У Х В А Л А
30 жовтня 2018 року
м. Київ
Справа № 713/1817/16-ц
Провадження № 14-458 цс 18
ВеликаПалата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача - ГудимиД.А.,
суддів: Бакуліної С. В., Британчука В. В., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
ознайомилася з матеріалами справи за позовом ОСОБА_3 (далі також - позивач) до Чорногузівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області (далі також - сільська рада), ОСОБА_4 про визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування
за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 13 січня 2017 року й ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 11 травня 2017 року та
в с т а н о в и л а:
16 листопада 2016 року позивач звернулася до суду з вказаним позовом, який мотивувала тим, що на підставі договору купівлі-продажу від 6 лютого 2001 року вона є власником ? частини житлового будинку АДРЕСА_1 (далі - житловий будинок). Вказувала, що 20 листопада 2012 року комісія сільської ради провела обмір земельної ділянки, на якій розміщений житловий будинок, і встановила, що її площа становить 0, 1980 га.
Зазначила, що 7 лютого 2014 року сільська рада прийняла рішення № 429-31/14, яким ОСОБА_4, який є власником сусіднього житлового будинку АДРЕСА_2, надала дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди, орієнтовною площею 0, 010 га для обслуговування житлового будинку і господарських споруд.
Зазначала, що 11 лютого 2015 року сільська рада рішенням № 514-40/15 (далі - оскаржуване рішення) затвердила акт узгоджувальної комісії від 7 лютого 2015 року, яким встановлені межі між присадибними ділянками позивача та ОСОБА_4, у місці розташування його незавершеного будівництва - будівлі під літ. «В».
Вказуючи на неправомірність наведених вище рішень сільської ради, оскільки на їх підставі ОСОБА_4 захопив частину земельної ділянки позивача, остання з урахуванням заявленої у судовому засіданні суду першої інстанції заяви про зменшення розміру позовних вимог просила оскаржуване рішення визнати незаконним і скасувати.
Окрім того, зазначила, що вже зверталася до суду з аналогічними вимогами за правилами адміністративного судочинства. Однак 4 жовтня 2016 року у справі № 713/1268/16-а Вінницький апеляційний адміністративний суд постановив ухвалу, якою провадження у справі закрив, і роз'яснив позивачу її право на звернення до суду за правилами цивільного судочинства.
13 січня 2017 року Вижницький районний суд Чернівецької області ухвалив рішення, яким позов задовольнив.
11 травня 2017 року Апеляційний суд Чернівецької області постановив ухвалу, якою залишив без змін рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 13 січня 2017 року.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, мотивував рішення тим, що Вижницький районний суд Чернівецької області у рішенні від 12 вересня 2013 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 14 травня 2014 року, зобов'язав ОСОБА_4 привести межі належної йому земельної ділянки у відповідність до державного акта на право власності на земельну ділянку в частині накладення земельної ділянки площею 0,0003 га, що виходить за межі його земельної ділянки, та знести частину незавершеної будівництвом будівлі під літ. «Б», «В», яка виходить за межі земельної ділянки ОСОБА_4 Крім того, встановив, що до позивача як власниці житлового будинку перейшло право власності на земельну ділянку, на якій він розміщений, і на частину земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування.
Суди першої й апеляційної інстанцій вважали, що позивач правомірно звернулась до суду з цим позовом, оскільки акт узгоджувальної комісії від 7 лютого 2015 року не відповідає дійсним обставинам: на земельній ділянці, якою користується ОСОБА_4, вже збудована незавершена будівництвом будівля, яка частково виступає за межі огорожі ОСОБА_4; площа виступу становить 0,0003 га відповідно до висновку судової земельно-технічної експертизи № 860 від 16 липня 2013 року; при обстеженні земельної ділянки позивач була відсутня, що позбавило її права на подання заперечень чи пропозицій. Тому суди вважали, що оскаржуване рішення порушує законні права й інтереси позивача як власниці ? житлового будинку.
31 травня 2017 року ОСОБА_4 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою. Просить скасувати рішення судів першої й апеляційної інстанцій і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Скаржиться на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Мотивує тим, що суди не надали правової оцінки таким обставинам: позивач не є власником чи користувачем земельної ділянки; акт узгоджувальної комісії був наданий лише у суді апеляційної інстанції; спір з цього приводу між сторонами вже був предметом розгляду у суді (справа № 713/1268/16-а); ОСОБА_4 є неналежним відповідачем, оскільки жодної вимоги до нього позивач не заявила.
Обґрунтовує також тим, що справа не може розглядатися за правилами цивільного судочинства. На думку ОСОБА_4, суди попередніх інстанцій не врахували, що позивач обрала неправильний спосіб захисту своїх прав, оскільки спори про незаконність рішень мають розглядатися за правилами адміністративного судочинства, а спори щодо встановлення меж земельних ділянок - цивільного судочинства.
7 серпня 2017 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою відкрив касаційне провадження у справі.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 3 жовтня 2017 року, яким Цивільний процесуальний кодекс (далі - ЦПК) України викладений у новій редакції.
30 серпня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою призначив справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
12 вересня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Відповідно до частини шостої статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.
З огляду на те, що ОСОБА_4 оскаржує рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 13 січня 2017 року й ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 11 травня 2017 року, зокрема, з підстав порушення правил предметної юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду приймає справу до розгляду.
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Отже, справа розглядатиметься Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами та без проведення судового засідання (у письмовому провадженні).
Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина одинадцята статті 272 ЦПК України).
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною першою статті 402, частиною шостою статті 403 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду
у х в а л и л а :
1. Прийняти до розгляду справу за позовом ОСОБА_3 до Чорногузівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області, ОСОБА_4, про визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 13 січня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 11 травня 2017 року.
2. Призначити справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами на 5 грудня 2018 року у приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.
3. Надіслати учасникам справи копії цієї ухвали для відома.
Ухвала набираєзаконної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Д.А.ГудимаСудді:С.В.БакулінаН.П.Лященко В.В.БританчукО.Б.Прокопенко В.І.ДанішевськаЛ.І.Рогач О.С.ЗолотніковІ.В.Саприкіна О.Р.КібенкоО.М.Ситнік В.С.КнязєвО.С.Ткачук Л.М.ЛобойкоВ.Ю.Уркевич О.Г.Яновська