ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
30.08.2017 Справа № 908/1735/17
Суддя Боєва Олена Сергіївна, розглянувши матеріали
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Укрсилікат» (69006, м. Запоріжжя, Північне шосе, буд. 4, офіс 109; адреса для направлення кореспонденції: Адвокатське об’єднання «Войченко і Дульський», 01010, м. Київ, а/с 88)
до відповідач: Компанія ОСОБА_1 ОСОБА_2 ІНШ. МАК. ОРМ. ДИШ. ТІДЖ. ВЕ. САН. ЛТД Ш-ТІ. (Туреччина, Анкара/Емек, вул. Бішкекська, провулок, 65, №21/2)
про стягнення 372579,32 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню у зв’язку з наступним.
Приписами ч. 1 ст. 56, п. 2 ч.1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення. Документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів додаються до позовної заяви.
До позовної заяви б/н від 24.07.2017 р., що отримана господарським судом від Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Укрсилікат» додано тільки фіскальний чек від 25.07.2017 р. (RP010101471UA), а також корінець СN 15 № 150.0001-1619. Фіскальний чек є лише підтвердженням факту надання послуг поштового зв’язку, з нього неможливо встановити, яке саме поштове відправлення (документи) були надіслані та на яку адресу. Отже, один тільки фіскальний чек не є належним доказом направлення відповідачам копій позовної заяви з додатками. Встановити підтвердженням чого саме є доданий до заяви корінець СN 15 № 150.0001-1619 не виявляється можливим, оскільки він складний на іноземній мові, не містить дати, будь-яких інших даних (найменування одержувача, адреси тощо).
Відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв’язку є документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо). Пунктом 61 Правил встановлено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.
Таким чином, належними доказами відправлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів, при зверненні до господарського суду, є опис вкладення в поштовий конверт в якому зазначені: повне найменування адресата, його поштова адреса та поіменний перелік документів, що надсилається на його адресу, в тому числі ідентифікуючі ознаки позовної заяви, що направляється (дата, номер), відбиток календарного штемпеля, номер поштового відправлення, підпис працівника поштового зв’язку та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), надані в оригіналі.
Слід зазначити, що в поштовому конверті, в якому надійшла позовна заява з додатками на адресу господарського суду Запорізької області, міститься також повернуте відправнику (представнику позивача) поштове відправлення, а саме: розкритий конверт та вкладені до нього документи, одержувачем за яким є відповідач. Так, в зазначений конверт вкладено копію позовної заяви з додатками, наявний також опис вкладення у цінний лист з переліком документів. Суд звертає увагу, що оскільки вказаний опис вкладення не містить взагалі ані не відбитку поштового штемпеля з датою відправлення, ані не підпису працівника відділення зв’язку, він не є належним доказом направлення вказаних у ньому документів. При цьому суд наголошує, що в даному випадку доказом направлення відповідачу позову з додатками є примірник опису вкладення, що видається відправникові і містить усі необхідні реквізити, про які зазначено вище, в тому числі номер поштового відправлення, який повинен співпадати з номером, що вказується у фіскальному чеці. Отже, повернутий адресанту конверт (із повідомленням про вручення) також не є належним доказом направлення відповідачу копії тієї самої позовної заяви, що отримана судом, відповідного змісту, та доданих до неї документів, оскільки належні докази (опис вкладення з усіма необхідними даними) підтвердження того, які саме документи були в ньому направлені, - відсутні.
Крім того, згідно з приписами ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема: найменування (для юридичних осіб), їх місцезнаходження (для юридичних осіб).
Згідно із доданими документами, зокрема копією укладеного сторонами контракту, умови якого викладено на двох мовах – російській та англійській, відповідач має оригінальне найменування, яке є незмінним у написанні незалежно від мови перекладу, в той час як в позовній заяві найменування відповідача зазначено в інтерпретації алфавіту кирилиці, тобто фактично вказано назву відповідача в такому вигляді, як вона сприймається на слух при її вимові. Крім того, у позовній заяві в адресі відповідача невірно зазначено номер провулку – 24, в той час, як згідно із доданою до позову копією контракту адресою відповідача є: Biskek, Cad 65, Sok № 21/1, Emek/Ankara.
Відповідно до абзацу 1 пункту 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, недодержання вимог ст.56 та п. 2 частини першої статті 57 ГПК щодо додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.
Судом також враховується, що за змістом розділів VIII, IX ГПК України всі без виключення вказані в них вимоги до позовної заяви і додатків до неї, є обов’язковими для додержання позивачем, їх обов’язковість встановлена законодавцем і не може залежати від бажання особи, що звертається до суду, можливості подальшого з’ясування цих відомостей судом після відкриття провадження у справі та під час підготовки справи до розгляду тощо.
Вказані норми носять імперативний характер і не підлягають ігноруванню стороною чи судом з посиланням на будь-які суб’єктивні висновки та обставини.
Згідно з ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 54, п. 2 ч. 1 ст. 57, п. 6 ч.1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ :
Позовну заяву та додані до неї документи повернути без розгляду позивачу – Товариству з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Укрсилікат», м.Запоріжжя.
Матеріали направити на адресу, що вказана представником позивача ОСОБА_3 для направлення кореспонденції: Адвокатське об’єднання «Войченко і Дульський», 01010, м. Київ, а/с 88.
Додаток : позовна заява та додані до неї документи, в тому числі: оригінал платіжного доручення № 404 від 07.07.2017 р. про сплату судового збору в розмірі 5651,57 грн.
Суддя О.С.Боєва
