Ухвала
іменем україни
08 листопада 2017 року
м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Кузнєцова В.О.,
суддів: Євтушенко О.І., Кадєтової О.В.,
КарпенкоС.О., Мостової Г.І.,
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_3 на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Салеомона АртемаАндрійовича, заінтересована особа - Приватне акціонерне товариство «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України»,
за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу апеляційного суду
м . Києва від 26 грудня 2016 року,
в с т а н о в и л а:
У вересні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою на рішення дії та бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Салеомона А.А., заінтересована особа - Приватне акціонерне товариство «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» (далі - ПАТ «Авіакомпанія»МАУ»).
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 20 жовтня
2016 року в задоволенні скарги ОСОБА_3 відмовлено.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_3 оскаржив її в апеляційному порядку.
Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 15 листопада 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без руху з тих підстав, що при зверненні до суду з апеляційною скаргою апелянтом не надано документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі, визначеному законом.
Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 26 грудня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Шевченківського районного суду
м . Києва від 20 жовтня 2016 року визнано неподаною та повернуто апелянту.
У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу апеляційного суду м. Києва від 26 грудня 2016 року та направити справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У звʼязку із цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Залишаючи без руху апеляційну скаргу ОСОБА_3, визнаючи її неподаною та повертаючи заявнику, суд апеляційної інстанції виходив із того, що ОСОБА_3 необхідно було сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги, однак апелянт не надав квитанцію про сплату судового збору, посилаючись на звільнення від сплати судового збору на підставі Закону України «Про захист прав споживачів».
Проте такого висновку апеляційний суд дійшов із порушенням вимог процесуального закону.
Апеляційна скарга за формою й змістом повинна відповідати вимогам ст. 295 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 297 ЦПК України до апеляційної скарги, яка не оформлена згідно з вимогами, встановленими ст. 295 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення ст. 121 цього Кодексу.
Із матеріалів справи вбачається, що при поданні апеляційної скарги на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2016 року скаржником не сплачено судовий збір. Як на підставу звільнення від сплати судового збору він послався на ч. 3 ст. 22 Закон України «Про захист прав споживачів» та п. 14 постанови пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах».
Апеляційним судом установлено, що подана апеляційна скарга ОСОБА_3 не відповідала вимогам ст. 295 ЦПК України, тому ухвалою судді від 15 листопада 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків протягом трьох днів з дня отримання копії цієї ухвали, а саме: сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 275 грн 60 коп.
23 листопада 2016 року ОСОБА_3 направив до суду заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій наведено підстави для звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов'язаними з порушенням їх прав.
Також у п. 6 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» судам роз'яснено, що згідно зі статтею 5 Закону України № 3674-УІ визначено пільги щодо сплати судового збору, відповідно до якої від його сплати звільняються позивачі за подання окремих позовів, а також деякі категорії осіб, визначені законом, незалежно від виду позову.
При цьому позивачі, які звільнені від сплати судового збору при пред'явленні окремих позовів, і деякі категорії осіб незалежно від виду позову звільняються від сплати судового збору не лише при пред'явленні позову, а й при поданні апеляційних чи касаційних скарг, заяв про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами та Верховним Судом України.
Оскільки передбачені Законом № 3674-УІ пільги щодо сплати судового збору стосуються лише справи та її руху, то сплата судового збору за подання до суду заяв про забезпечення доказів або позову (підпункт 13 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-УІ) здійснюється на загальних підставах за визначеними ставками незалежно від того, чи звільнені позивачі від сплати судового збору за пред'явлення певних позовів. Проте це не стосується деяких категорій осіб незалежно від виду позову, оскільки Законом № 3674-УІ вони взагалі звільнені від сплати судового збору, тобто і за оскарження ухвал суду та за вчинення інших процесуальних дій (зокрема, категорії, визначені у пунктах 8, 9, 18 частини першої статті 5 Закону № 3674-УІ).
У п. 23 вищевказаної постанови, зазначено, що підпунктом 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України № 3674-УІ визначено розмір ставки судового збору за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду залежно від того, здійснюються такі дії юридичною особою (фізичною особою-підприємцем) чи фізичною особою.
Зазначене положення стосується подання апеляційних і касаційних скарг, заяв про приєднання до них на будь-які ухвали суду, що підлягають оскарженню незалежно від того, чи передбачено Законом № 3674-УІ справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких постановляються відповідні ухвали, проте з урахуванням роз'яснень, наданих у пункті 6 цієї постанови.
Відповідно до п. 14 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» судам роз'яснено, що провадження з виконання судових рішень є завершальною і невід'ємною частиною (стадією) судового провадження по конкретній справі, в якій провадження за скаргою не відкривається, а за подання позовної заяви сплачено відповідний судовий збір, ні розділом VII ЦПК України, ні Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-УІ «Про судовий збір» (частина перша статті 3) не передбачено необхідність сплати судового збору за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то за подання скарги судовий збір не сплачується.
Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки це буде порушенням права, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд.
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.
Проте, покладаючи на скаржника обов'язок зі сплати судового збору та повертаючи апеляційну скаргу, апеляційний суд зазначеного до уваги не взяв, тому висновок апеляційного суду щодо неусунення ОСОБА_3недоліків скарги є помилковим.
Отже, доводи, наведені в касаційній скарзі, підлягають перевірці, оскільки судові процедури повинні бути справедливими (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), оскільки особа безпідставно не може бути позбавлена конституційного права на апеляційне оскарження рішення суду.
Ураховуючи викладене та положення п. 2 ч. 1 ст. 342 ЦПК України, оскаржувана ухвала апеляційного суду не може вважатись законною та підлягає скасуванню, а справа - передачі до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Ухвалу апеляційного суду м. Києва від 26 грудня 2016 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
В.О. Кузнєцов
Судді:
О.І. Євтушенко О.В. Кадєтова С.О. Карпенко Г.І. Мостова
