтверджено заподіяння моральної шкоди.
В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.
В судове засідання представник третьої особине з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та пред'явлених в суді першої інстанції вимог, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що в судовому засіданні знайшла своє підтвердження та обставина, що внаслідок дій відповідача, при дорожньо-транспортній пригоді позивачу спричинена шкода, яку в повній мірі не покриває страхове відшкодування.
Колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Судом встановлено, що постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 18.09.2015р. (а.с. 10-11), 17 липня 2015 року о 19 годині 00 хвилин у м. Києві по вул. Мельникова, 5 ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки КІА Soul, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, не дотрималась безпечної дистанції, внаслідок чого перед пішоходним переходом здійснила зіткнення з автомобілем марки Volkswagen Passat, державний реєстраційний номер НОМЕР_4, який зупинився з метою пропустити пішоходів, що призвело до пошкодження обох транспортних засобів, тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, що також підтверджується довідкою № 70273795 про дорожньо-транспортну пригоду від 17.07.2015р. (а.с,90).
ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і застосовано до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. (а.с. 12- 13).
На момент скоєння ДТП відповідальність Відповідача, як власника автомобіля КІА Soul, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, була застрахована ПАТ «СК «СКАЙД» за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/4485455 від 14.11.2014 р.
Згідно з рахунком ТОВ «АВТОСОЮЗ» № 123022717 від 31.07.2015р. (а.с. 17), ремонтної калькуляції № 37091 від 31.07.2015р. (а.с.18-20,115-117), аркуша перевірки даних № 37091 від 31.07.2015р. (а.с.21 - 22,118-119) вартість відновлювального ремонту VW Passat, який належить ОСОБА_4 становить 64 999,98 грн. (а.с. 17).
З довідки ТОВ «Автосоюз» них. № 337 від 26.08.2016р. слідує, що кошторис відновлювального ремонту транспортного засобу Volkswagen Passat, державний номер НОМЕР_2 (ремонтна калькуляція № 37091 від 31.07.2015р.) та рахунок № 123022717 від 31.07.2015р. були складені з використанням сертифікованого програмного продукту «Audatex» (а.с.93).
На підставі Страхового Акту № 1648/15 ПАТ «СК «СКАЙД» (а.с. 15) та визначення розміру виплати страхового відшкодування (а.с.24) Страховою компанією прийнято рішення про виплату ОСОБА_4 страхового відшкодування по страховому випадку від 17.07.2015р. в сумі 32 887,00 грн. (а.с.15), яке було сплачено у відповідній сумі на рахунок ТОВ «Автосоюз», що підтверджується платіжним дорученням № 5167 від 22.12.2015р. (а.с.23).
З Довідки ТОВ «Автосоюз» вих. № 338 від 26.08.2016р. (а.с.91) встановлено, що 26.08.2016р. на рахунок Товариства була зарахована від платника ОСОБА_4 доплата за рахунком № 123022717 від 17.07.2015р. у розмірі 32 112,98 грн. згідно рахунку № 123028222 від 25.08.2016р. (а.с.98), що також підтверджується платіжним дорученням № 69666878 від 26.08.2016р. (а.с.92,96) та квитанцією № 69365858 від 25.08.2016р. (а.с.97)
Відповідно до Звіту № 118-2016 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, складеного 22.02.2016р. ТОВ «Незалежна експертно-асистуюча компанія» за заявою ОСОБА_4 (а.с.29-32), вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля НОМЕР_3 в результаті його пошкодження в ДТП складає 35 095,43 грн. До Звіту № 118-2016 від 22.02.2016р. додано протокол огляду транспортного засобу від 18.02.2016р. (а.с.33), ремонтна калькуляція № 11 8 20 16 від 22.02.2016р., згідно якої вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля позивачки складає 65 155,75 грн. (а.с.34-37), аркуш перевірки даних № 118-2016 від 22.02.2016р. (а.с.38-39), фотододатки (а.с.40-45).
Разом з тим, згідно Висновку експертів за результатами проведення комісійної судової автотоварознавчої експертизи, складеного 13.02.2017р. № 178/17-54 експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз на виконання ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 29.08.2016р., вартість матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу «VW Passat», державний номерний знак НОМЕР_2, внаслідок його пошкодження в ДТП 17.07.2015р., станом на дату ДТП, дорівнює 33 815,83 грн., вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «VW Passat», державний номерний знак НОМЕР_2 становить 60 503,74 грн. (а.с. 1 84-189). До Висновку від 13.02.2017р. № 178/17-54 додано ремонтну калькуляцію № 178-17Т від 13.02.2017р. (а.с. 190-191 ), аркуш перевірки даних № 178-17Т від 13.02.2017р. (а.с.192), фотододатки (а.с. 193-202), акт огляду транспортного засобу від 17.02.2017р. (а.с.203)
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.
Частиною 2 зазначеної норми визначено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Частиною 2 статті 22 ЦК України визначено, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі,а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що законодавцем встановлена презумпція вини завдавача шкоди, відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду, якщо доведе, що шкода була завдано не з його вини. При цьому потерпілий повинен надати докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.
Згідно з статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди породжує деліктне зобов'язання, в якому право потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов'язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така дорожньо-транспортна пригода слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов'язанні ним є страховик.
Разом із тим, зазначені зобов'язання не виключають одне одного. Деліктне зобов'язання - первісне, основне зобов'язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, в результаті якої завдана шкода, буде кваліфікована як страховий випадок. Одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не завжди припиняє деліктне зобов'язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов'язаною. При цьому, потерпілий стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не є, але наділяється правами за договором: на його, третьої особи, користь страховик зобов'язаний виконати обов'язок зі здійснення страхового відшкодування.
Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов'язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов'язку згідно зі статтею 1194 ЦК України - відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.
Під час судового розгляду було встановлено, що ОСОБА_2 є особою, винними діями якої трапилася дорожньо-транспортна пригода, у результаті якої був пошкоджений автомобіль позивача, тому саме вона повинна відшкодувати завдану позивачу шкоду.
Відповідно до ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно ч. 1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 статті 58 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Підтвердженням розміру матеріального збитку та вартості відновлювального ремонту є Висновок експертів за результатами проведення комісійної судової автотоварознавчої експертизи від 13.02.2017 р., відповідно до якого вартість матеріального збитку становить 33 815,83 грн., а вартість відновлювальних робіт складає 60 503,74 грн.
Як слідує з матеріалів справи ПАТ «СК «СКАЙД» виплатило страхове відшкодування по страховому випадку від 17.05.2015 р. в сумі 32 887,00 грн.
Також позивачем до позовної заяви додано ремонту калькуляцію № 118-2016 від 22.02.2016 р., згідно якої вартість ремонту пошкодженого автомобіля складає 65 155,75 грн.
Тобто, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо стягнення з відповідача на користь позивача матеріальних збитків у розмірі різниці між вартістю відновлювальних робіт та розміром страхового відшкодування, яке було виплачено страховою компанією.
Судом встановлено, що відповідно до акту огляду транспортного засобу для відновлення транспортного засобу, необхідно провести ремонтні роботи та замінити старі деталі на нові. Представником відповідача надавалася заява, в якій він просив передати відповідачеві замінені деталі.
Пунктом 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» №4 від 01.03.2013 року, передбачено, що ухвалюючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд з урахуванням принципу диспозитивності, тобто за заявою заподіювача шкоди, одночасно повинен вирішити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.
Судом першої інстанції неправомірно відмовлено у вирішенні питання щодо визначення деталей, які підлягають заміні під час ремонту транспортного засобу та передачі їх у власність відповідачеві як майна, що не може використовуватись за призначенням.
Відповідно до ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Враховуючи викладене, оцінивши обставини справи та докази, надані позивачем у підтвердження завдання моральної шкоди, суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку про часткове задоволення вимог про стягнення з ОСОБА_2 моральної шкоди, а саме у розмірі 4 000,00 грн.
Доводи апеляційної скарги висновків суду в цій частині не спростовують.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає зміні, доповнивши резолютивну частину наступним змістом: зобов'язати ОСОБА_4 передати ОСОБА_6 деталі, що підлягають заміні після отримання відшкодованих збитків та проведення ремонту автомобіля.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 309, 313-315 ЦПК України, колегія
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 07 березня 2017 року змінити, доповнивши резолютивну частину рішення наступним змістом.
Зобов'язати ОСОБА_4 передати ОСОБА_6 деталі, що підлягають заміні після отримання відшкодованих збитків та проведення ремонту автомобіля.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги до цього суду.
Головуючий
Судді
