8.1
ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
06 листопада 2017 року
Сєвєродонецьк
Справа № 812/1281/17
Луганський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Борзаниці С.В.
за участю секретаря – Лященка А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» до офісу великих податків Державної фіскальної служби про скасування вимог про сплату боргу зі сплати єдиного внеску, -
ВСТАНОВИВ:
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» (далі за текстом — Позивач, ПАТ «Луганськгаз») до офісу великих податків Державної фіскальної служби (далі за текстом — Відповідач), в якому після збільшення позовних вимог просив:
- скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Запорізького управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби під порядковим № Ю-78-17 від 07.07.2017 по сплаті суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в сумі 263980,09 грн.;
- скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Запорізького управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби під порядковим № Ю-78-17 від 09.08.2017 по сплаті суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в сумі 269778,41 грн.;
- скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Запорізького управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби під порядковим № Ю-78-17 від 04.09.2017 по сплаті суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в сумі 264712,15 грн.;
- скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Запорізького управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби під порядковим № Ю-78-17 від 04.10.2017 по сплаті суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в сумі 196867,86 грн.;
- зобов’язати офіс великих платників податків Державної фіскальної служби зарахування платежі згідно платіжних доручень № 775 від 20.09.2016 на суму 74 298,00 грн.; № 776 від 20.09.2016 на суму 6 412,86 грн.; № 777 від 20.09.2016 на суму 4 414,13 грн.; № 778 від 20.09.2016 на суму 20,03 грн.; № 797 від 20.09.2016 на суму 98 240,00 грн.; № 802 від 20.09.2016 на суму 3 900,00 грн.; № 807 від 20.09.2016 на суму 4 900,00 грн.; № 1156 від 10.10.2016 на суму 66 390,00 грн.; № 1157 від 10.10.2016 на суму 2 020,05 грн.; № 1158 від 10.10.2016 на суму 1 423,65 грн.; № 1159 від 10.10.2016 на суму 16,02 грн.; № 1170 від 10.10.2016 на суму 2 230,00 грн.; № 1199 від 11.10.2016 на суму 1 355,00 грн.; № 1204 від 11.10.2016 на суму 300,00 грн.; № 1272 від 13.10.2016 на суму 2 860,00 грн.; № 1552 від 31.10.2016 на суму 716,00 грн.; № 1662 від 09.11.2016 на суму 3 860,00 грн.; № 1667 від 09.11.2016 на суму 1200,00 грн.; № 1893 від 15.11.2016 на суму 181 333,20 грн.; № 1894 від 15.11.2016 на суму 4 378,42 грн.; № 1895 від 15.11.2016 на суму 1 656,82 грн.; № 1896 від 15.11.2016 на суму 226,61 грн.; № 1916 від 16.11.2016 на суму 1830,00 грн.; № 1921 від 16.11.2016 на суму 640,00 грн., № 2245 від 01.12.2016 на суму 1100,00 грн.; № 2286 від 05.12.2016 на суму 100,00 грн.; № 2352 від 08.12.2016 на суму 38 810,00 грн.; № 2357 від 08.12.2016 на суму 9 229,00 грн. в рахунок сплати ПАТ “Луганськгаз” єдиного внеску за вересень 2016 року, жовтень 2016 року, листопад 2016 року, грудень 2016 року.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 17.07.2017 була отримана вимога про сплату боргу (недоїмки) від 07.07.2017 № Ю-78-17, складена Запорізьким управлінням офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, в якій вказано про наявність боргу за підприємством з єдиного соціального внеску в розмірі 263 980,09,09 грн. 26.07.2017 ПАТ “Луганськгаз” звернулось до Державної фіскальної служби України зі скаргою про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 07.07.2017 р. № Ю-78-17 на суму 263 980,09 грн., як такого, що є необґрунтованим, але рішенням Державної фіскальної служби про результати розгляду скарги від 23.08.2017 № 18927/6/99-99-11-02-02-25 зазначена скарга була залишена без задоволення.
11.09.2017 було отримано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04.09.2017 № Ю-78-17, в якій вказано про наявність боргу за підприємством з єдиного соціального внеску в розмірі 264 712,15 грн.
Вважає вимоги податкового органу безпідставними і необґрунтованими з таких підстав.
Податковим органом частково не було враховано фактів здійснення ТОВ “Луганськгаз Збут” (код ЄДРПОУ 40268230) сплати єдиного соціального внеску від імені ПАТ “Луганськгаз” (код ЄДРПОУ 05451150) у період з серпня 2016 року по грудень 2016 року на суму 521446,24 грн., які своєчасно надійшли на розрахункові рахунки податкового органу.
Оплата була здійснена із зазначенням всіх необхідних відомостей в полі “Призначення платежу” вищезазначених розрахункових документів та суворим дотриманням вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.08.2015 за № 974/27419.
ПАТ “Луганськгаз” листами від 08.11.2016 № 01-02-59/1953 та від 22.11.2016 № 01-
02-59/2112 доводило до відома податковий орган про те, що перерахування у вересні-листопаді 2016 р. єдиного соціального внеску по заробітній платі працівників було здійснено ТОВ “Луганськгаз Збут” по договору Доручення № Д-3 від 19.09.2016 та просило зарахувати зазначену оплату в рахунок сплати ЄСВ по ПАТ “Луганськгаз”.
Вважає, що ПАТ “Луганськгаз” було дотримано всіх вимог чинного законодавства при здійсненні вищезазначених платежів з наступних підстав.
19.09.2016 між позивачем (довіритель) та ТОВ “Луганськгаз Збут” (повірений) укладений договір доручення № Д-3, відповідно до пунктів 1.1., 1.2 якого повірений зобов’язується від імені, в інтересах та за рахунок довірителя виконувати грошові зобов’язання. Виконані грошові зобов’язання, вчинені повіреним на виконання цього договору, створюють, змінюють, припиняють цивільні права та обов’язки довірителя.
Пунктом 2.1. договору передбачено, що довіритель зобов’язаний видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, визначених у даному договорі, забезпечити повіреного інформацією та надати повний пакет документів.
На виконання вказаного договору позивач видав ТОВ “Луганськгаз Збут” (повіреному) довіреність від 19.09.2016 № 103, згідно умов якої позивач уповноважує повіреного сплачувати (перераховувати) від імені ПАТ “Луганськгаз”, зокрема єдиний соціальний внесок.
Відповідно до ч.1 ст.1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє права та обов'язки довірителя.
Укладеним договором доручення передбачені чіткі юридичні дії, які має вчинити повірений, а саме: сплачувати (перераховувати) від імені Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Луганськгаз” податки та збори відповідно до Податкового кодексу України, єдиний соціальний внесок.
ТОВ «Луганськгаз Збут» перераховуючи соціальний внесок, діяв як повірений від імені ПАТ «Луганськгаз», а не як самостійний платник.
Таким чином, ПАТ “Луганськгаз” повністю виконало свої зобов’язання зі сплати єдиного внеску шляхом вчинення дій від імені позивача повіреним на підставі договору доручення.
Представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити в задоволенні заявлених вимог в повному обсязі, посилаючись на таке (арк.спр. 76-77).
ПАТ «Луганськгаз» є платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Частиною 2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-УІ (далі Закон № 2464-УІ) визначено обов'язки платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - ЄВ), зокрема щодо своєчасного та нарахування та сплати ЄВ в повному обсязі, подання звітності до контролюючого органу за основним місцем обліку платника ЄВ.
Частиною 8 статті 9 розділу III Закону № 2464-VI встановлено порядок обчислення і сплати ЄВ, а саме: платники ЄВ, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Підпунктом 6 пункту 4 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Мінфіну від 20.04.2015 №449, зареєстрованої в Мін’юсті 07.05.2015 за №508/26953 (далі Інструкція №449), встановлено порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, зокрема: нараховані за відповідний календарний місяць суми єдиного внеску сплачуються платниками не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суми яких нараховується єдиний внесок.
Згідно ч. 12 ст. 9 Закон № 2464-VI єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є, зокрема: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов’язаний подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
ТОВ «Луганськгаз Збут» (код за ЄДРПОУ 40268230) - юридична особа зі статусом платника - головне підприємство, має стан платника податку за основним місцем обліку. Підприємство знаходиться на обліку в ДПІ у м.Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області.
ТОВ «Луганськгаз Збут», як платник єдиного внеску подає Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і сплачує нарахований єдиний внесок за своїх працівників за основним місцем обліку, а саме до ДПІ у м.Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області.
ПАТ «Луганськгаз» знаходиться на обліку в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДФС та подає Звіти про суми нарахованої заробітної плати за основним місцем обліку, а саме до Запорізького управління.
Відповідно до частини 9 статті 25 Закону № 2464-VI передача платниками єдиного внеску своїх обов’язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків, передбачених законодавством.
Законодавством встановлено випадки, коли сплата єдиного внеску від імені платника допускається третьою особою. Так, згідно з частиною 8 ст. 25 Закону № 2464 у разі ліквідації юридичної особи - платника ЄВ або втрати платником з інших причин статусу платника ЄВ сума недоїмки сплачується за рахунок коштів та іншого майна платника. У такому разі відповідальними за погашення недоїмки є:
- ліквідаційна комісія - щодо юридичної особи - платника ЄВ, що ліквідується;
- юридична особа - щодо утворених нею філії, представництва або іншого відокремленого підрозділу - платника ЄВ, що ліквідується.
У разі недостатності у платника ЄВ коштів та іншого майна для сплати недоїмки відповідальними за її сплату є:
- засновники або учасники юридичної особи - платника ЄВ, що ліквідується, якщо згідно із законом вони несуть повну чи додаткову відповідальність за її зобов’язаннями;
- юридична особа - щодо утворені нею філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу - платника ЄВ, що ліквідується;
- правонаступники юридичної особи - платника ЄВ, що ліквідується.
У разі злиття, приєднання виділення, поділу, перетворення платника ЄВ зобов’язання із сплати недоїмки покладаються на осіб, до яких відповідно до законодавства перейшли його права та обов’язки.
Передача своїх обов’язків щодо сплати єдиного соціального внеску за договором Доручення або філіями відповідно Статуту підприємства не передбачені законодавством.
Таким чином, ПАТ «Луганськгаз», згідно вимог чинного законодавства, не звільнено від обов’язку щодо сплати ЄВ, а отже і від відповідальності за його несвоєчасне внесення до бюджету.
Враховуючи вищенаведене, вважає вимоги про сплату боргу (недоїмки) під порядковим № Ю-78-17 від 07.07.2017 на суму 263 980,09 грн. та від 04.09.2017 на суму 264 712,15 грн. такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.
Також, слід зазначити, що застосування положень цивільного кодексу України про договір доручення при вирішенні справи є протиправним, оскільки спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та має перевагу при застосуванні окремих норм перед іншими нормативно-правовими актами, є Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VІ. Тим більше норми Цивільного кодексу України щодо укладення, виконання договору доручення стосуються цивільно-правових взаємовідносин, а не обов’язків щодо сплати загальнодержавних податків та зборів
У задоволення позову просив відмовити у повному обсязі.
Розглянувши і дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону № 2464 визначено, що недоїмка – це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону № 2464 визначено, що страхові кошти – це кошти, які формуються за рахунок сплати єдиного внеску та надходжень від фінансових санкцій (штрафів та пені), що застосовуються відповідно до закону; а пункт 10 встановлює поняття страхувальників, якими є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.
Частинами 1 та 2 статті 2 Закону № 2464 встановлено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Виключно цим Законом визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску.
Згідно статті 3 Закону № 2464 збір та ведення обліку єдиного внеску здійснюються за принципами:
законодавчого визначення умов і порядку його сплати;
обов'язковості сплати;
законодавчого визначення розміру єдиного внеску;
прозорості та публічності діяльності органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску;
захисту прав та законних інтересів застрахованих осіб;
державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску;
відповідальності платників єдиного внеску та органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, за порушення норм цього Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов'язків.
Абзацом першим частини п'ятої статті 9 Закону № 2464 визначено, що сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування.
Абзацом першим частини сьомої статті 9 Закону № 2464 передбачено, що єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.
Пунктом 1 частини десятої статті 9 Закону № 2464 встановлено, що днем сплати єдиного внеску вважається у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.
Частиною 12 статті 9 Закону № 2464 визначено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Відповідно до частини 9 статті 25 Закону № 2464 передача платниками єдиного внеску своїх обов'язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків, передбачених законодавством.
Статтею 1000 Цивільного кодексу України визначено, що за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.
Згідно частини 1 статті 1004 Цивільного кодексу України (виконання доручення) повірений зобов'язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення. Повірений може відступити від змісту доручення, якщо цього вимагають інтереси довірителя і повірений не міг попередньо запитати довірителя або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. У цьому разі повірений повинен повідомити довірителя про допущені відступи від змісту доручення як тільки це стане можливим.
Заступником начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в рамках виконавчих проваджень № 33280183, № 33280183-2, № 33280183-3, № 33280183-4, № 33280183-5, № 33280183-6 06.05.2016 винесені постанови про арешт коштів боржника, відповідно до яких накладений арешт на кошти, що містяться на усіх відкритих рахунках, що належать боржнику: ПАТ «Луганськгаз» (арк.спр.151-167).
Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 15.12.2016 знято арешт з коштів, накладений з постановами державного виконавця 03.08.2016 та 20.10.2016 ВП № 33280183 (арк.спр. 168-169).
19.09.2016 між ПАТ «Луганськгаз» (довіритель) та ТОВ «Луганськгаз Збут» (повірений) укладений договір доручення № Д-3, відповідно до пунктів 1.1., 1.2 якого повірений зобов’язується від імені, в інтересах та за рахунок довірителя виконувати грошові зобов’язання. Виконані грошові зобов’язання, вчинені повіреним на виконання цього договору, створюють, змінюють, припиняють цивільні права та обов’язки довірителя (арк.спр.18-19).
Пунктом 2.1. договору передбачено, що довіритель зобов’язаний видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, визначених у даному договорі, забезпечити повіреного інформацією та надати повний пакет документів.
На виконання вказаного договору позивач видав ТОВ “Луганськгаз Збут” (повіреному) довіреність від 19.09.2016 № 103, згідно умов якої позивач уповноважує повіреного сплачувати (перераховувати) від імені ПАТ “Луганськгаз”, зокрема єдиний соціальний внесок (арк.спр.23).
Додатком №1 до договору доручення № Д-3 від 19.09.2016 підтверджується, що Позивач (Довіритель) доручає ТОВ “Луганськгаз Збут” здійснювати від імені і за рахунок Довірителя розрахунки (платежі) по зобов’язанням Довірителя (арк.спр. 170-190).
На підтвердження виконання умов договору надані копії платіжних доручень про оплату ТОВ “Луганськгаз Збут” як «платником» відповідних сум єдиного внеску за імені ПАТ “Луганськгаз”, про що прямо зазначено в призначенні платежу в кожному платіжному дорученні (арк.спр.26-54).
Листами від 08.11.2016 № 01-02-59/1953 та від 22.11.2016 № 01-02-59/2112 Позивач довів до відома податковий орган про те, що перерахування у вересні-листопаді 2016 році єдиного соціального внеску по заробітній платі працівників було здійснено ТОВ “Луганськгаз Збут” по договору Доручення № Д-3 від 19.09.2016 р. та просило зарахувати зазначену оплату в рахунок сплати ЄСВ по ПАТ “Луганськгаз”. Додатками до цих листів були копії договору доручення від 19.09.2016 року № Д-3 (арк.спр.55,56).
Відповідно до вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-78-17 від 07.07.2017 Відповідачем Позивачу визначений податковий борг (недоїмка) зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в сумі 263980,09 грн. (арк.спр.12).
Не погодившись з вимогою, 26.07.2017 ПАТ “Луганськгаз” звернулось до Державної фіскальної служби України зі скаргою про скасування вищевказаної вимоги (арк.спр.14).
Рішенням Державної фіскальної служби про результати розгляду скарги від 23.08.2017 № 18927/6/99-99-11-02-02-25 зазначена скарга Позивача була залишена без задоволення (арк.спр.16-17).
Відповідно до вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-78-17 від 09.08.2017 Відповідачем Позивачу визначений податковий борг (недоїмка) зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в сумі 269778,41 грн., з якою Позивач не подився та 26.07.2017 надіслав до Державної фіскальної служби України скаргу про скасування вищевказаної вимоги (арк.спр.112,114-116).
Рішенням Державної фіскальної служби про результати розгляду скарги від 23.08.2017 № 18927/6/99-99-11-02-02-25 зазначена скарга Позивача була залишена без задоволення (арк.спр.117-118).
Відповідно до вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-78-17 від 04.09.2017 Відповідачем Позивачу визначений податковий борг (недоїмка) зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в сумі 264712,15 грн. (арк.спр.13).
Відповідно до вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-78-17 від 04.10.2017 Відповідачем Позивачу визначений податковий борг (недоїмка) зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в сумі 196867,86 грн. (арк.спр.113).
Сторонами не заперечується розмір та строки сплати єдиного внеску.
Сторони по різному обґрунтовують обов’язок страхувальника – Позивача у справі щодо способу сплати єдиного внеску.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступних положень чинного законодавства.
Пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону № 2464 прямо встановлено, що недоїмку складають суми єдиного внеску, які не сплачені у встановлені строки. Однак цією нормою не визначено, що ці суми повинні бути сплачені саме «страхувальниками». Тобто, відповідно до положень Закону № 2464, який є спеціальним для даних спірних правовідносин, не передбачено виключного обов’язку саме страхувальника особисто сплачувати єдиний внесок, що в свою чергу надає справо страхувальнику застосовувати положення ЦК України щодо вибору способу сплати єдиного внеску в залежності від тієї ситуації, яка склалася при здійсненні своєї господарської діяльності.
Можливість страхувальника застосовувати положення ЦК України щодо вибору способу сплати єдиного внеску прямо передбачена частиною 9 статті 25 Закону № 2464, яка дозволяє застосовувати випадки, передбачені законодавством, щодо передачі свого обов’язку третім особам зі сплати єдиного внеску.
При даних спірних правовідносинах випадком, передбаченим законодавством, є передбачена ст. 1000 ЦК України можливість доручити іншій особі від свого імені та свій рахунок вчинити юридичну дію – сплату сум єдиного внеску.
При цьому суд, оцінюючи вибраний Позивачем спосіб виконання свого обов’язку зі сплати єдиного внеску, виходить з тих положень, що страхувальник відповідно до положень ст. 3 Закону № 2464 повинен дотримуватися принципів законодавчого визначення умов і порядку його сплати; обов'язковості сплати; законодавчого визначення розміру єдиного внеску.
Як встановлено в судовому засіданні, об’єктивною передумовою застосування Позивачем положень Глави 68 ЦК України, яка регулює відносини сторін за договором доручення, щодо доручення ТОВ «Луганськгаз Збут» сплати єдиного внеску став факт арешту усіх відкритих рахунків, що належать ПАТ “Луганськгаз” в рамках виконавчих проваджень № 33280183, № 33280183-2, № 33280183-3, № 33280183-4, № 33280183-5, № 33280183-6.
Судом визнається правомірним обраний Позивачем спосіб сплати єдиного внеску, оскільки в даному випадку ПАТ «Луганськгаз» дотрималося принципу законодавчого визначення умов і порядку його сплати та обов'язковості сплати. При цьому Позивач вжив передбачених саме законом – Цивільним кодексом України заходів щодо виконання передбаченого частиною 12 статті 9 Закону № 2464 обов’язку сплати єдиного внеску незалежно від фінансового стану платника.
При цьому застосування положень Глави 68 ЦК України не суперечить Закону № 2464, а навпаки – надає законодавчо визначену можливість виконання страхувальнику свого обов’язку щодо сплати єдиного внеску. Такий висновок відповідає положенням ч. 2 статті 2 Закону № 2464.
Суд зазначає, що аналіз положень абзацу 1 частини 5 статті 9 Закону № 2464 дає можливість стверджувати про те, що внесення сум єдиного внеску не віднесене до виключної компетенції страхувальника (в даному випадку - Позивача).
В свою чергу, абзацом 1 частини 7 статті 9 Закону № 2464 також визначено, що єдиний внесок сплачується платником, а не виключно «страхувальником», що надає право на підставі положень ч. 9 ст. 25 Закону №2464 сплачувати єдиний внесок відповідно до положень ст. 1000 ЦК України.
Пунктом 1 частини 10 статті 9 Закону № 2464 встановлено, що днем сплати єдиного внеску вважається у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів. При даних спірних правовідносинах такі події мали місце. При цьому знову ж таки вказаною нормою не передбачено, що таке перерахування повинно бути здійснено саме страхувальником, що вказує на належне виконання Позивачем свого обов’язку щодо сплати єдиного внеску.
Накладення арешту на кошти платника єдиного внеску при даних спірних правовідносинах не може бути визнане як випадок, передбачений законодавством, оскільки ця подія (накладення арешту) є об’єктивною передумовою застосування випадку сплати єдиного внеску шляхом доручення повіреному (ТОВ «Луганськгаз Збут») обов'язку вчинити від імені та за рахунок довірителя (ПАТ «Луганськгаз») певної юридичні дії – сплати єдиного внеску. Такий випадок прямо передбачений законодавством – ч. 1 ст. 1000 Цивільного кодексу України.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що Позивач не порушував положення ч. 9 ст. 25 Закону №2464 в частині передачі свого обов’язку зі сплати єдиного внеску ТОВ «Луганськгаз Збут», оскільки вчинив такі дії у передбачений чинним законодавством спосіб, у зв’язку з чим позовні вимоги щодо скасування спірних податкових вимог підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що при зверненні з адміністративним позовом позивачем сплачено судовий збір у загальній сумі 14930,07 грн (арк.спр. 2,66,111).
Вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7-14, 18, 19, 69-72, 86, 87, 94, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» до офісу великих податків Державної фіскальної служби про скасування вимог про сплату боргу зі сплати єдиного внеску задовольнити повністю.
Скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Запорізького управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби № Ю-78-17 від 07.07.2017 в частині визначення податкового боргу публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» по сплаті суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в сумі 263980,09 грн.
Скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Запорізького управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби № Ю-78-17 від 09.08.2017 в частині визначення податкового боргу публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» по сплаті суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в сумі 269778,41 грн.
Скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Запорізького управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби № Ю-78-17 від 04.09.2017 в частині визначення податкового боргу публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» по сплаті суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в сумі 264712,15 грн.
Скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Запорізького управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби № Ю-78-17 від 04.10.2017 в частині визначення податкового боргу публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» по сплаті суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в сумі 196867,86 грн.
Зобов’язати Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби зарахування платежі згідно платіжних доручень № 775 від 20.09.2016 на суму 74 298,00 грн.; № 776 від 20.09.2016 на суму 6 412,86 грн.; № 777 від 20.09.2016 на суму 4 414,13 грн.; № 778 від 20.09.2016 на суму 20,03 грн.; № 797 від 20.09.2016 на суму 98 240,00 грн.; № 802 від 20.09.2016 на суму 3 900,00 грн.; № 807 від 20.09.2016 на суму 4 900,00 грн.; № 1156 від 10.10.2016 на суму 66 390,00 грн.; № 1157 від 10.10.2016 на суму 2 020,05 грн.; № 1158 від 10.10.2016 на суму 1 423,65 грн.; № 1159 від 10.10.2016 на суму 16,02 грн.; № 1170 від 10.10.2016 на суму 2 230,00 грн.; № 1199 від 11.10.2016 на суму 1 355,00 грн.; № 1204 від 11.10.2016 на суму 300,00 грн.; № 1272 від 13.10.2016 на суму 2 860,00 грн.; № 1552 від 31.10.2016 на суму 716,00 грн.; № 1662 від 09.11.2016 на суму 3 860,00 грн.; № 1667 від 09.11.2016 на суму 1200,00 грн.; № 1893 від 15.11.2016 на суму 181 333,20 грн.; № 1894 від 15.11.2016 на суму 4 378,42 грн.; № 1895 від 15.11.2016 на суму 1 656,82 грн.; № 1896 від 15.11.2016 на суму 226,61 грн.; № 1916 від 16.11.2016 на суму 1830,00 грн.; № 1921 від 16.11.2016 на суму 640,00 грн., № 2245 від 01.12.2016 на суму 1100,00 грн.; № 2286 від 05.12.2016 на суму 100,00 грн.; № 2352 від 08.12.2016 на суму 38 810,00 грн.; № 2357 від 08.12.2016 на суму 9 229,00 грн. в рахунок сплати ПАТ “Луганськгаз” єдиного внеску за вересень 2016 року, жовтень 2016 року, листопад 2016 року, грудень 2016 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (місцезнаходження: вул. Дегтярівська, 11, м. Київ, 04119, ідентифікаційний код 39440996) на користь публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» (ідентифікаційний код 05451150, місцезнаходження: 93400, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вулиця Гагаріна, будинок 87) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 14930,07 грн. (чотирнадцять тисяч дев’ятсот тридцять гривень 07 копійок).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Повний текст постанови складено та підписано 09 листопада 2017 року.
Суддя
ОСОБА_1
