Провадження 2/760/5365/18
Справа № 760/6664/16-ц
У Х В А Л А
іменем України
31 травня 2018 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Усатова І. А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕНМЕХ» про стягнення заборгованості за договором поставки, штрафних санкцій, інфляційних збитків та трьох відсотків річних,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просить суд стягнути заборгованість за договором поставки з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕНМЕХ» на користь ОСОБА_1 в розмірі 249 276, 93 грн.
Позов обгрунтвоаний тим, що 19.03.2017 між ФОП ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗЕНМЕХ» було укладено договір поставки №19032017 про поставку сільськогосподарської продукції (товару), однак, відповідачем умови договору не виконано, у зв'язку з чим позивач ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість, штраф, інфляційні збитки та три проценти річних.
Вивчивши матеріали позову, суддя вважає, що у відкритті провадження у справі слід відмовити, виходячи з наступного.
Як вбачається з позовної заяви, договір поставки, який є предметом спору, було укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗЕНМЕХ» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1
Вбачається, що питання, порушене позивачем має вирішуватися в порядку господарського судочинства, оскільки, права та обов'язки, виходячи із змісту заявленого позову стосуються господарюючих суб'єктів.
Згідно з положеннями ст.8 Конституції України звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції гарантується. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (ч.4 ст.55 Конституції України).
Стаття 2 ЦПК України визначає, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Між тим, ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей 15, 16 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17; далі - КАС), Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12; далі - ГПК), Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК) або Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно ч. 5 ст. 186 ЦПК України відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Таким чином, спір, що виник між юридичною особою та фізичною особою-підприємцем, виходячи із змісту заявленого позову, з огляду на викладене вище правове обґрунтування, має вирішуватися в порядку господарського судочинства.
За таких обставин, суддя приходить до висновку про відмову у відкритті провадження у справі.
При таких обставинах, керуючись ст. 186 ЦПК України, суддя,-
У Х В А Л И В:
У відкритті провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕНМЕХ» про стягнення заборгованості за договором поставки, штрафних санкцій, інфляційних збитків та трьох відсотків річних відмовити.
Роз'яснити позивачу право на звернення до Господарського суду м. Києва в порядку господарського судочинства.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя :
