АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретарів ОСОБА_4 , ОСОБА_5
прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_8
захисника ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду міста Києва кримінальне провадження №12015100010002648 відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого;
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307; ч.2 ст. 311; ч.ч. 1, 3 ст. 321; ч.1 ст. 263 КК України за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні на вирок Деснянського районного суду м. Києва від 15 вересня 2016 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Вироком Деснянського районного суду м. Києва від 15 вересня 2016 року ОСОБА_8 визнаний невинуватим у пред`явленому йому обвинуваченні за частинами 1 та 2 ст. 307; ч.2 ст. 311; частинами 1та 3 ст. 321; ч.1 ст. 263 КК України та виправданий у зв`язку з недоведеністю вчинення обвинуваченим вказаних кримінальних правопорушень.
Цим же вироком вирішено питання щодо речових доказів.
Стороною обвинувачення ОСОБА_8 пред`явлено обвинувачення в тому, що він у невстановлений досудовим розслідуванням час, місці та спосіб, незаконно придбав психотропну речовину амфетамін, сильнодіючий лікарський засіб метандієнон та прекурсор ефедрин, які став незаконно зберігати при собі з метою
збуту, після чого, під час проведення першого етапу негласної слідчої (розшукової)
__________________________
Справа: 11-кп/796/1947/2016
Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_10
Доповідач: ОСОБА_1
дії, контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, 03.04.2015 року приблизно об 11.40 годин, останній знаходячись в приміщенні фітнес клубу «Гладіатор» по вул. Данькевича, 12 в м. Києві, незаконно збув особі, яка обрала собі псевдонім ОСОБА_11 , за грошові кошти в сумі 2900грн., які були вручені ОСОБА_11 , для реалізації оперативної закупки, психотропну речовину амфетамін, що знаходився в поліетиленовому пакеті з пазовим замком, прекурсор ефедрин та сильнодіючий лікарський засіб метандієнон, які знаходились в упаковках для таблеток, після чого 03.04.2015 pоку в період часу з 12.00 до 12.10 годин по пр. Маяковського, 69 в м. Києві, у ОСОБА_11 працівниками міліції було вилучено поліетиленовий пакет з амфетаміном масою 0,621г, дві упаковки з таблетками ефедрину, масою 1,20г, 10 упаковок з таблетками метандієнону, масою 2,00г, які ОСОБА_12 незаконно збув під час першого етапу контролю за вчиненням злочину у вигляді оперативної закупки особі під псевдонімом ОСОБА_11 .
Вказані дії ОСОБА_8 органом досудового розслідування кваліфіковані за ст. 307 ч.1 КК України як незаконне придбання та зберігання психотропної речовини з метою збуту, незаконний збут психотропної речовини, за ст. 311 ч.2 КК України як незаконне придбання та зберігання прекурсорів з метою збуту, незаконний збут прекурсорів, за ст. 321 ч.1 КК України, як незаконне придбання та зберігання з метою збуту, незаконний збут сильнодіючих лікарських засобів.
Також ОСОБА_13 пред`явлено обвинувачення в тому, що він у невстановлений досудовим розслідуванням час, місці і спосіб, незаконно придбав психотропну речовину амфетамін та сильнодіючий лікарський засіб метандієнон, які став незаконно зберігати при собі з метою збуту, після чого під час проведення другого етапу негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, 22.04.2015 року, приблизно о 18.55 годин, знаходячись біля фітнес клубу «Гладіатор» по вул. Данькевича, 12 в м. Києві, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторний незаконний збут психотропної речовини та сильнодіючих лікарських засобів, підійшов до свого автомобіля марки БМВ чорного кольору д/з НОМЕР_1 , який знаходився напроти входу до фітнес клубу «Гладіатор», діставши з салону згорток з фольги, в якому знаходився амфетамін та сильнодіючий лікарський засіб метандієнон, що знаходився в поліетиленовій упаковці, повторно незаконно збув особі, під вигаданими анкетними даними ОСОБА_11 , за грошові кошти в сумі 1250 грн., психотропну речовину амфетамін та сильнодіючий лікарський засіб метандієнон, після чого 22.04.2015 року в період часу з 19.10 до 19.20 годин по пр. Маяковського, 69 в м. Києві у ОСОБА_11 , працівниками міліції було вилучено згорток з фольги з амфетаміном масою 0,678г та поліетиленову упаковку з таблетками метандієнону, масою 0,500г, які ОСОБА_12 повторно незаконно збув під час другого етапу контролю за вчиненням злочину у вигляді оперативної закупки особі під псевдонімом ОСОБА_11 .
Крім того, йому пред`явлено обвинувачення в тому, що він у невстановлений досудовим розслідуванням час, місці та спосіб, ОСОБА_12 незаконно придбав психотропну речовину амфетамін та сильнодіючий лікарський засіб метандієнон, які став незаконно зберігати при собі з метою збуту, після чого 05.05.2015 року, приблизно о 16.25 годин ОСОБА_8 , знаходячись біля фітнес клубу «Гладіатор» по вул. Данькевича, 12 в м. Києві, під час проведення третього етапу негласної слідчої (розшукової) дії контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторний незаконний збут психотропної речовини, підійшов до свого автомобіля марки БМВ чорного кольору д/з НОМЕР_1 , який знаходився напроти входу до фітнес клубу «Гладіатор», та діставши з салону поліетиленовий пакет, в якому знаходився амфетамін та таблетки метандієнону, повторно незаконно збув ОСОБА_11 , за грошові кошти в сумі 3000 грн., які були вручені ОСОБА_11 в ході оперативної закупки, психотропну речовину амфетамін, що знаходилась в поліетиленовому пакеті, після чого 05.05.2015 року в період часу з 17.50 до 17.54 годин по вул. Данькевича, 8 в м. Києві у ОСОБА_11 , працівниками міліції було вилучено поліетиленовий пакет, в якому знаходився амфетамін масою 10,298г, що є великим розміром, та таблетки метандієнону, масою 1,00г, які ОСОБА_12 повторно, незаконно збув під час третього етапу контролю за вчиненням злочину у вигляді оперативної закупки особі під псевдонімом ОСОБА_11 .
Вказані дії ОСОБА_8 органом досудового розслідування кваліфіковані за ст. 307 ч.2 КК України як повторне незаконне придбання, зберігання з метою збуту, повторний незаконний збут психотропних речовин у великих розмірах, за ст. 321 ч.3 КК України як повторне незаконне придбання, зберігання з метою збуту, повторний незаконний збут сильнодіючих лікарських засобів.
Також ОСОБА_13 пред`явлено обвинувачення в тому, що він у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, за невстановлених обставин у невстановлений спосіб, незаконно придбав короткоствольну гладкоствольну вогнепальну зброю та набої до неї в кількості 4 штук, які вирішив залишити собі, після чого переніс її до місця свого проживання до квартири АДРЕСА_2 , де почав зберігати вказану зброю без передбаченого законом дозволу, після чого 05.05.2015 року, приблизно в 19.59 годин, на підставі ухвали Голосіївського районного суду м. Києва, за місцем проживання ОСОБА_14 за адресою: АДРЕСА_3 було проведено обшук, в ході якого, в кімнаті, де мешкав ОСОБА_12 , було виявлено та вилучено самозарядний пістолет моделі «MAUSER Mod.90» калібру 9мм PA № НОМЕР_2 та патрони калібру 9мм P.A. в кількості 4 штук, без передбаченого законом дозволу на їх зберігання.
Вказані дії ОСОБА_8 органом досудового розслідування кваліфіковані за ст. 263 ч.1 КК України як придбання та зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Таку кваліфікацію дій обвинуваченого підтримано і прокурором під час державного обвинувачення в суді.
За результатами розгляду даного кримінального провадження, судом першої інстанції постановлено вирок, яким обвинувачений ОСОБА_8 визнаний невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ч.2 ст. 307; ч. 2 ст. 311; ч.1,ч. 3 ст. 32; ч. 1 ст. 263 КК України та виправданий за недоведеністю вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень.
Оцінивши надані стороною обвинувачення докази, суд першої інстанції дійшов висновку, що в ході судового розгляду справи стороною обвинувачення не було надано безсумнівних доказів на підтвердження винуватості обвинуваченого ОСОБА_8 у вчинені інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ч.2 ст. 307; ч. 2 ст. 311; ч.1,ч. 3 ст. 32; ч. 1 ст. 263 КК України, а саме у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини з метою збуту, незаконному збуті психотропної речовини, незаконному придбанні та зберіганні прекурсорів з метою збуту, незаконному збуті прекурсорів, незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту, незаконному збуті сильнодіючих лікарських засобів, повторному незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, повторному незаконному збуті психотропних речовин у великих розмірах, повторному незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, повторному незаконному збуті сильнодіючих лікарських засобів, придбанні та зберіганні вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, а тому за недоведеністю вчинення ОСОБА_8 вказаних кримінальних правопорушень визнав його невинуватим та виправдав.
В апеляційній скарзі прокурор у даному кримінальному провадженні, посилаючись на незаконність та необґрунтованість вироку Деснянського районного суду м. Києва від 15 вересня 2016 року щодо ОСОБА_8 , просить його скасувати у зв`язку із неповним та необ`єктивним дослідженням усіх доказів, які були надані стороною обвинувачення, неправильною їх оцінкою, а також наявністю інших недоліків та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_8 визнати винним у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1,ч. 2 ст. 307; ч.2 ст. 311; ч.1,ч. 3 ст. 321; ч.1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років з конфіскацією майна.
На обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що суд першої інстанції безпідставно визнав докази, надані стороною обвинувачення, неналежними і недопустимими з підстав не передбачених ст. 87 КПК України, оскільки стороною обвинувачення на підтвердження винуватості ОСОБА_8 робилися посилання не лише на інформацію, отриману від анонімних інформаторів. Дана інформація була всебічно, повно та об`єктивно перевірена та підтверджується, зокрема, протоколами про результати контролю за вчиненням злочину, протоколами огляду місця події, висновками експерта, протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, відеоматеріалами по проведенню оперативних закупок наркотичних засобів та іншими матеріалами у їх сукупності.
Також посилається на безпідставність висновків суду, що під час підготовки до проведення заходів з контролю за вчиненням злочину відбулось провокування ОСОБА_8 до вчинення злочину.
Крім того вказує, що ухвалою Голосїїського районного суду м. Києва надавався дозвіл слідчому ОСОБА_15 на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого обвинувачений ОСОБА_12 добровільно видав вогнепальну зброю, а саме предмет схожий на пістолет, вилучений 05.05.2015 року, який згідно висновку балістичної експертизи НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві № 447 від 08.06.2015 року, є короткоствольною, гладкоствольною вогнепальною зброєю самозарядним пістолетом моделі «MAUSER Mod. 90», калібру 9mm НОМЕР_3 , № НОМЕР_2 , придатним до стрільби та 4 предмета, схожих на патрони, які відносяться до боєприпасів до гладкоствольної вогнепальної зброї калібру 9 mm НОМЕР_3 . При цьому зазначає, що обвинувачений під час допиту повідомляв суд про те, що купив даний пістолет для власної безпеки та зберігання, а тому, на думку апелянта, суд, при ухваленні виправдувального вироку дав невірну оцінку сукупності зібраних під час досудового розслідування та наявних в матеріалах кримінального провадження доказів.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримку доводів поданої апеляційної скарги прокурора у провадженні про скасування виправдувального вироку та ухвалення апеляційним судом нового вироку, пояснення ОСОБА_8 та його захисника, які заперечували проти задоволення поданої прокурором апеляційної скарги; повторно дослідивши за клопотанням прокурора в порядку ч. 3 ст. 404 КПК України встановлені під час кримінального провадження обставини, провівши судові дебати та надавши обвинуваченому останнє слово; перевіривши матеріали кримінального провадження №12015100010002648 та доводи на обґрунтування апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Згідно вимог передбачених ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто таким, що ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права та дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджуються доказами дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом, з наведенням мотивів та підстав його ухвалення.
Ухвалюючи вирок, суд, у відповідності зі ст. 368 КПК України, повинен вирішити питання чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; чи містить це діяння склад кримінального правопорушення та чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.
За змістом ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Також виправдувальний вирок ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п.1, 2 частини 1 ст. 284 цього Кодексу.
За приписами ч.2 ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. При цьому, за положеннями частини 4 даної статті усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь цієї особи.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, судом першої
інстанції були повно, всебічно і об`єктивно досліджені фактичні обставини справи на підставі сукупності правильно оцінених доказів з точки зору їх достатності для ухвалення обвинувального вироку та всупереч доводам апеляційної скарги прокурора зроблено висновок про недоведеність вчинення обвинуваченим ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1,ч. 2 ст. 307; ч.2 ст. 311; ч.1,ч. 3 ст. 321; ч.1 ст. 263 КК України, що і стало підставою для його виправдання за цими законами про кримінальну відповідальність.
На це вказує наведений у вироку детальний аналіз доказів наданих стороною обвинувачення і своє рішення про виправдання ОСОБА_8 за недоведеністю висунутого йому обвинувачення суд першої інстанції обгрунтував тим, що представлені стороною обвинувачення докази, а саме протоколи за результатами контролю за вчиненням злочину від 03.04.2015 року, від 22.04.2015 року та від 05.05.2017 року; показання свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_16 ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ; протоколи огляду місця події від 03.04.2015 року, 22.04.2015 року та 05.05.2015 року; протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 24.04.2015 року; висновки експертів № 323, № 324, №325, № 326 від 09.04.2015 р., № 397 від 24.04.2015 р., № 429 від 05.06.2015 року, № 430 від 20.05.2015 р.; протоколи обшуку в приміщенні фітнес клубу "Гладіатор", в автомобілі БМВ д.н.з. НОМЕР_1 та квартирі ОСОБА_8 ; висновок експерта № 447 від 08.06.2015 року; CD - диск із записом аудіо відео контролю « Arita» при дослідженні якого в судовому засіданні відтворити наявну на ньому інформацію не виявилось можливим, оскільки під час огляду вказаний диск не прослуховувався, роздруківка наявної на ньому інформації відсутня; постанови слідчого, якими визнані речовими доказами: електронні ваги та пластикова банківська картка, таблетки, вилучені під час обшуку квартири ОСОБА_8 , в яких виявлено сильнодіючий лікарський засіб масою 0, 25 г.- метандієнон, фрагмент фольги, поліетилену, канцелярський ніж, 40 таблеток «Проперон», метандієнон, амфетамін, прекурсори, самозарядний пістолет моделі « MAUSER Mod 90», 4 патрони, гроші в сумі 1800 грн., накопичувач інформації «Transcend 4 GB Micro SD» 646т, не є належними та допустимими доказами і висновок суду з цих питань, на думку колегії суддів, є правильним та переконливим.
При цьому, оцінюючи надані стороною обвинувачення докази, суд першої інстанції правильно вказав у вироку, що обвинувачення ОСОБА_8 ґрунтується на доказах, отриманих в результаті заходів з контролю за вчиненням злочину оперативної закупки, порядок проведення якої визначається законодавством, зокрема ст. 246 КПК України, якою передбачено, що виключно прокурор вправі прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину. Проте, стороною обвинувачення не було надано даних щодо дотримання процесуального порядку проведення оперативної закупки, оскільки постанова прокурора про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину, в матеріалах цього кримінального провадження відсутня.
Отже, посилаючись на відсутність законної підстави для проведення оперативних закупівель у ОСОБА_8 , а саме постанови прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину, суд першої інстанції, з урахуванням положень ст. 86 КПК України дійшов обгрунтованого висновку про неможливість використання для доказування результатів оперативних закупівель, а відтак і про недопустимість усіх інших доказів обвинувачення - протоколів про результати контролю за вчиненням злочину від 03.04.2015 року, від 22.04.2015 року та від 05.05.2015 року, згідно яких, в приміщені кабінету Голосіївського РУ ГУ ВС України в м Києві було проведено огляд особи, яка дала добровільну згоду на проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки у громадянина ОСОБА_8 та обрала собі псевдонім " ОСОБА_11 "; протоколів огляду місця події від 03.04.2015 року, 22.04.2015 року та 05.05.2015 року та похідних від них доказів - протоколів пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 24.04.2015 року, висновків експертів № 323, № 324, №325, № 326 від 09.04.2015 р., № 397 від 24.04.2015 р., № 429 від 05.06.2015 року, № 430 від 20.05.2015 р.; протоколів обшуку в приміщенні фітнес клубу "Гладіатор", автомобілі БМВ д.н.з. НОМЕР_1 та квартирі ОСОБА_8 ; висновок експерт № 447 від 08.06.2015 року, постанови слідчого про визнання речовими доказами: електроних ваг та пластикової банківської картки, таблеток вилучених під час обшуку квартири ОСОБА_8 в яких виявлено сильнодіючий лікарський засіб масою 0, 25 г.- метандієнон, фрагмента фольги, 40 таблеток «Проперон», метандієнон, амфетамін, прекурсори, самозарядного пістолета моделі « MAUSER Mod 90», 4-х патронів, грошей в сумі 1800 грн., накопичувача інформації «Transcend 4 GB Micro SD» 646т, CD - диска із записом аудіо відео контролю « Arita», через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, а тому при ухваленні судового рішення суд не може посилатись на дані, які в них містяться.
Правильність висновків суду першої інстанції в цій частині не спростовують і досліджені в суді апеляційної інстанції за клопотанням прокурора доручення про проведення слідчих (розшукових) дій від 31.03.2015 року, клопотання на дозвіл на проведення негласних слідчих дій - спостереження за особою, річчю або місцем, аудіо, відео контроль особи, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж; клопотання про дозвіл на обшук житла и іншого володіння, ухвали суду про надання дозволу на обшук квартири ОСОБА_8 та його автомобіля; протокол огляду предмета.
З показань обвинуваченого ОСОБА_8 в суді першої інстанції вбачається, що він працював тренером у спортивному клубі «Гладіатор» куди прийшов займатись Нагорний, про якого він пізніше дізнався, що останній є працівником управління поліції Голосіївського району м. Києва, який привів на тренування чоловіка на ім`я ОСОБА_19 , а сам перестав ходити на тренування. ОСОБА_19 почав відвідувати тренування, а через деякий час сказав, що у нього проблеми в сім`ї, немає грошей на придбання абонементу на тренування та запропонував заробити гроші шляхом продажу спортивних добавок, на що він погодився. ОСОБА_19 приносив йому список препаратів, які йому були необхідні, постійно вимагав у нього пігулки для продажу, а він, через мережу Інтернет купляв препарати та передавав ОСОБА_19 для продажу, після чого останній приносив йому гроші.
За показаннями свідка ОСОБА_11 , допитаного в суді першої інстанції, останній за добровільною згодою приймав участь у трьох оперативних закупках у ОСОБА_8 в ході яких працівники поліції пристосовували на його одязі пристрої для аудіо та відео фіксації зустрічей із ОСОБА_8 , видавали йому грошові кошти, після чого він разом з працівниками поліції виїжджали до спортивного клубу на житловому масиві Троєщина, де він зустрічався з ОСОБА_8 , якому передавав грошові кошти видані працівниками поліції, а ОСОБА_8 передавав йому наркотичні засоби, з якими він повертався до працівникам поліції, які на вулиці в присутності понятих вилучали у нього придбані у ОСОБА_8 речовини.
Крім того, як вбачається з показань свідка ОСОБА_11 , до нього звернулись працівники ВБНОН Голосіївського РУ, яких він знає особисто, та повідомили, що є фігурант, який продає спортивні добавки, а тому вони вирішили провести оперативні закупки. Для реалізації намірів працівників міліції він навмисно влаштувався на тренування до ОСОБА_8 і першим запитав у останнього щодо продажу спортивних добавок, а потім зайшла мова і про наркотичні засоби. В ході оперативних закупок він намагався придбати у ОСОБА_8 всі речовини, які у нього були.
Отже, як вірно зазначив суд першої інстанції в оскаржуваному вироку, органом слідства, в якості підстави для проведення негласної слідчої дії, необґрунтовано був використаний факт пропозиції обвинуваченому ОСОБА_8 агентом ОСОБА_11 , який діяв узгоджено зі слідством, збути йому психотропну речовину, прекурсори та сильнодіючі лікарські засоби. При цьому, суд дійшов обґрунтованого висновку, що дії ОСОБА_11 носили провокаційний характер, оскільки останній, посилаючись на сімейні проблеми і скрутне матеріальне становище викликав у ОСОБА_8 співчуття та вмовив його вчинити збут заборонених речовин.
Частиною третьою ст. 271 КПК України встановлена заборона під час підготовки та проведення заходів контролю за вчиненням злочину провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього кримінального правопорушення, з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, як би слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку. Здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні.
Крім того, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Тейксейра де Кастро проти Португалії від 09.06.1998 року, використання негласних агентів має бути обмеженим і забезпеченим гарантіями навіть у справах, пов`язаних з боротьбою з торгівлею наркотиками. При цьому, суспільним інтересом не можна виправдати використання доказів, здобутих шляхом підбурювання з боку працівників правоохоронних органів, а тому в кожному конкретно випадку пригляді справи судом необхідно перевіряти, чи було з боку працівників поліції та їх довірених осіб підбурювання та організації придбання і збуту наркотичних засобів.
Таким чином, на думку колегії суддів, при розгляді даного кримінального провадження суд першої інстанції правильно встановив, що контрольні закупки, які виконуються інформатором повинні бути здійснені у суворій відповідності до встановленої законом процедури, а оскільки стороною обвинувачення не надано жодного доказу законності проведення негласних слідчих дій, а інші докази, на які посилається прокурор, обгрунтовуючи доведеність вини ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, складені з істотним порушенням діючого кримінального процесуального законодавства, про що вмотивовано вказав суд у виправдувальному вироку.
Доводи апеляційної скарги прокурора про те, що суд першої інстанції необгрунтовано не взяв до увагивстановлені досудовим слідством докази, в тому числі і ті, про які він зазначає у поданій апеляційній скарзі та які, на його думку, підтверджують вину ОСОБА_8 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1,ч.2 ст. 307; ч. 2 ст. 311; ч.1, ч.3 ст. 321; ч. 1 ст. 263 КК України є безпідставними, оскільки в ході судового розгляду не було встановлено належних та допустимих доказів для доведення вчинення ОСОБА_8 цих кримінальних правопорушень, і суд правильно встановив, що обвинувачення ОСОБА_8 грунтується на доказах здобутих з порушенням діючого законодавства, а тому дійшов грунтовного висновку про недоведеність вчинення ним кримінальних правопорушень.
Інших переконливих аргументів на спростування вказаних висновків суду першої інстанції щодо оцінки доказів, у апеляційній скарзі прокурора не наведено.
Отже, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дав їм належну юридичну оцінку та обгрунтовано виправдав ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1,ч.2 ст. 307; ч. 2 ст. 311; ч.1, ч.3 ст. 321; ч. 1 ст. 263 КК України і ухвалений судом виправдувальний вирок відповідає вимогам закону. При цьому суд, у відповідності з вимогами ст. 374 КПК України, вказав на підстави для виправдання обвинуваченого з наведенням мотивів, з яких відкинув докази обвинувачення.
Згідно положень ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може грунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Це положення також передбачено і пунктом 2 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод, в якому зазначено, що кожен обвинувачений у скоєнні кримінального злочину вважається невинуватим до тих пір, поки його винність не буде встановлена в законному порядку.
Таким чином, виправдувальний вирок суду першої інстанції щодо обвинуваченого ОСОБА_8 є законним, обгрунтованим та вмотивованим, оскільки постановлений згідно з нормами матеріального права та з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, з наведенням належних і достатніх мотивів для його ухвалення, а тому підстав для його скасування, про що ставиться питання в апеляційній скарзі прокурора, колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні залишити без задоволення, а вирок Деснянського районного суду м. Києва від 15 вересня 2016 року, яким ОСОБА_8 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.1,ч. 2 ст. 307; ч.2 ст. 311; ч.1,ч. 3 ст. 321; ч.1 ст. 263 КК України
та виправдано за недоведеністю вчинення ним кримінальних правопорушень без зміни.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту її проголошення.
Судді: __________________ _________________ __________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
