Справа № 466/3769/16-ц
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
« 21» лютого 2018 року Шевченківський районний суд м. Львова
в складі : головуючого – судді Глинської Д.Б.
при секретарі Івасюті А.М.
з участю: позивач ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові
цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу, визнання права власності та стягнення грошової компенсації,
в с т а н о в и в :
у квітні 2016 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_5, в якому просила ухвалити рішення, яким:
- встановити факт проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу між ОСОБА_6 та нею, ОСОБА_1, з 11 січня 2008 року по 07 квітня 2015 року за адресою: АДРЕСА_1;
- стягнути з відповідача грошову компенсацію замість її частки у праві спільної сумісної власності на предмети побуту та домашнього вжитку у розмірі 600 000 гри.;
- визнати за нею право власності на 1/2 частку квартири №34 за адресою: м. Львів, пр. Чорновола, буд. 67В;
- зобов’язати відповідача повернути майно, яке належить їй на праві особистої власності.
В обгрунтування своїх вимог зазначала про те, що вона, ОСОБА_1, з 08 липня 2008 року проживала разом з ОСОБА_6. З часу їх спільного проживання вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет, були пов’язані спільним побутом, взаємними правами та обов’язками, фактично виконували права та обов’язки подружжя, тобто проживали однією сім’єю, як чоловік та жінка.
07 квітня 2015 року помер її чоловік ОСОБА_7, якого вона похоронила за власні кошти. Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина у вигляді 1/2 квартири № 34 за адресою: м. Львів, пр. Чорновола, буд. 67В. Заповіту ОСОБА_7 не залишив.
Після смерті ОСОБА_6 його родичі, а саме мати ОСОБА_5 та сестра змінили замки у квартирі. ОСОБА_8 не має можливості потрапити у приміщення квартири та забрати свої особисті речі та предмети необхідні їй для роботи.
Під час спільного проживання з ОСОБА_6 у 2009 році ними було придбано квартиру №34 в будинку №67В на проспекті Чорновола в м. Львові. Дану квартиру було придбано у новозбудованому будинку. Відповідно жодного ремонту, меблів та інших необхідних для нормального проживання речей у зазначеній квартирі не було.
Ремонт, меблі, побутову техніку, предмети інтер’єру вони придбали разом, фактично за її кошти.
У період спільного проживання з ОСОБА_6 вона постійно працювала, отримувала заробітну плату. Крім того, вона за освітою та фахом дизайнер, відповідно заробляла кошти для облаштування їх спільного житла.
У цей час та до часу смерті ОСОБА_7 працював лікарем дермато¬венерологом у державному медичному закладі та його доходи були мізерними.
Так, під час спільного проживання ними було проведені всі ремонтні роботи по облаштуванню квартири для проживання, а також придбано меблі у кімнати, кухню, коридор, ванну кімнату; предмети інтер’єру, а саме люстри, штори, картини, камін. Крім цього, також було придбано постільну білизну, ковдри, подушки, предмети кухонного вжитку, побутову техніку, а саме: три телевізори, два кондиціонери, кухонну плиту, мікрохвильову піч, інше.
У квартирі, де вони спільно з чоловіком проживали також знаходились її особисті речі, які належали їй ще до початку їх спільного проживання та були подаровані під час спільного проживання.
ОСОБА_8 намагалась мирним шляхом врегулювати конфлікт, який виник у неї з родичами її покійного чоловіка, проте це їй не вдалось.
На сьогоднішній день вона не має можливості користуватись своїми особистими речами та розпоряджатись майном, яке було ними придбано під час спільного проживання.
З цього приводу вона неодноразово зверталась у правоохоронні органи, до голови ОСББ їх будинку, проте спір вирішити мирним шляхом не вдалось у зв’язку з чим вона вимушена звернутись до суду з позовом щодо захисту своїх майнових прав.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали, покликаючись на мотиви викладені в позовній заяві. Просили позов задовольнити. Додатково позивач ОСОБА_1 пояснила, що із ОСОБА_6 познайомилася у 2008 році. ОСОБА_8 стали проживати разом з 2008 року за адресою: м. Львів, пр. Чорновола,67В/34. Проживали з ОСОБА_6 до часу його смерті, а саме до 07 квітня 2015 року. Сергій придбав квартиру самостійно, а вона брала участь у її ремонті.
Представники відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні проти позову заперечили з підстав викладених у письмовому запереченні та просили в задоволенні позову відмовити.
Представник відповідача ОСОБА_4 додатково пояснила, що є рідною сестрою ОСОБА_6 Її брат у 2007 році продав бабусину квартиру, яка залишилася йому у спадок, та за отримані кошти придбав квартиру по пр. Чорновола, 67В/34 у м. Львові. У липні 2007 року її брат познайомився із ОСОБА_1 ОСОБА_6 познайомили із позивачем як із дизайнером. Знає, що з 2010 року брат із ОСОБА_1 разом не проживали. ОСОБА_8, ОСОБА_4, їздила із братом ОСОБА_4 та купляли побутову техніку для його нової квартири. Квартира, всі речі, що знаходилися у ній, були придбані за кошти її брата. Ніяких жіночих речей у квартирі ОСОБА_4 не було. Вважає, що її брат ОСОБА_4 не проживав із позивачем ОСОБА_1 однією сім’єю, як чоловік та дружина.
Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представників відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, свідків: ОСОБА_9, ОСОБА_10 – ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_8, ОСОБА_22, ОСОБА_23, дослідивши матеріали справи, з’ясувавши обставини справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
За приписами ч.2 ст.3 СК сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.
Пунктом 6 рішення Конституційного Суду від 3.06.99 №5-рп/99 установлено, що до членів сім’ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв’язках. Обов’язковою умовою для визнання їх членами сім’ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.
Згідно із чч.1, 2 ст.21 СК шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім’єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них прав та обов’язків подружжя. Відповідно до ч.1 ст.36 цього кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов’язків подружжя.
Відповідно ч.3 ст.12 ЦПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ст.76 ЦПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які, за законом, повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що ОСОБА_7 помер 07 квітня 2015 року.
Спадковим майном по смерті ОСОБА_7 є предмети побуту та домашнього вжитку, а також квартира АДРЕСА_2, яка на день смерті належала на праві власності ОСОБА_7, що підтверджується Витягом про державну реєстрацію прав та свідоцтвом про право власності.
Із копії договору №191 від 22 травня 2007 року вбачається, що ОСОБА_7 (комітент) уповноважив ДП «Інтергал – Буд» (комісіонера) вчинити правочин на створення нерухомого майна, та організувати будівництво об’єкта нерухомості за адресою: вул. Чорновола,67В (2 секція) у м. Львові.
Згідно з Розділу 2 даного Договору об’єктом нерухомості є квартира АДРЕСА_3,67В у м. Львові.
З договору купівлі – продажу від 08 червня 2007 року, який посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_24 вбачається, що ОСОБА_7 продав ОСОБА_25 ОСОБА_20 квартиру №4а в будинку №7 по вул. Донцова у м. Львові.
З договору купівлі – продажу від 08 червня 2007 року, який посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_24 вбачається, що ОСОБА_7 продав ОСОБА_25 ОСОБА_20 квартиру АДРЕСА_4.
З акту, який складений ОСББ «Львівська оселя» 30 жовтня 2015 року, вбачається, що на підставі опитування сусідів, які проживають в 1-му під’їзді будинку №67В по пр. Чорновола у м. Львові, встановлено, що в квартирі №34 вказаного будинку постійно проживав ОСОБА_7; відомості, які б підтвердили проживання в квартирі №34, крім ОСОБА_6, інших осіб відсутні; на підставі інформації, яка міститься в журналі консьєржної служби, яка функціонує в ОСББ «Львівська оселя», а також опитуванням всього складу консьєржів відомості, які б свідчили про проживання з ОСОБА_6 ОСОБА_1 відсутні.
Відповідно до Договору – замовлення на організацію та проведення поховання №0023217 від 08 квітня 2015 року та свідоцтва про поховання №1211 від 08 квітня 2015 року вбачається, що похованням ОСОБА_6 займалась його сестра – ОСОБА_26, оскільки обидва документи видано на її ім’я.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив, що знає позивача ОСОБА_1 з 1979 року. Знає, що у ОСОБА_1 та ОСОБА_6 були стосунки. З ОСОБА_6 він був знайомий з 2008 року. Останні дні свого життя ОСОБА_6 проживав ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_1 Ніколи не був в гостях у квартирі ОСОБА_6 по пр. Чорновола у м. Львові.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_23 пояснила, що ОСОБА_1 знає з дитинства. Позивач проживала з ОСОБА_6 в цивільному шлюбі, вони на всіх святах були разом.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_15 пояснила, що ОСОБА_1 є її донькою. З 2008 року її донька проживала із ОСОБА_6 по день його смерті. Ремонт у квартирі ОСОБА_6 робила її донька. Крім того, вони разом купували меблі, постіль, посуду, скатертини, оскільки в квартирі нічого не було, бо це була новобудова.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_16 пояснив, що у 2008 році ОСОБА_1 робила в квартирі ОСОБА_6 ремонт. Вікторія та Сергій проживали як подружжя у квартирі по пр. Чорновола у м. Львові.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_17 пояснив, що не знає скільки часом ОСОБА_1 проживала разом з ОСОБА_6
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_19 пояснила, що ОСОБА_6 знала 7 років, вони були сусідами та друзями. Позивача ОСОБА_1 вона знає, але часто не бачила. Сергій з ОСОБА_1 не жили як подружжя. ОСОБА_8 за цей період бачила ОСОБА_6 з іншими жінками, він не розповідав, що вони разом із позивачем щось купляли разом. ОСОБА_1 позичала у ОСОБА_6 гроші.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_13 пояснив, що ОСОБА_6 знав з дитинства і до дня його смерті вони дружили. ОСОБА_8 бачилися дуже часто і він приймав участь у всіх його, ОСОБА_6, подіях. ОСОБА_7 був неодружений та підтримував зв’язок з багатьма жінками. Він не жив постійно із ОСОБА_1 ОСОБА_27 залишила у спадок квартиру, яку він продав та купив квартиру по пр. Чорновола у м. Львові. У цій квартирі він робив ремонт за власні кошти, ОСОБА_1 робила дизайн кухні, але все робилося за кошти ОСОБА_27. ОСОБА_7 позичав гроші ОСОБА_1, вона писала розписку, але гроші не повернула. Сергій не потребував матеріальної допомоги, оскільки був матеріально забезпеченою людиною.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснила, що вона є рідною сестрою ОСОБА_6 У 2014 році вона познайомилася із ОСОБА_1 До моменту смерті її брат ні з ким не проживав. Сергій їй говорив, що ремонт робить сам, а позивач була дизайнером. Вікторія позичала у її брата 3 тис. доларів США. Її брат ОСОБА_6 був забезпеченою людиною і не потребував матеріальної допомоги.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 – ОСОБА_11 пояснила, що вона з 2008 року працювала разом із ОСОБА_6 В нього було багато жінок, з ОСОБА_11 він ніколи не проживав, постійних відносин у нього ні з ким не було. ОСОБА_28 займався сам.
З копії розписки від 30 травня 2012 року вбачається, що ОСОБА_1 позичила у ОСОБА_6 3000 дол. США, які зобов’язувалася повернути до 01 листопада 2012 року.
Згідно з ст. 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу (ОСОБА_21 8. Право спільної сумісної власності подружжя).
Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що ст. 74 СК поширюється на правовідносини між чоловіком і жінкою, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, і для визнання майна, придбаного під час фактичних шлюбних відносинах, спільною сумісною власністю необхідні докази: ведення спільного господарства, наявності в сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання іншого майна в інтересах сім’ї.
Визнання майна таким, що належить на праві спільної сумісної власності жінці та чоловікові, які проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, відбувається шляхом встановлення факту проживання однією сім'єю, ведення спільного побуту, виконання взаємних прав та обов'язків.
Згідно із ч. 4 ст. 368 ЦК України майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.
Враховуючи викладене, особам, які проживають однією сім'єю без реєстрації шлюбу, на праві спільної сумісної власності належить майно, набуте ними за час спільного проживання або набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти.
Вирішуючи питання щодо правового режиму такого майна, суди зазвичай встановлюють факти створення (придбання) сторонами майна внаслідок спільної праці, ведення спільного господарства, побуту, виконання взаємних прав та обов’язків, з'ясовують час придбання, джерело набуття (кошти, за які таке майно було набуте), а також мету придбання майна, що дозволяє надати йому правовий статус спільної сумісної власності. Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України № 6-2253цс15 від 08 червня 2016 року.
Таким чином, позивачем не надано належних і допустимих доказів того, що квартира АДРЕСА_5 була куплена за спільні кошти обох сторін в інтересах сім'ї. Крім того, позивач не надала суду докази, що вона придбавала інше майно в інтересах сім'ї.
Підстави набуття права спільної сумісної власності подружжя (тобто перелік юридичних фактів, які є підставами виникнення права спільної власності на майно подружжя) визначені у статті 60 СК України.
За змістом цієї норми належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його за час шлюбу, але і спільністю участі подружжя коштами або працею в набутті майна.
Виходячи з наведеного для правильного застосування статті 60 СК України та визнання майна спільною сумісною власністю суд повинен установити не тільки факт набуття цього майна за час шлюбу, а й той факт, що джерелом його набуття є спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя (зазначений правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 01 липня 2015 року № 6-612цс15).
Показання свідків ОСОБА_8, ОСОБА_23, ОСОБА_15, ОСОБА_16 та спільні фотографії ОСОБА_1 та ОСОБА_6, не можуть свідчити про факт спільного проживання сторін однією сім’єю без державної реєстрації у період з 11 січня 2008 року по 07 квітня 2015 року, та не можуть бути визначальними у вирішенні даного питання.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 не підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст.12,13,76,80,81,141,259,263,264,265ЦПК України, ст.ст. 3,21,60,74 СК України, ст. 368 ЦК України, суд
в и р і ш и в :
в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу, визнання права власності та стягнення грошової компенсації - відмовити.
Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Суддя
ОСОБА_29
