Справа № 183/1566/18
№ 1-кп/183/719/18
В И Р О К
іменем України
15 травня 2018 року м. Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Новомосковську взалі Новомосковськогоміськрайонного судукримінальне провадження,внесене доЄРДР 17.11.2017року за№ 42017040010000409 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Розкопанці Богуславського району Київської області, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, військовослужбовця за контрактом на посаді заступника командира 2 роти 1 батальйону, у військовому званні капітан, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 413 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
ВСТАНОВИВ:
23 липня 2013 року наказом № 143 (по стройовій частині) командира військової частини НОМЕР_1 лейтенанта ОСОБА_5 зараховано до списків особового складу частини та призначено на посаду командира 2 парашутно-десантного взводу 2 парашутно-десантної роти 1 парашутно-десантного батальйону військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_1 .
19 серпня 2015 року наказом № 3 (по особовому складу) Командувача Високомобільними десантними військами Збройних Сил України старшого лейтенанта ОСОБА_5 призначено на посаду командира 2 парашутно-десантної роти 1 парашутно-десантного батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій, та згідно з текстом ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно Закону України «Про затвердження Указу Президента України про часткову мобілізацію», в Україні діє особливий період.
Відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі Статуту) капітан ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем, зобов`язаний суворо дотримуватись у своїй службовій діяльності вимог законів України, Статутів Збройних Сил України, бути взірцем виконання службового обов`язку та сумлінно і чесно виконувати обов`язки.
Крім того, згідно ст.ст. 111, 112 Статуту капітан ОСОБА_5 в мирний і воєнний час відповідає за бойову готовність роти (корабля), за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу роти (корабля), за підтримання внутрішнього порядку і додержання заходів пожежної безпеки в роті (на кораблі), за стан і збереження озброєння, боєприпасів, техніки та іншого майна роти (корабля), за успішне виконання ротою (кораблем) бойових завдань, за ведення ротного(корабельного) господарства. Командир роти (корабля 4 рангу) підпорядковується командирові батальйону (дивізіону кораблів) і є прямим начальником усього особового складу роти (корабля). Командир роти (корабля 4 рангу) зобов`язаний: підтримувати особовий склад роти (корабля), озброєння, бойову та іншу техніку в постійній бойовій готовності; організовувати в роті (на кораблі) бойову підготовку, складати розклад занять на тиждень, проводити заняття з офіцерами, прапорщиками (мічманами) і сержантами (старшинами), а також з підрозділами роти (корабля); знати тактику дій роти в різних видах бою, управляти вогнем і підрозділами роти під час навчань і в бою; досконало знати і вміло володіти всіма видами зброї і техніки роти, правильно їх зберігати, використовувати та особисто перевіряти їх наявність, утримання та бойову готовність; перевіряти знання і практичні навички рядових, сержантів (старшин), прапорщиків (мічманів) та офіцерів роти (корабля); знати військове звання, прізвище, строк служби, посаду чи спеціальність, родинний стан, ділові якості та морально-психологічний стан кожного військовослужбовця роти (корабля), постійно проводити з ними індивідуальну виховну роботу; виховувати особовий склад роти (корабля) в дусі поваги до військової служби, набутого фаху, бережливого ставлення до озброєння бойової техніки та майна роти (корабля); піклуватися про підлеглих, знати їх потреби, порушувати перед старшими начальниками питання про задоволення їх прохань; організовувати розміщення особового складу в місцях постійної дислокації та в польових умовах, підтримувати внутрішній порядок і дисципліну в роті (на кораблі); підтримувати в належному стані та вдосконалювати навчальну матеріально-технічну базу роти; вести встановлений облік занять з бойової підготовки та облік особового складу роти (корабля), знати чисельність (наявність і відсутність) особового складу за списком, а також наявність і стан озброєння, боєприпасів, техніки, пального та інших матеріальних засобів; організовувати своєчасне одержання, правильну експлуатацію, збереження, технічне обслуговування і ремонт озброєння, техніки, казарменого інвентарю, речового, технічного та іншого майна роти (корабля), перевіряти не менше ніж один раз на місяць їх наявність, стан та облік (командирові корабля - не менше ніж один раз на місяць робити огляд корабля, його озброєння, боєприпасів, технічних засобів і здійснювати щоденний обхід корабля). Результати огляду озброєння, боєприпасів та техніки записувати до книги огляду (перевірки) озброєння, техніки та боєприпасів; перевіряти підготовку та стан озброєння і техніки роти (корабля) перед кожним виходом на навчання чи заняття, а також їх наявність після повернення із занять та навчань, вживати заходів до запобігання катастрофам, аваріям і поломкам, втратам зброї та боєприпасів (командирові корабля, крім того, забезпечувати живучість корабля та безпеку його плавання).
Відповідно до п. 10 Розділу «Про збереження стрілецького озброєння, артилерійських оптичних і електронно-оптичних приладів у підрозділах» при казарменому розташуванні в кожному підрозділі (батареї, роті) прилади зберігаються в окремих шафах, обладнаними полками. На внутрішній стороні дверцят шафи міститься опис приладів, що зберігаються, із вказівкою номера і прізвища особи, за якою закріплений прилад. Шафа замикається на замок, ключ від якого зберігається в чергового по підрозділу.
Згідно п. 2 Наказу Міністра оборони України від 29 червня 2005 року № 359 « Про затвердження Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України», зброя, боєприпаси та інше військове майно видається під особистий підпис в книзі обліку наявності та руху військового майна в підрозділі та в книзі обліку військового майна, виданого в тимчасове користування.
Також вимоги ст.ст. 13, 14, 15 «Положення про затвердження Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах України» затвердженого ПостановоюКабінету МіністрівУкраїни від4серпня 2000року №1225(даліПоложення)чітко визначаютьпорядок зберіганнявійськового майна,та зобов`язуютьзберігати військовемайно здотриманням вимог,передбачених документацієюзаводів-виробників.Умови зберіганняцього майнаповинні забезпечуватизбереження йогоналежного якісного(технічного)стану,виключати можливістьвтрати тавідповідати вимогамвибухопожежобезпеки. Експлуатаціявійськового майнаповинна здійснюватисявідповідно довимог документаціїзаводів-виробників. Порядок зберігання, використання і технічного обслуговування військового майна визначається статутами Збройних Сил, цим Положенням, нормативно-правовими актами і нормативними документами Міноборони та документацією заводів-виробників.
6 червня 2017 року капітан ОСОБА_5 отримав для службового користування предмети технічного постачання - монокуляри нічного бачення за №№ НОМЕР_2 та НОМЕР_3 .
Однак, впродовж червня 2017 року військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 капітан ОСОБА_5 , перебуваючи на території військової частини НОМЕР_1 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, однак легковажно розраховуючи на їх відвернення, у порушення нормативних документів, зберігання монокулярів нічного бачення AN/PVS - 14 за №№ 74348346 та 74348140 не забезпечив та всупереч вищевказаних вимог чинного законодавства ввірені для службового користування предмети технічного забезпечення - монокуляри нічного бачення AN/PVS - 14 за №№ 74348346 та 74348140 для зберігання у спеціально обладнане місце (шафу), яке перебуває під охороною у чергового по підрозділу, не здавав, а переносив їх з собою, періодично залишаючи їх без нагляду в спальному приміщенні 2 роти військової частини НОМЕР_1 , не контролюючи їх наявність, тим самим залишаючи ввірені предмети технічного постачання без нагляду та охорони.
12 червня 2017 року, прибувши в черговий раз до спального приміщення 2 роти військової частини НОМЕР_1 , капітан ОСОБА_5 виявив відсутність ввірених йому предметів технічного постачання монокулярів нічного бачення AN/PVS - 14 за №№ 74348346 та 74348140, загальною вартістю 158085 грн. 52 коп.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 413 КК України, визнав повністю та підтвердив обставини, які лягли в основу обвинувачення, в скоєному щиро розкаявся. Доповнив, що матеріальну шкоду, спричинену ним кримінальним правопорушенням, відшкодував у повному обсязі.
В судовому засіданні були досліджені докази вини обвинуваченого ОСОБА_5 , а саме:
- витяг з кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 17.11.2017 року за № 42017040010000409, згідно якого 09.11.2017 року посадовими особами військової частини НОМЕР_1 було виявлено нестачу восьми монокулярів нічного бачення, закріплених за підрозділами військової частини
(а.п. 34);
- копія витягу з наказу № 143 від 23.07.2013 року командира військової частини НОМЕР_1 , згідно якого лейтенанта ОСОБА_5 зараховано до списків особового складу частини
(а.п. 83);
- інструкція про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у ЗСУ, затверджена Наказом МОУ 29.06.2005 року, якою визначено порядок організації обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів
(а.п. 63-65);
- документи щодо визначення порядку обліку та зберігання військового майна
(а.п. 52-62, 66-82);
- копія наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 2473 від 21.11.2017 року про результати службового розслідування за фактом втрати приладів нічного бачення військовослужбовцями, згідно якого військове майно, нестача якого була виявлена, було видано в тимчасове користування, зокрема, ОСОБА_5
(а.п. 35-42);
- копія акта проведення службового розслідування, затвердженого командиром військової частини НОМЕР_1 , під час проведення якого встановлено факт нестачі монокулярів нічного бачення AN/PVS-14 у 2 парашутно-десантній роті, яка стала внаслідок неналежного відношення до виконання службових обов`язків, зокрема, капітаном ОСОБА_5 , який втратив військове майно, передане йому для зберігання та використання
(а.п. 43-51).
Дослідивши наведені докази, суд вважає, що вони є належними та допустимими, оскільки вони, кожний окремо, а також в сукупності прямо підтверджують існування обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також вони є достовірними, оскільки отримані в порядку, встановленому КПК України.
Аналізуючи досліджені під час судового розгляду докази, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_5 встановленою та доведеною, а його дії підлягають кваліфікації за ч. 2 ст. 413 КК України, як втрата ввірених для службового користування предметів технічного постачання внаслідок порушення правил їхнього зберігання, вчиненої в умовах особливого періоду крім воєнного стану.
Вирішуючи питання про призначення виду та розміру покарання ОСОБА_5 відповідно до ст.ст. 50-52 КК України, суд обставин, які обтяжують покарання, визначених ст. 67 КК України, не встановив. Обставинами, які пом`якшують покарання, визначених ст. 66 КК України, суд вважає щире каяття та відшкодування обвинуваченим завданої кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди у повному обсязі.
Також суд враховує те, що ОСОБА_5 раніше не судимий; має постійне місце мешкання, працевлаштований та має бажання продовжити нести службу в Збройних Силах України, має позитивну службову характеристику, згідно якої протягом 2014 2016 років приймав участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, приймав участь в операціях по знищенню бойовиків в районах м. Амвросіївка та інших населених пунктах. Крім того, судом враховано й те, що ОСОБА_5 має осколково-вогнепальне поранення лівої руки та лівої ноги; нагороджений нагрудним знаком «Знак пошани»; набутий бойовий досвід застосовує під час виховання підлеглих.
Крім того, в рамках даного кримінального провадження військовим прокурором в інтересах держави подано позовну заяву до ОСОБА_5 про стягнення з останнього на користь держави, уповноваженим органом якої є Міністерство оборони України в особі військової частини НОМЕР_1 , завдану ним матеріальну шкоду у розмірі 158.085 грн. 52 коп. (а.п. 12-16).
Санкція ч. 2 ст. 413 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 3 років.
З урахуванням обставин скоєння кримінального правопорушення, його наслідків, а також обраної позиції обвинуваченим ОСОБА_5 , суд вважає, що призначення обвинуваченому покарання у виді максимального строку позбавлення волі, передбаченого санкцією зазначеної статті, буде занадто суворим, а призначення покарання у виді позбавлення волі, строком на 1 рік, сприятиме виправленню обвинуваченого ОСОБА_5 та попередженню вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Прокурором ОСОБА_4 під час судового розгляду було заявлено клопотання про застосування у відношенні обвинуваченого ОСОБА_5 ст. 2 Закону України «Про амністію у 2016 році», оскільки останній виконував в зоні Донецької та Луганської областей бойові завдання під час участі у антитерористичній операції з 2014 по 2016 роки. А також прокурор в судовому засіданні відмовився від позовних вимог до ОСОБА_5 , викладених у вищезазначеному позові, у зв`язку з відшкодуванням матеріальної шкоди у повному обсязі.
Обвинувачений під час судового розгляду просив застосувати до нього ст. 2 Закону України «Про амністію у 2016 році» та підтримав клопотання прокурора.
Так, встановлено, що на підставі ст. 2 Закону України «Про амністію у 2016 році» підлягають звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, осіб, кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, а також осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, що не є особливо тяжким злочином проти життя та здоров`я особи та не є діянням, передбаченимчастинами другою,третьоюічетвертою статті 408,статтею 410, частинами другою,третьоюічетвертою статті 411Кримінального кодексу України, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, отримали статус учасника бойових дій (крім осіб, зазначених участині четвертійстатті 86 Кримінального кодексу України,статті 4 Закону України "Про застосування амністії в Україні" тастатті 9цього Закону).
В ході розгляду даного кримінального провадження судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 скоїв кримінальне правопорушення, яке не є особливо тяжким злочином проти життя та здоров`я особи та не є діянням, передбаченимчастинами другою,третьоюічетвертою статті 408,статтею 410, частинами другою,третьоюічетвертою статті 411Кримінального кодексу України, а також захищав незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, в період часу з 2014 по 2016 роки брав безпосередню участь в антитерористичній операції у Донецькій та Луганській областях.
Зазначені обставини дають підстави вважати, що ОСОБА_5 підпадає під дію ст. 2 ЗУ «Про амністію у 2016 році», тому клопотання прокурора повинно бути задоволено.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 349, 368, 370 КПК України, ст. 2 Закону України «Про амністію у 2016 році», суд, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_3 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 413 КК України та призначити йому покарання у виді 1 року позбавлення волі.
Засудженого ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання у виді 1 року позбавлення волі на підставі ст. 2 Закону України «Про амністію у 2016 році».
В задоволенні позовної заяви військового прокурора в інтересах держави до ОСОБА_5 про стягнення з останнього на користь держави, уповноваженим органом якої є Міністерство оборони України в особі військової частини НОМЕР_1 , завдану ним матеріальну шкоду у розмірі 158085 грн. 52 коп., - відмовити.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Суддя ОСОБА_1
