ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: [email protected]
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" квітня 2018 р. м. Київ Справа № 911/3872/17
м . Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16
господарський суд Київської області
Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., секретар судового засідання Цукурова Ю.В., розглянувши позовну заяву і додані до неї документи
за позовом ОСОБА_1,
АДРЕСА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світанок Плюс"
08750, Київська обл., Обухівський р-н, с. Григорівка, вул. Героїв Майдану, 13
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2
АДРЕСА_2
про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників
за участю представників:
позивача - ОСОБА_3 (довіреність №1321 від 20.11.2017),
відповідача - Іванюк Р.В. (ордер серія КС № 239244, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №304);
третьої особи - ОСОБА_5 (довіреність від 16.11.2017);
встановив:
21.12.2017 до господарського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світанок Плюс" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників (вх. № 3928/17) та заява ОСОБА_1 про забезпечення даного позову (вх. № 189/17).
Ухвалою господарського суду Київської області від 22.12.2017 повернуто ОСОБА_1 заяву про забезпечення позову (вх. № 189/17 від 21.12.2017).
Ухвалою господарського суду Київської області від 26.12.2017 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито позовне провадження, підготовче засідання призначене на 25.01.2018.
03.01.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача повторно надійшла заява про забезпечення позову (вх. № 1/18) та заява про неможливість надання оригіналів документів згідно з ухвалою господарського суду Київської області від 26.12.2017 (вх. № 89/18).
Ухвалою господарського суду Київської області від 04.01.2018 відмовлено у забезпеченні позову.
24.01.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 1513/18) та клопотання про витребування доказів (вх. № 1512/18).
25.01.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача (вх. № 1607/18).
Ухвалою господарського суду Київської області від 25.01.2018 залучено ОСОБА_2 (АДРЕСА_3, паспорт серія НОМЕР_6, виданий Обухівським РВ ГУ МВС України в Київській області 31.03.2002, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до участі у справі № 911/3872/17 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача та відкладено підготовче засідання до 20.02.2018.
01.02.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 2204/18).
06.02.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи (вх. № 2477/18).
12.02.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від третьої особи надійшли письмові пояснення (вх. № 2985/18).
12.02.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшли заперечення (вх. № 2883/18).
Ухвалою господарського суду Київської області від 20.02.2018 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання до 15.03.2018.
21.02.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи (вх. № 3614/18).
21.02.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про долучення доказів (вх. № 3618/18) та клопотання про призначення комплексної експертизи (вх. № 4076/18).
14.03.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи (вх. № 5035/18).
15.03.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача надійшла заява (вх. № 5160/18) та додаткові письмові пояснення (вх. № 5161/18).
Ухвалою господарського суду Київської області закрито підготоваче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 05.04.2018.
У судовому засіданні 05.04.2018 оголошено перерву до 06.04.2018, відповідно до частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із значною тривалістю даного судового засідання та для забезпечення сторонам можливості належним чином взяти участь у судових дебатах.
06.04.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшло письмове заключне слово у судових дебатах (вх. № 6827/18).
06.04.2018 у судове засідання з'явились представники обох сторін та третьої особи, представники позивача та третьої особи підтримали позов у повному обсязі, представник відповідача позов повністю заперечив.
Відповідно до статті 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 06.04.2018 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін та третьої особи, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд -
встановив:
ОСОБА _1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок Плюс» (далі - відповідач, товариство) про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, що відбулись 16.01.2016 та оформлені протоколом № 1 від 16.01.2016.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає наступне.
Відповідно до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок Плюс» (код ЄДРПОУ 34911121), у редакції від 14.08.2014 (далі - Статут), учасниками товариства є :
1. ОСОБА_2, що має 33.1% у статутному капіталі;
2. ОСОБА_6, що має 38.7 % у статутному капіталі;
3. ОСОБА_7, що має 12.5 % у статутному капіталі;
4. ОСОБА_1, що має 15.7% у статутному капіталі.
Учасник товариства ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 і до своєї смерті обіймав посаду директора.
16.01.2016 учасниками товариства проведено загальні збори, прийнято рішення, що оформлене протоколом № 1, згідно з яким директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок Плюс» обрано ОСОБА_8.
Позивач стверджує, що рішення загальних зборів учасників товариства від 16.01.2016 прийнято з порушенням вимог чинного законодавства України і Статуту та порушує його права брати участь в управлінні товариством, з огляд у на таке.
При голосуванні не було враховано наявного конфлікту інтересів, оскільки ОСОБА_8 на час прийняття зборами рішення від 16.01.2016 перебував у зареєстрованому шлюбі з учасником товариства ОСОБА_6, яка згідно з відомостями протоколу №1 голосувала за його призначення.
Конфлікт інтересів - це наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішення, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Також, до порядку денного загальних зборів учасників товариства внесено одне питання: «Про призначення на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок Плюс» Устименка Олександра Митрофановича», а прийнято два рішення: 1. Звільнити ОСОБА_7 з посади директора у зв'язку із його смертю ІНФОРМАЦІЯ_1; 2. Призначити ОСОБА_8 на посаду директора товариства з 16.01.2016.
Крім того, протокол № 1 від 16.01.2016 підписаний ОСОБА_2 як секретарем зборів та ОСОБА_6 як головою зборів, але зборами не приймалось рішень про обрання голови та секретаря цих загальних зборів.
Крім того, позивач зазначає, що скликання зборів учасників товариства відбулось з порушенням встановленої законом процедури, а саме: позивача не було належним чином та в установлений строк повідомлено про час, місце та порядок денний спірних загальних зборів 16.01.2016, а прийняте на зборах рішення про призначення директора стосується діяльності товариства, що є в полі інтересів позивача (впливає на його майновий та немайновий інтерес) як учасника товариства, відтак, вбачається порушення прав позивача шляхом позбавлення його можливості ознайомитись з документами, пов'язаними з порядком денним зборів, вносити свої пропозиції щодо порядку денного загальних зборів (частини 2, 3 статті 43, частина 5 статті 61 Закону України «Про господарські товариства»), взяти участь в загальних зборах, на яких вирішувалось питання призначення директора товариства, що є підставою для визнання недійсним рішення зборів.
Як вбачається з відзиву на позовну заяву (вх. № 1513/18) відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, з огляду на таке.
ІНФОРМАЦІЯ_1 о 03:30 год., учасник та директор товариства - ОСОБА_7 раптово помер.
Проте, тільки директор є єдиним підписантом всіх документів товариства.
Відповідно до пункту 9.5.3. Статуту, засновники товариства, що володіють більш як 25% голосів, мають право вимагати скликання позачергових зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства.
Зважаючи на обставину смерті директора та необхідність вжиття термінових заходів щодо нормального функціонування господарського товариства, а саме: подання відповідних звітів до податкових та інших контролюючих органів, виплату заробітної плати працівникам та виконання інших зобов'язань товариства, учасниками товариства: ОСОБА_2 та ОСОБА_6 було прийнято рішення про негайне скликання позачергових загальних зборів учасників товариства на 16.01.2016 о 19:00.
Щодо твердження позивача про те, що зборами не приймалось рішення про обрання голови та секретаря загальних зборів 16.01.2016 відповідачем пояснюється наступне.
02.04.2007 при першому зібранні учасників товариства головою загальних зборів товариства обрано ОСОБА_6 і з тих пір вона постійно виконує повноваження Голови зборів, що підтверджується наданими до матеріалів справи протоколами загальних зборів від 02.03.2007, від 30.09.2007, від 20.10.2008.
Відповідно до пункту 9.2.1 Статуту учасники повідомляються про проведення Зборів Учасників персонально із зазначенням часу і місця проведення загальних зборів та порядку денного.
Відповідачем зазначається, що повідомити персонально ОСОБА_1 не було можливим з причини того, що він був відсутній за відомою учасникам адресою: АДРЕСА_4, а номеру телефону знайти не вдалось.
ОСОБА_8 разом з юристом товариства - Бондаренко О.М., за усним дорученням учасника товариства - ОСОБА_6, 16.01.2016 здійснили виїзд за місцем відомої адреси реєстрації позивача, однак, вдома нікого не було, а сусіди повідомили, що ОСОБА_1 давно не бачили.
Також, відповідачем заперечене твердження позивача, про наявний конфлікт інтересів під час проведення загальних зборів учасників від 16.01.2016, між директором та учасником товариства, з огляду на таке.
Положення Закону України «Про запобігання корупції» не можуть бути застосовані до директора та учасника товариства, у зв'язку з тим, що обмеження, встановлені у зазначеному законі поширюються лише на осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, більше того, директор та учасник товариства не перебуваються у прямому підпорядкуванні один до одного, адже учасник товариства не може приймати одноособове рішення щодо діяльності товариства, таке рішення приймається лише колегіально загальними зборами товариства.
Відносно внесення питань до порядку денного, зазначено, що учасник та директор товариства ОСОБА_7 помер раптово і не міг здійснити своє волевиявлення щодо звільнення з посади директора, відтак, і загальні збори учасників товариства апріорі не могли прийняти іншого рішення як звільнити ОСОБА_7 з посади директора у зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_1. Крім того, призначення нового директора ОСОБА_8 нерозривно пов'язане із звільненням з посади директора ОСОБА_7
Також відповідач зазначає, що позивач за два роки, з 16.01.2016 по 20.12.2017, був цілком згодний з рішенням про призначення нового директора, не висував ніяких звернень чи заперечень, тобто, до моменту звернення до суду, позивача влаштовувала кандидатура директора товариства.
У відповіді на відзив (вх. № 2204/18) позивач не погоджується з викладеними у відзиві доводами відповідача, з огляду на наступне.
Відповідачем у відзиві зазначено, що тільки ОСОБА_7 є єдиним підписантом всіх документів товариства, але цей факт заперечується позивачем, оскільки у штатному розкладі товариства є інші наймані працівники, зокрема, посади «заступник директора» та «головний бухгалтер», які також можуть мати право підпису.
Крім того, під час скликання позачергових зборів порушено право позивача, оскільки учасник товариства ОСОБА_6 як ініціатор скликання позачергових зборів, не дотрималась вимог статті 61 Закону України «Про господарські товариства» та провела позачергове засідання загальних зборів учасників товариства у день виникнення у неї такої ініціативи.
Також, відповідачем не вчинено жодних дій для належного повідомлення позивача про проведення позачергових зборів учасників товариства, що порушує його права.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача подала до суду письмові пояснення (вх. №2985/18 від 12.02.2018) згідно з якими ОСОБА_2 не визнає тих обставин, на які посилається відповідач, а саме: ОСОБА_2 не брала участі у загальних зборах 16.01.2016; не пропонувала ОСОБА_8 на посаду директора; протокол № 1 від 16.01.2016 не підписувала.
Відповідач, спростовуючи доводи позивача, подав до суду заперечення на відповідь на відзив (вх. № 2883/18 від 12.02.2018), виклавши наступні обставини.
Твердження позивача про недоведеність факту смерті ОСОБА_7 на час спірних зборів є необґрунтованими, оскільки згідно з відповіддю № 193 від 07.02.2018 Обухівської центральної районної лікарні на адвокатський запит зазначено, що смерть ОСОБА_7 констатована 16.01.2018 о 02:40.
Позивач стверджував, що не тільки у директора є право підпису, однак, Статутом ТОВ «Світанок Плюс» не передбачено надання головному бухгалтеру права підпису.
Щодо тверджень позивача та третьої особи, що ОСОБА_2 не була ініціатором позачергових загальних зборів, участі у них не приймала та протокол № 1 від 16.01.2016 не підписувала, зазначено наступне.
Відповідачем надано висновок судово-почеркознавчої експертизи № 2434 від 08.02.2018, що проведена експертом-криміналістом Кривошеїною О.П., відповідно до якого експертом зроблено висновок, що підписи від імені ОСОБА_2: в графі «Секретар зборів» двох примірників Протокола № 1 загальних зборів учасників ТОВ «Світанок Плюс» від 16.01.2016 виконані ОСОБА_2
Відносно тверджень позивача, що його належним чином не повідомили про проведення позачергових загальних зборів учасників, відповідач вказує, що згідно з довіреністю від 20.11.2017, яка додана до позовної заяви, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5, відтак, він не повідомив товариство про зміну своєї адреси проживання, тобто, учасники товариства були позбавлені можливості належним чином повідомити позивача про проведення позачергових зборів учасників ТОВ «Світанок Плюс» 16.01.2016.
Оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.
З урахуванням приписів частини 1 статті 2, частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення спору необхідно з'ясувати наявність у позивача суб'єктивного права або законного інтересу у правовідносинах, на захист яких подано позов, а також питання про наявність чи відсутність факту їх порушення, невизнання або оспорювання.
З огляду на нормативно-правове регулювання спірних правовідносин, встановленню у даній справі підлягає: факт повідомлення позивача про проведення загальних зборів та його порядок денний; до порядку денного загальних зборів занесено одне питання, а вирішено два; обставини щодо порушення прав позивача участь в обранні директора; достатність обставин для визнання недійсним рішення загальних зборів; обставини проведення загальних зборів; обставини щодо підписання протоколу загальних зборів від 16.01.2016; обставини щодо конфлікту інтересів між ОСОБА_6 та ОСОБА_8, що призначений директором на підставі протоколу № 1 загальних зборів учасників ТОВ «Світанок Плюс» від 16.01.2016.
Стаття 12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Згідно з статтею 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За змістом статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
13.05.2007 проведено державну реєстрацію юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок Плюс».
Відповідно до пункту 1.1 Статуту товариство засноване на основі Цивільного та Господарського кодексів України, Закону України «Про господарські товариства» та іншого чинного законодавства України для здійснення підприємницької діяльності та отримання прибутку на основі повного господарського розрахунку, самофінансування та самоокупності.
Згідно з пунктом 1.5. Статуту, учасниками товариства є:
1.5.1. Фізична особа: ОСОБА_2, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, паспорт серія НОМЕР_6, виданий Обухівським РВ ГУ МВС України в Київській області 31.03.2002, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.
1.5.2. Фізична особа: ОСОБА_6, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6, паспорт НОМЕР_7, виданий Обухівським РВГУМВС України в Київській області 13.01.1997, ідентифікаційний номер НОМЕР_2.
1.5.3. ОСОБА_7, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_7, паспорт НОМЕР_8, виданий Обухівським РВГУМВС України в Київській області 30.06.2006, ідентифікаційний номер НОМЕР_3.
1.5.4. ОСОБА_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_8, паспорт НОМЕР_9, виданий Дарницьким РВ ГУДМС України в місті Києві 05.03.2013, ідентифікаційний код НОМЕР_4.
Відтак, на момент спірних правовідносин сторін, позивач, з часу вступу до товариства, є носієм корпоративних прав і недотримання вимог закону та установчих документів юридичної особи під час скликання і проведення загальних зборів може бути визнане судом порушенням прав позивача, який є учасником цієї юридичної особи.
Згідно з пунктом 6.3. Статуту розподіл статутного капіталу між учасниками відбувається наступним чином:
6.3.1 ОСОБА_2 - володіє часткою вартістю тринадцять тисяч дев'яносто дві гривні, що відповідає 33.1% Статутного капіталу Товариства.
6.3.2 ОСОБА_6 - володіє часткою вартістю шістдесят тисяч двісті п'ятдесят чотири гривні, що відповідає 38.7 % Статутного капіталу Товариства.
6.3.3 ОСОБА_7 - володіє часткою вартістю п'ять тисяч двісті п'ятдесят гривень, що відповідає 12.5 % Статутного капіталу Товариства.
6.3.4 ОСОБА_1 - володіє часткою вартістю шість тисяч п'ятсот дев'яносто чотири гривні, що відповідає 15.7% Статутного капіталу Товариства.
Участь позивача у товаристві та розмір його частки у статутному капіталі не заперечується відповідачем.
Відповідно до пункту 9.2.1 Статуту учасники повідомляються про проведення Зборів Учасників персонально із зазначенням часу і місця проведення загальних зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за тридцять днів до скликання Зборів Учасників.
Згідно з пунктом 9.4.1. Статуту збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш ніж як 60% голосів.
Відповідно до пункту 9.5.3 Статуту засновники товариства, що володіють у сукупності більш як 25% голосів, мають право вимагати скликання позачергових зборів Учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів Голова зборів Учасників Товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати Збори Учасників.
Учасник Товариства ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 і до своєї смерті обіймав посаду директора товариства.
16.01.2016 учасниками товариства проведено загальні збори, прийнято рішення, що підтверджується Протоколом № 1, згідно з яким директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок Плюс» обрано ОСОБА_8.
Одна з обставин, що підлягає з'ясуванню при розгляді справи, з огляду на твердження позовної заяви - факт наявного конфлікту інтересів, що перешкоджає такому обранню, про що зазначається позивачем, оскільки ОСОБА_8 на час прийняття зборами рішення від 16.01.2016 перебував у зареєстрованому шлюбі з учасником товариства ОСОБА_6, яка згідно з відомостями протоколу голосувала за його призначення, при цьому, судом враховано, що жодна з сторін не надала докази на підтвердження факту цих сімейних стосунків чи їх спростування.
Конфлікт інтересів - це наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішення, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень, вказане поняття відноситься до публічних правовідносин та регулюється, зокрема, антикорупційним законодавством.
Положення Закону України «Про запобігання корупції» не можуть бути застосовані до директора та учасника товариства у зв'язку з тим, що обмеження, встановлені у зазначеному законі поширюються лише на осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
У судових засіданнях представником позивача змінювались ці твердження позовної заяви та вказувалось, що вищезазначені особи відносяться до так званих «афілійованих осіб», при цьому, судом враховано відсутність законодавчого визначення та певних заборон щодо спільної участі таких осіб у приватних правовідносинах.
Зважаючи на вказане, суд не сприймає ці твердження позивача як підставу для задоволення позову.
Інша обставина, що підлягає з'ясуванню при розгляді справи - порушення порядку денного.
Під час проведення спірних позачергових загальних зборів до порядку денного загальних зборів учасників товариства внесено одне питання: «Про призначення на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок Плюс» Устименка Олександра Митрофановича».
З єдиного питання порядку денного прийнято два рішення:
1. Звільнити ОСОБА_7 з посади директора у зв'язку із його смертю ІНФОРМАЦІЯ_1.
2. Призначити ОСОБА_8 на посаду директора товариства з 16.01.2016.
Як встановлено із відповіді № 193 від 07.02.2018 Обухівської центральної районної лікарні на адвокатський запит, смерть ОСОБА_7 констатована ІНФОРМАЦІЯ_1 о 02:40, відтак, за висновками суду, оскільки звільнення працівника у разі смерті не передбачене чинним законодавством, це питання і не могло бути поставлене на голосування учасників товариства шляхом включення до порядку денного, загальні збори могли тільки констатувати факт припинення трудових відносин з директором, оскільки більше немає однієї зі сторін трудового договору, що і відображене у рішенні, а вживання формулювання «звільнити», а не «припинити трудові відносини» не змінює правової природи цього пункту рішення та саме по собі не являється підставою для задоволення позову у справі, оскільки не порушує прав позивача та може стосуватися лише правонаступників ОСОБА_7
Крім того, відповідно до частини 5 статті 61 Закону України "Про господарські товариства" за згодою всіх учасників, присутніх на зборах, з питань, не включених до порядку денного, можуть прийматися рішення.
Відтак, за встановлення обставин належності скликання та проведення загальних зборів учасників товариства, вказана обставина не може бути підставою для визнання рішення зборів недійсним.
Також обставиною, що підлягає з'ясуванню при розгляді справи є належність повідомлення позивача про проведення позачергових загальних зборів учасників товариства 16.01.2016.
16.01.2016 учасниками товариства проведено загальні збори, прийнято рішення, що підтверджується Протоколом № 1, згідно з яким директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок Плюс» обрано ОСОБА_8.
Позивач стверджує, що його не було належним чином та в установлений строк повідомлено про час і місце проведення зборів та ознайомлено з їх порядком денним, а прийняте на зборах рішення про призначення директора стосується діяльності товариства, що є в полі інтересів позивача (впливає на його майновий та немайновий інтерес) як учасника, у зв'язку з чим, вбачається порушення таких прав позивача, як: ознайомлення з документами, пов'язаними з порядком денним зборів, внесення своїх пропозицій до порядку денного загальних зборів учасників товариства (частини 2, 3 статті 43, частина 5 статті 61 Закону України «Про господарські товариства»), брати участь у загальних зборах на яких вирішувалось питання призначення директора товариства, що є підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів.
Відповідно до пункту 9.5.3 Статуту засновники товариства, що володіють у сукупності більш як 25% голосів, мають право вимагати скликання позачергових зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів Голова зборів Учасників Товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати Збори Учасників.
Відповідно до пункту 9.2.1 Статуту учасники повідомляються про проведення Зборів Учасників персонально із зазначенням часу і місця проведення загальних зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за тридцять днів до скликання Зборів Учасників.
Відповідно до частини 5 статті 61 Закону України "Про господарські товариства" про проведення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю учасники повідомляються передбаченим статутом способом із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного.
На заперечення наведеного, відповідач зазначив, що повідомити персонально ОСОБА_1 не було можливим з причини того, що він був відсутній за відомою учасникам адресою: АДРЕСА_4, а номеру телефону знайти не вдалось.
ОСОБА_8 разом з юристом товариства Бондаренко О.М., за усним дорученням учасника товариства ОСОБА_6, 16.01.2016 здійснили виїзд за місцем відомої реєстрації позивача, однак, вдома нікого не було, а сусіди повідомили, що ОСОБА_1 давно не бачили.
Крім того, згідно з довіреністю, що надана позивачем своїм представникам у суді, від 20.11.2017, що додана до позовної заяви, товариство з'ясувало, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_9. Про зміну своєї адреси учасник товариства ОСОБА_1 інших учасників товариства та саме товариство не повідомив.
Тобто, товариство було позбавлено можливості належним чином повідомити позивача про проведення 16.01.2016 позачергових загальних зборів учасників ТОВ «Світанок Плюс».
За змістом положень частини 1 статті 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства мають право: брати участь в управлінні товариством в порядку, визначеному установчими зборами; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди); вийти в установленому порядку з товариства; одержувати інформацію про діяльність товариства; здійснити відчуження часток у статутному капіталі або цінних паперів.
Отже, одним з прав учасника товариства є його участь в управлінні товариством через діяльність у вищому органі товариства - загальних зборах.
Як передбачено частиною 5 статті 61 Закону України "Про господарські товариства", про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.
Частинами 1, 3 статті 61 Закону України "Про господарські товариства" визначено, що загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів.
Відповідно до пунктів 17, 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.
Згідно з пунктом 2.15 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016, якщо судом встановлено, що позивач - учасник (акціонер, член) юридичної особи не повідомив юридичну особу або депозитарну установу про зміну свого місця проживання (місцезнаходження), посилання позивача на неповідомлення його про скликання загальних зборів не може бути підставою для визнання рішень загальних зборів недійсними.
Положеннями Статуту ТОВ «Світанок Плюс» не передбачено чіткого порядку повідомлення учасника товариства про загальні чергові чи позачергові збори, передбачено, що персонально із зазначенням часу і місця проведення загальних зборів та порядку денного, не менш як за тридцять днів до скликання зборів учасників.
Враховуючи все вищенаведене, суд дійшов наступного висновку.
При вирішенні питання про недійсність рішення загальних зборів у зв'язку з порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, які за законом не являються безумовними підставами для визнання рішення недійсним, суд оцінює як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.
До Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок Плюс» внесено відомості, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_8.
Судом взято до уваги пункт 2.15 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 та твердження відповідача про неможливість повідомлення позивача про дату, місце, час та порядок денний позачергових загальних зборів у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 змінив місце проживання та не повідомив про це ТОВ «Світанок Плюс».
Проте, відповідач не повідомив позивача у встановлений законом і Статутом 30-денний строк та порядок, який можна було б визнати у даних обставинах належним, на будь-яку, у тому числі, відому йому адресу позивача, що прямо визнається відповідачем та не підлягає окремому встановленню судом відповідно до частини 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідачем не надано жодного підтвердження, що позивач станом на 16.01.2016 змінив місце проживання, а також те, що представники товариства взагалі здійснювали спробу повідомити позивача, крім того, суду не надано документів, зокрема, проекту порядку денного, які товариство мало б передати позивачу під час такого повідомлення.
Відсутність таких документів з організації проведення загальних зборів також викликали непорозуміння між сторонами стосовно того, хто ж був ініціатором зборів, зокрема, твердження позивача, що ОСОБА_6 не являється головою зборів учасників товариства, відтак, не мала повноважень на їх скликання відповідно до пункту 9.5.2. Статуту, за відсутності будь-яких підготовчих документів, судом враховано матеріали справи у сукупності, а саме те, що кожен з учасників товариства, що брав участь у спірних зборах, володіє більше як 25 % голосів, відтак, кожна з них мала право на скликання позачергових загальних зборів учасників згідно з пунктом 9.5.3. Статуту, отже, ці обставини не мають принципового значення при розгляді справи.
Згідно з частиною 1 статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Відповідно до частини 1 статті 23 Закону України «Про господарські товариства» управління товариством здійснюють його органи, склад і порядок обрання (призначення) яких здійснюється відповідно до виду товариства.
Згідно з частиною 1 статті 58 Закону України «Про господарські товариства» вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників; вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.
З огляду на такі обставини, вбачається порушення корпоративних прав позивача на участь в управлінні господарською організацією.
Крім того, відповідач під час проведення позачергових зборів учасників ТОВ «Світанок Плюс» 16.01.2016 на яких прийнято рішення про обрання директора, порушив пункт 9.2.1 Статуту та частину 5 статті 61 Закону України "Про господарські товариства", оскільки провів позачергові збори з порушенням встановлених законом та статутом строків та не дав можливості позивачу ознайомитись з питаннями, включеними до порядку денного, внести свої пропозиції, чим також порушив право позивача на участь в управлінні товариством через діяльність у вищому органі товариства - загальних зборах.
При цьому, судом враховано, що участь позивача у загальних зборах не обмежується виключно голосуванням, так як голосуванню передує обговорення усіма присутніми учасниками питань порядку денного, внесення обґрунтованих пропозицій та виступи учасників, що, за певних обставин, може істотно вплинути на загальний хід голосування та змінити його результати в порівнянні з тими результатами, які мали місце внаслідок незаконного позбавлення позивача можливості взяти участь у загальних зборах.
Відтак, судом не береться до уваги розмір частки позивача у статутному капіталі товариства щодо її достатності для суттєвої зміни рішення, що оскаржується, у випадку, якщо б позивач брав участь у голосуванні.
Згідно з положеннями частини 5 статті 61 Закону України "Про господарські товариства" про проведення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю учасники повідомляються передбаченим статутом способом із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного, що свідчить про те, що обов'язковою умовою повідомлення про скликання загальних зборів товариства є одночасна наявність у такому повідомленні інформації про час, місце проведення зборів та інформації про питання, що будуть винесені на розгляд зборів (порядок денний), відсутність у повідомленні про проведення загальних зборів будь-якої з названих складових, як і відсутність самого повідомлення, може бути підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів.
Зокрема, вказана позиція викладена у постанові пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» від 25.02.2016 № 4.
Відповідачем стверджувалось, що терміновість обрання нового директора у день смерті попереднього була пов'язана з необхідністю вирішення поточних завдань товариства, таких як складання звітності до державних органів, виплата заробітної плати працівникам, виконання господарських зобов'язань товариства перед третіми особами, а право підпису у товаристві має виключно директор.
Відтак, підставою скликання спірних зборів був передбачений пунктом 9.5.2. Статуту випадок: неплатоспроможність товариства, а також виникнення загрози значного скорочення статутного капіталу.
При цьому, судом враховано, що Статутом товариства передбачена посада заступника директора товариства та відповідно до пункту 9.6.5. Статуту у разі неможливості виконання директором своїх повноважень, його обов'язки виконує заступник директора; особа, на яку тимчасово покладаються обов'язки директора за його відсутності, має всі повноваження директора, передбачені законодавством України, цим Статутом, в тому числі, діє без довіреності від імені товариства та представляє його інтереси в усіх установах, підприємствах та організаціях.
Відповідачем стверджувалось, що на той момент у штатному розписі товариства були відсутні особи, яким можливим було надати право підпису документів від імені товариства, у тому числі, такі документи одноособово не міг підписати головний бухгалтер.
На підтвердження терміновості, до матеріалів справи відповідачем надано платіжні доручення товариства про платежі, що здійснені протягом двох місяців від спірних зборів, при цьому, судом враховано, що частина платежів здійснена після 16.02.2016, відтак, вони могли бути здійснені новообраним директором і при дотриманні належного 30-денного строку скликання зборів, а також наявні платежі за запчастини, насіння, рідкий азот, бензин, дизпаливо, оприскувачі, ремонт тощо, що оплачені за рахунками без доведення суду змісту і строків цих господарських операцій, у зв'язку з чим, суд не може оцінити їх терміновості, крім того, платежі за електроенергію, податок, єдиний соціальний внесок, а також видача готівки.
Судом враховано, що відповідно до пункту 1.1. Статуту ТОВ «Світанок Плюс» товариство засноване на основі Цивільного та Господарського кодексів України, Закону України «Про господарські товариства» та іншого чинного законодавства України для здійснення підприємницької діяльності та отримання прибутку на основі повного господарського розрахунку, самофінансування та самоокупності. А відповідно до статті 42 Закону України «Про господарські товариства» підприємництво - це господарська діяльність, що здійснюється, зокрема, на власний ризик. Відтак, товариство має відповідати, у тому числі, застосуванням до нього санкцій, за обрану ним організацію роботи підприємства, що передбачає залежність здійснення ним термінових зобов'язань перед третіми особами виключно від однієї людини, проте, це не має бути підставою для порушення імперативних вимог закону стосовно корпоративного управління, у частині забезпечення прав учасників на участь в управлінні господарською організацією.
Крім того, за переконанням суду, суми платежів, що визнані терміновими у січні - лютому 2016 року, з урахуванням можливих штрафних санкцій, не співвідносяться з наявним у матеріалах справи балансом (звітом про фінансовий стан) товариства на 1 січня 2016 року в розумінні пункту 9.5.2. Статуту - виникнення загрози значного скорочення статутного капіталу.
Зважаючи на вказане, суд дійшов висновку про недоведеність наявності настільки термінових законних підстав, щоб проводити позачергові загальні збори з єдиного питання про обрання нового директора товариства у день смерті попереднього директора, у тому числі, з огляду на те, що сторонами стверджується про раптовість смерті попереднього директора.
Розглядаючи обставини даної справи у сукупності, судом також взято до уваги, що, у подальшому, загальні збори товариства, навіть обов'язкові - чергові, два рази на рік, жодного разу не проведені, доказів цього суду не надано, крім того, позивач має частку 15.7% у статутному капіталі, відтак, позбавлений права за законом і статутом самостійно скликати загальні збори.
При цьому, позивачем стверджувалось, що з моменту проведення спірних зборів жодного разу не здійснювались виплати частки прибутку товариства позивачу, доказів протилежного відповідачем не надано.
Зважаючи на вказане, суд дійшов висновку, що наявне порушення порядку скликання загальних зборів являється достатньою підставою для визнання рішення недійсним, оскільки вплинуло на прийняття загальними зборами відповідного рішення.
Також, позивач стверджував, що до протоколу № 1 від 16.01.2016 не додано реєстр учасників, які приймали участь у позачергових загальних зборах, проте, суд не бере до уваги зазначене твердження, з огляду на таке.
Дослідивши протокол загальних зборів ТОВ «Світанок Плюс» № 1 від 16.01.2016 встановлено, що він містить усі необхідні відомості щодо складу зареєстрованих на зборах учасників, розміру їх внеску до статутного капіталу із зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей протокол підписано головою та секретарем зборів товариства. Відсутність переліку учасників зборів як окремого документа відповідно до частини 2 статті 60 Закону України «Про господарські товариства» не впливає на результати прийняття рішень загальними зборами учасників товариства та не може бути підставою для визнання таких зборів недійсними.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року у справі № 3-928гс15.
Крім того, обставиною, що підлягає з'ясуванню при розгляді справи є підписання протоколу загальних зборів товариства № 1 від 16.01.2016 секретарем загальних зборів ОСОБА_2 та, відповідно, наявність кворуму на їх проведення.
Позивачем надано до матеріалів справи нотаріально засвідчену заяву учасника товариства, яка зазначена у вказаному протоколі секретарем зборів - ОСОБА_2 про те, що вона не брала участі у спірних позачергових загальних зборах товариства 16.01.2016, протокол №1 не підписувала, у зв'язку з чим, позивачем заявлено про відсутність кворуму під час проведення зборів та подано клопотання про призначення комплексної експертизи спірного протоколу (вх. № 4076/18).
15.03.2018 у підготовчому засіданні розглянуте вказане клопотання.
Представником позивача підтримано вказане клопотання з підстав, що у ньому зазначені.
Третьою особою ОСОБА_2 через канцелярію суду (вх. № 5160/18 від 15.03.2018) подано письмову заяву про відмову від надання експериментальних зразків свого підпису для проведення у справі комплексної експертизи за клопотанням позивача, заявлено про відмову судом позивачу у задоволенні вказаного клопотання, а також про неможливість подання нею оригіналів документів, що містять вільні та умовно-вільні зразки її підпису для проведення вказаної експертизи.
ОСОБА_2, що з'явилась у судове засідання, підтвердила свої заперечення щодо клопотання позивача про проведення комплексної експертизи.
Відповідачем до розгляду вказаного питання подано до матеріалів справи висновок експерта від 08.02.2018 № 2434, складений на його замовлення та копію висновків експертів від 27.02.2018 № 8-4/392, від 13.03.2018 № 8-4/409, що отримані ним від слідчих органів з матеріалів кримінального провадження (залучені до матеріалів справи) почеркознавчих - з питань достовірності підпису ОСОБА_2 на спірному у справі протоколі загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок Плюс» від 16.01.2016 та технічної - щодо послідовності виконання підпису та друкованого тексту.
Відповідно до частини 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
У клопотанні позивачем запропоновано поставити перед експертом (експертами) наступні питання:
Чи виконано підпис у наданих для дослідження Протоколах № 1 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок Плюс» (ЄДРПОУ 34911121) від 16.01.2016 року в графі «секретар зборів» ОСОБА_2 або іншою особою з навмисним наслідуванням (імітацією) підпису ОСОБА_2 чи без?
Чи виконано підпис у наданих для дослідження Протоколах № 1 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок Плюс» (ЄДРПОУ 34911121) від 16.01.2016 року в графі «секретар зборів» ОСОБА_2 за допомогою технічних засобів (копіювального паперу, шляхом перетискування з наступним обведенням, за допомогою кольорового друку на розмножувальному апараті, у спосіб друку тексту на папір, де вже стояв підпис особи)?
Чи не виконаний підпис у наданих для дослідження Протоколах № 1 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок Плюс» (ЄДРПОУ 34911121) від 16.01.2016 року в графі «секретар зборів» особою під час незвичайного стану особи, яка його здійснювала (у стані втоми, збудження, знервованості)?
Яка відносна давність підпису у наданих для дослідження Протоколах №1 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок Плюс» (ЄДРПОУ 34911121) від 16.01.2016 року в графі «секретар зборів»?
З огляду на вказане, судом враховано, що відповідно до частини 4 статті 99 Господарського процесуального кодексу України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначається судом, а згідно з частиною 5 цієї ж статті, учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких на їхню думку, потребує висновку експерта та, у разу відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
При цьому, суд керувався статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої висновки експертів є одним з видів доказів, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Одна з підстав позову, що викладені позивачем у заявах по суті справи, на підтвердження якої позивач заявляв експертизу - факт того, що ОСОБА_2 спірний у справі протокол загальних зборів товариства від 16.01.2016 не підписувала.
Судом враховано, що відповідно до частини 1 статті 102 Господарського процесуального кодексу України, якщо експертиза призначена судом, матеріали, необхідні для її проведення, надає суд.
Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень» (у редакції, чинній на час розгляду справи) при проведенні почеркознавчих досліджень підписів надаються оригінали документів та для проведення таких досліджень суд, у разі призначення експертизи судом, повинен надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки підпису особи, яка підлягає ідентифікації.
ОСОБА_2 відмовилась від надання суду експериментальних зразків свого підпису, документів що містять вільні та умовно-вільні зразки її підпису ані нею, ані іншими учасниками справи не надано.
Відповідно до абзацу 3 пункту 1.10. Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5, якщо з певних причин виконати будь-які вимоги, що стосуються відбирання та надання зразків, не було можливості, про це слід указати в документі про призначення експертизи.
Судом врахована відсутність у суду об'єкта дослідження, що не наданий за запитом суду відповідачем, зразків для порівняльного дослідження та наявні у справі висновки експертів.
Відповідно до статті 107 Господарського процесуального кодексу України, якщо висновок експерта є неповним або неясним, за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити додаткову експертизу, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам); за наявності сумнівів у правильності висновку експерта (необґрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи тощо) за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити повторну експертизу, доручивши її проведення іншим експертам.
Згідно з статтею 73, частинами 4,5 статті 99 Господарського процесуального кодексу України судом враховано, що відповідно до обставин, що визначені позивачем як підстави позову та твердження третьої особи - ОСОБА_2 про те, що нею ні за яких умов не підписувався спірний протокол, має значення для справи факт підписання ОСОБА_2 спірного протоколу, відтак, питання, що мають бути з'ясовані: чи виконано ОСОБА_2 власноручний підпис на протоколі загальних зборів учасників товариства - відповідача від 16.01.2016.
З урахуванням викладеного у сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для проведення у справі комплексної (повторної, у частині почеркознавчої) експертизи згідно з частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України та, відповідно, відмову у задоволенні клопотання позивача про призначення комплексної експертизи.
Згідно з частинами 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати; ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи; ухвали, постановлені судом, не виходячи до нарадчої кімнати, заносяться до протоколу судового засідання.
Відповідно до частини 3 статті 169 Господарського процесуального кодексу України заяви учасників справи розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом, у випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Згідно з параграфом 6 Глави 5 Розділу І Господарського процесуального кодексу України «Висновок експерта» не встановлено, що у разі відмови у призначенні експертизи має бути постановлена ухвала, вимоги визначені про постановлення ухвали у випадку призначення експертизи судом.
Частиною 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України встановлено перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду, пунктом 11 якої визначено ухвалу про призначення експертизи, ухвалу про відмову у призначенні експертизи вказаним переліком не передбачено, з огляду на те, що у зазначеному переліку прямо передбачені випадки, коли оскарженню підлягає як ухвала про задоволення заяви, клопотання, скарги, так і про відмову в їх задоволенні, наприклад, у пунктах 2, 4, 18, 20, 22, 23, судом враховано, що ухвала суду про відмову у задоволенні заяви сторони про призначення експертизи не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, має бути постановлена судом без виходу до нарадчої кімнати, не оформлюється окремим документом, заноситься до протоколу судового засідання, заперечення на неї може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
З огляду на вказане, до протоколу судового засідання 15.03.2018, в якому відбувся розгляд клопотання позивача про призначення комплексної судової експертизи, занесене: «Постановлено ухвалу про відмову у задоволенні клопотання позивача про призначення комплексної експертизи відповідно до частин 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України (ухвала, що не оформлюється окремим документом, що постановлена судом не виходячи до нарадчої кімнати, з занесенням до протоколу судового засідання)», а в ухвалі суду, якою завершилось судове засідання 15.03.2018, судом викладено стислий зміст питання, що розглядалось, висновки суду, відомості про постановлення ухвали та порядок її апеляційного оскарження.
Згодом, вже на стадії розгляду справи по суті, позивач навів аргумент про те, що експертиза мала бути проведена також для встановлення приблизного часу підписання для встановлення того, що загальні збори взагалі не проводились, а протокол підписаний ОСОБА_2 пізніше. У зв'язку з цим, позивач заперечував взяття судом до уваги оригіналу протоколу, що надавався відповідачем для огляду у судовому засіданні з розгляду справи по суті, підписання якого ОСОБА_2 особисто, встановлено за наявними у справі висновками експертів, оскільки він візуально не співпадав з копією, що надав до матеріалів справи позивач, у зв'язку з чим, позивач у ході розгляду справи вимагав вилучення судом всіх оригіналів спірного протоколу, у тому числі, у державного реєстратора, що був наданий йому для внесення змін до відомостей про юридичну особу у реєстрі, та проведення експертизи щодо кожного з них. Однак, вказані пояснення надані суду вже при розгляді справи по суті та не були включені позивачем до заяв по суті справи, відтак, не досліджувались при розгляді клопотання про проведення експертизи щодо часу нанесення підпису, відповідно до частини 1 статті 73, пункту 1 частини 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України.
Проте, період, в який став наявним примірник спірного протоколу вбачається з матеріалів справи - згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 22.01.2018 № 1003502865 та долучених до матеріалів справи копій документів, що надавались відповідачем державному реєстратору для проведення реєстраційної дії - внесення змін щодо відомостей про керівника юридичної особи, оригінал спірного протоколу було надано державному реєстратору вже на другий день після спірних загальних зборів учасників товариства - 18.01.2016 і судом визнано достатнім встановлення дійсності підпису ОСОБА_2 на будь-якому з оригіналів протоколу, що, за висновками суду, достатнє у межах розгляду господарської справи.
Одночасно, судом враховано, що така підстава даного позову про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства - відповідача як відсутність протоколу загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю не наводилась позивачем ані у позові, ані в інших заявах по суті чи поясненнях та заявлена у виступі представника у судовому засіданні на стадії розгляду справи по суті, відтак, не береться до уваги судом у даній справі.
Отже, з питання наявності кворуму під час проведення загальних зборів 16.10.2016 судом враховане таке.
Відповідно до наданого до матеріалів справи висновку експерта від 08.02.2018 № 2434, складеного експертом-криміналістом Кривошеїною О.П, на замовлення відповідача, встановлено, що експерту поставлені наступні запитання: чи виконано підпис в протоколі № 1 загальних зборів учасників ТОВ «Світанок Плюс» від 16.01.2016 у графі «ОСОБА_2»; в Статуті ТОВ «Світанок Плюс» від 14.08.2014, в графі «ОСОБА_2», в довіреності від 10.01.2018 посвідченій приватним нотаріусом Мельник М.В., зареєстрованій в реєстрі за № 15, в графі «ОСОБА_2»; в довіреності від 16.11.2017, посвідченій приватним нотаріусом Марченком А.В., зареєстрованій в реєстрі за № 1298, в графі «ОСОБА_2» в заяві від 20.12.2017, посвідченій приватним нотаріусом Мельник М.В., бланк НМХ 154890, в графі «ОСОБА_2»; в договорі купівлі продажу магазину від 11.08.2015, посвідченому приватним нотаріусом Саенко Е.В., зареєстрованому в реєстрі за № 2503, в графі «ОСОБА_2» однією і тією ж особою». Результатом проведеного експертного дослідження встановлено, що підписи від імені ОСОБА_2 у вищезазначених документах виконані однією особою.
Позивач заперечував проти оцінки цього висновку експерта як доказу, оскільки у зазначеному експертному дослідженні зазначено про дослідження протоколу № 1 загальних зборів учасників від 16.01.2018.
З цього приводу відповідач зазначив про допущення технічної помилки, на підтвердження чого надав лист Київської незалежної судово-експертної установи (вх. № 6142 від 28.02.2018) про виправлення технічних помилок у висновку почеркознавчої експертизи № 2434 від 08.02.2018, в якому зазначено, що в назві досліджуваного документа «Протокола № 1 загальних зборів учасників ТОВ «Світанок Плюс» від 16.01.2016 помилково зазначено « 16.01.2018»; прізвище приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Саєнко Е.В., помилково вказано як Саенко Е.В.».
З огляду на те, що вказаний лист підписано експертом, який провів експертизу та складав висновок експерта - Кривошеїною О.П., судом враховані відомості про виправлення технічної помилки у висновку експерта у зазначенні року складання протоколу, що досліджувався та береться до уваги, що за наданим до матеріалів справи висновком експерта від 08.02.2018 № 2434 визначено, що спірний у справі протокол загальних зборів товариства від 16.01.2016 підписано особисто ОСОБА_2.
Крім того, суд дослідив висновок експерта Київського науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру № 8-4/392 від 27.02.2018, виконаний в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного державного реєстру розслідувань від 06.02.2018 за № 12018100100001343, на вирішення експертизи поставлене питання: «Чи підпис в графі «секретар зборів», що міститься в протоколі № 1 загальних зборів учасників ТОВ «Світанок Плюс» від 16.01.2016, виконаний ОСОБА_2 чи іншою особою?».
Судовим експертом Харьківською Н.О. за результатами проведення експертного дослідження, зроблено висновок, що підпис в графі «секретар зборів», що міститься в протоколі № 1 загальних зборів учасників ТОВ «Світанок Плюс» від 16.01.2016, виконаний ОСОБА_2.
Також, в рамках цього кримінального провадження в Київському науково-дослідницькому експертно-криміналістичному центрі проведено технічну експертизу за № 8-4/409 від 13.03.2018, на вирішення якої поставлено питання: «У якій послідовності виконувались підпис в графі «секретар зборів», що міститься в протоколі № 1 загальних зборів учасників ТОВ «Світанок Плюс» від 16.01.2016 ?».
Судовим експертом Харьківською Н.О. за результатами проведення експертного дослідження, зроблено висновок, в протоколі № 1 загальних зборів учасників ТОВ «Світанок Плюс» від 16.01.2016 на 1 арк. в графі «Секретар зборів» на лицьовій стороні документу, був нанесений друкований текст після чого виконувався підпис від імені ОСОБА_2
Враховуючи вищенаведені фактичні обставини, дослідивши наявні в матеріалах справи висновки експертів, вислухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку, що твердження позивача і третьої особи про відсутність кворуму під час проведення загальних зборів учасників ТОВ «Світанок Плюс» від 16.01.2016 є необґрунтованими та недоведеними, як не доведене і те, що ОСОБА_2 не підписувала спірний протокол.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування; питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За статтею 80 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач під час скликання та проведення позачергових загальних зборів учасників ТОВ «Світанок Плюс» 16.01.2016, на яких прийнято рішення про обрання директора, порушив пункт 9.2.1 Статуту та частину 5 статті 61 Закону України "Про господарські товариства", чим порушив право позивача на участь в управлінні товариством через діяльність у вищому органі товариства - загальних зборах.
За таких висновків суду, позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світанок Плюс" про визнання недійсним спірного рішення загальних зборів учасників товариства підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 238 Господарського процесуального кодексу України в описовій частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Одночасно, суд відзначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010 Судом зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обгрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
Відповідно до частини 2 статті 3 Господарського процесуального кодексу України, якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.
Інші докази та доводи сторін, що надані суду, не спростовують вищевикладених висновків суду та не являються підставами для задоволення чи відмови у задоволенні позову у даній справі.
У ході розгляду справи сторонами надавались попередні (орієнтовні) розрахунки суми судових витрат та остаточно заявлені такі: позивач - 1600,00 грн. судового збору, що сплачений ним за подання позовної заяви, відповідач: 70500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 8000,00 грн. вартості експертизи, що проведена на замовлення відповідача для з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Відповідно до пункту 2 частини 1, пункту 1 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, що сплачений позивачем у розмірі 1600,00 грн. та судові витрати відповідача покладаються на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 73-86, 129, 209, 210, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд-
вирішив:
1. Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світанок Плюс" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників задовольнити повністю.
2. Визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок Плюс» (08750, Київська обл., Обухівський р-н, с. Григорівка, вул. Героїв Майдану, 13, код ЄДРПОУ 34911121) від 16.01.2016, що оформлене Протоколом № 1 від 16.01.2016.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Світанок Плюс" (08750, Київська обл., Обухівський р-н, с. Григорівка, вул. Героїв Майдану, 13, код ЄДРПОУ 34911121) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_8, РНОКПП НОМЕР_4) 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень) судового збору.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення складено 23.04.2018.
Суддя С.О. Саванчук
