ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2017 року
Львів
№ 876/9017/17
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Гулида Р.М., Кузьмича С.М.
при секретарі судового засідання: Керод Х.І.
за участі позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: Кіх О.Г., Гордон Е.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26.07.2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України (Комісія з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній фіскальній службі України) про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання до вчинення дій,-
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній фіскальній службі України за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державної фіскальної служби України про визнання незаконним та скасування рішення Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній фіскальні службі України від 28 квітня 2017 року про відмову у наданні ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій, зобов'язання Комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній фіскальній службі України повторно розглянути надані ОСОБА_1 документи та прийняти рішення про надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій.
Позивач позовні вимоги мотивував тим, що 28.04.2017 року Комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній фіскальній службі України прийнято рішення про відмову у наданні ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій. Підставою для прийняття вказаного рішення є те, що позивач не підпадає під ознаки п.19 ст.6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (із змінами та доповненнями) від 22.10.1993 року №3551-XII (надалі - Закон), згідно яким учасниками бойових дій визначаються особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи. На переконання позивача вказане рішення є протиправним і підлягає скасуванню з огляду на те, що орган державної влади не діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; рішення прийнято необґрунтовано, без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; рішення прийнято без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення; рішення прийнято з порушенням принципу рівності перед законом, без запобігання несправедливій дискримінації; рішення прийнято у порушення відомчих наказів. Просив позов задоволити.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26.07.2017 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано рішення Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній фіскальні службі України від 28 квітня 2017 року про відмову у наданні ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій. Зобов'язано Комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній фіскальній службі України повторно розглянути надані ОСОБА_1 документи про надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постанову суду першої інстанції оскаржила Державна фіскальна служба України. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що у відповідності до Закону України «Про боротьбу з тероризмом» (із змінами та доповненнями), з метою реалізації Тимчасового порядку контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів вздовж лінії зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, затвердженого наказом першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівником Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) від 12.06.2015 року №415ог (із змінами та доповненнями) для безпосереднього залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення залучені працівники податкової міліції ГУ ДФС областей.
Згідно ч.9 ст.5 вказаного Закону працівники фіскальної служби під час виконання завдань АТО уповноважені здійснювати: контрольно-дозвільні процедури з переміщення товарів (вантажів) у районі проведення антитерористичної операції; вживати заходи для виявлення, аналізу та перевірки фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з фінансуванням тероризму; здійснювати інші заходи із запобігання та припинення злочинів у сфері оподаткування, митній та бюджетній сферах, злочинів, пов'язаних з відмиванням, легалізацією, розкраданням коштів та іншими незаконними фінансовими операціями.
Загальні повноваження працівників фіскальної служби під час виконання завдань АТО передбачені Тимчасовим порядком контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів вздовж лінії зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, затвердженого наказом першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівником Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) від 12.06.2015 року №415ог (із змінами та доповненнями).
01 червня 2015 року по 03 серпня 2015 року на підставі наказів ДФС України ОСОБА_1 був відряджений до зони проведення АТО на території Донецької та Луганської областей для безпосередньої участі в її проведенні та виконанні завдань, що покладені на підрозділи ДФС згідно з наказом №415ог від 12.06.2015 року Першого заступника керівника АТЦ.
04 квітня 2017 року на підставі абз.2 п.2 розділу 2 «Положення про Комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній фіскальній службі України», затвердженого Наказом Мінфіну 14.11.2016 року №957 та зареєстрованого в Мінюсті 30.11.2016 року №1553/29683, позивачем було направлено на адресу Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній фіскальній службі України документи, що відповідно до абз.1 п.4 «Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення» (із змінами та доповненнями), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 20.08.2014 року №413 є підставою для надання статусу учасника бойових дій та підтверджували безпосередню участь позивача в антитерористичній операції (АТО).
28 квітня 2017 року за вих.№5919/к/99-99-04-04-01-14 позивачем отримано лист про те, що Комісією розглянуті подані документи, однак в наданні статусу учасника бойових дій було відмовлено.
Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (із змінами та доповненнями), визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війні, учасники війни.
Разом з тим, зміни до п.19 ст.6 Закону щодо введення до категорії суб'єктів осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, внесені у березні 2016 року.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який забезпечує порядок визнання осіб учасниками бойових дій є «Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення» (із змінами та доповненнями), затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №413 (надалі - Порядок).
Відповідно до п.1 Порядку, цей Порядок визначає процедуру надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, та категорії таких осіб.
Згідно п.2 Порядку статус учасника бойових дій надається:
-військовослужбовцям (резервістам, військовозобов'язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрасслужби, особам рядового і начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, ДСНС, ДПтС, військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах проведення антитерористичної операції;
-працівникам підприємств, установ та організацій, які залучалися і брали безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення.
Відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України №313 від 20.04.2016 року, №527 від 23.08.2016 року, №294 від 26.04.2016 року пункт 2 Порядку доповнено, що статус учасника бойових дій надається особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС.
Відповідно до наказів ДФС України «Про відрядження працівників податкової міліції» №1539-о від 29 травня 2015 року, №1905-о від 26 червня 2015 року, №2268-о від 28 липня 2015 року, Закону України «Про боротьбу з тероризмом» від 20 березня 2003 року №638-ІV та з метою реалізації тимчасового порядку контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів вздовж лінії зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, затвердженого наказом першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) від 12 червня 2015 року №415ог позивача було відроджено до Головного управління ДФС у Донецькій області та Головного управління ДФС у Луганській області.
На підставі наказу Першого заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) від 23 листопада 2015 року №327, наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ від 23 липня 2015 року №0160, від 03 вересня 2015 року №0170, позивач вважався залученим до проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей та відрядженим в район її проведення з підпорядкуванням керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в Донецькій та Луганській областях.
Судовою колегією апеляційного суду встановлено, фактом, який підтверджує безпосередню участь в проведенні антитерористичної операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення цієї операції на території Донецької та Луганської областей є довідка про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від 30 березня 2017 року №564/99-99-21-10-01-18д, видана керівником підрозділу Головного міжрегіонального управління оперативного забезпечення зони проведення АТО (м.Київ, м.Краматорськ, м.Слов'янськ) Державної фіскальної служби України, тобто підрозділу, де позивач упродовж двох місяців проходив службу та приймав участь у виконанні бойових завдань.
Разом з тим, позивач зазначає, що під час перебування на території проведення АТО місцем його дислокації був підрозділ оперативного забезпечення окремих територій зон проведення АТО ГУ ДФС в Донецькій області.
Несення служби відбувалось на рівні з оперативними працівниками даного підрозділу: у складі добових нарядів на контрольних пунктах в'їзду/виїзду (КПВВ) та на стаціонарних КрП, розташованих на першій лінії оборони; у складі зведених мобільних груп, які пересувались вздовж лінії розмежування з метою недопущення незаконного переміщення вантажів.
Відтак, факт несення служби на КПВВ зафіксовано в журналах чергування на КПВВ, де є відмітка про видачу/здачу позивачем штампу з особистим номером для фіксування у талонах огляду проведення огляду транспортних засобів. Крім того, під час несення служби неодноразово здійснював бойові виїзди на підставі бойових розпоряджень штаба антитерористичної операції.
Враховуючи особливий процесуальний статус слідчого, а також вимоги чинного КПК України, єдиною слідчою дією, яку можливо провести до внесення відомостей до ЄРДР є огляд місця події, що передбачено вимогами ч.3 ст.214 КПК України. У той же час, порядок проведення огляду передбачено ст. 237 КПК України, а саме те, що огляд проводиться слідчим або прокурором, з дотриманням вимог ст.233 КПК України, що виключає можливість його проведення оперативними працівниками до внесення відомостей до ЄРДР. За результатами проведення огляду тільки слідчий, діючи в порядку ст.214 КПК України може прийняти рішення про реєстрацію злочину в Єдиному реєстру досудових розслідувань.
Зважаючи на процесуальний статус слідчого, наділення його процесуальними правами відповідно до чинного КПК, процесуальну незалежність, можливість оперативного та своєчасного викриття, якісного документування злочинів, які виявляються в ході виконання завдань АТО, слідчі фінансових розслідувань ГУ ДФС областей згідно з наказами ДФС України відряджаються в розпорядження ГУ ДФС Луганської та Донецької областей.
Наявність такого наказу дає можливість: керівникам територіальних слідчих підрозділів Донецької та Луганської областей включати слідчих до групи слідчих у кримінальних провадженнях, що перебувають в їх провадженні; обґрунтовує законність перебування та проведення невідкладних слідчих дій на території зазначених областей слідчими з інших регіонів.
Абзацом 1 п.4 Порядку передбачено, що підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є: «документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, направлення (прибуття) у відрядження до районів проведення антитерористичної операцій їх перебування в таких районах з метою виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, книг нарядів, графіків несення служби, а також інші офіційні документи, видані державними органами, що місять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення).
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем до заяви про надання статусу учасника бойових дій наданні всі документи, які надають підставу на отримання позивачем статусу учасника бойових дій, у т.ч.:
-накази ДФС України «Про відрядження працівників податкової міліції» від 29 травня 2015 року №1539-о, від 26 червня 2015 року №1905-о, від 28 липня 2015 року №2268-о;
-витяг із наказу Першого заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) від 23 листопада №327;
-витяги з наказу керівника Антитерористичного центру при СБУ від 23 липня 2015 №0160, від 03 вересня 2015 року №0170;
-довідка про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від "30" березня 2017 року №564/99-99-21-10-01-18д;
-інші документи, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення - орденська книжка НОМЕР_1 про нагородження орденом «Честь і слава».
Разом з тим, абз.2 п.2-1 Порядку особам, які брали участь у виконанні бойових (службових) завдань в умовах безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, що підтверджено оперативним штабом з управління антитерористичною операцією статус учасника бойових дій надається незалежно від кількості днів залучення їх до проведення антитерористичної операції.
Порядок розгляду матеріалів та надання статусу учасника бойових дій у Державній фіскальній службі передбачено «Положенням про Комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній фіскальній службі України», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2016 року №957, зареєстрованого в Мінюсті 30.11.2016 року №1553/29683. (надалі - Положення).
Згідно пункту першого розділу II Положення про Комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній фіскальній службі України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2016 року №957 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.11.2016 року за №1553/29683, комісія з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній фіскальній службі України призначена для прийняття рішень про надання (позбавлення) статусу учасника бойових дій, розгляду та вивчення поданих заяв та інших матеріалів, які є підставою для надання статусу учасника бойових дій особам рядового та начальницького складу підрозділі оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах проведення антитерористичної операції.
Згідно відповіді Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції про розгляд звернення ОСОБА_4 від 14.11.2016 року щодо надання роз'яснення про надання статусу учасника бойових дій слідчим фінансових розслідувань ДФС України. У ній є роз'яснення чинного законодавства про отримання статусу УБД, а також скерування для отримання конкретних роз'яснень з урахуванням специфіки виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, до Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у ДФС.
Згідно з ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.
З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26.07.2017 року у справі №813/2122/17 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя
В. З. Улицький
судді
Р. М. Гулид
С. М. Кузьмич
Повний текст судового рішення виготовлено 25.10.2017 року
