ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
01 червня 2018 року 11:03 № 826/14015/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К. при секретарі судового засідання Мині І.І., за участі представників сторін: від позивача - Шеховцов О.Д., Якуніна І.М., від третьої особи - Ковалевська К.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова фірма "Агрома"
до треті особи
Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру 1. Петропавлівсько-Борщагівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області 2. Товариство з обмеженою відповідальністю "ОМОКС"
про
зобов'язання вчинити дії
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромислова фірма «Агрома» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.
В позовній заяві позивач просить суд :
«Зобов'язати Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру відновити відомості Державного земельного кадастру на електронних та паперових носіях про земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 1,9789 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована у селі Чайки Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, яка належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю «Агропромислова фірма «Агрома» на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 17 квітня 2015 року індексний номер 36449528, відповідно до «Технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки ТОВ «Агропромислова фірма «Агрома» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області», розробленої 26 лютого 2015 року товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Геопроект».»
Позовні вимоги мотивовані тим, що до бази даних Державного земельного кадастру України було внесено зміни щодо координат земельної ділянки, яка належить позивачу, при цьому дані зміни було внесено внаслідок протиправних дій реєстратора та за відсутності будь - яких передбачених вимогами чинного законодавства підстав та документів.
Так, позивач стверджує, що серед підстав внесення відомостей до Кадастру, визначених статтями 21 та 27 Закону України «Про державний земельний кадастр». не передбачено повторної реєстрації земельних ділянок, а процедура відновлення дійсних відомостей Кадастру при їх спотворенні внаслідок умисних дій, законодавчо не врегульована.
Позивач стверджує про те, що саме відповідач має забезпечити відтворення інформації про земельну ділянку позивача або з використанням власних можливостей, або надавши відповідне доручення територіальному органу. Представник позивача просив суд, у випадку наявності сумнівів у наявності повноважень відповідача на відновлення, вийти за межі позовних вимог та зобов'язати надати доручення територіальному органу.
Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що внесення змін до даних Державного земельного кадастру має здійснювати інша особа, зокрема, Головне управління Держгеокадастру у Київський області. При цьому, відповідач просить замінити його на вказану особу.
Третьою особою - ТОВ «Омокс» було подано клопотання про закриття провадження у справі з тих мотивів, що дана справа має розглядатися в порядку кримінального судочинства, яке судом було відхилене. Представник вказаної третьої особи проти позову заперечував, проте, письмових заперечень надано не було.
Від Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області заяв по суті спору не надходило, представник вказаної особи в судове засідання не з'явився.
Позивачем було подано заяви про зміну предмета позову та залучення іншого відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Київський області, за змістом якої позивач просив зобов'язати відповідача та Головне управління Держгеокадастру у Київський області відновити дійсні відомості кадастру.
Судом в судовому засіданні 23.04.2018р. протокольною ухвалою було повернуто заяву про зміну предмету позову.
При цьому, суд виходив з такого.
У силу положень ч. З ст. З Кодексу адміністративного судочинства України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
При цьому, пп. 10 п. 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей, зокрема, того, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 47 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції,, яка діє станом на момент подання вказаної заяви), крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 166 Кодексу адміністративного судочинства України, заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.
У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Згідно з ч. 1 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, зокрема, підстави заяви (клопотання, заперечення); інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необгрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду (ч. 2 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України).
При цьому, слід зазначити, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підставою адміністративного позову є обставини (юридичні факти) і норми права, на яких у сукупності ґрунтуються вимоги позивача (предмет позову).
Збільшення чи зменшення розміру позовних вимог - це їх кількісна, а не якісна зміна. Зміна розміру позовних вимог може бути викликана уточненням розрахунку ціни позову, частковим виконання спірного зобов'язання відповідачем, тобто збільшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі за тією ж раніше заявленою вимогою.
Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин та правових підстав позову, на яких ґрунтується вимога позивача.
Одночасна зміна і предмета і підстав позову не допускається. Подання такої заяви не повинно призводити до заявлення по суті нового адміністративного позову.
У даному випадку, за висновком суду, подавши заяву про зміну предмета позову, (уточнення) позовних вимог від 18.04.2018, в якій заявлено додаткові вимоги, до іншого відповідача, з іншими фактичними даними, про які, як стверджує сам позивач, позивач дізнався в ході судового розгляду.
Тобто, підстави, на яких ґрунтуються вимоги заяви про зміну предмета позову, як зазначено в самій заяві, ґрунтуються на інших обставинах, на яких первісні позовні вимоги не ґрунтувались.
Суд доходить висновків, що за змістом заяви про зміну предмету позову позивач одночасно змінював склад сторін, предмет та підстави позову, фактично заявивши інший адміністративний позов у справі, що не відповідає вимогам ч. 1 ст. 47 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
Товариству з обмеженою відповідальністю «Агропромислова фірма «Агрома» належить земельна ділянка з цільовим призначенням «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 1,9789 га, яка розташована у селі Чайки Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 1,9789 га, розташована в межах Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, вид використання для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з цільовим призначенням (01.01) - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва зареєстрована в Державному земельному кадастрі 06.03.2015. Право власності позивача зареєстровано 25.03.2015 реєстраційною службою Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області.
Як вбачається з акту перевірки деяких питань діяльності Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 06.12.2017р., з результатами перевірки, яку було проведено відповідачем на звернення позивача, було встановлено наступне.
Так, згідно з актом, який було складено відповідачем та надано відповідачем на вимогу суду, комісією з проведення перевірки виявлено, що: «Державним кадастровим реєстратором міськрайонного управління Фесенком Є. В. в порушення вимог Закону України «Про Державний земельний кадастр» та Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051, внесено зміни до відомостей Державного земельного кадастру про земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 (змінено межі земельних ділянок), зокрема, в порушення вимоги статті 37 Закону України «Про Державний земельний кадастр» та пунктів 118, 140-148, 152 Порядку, пункту 72 Вимог до змісту, структури і технічних характеристик електронного документа (додаток 1 до Порядку).»
Отже, фактичне внесення змін до даних державного земельного кадастру, без наявності підстав на це, підтверджується відповідачем.
Як вбачається з матеріалів справи, листом від 05.02.2018р. №22-28-0.21-1343/2-18 відповідач, повідомивши зазначені обставини, доручив Головному управлінню Держгеокадастру у Київський області забезпечити приведення відомостей Державного земельного кадастру про земельні ділянки до стану, який існував до внесення змін.
З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновків, що фактичні обставини справи відповідачем визнаються, оскільки вони викладені в документі, складеним відповідачем.
Розглядаючи вимоги про зобов'язання відповідача внести зміни, суд дійшов наступних висновків.
Вимогами ст. 9 Закону України "Про Державний земельний кадастр" передбачено, що внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Згідно з частинами 6 та 7 статті 1 вищезазначеного Закону, державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, про відмову у здійсненні таких дій. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян чи їх об'єднань у діяльність Державного кадастрового реєстратора, пов'язану із здійсненням державної реєстрації земельних ділянок, забороняється.
З огляду на вищезазначене, суд доходить висновків, що здійснення внесення відомостей до Кадастру має здійснювати державний кадастровий реєстратор, який має бути відповідачем по справі.
Таким чином, належним засобом захисту прав позивача є визнання протиправними дій конкретної особи, якою було вчинено безпідставне внесення змін, та зобов'язання кадастрового реєстратора внести зміни, якими відновити права позивача та попередній стан, який існував до внесення таких змін.
Згідно з частиною 2 статті 39 Закону України "Про Державний земельний кадастр", дії або бездіяльність Державного кадастрового реєстратора можуть бути оскаржені до суду в порядку, встановленому законом.
Суд звертає увагу позивача на те, що, хоча, внесення відомостей до Державного земельного кадастру реєстратором без наявності на це підстав, визнається відповідачем, в судовому порядку позивачем не оскаржувались дії кадастрового реєстратора, і це питання не було предметом судового розгляду.
Натомість, зобов'язання відповідача, який є юридичною особою та не має статусу кадастрового реєстратора вбачається судом неналежним засобом захисту, у зв'язку з чим, керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.
Повний текст рішення складено 15.06.2018.
Суддя С.К. Каракашьян
