ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2017 року
Львів
№ 876/10851/17
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого Шинкар Т.І.,
суддів Пліша М.А.,
Ільчишин Н.В.,
секретаря судового засідання Чигер І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року у справі №2а-8599/12/1370 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кроно-Україна» (правонаступник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Свісс Кроно») до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
В С Т А Н О В И В:
08.10.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю «Кроно-Україна», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Свісс Кроно», (далі - Товариство) звернулося в суд з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Львові ДПС, правонаступником якої є Офіс великих платників податків ДФС, просило визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення від 26 вересня 2012 року №0001350801/10476 форми «П», яким визначено зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 11479811,00 грн. в частині 4119262,64 грн., №0001370801/10478 форми «В1», яким визначено зменшення суми бюджетного відшкодування у розмірі 7911,79 грн., а також нараховані штрафні санкції у розмірі 3955,90 грн., та №0001360801/10477 форми «Р», яким визначено збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 89472,72 грн., а також нараховані штрафні санкції у розмірі 21789,03 грн.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19.12.2012, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2013, позов задоволено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.07.2017 касаційну скаргу податкового органу задоволено частково, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2013 року у справі № 2а-8599/12/1370 скасовано в частині задоволення позовних вимог Товариства щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 26 вересня 2012 року №0001350801/10476 та №0001360801/10477, а справу в цій частині направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2013 року у справі № 2а-8599/12/1370 залишено без змін.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10.10.2017 позов у вказаній частині задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Офіс великих платників податків ДФС подав апеляційну скаргу, просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.10.2017 та прийняти нову, якою в задоволені позову відмовити. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що в ході проведеної перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (робіт, послуг) від контрагентів Товариства, не підтверджено фактичне здійснення господарської діяльності, тому надані до перевірки документи не мають сили первинних документів. Вказує, що не підтверджено фактичний рух активів, перевіркою встановлено факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам. Зазначає, що перевіркою на відповідальність вимогам та обмеженням встановлених державою встановлено відсутність сертифікатів на поставлені ТМЦ. Крім того, зазначає, що перевіркою не підтверджено фактичного отримання ТМЦ від контрагентів позивача, що свідчить про укладення договорів без мети настання реальних наслідків. Також, зазначає, що будь-які доходи, отримані нерезидентами із джерела їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними ст.160 ПК України, а винагорода, сплачена нерезидентам за договором перевезення є фрахтом, тому застосовувати до послуг з міжнародних перевезень норми статті «інші доходи» не можна.
В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, представник позивача щодо апеляційної скарги заперечив, просив залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали, доводи апеляційної скарги та пояснення представників сторін в їх сукупності, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кроно-Україна», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Свісс Кроно», зареєстровано 07.12.2000 в Кам'янка-Бузькій районній державній адміністрації Львівської області.
Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Львові ДПС з 29.05.2012 по 13.09.2012 проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Кроно-Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 по 31.03.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 по 31.03.2012, за наслідками якої складено акт від 24.09.2012 №787/31-00/31147999.
Згідно з висновками акта від 24.09.2012 №787/31-00/31147999 перевіркою встановлено порушення Товариством, зокрема: п.44.1, п.44.3 ст.44, пп.138.1.1. п. 138.1 ст.138, п. 138.2, п.138.4, п.п.138.10.3 ст.138, пп. 139.1.9 п.139.1 ст.139, п.140.2 ст.140, п.150.1 ст.150 Податкового кодексу України, в результаті чого зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2012 в сумі 11479811 грн. (в т.ч. за 2-4 квартал 2011 року в сумі 11420020 грн.); п.14.1.181, п.14.1.185, п.п.14.1.191 ст.14, п.185.1 ст.185, п.198.2, п.198.3, п.198.4, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4, п.201.7, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого за період з 01.01.2010 по 01.03.2012 встановлено завищено суми, що підлягали бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку на загальну суму 7911,79 грн.; п.160.5 ст.160 Податкового кодексу України, в результаті чого не було утримано і не внесено до бюджету податок з доходів іноземних юридичних осіб на суму 89472,72 грн.
На підставі вказаного акта №787/31-00/31147999 від 24.09.2012 Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Львові ДПС винесено податкове повідомлення-рішення від 26.09.2012 №0001350801/10476 форми «П», яким визначено зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 11479811,00 грн., податкове повідомлення-рішення від 26.09.2012 №0001370801/10478 форми «В1», яким визначено зменшення суми бюджетного відшкодування у розмірі 7911,79 грн., а також нараховані штрафні санкції у розмірі 3955,90грн. та податкове повідомлення-рішення від 26.09.2012 №0001360801/10477 форми «Р», яким визначено збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 89472,72 грн., а також нараховані штрафні санкції у розмірі 21789,03 грн.
Як вказано відповідачем в акті перевірки, в ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (робіт, послуг) від вказаних контрагентів, не підтверджено фактичне здійснення господарської операції, а відтак встановлено завищення витрат на загальну суму 4 119 262,97 грн.
При цьому, контролюючим органом зазначено, що вказані контрагенти Товариства здійснюють діяльність з придбання товарів (робіт, послуг) від сумнівних підприємств-постачальників, а відповідно податкові накладні, що виписані контрагентами (постачальниками, виконавцями) - є недійсними, оскільки при перевірці не доведена реальність операцій, не підтверджується реальність часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, виробничо-складських приміщень та іншого майна (технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів), які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що, на переконання контролюючого органу, вказує на відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності. Також контролюючий орган вказує на те, що контрагенти позивача підпадають під критерій відбору суб'єктів господарювання, що мають ризик здійснення нереальних (удаваних) операцій з наданням послуг із безпідставного формування податкового кредиту третім особам.
Вважаючи винесені податкові повідомлення-рішення протиправними, Товариство звернулось із позовом до суду.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, враховуючи, що предметом розгляду є позовні вимоги Товариства щодо скасування податкових повідомлень-рішень від 26 вересня 2012 року №0001350801/10476 та №0001360801/10477, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Згідно з ч.1 ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
З матеріалів справи встановлено, що податкове повідомленням-рішенням №0001350801/10476 від 26.09.2012 форми «П», яким Товариству визначено зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 11479811,00 грн., оскаржується позивачем в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 4119262,64 грн.
Так, відповідно до ст.134 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - ПК України) об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.
Згідно з п. 138.1 ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Відповідно до положень п.138.1.1 ст.138 ПК України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
Пунктом 138.4 статті 138 ПК України встановлено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п.138.2 ст.138 ПК України).
Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Пунктом 44.1 статті 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон №996-XIV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно з ч.2 ст.9 Закону №996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Положення №88) первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Згідно з п.2.2 Положення №88 первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.
Пунктом 2.4 Положення №88 визначено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
У розумінні пункту 14.1.36 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
З огляду на викладене, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Перевірці підлягають фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.
При цьому, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків, у зв'язку з його господарською діяльністю, мали місце.
Як вбачається з акта перевірки №787/31-00/31147999 від 24.09.2012 Товариством у період з 01.04.2011 по 31.03.2012 відображено у складі витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування вартість товарів (робіт, послуг), придбаних у наступних контрагентів: ТОВ «Алдекс», ТОВ «Техно-Полісервіс», ТОВ «Марадор», ТОВ «ІНТЕХЛІС», ТОВ «Мінераліс ЛТД», ПП «Західенергопром», ТОВ «Драмторг», СПД ФО ОСОБА_2, ПП «КНТ Євро», ТОВ «Константа Лімітед», ТОВ «Управління механізації і транспорту», ПП «Епатаж», ТОВ «Сервісбуд», ПП «Будметізол», ТОВ «НВО «Стандарт», ПАТ «ПРОММЕТАЛУРГМАШ», ТОВ «ВЕРОНА», ТОВ «В.Д.В.-Електро», ТОВ «Будівельна компанія АТР Груп», ПП «Промтранспоставка», ТОВ «Хімтранс», СПД ФО ОСОБА_3, ТОВ «ДЕМ Україна» на загальну суму 4 119 262,97 грн.
З долучених Товариством до матеріалів справи документів встановлено, що між Товариством та ТОВ «Алдекс» 16.02.2011 укладено договір поставки №160211, згідно з яким ТОВ «Кроно-Україна» як Покупець зобов'язується приймати Продукцію від ТОВ «Алдекс» (Постачальника) і оплачувати її згідно умов Договору. В специфікації № 1 до Договору, яка є його невід'ємною частиною, визначено, що предметом поставки є клей промисловий Кор-Лак 2003, Дорус МД072/6 та Дорус АД096/2.
На підтвердження виконання умов договору Товариством до матеріалів справи долучено видаткові накладні від 27.04.2011 №А-00000093, від 16.05.2011 №А-00000111, від 06.06.2011 №А-00000130, від 22.06.2011 №А-00000166, а також прихідні накладні №2226Ф500090013 від 28.04.2011, №2226Ф5000100277 від 17.05.2011, №2226Ф5000114453 від 07.06.2011, №2226Ф5000142771 від 08.07.2011.
Отриманий товар оплачений позивачем, що підтверджуються копіями повідомлення банку про переказ коштів з рахунку позивача на рахунок ТОВ «Алдекс» 27.05.2011 в розмірі 56020,80 грн., 10.06.2011р. в розмірі 11979,36 грн., 08.07.2011р. в розмірі 27865,20 грн., 05.08.2011р. в розмірі 25332,00 грн.
04.01.2011 між ТОВ «Кроно-Україна» (Покупець) та ТОВ «Техно-Полісервіс» (Постачальник) укладено договір купівлі-продажу №03, згідно з умовами якого ТОВ «Техно-Полісервіс» зобов'язане поставити і передати у власність Покупцеві товар, найменування, одиниця виміру, загальна кількість, асортимент, номенклатура та ціна якого визначаються в рахунках-фактурах та видаткових накладних.
Також між ТОВ «Кроно-Україна» (Замовник) та ТОВ «Техно-Полісервіс» (Виконавець) укладено договір про надання послуг №1/Р від 04.01.2011 предметом якого є виконання робіт по технічному обслуговуванню і ремонту навантажувачів фронтальних виробництва «HUTA STALOWA WOLA» S.A. в гарантійний та після гарантійний період.
На підтвердження виконання умов вказаних договорів Товариством надано видаткові та прихідні накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг). Отримані від ТОВ «Техно-Полісервіс» товари та послуги оплачені позивачем, що підтверджуються копіями повідомлення банку про переказ коштів з рахунку позивача на рахунок ТОВ «Техно-Полісервіс» 04.03.2011 в розмірі 57231,21 грн., 22.04.2011 в розмірі 39372,69 грн., 06.05.2011 в розмірі 27718,48 грн., 13.05.2011 в розмірі 8605,04 грн., 03.06.2011 в розмірі 34852,00 грн., 21.03.2011 в розмірі 22439,02 грн., 17.06.2011 в розмірі 25550,04 грн., 15.07.2011 в розмірі 49500,00 грн., 24.06.2011 в розмірі 49500 грн., 17.06.2011 в розмірі 46692,00 грн., 20.05.2011 в розмірі 22104,00 грн., 29.04.2011 в розмірі 36115,54 грн., 08.04.2011 в розмірі 8964,00 грн., 08.04.2011 в розмірі 8256,48 грн.
01.04.2011 між Товариство (Покупець) та ТОВ «Марадор» (Продавець) укладений договір поставки товару №12, згідно з яким ТОВ «Марадор» зобов'язувався поставити покупцю графітне полотно 180 мм та стрічку поліуретанову, а позивач зобов'язувався прийняти цей товар та вчасно оплатити його. Найменування, одиниця виміру, загальна кількість партії товару, строки та умови поставки визначаються накладною, що є невід'ємною частиною договору.
На підтвердження реальності операції представником позивача до матеріалів справи долучено видаткову накладну від 01.04.2011 №12, згідно з якою ТОВ «Марадор» поставило ТОВ «Кроно-Україна» полотно графічне HD35 шириною 180 мм в кількості 500 шт. на загальну суму 432000,00 грн., в т.ч. ПДВ -7200,00 грн. Отриманий товар оприбуткований згідно з прихідною накладною №2312Ф500087100 від 04.04.2011 та оплачений Товариством, що підтверджуються копіями повідомлення банку про переказ коштів з рахунку позивача на рахунок ТОВ «Марадор» 06.04.2011 в розмірі 13000,00 грн., 29.04.2011 в розмірі 25200,00грн., 11.04.2011 в розмірі 5000,00 грн.
ТОВ «Кроно-Україна» та ТОВ «ІНТЕХЛІС» уклали договір поставки товару від 01.04.2011 №0104/А, відповідно до умов якого найменування, кількість, ціна за одиницю, строки та умови поставки якого визначаються накладними. Виконання умов вказаного договору підтверджено долученими до матеріалів справи видатковими та прихідними накладними. Отриманий Товар оплачений Товариством, що підтверджуються копіями повідомлення банку про переказ коштів з рахунку позивача на рахунок ТОВ «ІНТЕХЛІС».
Крім того, ТОВ «Кроно-Україна» уклало з ТОВ «Мінераліс ЛТД» договір поставки конструкцій від 19.05.2011 №100. Згідно з умовами вказаного договору ТОВ «Мінераліс ЛТД» зобов'язано поставити позивачу товар, найменування, кількість, ціна за одиницю, строки та умови поставки якого визначаються специфікацією, що є невід'ємною частиною договору, а ТОВ «Кроно-Україна» зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату.
Згідно з видаткової накладної №РН-000090 від 23.05.2011 Товариство отримало товар - анкер НРМ 16 Р в кількості 100 шт. на загальну суму 10748 ,40 грн., в т. числі ПДВ 1797,40грн. та оприбуткував його відповідно до прихідної накладної №2212Ф5000130542 від 30.06.2011. З копії банківського повідомлення від 30.05.2011 вбачається, що позивач здійснив оплату за придбаний товар в загальній сумі 10748,40 грн.
Також, з матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Кроно-Україна» та ПП «Західенергопром» 05.01.2011 укладено договір поставки №3, відповідно до якого ПП «Західенергопром» зобов'язується передати Товариству у власність електротехнічну та кабельно-провідникову продукцію для використання в підприємницькій діяльності. Крім того, 07.06.2011 між Товариством та вказаним контрагентом укладено договір №6, згідно з яким ПП «Західенергопром» зобов'язане поставити позивачу товар - кабельно-провідникову продукцію для використання в підприємницькій діяльності, асортимент товару визначається у специфікаціях до договору, а при їх відсутності -у накладних на поставку товару.
Представником позивача на підтвердження операції долучено до матеріалів справи специфікацію від 22.03.2011 до Договору поставки від 21.03.2011, згідно з якою предмет поставки - HELUKABEL NYY-J 4X185SM та HELUKABEL NYY-J 4X150SM. Поставка товару має здійснюватись на умовах Інкотермс 2010 DDU, оплата - протягом 10 банківських днів з дня поставки. Крім того, подано специфікацію від 09.06.2011 до Договору № 6 від 07.06.2011, згідно з якою загальна сума поставки складає 1751840,40грн., поставка товару має здійснюватись на умовах Інкотермс 2010 DDU, оплата - протягом 10 банківських днів з дня поставки, предметом поставки є електротехнічна продукція.
Виконання умов зазначених договорів підтверджена долученими до матеріалів справи видатковими та прихідними накладними, повідомленнями банку про переказ коштів з рахунку позивача на рахунок контрагента за кожною здійсненою операцією.
Також між Товариством та ТОВ «Драмторг» укладено ряд договорів, а саме: № 5-11 на виконання підрядних робіт від 02.04.2011, відповідно до якого ТОВ «Драмторг» зобов'язано виконати розвантаження гідроманіпулятором вагонів, штабелів, вантажопідйомні роботи автокраном ЗІЛ-133, перевезення сировини ТЗ КамАЗ, прибирання території трактором зі щіткою Т-35 згідно наданих об'ємів робіт, на виконання договору №5-11 від 02.04.2011 сторони підписали акт виконаних робіт №1 від 29.04.2011 на загальну суму з ПДВ 17878,63грн.; від 30.06.2011 договір № 6-11 на виконання підрядних робіт, згідно з яким ТОВ «Драмторг» зобов'язано виконати розвантаження гідроманіпулятором вагонів, штабелів, вантажопідйомні роботи автокраном ЗІЛ-133, перевезення сировини ТЗ КамАЗ, прибирання території трактором зі щіткою Т-35 згідно наданих об'ємів робіт; від 01.08.2011 договір №8-11 на надання послуг, згідно з яким ТОВ «Драмторг» зобов'язано виконати фарбування решітчастих поверхонь згідно наданих об'ємів робіт. При укладанні даних договорів сторони погодили предмет, ціну, строки виконання робіт та термін дії договорів.
На підтвердження реальності операцій представником позивача долучені до матеріалів справи копії графіків (відомостей) відпрацьованих годин по автокрану ЗІЛ-133, ТЗ КамАЗ та трактору Т-35. 31.05.2011, на виконання договору №5-11 від 02.04.2011 підписаний акт виконаних робіт №2, а також долучені до матеріалів справи копії графіків відпрацьованих годин згідно даного договору. Отримані послуги оплачені позивачем, що підтверджуються копіями повідомлення банку про переказ коштів з рахунку позивача на рахунок ТОВ «Драмторг».
29.12.2010 між Товариством та СПД ФО ОСОБА_2 (Перевізник) укладено договір №101 на організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом. Відповідно до п.1.1. вказаного Договору, перевізник від свого імені та за рахунок замовника надає транспортно-експедиційні послуги по організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міському, міжміському та міжнародному сполученні. На виконання даного договору, а саме надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом, сторонами підписані акти прийому-передачі виконаних робіт та представлені товаротранспортні накладні.
Як встановлено судом першої інстанції з матеріалів справи оплата отриманих послуг здійснювалась позивачем в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок перевізника, що підтверджується банківськими повідомленнями про переказ коштів з рахунку позивача на рахунок СПД ФО ОСОБА_2 Факт отримання Товариством послуг з перевезення від СПД ФО ОСОБА_2 підтверджується також наявними в матеріалах справи копіями товарно-транспортних накладних.
01.07.2011 між позивачем та ПП «Компанія нових технологій «Євро» укладений договір на організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом. Відповідно до п.1.1 договору ПП «КНТ «Євро» від свого імен та за рахунок ТОВ «Кроно-Україна» надає останньому транспортно-експедиційні послуги по організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міському, міжміському та міжнародному сполученні. При укладенні даного договору сторони погодили: умови організації перевезень, умови розрахунків та термін дії договору. На виконання даного договору, а саме надання транспортно-експедиційних послуг, сторонами підписані акти надання послуг та представлені товарно-транспортні накладні. Отримані транспортно-експедиційні послуги оплачені Товариством, що підтверджуються копіями повідомлення банку про переказ коштів з рахунку позивача на рахунок ПП «КНТ «Євро».
Також судом першої інстанції з матеріалів справи встановлено, що на підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ «Константа Лімітед» Товариство до матеріалів справи долучило видаткову накладну від 21.07.2011 №КО-0001576 на поставку товару (фарби) та прихідну накладну від 22.07.2011 №2212Ф5000149007, доручення від 21.07.2011 серії К000№ 005837 та банківське повідомлення від 22.07.2011.
Крім того 24.06.2011 між позивачем та ТОВ «Управління механізації і транспорту» укладено договір на надання послуг, відповідно до якого останнє зобов'язується надати автокран КС 35/75. На виконання умов вказаного договору 14.07.2011 сторонами підписаний акт №53 здачі-прийняття робіт на загальну суму 1600,00 грн., в т.ч. ПДВ 266,67 грн. та акт №27 від 24.06.2011 здачі-прийняття робіт на загальну суму 800,00 грн., в т.ч. ПДВ 133,33грн. Згідно з вказаними актами автопослуги надані вчасно та в повному об'ємі, прийняті замовником.
На підтвердження реальності операції з ТОВ «Управління механізації і транспорту» Товариством представлені копії змінних рапортів про роботу машини, підписані уповноваженими представниками сторін від 16.06.2011 та 14.07.2011.
Отримані послуги оплачені позивачем, що підтверджується копіями повідомлення банку про переказ коштів з рахунку позивача на рахунок ТОВ «Управління механізації і транспорту» 06.05.2011 в розмірі 1700,00 грн., 08.07.2011 в розмірі 800,00 грн., 05.08.2011 в розмірі 3200,00 грн.
01.02.2011 між ТОВ «Кроно-Україна» та ПП «Епатаж» укладений договір поставки товару №0002/2, згідно з яким ПП «Епатаж» зобов'язане передати у власність позивача товар, найменування, кількість, ціна за одиницю, строки та умови поставки якого визначаються рахунками-фактурами та обумовлюються сторонами. Позивачем на підтвердження реальності договору долучено до матеріалів справи специфікації від 01.02.20011, згідно з якими предметом поставки є рукавички робочі (спілок), фартухи ПВХ, костюми ПВХ, каски захисні, респіратори «Росток», рукавички х/б з ПВХ, рукавички комбіновані, ремені до касок, окуляри захисні, навушники МАХ 200.
Поставка зазначеного товару підтверджена долученими до матеріалів справи видатковими та прихідними накладними. Отриманий товар оплачений Товариством, відповідно до повідомлень банку про переказ коштів з рахунку позивача на рахунок ПП «ЕПАТАЖ».
01.10.2011 між Товариством та ТОВ «Сервісбуд» укладений договір підряду №011011 1, відповідно до якого ТОВ «Сервісбуд» (Підрядник) зобов'язується власними силами з використанням своїх засобів виконати роботи по ремонту технологічного трубопроводу холодної води за адресою місцезнаходження відокремленого підрозділу позивача в смт. Солоницівка Дергачьовського району Харківської області, вул.Заводська, 1 в період з 04.10.2011 по 30.11.2011, а ТОВ «Кроно-Україна» (Замовник) зобов'язується оплатити вказані роботи. При укладенні договору сторони погодили договірну ціну, кошторис, витрати по виконаних роботах, що підтверджується наявними документами у матеріалах справи, а також підписаним актом форми КБ-2в №1 прийняття виконаних будівельних робіт за листопад 2011, довідкою про вартість виконаних робіт форми КБ-3 від 29.11.2011.
Отримані роботи оплачені позивачем, що підтверджуються копіями повідомлення банку про переказ коштів з рахунку позивача на рахунок ТОВ «Сервісбуд» 11.10.2011 в розмірі 18000,00 грн, 13.12.2011 в розмірі 36098,14 грн.
26.04.2011 між ТОВ «Кроно-Україна» та ПП «Будметізол» укладено договір поставки товару №2604, згідно з яким ПП «Будметізол» зобов'язане поставити Товариству товар, найменування, кількість, ціна за одиницю, строки та умови поставки визначаються специфікацією, що є невід'ємною частиною договору, а ТОВ «Кроно-Україна» зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату.
На виконання умов договору контрагентом у відповідності із специфікацією №5 визначено предмет поставки - желоб, якість товару повинна відповідати кресленням покупця, умова поставки відповідно до правил Інкотермс 2010, термін поставки -15 днів після підписання специфікації, вартість ТМЦ -12140,00 грн., в т.ч. ПДВ 20%.
Факт реальності поставки підтверджується видатковою накладною від 07.10.2011 №07/10-1 на загальну суму 10116,67 грн., ПДВ 2023,33 грн. та прихідною накладною від 10.10.2011 № 2312Ф5000207282. Отриманий товар оплачений позивачем, що підтверджується копією повідомлення банку про переказ коштів з рахунку позивача на рахунок ПП «Будметізол» 17.10.2011 на суму 12140,00 грн.
Крім того, 22.08.2011 між ТОВ «Кроно-Україна» та ТОВ НВО «Стандарт» укладено договір №08-3, згідно з умовами якого ТОВ НВО «Стандарт» зобов'язане поставити позивачу товар асортимент, кількість, ціна та строк поставки якого визначені в специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору, а ТОВ «Кроно-Україна» зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його.
На виконання умов договору контрагентом (у відповідності із видатковою накладною від 02.12.2011 № 4683) поставлені ланка з'єд. С-ПР-38.1, ланцюг ПР-38.1-12700, ланка з'єд. С-ПР-50.8, ланцюг ПР-50.8-227000 на загальну суму 12919,06 грн., в тому числі ПДВ 20%., що підтверджується прихідною накладною від 05.12.2011 №2312Ф5000253650. Крім того, згідно з видатковою накладною від 02.12.2011 №4685 поставлені спец. ГТВ втулки Ш76-03-00 на загальну суму 3668,00 грн., в т. числі ПДВ 611,33 грн., що підтверджується також прихідною накладною від 05.12.2011 №2312Ф5000251494, а згідно видаткової накладної №4686 від 02.12.2011 поставлені спец. ГТВ втулки Ш76-03-00 на загальну суму 2934,40 грн., в т.ч. ПДВ 489,07 грн., що підтверджується прихідною накладною від 05.12.2011 №2312Ф5000251492. Отриманий товар оплачений позивачем, що підтверджуються копіями повідомлення банку про переказ коштів з рахунку позивача на рахунок ТОВ НВО «Стандарт» 07.12.2011 в розмірі 6602,40 грн., 14.12.2011 в розмірі 6316,66 грн., 19.12.2011 в розмірі 3668,02 грн., 21.12.2011 в розмірі 2934,38 грн.
Щодо контрагента ПАТ «ПРОММЕТАЛУРГМАШ», то 10.06.2011 ТОВ «Кроно-Україна» укладено договір на організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом від 10.06.2011 № 33, відповідно до п.1.1 якого перевізник від свого імені та за рахунок замовника надає транспортно-експедиційні послуги по організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міському, міжміському та міжнародному сполученні. На виконання даного договору, а саме надання транспортно-експедиційних послуг, сторонами підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) виконаних робіт та представлені товарно-транспортні накладні.
Отримані послуги з перевезення повністю оплачені з боку ТОВ «Кроно-Україна», що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями повідомлень банку про переказ коштів з рахунку позивача на рахунок ПАТ «ПРОММЕТАЛУРГМАШ».
Також, з матеріалів справи вбачається, що 05.12.2011 між Товариством (Покупець) та ТОВ «Торгова Компанія «ВЕРОНА» (Постачальник) укладений договір поставки товару №12-051, згідно з яким ТОВ «Торгова Компанія «ВЕРОНА» зобов'язане поставити позивачу продукцію, найменування, асортимент, кількість, ціна строки поставки якої вказуються в специфікаціях, що є невід'ємними частинами даного договору. Згідно з наданою специфікації №1 до Договору від 05.12.2011 предметом поставки є чорнильний картридж TS3А026 в кількості 20 шт.
Крім того, 26.04.2011 між позивачем (Покупець) та ТОВ «Торгова Компанія «ВЕРОНА» (Постачальник) укладено договір поставки товару №04-262, згідно з яким ТОВ «Торгова Компанія «ВЕРОНА» зобов'язане постачати позивачу у власність продукцію найменування, асортимент, кількість, ціна строки поставки якої вказуються в специфікаціях, що є невід'ємними частинами даного договору. Згідно з наданої суду специфікації №14 до Договору від 26.04.2011, предметом поставки є чорнильний картридж TS3А026 в кількості 40 шт., а згідно з специфікацією №12 до Договору від 26.04.2011 предметом поставки є чорнильний картридж T24G102 в кількості 12 шт.
На виконання умов вищезазначеного договору та у відповідності до видаткової накладної №201203 від 20.12.2011, ТОВ «Торгова Компанія «ВЕРОНА» поставлено товар на суму 37452,00 грн., ПДВ 7490,40 грн., що також підтверджується прихідною накладною від 26.12.2011 №2262Ф5000266889, аналогічно і по видаткових накладних №201201 від 20.12.2011 на суму 34800,00 грн., ПДВ 6960,00 грн., №141201 від 14.12.2011 на суму 17820,00 грн., ПДВ 3564,00 грн. і відповідних їм прихідних накладних від 20.12.2011 №2262Ф5000269244 та від 14.12.2011 № 2212Ф5000264303.
Отриманий товар оплачено Товариством згідно з копій повідомлення банку про переказ коштів з рахунку позивача на рахунок ТОВ «Торгова Компанія «ВЕРОНА»
Судом першої інстанції також встановлено, що на підставі усного договору, укладеного між ТОВ «Кроно-Україна» та ТОВ «В.Д.В.-Електро», яке 10.02.2012 здійснило позивачу поставку товару - покажчик напруги до 10 кВ УВН80-2М1 в кількості 7 шт. на загальну суму 2499,00 грн., в т.ч. ПДВ 416,50 грн., що підтверджується накладною №3517 від 10.02.2012. Товариством даний товар оприбутковано згідно з прихідною накладною від 14.02.2012 №2312Ф500028234 та оплачено, що підтверджуються копіями повідомлення банку про переказ коштів з рахунку позивача на рахунок ТОВ «В.Д.В - Електро» 20.02.2012 в розмірі 2499,00 грн.
15.06.2011 між ТОВ «Кроно-Україна» та ТОВ «Будівельна компанія АТР ГРУП» укладений договір оренди підйомної техніки №150611, відповідно до умов якого ТОВ «Будівельна компанія АТР ГРУП» надало позивачу у тимчасове платне користування підйомну техніку, яка належить йому на праві власності. Факт виконання умов вищенаведеного договору підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №31/08-14 від 31.08.2011, оплата - копією банківського повідомлення від 02.08.2011 на загальну суму 22200,00 грн., ПДВ -3700,00 грн.
Також 13.04.2011 між Товариством та ПП «ПРОМТРАНСПОСТАВКА» укладений договір №110413 про надання транспортно-експедиційних послуг, згідно з яким ПП «ПРОМТРАНСПОСТАВКА» зобов'язується за рахунок позивача організувати транспортне перевезення вантажів по території України, а також країн ближнього та дальнього зарубіжжя шляхом пошуку суб'єктів, що здійснюють перевезення вантажів, а позивач зобов'язується оплатити вказані послуги.
Виконання умов договору підтверджено долученими до матеріалів справи рахунками-фактурами та актами здачі-прийняття робіт (надання послуг). Надані транспортно-експедиційні послуги оплачені в повному обсязі, в тому числі ПДВ, що підтверджується копіями повідомлення банку про переказ коштів з рахунку позивача на рахунок ПП «ПРОМТРАНСПОСТАВКА» 27.09.2011 в розмірі 6561,00 грн., 29.07.2011 в розмірі 7695,00 грн., 22.07.2011 в розмірі 1260,00 грн., 21.06.2011 в розмірі 5400,00 грн., 20.06.2011 в розмірі 1600,00 грн.
Також з матеріалів справи встановлено, що 04.06.2009 між позивачем та ТОВ «Хімтранс» укладено договір №064-х/09, за умовами якого ТОВ «Хімтранс» зобов'язується поставити ТОВ «Кроно-Україна» товар, асортимент, кількість ціна та строк поставки якого викладені в рахунках та розхідних накладних, які є невід'ємною частиною даного договору. На виконання вказаного договору ТОВ «Хімтранс» поставлено колодку гальмівну Т33-10.12.51. Товар отримано позивачем, що підтверджується прихідною накладною від 27.07.2011 та копією повідомлення банку про переказ коштів з рахунку позивача на рахунок ТзОВ «Хімтранс» 08.07.2011 в розмірі 3760,00 грн.
10.08.2011 між Товариством та ТОВ «Хімтранс» укладено договір № 079-х/11, згідно з яким ТОВ «Хімтранс» зобов'язується провести ремонт дизеля 1Д12-400 тепловоза ТГМ-40 на території ТОВ «Кроно-Україна», а ТОВ «Кроно-Україна» зобов'язується оплатити вартість проведених ремонтних робіт та комплектуючих виробів. Загальна вартість робіт згідно з калькуляцією, що є невід'ємною частиною договору, складає 18860,00 грн. з ПДВ.
На виконання вимог договору ТОВ «Хімтранс» провело роботи з ремонту (демонтаж, заміна ремонтно-непридатних вузлів, монтаж, наладка та запуск дизеля 1Д12-400 тепловоза ТГМ-40), що підтверджується актом виконаних робіт від 11.08.2011 на загальну суму 18860,00 грн., в т.ч. ПДВ 3143,33 грн. Отримані роботи з ремонту були оплачені позивачем, що підтверджується копією платіжного доручення від 12.08.2011 №4296.
03.01.2011 між Товариством та СПД ФО ОСОБА_3 укладено договір про надання послуг по завантаженню і перевезенню лісоматеріалів №03/2011-ТР-КБ. На виконання умов даного договору контрагентом СПД ФО ОСОБА_3 надані послуги по перевезенню лісоматеріалів, які підтверджені підписаними актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) та відповідними товарно-транспортними накладними.
Товариством на підтвердження реальності та фактичності отримання послуг з перевезення лісо-сировини надано копії витягів з журналу зважування товару (лісо-сировини) з відповідними даними машини-перевізника. Вказані копії також містять інформацію про розмірні характеристики, кількість лісо-продукції та коефіцієнт повнодеревності. Отримані послуги з перевезення повністю оплачені з боку Товариства, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями повідомлень банку про переказ коштів з рахунку позивача на рахунок СПД ФО ОСОБА_3
22.06.2011 між ТОВ «Кроно-Україна» та ТОВ «ДЕМ Україна» укладено договір №224/06, згідно з яким ТОВ «ДЕМ Україна» зобов'язане поставити позивачу товар, найменування, асортимент, комплектність, кількість ціна одиниці і загальна вартість якого вказана в рахунках-фактурах. Специфікацією №1 на постачання продукції по договору №224/06 від 22.06.2011 визначено обсяг товарів на поставку - проявник D-100 Sherwin, аерозоль, балон 500 мл., пенетрант DР-55 Sherwin, аерозоль, балон 500 мл., очисник DR-60 Sherwin, аерозоль, балон 500 мл. на загальну суму 998,40 грн.
На виконання умов договору контрагентом у відповідності із видатковою накладною №рн-0000060 від 22.06.2011 того ж дня поставлений товар на загальну суму 832,00 грн., в т.ч. ПДВ 166,40 грн., що підтверджується прихідною накладною від 22.06.2011 №2312Ф5000131102. Також поставка аналогічного товару відбулась 15.11.2011, що стверджується видатковою накладною від 15.11.2011 №рн-0000111 на загальну суму 1113,60 грн. та прихідною накладною від 15.11.2011 №2312Ф5000236374. Отриманий товар оплачений позивачем, що підтверджується копією повідомлення банку про переказ коштів з рахунку позивача на рахунок ТОВ «ДЕМ Україна» 14.11.2011 в розмірі 1336,32 грн. та 22.06.2011 в розмірі 998,40 грн.
Представлені позивачем документи підтверджують підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, а також фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами. Надані Товариством документи підтверджують зв'язок понесених витрат позивача по придбанню товарів, послуг з його господарською діяльністю щодо здійснення виробництва та реалізації деревно-стружкової продукції. Зазначені документи в силу приписів Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, є первинними документами та містять необхідні реквізити та інформацію, а відтак є підставою для формування витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи зазначені контрагенти Товариства на момент укладення вчинення господарських операцій були платниками ПДВ, дані щодо таких контрагентів не були виключені з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, контрагенти Товариства були наділені відповідною цивільною правоздатністю та дієздатністю, основний вид діяльності відповідав виконуваним роботам, що представником відповідача в судовому засіданні не спростовано.
При цьому суд апеляційної інстанції зауважує, що висновки про порушення податкового законодавства контрагентами позивача не можуть автоматично підтверджувати порушення податкового законодавства самим позивачем, а позивач як платник податку не повинен нести наслідків невиконання своїм контрагентом вимог закону.
З метою дотримання справедливого балансу між державними та приватними інтересами в сфері боротьби з ухиленням від сплати податків, відповідно до доктрини належної обачності й обережності, платник податків не повинен нести відповідальність тільки у випадку, якщо він проявив належну обачність і обережність і йому не було відомо про зловживання своїх контрагентів.
Така позиція узгоджується й з висновками Верхового Суду України, висловленими, зокрема, у постанові від 31.01.2011 (справа №21-47а10 та постанові від 11.12.2007 (справа №21-1376во06).
За змістом норм податкового законодавства право платника податків на включення витрат, що формують собівартість реалізованих товарів (виконаних робіт, наданих послуг), до витрат в податковому обліку обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання цим платником податків товарів (робіт, послуг), основних фондів (необоротних активів) (щодо останніх, крім того, будівництво, спорудження, створення), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності; підтвердження обліковими, розрахунковими документами, зокрема податковою накладною, виписаною постачальником - платником ПДВ, митною декларацією (іншими подібними документами, перелік яких встановлений п.201.11 ст.201 ПК України) сум витрат на придбання товару (робіт, послуг) та ПДВ, нарахованого (сплаченого) в ціні придбання товару (робіт, послуг).
При цьому, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
Таким чином, невиконання чи неналежне виконання контрагентами свого обов'язку, а також наявність інших обставин, що можуть свідчити про недобросовісне ведення господарської діяльності таким контрагентом, не може створювати наслідки для самого позивача.
Водночас, доказів на підтвердження того, що позивач був обізнаний щодо неправомірної, на думку податкового органу, діяльності його контрагентів, прямої чи опосередкованої причетності до такої діяльності з метою отримання податкової вигоди, відповідачем не надано.
Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Так Європейський суд з прав людини у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії (заява №3991/03) у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.
Щодо покликання відповідача на відсутність у контрагентів позивача технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів та транспортних засобів як на підставу нереальності господарських операцій, то суд апеляційної інстанції вважає такі безпідставними, оскільки господарська діяльність може здійснюватись шляхом залучення трудових ресурсів та транспорту в спосіб, зокрема, укладення цивільно-правових угод та господарських договорів, а відсутність штатних працівників не може слугувати належним доказом не використання праці найманих осіб загалом та не є підтвердженням вчинення безтоварних операцій. Окрім того, відповідно до норм чинного законодавства суб'єкт господарювання наділений самостійною дискрецією щодо формування програми діяльності, залучення фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом.
Водночас суд апеляційної інстанції зауважує, що обґрунтування нереальності господарських операцій не можуть ґрунтуються на припущеннях. До того ж, вказані господарські операції по своїй суті не суперечать інтересам держави, такі в судовому порядку недійсними не визнавались, надавались та оплачувались протягом певного періоду часу, що дає підстави вважати, що мали реальний характер.
Аналіз вимог чинного законодавства та встановлених обставин у справі, на підставі досліджених в судовому засіданні належним чином оформлених первинних документів, дає підстави суду апеляційної інстанції погодитись з висновками суду першої інстанції, що прямими доказами, в підтвердження реальності здійснення вищенаведених господарських операцій є надані позивачем первинні бухгалтерські документи, які не містять недоліків, тоді як подані відповідачем докази не є прямими та в своїй сукупності не можуть вказувати на протиправність дій позивача при оподаткуванні господарських операцій і підтверджувати обізнаність позивача про можливе сумнівне ведення господарської діяльності його контрагентами.
При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що податок на додану вартість та податок на прибуток є взаємопов'язаними податками як такі, що відображають одну і ту ж господарську операцію, а тому судом апеляційної інстанції взято до уваги, що в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 26.09.2012 №0001370801/10478 форми «В1», яким визначено зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 7911,79 грн., а також нараховані штрафні санкції у розмірі 3955,90 грн. (т.2 а.с.43) Вищий адміністративний суд України погодився з висновками суду першої і апеляційної інстанції щодо реального характеру господарських операцій між позивачем та його контрагентами та наявності у зазначених контрагентів Товариства господарської та податкової правосуб'єктності на момент вчинення спірних операцій, внаслідок чого ТОВ «Кроно-Україна» правомірно сформувало свої дані податкового обліку, збільшивши валові витрати на загальну суму 4119262,64 грн. та податковий кредит на суму 7911,79 грн.
Щодо правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення від 26.09.2012 за №0001360801/10477, то суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Як вбачається зі змісту акта перевірки від 24.09.2012 №787/31-00/31147999 за результатами аналізу укладених між Товариством та фірмами-нерезидентами (країни Австрія, Німеччина та Італія) контрактів щодо надання послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом, контролюючий орган дійшов висновку про протиправне застосування Товариством ст.21 «Інші доходи» Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Австрія про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і на майно, ратифікованої Україною 17.03.1999, в результаті чого Товариством не утримано і не внесено до бюджету податок з доходів іноземної юридичної особи на суму 17 845 грн. 86 коп., ст.21 «Інші доходи» Угоди між Україною і Федеративною Республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доход і майно, ратифікованої Україною 22.11.1995 року, в результаті чого товариством не утримано і не внесено до бюджету податок з доходів іноземної юридичної особи на суму 67 983 грн. 66 коп. та ст.22 «Інші доходи» Конвенції між Урядом України і Урядом Італійської Республіки про уникнення подвійного оподаткування доходів і капіталу та попередження податкових ухилень, ратифікованої Україною 17.03.1999 року, в результаті чого товариством не утримано і не внесено до бюджету податок з доходів іноземної юридичної особи на суму 3643 грн. 20 коп.
Такі висновки контролюючого органу суд апеляційної інстанції вважає безпідставними з огляду на наступне.
Відповідно до п.160.5 ст.160 ПК України сума фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 відсотків у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів.
При цьому: базою для оподаткування є базова ставка такого фрахту; особами, уповноваженими стягувати цей податок та вносити його до бюджету, є резидент, який виплачує такі доходи, незалежно від того, є він платником цього податку чи ні, а також є він суб'єктом спрощеного оподаткування чи ні.
Відповідно до підпункту 14.1.260 пункту 14.1 статті 14 ПК України, фрахт - винагорода (компенсація), що сплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частин) для: перевезення вантажів та пасажирів морськими або повітряними суднами; перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом.
Згідно з п.103.2 ст.103 ПК України особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.
Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.
Відповідно до п.103.4 ст.103 ПК України підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.
Як передбачено п.103.8 ст.103 ПК України, особа, яка виплачує доходи нерезидентові у звітному (податковому) році, у разі подання нерезидентом довідки з інформацією за попередній звітний податковий період (рік) може застосувати правила міжнародного договору України, зокрема щодо звільнення (зменшення) від оподаткування, у звітному (податковому) році з отриманням довідки після закінчення звітного (податкового) року.
Так, Конвенція між Урядом України і Урядом Республіки Австрія про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і на майно, ратифікована Україною 17.03.1999 та набрала чинності для України 20.05.1999 року. Згідно з п.1 ст.21 «Інші доходи» даної Конвенції, види доходів резидента Договірної Держави, незалежно від джерела їх виникнення, про які не йдеться у попередніх статтях цієї Конвенції, оподатковуються тільки в цій Державі.
Відповідно до п.1 ст.21«Інші доходи» Угоди між Україною і Федеративною Республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доход і майно, ратифікована Україною 22.11.1995 та набрала чинності для України 04.10.1996, види доходів резидента Договірної Держави, незалежно від джерела їх виникнення, про які не йдеться у попередніх статтях цієї Угоди, підлягають оподаткуванню тільки в цій Державі.
Згідно з п.1 ст.22 «Інші доходи» Конвенції між Урядом України і Урядом Італійської Республіки про уникнення подвійного оподаткування доходів і капіталу та попередження податкових ухилень, ратифікована Україною 17.03.1999 та набрала чинності для України 25.02.2003, види доходів резидента Договірної Держави, незалежно від джерела їх виникнення, про які не йдеться у попередніх статтях цієї Угоди, підлягають оподаткуванню тільки в цій Державі.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки у згаданих Конвенціях та Угоді у попередніх статтях не йдеться про доходи, отримані у вигляді плати за перевезення автомобільним транспортом, то такі доходи відносяться до інших доходів та у даному випадку мають оподатковуватись у країнах нерезидентів, тобто Австрії, Німеччині та Італії відповідно.
Окрім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ст.4 ПК України податкове законодавство базується на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що контролюючим органом не доведено заниження позивачем податку з доходів іноземних юридичних осіб на суму 89472 грн. 72 коп., а тому висновки контролюючого органу в цій частині є необґрунтованими, як і застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 21789 грн. 03 коп.
Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суб'єкт владних повноважень прийнявши оскаржувані податкові повідомлення-рішення не дотримався принципу верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, вимог чинного податкового законодавства та передбачених ст.2 КАС України принципів.
Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 Справа «Руїз Торіха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року у справі № 2а-8599/12/1370 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя
Т. І. Шинкар
судді
М. А. Пліш
Н. В. Ільчишин
Повний текст Ухвали складено 18.12.2017
