Ухвала
03 вересня 2018 року
м. Київ
справа № 376/2038/14-ц
провадження № 61-24532св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Черняк Ю. В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Великоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області, третя особа - ОСОБА_6, про визнання права власності на селянське (фермерське) господарство та права користування земельною ділянкою в порядку спадкування за законом, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Апеляційного суду Київської області від 03 серпня 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
У пункті 4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У вересні 2014 року ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом до Великоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області, третя особа - ОСОБА_6, про визнання права власності на селянське (фермерське) господарство та права користування земельною ділянкою в порядку спадкування за законом.
Рішенням Сквирського районного суду Київської області від 12 вересня 2014 року позов ОСОБА_4, ОСОБА_5 задоволено.
Визнано за ОСОБА_4, ОСОБА_5 право на права ОСОБА_7 - засновника селянського (фермерського) господарства «Вадим», АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті батька, ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, в рівних частках, за кожним.
Визнано за ОСОБА_4, ОСОБА_5 право на земельну ділянку, площею 26,93 га, розташовану на території Великоєрчиківської сільської ради Сквирського району, Київської області, надану для ведення селянського (фермерського ) господарства, посвідчену державним актом на право постійного користування землею серія НОМЕР_1, в порядку спадкування за законом після смерті батька, ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, в рівних частках, за кожним.
Рішенням Апеляційного суду Київської області від 03 серпня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_8 задоволено частково. Рішення Сквирського районного суду Київської області від 12 вересня 2014 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_4, ОСОБА_5
Стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_8 сплачений ним судовий збір у розмірі по 2 277,66 грн з кожного та на користь держави не сплачений судовий збір у суді першої інстанції при подачі позову, у такому ж порядку, - по 1 948,80 грн.
У касаційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційних скарг викликають необхідність перевірки матеріалів справи.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 272 ЦПК України.
Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу розглянути колегією у складі п'яти суддів.
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Великоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області, третя особа - ОСОБА_6, про визнання права власності на селянське (фермерське) господарство та права користування земельною ділянкою в порядку спадкування за законом призначити до розгляду в складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Д. Д. Луспеник
Б. І. Гулько
Ю. В. Черняк
