Єдиний державний реєстр судових рішень
Березівський районний суд Одеської області
вул. Миру 17 м. Березівка Березівський район Одеська область Україна 67300
15.01.2018
Справа № 494/6/18
Провадження №1-кп/494/35/18
УХВАЛА
про відмову у затвердженні угоди
15 січня 2018 р. м. Березівка
Березівський районний суд Одеської області у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
у присутності:
процесуального прокурора прокуратури Одеської області ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №22017160000000189 внесеному до ЄРДР 19 жовтня 2017 р. за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.110, ч.2 ст.263 КК України стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
громадянина України, уродженця м. Березівка,
Одеської області, зареєстрованого: по
АДРЕСА_1 , фактично проживаючого по
АДРЕСА_1 , із середньою технічною освітою, раніше не
судимого,
з угодою про визнання винуватості.
в с т а н о в и в:
До суду 04 січня 2018 р. з Прокуратури Одеської області надійшов вказаний обвинувальний акт з додатками, за яким ОСОБА_4 обвинувачується за ознаками ч.1 ст.110 КК України - у розповсюдженні матеріалів із закликами до вчинення умисних дій, вчинених з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України та за ч.2 ст. 263 КК України за ознакою: носіння кастетів без передбаченого законом дозволу.
Відповідно до обвинувального акту досудовим розслідуванням встановлено, що обвинувачений з корисливих мотивів отримання матеріальної винагороди від невстановленої слідством особи, користувача соціальної Інтернет-мережі «ВКонтакте» під псевдонімом « ОСОБА_6 » (https://vk.com/id НОМЕР_1 ), матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, діючи умисно, бажаючи настання шкідливих наслідків у вигляді порушення встановлених Конституцією України, Законами України і міжнародно-правовими актами територіальної цілісності України і порядку визначення її території, перебуваючи на своєму робочому місті в крамниці з продажу побутової техніки за адресою: АДРЕСА_2 , використовуючи свій мобільний телефон торгової марки «Lenovo», моделі «К10а40», imei 1: НОМЕР_2 , imei 2: НОМЕР_3 , із номерами телефонів НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , який був підьєднаний до мережі інтернет через сім картку НОМЕР_4 оператора мобільного зв`язку ПрАТ Київстар. З використанням встановлених у цьому мобільному телефоні програмних додатків «VPN master та «VK» (ВКонтакте), розповсюдив записи під назвою « ОСОБА_7 своих не бросают» із закликами до вчинення умисних дій, які суперечать положенням статей 1. 2. 73, 132 Конституції України, вчиених з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку встановленого Конституцією України, шляхом розміщення:
-26 вересня 2017 р. о 14-00 годині 14 хв. на так званій «Стіні» (публічній дошці оголошень, вільно доступній не обмеженому колу користувачів) створеної сторінки (аккаунту) « ОСОБА_8 » (https://vk.com/id НОМЕР_6 ) у соціальній Інтернет мережі (ВКонтакте), записою під назвою (русские своих не бросают) «veb-адреса запису: ІНФОРМАЦІЯ_2 »
-26 вересня 2017 р. о 14-00 годині 29 хв. на так званій «Стіні» (публічній дошці оголошень, вільно доступній не обмеженому колу користувачів) групи « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ( ІНФОРМАЦІЯ_4 у соціальній Інтернет мережі (ВКонтакте), записою під назвою (русские своих не бросают) «veb-адреса запису: ІНФОРМАЦІЯ_5 ),
що були доступні для загального ознайомлення всіх користувачів Інтернет мережі, а також всіх користувачів вказаної соціальної мережі, які відвідували його сторінку та сторінку вказаної групи, та автоматично надійшли як сповіщення всім користувачам соціаотно орієнтованого ресурсу Інтернет - мережі (ВКонтакте), які були додані до розділу «Друзі», «Підписними», його аккаунту та розділу «Учасники» вказаної групи.
Крім того, обвинувачений діючи умисно, бажаючи настання шкідливих наслідків у виді порушення правил обігу холодної зброї, до 17 жовтня 2017 р., не законно носив безпосередньо при собі у сумці чорного кольору у м. Березівка Одеської області, без передбаченого Законом дозволу, кастет, знайдений ним в березні 2017 р.( очні дата та час слідством не встановлені) на зупинці громадського транспорту, розташованій на вулиці Пушкінській у м. Березівці Одеської області.
15 січня 2017 р. між процесуальним прокурором та обвинуваченим, з участю адвоката обвинуваченого,який діє відповідно до п.9 ч.2 ст.52 КПК України укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно вказаної угоди, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.110, ч.2 ст.263 КК України, в обсязі врученого обвинувального акту та надасть покази щодо невстановленої особи (матеріали відносно якої виділені окреме кримінальне провадження №22017160000000157, на прохання якої розмістив інформацію із закликами до вчинення умисних дій.
Вказаною угодою сторони погодились на призначення покарання обвинуваченому:
за ч. 1 ст.110 КК України у виді 3-х років позбавлення волі, без конфіскації майна
за ч.2 ст.263 КК України у виді одного року позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно покарання призначити у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ст..75 КК України звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю один рік.
Відповідно до ст.76 КК України покласти на обвинуваченого такі обов`язки:
1.преіодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2. повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання роботи або навчання.
Підставами для застосування ст.75 КК України є наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого, обвинуваченим кримінального правопорушення: з`явлення із зізнанням (до моменту повідомлення про підозру), щире каяття, та активне сприяння розкриттю злочину, відсутність тяжких наслідків злочину, особа підозрюваного не становить підвищеної суспільної небезпеки, наявність на утриманні двох малолітніх дітей, позитивні характеристики за місцем проживання відсутність попередніх судимостей.
У підготовчому судовому засіданні прокурор, обвинувачений і його адвокат просили суд затвердити зазначену угоду про визнання винуватості.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості суд виходив з того, що відповідно до вимог ч. 7 ст.474 КПК України, угода не є обов`язковою для суду.
Перевіривши зміст угоди про визнання винуватості, вислухавши прокурора, адвоката та обвинуваченого суд дійшов висновку, що зазначений обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості підлягає поверненню прокурору, виходячи з наступного.
Згідно ст.472 КПК України, в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов`язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди.
Як свідчить з обвинувального акту з доданою під час підготовчого судового засідання угодою, обвинувачений 26 вересня 2017 р. о 14 годин 24 хвилини та о 14 годині 29 хвилин діяв з корисних мотивів отримання матеріальної винагороди від невстановленої слідством особи, користувача соціальної Інтернет-мережі «ВКонтакте» під псевдонімом « ОСОБА_6 » (https://vk.com/id НОМЕР_1 ), матеріали відносно якого виділені в окреме провадження.
За таких обставин вочевидь що кримінальне правопорушення за ст.110 КК України вчинене групою осіб, один з яких є обвинувачений а другий невстановлена особа - користувач соціальної Інтернет-мережі «ВКонтакте» під псевдонімом « ОСОБА_6 » (https://vk.com/id НОМЕР_1 ), по домовленості з яким, та із корисливого мотиву діяв обвинувачений.
При цьому відповідно до положень ч.2 ст.28 КК України злочин вважається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його вчинили декілька осіб (два або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину домовилися про спільне його вчинення.
Таким чином під час проведення досудового розслідування та складання обвинувального акту органу досудового розслідування необхідно було враховувати вище наведені обставини вчинення кримінального правопорушення групою осіб, та зазначити це у відповідній кваліфікації.
На думку суду умисні дії, вчинені з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку встановленого Конституцією України, а також публічні заклики чи розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій вчинені за попередньою змовою групою осіб є підставою для кваліфікації за ч.2 ст.110 КК України.
Як свідчить з вищенаведеної норми ст.472 КПК України, в угоді про визнання винуватості зазначаються істотні для відповідного кримінального провадження обставини.
Так, у описовій частині угоди зазначаються фактичні обставини вчиненого особою кримінального правопорушення, із зазначенням часу, місця його вчинення, а також інших обставин, що підлягають доказуванню, згідно до положень ст.91 КПК України.
Однак, у угоді обставини вчиненого обвинуваченим які стосуються домовленостей та корисливого мотиву між обвинуваченим та невстановленою особою не відображені. Відсутні будь які фактичні дані у чому саме був корисливий мотив обвинуваченого і яким чином цей мотив був реалізований.
Також, як було вказано раніше підставою для відмови у задоволенні угоди є випадки коли умови угоди не відповідають інтересам суспільства.
На думку суду посилання прокурора на те, що суспільний інтерес укладеної угоди полягає у відкритті обвинуваченим невстановленої особи оцінюється судом критично.
Суд вважає, що обвинувачений при беззастережному визнанні своєї вини у вчиненому кримінальному правопорушенні, і з урахуванням правильної кваліфікації його дій за ч.2 ст.110 КК України є зобов`язаним надати правдиві свідчення щодо всіх стосунків з невстановленою органом досудового розслідування особою, з якою у нього були домовленості на вчинення правопорушення та відповідний корисний мотив.
За таких обставин суд вважає, що в укладеній між сторонами угоді суспільний інтерес не зазначений, що є також підставою для відмови у її задоволенні.
Відповідно до ч. 7 ст.474 КПК України, суддя відмовляє в затвердження угоди, якщо:
1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладання угоди;
2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства;
3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;
4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладання угоди не було добровільним або сторони не примирилися;
5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань;
6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.
Згідно до положень п.1 ч.3 ст.314 КПК України суд має право відмовити у затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку ст.ст.468-475 КПК України
З огляду на вищенаведене і враховуючи неправильну кваліфікацію вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, відсутність даних згідно до положень ст.91 КПК України, щодо домовленостей між обвинуваченим і невстановленою особою, та відсутність обґрунтовано зазначеного суспільного інтересу є підставою для відмови у задоволенні угоди. У такому разі досудове розслідування або судове провадження продовжуються у загальному порядку.
Таким чином даний обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору для продовження досудового розслідування.
Керуючись ст.ст. 314, 469, 472, 474 КПК України, суд
у х в а л и в:
У затвердженні угоди про визнання винуватості від 15 січня 2018 р. укладеної між процесуальним прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 за обвинувальним актом з додатками у кримінальному провадженні №22017160000000189 внесеному до ЄРДР 19 жовтня 2017 р. за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.110, ч.2 ст.263 КК України стосовно ОСОБА_4 відмовити.
Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №22017160000000189 внесеному до ЄРДР 19 жовтня 2017 р. за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.110, ч.2 ст.263 КК України стосовно ОСОБА_4 повернути прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.468-475 КПК України .
Ухвала оскарженню не підлягає, повторне звернення з угодою у цьому кримінальному провадженні не допускається.
Суддя : _______________________________________-
