Справа № 654/837/17
Провадження №1-кп/654/18/2018
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2018 року Голопристанський районний суд Херсонської області
в складі: головуючого - судді Сіянка В. М.
за участю:
секретарів: Бакай В. В., Ільєнко Л. Д.
прокурорів: Часник М. М., Коваленка І. П.
захисника Токаленко В. М.
обвинуваченого ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Гола Пристань Херсонської області в залі суду кримінальну справу (кримінальне провадження № 12017230150000315) про обвинувачення:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Садове Голопристанського району Херсонської області, громадянина України, освіта середня, співмешкає, офіційно не працевлаштований, раніше судимого:
• 25.10.1984 Чаплинським районним судом Херсонської області за ст. ст. 140 ч.2, 140 ч.3, 206 ч.2, 42 КК України (1960 року) на строк три роки позбавлення волі, з конфіскацією майна;
• 11.01.1991 Чаплинським районним судом Херсонської області за ст. ст. 19 ч.6 ст. 140 ч.2, 140 ч.3, 141 ч.2, 42 КК України (1960 року) на строк два роки шість місяців позбавлення волі;
• 06.03.1996 Херсонським обласним судом за ст. ст. 81 ч.3, ст. 17 ст. 81 ч.3, 140 ч.2, 42 КК України (1960 року) на строк шість років шість місяців позбавлення волі, з конфіскацією майна;
• 18.12.2002 Голопристанським районним судом Херсонської області за ст. 297 КК України на строк шість місяців арешту;
• 23.12.2004 Голопристанським районним судом Херсонської області за ст.ст. 185 ч.3, 263 ч.1, 70 КК України на строк 4 роки шість місяців позбавлення волі;
• 07.07.2011 Голопристанським районним судом Херсонської області за ст.ст. 185 ч.2, 263 ч.2, 70 КК України на строк 4 роки позбавлення волі
звільнився із місць позбавлення волі 27.01.2015 по відбуттю строку покарання, зареєстрований в АДРЕСА_1 фактично мешкав без реєстрації в АДРЕСА_2
у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 121 ч.1, 263 ч.1, 263-1 ч.1 КК України,
У С Т А Н О В И В :
І . ОСОБА_2 17 лютого 2017 року близько 16.00 години, знаходячись у приміщенні будинку АДРЕСА_2 по місцю свого тимчасового проживання, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, в ході раптово виниклої сварки зі своєю співмешканкою - потерпілою ОСОБА_3, умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, наніс останній один удар кухонним ножем в область грудної клітини зліва, який він тримав у правій руці, чим спричинив потерпілій ОСОБА_3 тяжкі тілесні ушкодження за критерієм небезпеки для життя.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому йому злочині не визнав, показав, що з потерпілою ОСОБА_3 співмешкав приблизно чотири місяці до моменту події інкримінованого йому злочину. Проживали вони з потерпілою в будинку АДРЕСА_2 оскільки доглядали за престарілим власником цього будинку. Так 17.02.2017 він працював по найму і спиртного не вживав. Після того як у другій половині дня прийшов додому, разом з потерпілою вони вживали горілку. Вона намагалася приготувати їжу на електроплитці, але плитка вийшла з ладу. Потерпіла намагалася відремонтувати плитку, але в неї не виходило, він запропонував полагодити плитку, але потерпіла в грубій формі відмовила йому у цьому, він почав нервувати і вийшов на вулицю покурити. Він знав, що йому не можна нервувати, оскільки страждає на епілепсію. Потім потерпіла підійшла до нього та попросила відремонтувати плитку, на що він погодився. Він підійшов до плитки, взяв у руки кухонний ніж з метою зачистити ізоляцію електропроводів плитки, потерпіла стояла біля нього. Далі він не пам'ятає, що сталося, оскільки у нього стався епілептичний приступ. Прийшов до тями, коли його розбудив ОСОБА_4 Потім йому повідомили працівники поліції, що він вдарив потерпілу ножем у груди. Він не мав наміру спричиняти потерпілій тілесні ушкодження, а спричинив їх неумисно, своїми неконтрольованими діями, вчинивши це під час епілептичного припадку. Ніж він дійсно видав працівникам поліції добровільно, діставши його з кишені куртки, в яку він був одягнений. Яким чином він поклав ніж до кишені під час епілептичного приступу він не знає.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, незважаючи на не визнання обвинуваченим своєї вини, суд вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні злочину підтверджується наступними доказами в їх взаємозв'язку:
• показаннями потерпілої ОСОБА_3, яка у судовому засіданні показала, що 17.02.2017 приблизно о 13.30 вона зі своїм співмешканцем ОСОБА_2 повернулися з роботи до будинку АДРЕСА_2 в якому вона з обвинуваченим тимчасово проживали, так як вона доглядала господаря будинку ОСОБА_4, який був інвалідом 1 групи. Після роботи вони з обвинуваченим ОСОБА_2 вживали спиртні напої. Обвинувачений почав ремонтувати електричну плитку для того, щоб вона змогла приготувати поїсти. В нього не виходило полагодити плитку і вона підійшла до нього подивитися. В цей час обвинувачений ножем зачищав ізоляцію на проводах плитки і він вдарив її ножем у груди. Вона вибігла із хати та пішла до сусідки ОСОБА_5, а потім до сільської ради, де їй викликали швидку, на якій доставили до Голопристанської районної лікарні, де їй надали медичну допомогу. В момент спричинення їй ножового поранення вона стояла навпроти обвинуваченого і в нього не було ніякого епілептичного припадку чи приступу, він був в адекватному стані, тільки випивший. Раніше вона не спостерігала в обвинуваченого епілептичних припадків чи приступів.
• показаннями свідка ОСОБА_6, яка в судовому засіданні показала, що працює секретарем Олександрівської сільської ради Голопристанського району. 17.02.2017 потерпіла ОСОБА_3 прийшла до сільської ради та повідомила, що її ножем ударив її співмешканець - обвинувачений ОСОБА_2 та попросила про допомогу. Вона викликала потерпілій швидку допомогу. Потерпіла повідомила їй, що в той вечір обвинувачений лагодив електроплитку, зачищав ножем ізоляцію на проводах, в нього не виходило полагодити плитку, він рознервувався, а потім розвернувся до неї та вдарив її ножем у груди. Візуально на потерпілій було видно слід від ножового поранення та сліди крові. Вона також приймала участь в якості понятої під час огляду місця події - будинку АДРЕСА_2 - обвинувачений спав, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння.
• показаннями свідка ОСОБА_5, яка в судовому засіданні показала, що вона працює завідуючою сільським клубом в с. Олександрівка. Точної дати не пам'ятає, але приблизно о 16.30 в один із днів на початку весни 2017 року до неї прийшла потерпіла ОСОБА_3, яка повідомила, що її ножем вдарив її співмешканець ОСОБА_2 Потерпіла повідомила їй, що в той вечір обвинувачений лагодив електроплитку, під час цього процесу обвинувачений вдарив її ножем у груди. Візуально на потерпілій було видно слід від ножового поранення та сліди крові. Вона також приймала участь в якості понятої під час огляду місця події - будинку АДРЕСА_2 - обвинувачений перебував у стані алкогольного сп'яніння.
• показаннями свідка ОСОБА_4, який у судовому засіданні показав, що обвинувачений разом із потерпілою проживали у АДРЕСА_2 який належить його брату. Оскільки його брат перебуває у Голопристанському будинку престарілих, а тому секретар сільської ради зателефонувала саме йому з приводу інциденту, який стався у будинку брата. Він прийшов до будинку та побачив потерпілу, на якій було видно слід від ножового поранення в грудну клітину та сліди крові. Після того як потерпілу забрали медики він зайшов до будинку та почив обвинуваченого, який спав на ліжку п'яним, оскільки від нього було чути сильний запах спиртного. Він розбудив його та почав розпитувати про те, що сталося, обвинувачений пояснив, що під час ремонту плитки потерпіла його рознервувала і він замахнувся на неї кухонним ножем, але не пам'ятає як саме він її вдарив ножем. Ніж обвинувачений видав працівникам поліції, витягнувши його з карману своїх штанів.
• власноручно написаною заявою ОСОБА_2 від 17.02.2017 про добровільну видачу ножа, яким він спричинив ОСОБА_3 тілесні ушкодження (т. 1 а. с. 190)
• протоколом огляду місця події від 17.02.2017, в ході якого був оглянутий будинок АДРЕСА_2 в якому мешкає обвинувачений та потерпіла, зафіксовано місце вчинення злочину та його сліди, обстановка на момент вчинення злочину, вилучено знаряддя вчинення злочину (кухонний ніж), фрагменти білизни зі слідами бурого кольору, зроблені змиви з рук ОСОБА_2 , з фото таблицями до протоколу (т. 1 а. с. 191-200);
• висновком судово-медичної експертизи № 18-гп від 20.03.2017, відповідно до якого ОСОБА_3 були спричиненні наступні тілесні ушкодження: сліпе проникаюче колото-різане поранення грудної клітини зліва у другому міжребер'ї, що супроводжувалося лівостороннім пневмотораксом (повітря в плевральній пазусі) і емфіземой грудної клітини зліва (наявність повітря у м'яких тканинах), що підтверджується об'єктивними медичними даними. Вказані тілесні ушкодження спричинені колото-ріжучим предметом, типу клинка ножа, 17.02.2017 та відносяться до тяжких за критерієм небезпеки для життя. Виникнення тілесних ушкоджень у ОСОБА_3 при обставинах, зазначених нею у протоколі проведення слідчого експерименту з потерпілою ОСОБА_3 від 10.03.2017 не виключається (т. 1 а. с. 223-224);
• протоколом проведення слідчого експерименту від 24.02.2017 за участю ОСОБА_2, в ході якого останній на місці показав механізм та спосіб спричинення потерпілій ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, вказав на взаємне розташування його та потерпілої в момент спричинення тілесних ушкоджень, з фото таблицями до протоколу (т. 1 а. с. 213-217);
• висновком судово-медичної експертизи № 19-18гп від 20.03.2017, відповідно до якого виникнення тілесних ушкоджень у ОСОБА_3 при обставинах, зазначених підозрюваним ОСОБА_2 у протоколі проведення слідчого експерименту з ним від 24.02.2017 не виключається (т. 1 а. с. 218);
• протоколом проведення слідчого експерименту від 10.03.2017 за участю потерпілої ОСОБА_3, в ході якого остання на місці показала механізм та спосіб спричинення їй тілесних ушкоджень, вказала на взаємне розташування її та ОСОБА_2 в момент спричинення їй тілесних ушкоджень, з фото таблицями до протоколу (т. 1 а. с.219-222);
• висновком судово-імунологічної експертизи № 59 від 17.03.2017, відповідно до якого кров потерпілої ОСОБА_3 за дослідженою системою АВ0 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В з супутнім антигеном Н. На фрагменті тканини підодіяльника, вилученого під час огляду місця події, знайдена кров людини, в якій виявлені антигени А, Н і ізогемаглютинін анти-В. Таким чином, ця кров відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В з супутнім антигеном Н і за дослідженою системою АВ0 могла походити від особи з такою ж групою крові, в тому числі і від потерпілої ОСОБА_3 (т. 1 а. с. 225-226);
• висновком судової цитологічної експертизи № 36/ц від 30.03.2017, відповідно до якого з висновку експерта № 59 від 17.03.2017 відомо, що кров потерпілої ОСОБА_3 за дослідженою системою АВ0 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В з супутнім антигеном ОСОБА_1 При серологічному дослідженні слідів крові на ножі (об. 1,2), вилученому під час огляду місця події, знайдені сліди крові людини, яка може відноситися до групи А з супутнім антигеном Н і, за дослідженою системою АВ0 могла походити від особи з такою ж групою крові, в тому числі і від потерпілої ОСОБА_3 (т. 1 а. с. 231-233);
• висновком судово-психіатричної експертизи № 197 від 23.03.2017, відповідно до якого ОСОБА_2 психічними захворюваннями в розумінні ст. 19 ч.2 КК України не страждав та не страждає. В період часу, який цікавить слідство, у нього не було будь-якого тимчасового хворобливого розладу душевної діяльності, тоді міг давати собі раду в своїх діях та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_2 не потребує (т. 1 а. с. 236-238).
Твердження захисника про недопустимість протоколу проведення слідчого експерименту від 24.02.2017 за участю ОСОБА_2 як доказу по даній справі через те, що зазначена слідча дія була проведена без участі захисника, участь якого була обов'язковою у зв'язку з попередньою кваліфікацією діяння ОСОБА_2 за ст. 15 ч.2 ст. 115 ч.1 КК України є неспроможними та не приймаються судом до уваги при ухваленні вироку, оскільки згідно наданого прокурором витягу з ЄРДР (т. 1 а. с. 184) та реєстру матеріалів досудового розслідування по даному провадженню (т. 1 а. с. 5) кримінальне провадження за № 12017230150000315 було зареєстроване 18.02.2017 за попередньою кваліфікацією діяння ОСОБА_2 за ст. 15 ч.2 ст. 115 ч.1 КК України, але 24.02.2017 діяння ОСОБА_2 перекваліфіковані органом досудового розслідування зі ст. 15 ч.2 ст. 115 ч.1 КК України на ст. 121 ч.1 КК України, що не передбачає обов'язкової участі захисника під час проведення слідчих дій.
При ухваленні вироку суд не враховує висновок судово-імунологічної експертизи № 60 від 29.03.2017 (т. 1 а. с. 228-229) оскільки висновки експерта не мають доказового значення для даної справи.
Під час ухвалення вироку суд бере за основу показання потерпілої ОСОБА_3, яка в судовому засіданні дала послідовні правдиві показання, які підтверджуються дослідженими у судовому засіданні доказами, зазначеними вище.
Показання обвинуваченого про те, що «17.02.2017 він вдарив потерпілу ОСОБА_3 кухонним ножем у грудну клітину, спричинивши потерпілій ОСОБА_3 тяжкі тілесні ушкодження не навмисно, а внаслідок епілептичного припадку (приступу) і про обставини вчиненого нічого згадати не може» суд вважає неправдивими, даними обвинуваченим з метою ухилитися від відповідальності за скоєне, оскільки вони спростовуються зазначеними вище доказами, серед іншого:
• показаннями потерпілої ОСОБА_3, які суд взяв за основу при ухваленні вироку та яка у судовому засіданні категорично заперечила приступ епілепсії у ОСОБА_2 в момент спричинення їй удару ножем, а також заперечила приступи епілепсії у ОСОБА_2 за весь час їх спільного проживання;
• наявністю знаряддя злочину (ножа) в кармані куртки, в яку був одягнений обвинувачений, оскільки, на думку суду, є сумнівною можливість покласти ножа в карман куртки під час епілептичного припадку (приступу);
• обстановкою в приміщенні будинку (кімнати), в якій сталася подія злочину, а саме під час огляду місця події не зафіксовано жодних слідів безладу чи хаотично розкиданих предметів, що зазвичай трапляється при епілептичному припадку, а сам обвинувачений спав (лежав) на дивані, тобто в місці, призначеному для відпочинку людини, який був обраний ним усвідомлено, що, на думку суду, не свідчить про пережитий обвинуваченим епілептичний припадок в той день;
• обвинувачений під час проведення слідчого експерименту 24.02.2017 на місці показав механізм та спосіб спричинення потерпілій ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, вказав на взаємне розташування його та потерпілої в момент спричинення тілесних ушкоджень, на підставі чого судово-медичний експерт зробив висновок про можливість спричинення потерпілій ОСОБА_3 тілесних ушкоджень при таких обставинах (т. 1 а. с. 213-218).
Невизнання обвинуваченим своєї вини в інкримінованому йому злочині суд розцінює як обраний ним спосіб захисту, з метою уникнути відповідальності за скоєне.
Суд вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні злочину за І епізодом знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду справи. Злочинні дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого суд визнав: рецидив злочинів, вчинення злочину особою, яка перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
ІІ . Крім того, згідно обвинувального акту ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що він переслідуючи злочинний намір, спрямований на порушення правового режиму поводження зі зброєю, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання їх наслідків, в кінці січня 2015 року, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи в с. Олександрівка Голопристанського району Херсонської області, умисно придбав за 200 гривень у невстановленої слідством особи мисливську рушницю моделі «Иж 49» 16 калібру, яку переніс до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_3, де шляхом укорочування ствола і прикладу, переробив її в обріз двохствольної мисливської рушниці, яка відповідно до висновку судово-балістичної експертизи № 134-БЗ від 17.03.2017 є гладкоствольною вогнепальною зброєю - обрізом двохствольної мисливської рушниці моделі «Иж 49» № НОМЕР_1, 16 калібру, виготовлений шляхом укорочування стволів до залишкової довжини 297 мм, придатний до проведення пострілів набоями 16-го калібру, який в подальшому незаконно, без передбаченого законом дозволу зберігав за місцем свого проживання за вказаною адресою до моменту вилучення 10.03.2017 працівниками поліції в ході санкціонованого обшуку, на підставі ухвали Голопристанського районного суду від 10.03.2017, у кімнаті будинку на території домоволодіння № 3 по вулиці Миру в с. Олександрівка Голопристанського району Херсонської області.
ІІІ. Крім того, згідно обвинувального акту ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що він переслідуючи злочинний намір, спрямований на порушення правового режиму поводження зі зброєю, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання їх наслідків, в кінці січня 2015 року, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи в с. Чорноморське Голопристанського району Херсонської області, умисно придбав за 200 гривень у невстановленої слідством особи мисливську рушницю моделі «Иж 49» 16 калібру, яку переніс до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_3, де за допомогою ручної пилки по металу укоротив саморобним способом стволи та ложе (здійснив зрізання прикладу) зазначеної рушниці, про що свідчить наявність грубих слідів різання на торцях дульних зрізів та шийки ложе, внаслідок чого вказана мисливська рушниця моделі «Иж 49» 16 калібру втратила цільове призначення як мисливської рушниці, тим самим незаконно переробив вказану мисливську зброю в обріз двохствольної мисливської рушниці «Иж 49», який відповідно до висновку № 134-БЗ від 17.03.2017 є гладкоствольною вогнепальною зброєю. Обріз двохствольної мисливської рушниці «Иж 49», з частиною здвоєнних стволів вилучених в ході обшуку, який проведений на підставі ухвали слідчого судді Голопристанського районного суду Херсонської області від 10.03.2017, за місцем проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3 10.03.2017, відповідно висновку судово-трасологічної експертизи № 147-тр від 29.03.2017 є частина одного цілого - гладкоствольної мисливської рушниці моделі «Иж 49» 16 калібру. Внаслідок вчинення ОСОБА_2 вказаних незаконних дійз переробки зброї, мисливська рушниця моделі «Иж49» набула таких якостей як прихованість в носінні, більша площа ураження на малих дистанціях та оперативність у застосуванні.
Діяння ОСОБА_2 кваліфіковані органом досудового слідства:
• по ІІ епізоду за ст. 263 ч.1 КК України як зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу;
• по ІІІ епізоду за ст. 263-1 ч.1 КК України як незаконна переробка вогнепальної зброї.
Дане обвинувачення по ІІ-ІІІ епізодам не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні та спростовується наступним.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в інкримінованих йому злочинах за ІІ-ІІІ епізодах не визнав, показав, що з потерпілою ОСОБА_3 співмешкав приблизно чотири місяці до 17.02.2017. Проживали вони з потерпілою в будинку АДРЕСА_2 оскільки доглядали за престарілим власником цього будинку. В будинку № 3 по вул. Миру у цьому ж селі, який належить ОСОБА_3 вони не проживали, до нього тільки навідувалися вряди-годи. Будинок не зачинявся на замок, оскільки скоба навісного замку, на який були зачинені вхідні двері витягалася при намаганні відкрити вхідні двері і будь-хто міг проникнути до будинку зі сторонніх осіб, сліди чого вони неодноразово спостерігали у будинку. Ніякої мисливської рушниці ні у кого він не придбавав і не виготовлював із неї обріз. Після того як його затримали за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ст. 15 ч.2 ст. 115 ч.1 КК України невідомий йому співробітник поліції попросив взяти на себе (оговорити себе) злочини за ІІ-ІІІ епізодами, оскільки зі слів працівника поліції покарання за ними все рівно будуть поглинуті покаранням за ст. 115 ч.1 КК України в обмін на допомогу під час слідства, на що він погодився і дав слідчому показання, в яких оговорив себе. Після перекваліфікації його діянь по І епізоду зі ст. 15 ч.2 ст. 115 ч.1 КК України на ст. 121 ч.1 КК України він зрозумів, що його обманули працівники поліції, оскільки по ступеню тяжкості всі інкриміновані йому злочини є тяжкими, тобто рівновеликими і покарання за ними не поглинаються. Насправді він не вчиняв інкримінованих йому злочинів за ІІ-ІІІ епізодах і жодних доказів цьому в справі не має.
Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 показала, що будинок АДРЕСА_3 належить їй, але вона з обвинуваченим в цьому будинку тривалий час (більше ніж півроку) не проживали, а жили в будинку № 37 по вул. Перемоги у цьому ж селі. Під час обшуку 10.03.2017 працівники поліції знайшли обріз мисливської рушниці 16 калібру та відпиляні від цієї рушниці стволи у зальній кімнаті в речах. Вона раніше цих предметів не бачила. В цьому будинку близько півроку до проведення обшуку ніхто не проживав і доступ до будинку мав хто завгодно, оскільки він був у занедбаному стані і був непридатний до проживання. Вона виявляла численні випадки проникнення до будинку сторонніх осіб, які викрадали металевий колісник з плити опалення, але не заявляла про ці факти до правоохоронних органів. За час проживання із обвинуваченим останній жодного разу не вів навіть розмов про зброю та не мав зі зброєю жодних справ і до вилученої зброї, на її думку, не має жодного відношення.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показала, що навесні 2017 року була запрошена в якості понятої під час проведення обшуку будинку АДРЕСА_3. У будинку тривалий час (приблизно з літа 2016 року) ніхто не проживав, були відсутні шибки у вікнах, відсутня плита для опалення, двері на замок не зачинялися (прибій замка витягався руками і саме так і відчинила двері ОСОБА_3 під час проведення обшуку будинку), будинок не був придатний для прожиття у зимовий період, будь-хто із сторонніх осіб міг потрапити до будинку. В залі у речах працівники поліції виявили та вилучили обріз мисливської рушниці та відпиляні від цієї рушниці стволи. ОСОБА_3 була здивована знайденому та пояснила, що виявлених предметів ніколи не бачила раніше.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 дала показання, аналогічні показанням свідка ОСОБА_8
Надані стороною обвинувачення докази вини обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні злочинів за ІІ-ІІІ епізодах, а саме:
• протокол обшуку від 10.03.2017 з фото таблицями (т. 1 а. с. 241-249), в ході якого під час санкціонованого обшуку будинку АДРЕСА_3 працівниками поліції були виявлені та вилучені обріз мисливської рушниці моделі «Иж 49» 16 калібру та фрагменти відпиляних стволів до неї;
• висновок судової експертизи № 134-Бз від 17.03.2017 (т. 2 а. с. 1-4), відповідно до якого наданий на дослідження обріз, вилучений 10.03.2017 в ході обшуку на території домоволодіння АДРЕСА_3 по місцю проживання ОСОБА_2 є гладкоствольною вогнепальною зброєю - обрізом двохствольної мисливської рушниці моделі «Иж 49» № НОМЕР_1, 16 калібру, виготовлений шляхом укорочування стволів до залишкової довжини 297 мм, придатний до проведення пострілів набоями 16-го калібру;
• висновок експерта № 147-ТР від 29.03.2017 (т. 2 а. с. 7-18), відповідно до якого наданий на дослідження обріз мисливської рушниці, вилучений 10.03.2017 під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_2 за адресою: будинок АДРЕСА_3 та надані на дослідження стволи, вилучені 10.03.2017 при обшуку за тією ж адресою, є частинами одного цілого,-
не свідчать про причетність ОСОБА_2 до вчинення злочинів, інкримінованих йому за ІІ-ІІІ епізодами.
Жодних інших доказів причетності (вини) ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому за ІІ-ІІІ епізодах злочинах стороною обвинувачення суду не надано.
Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, тобто стороною обвинувачення вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому злочинів (епізоди ІІ-ІІІ) не доведена, а тому ОСОБА_2 підлягає виправданню за даними епізодами за недоведеністю винуватості у вчиненні інкримінованих йому злочинів, передбачених ст.ст. 263 ч.1, 263-1 ч.1 КК України.
При цьому, у зв'язку з виправданням обвинуваченого, судові витрати в загальній сумі 1980,90 грн. (т. 1 а. с. 250; т. 2 а. с. 6) підлягають віднесенню на рахунок держави.
При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який є тяжким злочином, дану на обвинуваченого характеристику, який задовільно характеризується громадськістю (т. 2 а. с. 34), його вік та стан його здоров'я, обставини, що обтяжують покарання, зміст досудової доповіді (т 1 а. с. 62-63), вчинення злочину після не досить тривалого проміжку часу після звільнення з місць відбування покарання, що свідчить про небажання обвинуваченого ставати на шлях виправлення та продовження ним злочинної діяльності, і вважає, що йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі, оскільки обвинувачений є суспільно небезпечною особою, тому його виправлення вже не можливе без ізоляції від суспільства.
При цьому суд відкидає надану стороною обвинувачення характеристику на ОСОБА_2 (т. 2 а. с. 30), дану начальником СРПП Голопристанського ВП Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області капітаном поліції Невядомським М. А., маючи сумніви в її об'єктивності, оскільки особа, яка надала цю характеристику є співробітником поліції, підконтрольна органам прокуратури та може бути прямо чи опосередковано заінтересована в результатах розгляду даної справи судом.
Керуючись ст.ст. 284, 368, 370 КПК України, суд
У Х В А Л И В:
ОСОБА _2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 121 ч.1 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк шість років, з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі закритого типу.
Запобіжний захід ОСОБА_2 у виді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу не змінювати.
Початок строку відбування покарання рахувати ОСОБА_2 з 18.02.2017 року, тобто з моменту його затримання (т. 1 а. с. 204).
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_2 у строк відбування покарання період його попереднього ув'язнення з 18.02.2017 року по 20.06.2017 року включно із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, а з 21.06.2017 року до дня набрання даним вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Речові докази (т. 1 а. с. 202-203; т. 2 а. с. 5) - ніж, змиви з рук, фрагмент білизни, спортивну кофту, обріз мисливської рушниці та елементи стволів - знищити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 3237,39 грн. судових витрат за проведення судових експертиз (т. 1 а. с. 227, 230, 234; т. 2 а. с. 74).
Судові витрати в загальній сумі 1980,90 грн. (т. 1 а. с. 250; т. 2 а. с. 6) віднести на рахунок держави.
ОСОБА_2 визнати невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України та по суду виправдати за недоведеністю винуватості у вчиненні злочину.
ОСОБА_2 визнати невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 263-1 КК України та по суду виправдати за недоведеністю винуватості у вчиненні злочину.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Херсонської області протягом тридцяти днів з дня його оголошення, а засудженим у той же строк з дня отримання копії вироку, шляхом подачі апеляційної скарги через Голопристанський районний суд.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Копії вироку вручити сторонам під розписку, потерпілій - поштою, рекомендованим листом, з повідомленням про вручення.
Суддя
В. М. Сіянко
