КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected]
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" серпня 2018 р. Справа№ 911/2701/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гончарова С.А.
суддів: Чорної Л.В.
Тищенко А.І.
при секретарі судового засідання Денисюк І.Г.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 29.08.2018 року
розглянувши апеляційну скаргу Громадської організації "Садівницьке товариство "Гатне-1"
на рішення Господарського суду Київської області від 14.03.2018 року (повний текст підписано 31.05.2018 року) у справі №911/2701/17 (суддя Бацуца В.М.)
за позовом Громадської організації "Садівницьке товариство "Гатне-1"
до Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"
за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача
1. Бориспільська районна державна адміністрація
2. Вишеньківська сільська рада
3. Головне управління Держгеокадастру у Київській області в особі Бориспільського відділу
про встановлення земельного сервітуту
ВСТАНОВИВ :
Рішенням Господарського суду Київської області від 14.03.2018 року у справі № 911/2701/17 відмовлено в задоволені позовних вимог.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 14.03.2018 року та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Апеляційна скарга вмотивована тим, що оскаржуване рішення було прийнято з порушенням норм матеріального права.
Скарга обґрунтована тим, що враховуючи місцерозташування земельних ділянок Позивача та Відповідача, позначених на «Ситуативній схемі розташування земельних ділянок» (копія міститься в матеріалах справи), а саме те, що ці земельні ділянки розташовані на півострові, при цьому земельна ділянка Відповідача з кадастровим номером 3220881300:04:001:2247 розташована в основі цього півострова, а її площа поширюється в одного берега півострова до іншого, ця шляхова мережа, стосовно якої Позивач просить встановити сервітут, до теперішнього часу є єдиним можливим варіантом доступу до земельних ділянок садівницького товариства «Гатне-1» та до земельних ділянок його членів
Додатково скаржник зазначає, що встановлення земельного сервітуту для користування частиною земельної ділянки, яка належить відповідачу, позивач просить встановити у спосіб найменш обтяжливий для Відповідача, оскільки на частинах землі, на якій Позивач просить встановити сервітут не знаходяться будівлі чи споруди або ж багаторічні насадження, більш того, шляхова мережа, стосовно якої Позивач просить встановити сервітут, була створена колишнім власником земельної ділянки з кадастровим номером 3220881300:04:001:2247 - ТОВ «Фактор-Капітал», до моменту отримання цієї земельної ділянки у власність Позивачу. Докази створення цієї шляхової мережі були надані суду та містяться в матеріалах справи.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу 02.07.2018 року передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Гончарову С.А., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Шаптала Є.Ю., Скрипка І.М.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2018 року було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Громадської організації "Садівницьке товариство "Гатне-1", розгляд справи призначено на 25.07.2018 року.
В судовому засіданні неодноразово оголошувались перерви.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2018 року, колегією суддів оголошено перерву до 29.08.2018 року.
У зв'язку з перебуванням у відпустці суддів Скрипки І.М., Шаптали Є.Ю., та відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 28.08.2018 для розгляду апеляційної скарги у даній справі було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді: Чорна Л.В., Тищенко А.І.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2018 року апеляційну скаргу Громадської організації "Садівницьке товариство "Гатне-1" прийнято до провадження у визначеному складі суду.
Відповідач, згідно з поданим до апеляційного суду 17.07.2018 року відзивом проти доводів апеляційної скарги заперечив, посилаючись на те, що встановлення земельного сервітуту на Земельній ділянці без автомобільної дороги для проїзду на ній автотранспорту призведе до втрати Банком права на використання території площею 1,1558 га, що є його приватною власністю, у відповідності до її цільового призначення, обмеження права на використання Банком своєї приватної власності за цільовим призначенням.
Також, у своєму відзиві апелянт зазначає, що Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог, зокрема, щодо існування на даний час вищевказаної земельної ділянки, до якої Позивач просить надати право проїзду, а отже і існування обґрунтованої необхідності у встановленні земельного сервітуту, вважаємо, що правові підстави скасування Рішення та задоволення позовних вимог у справі 911/2701/17 відсутні.
Позивач, згідно з поданим до апеляційного суду 20.08.2018 року, додатковими поясненнями по справі до апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 14.03.2018 року у справі №911/2701/17 вказує, що зазначення в позовній заяві земельної ділянки з кадастровим номером 3220881300:04:001:1622 міститься лише з метою чіткого визначення меж сервітуту, оскільки така земельна ділянка з таким кадастровим номером винесена в натуру та може бути належним чином ідентифікована при виконанні сервітуту.
Також, позивач в додаткових поясненнях зазначає, що договір оренди земельної ділянки, на якій розташоване СТ «Гатне», не припинився і до нього, у зв'язку з приватизацією частини цієї ділянки членами СТ, лише можуть бути внесені зміни за згодою сторін договору.
Відповідач, згідно з поданими до апеляційного суду 17.07.2018 року запереченнями проти додаткових пояснень вказує, що питання неможливості або неможливості задоволення потреб Позивача щодо користування орендованою земельною ділянкою іншим способом виникало при розгляді Справи в суді першої інстанції, подання Позивачем разом з Додатковими поясненнями доказів, які нібито спростовують можливість такого користування іншим способом, суперечить зазначеному вище порядку їх подання, а також відсутність повідомлень Позивача про неможливість подання таких доказів у порядку та строки, передбачені ч.ч. 2, 3 ст. 80 та параграфу 1 глави 1 розділу III ГПК України, надані з Додатковими поясненнями докази, не можуть бути прийняті до розгляду судом апеляційної інстанції.
Представники третіх осіб до судового засідання, що відбулось 29.08.2018 року не з'явились, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Відповідно до ч.ч. 12, 13 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.
При цьому, положеннями вказаної статті передбачено право, а не обов'язок суду відкласти апеляційний розгляд справи.
Згідно з частиною першою статті 270 ГПК у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.
Матеріалами справи підтверджується, що розпорядженням № 990 від 07.09.2006 р. „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду строком на 49 років під розширення території садівницького товариства „Гатне-1" для організацій його колективних садів за межами с. Вишеньки Вишеньківської сільської ради" Бориспільської районної державної адміністрації затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду строком на 49 років під розширення території садівницького товариства „Гатне-1" для організацій його колективних садів за межами с. Вишеньки Вишеньківської сільської ради; надано садівницькому товариству „Гатне-1" під розширення земельну ділянку загальною площею 35, 4865 га з них: 18, 0000 га - для садівництва, 17, 4865 га - для сінокосіння та створення місць загального користування та зони відпочинку в довгострокову оренду строком на 49 років для організацій його колективних садів за межами с. Вишеньки Бориспільського району; земельну ділянку, зазначену в п. 2. віднесено до категорії земель сільськогосподарського призначення., тощо
31.10.2006 р. між позивачем та третьою особою-1 було укладено договір оренди земельної ділянки, згідно з умовами пунктів 1, 2 якого орендодавець Бориспільська районна державна адміністрація Київської області надає, а орендар Садівницьке товариство „Гатне-1" приймає в строкове, платне володіння і користування земельну ділянку, яка знаходиться за межами с. Вишеньки на території Вишеньківської сільської Ради Бориспільського району. Київської області. Земельна ділянка виділена в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку.
В оренду надається земельна ділянка загальною площею 35, 4865 гектара земель, з них: 18, 0000 гектара - для садівництва; 17, 4865 гектара - для сінокосіння та створення місць загального користування та зони відпочинку; в тому числі: земельна ділянка кадастровий номер 3220881300040011620 площею 9, 7913 га, земельна ділянка кадастровий номер 3220881300040011621 площею 5, 6480 га, земельна ділянка кадастровий номер 3220881300040011622 площею 20, 0472 га.
Відповідно до п. 8. договору договір укладено на 49 (сорок дев'ять) років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Пунктом 13 договору передбачено, що земельна ділянка надається в оренду під розширення території садівницького товариства „Гатне-1" для організації його колективних садів за межами с. Вишеньки Бориспільського району Київської області, для садівництва, сінокосіння та створення місць загального користування та зони відпочинку.
Вказаний договір оренди земельної ділянки було нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Кузьмиченком А. П. та зареєстровано в реєстрі за № 3977.
19.11.2006 р. вказаний договір було зареєстровано у Бориспільському районному відділі Державного реєстру земель за № 050632300001.
Власником суміжної земельної ділянки кадастровий номер 3220881300:04:001:2247 площею 42,8600 га, розташованої на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області є відповідач - ПАТ „Державний експортно-імпортний банк України", що підтверджується витягом № НВ-3210798492018 від 09.01.2018 р., наявним у матеріалах справи.
У червні 2017 р. позивач звернувся до відповідача із листом № 7 від 14.06.2017 р., у якому просив встановити земельний сервітут для користування земельною ділянкою за договором оренди земельної ділянки від 31.10.2006 р.
Як зазначалось, позовні вимоги полягають у встановленні постійного земельного сервітуту шляхом надання Громадській організації Садівницькому товариству „Гатне-1" та її членам права проїзду транспортним засобом до земельної ділянки з кадастровим номером 3220881300:04:001:1622, площею 20, 0472 га, яка знаходиться в урочище Гатне Вишеньківської сільської ради Київської області, знаходиться в оренді у Громадської організації Садівницькому товаристві „Гатне-1", через частину земельної ділянки з кадастровим номером 3220881300:04:001:2247, яка знаходиться в урочище Гатне Вишеньківської сільської ради Київської області, та належить на праві приватної власності ПАТ „Державний експортно-імпортний банк України", вздовж існуючої шляхової мережі площею 1, 1558 га, як зображено на Плані меж земельного сервітуту та визначення істотних умов сервітуту:
1.1. Строк сервітуту - постійний.
1.2. Площа, на яку поширюється земельний сервітут - 1, 1558 га.
1.3. Межі сервітуту - згідно з Планом меж земельного сервітуту.
1.4. Плата за встановлення та користування сервітутом - в розмірі 100 % від суми земельного податку за частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітут з внесенням щомісяця до 1-го числа рівними частками.
В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що позивачу неможливо користуватися орендною земельною ділянкою за договором оренди земельної ділянки від 31.10.2006 р., укладеним між ГО Садівницьке товариство „Гатне-1" та Бориспільською районною державною адміністрацією, без встановлення постійного платного користування частиною земельної ділянки за запропонованими межами, що належить відповідачу.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було надано суду належних, допустимих та достатніх доказів, що б підтверджували користування позивачем земельною ділянкою кадастровий номер 3220881300040011622 за договором оренди земельної ділянки саме у заявленому обсязі - 20, 0472 га і відповідно виключну необхідність встановлення земельного сервітуту - користування земельною ділянкою, що належить відповідачу, для користування і задоволення інших потреб земельною ділянкою кадастровий номер 3220881300040011622 за договором оренди земельної ділянки саме у заявленому обсязі - 20, 0472 га, та те, що позивачем не було надано суду усіх належних та допустимих, достатніх і достовірних доказів, що б підтверджували неможливість задоволення потреб позивача щодо користування орендованою земельною ділянкою іншим способом, ніж встановлення земельного сервітуту, та встановлення земельного сервітуту для її користування способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки - відповідача, а тому позовна вимога позивача до відповідача про встановлення земельного сервітуту саме щодо земельної ділянки у заявленій площі - 20, 0472 га, є такою, що не ґрунтується на нормах законодавства України.
Проте, колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з такими висновками, викладеними у рішенні місцевого господарського суду, та вважає їх такими, що не відповідають обставинам справи, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 401 Цивільного кодексу України, право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).
Статтею 98 Земельного кодексу України передбачено, що:
1. Право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).
2. Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими.
3. Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею.
4. Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.
Згідно зі ст. 100 Земельного кодексу України, сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут). Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.
Як зазначалось, позивач є орендарем (землекористувачем) сусідньої земельної ділянки, на якій розташовано Садівницьке товариство «Гатне-1», згідно договору оренди земельної ділянки від 31.10.2006 р., умовами якого визначено, зокрема, надання в оренду земельної ділянки ділянка кадастрового номеру 3220881300040011622 площею 20,0472 га., строком на 49 років. Земельна ділянка візначена на кадастровому плані, її межі перенесені в натуру згідно Акту від 15.09.2006р.
Згідно до статті 141 Земельного кодексу України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є:
а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;
б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;
в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;
г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;
ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;
д) систематична несплата земельного податку або орендної плати;
е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;
є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.
Відповідно до ст. 31. Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі припиняється в разі:
закінчення строку, на який його було укладено;
викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;
поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря;
смерті фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки;
ліквідації юридичної особи - орендаря;
відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем;
набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці;
припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства).
Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.
Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.
Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов'язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному статтею 148 1 Земельного кодексу України.
Стаття 148 1 Земельного кодексу України передбачає, що:
1. До особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов'язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.
2. У разі переходу права власності на земельну ділянку, що перебуває у постійному користуванні, від держави до територіальної громади або від територіальної громади до держави до набувача земельної ділянки переходять права та обов'язки власника земельної ділянки за правовідносинами постійного користування нею.
3. Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов'язана повідомити про це її користувачів із зазначенням: кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки; найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім'я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника; місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі).
Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.
Повідомлення про перехід права власності від держави до територіальної громади або навпаки підлягає опублікуванню у друкованих засобах масової інформації місцевої сфери розповсюдження із зазначенням кадастрового номера, місця розташування та площі земельної ділянки.
4. За згодою сторін договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту чи застави до такого договору можуть бути внесені зміни із зазначенням нового власника земельної ділянки.
Пунктом 36 договору оренди від 31.10.2006 р. передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи не є підставою для зміни умов або розірванні договору.
Таким чином, позивач є належним землекористувачем земельної ділянки кадастровий номер 3220881300040011622 площею 20,0472 га, що обумовлює безпідставність тверджень відповідача про не існування цієї земельної ділянки як об'єкта цивільних прав та помилковість висновків суду першої інстанції з цього приводу.
Відповідно до ч. 4 ст. 35 ЗК України, до земель загального користування садівницького товариства належать земельні ділянки, зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, будівлями і спорудами загального користування. Землі загального користування садівницького товариства безоплатно передаються йому у власність за клопотанням вищого органу управління товариства до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування на підставі документації із землеустрою, за якою здійснювалося формування земельних ділянок або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Відповідно до п. 2.1. Статуту СТ «Гатне-1», основною метою (цілями) Товариства є здійснення та захист прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема, економчних, соціальних, культурних, екологічних та інших інтересів членів Товариства, сприяння створенню умов для використання ділянок для вирощування фруктів, ягід, овочів та іншої сільськогосподарської продукції та для відпочинку членів Товариства та їх сімей.
Відповідно до ст. 99 ЗК України, власники або землекористувачі земельних ділянок чи інші заінтересовані особи можуть вимагати встановлення земельного сервітуту шляхом забезпечення права проїзду на транспортному засобі по наявному шляху.
У даному випадку законодавство передбачає наявність шляху, як частини земної поверхні, що забезпечує можливість проїзду транспортних засобів на відміну від дороги, яка є штучною інженерною спорудою призначеною для таких цілей. Наведене спростовує заперечення відповідача з посиланням на відсутність автомобільної дороги в розумінні Закону України «Про автомобільні дороги».
З матеріалів відведення земельної ділянки позивача вбачається наявність на сусідній земельній ділянки, яка належить відповідачу, шляху для проїзду транспортних засобів. Наявність обмежень щодо забезпечення права вільного проходу та проїзду через земельну ділянку під'їздною дорогою відображена також у висновку № 6218 від 20.06.2006р. відносно земельної ділянки щодо якої вимагається встановлення сервітуту.
Таким чином, матеріалами справи доводиться та обставина, що запропонований відповідачем спосіб встановлення сервітуту є найменш обтяжливим, як того вимагають положення ст. 98 Земельного кодексу України.
З огляду на викладене, позовні вимоги Громадської організації "Садівницьке товариство "Гатне-1" є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи (п. 3).
З огляду на викладені вище обставини, з урахуванням положень п. 3 ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, колегія апеляційного суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Київської області від 14.03.2018 року у справі № 911/2701/17 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог. Апеляційна скарга Громадської організації "Садівницьке товариство "Гатне-1" підлягая задоволенню.
Керуючись ст.ст. 129, 269, п. 2 ч. 1 ст. 275, п. 3 ч. 1 ст. 277, 282 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Громадської організації "Садівницьке товариство "Гатне-1" на рішення Господарського суду Київської області від 14.03.2018 року у справі №911/2701/17 - задовольнити.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 14.03.2018 року у справі №911/2701/17 - скасувати.
3. Прийняти нове рішення по справі, яким позовні вимоги Черкаської міської ради - задовольнити.
4. Встановити постійний земельний сервітут шляхом надання Громадської організації "Садівницьке товариство "Гатне-1" та її членам права проїзду транспортним засобом до земельної ділянки з кадастровим номером 3220881300:04:001:1622, площею 20,0472 га., яка знаходиться в урочище Гатне Вишеньківської сільської ради Київської області, яка знаходиться в оренді у Громадської організапії «Садівницьке товариство «Гатне-1», через частину земельної ділянки з кадастровим номером 3220881300:04:001:2247, яка знаходиться в урочище Гатне Вишеньківської сільської ради Київської області, та належить на праві приватної власності Публічному акціонерному товариству "Державний експортно-імпортний банк України", вздовж існуючої шляхової мережі площею 1,1558 га., як зображено на Плані меж земельного сервітуту.
5. Визначити істотні умови сервітуту:
1. Строк сервітуту - постійний.
2. Площа, на яку поширюється земельний сервітут. - 1 1558 га.
3. Межі сервітуту - згідно з Планом меж земельного сервітуту.
4. Плата за встановлення та користування сервітутом в розмірі 100% від суми земельного податку за частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту з внесенням щомісяця до 1 -го числа рівними частками.
6. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127, ідентифікаційний номер 00032112) на користь Громадської організації "Садівницьке товариство "Гатне-1" (08340, Київська область, с. Гнідин, Урочище Гатне, вул. Сонячна. 13, ідентифікаційний номер 26247100) судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.
7. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127, ідентифікаційний номер 00032112) на користь Громадської організації "Садівницьке товариство "Гатне-1" (08340, Київська область, с. Гнідин, Урочище Гатне, вул. Сонячна. 13, ідентифікаційний номер 26247100) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2400 (дві тисячі чотириста) грн. 00 коп.
8. Матеріали справи № 911/2701/17 повернути до суду першої інстанції.
9. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 288 ГПК України.
Головуючий суддя С.А. Гончаров
Судді Л.В. Чорна
А.І. Тищенко
повний текст складено 06.09.2018 року
