УХВАЛА
24 травня 2018 року
Київ
справа №818/1653/17
адміністративне провадження №К/9901/51288/18
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Бевзенка В.М., перевіривши
касаційну скаргу Державної казначейської служби України
на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.12.2017
та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2018
у справі № 818/1653/17
за позовом ОСОБА_1
до Державної казначейської служби України
про визнання бездіяльності протиправною,
установив:
Зазначена касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України.
Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, з'ясовано таке.
Відповідно до частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додаються, зокрема, документ про сплату судового збору.
Згідно із частиною другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно із частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду сплачується 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Абзацом 1 частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Враховуючи викладене, за подання даної касаційної скарги судовий збір має бути сплачено у розмірі 2 560, 00 грн.
Скаржником до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
При цьому скаржником заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору.
Таким чином, суддя-доповідач не вбачає підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Згідно із частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків шляхом долучення до касаційної скарги документу про сплату судового збору.
Керуючись статтями 169, 248, 327, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
1. Відмовити в задоволенні клопотання Державної казначейської служби України про звільнення від сплати судового збору.
2. Касаційну скаргу Державної казначейської служби України залишити без руху.
3. Надати строк для усунення недоліків - протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й не оскаржується.
В.М. Бевзенко,
Суддя Верховного Суду
