Справа № 161/4876/17
Провадження № 2-а/161/591/17
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 серпня 2017 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Ковтуненка В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом у формі письмової позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління Державної пенітенціарної служби України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов`язання призначити пенсію за вислугу років,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління Державної пенітенціарної служби України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов`язання призначити пенсію за вислугу років. Просить суд визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 07 березня 2017 року №1278/02-60-38 в призначенні йому пенсії за вислугою років. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області призначити та виплачувати йому пенсію за вислугою років з 01 березня 2017 року та стягнути судові витрати, з підстав викладених в адміністративному позові у формі письмової позовної заяви.
Позивач в судовому засіданні підтримав заявлений адміністративний позов з підстав викладених в ньому, просив позов задовольнити.
Представник відповідача суб`єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області в судовому засіданні заявлений позов не визнав з підстав викладених в письмових запереченнях (а.с. 21-23). Просив відмовити в задоволенні позову.
Представник третьої особи в судовому засіданні вважав, що заявлений позов підлягає до задоволення, так як наявні всі підстави для призначення пенсії.
Подальший розгляд адміністративної справи, згідно протокольної ухвали суду від 27.06.2017 року судом проводиться в порядку письмового провадження.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заявлений позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи у їх сукупності і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Відповідно до пункту «б» частини 1 статті 1-2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.
Судом при розгляді справи встановлено, що наказом Державної пенітенціарної служби України від 29.12.2016 року №279/ОС-16 «З особового складу (Волинська) відповідно до частини 5 статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» та пункту 4 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби у Державній кримінально-виконавчій службі України (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) підполковника внутрішньої служби ОСОБА_1 (М-029863), заступника начальника управління ДПтС України у Волинській області, 31 грудня 2016 року, з виплатою компенсації за невикористану відпустку за 2016 рік у кількості 44 доби. Вислуга років на день звільнення в календарному обчисленні становить 21 (двадцять один) рік 02 (два) місяці 23 (двадцять три) дні, у пільговому обчисленні - 26 (двадцять шість) років 04 (чотири) місяці 13 (тринадцять) днів. Вислуга років для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні складає 21 (двадцять один) рік 02 (два) місяці 23 (двадцять три) дні (а.с. 5).
Також встановлено, що 31.12.2016 року Управління ДПтС України у Волинській області підготувало подання № 18 (а.с. 6) для призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , який 31.12.2016 року звільнений зі служби, що дає право на пенсію за вислугу років. Розрахунок вислуги років для пенсії складено за матеріалами особової справи ОСОБА_1 .
Відповідно до наказу УДПтС України у Волинській області від 29 грудня 2016 року № 279/ОС-16 підполковник внутрішньої служби ОСОБА_1 , заступник начальника управління Державної пенітенціарної служби України у Волинській області звільнений у запас. Дата звільнення (виключення зі списків військової частини) 31 грудня 2016 року. Вислуга років станом на 31 грудня 2016 року для призначення пенсії складає: календарна - 21 рік 02 місяці 23 дні; у пільговому обчисленні - 26 років 04 місяці 10 днів.
24.02.2017 року ОСОБА_1 подав в Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області заяву про призначення пенсії за вислугою років (а.с. 7).
Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області за № 1278/02-60-38 від 07.03.2017 року повідомило ОСОБА_1 (а.с. 8), що в управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян 24 лютого 2017 року надійшли документи з управління Державної пенітенціарної служби України у Волинській області для призначення Вам пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон).
Умови призначення пенсій за вислугу років передбачені статтею 12 вищезазначеного Закону, зокрема, п. «а» ст. 12, Пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше.
Відповідно до розрахунку вислуги років для призначення пенсії, складеного на підставі Вашої особової справи, станом на дату звільнення, а саме, на 31 грудня 2016 року календарна вислуга складає 21 рік 02 місяці 23 дні.
За викладеними обставинами пенсію за вислугу років Вам призначити немає законних підстав.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» Особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д» статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються:
а) військова служба;
б) служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.
До вислуги років особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.
Відповідно до положень статті 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Такий порядок визначений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей».
Відповідно до підпункту «г» пункту 3 Постанови, до вислуги років для призначення пенсій зараховується на пільгових умовах, один місяць служби за сорок днів, зокрема, час проходження служби особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби.
Також частина 4 статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» визначає, що особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби встановлюється пільговий залік вислуги років для призначення пенсії - один місяць служби за сорок днів.
Судом встановлено, що позивач в період часу з 29.08.1997 року по 31.12.2016 року безперервно проходив службу у Державній кримінально-виконавчій службі України. На день звільнення вислуга років позивача складає 26 років 04 місяці 13 днів (а.с. 5, 6, 38-40).
Також встановлено, що Міністерством соціальної політики України Безушкевичу Юрію Миколайовичу від 19.09.2016 року за № 5575/039/161-16 на його звернення № Б-23097/03 від 31.08.16 «Про результати розгляду звернення» (а.с. 43) було повідомлено, що Департаментом пенсійного забезпечення Міністерства соціальної політики розглянуто Ваше звернення щодо порядку зарахування до вислуги років для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» періоду навчання в училищі та повідомляється наступне.
Згідно зі статтею 17 вказаного Закону та пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 до вислуги років військовослужбовцям особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ при призначенні пенсії на умовах пункту «а» статті 12 вказаного Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерська (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про вищу освіту» вищим навчальним закладом є освітній, освітньо-науковий заклад, який заснований і діє відповідно до законодавства про освіту, реалізує відповідно до наданої ліцензії освітньо-професійні програми вищої освіти за певними освітніми та освітньо-кваліфікаційними рівнями. За результатами ліцензування Міністерство освіти і науки України та місцеві органи управління освітою у межах своїх повноважень надають навчальним закладам, незалежно від форм власності, ліцензії на право здійснення освітньої діяльності відповідно до державних вимог із встановленням за певними освітніми або освітньо-кваліфікаційними рівнями обсягів підготовки, які відповідають кадровому науково-методичному та матеріально-технічному забезпеченню, вносять їх до державного реєстру навчальних закладів.
За результатами акредитації вищих навчальних закладів, закладів післядипломної освіти Міністерство освіти і науки України разом міністерствами і відомствами, яким підпорядковані навчальні заклади, визначає відповідність освітніх послуг державним стандартам певного освітньо-кваліфікаційного рівня за напрямами (спеціальностями), надає право видачі документа про освіту державного зразка.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про вищу освіту» особи, які завершили навчання у вищих навчальних закладах, успішно пройшли державну атестацію відповідно до стандартів вищої освіти і отримали відповідний документ державного зразка є такими, які мають вищу освіту.
Законом України «Про освіту» від 23.05.1991 технікуми (училища) вперше віднесено до вищих навчальних закладів (стаття 34, в новій редакції цього Закону з 25.04.1996 - стаття 43). До дня набуття чинності цього Закону (26 червня 1991 року) технікуми не мали статусу вищого навчального закладу.
Ви навчалися у Луцькому державному музичному училищі з вересня 1993 по червень 1997 року.
Враховуючи викладене, час навчання в училищі зараховується у вислугу років для призначення пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» незалежно від присвоєння офіцерського (спеціального) звання тільки після набуття чинності Закону України «Про освіту» та за умови отримання особою за час цього навчання вищої освіти, що має бути засвідчено документом (документами), які передбачені Законом України «Про вищу освіту».
Також інформуємо, що відповідно до частини першої статті 17-2 Закону обчислення вислуги років для призначення пенсії здійснюється, як правило, за послужним списком особової справи військовослужбовця, особи, яка має право на пенсію за цим Законом.
Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що відповідно до вказаних нормативних актів у позивача наявна вислуга років, що надає йому право на призначення пенсії за вислугу років у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». А тому, за таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позову.
Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду було понесено та документально підтверджено судові витрати по сплаті судового збору в сумі 640 гривень. А тому, за таких обставин, суд приходить до висновку про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 понесених і документально підтверджених судових витрат по сплаті судового збору в сумі 640 гривень.
Керуючись Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Законом України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей», статтями 2, 3, 11, 17, 69, 94, 128, 158, 159, 160, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов у формі письмової позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління Державної пенітенціарної служби України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов`язання призначити пенсію за вислугу років задовольнити повністю.
Відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 07 березня 2017 року №1278/02-60-38 в призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугою років визнати протиправною та скасувати.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за вислугою років з 24.02.2017 року, з дати звернення із заявою про призначення пенсії.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 понесених і документально підтверджених судових витрат по сплаті судового збору в сумі 640 гривень.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб`єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п`ятиденного строку з моменту отримання суб`єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Луцького міськрайонного суду В.В. Ковтуненко