ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 вересня 2017 року
Справа № 803/916/17
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ксензюка А. Я.,
при секретарі судового засідання - Шаблій Л.П.,
за участю представника позивача ОСОБА_2,
представників відповідача Карповича О.А., Яновець Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до Волинської митниці ДФС, інспектора Волинської митниці ДФС Яновець Лариси Вікторівни про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА _5 звернувся в суд з адміністративним позовом до Волинської митниці ДФС, інспектора Волинської митниці ДФС Яновець Лариси Вікторівни про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості від 17 липня 2017 року №205110/2017/000020/2.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем необґрунтовано та неправомірно було прийнято рішення про коригування митної вартості від 17 липня 2017 року №205110/2017/000020/2, оскільки для митного оформлення було надано усі необхідні документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості за першим методом - за ціною договору.
Представник відповідача - Волинської митниці ДФС в поданих письмових запереченнях пред'явленні позовні вимоги не визнала, мотивуючи тим, що подані позивачем на вимогу органу доходів і зборів додаткові документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а саме, щодо підтвердження витрат, понесених покупцем на транспортування та здійснення платежів третім особам на користь продавця та відомостей про оплату комісійних, посередницьких послуг. В поданій довідці про оплату не вказана сума, яка була сплачена покупцем та не надано банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару. У висновку експерта від 16 липня 2017 року №62 не вказана конкретна визначена ним вартість автомобіля, а вказана тільки вартість відновлювальних робіт на території України. При цьому, від надання повного переліку витребуваних документів декларант відмовився. Таким чином, 17 липня 2017 року Волинською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості №205110/2017/000020/2, у якому митну вартість задекларовано товару визначено за резервним методом згідно із статтею 64 Митного кодексу України, на підставі цінової інформації, наявної в довіднику NADA Official used guide, на рівні 12 512 доларів США.
Враховуючи вищевикладене, вважає, що рішення про коригування митної вартості від 17 липня 2017 року №205110/2017/000020/2 є законним та обґрунтованим, винесеним із дотриманням вимог чинного законодавства. Просила в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених з позовній заяві, просив позов задовольнити.
Представник відповідача Волинської митниці ДФС та відповідач інспектор Волинської митниці ДФС Яновець Лариса Вікторівна в судовому засіданні позову не визнали з мотивів, викладених у письмових запереченнях проти позову, просили в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 згідно із рахунком-фактури від 31 березня 2017 року придбав у компанії «SASCHA Sp.z.o.o» легковий автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель PASSAT B7 SEL, за ціною 953 доларів США.
Згідно із коносаментом від 31 березня 2017 року вказаний автомобіль був транспортований із США, експортер - компанія «SASCHA Sp.z.o.o», отримувач - ОСОБА_5, перевізник - Atlantic Express CORP, вартість транспортування - 400 доларів США.
З метою митного оформлення ввезеного на територію України автомобіля, а саме: «легковий автомобіль: марка VOLKSWAGEN, модель PASSAT B7 SEL, бувший у використанні, пошкоджений, календарний рік виготовлення - 2012, модельний рік виготовлення - 2012, тип двигуна - бензин, об'єм двигуна - 2480 куб. см, потужність двигуна - 125 кВт, власна маса - 1461 кг, повна маса - 2030 кг, тип кузова - седан, кузов НОМЕР_3, призначення - пасажирський, категорія Т3-М1, тип/номер двигуна - не визначено, колір - голубий, кількість місць - 5, колісна формула - 4*2, виробник - VOLKSWAGEN,US, торговельна марка - VOLKSWAGEN» позивачем, через представника ПП «Прайд Сервіс», подано до Волинської митниці ДФС митну декларацію UA205090/2017/024834, в якій зазначено митну вартість за основним методом, тобто за ціною договору щодо товарів, які імпортуються в сумі 1 353, 010 доларів США, в тому числі вартість транспортування в сумі 400 доларів США.
На підтвердження вартості позивачем одночасно подано: рахунок-фактуру (інвойс) від 31 березня 2017 року №F44/03/17; декларацію про походження товару від 31 березня 2017 року №F44/03/17; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 30 червня 2017 року №500620/17/722; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 01 грудня 2016 року №113548310; банківський платіжний документ від 11 липня 2017 року №13, від 29 червня 2017 року №1773 та від 11 липня 2017 року №5; документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 20 червня 2017 року №400; договір про надання послуг митного брокера від 29 червня 2017 року №339; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару від 31 березня 2017 року №0380; паспорт серії НОМЕР_2, виданий 13 серпня 1997 року; інші документи.
У зв'язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, 11 липня 2017 року Волинською митницею ДФС направлено позивачу електронне повідомлення з вимогою надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості згідно із статтями 53, 54 Митного кодексу України, а саме: документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; копію митної декларації країни відправлення; рахунки про сплату комісійних посередницьких послуг, пов'язаних з виконанням умов купівлі імпортованого транспортного засобу; рахунки про здійснення платежів третім особам (State Farm); висновки про вартісні та якісні характеристики товару, надані спеціалізованими експертними організаціями; коносамент; інші наявні додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.
Декларантом, у свою чергу, Волинській митниці ДФС листом від 17 липня 2017 року за вихідним №26 було додатково подано висновок №62 експертного автотоварознавчого дослідження автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT B7 SEL VIN-1VWCH7A39CC033263, коносамент від 31 березня 2017 року №1703454/2 та довідку про оплату за автомобіль.
Також, позивачем у листі було повідомлено, що оскільки продавцем товару - автомобіля уживаного та пошкодженого, згідно рахунка-фактури від 31 березня 2017 року, є компанія «SASCHA Sp.z.o.o», а не State Farm, тому він не може надати інші документи із третіми особами, стороною яких він не був.
За результатами розгляду, 17 липня 2017 року Волинською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості №205110/2017/000020/2, яким було скориговано митну вартість легкового автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT B7 SEL VIN-1VWCH7A39CC033263 та визначено її в сумі 12 512 доларів США, у зв'язку з тим, що подані для підтвердження митної вартості товару документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а саме, підтвердження витрат, понесених покупцем на транспортування та здійснення платежів третім особам на користь продавця та відомостей про оплату комісійних, посередницьких послуг.
Коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №205110/2017/00005 (далі - картка відмови).
У цій же картці відмови митний орган роз'яснив вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: приведення рівня митної вартості в графах 12, 45 митної декларації у відповідності до рішення про коригування митної вартості від 17 липня 2017 року №205110/2017/000020/2.
Як встановлено судом, з метою подальшого ремонту та використання придбаного автомобіля, позивач здійснив його митне оформлення за новою вантажною митною декларацією, із зазначенням митної вартості товару, визначеної органом доходів і зборів, і зі сплатою митних платежів.
На думку суду, відповідач не довів правомірність оскаржуваного в даній адміністративній справі рішення, з огляду на таке.
Статтею 49 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI (з наступними змінами та доповненнями) визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини першої статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Як передбачено частинами другою - третьою статті 53 Митного кодексу України, Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частинами першою - третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої, п'ятої, шостої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.
Згідно з частинами першою - другою статті 57 вказаного Кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
За приписами частин першої, другої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Системний аналіз вказаних положень Митного кодексу України дає підстави дійти таких висновків.
На виконання такого принципу державної митної справи, як принцип додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб, орган доходів і зборів повинен обґрунтувати причини витребування додаткових документів у разі, якщо документи, які підтверджують митну вартість товарів, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару в документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта. Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на органі доходів і зборів.
У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися органом доходів і зборів при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.
Орган доходів і зборів зобов'язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.
Вказана правова позиція висловлена у пунктах 2 - 4, 16, 18, 22 розділу «Висновки» Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу (в редакції від 13 березня 2012 року) - додатку до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року» №2 від 13 березня 2017 року.
Виходячи із встановлених обставин справи та досліджених під час судового розгляду доказів, суд вважає, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості вказаного вище товару, виходячи з такого.
З оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів від 17 липня 2017 року №205110/2017/000020/2 вбачається, що додаткові документи були витребувані відповідачем від декларанта у зв'язку з тим, що документи, які були подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості.
Разом з тим, у цьому рішенні відсутнє обґрунтування того, що зазначені недоліки впливають на митну вартість товару. При цьому, суд звертає увагу, що, розбіжності у відомостях щодо умов оплати товару в документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта. Крім того, суд також враховує, що декларант виконав вимоги органу доходів і зборів в частині подання документів щодо оплати товару, а витребувані інші документи (документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару, копія митної декларації країни відправлення, рахунки про сплату комісійних посередницьких послуг, пов'язаних з виконанням умов купівлі імпортованого транспортного засобу, рахунки про здійснення платежів третім особам (State Farm)) не були подані у зв'язку з їх відсутністю. Тому, суд вважає, що неподання цих документів декларантом з об'єктивних причин не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення.
При вирішенні спору суд також враховує, що відповідачем були порушені вимоги частин п'ятої, шостої статті 55 Митного кодексу України, оскільки відповідач не надав доказів проведення письмових консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, безпідставно вказавши в оскаржуваному рішенні про проведення письмових консультацій.
Суд звертає увагу на приписи пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, відповідно до яких прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
На думку суду, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, оскільки не містить наявної в митного органу інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та у ньому відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
Щодо ненадання декларантом інформації щодо продавця товару State Farm, суд зазначає наступне.
З фактури від 31 березня 2017 року вбачається, що ОСОБА_5 придбав легковий автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель PASSAT B7 SEL, у польської компанії «SASCHA Sp.z.o.o». Саме в рахунок даної польської компанії позивачем було перераховано кошти за товар.
Вказаний автомобіль був транспортований із США, експортер - компанія «SASCHA Sp.z.o.o», отримувач - ОСОБА_5, перевізник - Atlantic Express CORP, вартість транспортування - 400 доларів США, що підтверджується коносаментом від 31 березня 2017 року,
Будь-яких договорів із фірмою State Farm позивач не укладав, відтак надати будь-яку інформацію ніж та, що у нього наявна не міг, оскільки така інформація у нього відсутня.
Також відповідачем не конкретизовано та не вказано, яку саме інформацію про State Farm потрібно було надати і які саме факти, які впливають на митну вартість чи її складові частини митниця хотіла такими документами чи інформацією підтвердити чи спростувати. Більше того, в листуванні декларантом наголошувалось, щоб відповідач чітко вказав, які саме складові частини митної вартості потрібно додатково підтвердити, на що відповіді не було надано.
Суд також зазначає, що відповідачем безпідставно не взято до уваги висновок №62 експертного автотоварознавчого дослідження автомобіля від 16 липня 2017 року, яким визначено вартість відновлювального ремонту, ввезеного на митну територію України автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT B7 SEL VIN-1VWCH7A39CC033263 в розмірі 444 191 грн 91 коп.
Відповідач без належного обґрунтування взяв до уваги цінову інформацію, наявну в довіднику NADA Official used guide, використавши Методику товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 липня 2009 року №1335/5/1159), та не врахувавши при цьому, що наявність пошкоджень автомобіля та необхідність проведення його відновлювального ремонту, що підтверджується актом про проведення митного огляду, матеріалами фотозйомки висновку експертного автотоварознавчого дослідження від 16 липня 2017 №62, впливають на митну вартість вказаного товару.
Відповідно до частини другої статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Отже, за умови не наведення органом доходів і зборів доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, що ці документи повинні підтвердити свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості.
Сумніви органу доходів і зборів можна вважати обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Наведене свідчить про обов'язок органу доходів і зборів зазначити конкретні обставини, що викликають такі сумніви, та причини неможливості підтвердження заявленої митної вартості на підставі наданих декларантом документів, а також зазначити конкретні документи, надання яких може розвіяти вказані сумніви.
Отже, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган доходів і зборів повинен чітко вказати, які саме складові митної вартості, на його думку, є непідтвердженими, а також, які документи слід надати для підтвердження того чи іншого показника.
Враховуючи викладене суд вважає, що за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, застосування органом доходів і зборів коригування митної вартості є передчасним.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 29 травня 2012 року у справі №21-91а12 та від 11 вересня 2012 року у справі №21-262а 12.
Таким чином, докази, досліджені судом, не вказують на підтвердження позиції Волинської митниці ДФС щодо застосування резервного методу визначення вартості товару та спростування можливості застосування основного методу. Інших обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено, та інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено.
Суд не заперечує права митного органу щодо самостійного визначення митної вартості товару, однак, таке визначення повинно відбуватись із дотриманням чинного законодавства, з використанням повноважень, обґрунтовано, тобто з врахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій), з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, з врахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
У даному випадку при прийнятті оскаржуваного рішення органом доходів і зборів в повній мірі не виконані вищезазначені норми.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.
Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийняття рішення про коригування митної вартості від 17 липня 2017 року №205110/2017/000020/2, тому адміністративний позов підлягає до повного задоволення.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись частиною третьою статті 160, статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Митного кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 17 липня 2017 року №205110/2017/000020/2.
Стягнути на користь ОСОБА_5 (43000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці ДФС (44350, Волинська область, Любомльський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, ідентифікаційний код юридичної особи 39472698) 640 (шістсот сорок) гривень понесених витрат по сплаті судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя А.Я. Ксензюк
Постанова в повному обсязі складена 11 вересня 2017 року.
