Головуючий у 1 інстанції - Тарасенко І. М.
Суддя-доповідач - Геращенко І.В.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2017 року справа №805/4341/16-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Геращенко І.В., Компанієць І.Д., Ястребової Л.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2017 року по справі № 805/4341/16-а за позовом ОСОБА_2 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, керівника апарату Новогродівського міського суду Донецької області ОСОБА_3, Новогродівського міського суду Донецької області про визнання дій неправомірними, скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Донецького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 805/4341/16-а за позовом ОСОБА_2 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, керівника апарату Новогродівського міського суду Донецької області ОСОБА_3, Новогродівського міського суду Донецької області про визнання дій неправомірними, скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11 січня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2017 року адміністративний позов задоволений частково, визнано неправомірним та скасовано наказ керівника апарату Новогродівського міського суду Донецької області ОСОБА_3 від 17 жовтня 2016 року № 02/3-26 про звільнення позивача з посади помічника судді; поновлено позивача на посаді помічника судді Новогродівського міського суду Донецької області з 18 жовтня 2016 року, стягнуто з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, як розпорядника коштів Новогродівського міського суду Донецької області, на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 19 629 (дев'ятнадцять тисяч шістсот двадцять дев'ять) гривень 60 копійок (з врахуванням зборів, податків та обов'язкових платежів) (том 1 арк. справи 192, 193-200, том 2 арк. справи 59, 60-64).
29 червня 2017 року Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області (далі - ТУ ДСА заявник) звернулось до суду першої інстанції з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в якій просило скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11.01.2017 року по справі № 805/4341/16-а та призначити справу до нового розгляду, оскільки заявнику після набрання постановою суду першої інстанції законної сили стали відомі обставини, які є істотними для даної справи, та які не були відомі і не були враховані судами при ухваленні рішень, оскільки 02.06.2017 року до ТУ ДСА України в Донецькій області надійшов лист-претензія Новогродівського міського центру зайнятості від 22.05.2017 року № 1, з якого вбачається, що в період з 24.10.2016 року до 13.01.2017 року позивач перебувала на обліку в центрі зайнятості як безробітна, а тому й немає підстав для поновлення на посаді, тому заяву просили задовольнити (том 2 арк. справи 73-75).
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2017 року за результатами розгляду заяви ТУ ДСА про перегляд постанови ДОАС від 11 січня 2017 року за нововиявленими обставинами по справі № 805/4341/16-а заяву задоволено частково, постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою поновлено позивача на посаді та стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 5 388,29 грн. (арк. справи 121-123).
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ТУ ДСА (далі - апелянт) звернулось до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргу на вищенаведену постанову суду першої інстанції, в якій посилалось на відсутності підстав для поновлення позивача на посаді, оскільки внаслідок цього працівник неправомірно буде отримувати заробітну плату, що призведе до марного втрачання коштів з бюджету. Крім цього апелянт посилався на добросовісності позивача і відповідності займаній посаді (том 2 арк. справи 73-75).
Тобто, фактично апеляційна скарга вмотивована тими обставинами, які були досліджені судами першої та апеляційної інстанції під час попереднього розгляду справи по суті, а у даному випадку, як вбачається з заяви ТУ ДСА про перегляд постанови суду першої інстанції за нововиявленими обставинами у зв'язку з невідомим обставинами під час винесення постанови, зокрема в частині розміру суми стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
З приводу викладеного колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
З аналізу вказаної статті вбачається, що необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність трьох умов:
по-перше, їх існування на час розгляду справи;
по-друге, ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи;
по-третє, істотність обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
При цьому, нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.
Як вказувалось судом вище, підставою для перегляду постанови за нововиявленими обставинами стало надходження на адресу ТУ ДСА претензії та довідки Новогродівського міського центру зайнятості, згідно з якою позивач перебувала в період з 24.10.2016 року по 13.01.2017 року на обліку в центрі зайнятості як безробітна, та отримувала допомогу по безробіттю: за жовтень 2016 року 187,10 грн., листопад 2016 року 5 744, 76 грн., за грудень 2016 року 5 936,25 грн., за січень 2017 року 2 373,10 грн., а всього за період знаходження на обліку у центрі зайнятості 14 241,21 грн. (арк. справи 91).
Проте, позивачем під час розгляду справи як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції не було повідомлено ані суду, ані відповідачам про те, що вона знаходилась на обліку у центрі зайнятості і отримувала допомогу по безробіттю, яка їй виплачувалася після звільнення з посади помічника судді Новогродівського міського суду Донецької області, з огляду на що дана обставина не була досліджена як судом першої інстанції при вирішенні справи по суті та прийняття рішення так і судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
У пункті 32 Постанови Пленуму Верховного Суду від 06.11.1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» зазначено, що при присудженні оплати за час вимушеного прогулу зараховується заробіток за місцем нової роботи (одержана допомога по тимчасовій непрацездатності, вихідна допомога, середній заробіток на період працевлаштування, допомога по безробіттю), який працівник мав в цей час.
Отже, позивач одержувала допомогу по тимчасовій непрацездатності.
Проте, як вказувалось вище, судам при ухваленні судових рішень не було відомо про отримання позивачем допомоги по безробіттю, тому було прийнято рішення про стягнення на користь позивача середнього заробітку у повному обсязі без урахування одержаної нею допомоги внаслідок незнання про існування цієї обставини. А тому, оскільки відповідно до постанови Донецького окружного адміністративного суду від 11 січня 2017 року по справі № 805/4341/16-а на користь позивача стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 19 629, 60 грн., а під час знаходження на обліку у центрі зайнятості вона отримала допомогу по безробіттю у розмірі 14 241,21 грн., суд апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції, що сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу повинна складати 5 388, 39 грн.
Щодо інших позовних вимог, які були задоволені у постанові Донецького окружного адміністративного суду від 11.01.2017 року, суд вважає такими, що не підлягають змінам з огляду на наступне.
У відповідності до частини 4 статті 252 КАС України суд може не досліджувати докази стосовно обставин, що встановлені у судовому рішенні, яке переглядається за нововиявленими обставинами, якщо вони не оспорюються.
Приписами ч. 1, 2 та 3 ст. 253 КАС України передбачено, що суд може скасувати постанову чи ухвалу у справі і прийняти нову постанову чи ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції.
Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції. З набранням законної сили новим судовим рішенням в адміністративній справі втрачають законну силу судові рішення інших адміністративних судів у цій справі.
У разі залишення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення інші особи, які брали участь у справі, можуть вимагати компенсації особою, яка її подала, судових витрат, понесених ними під час провадження за нововиявленими обставинами.
Проте, у даному випадку витрати позивачем не понесені під час розгляду заяви за нововиявленими обставинами, а тому компенсація не стягується.
Тобто, вирішуючи справу, суд може задовольнити заяву про перегляд судового рішення або залишити її без задоволення. Задовольняючи заяву, суд скасовує ухвалену цим же адміністративним судом постанову чи ухвалу у справі і натомість приймає нову постанову чи ухвалу. У цьому особливість провадження за нововиявленими обставинами, що суд може скасувати своє ж рішення у справі.
Частиною ж 6 вказаної статті встановлено, що судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими обставинами набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАСУ з урахуванням того, судом якої інстанції його було ухвалено. З набранням законної сили новим судовим рішенням в адміністративній справі втрачають законну силу не лише скасоване судове рішення, а й автоматично - судові рішення адміністративних судів вищих інстанцій у цій справі (висновок про це доцільно відображати у резолютивній частині судового рішення за наслідками провадження за нововиявленими обставинами).
За частиною 7 вказаної статті судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими обставинами може бути оскаржено, якщо це допускають правила глав 1 - 3 цього розділу залежно від того, який суд ухвалив таке рішення.
Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з частковим задоволенням заяви територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області,
в частині поновлення на посаді (оскільки це раніше встановлено судами) та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 5 388 гривень 39 копійок (з врахуванням зборів, податків та обов'язкових платежів), оскільки спірним питанням нововиявлених обставин слугувала саме виплата суми заробітної плати з відрахуванням сплаченої суми за період перебування в центрі зайнятості.
На підставі викладеного, керуючись статтями 197, 200, 250, 252, 253 КАС України суд,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2017 року по справі № 805/4341/16-а - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2017 року по справі № 805/4341/16-а за результатами перегляду заяви за ново виявленими обставинами - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя Геращенко І.В.
Судді Компанієць І.Д.
Ястребова Л.В.
