ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
12 грудня 2017 року
справа № 804/5050/17
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Шлай А.В.
судді: Прокопчук Т.С. Кругового О.О.
за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2017 року у справі №804/5050/17 за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області про скасування рішення в частині,-
В С Т А Н О В И В:
Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило скасувати рішення виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 05.07.2017 року №124 «Про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності» в частині повернення неправомірно витрачених страхових коштів у розмірі 169254,29грн. та застосування штрафу (50%) у сумі 84627,15грн.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду, позивачем подана апеляційна скарга, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нове рішення, задовольнивши позовні вимоги. Апеляційна скарга обґрунтована помилковістю висновку суду першої інстанції проте, що у разі виявлення під час проведення перевірки страхувальника порушень вимог законодавства, що унеможливлює проведення перевірки, перевірка може бути призупинена, оскільки обов’язок перевіряю чого органу призупинити перевірку є його обов’язком, а не правом. Крім того, Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 не передбачено алгоритму дій, за умови дотримання якого можливе призупинення перевірки. Щодо відсутності на момент проведення перевірки листів непрацездатності, які були підставою для виплати допомоги застрахованим особам, апелянт зазначає, що вони були втрачені, проте наявні корінці даних листів та довідки лікувальних закладів щодо їх видачі підтверджують правомірність здійснення виплат.
У письмових запереченнях на апеляційну скаргу відповідач просив залишити оскаржену постанову суду першої інстанції без змін, як законну та обґрунтовану, а апеляційну скаргу без задоволення.
У судовому засіданні представник позивача – ОСОБА_1 (нот. довіреність від 26.10.2017 №1800) підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі та просила скасувати постанову суду першої інстанції як так, що прийнята з порушенням норм права. Представники відповідача – ОСОБА_2 (довіреність від 23.08.2017 року №1094) та ОСОБА_3 (довіреність від 01.08.2017 року №725) заперечили проти задоволення апеляційної скарги.
Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, у період з 29.05.2017 року по 31.05.2017 року, з 01.06.2017 року по 02.06.2017 року, з 06.06.2017 року по 09.06.2017 року та з 12.06.2017 року по 16.06.2017 року посадовими особами відповідача проведено планову перевірку правомірності використання страхових коштів Фонду за період з 27.10.2015 року по 31.03.2017 року страхувальником – Регіональною філією «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця», про що виконавчою дирекцією Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності складено акт №126 від 16.06.2017 року (том 1 а.с.11-16). В ході проведення перевірки з боку РФ «Придніпровська залізниця» встановлено неправомірні витрати коштів Фонду при наданні матеріального забезпечення на загальну суму 336878,89грн., в тому числі: на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності – 305517,84грн.; на виплату допомоги по вагітності та пологах – 24761,02грн., на виплату допомоги на поховання – 6600грн. За результатами перевірки 16.06.2017 року складено акт №126. На підставі акту перевірки №126 від 16.06.2017 року виконавчою дирекцією Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності прийнято рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності №124 від 05.07.2017 року, в якому відповідач вимагає від РФ «Придніпровська залізниця» усунути виявлені факти порушення законодавства про соціальне страхування та застосовує фінансові санкції у загальному розмірі 499759,22грн., в тому числі: неправомірні витрати – 333039,23грн.; штраф у розмірі 50% - 166519,62грн.; пеня – 23,01грн.; штраф у розмірі 10% - 177,36грн. (а.с.17 т.1).
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом про скасування рішення в частині повернення неправомірно витрачених страхових коштів у розмірі 169254,29грн. та нарахування штрафу у розмірі 50% - 84627,15 грн.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність прийнятого рішення відповідачем, оскільки законодавцем чітко визначено, що підставою для призначення та виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, які на час проведення перевірки були відсутні у позивача.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи 27.01.2017 року Соборною районною виконавчою дирекцією Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності листом №02-24-322 повідомлено в.о. начальника Регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» про підготовку до планової перевірки (том 2 а.с.27).
Листом від 16.02.2017 року РФ «Придніпровська залізниця» повідомило відповідача, що на кожному структурному підрозділі філії створені комісії із соціального страхування. Первинні бухгалтерські та інші документи (листи непрацездатності, протоколи засідань комісії, тощо), які підтверджують правомірність отримання та використання коштів Фонду, зберігаються на структурних підрозділах за місцем роботи застрахованої особи.
У період з 07-09, 12-14 червня 2017 року, 09, 12 червня 2017 року посадовими особами відповідача проведено планову перевірку Структурного підрозділу «Мелітопольське локомотивне депо» Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», за результатами якої складена довідка від 14.06.2017 року, зі змісту якої вбачається, що зазначеним структурним підрозділом документально не підтверджено правомірність призначення та виплати матеріального забезпечення застрахованим особам по 106 листах непрацездатності в сумі 169254,29грн., яка, у зв’язку з цим, вважається неправомірно витраченою (том 2 а.с.30-34).
Позивач, пославшись на втрату листків непрацездатності, відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704, не вжив заходів щодо фіксування втрати первинних документів, не звернувся до правоохоронних органів із відповідною заявою не провів розслідування причин їх втрати або знищення.
Так, пунктами 3 та 5 частини 1 статті 10 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначено, що Фонд має право: перевіряти достовірність відомостей, поданих роботодавцем для отримання коштів Фонду, дотримання порядку використання роботодавцем виділених йому коштів Фонду та зупиняти виплати з Фонду в разі відмови або перешкоджання з боку роботодавця у проведенні перевірки, виявлення фактів подання ним Фонду недостовірних відомостей або порушення порядку використання роботодавцем коштів Фонду; накладати і стягувати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені законом за порушення вимог цього Закону.
Відповідно до частини 5 статті 15 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» роботодавець несе відповідальність за: порушення порядку використання коштів Фонду, несвоєчасне або неповне їх повернення; несвоєчасне подання або неподання відомостей, встановлених цим Законом; подання недостовірних відомостей про використання коштів Фонду; шкоду, заподіяну застрахованим особам або Фонду внаслідок невиконання або неналежного виконання обов’язків, визначених цим Законом.
Статтею 30 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачені підстави для призначення та виплати матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.
Згідно з частиною 1 статті 31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом - копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, за погодженням з Фондом.
Згідно з пунктом 1 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.2004 року N532/274/136-ос/1406 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2004 року за №1456/10055, листок непрацездатності - це багатофункціональний документ, який є підставою для звільнення від роботи у зв'язку з непрацездатністю та з матеріальним забезпеченням застрахованої особи в разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів.
Відповідно до пункту 1.1, підпункту 1.4.1 пункту 1.4 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.11.2001 року №455 (далі – Інструкція №455), тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності. Право видачі листків непрацездатності надається лікуючим лікарям державних і комунальних закладів охорони здоров'я.
Аналіз вищезазначених норм вказує на правильний висновок суду першої інстанції проте, що підставою для призначення та виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є листок непрацездатності. Факт відсутності на час проведення перевірки 106 листків непрацездатності позивачем не спростовується.
Згідно з пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 (далі – Положення №88) первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Пунктом 6.10 Положення №88 у разі пропажі або знищення первинних документів, облікових регістрів і звітності керівник підприємства, установи письмово повідомляє про це правоохоронні органи та наказом призначає комісію для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення. Для участі в роботі комісії запрошуються представники слідчих органів, охорони і державного пожежного нагляду. Результати роботи комісії оформляються актом, який затверджується керівником підприємства, установи. Копія акта надсилається органу, в сфері управління якого перебуває підприємство, установа, в 10-денний строк.
Надані суду наказ начальника Мелітопольського локомотивного депо від 19.06.2017 року №170 про проведення службового розслідування по факту втрати папки з листами непрацездатності за квітень 2016 року (а.с.23 т.1), заява начальника СП «Мелітопольське локомотивне депо» від 22.06.2017 року №38/08 до в.о. начальника Мелітопольського відділу поліції ГУНП у Запорізькій області, складена за фактом пропажі при невстановлених обставинах службової документації (а.с.24 т.1), корінці листків непрацездатності (а.с.57-70, 193-196 т.1), довідки лікувальних закладів щодо видачі листків непрацездатності (а.с.141,143-144, 146, 156, 168, 174, 184, 186 т.1) та реєстри виданих листків непрацездатності (а.с.55-56, 149, 157, 169, 175, 187, 190, 192, 201 т.1) колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки дані заходи були вже після проведення перевірки. Апеляційний суд зазначає, що про проведення перевірки позивач був повідомлений суб’єктом владних повноважень завчасно, майже за 5 місяців до її початку проте, не вжив жодного заходу, спрямованого на встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх втрати або знищення.
Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Статтею 200 цього ж Кодексу передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
З урахуванням того, що доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскарженій постанові, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2017 року у справі №804/5050/17 - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: А.В. Шлай
Суддя: Т.С. Прокопчук
Суддя: О.О. Круговий
