Ухвала
23 липня 2018 року
м. Київ
справа № 629/2408/17
провадження № 61-39771ск18
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 08 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Харківської області від 21 травня 2018 року у справі за позовом Лозівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Лозівської міської ради Харківської області до ОСОБА_1 про стягнення збитків у вигляді неодержаного доходу внаслідок користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2017 року Лозівська місцева прокуратура в інтересах держави в особі Лозівської міської ради Харківської області звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення збитків у вигляді неодержаного доходу внаслідок користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів у розмірі 58 377,74 грн. визначеному
В обґрунтування позову зазначає, що 21 січня 1999 року між ЗАТ «Лозовабуд» та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу № 59-Н, згідно якого відповідач придбав громадський будинок склад літ «Б-1», загальною площею 868,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1. Право власності на приміщення зареєстровано ОСОБА_1 11 грудня 2014 року. Нерухоме майно розташовано на земельній ділянці площею 0,3797 га, яка використовується відповідачем для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель і споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Земельна ділянка до 19 липня 2016 року використовувалась ОСОБА_1 без правовстановлюючих документів, а тому останній повинен відшкодувати збитки, заподіяні в результаті використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів за період з 2014 по 2016 року.
Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 08 грудня 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Харківської області від 21 травня 2018 року, позов задоволено. Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь Лозівської міської ради Харківської області збитки за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів у розмірі 58 377, 74 грн та судовий збір у розмірі 1 600,00 грн на користь Лозівської місцевої прокуратури.
03 липня 2018 року ОСОБА_1 подано касаційну скаргу на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 08 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Харківської області від 21 травня 2018 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив оскаржувані рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Верховний Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Згідно з пунктом 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом позову у цій справі є стягнення 58 377, 74 грн, що є меншим, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (176 200 грн), а тому у розумінні ЦПК України справа є малозначною.
Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження до суду касаційної інстанції не змінює ціну позову у даній справі, та не спростовує наявність у Верховного Суду повноважень на визнання справи малозначною, оскільки частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена у Загальних положеннях цього Кодексу, то вона поширюються й на касаційне провадження.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Ураховуючи, що оскаржувані судові рішення прийнято у малозначній справі, а випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, відсутні, тому у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 08 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Харківської області від 21 травня 2018 року у справі за позовом Лозівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Лозівської міської ради Харківської області до ОСОБА_1 про стягнення збитків у вигляді неодержаного доходу внаслідок користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Ступак
