КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 826/20212/16 Суддя (судді) першої інстанції: Донець В.А., Костенко Д.А., Шрамко Ю.Т.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2018 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Безименної Н.В.
суддів Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.
за участю секретаря судового засідання Цюпка Ю.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства екології та природних ресурсів України на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 17 січня 2018 року (повний текст складено 02 квітня 2018 року) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Рекультивація» до Міністерства екології та природних ресурсів України про визнання протиправним та скасування наказу,-
в с т а н о в и л а:
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Міністерства екології та природних ресурсів України, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ відповідача №439 від 23 листопада 2016 року «Про видачу, переоформлення, відмову у видачі та анулювання ліцензій» в частині анулювання ліцензії на право провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами ТОВ «Рекультивація».
Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 17 січня 2018 року адміністративний позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано пп.2.1 п.2 наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 23 листопада 2016 року №439 «Про видачу, переоформлення, відмову у видачі та анулювання ліцензії» в частині анулювання ліцензії на право провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами ТОВ «Рекультивація».
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що Мінприроди, як орган ліцензування, виконало обов'язок щодо повідомлення ліцензіата за десять днів до початку проведення перевірки,визначений ч.4 ст.5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а перевірка позивача відбувалась лише раз у 2016 році, тому відповідачем не було порушено заборони перевірки ліцензіатів двічі в один рік.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, зазначаючи, що в порушення норм Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» відповідачем була проведена повторна планова перевірка позивача, а повідомлення про проведення планового заходу контролю з 14 листопада 2016 року по 18 листопада 2016 року ТОВ «Рекультивація» отримала лише 07 листопада 2016 року, тобто позивача було несвоєчасно повідомлено про здійснення планового заходу тобто пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу, тобто позивач правомірно не допустив посадових осіб Міністерства екології та природних ресурсів України до проведення планового заходу, у зв'язку з чим оскаржуваний наказ в частині ТОВ «Рекультивація» є протиправним.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 03 березня 2015 року Міністерство екології та природних ресурсів України видало ТОВ «Рекультивація» ліцензію серії АЕ №460720 (а.с.22) на операції у сфері поводження з небезпечними відходами (збирання, перевезення, зберігання), строк дії ліцензії з 04 березня 2013 року по 04 березня 2018 року.
Відповідно до відбитку штемпеля ВПЗ на конверті (а.с.29) 31 жовтня 2016 року Міністерство екології та природних ресурсів України направило на адресу позивача лист від 28 жовтня 2016 року №713716-16 (а.с.28), яким повідомлялось, що відповідно до наказу Мінприроди від 20 вересня 2016 року №345 ТОВ «Рекультивація» включено до плану проведення перевірки з дотримання ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами, дата проведення планового заходу контролю з 14 листопада 2016 року по 18 листопада 2016 року.
18 листопада 2016 року посадовими особами відповідача складено акт №30/16 (а.с.36) планової перевірки додержання ТОВ «Рекультивація» ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами, відповідно до якого комісію Мінприроди не було допущено до проведення планової перевірки позивача та не надано до перевірки жодної інформації.
Також відповідачем складено акт від 18 листопада 2016 року №60/16-1 (а.с.39) про відмову ТОВ «Рекультивація» у проведенні планової перевірки додержання ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами, в якому зазначено зв'язавшись телефоном з юристом позивача комісію було повідомлено, що ТОВ «Рекультивація» не має наміру допускати комісію Мінприроди до проведення планової перевірки, оскільки з боку органу ліцензування було порушено строки повідомлення позивача про проведення планової перевірки, а саме лист про проведення перевірки було отримано ліцензіатом 07 листопада 2016 року, у зв'язку з чим Мінприроди було забезпечено отримання роздруківки з операцій поштового зв'язку УДППЗ «Укрпошта» з якого вбачається, що лист про проведення перевірки був відправлений з органу ліцензування 28 жовтня 2016 року, 31 жовтня 2016 року лист було отримано на поштовому відділенні 01001 Київ 1, 01 листопада 2016 року лист було вручено адресату особисто на поштовому відділенні 08105 Горенка, 03 листопада 2016 року лист було повернуто та перенаправлено за іншою адресою, 07 листопада 2016 року лист було вручено адресату на поштовому відділенні 03058 Київ 58. Зазначено, що даний акт є підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії ТОВ «Рекультивація» на право провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами.
Листом від 11 листопада 2016 року вих.№11-11-1/16 (а.с.30) ТОВ «Рекультивація» повідомило відповідача, що лист від 28 жовтня 2016 року №713716-16, яким повідомлялось про проведення планового заходу контролю з 14 листопада 2016 року по 18 листопада 2016 року, було отримано позивачем 07 листопада 2016 року, тобто позивача повідомлено про проведення планового заходу контролю пізніше як за десять днів до дня здійснення цього заходу, а несвоєчасне повідомлення про проведення планового заходу являється неодержанням ТОВ «Рекультивація» вказаного повідомлення та відповідно до ч.4 ст.5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.
Вказаний лист було отримано відповідачем 22 листопада 2016 року, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.31)
Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 23 листопада 2016 року №439 (а.с.25) на підставі п.8 ч.2 ст.16 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» анульовано ліцензію на право провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами таким суб'єктам господарювання, зокрема, ТОВ «Рекультивація» (пп.2.1 п.2 наказу).
Вважаючи вказаний наказ в частині анулювання ліцензії ТОВ «Рекультивація» протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що про повідомлення позивача щодо планового заходу менш як за десять днів до його здійснення та про проведення такого заходу вдруге протягом року, а тому наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 23 листопада 2016 року №439 у частині анулювання ліцензії ТОВ «Рекультивація» на право провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами є протиправним та підлягає скасуванню.
За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку колегія суддів доходить наступних висновків.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
Частиною 2 ст.4 наведеного Закону передбачено, що у разі якщо суб'єкт господарювання на відповідний плановий період включений до планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) одночасно кількох органів державного нагляду (контролю), відповідні планові заходи здійснюються органами державного нагляду (контролю) комплексно - одночасно всіма органами державного нагляду (контролю), до планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) яких включено суб'єкта господарювання.
Складання та затвердження плану комплексних планових заходів державного нагляду (контролю) органами державного нагляду (контролю) здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
План комплексних планових заходів державного нагляду (контролю) затверджується для всіх органів державного нагляду (контролю) центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку підприємництва, не пізніше ніж за 10 днів до початку відповідного планового періоду.
Здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання заборонено.
Здійснення органом державного нагляду (контролю) щодо одного суб'єкта господарювання планових заходів державного нагляду (контролю) протягом одного планового періоду заборонено, якщо в цьому плановому періоді такий суб'єкт господарювання включений до плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) іншого органу державного нагляду (контролю).
Внесення одного й того самого суб'єкта господарювання до планів державного нагляду (контролю) різних органів державного нагляду (контролю) є підставою для проведення щодо такого суб'єкта господарювання комплексного планового заходу державного нагляду (контролю).
Згідно з абз.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» протягом одного року проведення більш як одного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо одного суб'єкта господарювання не допускається.
Частиною 4 наведеної статті встановлено, що органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.
Суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.
Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо, зокрема, він здійснюється з порушенням вимог щодо періодичності проведення заходів державного нагляду (контролю), передбачених законом.
Згідно з ч.1 ст.11 цього Закону суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом.
З аналізу наведених норм законодавства, що було чинне на момент виникнення спірних правовідносин, вбачається, що обов'язок щодо допуску посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) кореспондується з дотриманням таким органом порядку здійснення державного нагляду (контролю), яким передбачено обов'язок органу державного нагляду (контролю) письмово повідомити суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу. Крім того, законодавством встановлено заборону протягом одного року проведення більш як одного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо одного суб'єкта господарювання.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з інформації про відстеження пересилання поштових відправлень з офіційного веб-сайту УДППЗ «Укрпошта» (а.с.105) лист Міністерства екології та природних ресурсів України лист від 28 жовтня 2016 року №713716-16 (а.с.28), яким повідомлялось ТОВ «Рекультивація» про проведення планового заходу контролю з 14 листопада 2016 року по 18 листопада 2016 року було отримано позивачем 07 листопада 2016 року.
Щодо зазначення у вказаній інформації про вручення поштового відправлення адресату 01 листопада 2016 року колегія суддів зазначає, що відповідно до наявного в матеріалах листа Центра поштового зв'язку №11 Київської обласної дирекції УДППЗ «Укрпошта» №06-284 від 29 листопада 2016 року (а.с.44) рекомендований лист №0100144364591 від 31 жовтня 2016 року від Міністерства екології та природних ресурсів України надійшов до ВПЗ Горенка 01 листопада 2016 року, подія вручення 01 листопада 2016 року створена помилково, у зв'язку з технічними причинами. 02 листопада 2016 року лист був досланий за заявою одержувача на адресу вул.Лебедева-Кумача, 5, оф.510, м.Київ, 03058 та вручений 07 листопада 2016 року адресату.
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом (ч.1 ст.74 КАС України).
Частиною 1 ст.75 КАС України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
На думку колегії суддів лист ЦПЗ №11 Київської обласної дирекції УДППЗ «Укрпошта» №06-284 від 29 листопада 2016 року є належним, допустимим та достовірним доказом, який містить інформацію щодо дати фактичного отримання ТОВ «Рекультивація» письмового повідомлення про проведення планового заходу контролю, а саме 07 листопада 2016 року.
Щодо посилань апелянта на порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині задоволення клопотання відповідача про виключення інформації ЦПЗ №11 Київської обласної дирекції УДППЗ «Укрпошта» №06-284 від 29 листопада 2016 року з числа доказів справи, однак при вирішенні справи суд першої інстанції врахував наведений доказ, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.3 ст.143 КАС України (в редакції, що була чинною до 15 грудня 2017 року) якщо доданий до справи або наданий суду особою, яка бере участь у справі, для ознайомлення документ викликає сумнів у його достовірності або є фальшивим, особа, яка бере участь у справі, може просити суд виключити його з числа доказів і вирішувати справу на підставі інших доказів або вимагати проведення експертизи.
Аналогічні положення містить ч.3 ст.180 КАС України у чинній редакції.
Відповідачем подано до суду першої інстанції клопотання про виключення з числа доказів інформації ЦПЗ №11 Київської обласної дирекції УДППЗ «Укрпошта» №06-284 від 29 листопада 2016 року, обґрунтоване тим, що після судового засідання 04 грудня 2017 року було здійснено повторне відстеження листа за присвоєним йому штрихкодовим ідентифікатором №0100144364591, однак за інформацією системи дані про відправлення за №0100144364591 відсутні, тому що не зареєстровані в системі, що на думку відповідача свідчить про недостовірність поданого відповідачем доказу суду, в той час, коли відправлення за цим же штрихкодом вручено одержувачу 07 грудня 2017 року, отже поданий лист викликає сумнів у його достовірності в цілому.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до інформації з офіційного веб-сайту УДППЗ «Укрпошта» за посиланням http://www.ukrposhta.com/www/upostua.nsf/search_post?openpage інформація про наявність та стан пересилання поштових відправлень постійно оновлюється й зберігається в системі протягом 6 місяців з моменту реєстрації.
Враховуючи, що реєстрація поштового відправлення листа зі штриховим ідентифікатором №0100144364591 відбулась 31 жовтня 2016 року з моменту подання відповідачем до відділу поштового зв'язку листа від 28 жовтня 2016 року №713716-16, станом на момент здійснення відповідачем повторного відстеження листа, яке відбулось після 04 грудня 2017 року (як зазначає відповідач), шестимісячний строк зберігання інформації про наявність та стан пересилання поштових відправлень закінчився.
Таким чином, наведені відповідачем обґрунтування жодним чином не спростовують висновків суду, що лист ЦПЗ №11 Київської обласної дирекції УДППЗ «Укрпошта» №06-284 від 29 листопада 2016 року є належним, допустимим та достовірним доказом, який має бути врахований судом при вирішення справи по суті.
Крім того, відповідно до ч.2 ст.317 КАС України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
У даному випадку порушення судом норм процесуального права шляхом задоволення клопотання відповідача про виключення інформації ЦПЗ №11 Київської обласної дирекції УДППЗ «Укрпошта» №06-284 від 29 листопада 2016 року з числа доказів справи, однак врахування його при вирішенні справи, не призвело до неправильного вирішення справи, а тому не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Доказів того, що повідомлення про проведення планового заходу контролю від 28 жовтня 2016 року №713716-16 було отримано ТОВ «Рекультивація» 01 листопада 2017 року, наприклад рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, всупереч ч.2 ст.77 КАС України надано не було.
Разом з тим, позивачем надано належний та допустимий доказ того, що подія вручення позивачу 01 листопада 2016 року рекомендованого листа №0100144364591 створена помилково та фактично лист Міністерства екології та природних ресурсів України вручено адресату 07 листопада 2016 року, тобто позивача було несвоєчасно повідомлено про здійснення планового заходу тобто пізніш як за десять днів для дня здійснення цього заходу.
Відповідно до ч.7 ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» у разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого відповідно до закону, припускає неоднозначне тлумачення прав і обов'язків суб'єкта господарювання або органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб, рішення приймається на користь суб'єкта господарювання.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що несвоєчасність повідомлення про здійснення планового заходу тобто пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу, є порушенням встановленого законодавством порядку повідомлення та свідчить що позивачем не було одержано повідомлення про здійснення планового заходу у відповідності до ч.4 ст.5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» за десять днів до дня здійснення цього заходу, що надає йому право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу, яке і було реалізовано ТОВ «Рекультивація».
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що в період з 17 березня 2016 року по 21 березня 2016 року Державною екологічною інспекцією у Київській області було здійснено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства у галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів, щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами ТОВ «Рекультивація» за наслідками якої складено акт (а.с.46).
Таким чином, протягом 2016 року органами державного нагляду (контролю) вже була проведена перевірка, зокрема, щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, а нормами абз.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено заборону протягом одного року проведення більш як одного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо одного суб'єкта господарювання, а у випадку внесення одного й того самого суб'єкта господарювання до планів державного нагляду (контролю) різних органів державного нагляду (контролю) є підставою для проведення щодо такого суб'єкта господарювання комплексного планового заходу державного нагляду (контролю), що в даному випадку здійснено не було.
Порушення вимог щодо періодичності проведення заходів державного нагляду (контролю), передбачених законом є самостійною підставою не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що ТОВ «Рекультивація» правомірно не допустило посадових осіб відповідача до проведення планової перевірки.
Згідно з п.8 ч.2 ст.16 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії є акт про відмову ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування. Відмовою ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування вважається недопуск уповноважених посадових осіб органу ліцензування до здійснення перевірки додержання ліцензіатом вимог відповідних ліцензійних умов за відсутності передбачених для цього законом підстав (зокрема, ненадання документів, інформації щодо предмета перевірки на письмову вимогу посадових осіб органу ліцензування, відмова в доступі посадових осіб органу ліцензування до місць провадження діяльності, що підлягає ліцензуванню, об'єктів, що використовуються ліцензіатом при провадженні діяльності, що підлягає ліцензуванню, або відсутність протягом першого дня перевірки за місцезнаходженням ліцензіата особи, уповноваженої представляти інтереси ліцензіата на час проведення перевірки).
Отже, акт про відмову ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування може бути підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії лише у випадку, коли такий недопуск відбувся за відсутності передбачених для цього законом підстав.
З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, враховуючи, що судом встановлено наявність передбачених законодавством підстав для недопуску уповноважених посадових осіб відповідача до здійснення перевірки додержання ТОВ «Рекультивація» ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами, колегія суддів доходить висновку, що наказ відповідача №439 від 23 листопада 2016 року «Про видачу, переоформлення, відмову у видачі та анулювання ліцензій» в частині анулювання ліцензії на право провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами ТОВ «Рекультивація» прийнятий за відсутності передбачених п.8 ч.2 ст.16 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» підстав, є протиправним та підлягає скасуванню.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.
Керуючись ст.ст.243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Міністерства екології та природних ресурсів України - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 17 січня 2018 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови виготовлено 04 червня 2018 року.
Головуючий суддя Н.В.Безименна
Судді В.О.Аліменко
А.Ю.Кучма
