Україна
Донецький окружний адміністративний суд
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 вересня 2017 р. Справа №805/743/16-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кониченко Олега Миколайовича, при секретарі судового засідання Проніні Д.С., розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об’єднання «Інкор і Ко» м. Маріуполь
до Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.09.2015 року №0001041500 в частині визначення суми завищення бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 14096450 грн. та визначення штрафних санкцій у розмірі 7060576 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач , Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче об’єднання “Інкор і Ко”, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.09.2015 року №0001041500 в частині визначення суми завищення бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 14096450 грн. та визначення штрафних у розмірі 7060576 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Державною податковою інспекцією у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питання правомірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за періоди березень 2014 року – травень 2015 року. За результатами перевірки був складений Акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об’єднання «Інкор і Ко» м. Маріуполь від 30.07.2015 року № 15/05-63-15-01/31297266. Відповідно до висновків акту перевірки з боку позивача відповідачем були встановлені наступні порушення: п. 2 ст. 3, ст.9 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.44.1,п.44.6 ст.44, пп.192.1.1 п.192, п.198.1, п.198.2 п.198.3,п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.7, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями, ТОВ «НВО «Інкор і Ко» завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ на суму 14421152 грн., у т.ч. у червні 2014 року на суму 5134 грн., у серпні 2014 року на суму 38714 грн., у вересні 2014 року на суму 43253 грн., у жовтні 2014 року на суму 76122 грн., у листопаді 2014 року на суму 5 грн., у грудні 2014 року на суму 50789 грн., у березні 2015 року на суму 9033 грн., у квітні 2015 року на суму 5820411 грн., у травні 2015 року на суму 8377691 грн., занижено суму від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у травні 2015 року на суму 14096450 грн. За результатами перевірки відповідачем було прийнято спірне податкове повідомлення - рішення від 02.09.2015 року №0001041500, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 14 421 152 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 7 210 576 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржується позивачем в частині визначення суми завищення бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 14 096 450 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 7 060 576 грн. Позивач вважає висновки акту перевірки безпідставними та такими, що не відповідають вимогам податкового законодавства, а податкове повідомлення-рішення від 02.09.2015 року №0001041500 в частині визначення суми завищення бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 14 096 450 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 7 060 576 грн., прийняте на підставі його висновків, протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 06.02.2017 року було здійснено заміну відповідача по справі – Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на Маріупольську об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області.
Представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, надавши суду чисельні письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що актом від 30.07.2015 року № 15/05-63-15-01/31297266 встановлені порушення позивачем п. 2 ст. 3, ст.9 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.44.1,п.44.6 ст.44, п.п.192.1.1 п.192, п.198.1, п.198.2 п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.7, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями, ТОВ «НВО «Інкор і Ко» завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ на суму 14421152 грн., у т.ч. у червні 2014 року на суму 5134 грн., у серпні 2014 року на суму 38714 грн., у вересні 2014 року на суму 43253 грн., у жовтні 2014 року на суму 76122 грн., у листопаді 2014 року на суму 5 грн., у грудні 2014 року на суму 50789 грн., у березні 2015 року на суму 9033 грн., у квітні 2015 року на суму 5820411 грн., у травні 2015 року на суму 8377691 грн., занижено суму від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у травні 2015 року на суму 14096450 грн. Разом з тим, в акті перевірки (стор.71) зроблено висновок про порушення позивачем п.102.5 ст.102 та п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України. Просив відмовити в позовних вимогах в повному обсязі.
З урахуванням вимог ст. 41, ст. 122 КАС України, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за наявними в справі матеріалами та доказами.
Суд , дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, судового експерта та свідка встановив наступне.
Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче об’єднання “Інкор і Ко” м. Маріуполь (ЄДРПОУ 31297266, Донецька область, м. Дзержинськ, пгт. Новгородське, вул. Зарічна, буд.1) зареєстровано в якості юридичної особи 29.12.2000 року. Позивач є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість з 15.01.2001 року.
Відповідач, Маріупольська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області, є юридичною особою та у відповідності до норм Податкового кодексу України є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом, а також перевіряти достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків та зборів.
Посадовими особами Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питання правомірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за періоди березень 2014 року – травень 2015 року. За результатами перевірки відповідачем складено Акт від 30.07.2015 року № 15/05-63-15-01/31297266, яким були встановлені наступні порушення норм податкового законодавства: п. 2 ст. 3, ст.9 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.44.1,п.44.6 ст.44, п.п.192.1.1 п.192, п.198.1,п.198.2п.198.3,п.198.6 ст.198,п.201.1,п.201.7,п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями, ТОВ «НВО «Інкор і Ко» завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ на суму 14421152 грн., у т.ч. у червні 2014 року на суму 5134 грн., у серпні 2014 року на суму 38714 грн., у вересні 2014 року на суму 43253 грн., у жовтні 2014 року на суму 76122 грн., у листопаді 2014 року на суму 5 грн., у грудні 2014 року на суму 50789 грн., у березні 2015 року на суму 9033 грн., у квітні 2015 року на суму 5820411 грн., у травні 2015 року на суму 8377691 грн., занижено суму від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у травні 2015 року на суму 14096450 грн. (т.1 а.с.60-96).
За висновками акту перевірки, зокрема, було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 02.09.2015 року №0001041500, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 14 421 152 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 7210576 грн. (т.1 а.с.97). Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржується позивачем в частині визначення суми завищення бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень, травень 2015 року у розмірі 14096450 грн. та визначення штрафних санкцій у розмірі 7060576 грн.
Разом з тим, в матеріалах справи наявна копія акту перевірки від 30.07.2015 року №15/05-63-15-01/31297266, зміст та висновки якого мають розбіжності з примірником акту перевірки, висновки якого слугували основою спірного податкового повідомлення-рішення.
Так, перевіркою встановлено завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ на суму 223 050 грн., у т.ч. у червні 2014 року на суму 5134 грн., у серпні 2014 року на суму 38714 грн., у вересні 2014 року на суму 43253 грн., у жовтні 2014 року на суму 76127 грн., у грудні 2014 року на суму 50789 грн., у березні 2015 року на суму 9033 грн., завищення суми непогашеного від’ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду у травні 2015 року на суму 100279 грн., завищення від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання і сумою податкового кредиту у травні 2015 року на суму 1373 грн.
З цього приводу, позивач звернувся до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області з заявою про вчинення працівниками податкового органу кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст.364, 366 Кримінального кодексу України (т.1 а.с.103).
Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Донецькій області було надіслано товариству повідомлення від 07.12.2015 року за вих.№СВ-145 про внесення відомостей до ЄРДР №12015050290000145 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України та початок досудового розслідування у кримінальному провадженні (т.1 а.с.104, 105).
Проте, на момент розгляду справи досудове розслідування у кримінальному провадженні триває. Доказів протилежного сторонами суду не надано.
Отже, аналізуючи викладені обставини, суд не може прийняти в якості належного доказу встановлення спірних правопорушень висновки акту перевірки, які слугували основою спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки зазначене порушить положення процесуальних принципів належності та допустимості доказів, закріплені, зокрема, частиною першою та четвертою статті 70 КАС України, а саме належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування, а також те, що обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.
Судом встановлено, що позивач звертався до суду з позовом про оскарження податкового повідомлення-рішення від 02.09.2015 року №0001041500 в частині визначення суми завищення бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 308 804,52 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 154 402,26 грн.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.05.2016 року по справі №805/4821/15-а було визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 02.09.2015 року №0001041500 в частині визначення суми завищення бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 300 137,86 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 150 068, 93 грн.
З огляду на вищевикладене, судом було витребувано у відповідача розрахунок спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням постанови Донецького апеляційного адміністративного суду по справі №805/4821/15-а.
Відповідачем було надано суду розрахунок спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог суду, в якому зазначений спірний звітний період квітень, травень 2015 року та загальна сума зменшення суми бюджетного відшкодування за податковим повідомленням – рішенням за квітень 2015року в розмірі 5 820 411 грн., за травень 2015 року в розмірі 8 276 039 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 50% від суми нарахувань
Таким чином, в межах спірних правовідносин правомірність формування бюджетного відшкодування за квітень, травень 2015 року покладена в основу прийняття рішення, яке оскаржуються.
З описової частини акту перевірки вбачається, що ТОВ «НВО «Інкор і Ко» у квітні 2015 року було заявлено бюджетне відшкодування на рахунок у сумі 6 746 682 грн. (у т.ч. суми задекларовані до бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов’язань з податку наступних звітних (податкових) періодів, які виникли у лютому-березні 2011 року, лютому-квітні 2012 року та залишились непогашеними станом на 01.02.2015 року.
Позивачем у додатку № 2 до податкової декларації з ПДВ за лютий 2015 року «Розрахунок суми залишку від’ємного значення попередніх податкових періодів до 01 лютого 2015р.», на виконання вимог ст.33 розділу ХХ Податкового Кодексу України, суми залишку від’ємного значення яке виникло у лютому-березні 2011 року, лютому-квітні 2012 року було задекларовано на збільшення розміру суми податку, на яку підприємство матиме право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену згідно з пунктом 201.3 ст.201.
Перевіркою встановлено фактичну сплату платником товарів/послуг, отриманих у періоді з 01.02.2015 року по 30.04.2015 року на суму 926271 грн. (Додаток №7 до акту перевірки).
У травні 2015 року було заявлено бюджетне відшкодування на рахунок у сумі 10 000 000 грн. (у т.ч. суми задекларовані до бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов’язань з податку наступних звітних (податкових) періодів, які виникли у лютому-березні 2011 року, лютому-квітні 2012 року та залишились непогашеними станом на 01.02.2015 року.
Позивачем у додатку № 2 до податкової декларації з ПДВ за лютий 2015 року «Розрахунок суми залишку від’ємного значення попередніх податкових періодів до 01 лютого 2015р.», на виконання вимог ст.33 розділу ХХ Податкового Кодексу України, суми залишку від’ємного значення яке виникло у лютому-березні 2011 року, лютому-квітні 2012 року було задекларовано на збільшення розміру суми податку, на яку підприємство матимемо право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену згідно з пунктом 201.3 ст.201 Кодексу.
Перевіркою встановлено фактичну сплату платником товарів/послуг, отриманих у періоді з 01.02.2015 року по 31.05.2015 року на суму 1 622 309 грн. (Додаток №7 до акту перевірки).
Вищевикладене порушення, на думку податкового органу, призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ у квітні 2015 року на суму 5 820 411 грн., у травні 2015 року на суму 8 377 691 грн.
З пояснень представника відповідача вбачається, що Додаток №7 до акту перевірки не містить відповідної нумерації, проте має назву «Звірка наявності фактичної оплати постачальникам у попередніх періодах…..» (т.23 а.с.144-154, а.с.159-179).
Для всебічного, повного та об’єктивного розгляду справи, судом ухвалою суду від 25.04.2016 року було призначено судово-економічну експертизу, на вирішення якої були поставлені наступні питання:
1. На підставі регістрів бухгалтерського та податкового обліку, податкової звітності та первинних документів встановити документальну обґрунтованість висновків акту перевірки Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області № 15/05-63-15-01/31297266 від 30.07.2015 року, щодо порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об’єднання «Інкор і Ко» п.102.5 ст.102, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у квітні 2015 року на суму 5820411 грн. та у травні 2015 року на суму 8377691 грн.
2. У випадку документального підтвердження порушень діючого та валютного законодавства обчислити суму податків та фінансових санкцій, які підлягають донарахуванню.
За висновком судового експерта від 27.10.2016 року за № 164/26 по адміністративній справі № 805/743/16-а, в результаті здійсненого експертом дослідження наданих документів бухгалтерського обліку та звітності висновки акту перевірки Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області № 15/05-63-15-01/31297266 від 30.07.2015 року, щодо порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об’єднання «Інкор і Ко» п.102.5 ст.102, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у квітні 2015 року на суму 5 820 411 грн. та у травні 2015 року на суму 8 377 691 грн. підтверджуються документально частково. А саме, підтверджується документально завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в порушення п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України у травні 2015 року на суму 1 264 639,61 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 50% від завищення суми бюджетного відшкодування.
Також, експертом зазначено, що податковим органом не враховано у акті перевірки фактичної сплати платником товарів/послуг, отриманих в наведених періодах за всіма постачальниками, та не врахування того, що платник податку своєчасно задекларував бюджетне відшкодування шляхом зменшення податкових зобов’язань майбутніх періодів, яке здійснюється до повного погашення задекларованої суми відшкодування.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно пп. 14.1.18. ст.14 Податкового кодексу України ( із змінами та доповненнями у редакції на дату проведення операцій) бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено ст.200 Податковим Кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 року.
Так, відповідно до п.200.1 ст.200 Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.4 регламентовано, що при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
При цьому, відповідно до п.200.5 ст.200 Кодексу не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які:
- були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);
- мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).
Згідно п.200.7 ст.200 Кодексу платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону (п.200.8 ст.200 Кодексу).
Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п.200.9 ст.200 Кодексу).
Згідно п.200-1.3. Податкового кодексу України платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (УНакл), обчислену за такою формулою: УНакл = УНаклОтр + УМитн + УПопРах - УНаклВид - УВідшкод – Уперевищ.
За п. 33 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України за вибором платника податку, який він відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації, непогашені залишки сум податку на додану вартість, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, задекларовані до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року в рахунок зменшення податкових зобов’язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, від’ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 цього Кодексу, та залишок від’ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларовані платниками податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року:
а) або без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, збільшують розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення.
Суми такого від’ємного значення та/або бюджетного відшкодування можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку;
б) або підлягають поверненню платнику у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу у редакції, що діяла станом на 31 січня 2014 року.
Згідно п.46.1, п.46.5 ст.46 Кодексу податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання… Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.
Форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Наказом Міністерства фінансів України № 966 від 23.09.2014р. «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» (у редакції Наказу Міністерства фінансів № 13 від 23.01.2015 року) затверджено: форму податкової декларації з податку на додану вартість; уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок; розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України; Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.
Розділом ІX Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 № 966 (у редакції наказу Міністерства фінансів України 23.01.2015 № 13) регламентовано ведення обліку непогашених залишків сум податку, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 01 лютого 2015 року; задекларованих до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 01 лютого 2015 року в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку наступних звітних (податкових) періодів; від'ємного значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 розділу V Кодексу; залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларованого платниками податку за звітні (податкові) періоди до 01 лютого 2015 року.
Згідно п.1 Розділу ІX Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість такий облік здійснюється платниками податку на додану вартість, які мають: суми від'ємного значення, що підлягають зарахуванню до податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 20.2 декларації за січень 2015 року / ІV квартал 2014 року); суми залишку від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації за січень 2015 року / ІV квартал 2014 року); суми, задекларовані до бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку наступних звітних (податкових) періодів, які залишились непогашеними станом на 01 лютого 2015 року; залишки сум податку, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування та залишились непогашеними станом на 01 лютого 2015 року (далі - суми залишків від’ємного значення податку попередніх податкових періодів).
Відповідно до пункту 33 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу за рішенням платника такі суми від’ємного значення податку попередніх податкових періодів можуть: або збільшити розмір суми податку, на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу, із одночасним збільшенням суми податкового кредиту звітного (податкового) періоду, у якому було здійснено таке збільшення; або бути повернені такому платнику на рахунок у банку (у розмірі значення рядка 3 таблиці 2 (Д2) (додаток 2)).
Відповідне рішення платник податку відображає в заяві в (Д2) (додаток 2).
Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов’язаних рахунках бухгалтерського облік.
Нормами пункту 5 статті 9 цього Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
За Розділом 3 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 05.06.1995р. № 88 облікові регістри (п.3.1) - це носії спеціального формату (паперові, електронні) у вигляді відомостей, ордерів, книг, журналів, машинограм тощо, призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого нагромадження, групування та узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку. За п.3.2 інформація до облікових регістрів переноситься після перевірки первинних документів за формою і змістом.
Пунктом 102.5 ст.102 «Строки давності та їх застосування» Податковим Кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010р. із змінами та доповненнями у редакції на дату проведення операцій визначено, що «заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування».
Відповідно до п.4.6.5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» № 41 від 25.01.2011 року (наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства фінансів України N 1492 від 25.11.2011 року) «Платники, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість та заповнили рядок 22 декларації, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають (Д3)(додаток 3). Значення рядка 3 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 23 декларації за поточний звітний (податковий) період.
Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума вказується або в рядку 23.1, або у рядку 23.2, або частково розподіляється у рядках 23.1 та 23.2 декларації.
При цьому платники податку, які мають право на отримання бюджетного відшкодування та прийняли рішення про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок у банку (заповнено рядок 23.1 декларації), подають (Д4) (додаток 4).
Відповідно до п.4.6.5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» № 1492 від 25.11.2011р. (наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства фінансів України N 944 від 13.11.2013р.) «платники, які заповнили рядок 22 декларації та відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають до декларації (Д3) (додаток 3).
Значення рядка 3 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 23 декларації за поточний звітний (податковий) період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума вказується або в рядку 23.1, або у рядку 23.2, або частково розподіляється у рядках 23.1 та 23.2 податкової декларації».
Так, в результаті дослідження податкової декларації з податку на додану вартість з додатками за лютий 2015 року з урахуванням уточнюючих розрахунків встановлено декларування показника ТОВ «Науково-виробниче об’єднання «Інкор і Ко» у розділі IV «Погашення залишків сум від'ємного значення звітних (податкових) періодів до 01 лютого 2015 року» за рядком 26 «Сума залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на початок поточного звітного (податкового) періоду» та «Розрахунку суми залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів до 01 лютого 2015 року» Додатку № 2 до податкової декларації, в сумі 22 309 548 грн., в тому числі суми задекларовані до бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку наступних звітних (податкових) періодів, які залишились непогашеними станом на 01 лютого 2015 року в загальній сумі 9 559 204 грн., та у розрізі періодів: лютий 2011 року в сумі 1 564 293 грн.; березень 2011 року в сумі 1 649 647 грн.; лютий 2012 року в сумі 642 053 грн.; березень 2012 року в сумі 537 863 грн.; квітень 2012 року в сумі 3 186 852 грн.; травень 2012 року в сумі 1 263 479грн.; червень 2012 року в сумі 715 017 грн.
В результаті дослідження податкової декларації з податку на додану вартість з додатками за квітень 2015 року з урахуванням уточнюючих розрахунків встановлено декларування ТОВ «Науково-виробниче об’єднання «Інкор і Ко» та відображення у «Заяві про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Додатку № 4 до податкової декларації з ПДВ), наступних показників відповідно до статті 200 розділу V Кодексу - бюджетне відшкодування за звітний (податковий) період (рядок 23.2) у сумі 6 746 682 грн.
Суд зазначає, що за результатами співставлення задекларованих показників суми залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів до 01 лютого 2015 року у податковій декларації за квітень 2015 року з даними податкових декларацій з податку на додану вартість за відповідний період виникнення сум, задекларованих до бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку наступних звітних (податкових) періодів, які залишились непогашеними станом на 01 лютого 2015 року, а саме: за лютий-березень 2011 року, лютий-червень 2012 року, експертом розбіжностей задекларованих даних встановлено не було.
За даними дослідження платіжних доручень (виписок банку) з фактичної сплати податку на додану вартість (у складі вартості товарів, робіт, послуг), за період з лютого 2011 року по червень 2012 року, відомостей аналітичного обліку по рахункам 63100 «Розрахунки з постачальниками товарів, робіт, послуг», 63101, 63102, 63103 (Журнал № 3 «Підрядники»), 63104, 63105 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», 377 «Розрахунки за іншими операціями», 371 «Розрахунки по виданим авансам» за період з лютого 2011р. по червень 2012 року, експертом не було також встановлено розбіжностей до зменшення задекларованої суми ПДВ за фактично сплачені отримувачем товари/послуги постачальникам товарів/послуг з даними платіжних доручень ( виписок банку) та даними облікових регістрів підприємства.
Разом з тим, в результаті дослідження податкової декларації з податку на додану вартість з додатками за травень 2015 року встановлено декларування ТОВ «Науково-виробниче об’єднання «Інкор і Ко» та відображення у «Заяві про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету» (Додатку № 4 до податкової декларації з ПДВ) наступних показників відповідно до статті 200 розділу V Кодексу - бюджетне відшкодування за звітний (податковий) період (рядок 23.2) у сумі 10 000 000 грн.
За даними дослідження платіжних доручень(виписок банку) з фактичної сплати податку на додану вартість (у складі вартості товарів, робіт, послуг), за період з січня по травень 2015 року, відомостей аналітичного обліку по рахункам 63100, 63101, 63102, 63103, 63104, 63105 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», 377 «Розрахунки за іншими операціями», 371 «Розрахунки по виданим авансам» за період з січня по травні 2015р., експертом було встановлено, що сума задекларованого від’ємного значення ПДВ за лютий, березень, квітень 2015 року фактично сплаченого ТОВ «НВО «Інкор і Ко» постачальникам (у складі вартості товарів, робіт, послуг), у лютому-травні 2015 року та попередніх періодах, та заявленого до бюджетного відшкодування у квітні-травні 2015 року складає 5 922 838,39 грн. (530 150,10 + 2 450 485,31 + 2 942 202,98), а саме:
- сума від’ємного значення ПДВ (ряд. 22 декларації з ПДВ за лютий 2015 року), фактично сплаченого постачальникам, у лютому-квітні 2015 року, та заявленого до бюджетного відшкодування у квітні 2015 року (за винятком ряд. 23.2 податкової декларації з ПДВ за березень 2015 року – 1282681 грн.) – 530150,10 грн.;
- сума від’ємного значення ПДВ за березень 2015 року (у складі рядку 22 декларації з ПДВ за березень 2015 р.), фактично сплаченого ТОВ «НВО «Інкор і Ко» постачальникам (у складі вартості товарів, робіт, послуг), у березні-травні 2015 року, та заявленого до бюджетного відшкодування у квітні-травні 2015 року – 2 450 485,31 грн.
- сума від’ємного значення ПДВ (у складі рядку 22 декларації з ПДВ за квітень 2015 р.), фактично сплаченого ТОВ «НВО «Інкор і Ко» постачальникам (у складі вартості товарів, робіт, послуг), у квітні-травні 2015 року, та заявленого до бюджетного відшкодування у травні 2015 року– 2 942 202,98 грн.
Аналізуючи дані Додатку №7 до акту перевірки, Додатку №2 до податкової звітності з ПДВ за спірні податкові періоди та платіжні доручення про фактичну сплату коштів постачальникам за період з лютого 2011р. по травень 2015 року, надані позивачем на дослідження експерту, судом та експертом у висновку від 27.10.2016року були встановлені розбіжності, а саме.
З урахуванням результатів дослідження сум задекларованих до бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов’язань з податку наступних звітних (податкових) періодів, які виникли у лютому-березні 2011 року, лютому-квітні 2012року та залишились непогашеними станом на 01.02.2015 року, та врахованих у складі рядка 20 (ряд. 20.2) податкової декларації з податку на прибуток за квітень 2015 року «Від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у сумі залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, на яку збільшено розмір суми податку, визначеної пунктом 200 1.3 статті 200 1 розділу V Кодексу…», та врахованого при проведенні розрахунку бюджетного відшкодування в декларації за квітень 2015 року, травень 2015 року (перехідні суми ПДВ), експертом була підтверджена документально фактична сплата платником товарів/послуг, отриманих в наведених періодах, та задекларованих до бюджетного відшкодування у квітні 2015 року в сумі 6 746 682 грн., та травні 2015 року в сумі 10 000 000,00 грн., в загальній сумі 15 482 042,39 грн. (9 559 204грн. + 5 922 838,39 грн.), в т.ч.: лютий 2011 року в сумі 1 564 293 грн.; березень 2011 року в сумі 1 649 647 грн.; лютий 2012 року в сумі 642 053 грн.; березень 2012 року в сумі 537 863 грн.; квітень 2012 року в сумі 3 186 852 грн.; травень 2012 року в сумі 1 263 479 грн.; червень 2012 року в сумі 715 017 грн.; лютий 2015 року в сумі 530150,10 грн.; березень 2015 року в сумі 2 450 485,31 грн.; квітень 2015 року в сумі 2 942 202,98 грн.
Отже, експертом було підтверджено документально завищення суми бюджетного відшкодування позивачем податку на додану вартість в порушення п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України у травні 2015 року на суму 1 264 639,61грн. (15 482 042,39 – 16 746 682,00).
Разом з тим, виходячи з результатів дослідження задекларованих показників у деклараціях з податку на додану вартість за період лютий-березень 2011року, лютий – квітень 2012 року, лютий, квітень, травень 2015 року (у т.ч. сум задекларованих до бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов’язань з податку наступних звітних (податкових) періодів, які виникли у лютому-березні 2011 року, лютому-квітні 2012 року, що залишились непогашеними станом на 01.02.2015 року), та виходячи з аналізу положень пунктів 200.1-200.4 ст.200, пункту 102.5 ст.102 Податкового Кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року із змінами та доповненнями і Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, експертом було встановлено, що наведені норми податкового законодавства не обмежують у часі право платника податку на додану вартість щодо отримання бюджетного відшкодування, задекларованого у податковій декларації. Не дають підстави для висновку про існування відповідних обмежень і положення пункту 102.5 статті 102 Податкового Кодексу України, оскільки ТОВ «НВО «Інкор і Ко» вже задекларовані суми до бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов’язань з податку наступних звітних (податкових) періодів, у податкових деклараціях з податку на додану вартість за лютий-березень 2011 року, лютий-квітень 2012 року.
Отже, якщо платник податку своєчасно задекларував бюджетне відшкодування шляхом зменшення податкових зобов’язань майбутніх періодів, таке зменшення здійснюється до повного погашення задекларованої суми відшкодування.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом України в Постанові від 06.02.2012 року у справі № 21-354а11, де зазначено, що граничні строки встановлено тільки для подання заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов’язкових платежів) або на їх відшкодування, і ця норма не встановлює строків, протягом яких здійснюється зарахування належної платнику повної суми бюджетного відшкодування шляхом зменшення податкових зобов’язань з цього податку наступних податкових періодів, якщо заява про таке відшкодування подана своєчасно.
Згідно ч.5 ст.82 КАС України висновок експерта для суду не є обов'язковим, однак незгода суду з ним повинна бути вмотивована в постанові або ухвали.
Таким чином, позивачем а ні під час проведення експертизи, а ні під час розгляду справи не було надано суду доказів в підтвердження фактичної оплати коштів постачальникам на суму заявленого бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2015року в розмірі 1 264 639,61 грн.
Водночас, аналізуючи висновки експерта та обставини, викладені в акті перевірки щодо виявлених порушень податкового законодавства, суд дійшов висновку, що дані акту перевірки стосовно порушень позивачем п.102.5 ст. 102 та п.200.4 ст.200 Кодексу є неповними та такими, що не містять суттєвої інформації щодо походження порушень. Так, в висновках перевірки не зроблено жодного посилання на порушення позивачем п.102.5 ст. 102 та п.200.4 ст.200 Кодексу, а лише зазначені порушення позивачем п. 2 ст. 3, ст.9 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.44.1,п.44.6 ст.44, п.п.192.1.1 п.192, п.198.1, п.198.2 п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.7, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, правомірність встановлення яких була предметом розгляду справи №805/4821/15-а.
Таким чином, вирішальним під час встановлення факту завищення суми бюджетного відшкодування позивачем є чітке та зрозуміле формулювання суті виявлених перевіркою порушень податкового законодавства з посиланням на первинні документи, які фіксували зазначені порушення та норми права, якими такі порушення обумовлені, задля надання можливості платнику податків регулювати свою поведінку та передбачати наслідки, які може потягнути їх дія.
Тобто без встановлення об’єкта та джерела доказів, з урахуванням принципів презумпції правомірності рішень/дій платника податків, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем порушень п.102.5 ст. 102 та п.200.4 ст.200 Кодексу в частині зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень, травень 2015 року в розмірі 12 831 810,39 грн.
Отже, у відповідача були відсутні підстави для зменшення позивачу бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за період квітень, травень 2015 року в розмірі 12 831 810,39 грн .
Стосовно правомірності застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 7060576 грн. спірним податковим повідомленням-рішенням, суд зазначає наступне.
За п.123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування, тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
З урахуванням попередніх висновків суду щодо відсутні у відповідача підстав для зменшення позивачу бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за період квітень, травень 2015року в розмірі 12 831 810,39 грн., суд дійшов висновку про безпідставність застосування штрафних санкцій на суму зменшення такого бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 6 428 256,19 грн.(7 060 576грн. – (1 264 639,61грн./50%).
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статі 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтті 72 цього Кодексу.
Відповідачем під час судового розгляду справи не доведено, що оскаржуване податкове повідомлення – рішення від 02.09.2015 року №0001041500 в частині визначення суми завищення бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 12 831 810,39 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 6 428 256,19 грн., було прийнято законно та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх фактичних обставин.
З урахуванням вищевикладеного позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Стосовно вимог позивача щодо розподілу судових витрат по оплаті судово-економічної експертизи у розмірі 40 249,60 грн. (платіжні доручення від 07.11.2016року за №2338 на суму 20 124,80 грн., від 25.05.2016 року за № 919 на суму 20 124,80 грн. ) суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Разом з тим, згідно ч.3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Згідно ч.1, 3 ст.87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать:
1) витрати на правову допомогу;
2) витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;
3) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз;
4) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 року за № 590 "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави" витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи не можуть перевищувати нормативну вартість проведення відповідних видів судової експертизи у науково-дослідних установах Мін'юсту.
Наказом Міністерства юстиції України “Про встановлення нормативної вартості однієї експертогодини у 2016 році” від 16.02.2016року за N 417/5, встановлено, що з урахуванням індексу споживчих цін за 2015 рік нормативна вартість однієї експертогодини у 2016 році становить: експертиза проста - 88,1 грн; експертиза середньої складності - 110,1 грн; експертиза особливої складності - 132,4 грн.
Суд зазначає, що позивачем наданий розрахунок судових витрат за проведення судово-економічної експертизи відповідно до вимог Наказу Міністерства юстиції України “Про встановлення нормативної вартості однієї експертогодини у 2016 році” від 16.02.2016 року за N 417/5 та Постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 року за № 590 "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави", згідно якого експертом було зазначено, що ним було витрачено 304 експертогодини на проведення експертизи, яка має категорію особливої складності (304*132,40грн. = 40 249,60грн.).
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскільки витрати на проведення судово-економічної експертизи у розмірі 40 249,60 грн. документально підтверджені, то відповідно до ст. .94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають відшкодуванню.
Крім того, у зв’язку з частковим задоволення позову на відповідача покладені судові витрати по сплаті судового збору відповідно до задоволених вимог.
Керуючись Конституцією України, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об’єднання «Інкор і Ко» м. Маріуполь до Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.09.2015 року №0001041500 в частині визначення суми завищення бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 14096450 грн. та визначення штрафних санкцій у розмірі 7060576 грн. – задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 02.09.2015 року №0001041500 в частині визначення суми завищення бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 12 831 810,39 грн. та визначення штрафних санкцій у розмірі 6 428 256,19 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об’єднання «Інкор і Ко» м. Маріуполь (ЄДРПОУ 31459617, АДРЕСА_1) судовий збір в сумі 290 814 (двісті дев’яносто тисяч вісімсот чотирнадцять) грн.76 коп. та витрати на проведення судової економічної експертизи в сумі 36 640 (тридцять шість тисяч шістсот сорок)грн. 82 коп.
Повний текст постанови складений та підписаний 18 вересня 2017 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Кониченко О.М.
