У Х В А Л А
25 червня 2018 року
м. Київ
Справа № 339/388/16-ц
Провадження № 14-261 цс 18
ВеликаПалата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача - ГудимиД.А.,
суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
ознайомилася з матеріалами справи за позовом Фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (далі також - позивач) до ОСОБА_3 (далі також - відповідач), третя особа - виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради, про спонукання до укладення договору про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Івано-Франківська
за касаційною скаргою відповідача на рішення Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 9 березня 2017 року й ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 21 квітня 2017 року та
в с т а н о в и л а:
7 грудня 2016 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом і з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив: визнати договір про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Івано-Франківська (далі - договір про пайову участь) у редакції, запропонованій позивачем, таким, що укладений з відповідачем.
Позовна заява мотивована тим, що 15 листопада 2016 року позивач звернувся до відповідача як замовника будівництва багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, з пропозицією (офертою) укласти договір про пайову участь, проте відповідь на вказану оферту позивач не отримав. Направлення зазначеної пропозиції було зумовлено тим, що, здійснивши будівництво багатоквартирного житлового будинку за вказаною адресою, відповідач як замовник будівництва не виконала свій обов'язок, передбачений Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Положенням «Про пайову участь замовників будівництва у створенні та розвитку інженерно-транспортної інфраструктури міста», затвердженим рішенням Івано-Франківської міської ради від 18 жовтня 2013 року № 1231-38, а саме: не звернулася із заявою для укладення відповідного договору про пайову участь.
9 березня 2017 року Болехівський міський суд Івано-Франківської області ухвалив рішення, яким позов задовольнив повністю.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач здійснив усі необхідні дії для укладення договору про пайову участь; запропонований для підписання проект договору з додатком містить всі істотні умови та необхідні реквізити; інші домовленості позивача та відповідача щодо укладення такого договору відсутні.
21 квітня 2017 року Апеляційний суд Івано-Франківської області постановив ухвалу, якою залишив без змін рішення суду першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що відповідач як замовник будівництва багатоквартирного житлового будинку, побудувавши його, не виконала вимоги статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо обов'язкового укладання договору про участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, а сплата нею у травні 2005 року на добровільній основі фінансової допомоги територіальній громаді міста не звільняє її від обов'язку укласти такий договір. Апеляційний суд вказав, що правовідносини, які виникли між сторонами, не пов'язані тісно з господарською діяльністю, і характер цих правовідносин є цивільно-правовим за змістом.
10 травня 2017 року відповідач звернулася до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою. Просить скасувати ухвалені судові рішення та закрити провадження у справі. Скаржиться на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Мотивує касаційну скаргу тим, що суди попередніх інстанцій не врахували її доводів про те, що діяльність відповідача стосовно замовлення будівництва багатоквартирного будинку, а також правовідносини щодо укладення договорів з органами місцевого самоврядування з метою здійснення такого будівництва є за змістом господарською діяльністю. Зазначає, що є суб'єктом підприємницької діяльності з 17 лютого 2004 року, а правовідносини, щодо яких виник спір, є господарсько-правовими, і ця справа не може розглядатися за правилами цивільного судочинства. Вказує також, що договори, які укладалися з відповідачем, інші документи видавалися їй у межах здійснення діяльності із замовлення будівництва об'єкта за адресою : АДРЕСА_1 саме як фізичній особі-підприємцю. Крім того, стверджує, що правовідносини стосовно будівництва цього об'єкта виникли у серпні 2005 року, тоді як Закон України «Про планування та забудову територій» у чинній на той час редакції взагалі не передбачав пайової участі замовників будівництва у створенні та розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту.
3 липня 2017 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрив касаційне провадження у справі.
19 жовтня 2017 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ призначив справу до судового розгляду.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 3 жовтня 2017 року, яким Цивільний процесуальний кодекс (далі - ЦПК) України викладений у новій редакції.
30 травня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Відповідно до частини шостої статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.
З огляду на те, що відповідач оскаржує рішення Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 9 березня 2017 року й ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 21 квітня 2017 року, зокрема, з підстав порушення правил суб'єктної юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду приймає справу до розгляду.
8 листопада 2017 року відповідач подала доповнення до касаційної скарги, за змістом якого частково змінила вимоги касаційної скарги, а саме: просить скасувати ухвалені судові рішення та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Згідно з частиною першою статті 330 ЦПК України в редакції, чинній на момент подання доповнення до касаційної скарги, особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження.
Відповідно до статті 325 ЦПК України в редакції, чинній на момент подання доповнення до касаційної скарги, строк на подачу касаційної скарги становив двадцять днів з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду.
Відповідно до статті 319 ЦПК України в редакції, чинній на момент подання доповнення до касаційної скарги, ухвала апеляційного суду набирала законної сили з моменту її проголошення.
Оскільки оскаржена ухвала Апеляційного суду Івано-Франківської області проголошена 21 квітня 2017 року, а доповнення до касаційної скарги подане лише 8 листопада 2017 року, тобто поза межами строку на касаційне оскарження цієї ухвали, Велика Палата Верховного Суду вказане доповнення до розгляду не приймає.
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Отже, справа розглядатиметься Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами та без проведення судового засідання (у письмовому провадженні).
Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина одинадцята статті 272 ЦПК України).
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною першою статті 402, частиною шостою статті 403 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду
у х в а л и л а :
1. Прийняти до розгляду справу за позовом Фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до ОСОБА_3, третя особа - виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради, про спонукання до укладення договору про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Івано-Франківська за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 9 березня 2017 року й ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 21 квітня 2017 року.
2. Призначити справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами на 22 серпня 2018 року у приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.
3. Надіслати учасникам справи копії цієї ухвали для відома.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Д.А.ГудимаСудді:Н.О.АнтонюкН.П.Лященко С.В.БакулінаО.Б.Прокопенко В.В.БританчукЛ.І.Рогач В.І.ДанішевськаІ.В.Саприкіна О.С.ЗолотніковО.М.Ситнік О.Р.КібенкоО.С.Ткачук В.С.КнязєвВ.Ю.Уркевич Л.М.ЛобойкоО.Г.Яновська
