Єдиний унікальний номер 243/2194/18
Номер провадження 11-кп/4804/126/18
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2018 року м. Бахмут
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Донецького апеляційного суду у складі:
головуючого судді Стародуба О.Г.
суддів: Акуленка В.В., Шигірт Ф.С.
при секретарі Пащенко А.О.
за участю прокурора Саєнка М.М.
захисника Гур’єва В.М.
обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Донецького апеляційного суду кримінальне провадження №420170501720000119 за апеляційною скаргою прокурора на вирок Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 26.07.2018 року, яким
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку м. Слов’янськ, громадянку України, не судиму, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1
виправдано за ч. 1 ст. 366 КК України;
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженку с. Кумачово Старобешівського району, громадянку України, не судиму, проживаючу за адресою: АДРЕСА_2,
виправдано за ч. 1 ст. 366 КК України,-
ВСТАНОВИЛА:
Згідно обвинувального акту досудовим розслідуванням встановлено, що в період з 01.01.2015р. по 31.12.2015 р. в денний час при виконанні умов договору Державним навчальним закладом в особі головного бухгалтера ОСОБА_4 прийнято від ФОП ОСОБА_5 готівкові грошові кошти у 7-ми випадках на загальну суму 215199,86 грн. та у 6-ти випадках на загальну суму 134192,4 грн., а всього 349392,26 грн., але головний бухгалтер ОСОБА_4 із корисних мотивів, з метою несвоєчасного оприбуткування та використання у власних інтересах і інтересах Державного навчального закладу готівкових грошових коштів, отриманих від ФОП ОСОБА_6, грубо порушуючи:
-вимоги п.п. 2.6, 4.2, 7.15 «Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 зі змінами (далі - Положення №637);
-абз. 1 п.2.2 «Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов'язань бюджетних установ», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.04.2014 №372;
-п. 8 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (зі змінами);
-п.2.14 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88,
перебуваючи у приміщенні службового кабінету головного бухгалтера Державного навчального закладу, розташованого за адресою: Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Свободи, 23, особисто склала та підписала завідомо підроблені фінансово-господарські документи.
Натомість, згідно даних касових документів Державного навчального закладу, які підписані головним бухгалтером ОСОБА_4, платежі за землю від ФОП ОСОБА_5 готівкою були прийняті в касу 02.04.2015 р. (прибутковий касовий ордер від 02.04.2015 №73 на суму 30000,0 грн.), 29.05.2015 р. (прибутковий касовий ордер від 29.05.2015 №147 на суму 40000,0 грн.), 25.06.2015 р. (прибутковий касовий ордер від 25.06.2015 №182 на суму 10000 грн.), що не відповідає ні по датам, ні по сумам, зазначеним у квитанціях до прибуткових касових ордерів, наданих Державним навчальним закладом ФОП ОСОБА_5
Крім того, в період з 01.01.2016 р. по 29.02.2016 р. в денний час головний бухгалтер ОСОБА_4, перебуваючи у приміщенні службового кабінету бухгалтерії Державного навчального закладу, розташованого за адресою: Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Свободи, 23, діючи із корисних мотивів, з метою несвоєчасного оприбуткування та використання у власних інтересах і інтересах третьої особи - Державного навчального закладу готівкових грошових коштів, отриманих від ФОП ОСОБА_6 за договором, особисто склала та підписала завідомо підроблені фінансово-господарські документи.
Таким чином, у період з 01.01.2015 р. по 29.02.2016 р. головним бухгалтером Державного навчального закладу ОСОБА_4 систематично складалися та підроблювалися офіційні бухгалтерські документи, що виразилося у несвоєчасному, не повному, недостовірному документальному відображенні та умисному не відображенні в первинних документах та регістрах бухгалтерського обліку (прибуткових касових ордерах, касових книгах, меморіальних ордерах №1) фактичних касових операцій щодо оприбуткування готівки в Державному навчальному закладі, що є порушенням вимог пп. 2.6, 4.2, 7.15 «Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 зі змінами (далі - Положення №637), а також абз. 1 п.2.2 «Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов'язань бюджетних установ», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.04.2014 №372, п. 8 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (зі змінами) та п.2.14 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 і внаслідок цих умисних дій несвоєчасно оприбутковувалися та несвоєчасно надходили на спеціальний рахунок №31256247212924, відкритий Державному навчальному закладу в УДКСУ в м. Слов'янську Донецької області, належні державі грошові кошти.
ОСОБА_3 згідно наказу №139к від 26.09.2011 р. прийнята на посаду директора Державного навчального закладу.
В період з 01.01.2015 р. по 31.12.2015 р. в денний час при виконанні умов договору Державним навчальним закладом в особі головного бухгалтера ОСОБА_4 прийнято від ФОП ОСОБА_5 готівкові грошові кошти у 7-ми випадках на загальну суму 215199,86 грн. та у 6-ти випадках на загальну суму 134192,4 грн., а всього 349392,26грн., але, головний бухгалтер ОСОБА_4, із корисливих мотивів, діючи з відома та погодження директора Державного навчального закладу ОСОБА_3, з метою несвоєчасного оприбуткування та використання у власних інтересах і інтересах Державного навчального закладу готівкових грошових коштів, отриманих від ФОП ОСОБА_6, грубо порушуючи:
-вимоги пп. 2.6, 4.2, п.7.3.,7.15 «Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 зі змінами (далі - Положення №637),
-абз. 1 п.2.2 «Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов'язань бюджетних установ», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.04.2014 №372;
-п. 8 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (зі змінами);
-п.2.14 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, перебуваючи у приміщенні службового кабінету головного бухгалтера Державного навчального закладу, розташованого за адресою: Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Свободи, 23, особисто склала та підписала завідомо підроблені фінансово-господарські документи, а саме квитанції до прибуткових касових ордерів.
Натомість, згідно даних касових документів Державного навчального закладу, які підписані головним бухгалтером ОСОБА_4, платежі за землю від ФОП ОСОБА_5 готівкою були прийняті в касу 02.04.2015р. (прибутковий касовий ордер від 02.04.2015 №73 на суму 30000,0 грн.), 29.05.2015 р. (прибутковий касовий ордер від 29.05.2015 №147 на суму 40000,0 грн.), 25.06.2015 р. (прибутковий касовий ордер від 25.06.2015 №182 на суму 10000,0 грн.), що не відповідає ні по датам, ні по сумам, зазначеним у квитанціях до прибуткових касових ордерів, наданих Державним навчальним закладом ФОП ОСОБА_5
Крім того, в період з 01.01.2016 р. по 29.02.2016 р. в денний час головний бухгалтер ОСОБА_4, перебуваючи у приміщенні службового кабінету бухгалтерії Державного навчального закладу, розташованого за адресою: Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Свободи, 23, діючи із корисливих мотивів, з метою несвоєчасного оприбуткування та використання у власних інтересах і інтересах третьої особи - Державного навчального закладу готівкових грошових коштів, отриманих від ФОП ОСОБА_6 за договором, особисто склала та підписала завідомо підроблені фінансово-господарські документи.
В свою чергу керівник Державного навчального закладу ОСОБА_3, із корисних мотивів, з метою несвоєчасного оприбуткування та використання у власних інтересах і інтересах Державного навчального закладу готівкових грошових коштів, отриманих від ФОП ОСОБА_6 за договором, а також з метою не викриття протиправної поведінки головного бухгалтера ОСОБА_4, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи те, що останньою систематично складалися завідомо підроблені бухгалтерські документи для оприбуткування державних коштів на розрахунковий рахунок №31256247212924, відкритий Державному навчальному закладу в УДКСУ в м. Слов'янську Донецької області, грубо порушила:
-вимоги п.п. 2.6, 3.4, 4.2, 7.3, 7.15 «Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 зі змінами (далі - Положення №637);
-абз. 1 п.2.2 «Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов'язань бюджетних установ», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.04.2014 №372;
-п. 8 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (зі змінами);
-п.2.14 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, перебуваючи у приміщенні Державного навчального закладу, розташованого за адресою: Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Свободи, 23, особисто підписала, чим підтвердила правильність, достовірність та обґрунтованість відомостей у офіційних документах, які місять відповідні реквізити - відбиток кутового штампу та відбиток круглої печатки, ідентифікаційний код 00727908 Державного навчального закладу - юридичної особи, підписи службових осіб вказаного суб'єкта господарської діяльності - директора ОСОБА_3 та головного бухгалтера ОСОБА_4, та здійснила службове підроблення офіційних документів.
Таким чином, у період з 02.04.2015 р. по 29.05.2015 р. директор Державного навчального закладу ОСОБА_3 умисно приховувала та не викривала систематичну службову підробку офіційних документів із боку підлеглого та підконтрольного працівника - головного бухгалтера Державного навчального закладу ОСОБА_4, грубо порушила вимоги пп. 2.6, 4.2, 7.3., 7.15 «Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 зі змінами (далі - Положення №637), а також абз. 1 п.2.2 «Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов'язань бюджетних установ», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.04.2014 №372, п. 8 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (зі змінами) та п.2.14 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, сама вчинила офіційну службову підробку документів, а саме видаткових касових ордерів: б/н від 02.04.2015; б/н від 12.08.2015; б/н від 24.09.2015; б/н від 05.11.2015, б/н від 05.11.2015, що потягло за собою несвоєчасне оприбутковування та несвоєчасне надходження на спеціальний рахунок №31256247212924, відкритий Державному навчальному закладу в УДКСУ в м. Слов'янську Донецької області належних державі грошових коштів.
Вироком суду першої інстанції ОСОБА_4 та ОСОБА_3 виправдано за ч. 1 ст. 366 КК України у зі'язку із недоведеденістю того, що в їх діянні є склад кримінального правопорушення.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати вирок стосовно ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у зв'язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону та невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження. Просить ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_4 визнати винною за ч. 1 ст. 366 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі сто п'ятдесят неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк 2 роки. ОСОБА_3 визнати винною за ч. 1 ст. 366 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі сто п'ятдесят неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк 2 роки.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляційні доводи в повному обсязі, доводи обвинувачених та захисника, які вважали вирок суду законним і обґрунтованим та заперечували проти задоволення поданої апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 цього ж Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ч.3 ст.374 КПК у мотивувальній частині вироку у разі визнання особи виправданою зазначаються - формулювання обвинувачення, яке пред'явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.
Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Ст. 94 КПК України передбачає, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Колегія суддів вважає, що підстави для скасування вироку відсутні, оскільки судом першої інстанції при його винесенні були дотримані вимоги кримінального та кримінального процесуального закону.
Судом дослідженні представлені стороною обвинувачення докази.
Як на доказ винуватості обвинувачених прокурор посилається на довідку Управління східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області про перевірку окремих питань фінансово-господарської діяльності відокремленого підрозділу «Слов?янський технікум Луганського національного аграрного університету» за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2016 р. від 03.08.2017 р., згідно якої встановлені збитки від неоприбуткування готівки в касу технікуму в 2015-2016 роках в сумі 54192,4 грн. можливо визначити за умови відсутності зазначених коштів у залишку в касі під час проведення інвентаризації в касі технікуму, організованої у відповідності до вимог п.4.10 Положення № 637 (том № 1, а.п.158-167).
Зазначений доказ у відповідності до положень п.2 ч.3 ст.87 КПК України обґрунтовано визнаний судом недопустимим.
КПК України прямо не передбачає повноваження слідчого або прокурора призначати ревізії та перевірки у порядку, визначеному законом. В редакції, що діяла до 15 липня 2015 року, КПК передбачав такі повноваження в пункті 6 частини другої статті 36 і пункті 4 частини другої статті 40 КПК. Однак підпунктом 12 пункту 5 Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про прокуратуру» з переліку повноважень прокурора (у статті 36 КПК) і слідчого (у статті 40 КПК) це повноваження було виключено. Закон набрав чинності 15 липня 2015 року. Таким чином, законодавець визначив, що з 15 липня 2015 року прокурор і слідчий не мають повноважень призначати ревізії і перевірки. Крім того, у тому ж пункті Закон України «Про прокуратуру» передбачив недопустимими докази, що були отримані після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень. Таким чином, законодавець не тільки забрав у слідчого і прокурора повноваження призначати ревізії та перевірки, але й встановив, що будь-які докази, отримані внаслідок такої не передбаченої цим Кодексом перевірки чи ревізії, є недопустимими. Саме тому зазначений доказ не може бути прийнятий судом до уваги, що узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у справі № 51-499км17 від 06.03.2018 р.
Крім того, за змістом прав та обов'язкывспецыалыста, визначених ст. 71 КПК Украъни, не передбачено право або обов'язок спеціалістіа встановлювати дотримання або порушення окремих питань фінансово-господарської діяльності шляхом проведення перевірки з цих питань. Зазаначені обставини у відповідності до ст.. 69 КПК України можуть бути предметом експертного дослідження.
В зв'язку з вищевикладеним, суд першої інстанції обгрунтовано визнав недопустимими доказами висновок економічної експертизи та акт перевірки Головного управління ДФС у Донецькій області, оскільки вони ґрунтуються на вищезазначеній довідці Управління східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області.
Обвинувачена ОСОБА_4 у судовому засіданні поясняла, що під час обшуку в технікумі були вилучені чорнові квитанції до прибуткових касових ордерів, які нею складалися, коли ОСОБА_7 обіцяв привезти гроші в касу, але не привозив їх, тобто зазначені чорнові квитанції не були надані особі, яка вносила грошові кошти в касу технікуму, в той час як свідок ОСОБА_7 надав пояснення, що слідчим в рамках кримінального провадження у них з ОСОБА_6 були вилучені квитанції до прибуткових касових ордерів (оригінали).
У матеріалах кримінального провадження є ухвала слідчого судді від 09.02.2018 р. про надання слідчому у цьому кримінальному провадженні тимчасового доступу до документів ФОП ОСОБА_6, а саме до оригіналів квитанцій до прибуткових касових ордерів, але протокол тимчасового доступу до документів на виконання зазначеної ухвали стороною обвинувачення суду не наданий.
У судовому засіданні свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, а також обвинувачена ОСОБА_4 пояснили, що, кожного разу, коли уповноважена особа, яка діяла від імені та в інтересах ФОП ОСОБА_5, вносила до каси технікуму грошові кошти на виконання зобов?язань, передбачених договором №13-м від 26.10.2011 р., вона отримувала квитанцію до прибуткового касового ордеру з зазначенням суми внесених коштів. Під час здійснення платежів за період з 01.01.2015 р. по 29.02.2016 р. жодних нарікань щодо неотримання такої квитанції уповноваженою особою або зазначення в квитанції неправдивих відомостей ані ОСОБА_7, ані ОСОБА_8, якими безпосередньо вносились грошові кошти, ані ОСОБА_5 не було висловлено. Стороною обвинувачення не надано суду доказів, що саме у зазначені у квитанціях до прибуткових касових ордерів дати були прийняті від ФОП ОСОБА_5 грошові кошти у інших сумах, аніж зазначено в квитанціях, або такі квитанції були видані, а грошові кошти від ФОП ОСОБА_5 до каси технікуму не вносилися або вносились в інших розмірах, ніж зазначені в квитанціях, або будь-яким іншим чином зазначені квитанції містять недостовірні відомості.
В той же час, зі змісту обвинувального акту стосовно ОСОБА_4 вбачається, що їй не пред?явлене обвинувачення у внесенні до документів первинного бухгалтерського обліку недостовірної або неповної інформації, або невнесення інформації про надходження готівкових коштів від ФОП ОСОБА_5, не зазначено в які саме документи внесені і які саме недостовірні відомості. Підсумовуючи викладення складу злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, сторона обвинувачення зазначає, що ОСОБА_4 систематично складала та підробляла офіційні бухгалтерські документи, що виразилося у несвоєчасному, не повному, недостовірному документальному відображенні та умисному не відображенні в первинних документах та регістрах бухгалтерського обліку (прибуткових касових ордерах, касових книгах, меморіальних ордерах № 1) фактичних касових операцій щодо оприбуткування готівки, внаслідок чого несвоєчасно оприбутковувались та несвоєчасно надходили на спеціальний рахунок Державного навчального закладу в УДКСУ в м. Слов?янську належні державі грошові кошти. Але зміст обвинувального акту не дозволяє встановити, які саме документи, окрім вищезазначених квитанцій до прибуткових касових ордерів, на думку сторони обвинувачення, були підроблені ОСОБА_4, які саме недостовірні записи були внесені до касових книг та інших первинних бухгалтерських документів.
Таким чином, у діях ОСОБА_4 у рамках пред?явленого обвинувачення суд не вбачає складу службового підроблення. Можлива невідповідність відомостей у квитанціях до прибуткових касових ордерів відомостям, зазначеним у відповідних прибуткових касових ордерах, записам у касових книгах та відповідних видаткових касових ордерах, може мати ознаки службової недбалості, за умови доведення спричинення такими діяннями (діями або бездіяльністю) істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб. З наданих суду стороною обвинувачення письмових доказів вбачається, що з матеріалів цього кримінального провадження були виділені матеріали досудового розслідування щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України, і саме в цьому виділеному провадженні встановленню підлягає розмір шкоди, за умови її заподіяння.
При викладенні суті обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, що інкримінується ОСОБА_3, в обвинувальному акті зазначається про підроблення ОСОБА_4 документів первинного бухгалтерського обліку - прибуткових касових ордерів (а не квитанцій до прибуткових касових ордерів, які інкримінуються ОСОБА_4), на підставі яких ОСОБА_3 сумісно з ОСОБА_4 складали завідомо підроблені документи - видаткові касові ордери.
Стороною обвинувачення інкримінується ОСОБА_3 службове підроблення офіційних документів, а саме умисне складання та підписання сумісно з ОСОБА_4 видаткового касового ордеру б/н за формою № КО-2 від 02.04.2015 р., видаткового касового ордеру б/н за формою № КО-2 від 12.08.2015 р., видаткового касового ордеру б/н за формою № КО-2 від 24.09.2015 р., видаткового касового ордеру б/н за формою № КО-2 від 05.11.2015 р., видаткового касового ордеру б/н за формою № КО-2 від 05.11.2015 р.
Питання щодо того, ким виконаний підпис у видатковому касовому ордері б/н за формою № КО-2 від 12.08.2015 р., видатковому касовому ордері б/н за формою № КО-2 від 24.09.2015 р., видатковому касовому ордері б/н за формою № КО-2 від 05.11.2015 р., видатковому касовому ордері б/н за формою № КО-2 від 05.11.2015 р. не були поставлені для вирішення почеркознавчої експертизи, відповідно, не було надано висновку, що зазначені видаткові касові ордери підписані ОСОБА_3, тому суд вважає, що стороною обвинувачення не доведено, що саме ОСОБА_3 підписано ці видаткові касові ордери.
Крім того, з показань свідка ОСОБА_9 та обвинуваченої ОСОБА_3 вбачається, що директор ОСОБА_3 підписувала видаткові касові ордери після отримання від банку підтвердження про зарахування грошових коштів.
Таким чином, стороною обвинувачення не надано доказів, що у зазначені в обвинувальному акті дати до банку не були передані грошові кошти в зазначених сумах, тобто не доведено, що зазначені видаткові ордери містять недостовірну інформацію.
Оцінюючи сукупність досліджених у судовому засіданні доказів у їх взаємозв'язку з точки зору належності, допустимості, достовірності та достатності, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що вина ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, не знайшли свого підтвердження сукупністю досліджених доказів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 407,419 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.
Вирок Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 26.07.2018 року стосовно ОСОБА_4 та ОСОБА_3, виправданих за ч. 1 ст. 366 КК України, залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 3-х місяців з дня її проголошення.
Судді:
