ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
___________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2017 р.
м. Херсон
Справа № 821/1344/17
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бездрабка О.І.,
при секретарі - Вітічак О.Р.,
за участю:
представників позивача - Єрмоли Т.В., Сидорченка М.О.,
представників відповідача - Веремієнко М.О., Старюченко І.С., Савчишкіної О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Князя Трубецького" до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001631422 від 09.06.2017 р.,
встановив:
Публічне акціонерне товариство "Князя Трубецького" (далі - позивач) звернулось з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.06.2017 р. № 0001631422, яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань з податку на прибуток на 1204704 грн., з яких за основним платежем на 963763 грн., за штрафними санкціями на 240941 грн.
Свої вимоги обґрунтовує протиправністю висновків контролюючого органу щодо неправомірного віднесення до валових витрат при списанні продукції (вина) витрат, пов'язаних з проведенням дегустацій та презентацій, по рекламним, маркетинговим, інформаційним та іншим послугам, отриманим від ФОП ОСОБА_7, всього на загальну суму 5322814 грн., оскільки вони суперечать вимогам законодавства та є припущенням відповідача. Вказує на те, що продукція (вина) видавалася працівникам підприємства (менеджерам) для проведення презентацій та дегустацій з метою просування торгової марки та збільшення збуту в торгових мережах, на виставках та презентаціях і списувалася як витрати на збут на підставі первинних документів, а саме: наказів на проведення презентацій (дегустацій), звітів менеджерів про проведення дегустацій (презентацій), актів на списання. Акти списання мають всі обов'язкові реквізити, визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Тому первинні документи, які підтверджують проведення презентацій та дегустацій, дають змогу пересвідчитись у вибутті та зменшенні активів підприємства, тобто, в достатній мірі фіксують господарську операцію. Вимоги відповідача стосовно необхідності надання додаткових документів, які підтверджують факт проведення дегустацій та презентацій, а саме: звіти, описи, фотозйомки, відеофіксації, договори, листи, конкретизації кількості осіб, які брали участь у презентації, хто з учасників викладав товар та здійснював розлив вина, їх відгуки по результату презентацій, тощо, є безпідставними та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, так як вказані документи не є первинними документами обліку згідно ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Щодо передачі продукції для стимулювання продажу дистриб'юторам ТОВ "Оптиміст", ТОВ "Юлана", ТОВ "Жардін", ТОВ "Алкоресурс", ТОВ "Фудторг" зазначає, що продукція надавалася дистриб'юторським компаніям для проведення дегустацій серед персоналу кінцевих точок продажу мережі НоRеСа у Херсонській, Одеській, Миколаївській, Харківській та Донецькій областях. Таким чином витрати на рекламні заходи (дегустація, презентація) відображені ПАТ "Князя Трубецького" у повній відповідності до Податкового кодексу України. Доводи контролюючого органу щодо нереальності господарських операцій з ФОП ОСОБА_7 спростовуються первинними документами, зокрема актами виконаних робіт, звітами, та не підтверджені належними та допустимими доказами. Визначення необхідної кількості та якості послуг, які потрібні позивачу для забезпечення його діяльності, не входить до повноважень посадових осіб ДФС, передбачених ст.19-1, ст.20 ПК України. Відповідач не надав доказів того, що звертався до суду з позовом про визнання договору, укладеного з ФОП ОСОБА_7, недійсним. Жодним законом не передбачено право органів доходів і зборів самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними або недійсними правочини. Підприємство оплатило отримані від ФОП ОСОБА_7 послуги, що є беззаперечним фактом зменшення активів позивача, тобто, господарська операція призвела до зміни в структурі активів ПАТ "Князя Трубецького". Результати наданих ФОП ОСОБА_7 послуг використані в господарській діяльності підприємства.
У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити з вказаних підстав.
Представники відповідача заперечували проти задоволення позовних вимог. Вказали на те, що ПАТ "Князя Трубецького" неправомірно включено до складу витрат операції по списанню продукції (вина) на дегустацію та презентацію за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2016 р. на загальну суму 385014 грн. без документального підтвердження фактичного проведення таких заходів, та нереальні господарські операції з ФОП ОСОБА_7, які мали місце у 2016 році, на суму 4937800 грн., а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Просять відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову виходячи з наступного.
Судом встановлено, що посадовими особами відповідача в період з 30.03.2017 р. по 19.04.2017 р. проведено планову виїзну документальну перевірку Публічного акціонерного товариства "Князя Трубецького" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2016 р., за результатами якої складено акт від 26.04.2017 р. № 95/21-22-14-01/00413720.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.138.10 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України (в редакції до 01.01.2015 р.), пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, пп.140.4.2 п.140.4 ст.140 ПК України, п.п.1, 2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.п.5, 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", п.19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, в результаті чого занижено податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 990197 грн., в томі числі: за 1 квартал 2016 року на суму 13377 грн., за півріччя 2016 року на суму 461170 грн., за 9 місяців 2016 року на суму 983223 грн., за 2016 рік на суму 990197 грн.
На погоджуючись з висновками акту планової виїзної перевірки від 26.04.2017 р. в частині правильності нарахування податку на прибуток (завищення витрат на суму 5469667 грн.), ПАТ "Князя Трубецького" подало до ГУ ДФС у Херсонській області заперечення на акт перевірки, внаслідок чого відповідачем було призначено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ "Князя Трубецького".
В період з 19.05.2017 р. по 25.05.2017 р. посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства "Князя Трубецького" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2016 р., що стали предметом розгляду заперечень, за результатами якої складено акт від 01.06.2017 р. № 123/21-22-14-01/00413720.
У висновках акту перевірки вказано, що встановлено порушення вимог п.138.10 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України (в редакції до 01.01.2015 р.), ст.ст.1, 2, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, в результаті чого підприємством завищено витрати у сумі 5322814 грн., в тому числі: за 2014 рік на суму 132784 грн., за 2015 рік на суму 93812,60 грн., за І квартал 2016 року на суму 446805,10 грн., за півріччя 2016 року на суму 2252943 грн., за 9 місяців 2016 року на суму 5068334 грн., за 2016 рік на суму 5096217 грн.
Висновки контролюючого органу про завищення витрат ґрунтуються на тому, що:
- позивачем документально не підтверджено операції по списанню продукції (вина) на дегустацію та презентацію з метою просування торгової марки в торгівельних мережах, ресторанах, на виставках на загальну суму 385014 грн., які мали місце в період з 01.01.2014 р. по 31.12.2016 р., оскільки не надано інформації та документів щодо осіб, яким було доручено на підставі наказів, розпоряджень чи інших документів проводити такі заходи; з наданих звітів менеджерів встановлено, що менеджер проводив дегустацію в один день в різних містах та мережах, що фізично неможливо здійснити однією особою; не надано документів щодо підтвердження організації та проведення заходів з дегустації та презентації товарів в місцях їх проведення (листів, запрошень, договорів та будь-яких інших документів);
- до складу витрат віднесено нереальні господарські операції з ФОП ОСОБА_7 у 2016 році на суму 4937800 грн., так як вказана фізична особа-підприємець не могла надати об'єм послуг, вказаний у актах приймання виконаних робіт, внаслідок відсутності найманих працівників, віддаленості між торговельними точками в містах та по всіх областях України, великою кількістю торгівельних точок, які начеб то він відвідував (яка сягає понад 1000 за місяць), обізнаністю підприємства про залишки товарів в торгівельних мережах, цінову політику та інше, що є результатом роботи штатних менеджерів та мереж супермаркетів, наявності в штаті підприємства менеджерів, до обов'язків яких входить розробка плану збуту продукції в регіоні, збір інформації про регіональний ринок, реалізація рекламних компаній по просуванню товарів у регіоні, організація представлення товарів на регіональних виставках, ярмарках.
На підставі акту перевірки ГУ ДФС у Херсонській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.06.2017 р. № 0001631422, яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань з податку на прибуток на 1204704 грн., з яких за основним платежем на 963763 грн., за штрафними санкціями на 240941 грн.
Не погоджуючись з цим податковим повідомленням-рішенням, ПАТ "Князя Трубецького" оскаржило його до ДФС України, рішенням якої від 17.08.2017 р. № 18165/6/99-99-11-01-01-25 скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 09.06.2017 р. № 0001631422 - без змін.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступних приписів законодавства та встановлених під час судового розгляду фактичних обставин справи.
Згідно пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України (в редакції до 01.01.2015 р.) витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Відповідно до п.138.1 ст.138 ПК України (в редакції до 01.01.2015 р.) витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Пунктом 138.2 статті 138 ПК України (в редакції до 01.01.2015 р.) передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно пп.139.1.9 п.139 ст.139 ПК України (в редакції до 01.01.2015 р.) не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Пунктом 5 П(С) БО 16 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. № 318, витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.
Відповідно до п.7 П(С) БО 16 витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.
Згідно п.19 П(С)БО 16 витрати на збут включають такі витрати, пов'язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг): витрати пакувальних матеріалів для затарювання готової продукції на складах готової продукції; витрати на ремонт тари; оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут; витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг); витрати на передпродажну підготовку товарів; витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом; витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, пов'язаних зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг (операційна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона); витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки; витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування; витрати на страхування призначеної для подальшої реалізації готової продукції (товарів), що зберігається на складі підприємства; витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів (філій, представництв) підприємства; інші витрати, пов'язані зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг.
Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996 (далі - Закон № 996) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Статтею 9 Закону № 996 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до п.п.2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 (далі - Положення № 88) забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.
Пунктом 2.4 Положення № 88 встановлено, що первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складення первинного документа.
Приписами п.44.1 ст.44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно п.44.2 ст.44 ПК України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
З даних правих норм слідує, що для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Крім того, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
При цьому, будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
1. Що стосується правовірності відображення витрат на просування продукції на ринку, зокрема, проведення презентацій та дегустацій, на суму 385014 грн., суд зазначає наступне.
Термін дегустація означає випробування та/або оцінка якості харчових продуктів за допомогою смаку, а презентація - форма подання інформації як за допомогою різноманітних технічних засобів, так і без них. Дегустація - це споживання продукції на місці здійснення акції, яка проводиться з метою ознайомлення якомога більшої кількості споживачів з різними видами продукції та збільшення обсягів їх реалізації. За своєю суттю проведення дегустацій і презентацій є рекламним заходом та витрати по їх проведенню є одним із методів просування товарів на ринку, і за умови наявності та належного оформлення підтверджуючих документів на їх проведення, є витратами підприємства, які направлені на збільшення збуту продукції та отримання доходів від реалізації продукції (в даному випадку вина) в майбутньому.
Приписами ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а відповідно до ст.9 цього Закону - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Під час перевірки контролюючим органом встановлено, що позивачем за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2016 р. включено до складу витрат операції по списанню продукції (вина) на дегустацію та презентацію з метою просування торгової марки в торгівельних мережах, ресторанах та на виставках, згідно наказів та актів на списання продукції без документального підтвердження фактичного проведення таких заходів на загальну суму 385014 грн., а саме: за 2014 рік - 132784 грн., за 2015 рік - 93813 грн., за 2016 рік - 158417 грн.
На підтвердження правомірності формування витрат за вказаними операціями, позивачем надано накази на проведення дегустацій та презентацій (а.с.58-245 т.5, а.с.1-83 т.6), акти списання продукції на дегустацію (а.с.155-214 т.1, а.с.1-222 т.2, а.с.1-232 т.3), звіти менеджерів щодо проведення дегустацій (а.с.3-250 т.4, а.с.1-57 т.5).
Однак зазначені документи не підтверджують фактичного проведення дегустацій та презентацій в місцях їх проведення, оскільки позивачем ні під час проведення перевірки, ні в ході судового розгляду не надано договорів, листів, запрошень, фотозвітів, тощо, стосовно їх організації та проведення, доказів кількісного складу учасників цих заходів, дійсного використання вказаних у звітах менеджерів кількісного складу товарів (вина).
У наказах на проведення дегустацій та презентацій не вказано осіб, яким доручено проведення цих заходів. В той же час, звіти про проведення дегустацій в м.Києві, м.Львові, м.Дніпропетровську, м.Одеса, м.Миколаєві, м.Херсоні складали ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15
Також позивачем не надано жодних документів, які підтверджують перебування цих осіб у трудових або договірних відносинах з ПАТ "Князя Трубецького" і що вказаним особам було доручено проведення презентацій та дегустацій при тому, що, як вже зазначалося, в наказах не визначено відповідальних осіб за проведення цих заходів.
Згідно листа ПАТ "Князя Трубецького" від 26.03.2017 р. № 138 відповідальними особами за проведення дегустацій, презентацій інших заходів, направлених на збільшення продажу продукції, були ОСОБА_16 - Центральний регіон, ОСОБА_15 - Південний регіон, ОСОБА_12 - Західний регіон, ОСОБА_17, ОСОБА_10 - Східний регіон, ОСОБА_11, ОСОБА_14 - менеджер з роботи з торгівельними мережами.
Між тим, відповідних наказів про те, що ці особи займали вищевказані посади на підприємстві, позивачем не надано.
Окрім цього, відповідно до посадової інструкції регіонального менеджера, яка затверджена головою правління ПАТ "Князя Трубецького" 15.06.2012 р., в його функціональних обов'язках не передбачено проведення дегустацій та презентацій продукції ПАТ "Князя Трубецького".
Суд погоджується з доводами контролюючого органу про те, що надані акти списання товарів не підтверджують вибуття та зменшення активів підприємства, тобто не фіксують господарську операцію, а лише узагальнюють обсяги продукції, що підлягає списанню, та є узагальнюючим документом, на підставі якого товари списуються на витрати.
Таким чином документального підтвердження щодо фактичного проведення дегустацій, презентацій, по яким звітують вищезазначені особи та складено акти списання продукції, ПАТ "Князя Трубецького" не надано.
Окрім цього, позивач з метою стимулювання продажу вин ТМ "Виробниче господарство Князя Трубецького" на території Херсонської, Миколаївської, Одеської, Запорізької, та інших областей України списував власну продукцію для: ТОВ "Оптиміст", ПП "Юлана", ТОВ "Жардін", ТОВ "Алкоресурси", ТОВ "Фудторг" (перелік актів списання наведено у додатку 5 до акту перевірки).
Позивач вказує на те, що продукція надавалася дистриб'ютерським компаніям (ТОВ "Оптиміст", ПП "Юлана", ТОВ "Жардін", ТОВ "Алкоресурси", ТОВ "Фудторг") для проведення дегустацій серед персоналу кінцевих точок продажу мережі НеRеСа.
Між тим, з аналізу наданих відповідачем договорів з ПП "Юлана" від 04.01.2013 р. № 1/д, з ТОВ "Фудторг" від 01.03.2013 р. № 53, з ТОВ "Алгоресурси" від 10.05.2014 р. № 10/05 (інших позивачем не надано) слідує, що дані договори є договорами поставки (купівлі-продажу) товарів, за умовами яких позивач є постачальником товарів, а вказані підприємства - покупцями. Цими договорами не передбачено співробітництво з проведення дегустацій.
Позивачем не надано жодного доказу щодо фактичного проведення дегустацій, презентацій та інших заходів, на підставі чого позивач складав акти списання продукції.
Суд зазначає, що операції з надання дистриб'юторам продукції для проведення дегустацій та презентацій прирівнюються до відносин між повіреним та доручителем. Після проведення рекламних заходів повірений повинен скласти звіт про проведені заходи, про обсяги отриманої продукції та її витрачання з підтверджуючими документами та залишок невикористаної продукції, яка підлягає поверненню на склад.
Між тим ПАТ "Князя Трубецького" не надано звітів чи інших документів, в яких би було вказано: дата та місце проведення рекламної акції з підтверджуючими документами, кількість осіб, які прийняли участь у дегустації вина, найменування продукції (вина), дегустація якого проводилася, тощо. Тобто, документального підтвердження щодо фактичного проведення дегустацій та презентацій ТОВ "Оптиміст", ПП "Юлана", ТОВ "Алкоресурси", ТОВ "Фудторг" ПАТ "Князя Трубецького" до суду не надано.
Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість висновків відповідача про неправомірне включення позивачем за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2016 р. до складу витрат операцій по списанню вина на дегустацію та презентацію на загальну суму 385015 грн.
2. Що стосується правомірності відображення витрат по рекламним, маркетинговим, інформаційним послугам, отриманих від ФОП ОСОБА_7 на загальну суму 4937800 грн., суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що 01.02.2016 р. між ФОП ОСОБА_7 (Виконавець) та ПАТ "Князя Трубецького" (Замовник) було укладено договір про надання послуг (а.с.107-111 т.1), відповідно до умов якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання власними силами або з залученням третіх осіб надавати Замовнику рекламні, інформаційні та маркетингові послуги, консультування з питань маркетингу, організування, просування і/або проведення різних подій, послуг з підбору новин чи матеріалів у пресі, вивчення потенціалу ринку, інформованості, прийнятності продуктів, популярності визначеного товару та послуг і купівельних звичок споживачів задля сприяння збуту та розроблення нових видів товарів, а також послуги зі стимулювання збуту товарів замовника згідно з Додатком № 1, який є невід'ємною частиною даного Договору, в якому зазначаються види послуг, періодичність надання послуг та інші умови (п.1.1 договору). Виконавець зобов'язуються, згідно умов та положень Договору та відповідних додатків, виконати послуги, а Замовник зобов'язується їх прийняти та оплатити (п.1.2 договору). Виконавець на прохання Замовника може виконувати інші додаткові послуги, не передбачені Додатком № 1 до договору. Необхідність надання разових послуг визначається Замовником самостійно по мірі необхідності шляхом оформлення Замовником письмового замовлення з переліком робіт, які необхідно провести Виконавцю. За домовленістю сторін передача Замовником Виконавцю замовлення здійснюється по електронній пошті (п.1.3 договору).
Відповідно до п.2.1 договору Замовник щомісячно оплачує послуги, надані Виконавцем, шляхом перерахування відповідної суми коштів на поточний рахунок Виконавця не пізніше 25 числа поточного місяця за попередній місяць. Оплата здійснюється на підставі акту наданих послуг та рахунків, виставлених Виконавцем.
У додатку № 1 до цього договору визначено перелік послуг, період виконання та їх вартість (а.с.112 т.1).
За результатами господарських операцій з ФОП ОСОБА_18 позивач сформував у 2016 році витрати у розмірі 4937800 грн.
На підтвердження правомірності формування витрат по відносинах з цим контрагентом, ПАТ "Князя Трубецького" надано акти прийому передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 29.02.2016 р. № М1 на суму 290500 грн., від 31.03.2016 р. № М2 на суму 113300 грн., від 10.04.2016 р. № М3 на суму 170000 грн., від 29.04.2016 р. № М4 на суму 30800 грн., від 31.05.2016 р. № М5 на суму 201000 грн., від 31.05.2016 р. № М-6 на суму 87500 грн., від 30.06.2016 р. № М7 на суму 236000 грн., від 30.06.2016 р. № М-7-1 на суму 400000 грн., від 30.06.2016 р. № М8 на суму 45100 грн., від 30.06.2016 р. № М8-1 на суму 300000 грн., від 30.06.2016 р. № М9-1 на суму 300000 грн., від 29.07.2016 р. № М9 на суму 228200 грн., від 29.07.2016 р. № М10 на суму 35400 грн., від 30.09.2016 р. № М-14 на суму 2500000 грн., зведенні таблиці по відвідуванню торгівельних мереж "Експансія", "Сільпо", "Фора", фотозвіти точок продажу вина, звіти про проведення фокус-груп, стратегію розвитку ПАТ "Князя Трубецького", маркетингову та РR-стратегію на 2016-2017 роки (а.с.14-27 т.1, а.с.84-149 т.6, а.с.1-250 т.7, а.с.1-203 т.8, а.с.1-243 т.9, а.с.1-157 т.10).
Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 пояснив, що у зв'язку з великим обсягом роботи ним залучався до виконання окремих послуг ФОП ОСОБА_19, на підтвердження чого надав копії договору про надання маркетингових послуг від 08.02.2016 р., додаткову угоду до цього договору від 30.12.2016 р., акти прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 29.02.2016 р. № 1 на суму 111800 грн., від 30.04.2016 р. № 4 на суму 38400 грн., від 31.05.2016 р. № 5 на суму 106000 грн., від 30.06.2016 р. № 6 на суму 68800 грн., від 29.07.2016 р. № 7 на суму 62000 грн., від 30.09.2016 р. № 9 на суму 87600 грн., фотозвіти точок продажу мережі супермаркетів "Сільпо" за лютий 2016 року.
Проаналізувавши надані позивачем документи, суд вважає, що вони не підтверджують реальність надання ФОП ОСОБА_7 задекларованих позивачем послуг з наступних підстав.
Так, згідно актів прийому передачі виконаних робіт ФОП ОСОБА_7 надав ПАТ "Князя Трубецького" наступні послуги:
- у лютому 2016 року на загальну суму 290500 грн.: послуги по відвідуванню торгових точок продажу замовника (всього - 460), визначення залишків продукції в магазинах (всього - 440), фотозвіт точок продажу замовника (всього - 440), дослідження цін у точках продажу замовника (всього - 440), дослідження цін конкурентів у точці продажу замовника (всього - 445);
- у березні 2016 року на загальну суму 113300 грн.: послуги по відвідуванню торгових точок продажу замовника (всього - 200), визначення залишків продукції в магазинах (всього - 200), дослідження цін у точках продажу замовника (всього - 200), дослідження цін конкурентів у точці продажу замовника (всього - 133);
- у квітні 2016 року на загальну суму 200800 грн.: послуги по відвідуванню торгових точок продажу замовника (всього - 300), визначення залишків продукції в магазинах (всього - 329), дослідження цін у точках продажу замовника (всього - 300), дослідження цін конкурентів у точці продажу замовника (всього - 200), проведення фокус-груп (всього - 2);
- у травні 2016 року на загальну суму 288500 грн.: послуги по відвідуванню торгових точок продажу замовника (всього - 550), визначення залишків продукції в магазинах (всього - 550), дослідження цін у точках продажу замовника (всього - 380), дослідження цін конкурентів у точці продажу замовника (всього - 305);
- у червні 2016 року на загальну суму 1281100 грн.: послуги по відвідуванню торгових точок (всього - 400), визначення залишків продукції в магазинах (всього - 438), дослідження цін у точках продажу (всього - 400), дослідження цін конкурентів у точці продажу замовника (всього - 400), проведення фокус-груп (всього - 27), розробка стратегічного планування з просування вин торгівельної марки "Виробниче господарство ОСОБА_6Трубецького" в каналі продаж НеRеСа (всього - 1), організація презентацій з просування вин торгівельної марки "Виробниче господарство ОСОБА_6Трубецького" (всього - 3);
- у липні 2016 року на загальну суму 263600 грн.: послуги по відвідуванню торгових точок продажу замовника (всього - 400), визначення залишків продукції в магазинах (всього - 452), дослідження цін у точках продажу замовника (всього - 400), дослідження цін конкурентів у точці продажу замовника (всього - 282), проведення фокус-груп (всього - 2);
- у вересні 2016 року на загальну суму 2500000 грн.: організація презентацій з просуванням вин торгівельної марки "Виноробне господарство ОСОБА_6Трубецького" (всього - 15), проведення фокус-груп, направлених на дослідження сприйняття нових вин торгівельної марки "Виноробне господарство ОСОБА_6Трубецького" (всього - 58), організація участі у виставках/фестивалях (всього - 5), визначення залишків продукції в магазинах (всього - 500), дослідження цін у точках продажу замовника (всього - 500), дослідження цін конкурентів у точці продажу замовника (всього - 500).
Суд погоджується з доводами контролюючого органу про неможливість здійснення ФОП ОСОБА_7 такого обсягу послуг, враховуючи те, що згідно податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) у нього не було найманих працівників, великою кількістю торгових точок, які нібито відвідав ФОП ОСОБА_7 (у лютому - 460, у березні - 200, у квітні - 300, у травні - 550, у червні - 400, у липні - 400, тобто, в середньому майже від 6,7 до 18,3 точок в день), віддаленістю торгівельних точок одна від одної в містах та по всіх областях України (м.Київ, м.Львів, м.Запоріжжя, м.Дніпропетровськ, м.Бориспіль), що потребує значної кількості часу на їх відвідування.
Що стосується долучених до матеріалів справи фотозвітів, то з них неможливо ідентифікувати відображені на них прилавки з винами з конкретним магазином (торговельною мережею) внаслідок відсутності відповідних вивісок.
Тобто, зазначена у актах прийому-передачі виконаних робіт кількість послуг, від якої визначається загальна вартість робіт, не підтверджена документально.
Окрім цього, надаючи оцінку правовірності віднесення позивачем до витрат вартості отриманих від ФОП ОСОБА_7 послуг, суд також виходить з наступного.
Відповідно до пп.14.1.108 п.14.1 ст.14 ПК України маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).
В Узагальнюючій податковій консультації щодо віднесення витрат на оплату маркетингових та рекламних послуг до складу витрат, затвердженій наказом Державної податкової служби України від 15.02.2012 р. № 123, зазначено, що рекламні та маркетингові послуги можуть, зокрема, оплачуватись та проводитись за ініціативи власника торговельної марки, виробника продукції, дистриб'ютора, торговельної мережі. При цьому витрати на маркетингові та рекламні послуги несе безпосередньо замовник цих послуг.
Для врахування витрат на рекламні та маркетингові послуги, у тому числі мотиваційні виплати при обчисленні об'єкта оподаткування необхідне доведення безпосереднього зв'язку таких витрат з господарською діяльністю платника податків та підтвердження первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених ПК України.
Згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Мета отримання доходу, як кваліфікуюча ознака господарської діяльності, кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку (які є формою здійснення господарської діяльності), то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податків. І лише за таких умов платник податків має право на врахування у податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.
Таким чином, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети), є такими, що вчинені в межах господарської діяльності.
Даного висновку суд дійшов з огляду на положення пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України, відповідно до якого розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
Отже, зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов'язкову спрямованість будь-якої операції платника податків на отримання позитивного економічного ефекту. Із загального розуміння характеру економічної діяльності можна дійти висновку, що економічний ефект - це приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.
Таким чином, з визначеного у Податковому кодексі України поняття ділової мети випливає, що обов'язково повинен бути намір платника податків отримати відповідний економічний ефект, тобто господарська операція (за умови досягнення поставлених завдань) має передбачати можливість приросту або збереження активів чи їх вартості.
Якщо ж та чи інша операція не зумовлена розумними економічними причинами (позбавлена ділової мети), то такі операції не є вчиненими в межах господарської діяльності, а тому їх наслідки не можуть бути відображені в податковому обліку.
Однак таких доказів ПАТ "Князя Трубецького" не надано та необґрунтовано доцільність укладення договірних відносин з ФОП ОСОБА_7 з урахуванням того, що в штаті ПАТ "Князя Трубецього" є трейд-маркетолог (1) та регіональні менеджери (13), до обов'язків яких входить розробка плану збуту продукції в регіоні, програм по збільшенню обсягів збуту і координації їх виконання, збір інформації про регіональний ринок (кількість, профіль суб'єктів, що здійснюють діяльність у регіоні, кількість населення, загальний рівень цін і співвідношення заробітної плати, основний споживчий попит, діяльність конкурентів у регіоні), забезпечення реалізації рекламних компаній по просуванню товарів у регіоні, реалізацію РR-компаній по формуванню сприятливого іміджу підприємства в регіоні з урахуванням місцевої специфіки, організація представлення товарів на регіональних виставках, ярмарках.
З викладеного слідує, що організація представлення товарів на регіональних виставках, ярмарках, організація презентацій з просування вин позивача та в каналі продаж НоRеСа є роботою, яку виконують регіональні менеджери та трейд-маркетолог.
Також суд зазначає, що на підставі акту від 30.06.2016 р. № М7-1 позивачем задекларовано отримання від ФОП ОСОБА_7 послуги - розробка стратегічного планування з просування вин торгівельної марки "Виноробне господарство ОСОБА_6Трубецького" в каналах продаж НоRеСа, на суму 400000 грн., однак вартість даної послуги взагалі економічно не обґрунтована (відсутня будь-яка калькуляція), на думку суду є неспіврозмірною отриманій послузі, і надання таких послуг не передбачено додатком № 1 до договору про надання послуг від 01.02.2016 р. Пунктом 1.3 договору визначено, що Виконавець на прохання Замовника може виконати інші додаткові послуги шляхом оформлення Замовником письмового замовлення з переліком робіт, які необхідно провести Виконавцю. Між тим такого письмового замовлення позивачем не надано.
Крім того, надана ФОП ОСОБА_7 стратегія розвитку ПАТ "Князя Трубецького" містить історію підприємства, кваліфікацію вин в Україні, огляд ринку сировини за 1913 рік, 1940 рік, 1975 рік, 1980 рік по Україні та Херсонській області, динаміку споживання різних алкогольних напоїв, огляд тихих вин за період 2014 - 6 місяців 2014 року, імпорт та експорт вина в Україні за 2015 рік, споживчі переваги алкогольних напоїв по Україні, розподіл споживачів вина по рівню отримання доходів, переваги по об'єкту упаковки вина, наведено звички при виборі вин, частоту покупок вин за місяць в залежності від статі, віку та від величини населеного пункту.
Дана інформація містить загальні відомості, які можна отримати з мережі Інтернет та по суті жодним чином не стосується виробництва ПАТ "Князя Трубецького".
За таких обставин висновки ГУ ДФС у Херсонській області про завищення ПАТ "Князя Трубецького" за 2016 рік витрат на 4937800 грн. є правомірними.
Згідно ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач належними доказами довів правомірність донарахування позивачу податку на прибуток згідно податкового повідомлення-рішення від 09.06.2017 р. № 0001631422, а тому в задоволенні позовних вимог ПАТ "Князя Трубецького" слід відмовити в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.8, 9, 11, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -
постановив:
Відмовити в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Князя Трубецького" до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001631422 від 09.06.2017 р.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 03 листопада 2017 р.
Суддя Бездрабко О.І.
кат. 8.3.1
