АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________________________
Справа №635/3143/17 Головуючий суддя І інстанції Токарєва Н.М.
Провадження №22-ц/790/906/18 Суддя доповідач Коваленко І.П.
Категорія: спори про недоговірні зобов'язання
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2018 року м. Харків
Апеляційний суд Харківської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Коваленко І.П
суддів Овсяннікової А.І., Сащенко І.С.
за участі секретаря Дмитренко А.Ю.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 21 листопада 2017 року (суддя - Токарєва Н.М.) за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Дослідне господарство «Кутузівка» Інституту сільського господарства північного сходу Національної академії аграрних наук України», треті особи: Головне управління Держпраці у Харківській області, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області, про встановлення факту нещасного випадку на виробництві, про визнання незаконними актів про нещасний випадок на виробництві, не пов'язаний з виробництвом та їх скасування, зобов'язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Дослідне господарство «Кутузівка» Інституту сільського господарства північного сходу Національної академії аграрних наук України», треті особи: Головне управління Держпраці у Харківській області, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області, про встановлення факту нещасного випадку на виробництві, про визнання незаконними актів про нещасний випадок на виробництві, не пов'язаний з виробництвом та їх скасування, зобов'язання вчинити певні дії
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 27.07.2008р. під час виконання ним своїх робочих обов'язків охоронника комбайнер ОСОБА_3 його вдарив в обличчя, від цього удару він упав, вдарився та отримав гостру закриту черепно-мозкову травму. Був госпіталізований, прооперований та знаходився на лікуванні з 27.07.2008р. по 15.08.2008р. Вироком Харківського районного суду Харківської області від 21.07.2016р. ОСОБА_3 був визнаний винним у спричиненні позивачу тілесних ушкоджень на його робочому місці.
В зв'язку з цим просив суд визнати нещасним випадком, який стався з ним 27.07.2008р. о 07 год. 00 хв. під час виконання трудових обов'язків таким, що пов'язаний з виробництвом, визнати незаконними та скасувати акт № 1 форми НПВ від 27.12.2016р. про нещасний випадок на підприємстві, не пов'язаний з виробництвом та акт за формою Н-5 від 27.12.2016р. про проведення розслідування нещасного випадку, що стався з охоронником ДП «ДГ «Кутузівка» ІСГ Північного Сходу НААН» 27.07.2008р. о 07 год. 00 хв., а також просив зобов'язати відповідача ДП «ДГ «Кутузівка» ІСГ Північного Сходу НААН» провести розслідування нещасного випадку, який стався з позивачем 27.07.2008р. о 07 год. 00 хв. під час виконання ним трудових обов'язків охоронника на ДП «ДГ «Кутузівка» ІСГ Північного Сходу НААН» та скласти акт за формою Н-1.
В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, просила суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала, посилалася на те, що вироком Харківського районного суду Харківської області від 21.07.2016р. встановлено, що позивач отримав тілесні ушкодження від ОСОБА_3 внаслідок їхніх особистих неприязливих стосунків, отже це не є нещасним випадком пов'язаним з виробництвом.
Представник третьої особи також проти задоволення позовних вимог заперечувала, оскільки вважає нещасний випадок таким, що не пов'язаний з виробництвом.
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 21 листопада 2017 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державного підприємства «Дослідне господарство «Кутузівка» Інституту сільського господарства північного сходу Національної академії аграрних наук України», треті особи: Головне управління Держпраці у Харківській області, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області, про встановлення факту нещасного випадку на виробництві, про визнання незаконними актів про нещасний випадок на виробництві, не пов'язаний з виробництвом та їх скасування, зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
Судові витрати залишити за рахунок Державного бюджету України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2, ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції, з ухваленням нового рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість рішення, ухваленого з порушенням вимог матеріального та процесуального права, на невідповідність висновків суду фактичним обставинам по справі.
Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу, зазначає, що 21.07.2016 року вироком Харківського районного суду Харківської області, ОСОБА_3 був визнаний винним у спричиненні ОСОБА_1 тілесних ушкоджень. Цим же вироком встановлені обставини, за яких позивач отримав черепно-мозкову травму, а саме під час чергування - на робочому місці. Внаслідок отриманої травми настала інвалідність і за висновками МСЕК йому встановлена 2-га група інвалідності.
Позивач вимагав проведення розслідування за даним фактом, однак всупереч чинного законодавства, розслідування за даним фактом не проводилось.
Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
При цьому колегія суддів виходить з наступного.
Судом встановлено, що згідно з наказом № 25-К від 10.02.2004р. позивач був прийнятий на роботу охоронником на ДП «ДГ «Кутузівка» ІСГ Північного Сходу НААН».
Наказом № 192-к від 19.12.2008р. ОСОБА_1 був звільнений з роботи.
27 липня 2008 року о сьомій годині ранку ОСОБА_1, який працював на ДП «ДГ «Кутузівка» ІСГ Північного Сходу НААН» охоронником та був на чергуванні, побив комбайнер ОСОБА_3, внаслідок чого позивач отримав тяжку закриту черепно-мозкову травму, що відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, залишився інвалідом.
Після нещасного випадку донька позивача звернулася до Харківської державної інспекції промислової безпеки та охорони праці в агропромисловому комплексі з вимогою про розслідування нещасного випадку. На що їй було повідомлено про необхідність завершення порушеної кримінальної справи відносно ОСОБА_3
21 липня 2016 року вироком Харківського районного суду Харківської області по справі № 2034/10582/2012, який набрав законної сили 08.08.2016р., ОСОБА_3 був визнаний винним у спричиненні ОСОБА_1 легких тілесних ушкоджень.
Відповідно до мотивувальної частини вироку в ході розгляду справи проводились три судові медичні експертизи, висновки лікарів щодо причин та механізму отриманої черепно- мозкової травми позивачем різняться.
З виписок з історії хвороби позивача вбачається, що він був прооперований внаслідок отримання забою головного мозку тяжкого ступеню, однак не зазначено внаслідок чого ОСОБА_1 отримав забій головного мозку.
Так, листом ГУ Держпраці у Харківськвій області в ід 21.10.2016 р. ОСОБА_1 повідомлено, що йому слід звертатися до ДП «ДГ «Кутузівка» ІСГ Північного Сходу НААН».
На заяву позивача від 11.11.2016р. про необхідність складання акту за формою Н-1 йому надійшла з ДП «ДГ «Кутузівка» ІСГ Північного Сходу НААН» відповідь від 18.11.2016р. № 297 про те, що відсутні підстави складання акту за формою Н-1. Оскільки відповідно до вироку суду від 21.07.2016 р. позивач отримав легкі тілесні ушкодження. Не погоджуючись з такою відповіддю ОСОБА_1 звертався зі скаргами до ГУ Держпраці у Харківській області та Генеральної прокуратури України.
Позивачу надходили листи про відсутність підстав для проведення спеціального розслідування ГУ Держпраці у Харківській області.
Так, наказом № 209 від 15.12.2016р. ДП «ДГ «Кутузівка» ІСГ Північного Сходу НААН» було призначено комісію з розслідування нещасного випадку, яке мало місце 27.07.2008р. на території господарства.
Листами від 16.12.2016р., від 20.12.2016р. та від 21.12.2016р. позивачу було повідомлено про проведення засідання комісії з розслідування нещасного випадку та запропоновано 27.12.2016р. бути присутнім на засідання. Однак, за станом здоров'я позивач не був присутній на засіданні комісії з розслідування нещасного випадку.
В січні 2017 року ОСОБА_1 отримав два акти від ДП «ДГ «Кутузівка» ІСГ Північного Сходу НААН» за формою НПИ та Н-5 від 27.12.2016 р. згідно з якими, комісія надала висновок про те, що нещасний випадок, який стався з позивачем є таким, що не пов'язаний з виробництвом.
У висновку комісії зазначено, що позивач поступив до лікарні в день, коли отримав травму, 27.07.2008р. Відповідно до наказу МОЗ України № 370 від 04.07.2007р. зазначене пошкодження відноситься до важких виробничих травм.
Отже, відповідач відмовив позивачу у складанні акту за формою Н-1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, а склав акт форми Н-5 та форми НПВ про нещасний випадок на підприємстві, не пов'язаний з виробництвом.
Відповідно до п. 16 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві НПАОП 0.00-6.02-04, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004р. № 1112, діючого на час настання нещасного випадку, нещасні випадки, пов'язані із завданням тілесних ушкоджень іншою особою, або вбивство працівника під час виконання чи у зв'язку з виконанням ним трудових (посадових) обов'язків чи дій в інтересах підприємства незалежно від порушення кримінальної справи розслідуються відповідно до цього Порядку. Такі випадки визнаються пов'язаними з виробництвом (крім випадків, що сталися з особистих мотивів).
Згідно ст. 171 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Згідно ст. 22 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен організувати розслідування нещасних випадків відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 13 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ № 1112 від 25.08.2004р. обстеження місця нещасного випадку, одержання пояснень потерпілого, свідків та причетних до нещасного випадку осіб. З'ясування обставин і причин нещасного випадку, визначення чи пов'язаний цей випадок з виробництвом, установлення осіб, які допустили порушення законодавства про охорону праці та складання акту розслідування нещасного випадку віднесено до компетенції утвореної роботодавцем комісії з розслідування нещасного випадку.
Відповідно до п. 14 Порядку визнається пов'язаний з виробництвом нещасні випадки, що стались з працівниками під час виконання трудових обов'язків, а також ті, що стались у період: перебування на робочому місці, починаючи з прибуття працівника на підприємство до його вибуття, який фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку, у тому числі на протязі робочого часу, підготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь виробництва.
Пунктами 37, 38 Порядку передбачено, що посадова особа органу Держнаглядохоронпраці має право у разі відмови роботодавця скласти або затвердити акт форми Н-5, акт форми Н-1 (або форми НПВ) чи незгоди потерпілого або особи, яка представляє його інтереси, із змістом акту форми Н-5, акту форми Н-1 (або форми НПВ), надходження скарги або незгоди з висновками розслідування про обставини та причини нещасного випадку чи приховання нещасного випадку видавати обов'язкові для виконання роботодавцем або робочим органом виконавчої дирекції Фонду - у разі нещасного випадку з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, приписи за формою Н-9 згідно з додатком 8 щодо необхідності проведення розслідування (повторного розслідування) нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акту форми Н-5, акту форми Н-1 (або форми НПВ), визнання чи невизнання нещасного випадку пов'язаним з виробництвом і складення акту форми Н-1 (або форми НПВ). Контроль за своєчасністю і об'єктивністю розслідування нещасних випадків, їх документальним оформленням та обліком, виконанням заходів щодо усунення причин нещасних випадків здійснюють органи державного управління, органи державного нагляду за охороною праці, виконавча дирекція Фонду та її робочі органи відповідно до компетенції. Роботодавець зобов'язаний у п'ятиденний строк після одержання припису видати наказ про виконання запропонованих у приписі заходів, про виконання заходів роботодавець повідомляє письмово орган Держнаглядохоронпраці, який видав припис, що передбачено п. 39 Порядку.
Згідно ст. 107 Порядку посадові особи, які проводили розслідування нещасного випадку несуть відповідальність згідно із законодавством за своєчасне, об'єктивне їх розслідування та обґрунтованість прийнятих рішень.
Згідно з п. 15 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою КМУ від 30.11.2011 р. № 1232, який діяв на час складання оскаржуваних актів, обставинами, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов'язаний з виробництвом, і складається акт за формою Н-1, є:
1) виконання потерпілим трудових (посадових) обов'язків за режимом роботи підприємства, у тому числі у відрядженні;
2) перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці для виконанням потерпілим трудових (посадових) обов'язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття потерпілого на підприємство до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, в тому числі протягом робочого та надурочного часу;
3) підготовка до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення.
Отже позивачем не було доведено факт того, що нещасний випадок з ним стався на роботі, погіршення стану його здоров'я, інвалідність є у причинному зв'язку із отриманими тілесними ушкодженнями саме на робочому місці.
Враховуючи викладене, суд першої інстації дійшов обгрунтованого висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає, що рішення суду законне і обґрунтоване, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, 382, 383, 384 ЦПК України,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Рішення Харківського районного суду Харківської області від 21 листопада 2017 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 05.02.2018 р.
Головуючий - І.П. Коваленко
Судді А.І. Овсяннікова
І.С. Сащенко
