розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Цемент" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0044451402 від 30.11.2017 року, № 0044571406 від 30.11.2017 року, № 0044641415 від 30.11.2017 року, № 0044471402 від 30.11.2017 року, № 0006221415 від 16.02.2018 року, № 0006241415 від 16.02.2018 року, № 0006201415 від 16.02.2018 року, № 0006181415 від 16.02.2018 року, № 006251415 від 16.02.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Головним управлінням ДФС в Одеськый області проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Цемент» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 01.01.2015 по 30.06.2017, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2015 по 30.06.2017 року. За результатами перевірки складено акт № 676/15-32-14-15/31519010 від 09.11.2017 року. 30.11.2017 року на підставі акту перевірки та висновку про результати розгляду прийняті податкові повідомлення-рішення. Таким чином, податкові зобов'язання ТОВ "Цемент" визначено наступними податковими повідомленнями-рішеннями: № 0044451402 від 30.11.2017 року, № 0044571406 від 30.11.2017 року, № 0044641415 від 30.11.2017 року, № 0044471402 від 30.11.2017 року, № 0006221415 від 16.02.2018 року, № 0006241415 від 16.02.2018 року, № 0006201415 від 16.02.2018 року, № 0006181415 від 16.02.2018 року, № 006251415 від 16.02.2018 року. Разом з тим, висновки викладені в акті перевірки, на підставі яких були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, є надуманими, безпідставними та необгрунтованими, вони були зроблені без урахування всіх фактичних обставин та не грунтуються на положеннях чинного законодавства України. Оскаржувані податкові повідомлення-рішення були винесені без достатніх правових підстав, є протиправними і підлягають скасуванню з огляду на наступне.

Щодо відображення ТОВ «Цемент» у фінансовій звітності курсових різниць по кредиторській заборгованості з CRH (UK) Limited та CRH (Cyprus Limited):

19.10.2011 року між ТОВ «Цемент» та нерезидентом - CRH (Cyprus) Limited (Республіка Кіпр) було укладено договір позики відповідно до умов якого CRH (Cyprus) Limited надає позикові грошові кошти ТОВ «Цемент» у сумі 16 727 655,75 Євро; строком на п'ять років; за користування позикою ТОB «Цемент» зобов'язано сплачувати відсоток за річною фіксованою ставкою 11 % щомісячно. Відповідно до Додаткової угоди від 13.12.2013 р. №1 усі права та обов'язки первісного кредитора - CRH (Cyprus) Limited за вказаним договором позики - було передано новому кредитору (позикодавцю) - нерезиденту CRH (UK) Limited. У період з 01.01.2015 р. по 30.06.2017 р. погашення заборгованості за основною сумою не здійснювалося. 31.07.2012 року між ТОВ «Цемент» та нерезидентом - LEVENEL LIMITED (Республіка Кіпр) було укладено договір позики, відповідно до умов якого нерезидент надає позикові грошові кошти ТОВ «Цемент» у сумі 16 071 669,25 Євро строком до 03.12.2016 р.; за користування позикою ТОВ «Цемент» зобов'язано сплачувати відсоток за річною фіксованою ставкою 11 % щомісячно. Відповідно до Договору про відступлення права вимоги від 17.05.2016 р. усі права та обов'язки первісного кредитора - LEVENEL LIMITED було передано новому кредитору (позикодавцю) - нерезиденту CRH (UK) Limited. У період з 01.01.2015 р. по 30.06.2017 р. погашення заборгованості за основною сумою не здійснювалося. ТОВ «Цемент» по кредиторській заборгованості за Договором позики №1 та Договором позики №2 у період з 01.01.2015 р. по 30.06.2017 р. було відображено неопераційні курсові різниці в складі доходів та витрат, з подальшим відображенням у Звітах про фінансові результати, що подавалися у ці періоди. При відображенні неопераційних курсових різниць за заборгованістю в складі доходів та витрат за Договором позики №1 та Договором позики №2 позивач діяв на підставі відповідних міжнародних стандартів фінансової звітності та не допускав порушень норм Податкового кодексу України. Згідно з пунктами 23 а) та 28 МСБО 21, курсові різниці що виникають при переведенні заборгованості ТОВ «Цемент» в іноземній валюті за кредитами та нарахованими процентами на користь CRH (UK) Limited (LEVENEL LIMITED та CRH (Cyprus) Limited) в гривню, мають визнаватися в прибутку або збитку (у доходах або витратах), у тому періоді в якому вони виникають. Позивач при відображенні курсових різниць за Договорами позики №1 та №2 у своєму бухгалтерському обліку діяв, керуючись наведеними положеннями, чого сам відповідач в акті перевірки не заперечує. Відповідно до статті 1 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 29 «Фінансова звітність в умовах гіперінфляції» цей стандарт слід застосовувати до фінансової звітності, зокрема до консолідованої фінансової звітності будь-якого суб'єкта господарювання, функціональною валютою якого є валюта країни з гіперінфляційною економікою. Умови, за яких країну можна віднести до країн з гіперінфляційною економікою, для цілей застосування цього стандарту, визначені у статті З МСБО 29. Так, відповідно до цієї статті цей стандарт не встановлює абсолютного рівня, на якому вважається, що виникає гіперінфляція. При цьому, жодна з ознак гіперінфляції, що передбачені МСБО 29, не були характерними для української економіки у період з 01.01.2015 р. по 30.06.2017 р. Міністерство фінансів України у листі від 28.02.2017р. № 11410-06- 5/5390, а також у листі від 10.02.2017 р. № 31-11410-01-2/3710 погодилося з тим, що суб'єкти господарювання у 2016 році не повинні коригувати показники фінансової звітності через вплив інфляції. Крім того, роблячи висновки про наявність в Україні гіперінфляції, відповідач діяв не в межах своїх повноважень та не у спосіб, передбачений законом.

Щодо нарахування ТОВ «Цемент» зносу на залишкову вартість програм 1C:

Так, ТОВ «Цемент» у періоді в періоді з 01.01.2015 р. по 31.12.2016 р. нараховував амортизацію (знос на залишкову вартість) програмного продукту « 1С Бухгалтерія». Відповідач вважає, що програмний продукт 1С є невиробничим основним засобом, а тому витрати на його придбання не підлягають амортизації на підставі підпункту 138.3.2 пункту 138.3 статті 138 Податкового кодексу України. Відповідно до підпункту 138.3.2 пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України не підлягають амортизації, у тому числі, витрати на придбання/самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів. Термін «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку. Проте, вказані норми не можуть застосовуватися у даному випадку, оскільки насправді ТОВ «Цемент» використовувало програмний продукт 1С у своїй господарські діяльності у період перевірки. Програма 1С протягом усього періоду перевірки використовувалася ТОВ «Цемент» для інших потреб господарської діяльності - ведення оперативного обліку, створення рахунків для оплати, використання довідників 1С, архівних відомостей. Вказані цілі безпосередньо підпорядковані потребам ведення господарської діяльності підприємства та є типовими для багатьох підприємств. В акті перевірки відповідачем не наведено жодних доказів, обставин, які б доводили протилежне.

Щодо господарських операцій з ТОВ «Бейкер Тіллі Україна»:

В акті перевірки відповідач вказує, що позивач не мав права відносити до складу витрат вартість послуг аудиту фінансової звітності, отриманих ним від ТОВ «Бейкер Тіллі Україна», у сумі 860 000,00 гривень а також права формувати податковий кредит з ПДВ в сумі 150 000,00 гривень за операціями з придбання таких послуг. Твердження відповідача про те, що послуги, отримані ТОВ «Цемент» від ТОВ «Бейкер Тіллі Україна» не пов'язані з господарською діяльністю позивача, не відповідають дійсності. ТОВ «Цемент» застосовує міжнародні стандарти фінансової звітності для цілей підготовки і подання звітності до контролюючих органів. Але при цьому необхідно враховувати, що з точки зору інформативності, змісту фінансова звітність, складена за міжнародними та національними стандартами бухгалтерського обліку відрізняється. Для управлінських цілей значення можуть мати результати складення фінансової звітності за обома видами стандартів - міжнародними та національними. Власне, саме у зв'язку з цим, на вимогу керівництва, для розуміння, наскільки відрізняється звітність, складена за міжнародними та національними стандартами, для забезпечення можливості ефективного керівництва компанією, прийняття управлінських рішень в межах чинного законодавства України, Позивачем була підготовлена фінансова звітність за національними стандартами, послуги з аудиту якої (на виконання вимог керівництва) були замовлені у ТОВ «Бейкер Тіллі Україна». Відповідно, цілком очевидно, що придбання таких послуг здійснювалося позивачем саме в рамках ведення своєї господарської діяльності і для цілей використання у своїй господарській діяльності, для забезпечення ефективного її ведення.

Щодо господарських операцій з продажу ТОВ «Цемент» цементу ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1

В Акті перевірки відповідач прийшов до висновку, що факт реалізації ТОВ «Цемент» готової продукції (цементу) на користь 2-х контрагентів - покупців: ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 «не доведений». При цьому, оскільки відповідачем встановлено, що грошові кошти за цемент від ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 у загальній сумі 39 138 416,00 гривень ТОВ «Цемент» отримав, відповідач робить висновок, що такі кошти слід вважати безповоротною фінансовою допомогою, і що позивач мав включити їх до складу своїх доходів. Разом з тим, усі операції з продажу цементу зазначеним ФОП підтверджені первинними документами. Зокрема, у ТОВ «Цемент» наявні і надавалися до перевірки видаткові накладні, які підтверджують відвантаження відповідних обсягів цементу ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1. Аргументи відповідача щодо ненадання до перевірки документів, що підтверджують транспортування товару покупцям, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства. Так, з договорів, укладених позивачем з вказаними ФОП, вбачається, що ТОВ «Цемент» не брав на себе обов'язків з транспортування (доставки) товару покупцям. Стосовно тих випадків, коли товар транспортувався позивачем, відповідні транспортні накладні були надані до перевірки та додаються до позовної заяви. Товарно-транспортна накладна є обов'язковим документом обліку господарської операції з перевезення вантажу перевізником - суб'єктом господарювання, який надає послуги з перевезень вантажів, а не покупцем і тим більше не продавцем товару. Також, відповідач безпідставно стверджує, що зазначені ФОП не могли дійсно придбавати цемент у ТОВ «Цемент», оскільки у них відсутні залучені трудові ресурси та виробничі потужності (такі як складські приміщення, вантажний автотранспорт) для проведення господарських операцій придбання, зберігання та реалізації продукції (цементу). Однак, такі висновки відповідача нічим не підтверджені та позбавлені будь-якої логіки. Той факт, що у ФОП ОСОБА_2 та/або ФОП ОСОБА_1 могло не бути найманих за трудовим договором працівників та власних складських приміщень, вантажних автомобілів, аж ніяк не доводить те, що вони не могли здійснювати діяльність з придбання/реалізації цементу як комісіонери. З акту перевірки вбачається, що Відповідач взагалі не досліджував, чи мали ФОП Абрамов та/або ФОП ОСОБА_1 у користуванні орендовані приміщення, автотранспорт, чи придбавали вони у третіх осіб послуги стосовно зберігання та/або реалізації цементу тощо, а керувався виключно наявною у його базах «податковою інформацією».

Щодо господарських операцій з отримання ТОВ «Цемент» піддонів від ТОВ «Одіспак Трейд»:

В Акті перевірки ГУ ДФС в Одеській області стверджує, що факт придбання ТОВ «Цемент» піддонів у ТОВ «Одіспак Трейд» не підтверджується зібраною та опрацьованою податковою інформацією. При цьому, оскільки відповідачем встановлено, що піддони були фактично отримані та оприбутковані ТОВ «Цемент», відповідач робить висновок, що такі піддони були отримані з джерела невідомого походження, без вимоги про їх компенсацію. А тому їх слід вважати безоплатно отриманими в розумінні підпункту 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, і що ТОВ «Цемент» мало включити їх вартість до складу своїх доходів.Так, ТОВ «Цемент» придбавав у ТОВ «Одіспак Трейд» піддони дерев'яні. Такі піддони на загальну суму 1 473 700, 00 гривень (в тому числі ПДВ 245 617,00 гривень) були поставлені у 2015 році. Основним видом діяльності ТОВ «Цемент» є виробництво цементу. Під час реалізації виробленого цементу цемент пакується у стандартні мішки, певна визначена кількість яких в свою чергу ставиться на дерев'яні піддони, запаковується (фіксується) і у такому вигляді підлягає реалізації. Такий спосіб пакування і поставки цементу є стандартною практикою у цій галузі. Таким чином, придбання дерев'яних піддонів безпосередньо пов'язане із здійсненням господарської діяльності позивача. Відповідно, суми ПДВ, сплачені позивачем у зв'язку з оплатою таких піддонів, поставлени йому ТОВ «Одіспак Трейд», підлягали включенню до податкового кредиту ТОВ «Цемент» з ПДВ згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України. Під час проведення перевірки ГУ ДФС в Одеській області були досліджені наявні у ТОВ «Цемент» первинні документи, які підтверджують фактичне здійснення поставок зазначених вище піддонів від ТОВ «Одіспак Трейд». Фактично, висновки відповідача про отримання ТОВ «Цемент» піддонів з джерела невідомого походження грунтуються не на дослідженні самих господарських операцій між ТОВ «Цемент» і ТОВ «Одіспак Трейд» та правильності їх документального оформлення і податкового обліку, а на наступних твердженнях: до перевірки не надано супровідні документи, що посвідчують якість та комплектність піддонів (технічні паспорти, сертифікати, посвідчення якості, тощо) та/або актів про фактичну наявність піддонів, фактичну якість та комплектність піддонів; згідно з податковою інформацією його баз, ТОВ «Одіспак Трейд» не мало необхідних ресурсів для здійснення постачань на користь піддонів. Разом з тим, усі документи, які відповідач перелічує як такі, що мали надаватися до перевірки, однак не були надані, насправді, по-перше, не є первинними документами, що підтверджують операцію з постачання товару, а по-друге, взагалі не повинні складатися ТОВ «Цемент» в обов'язковому порядку. Умовами договору поставки №4.2-0024/12, укладеного з ТОВ «Одіспак Трейд» не передбачено складання та/або передачу покупцю (ТОВ «Цемент») документів, що посвідчують якість та комплектність піддонів. Відповідно до частини 3 статті 268 Господарського кодексу України, у разі відсутності в договорі умов щодо якості товарів, остання визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості. А претензії та припущення відповідача стосовно порушень ТОВ «Одіспак Трейд» норм податкового обліку та недостатності у нього ресурсів, не можуть бути підставою для позбавлення позивача права на формування витрат та податкового кредиту за такими операціями.

Щодо господарських операцій з виконання для ТОВ «Цемент» робіт наступними контрагентами:ТОВ «Південь-Ремпроект», ТОВ «Рембудмонтаж ВП», ВБМП «Технологія-Монтаж» та ТОВ «Вільнос Компаній»:

В акті перевірки ГУ ДФС в Одеській області стверджує, що факт придбання ТОВ «Цемент» робіт та послуг у ТОВ «Південь-Ремпроект», ТОВ «Рембудмонтаж ВП», ВБМП «Технологія-Монтаж», ТОВ «Вільнос Компанія» не підтверджується зібраною та опрацьованою податковою інформацією, а тому ТОВ «Цемент» не мало право відносити вартість таких робіт/послуг до своїх витрат та формувати податковий кредит з ПДВ за такими операціями. Так, вказані вище контрагенти виконували для ТОВ «Цемент» роботи/надавали послуги ремонтно-будівельного характеру. ГУ ДФС в Одеській області були залишені поза увагою первинні та інші документи, що підтверджують реальне отримання ТОВ «Цемент» робіт/послуг від контрагентів: договори з вказаними контрагентами, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, кошторисна документація, які відповідач мав можливість дослідити під час проведення перевірки. На усі поставки продукції, відповідно до вимог пункту 201.10 статті 210 Податкового кодексу України, контрагентами-постачальниками були складені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних та надані ТОВ «Цемент» належним чином оформлені податкові накладні. На момент складання цих податкових накладних, як і на момент безпосереднього здійснення поставок на користь ТОВ «Цемент», всі контрагенти-постачальники мали статус платника ПДВ, були належним чином зареєстровані у ЄДРПОУ, що сам відповідач не заперечує. Стосовно порядку складання та реєстрації податкових накладних відповідач претензій не має, сам описує їх в акті перевірки. Натомість висновки свої висновки щодо відсутності факту реального надання послуг/виконання робіт побудувало виключно на своїх припущеннях, що базуються на даних наявної «податкової інформації - на тому, що (на думку відповідача) трудових і виробничих ресурсів контрагентів ТОВ «Цемент» було недостатньо для виконання робіт/надання послуг ТОВ «Цемент», а по ланцюгам постачання придбання таких робіт/послуг (знову ж таки, на думку відповідача) не підтверджується.

Щодо наявності у ТОВ «Цемент» розрахункових документів до поданих йому авансових звітів за витрачені кошти:

В акті перевірки ГУ ДФС в Одеській області стверджує, що ТОВ «Цемент» підзвітними особами подавались авансові звіти за витрачені кошти без відповідних розрахункових документів на загальну суму 95 653,93 гривень. Зазначене, на думку відповідача, свідчить, що ТОВ «Цемент» не повинно було формувати за такими операціями витрати (для цілей визначення податку на прибуток), оскільки вони не підтверджуються належним чином оформленими оригіналами первинних документів. Разом з тим, твердження ГУ ДФС в Одеській області про відсутність розрахункових документів до звітів про витрачені кошти не відповідає дійсності. Так, під час проведення перевірки ТОВ «Цемент» було надано усі розрахункові документи, які надавалися підзвітними особами до звітів про використання коштів підзвітними особами, та яких не врахував відповідач за результатами перевірки. При цьому, застосовуючи до ТОВ «Цемент» штрафні санкції, передбачені абзацом 6 пункту 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 р. №436/95 (податкове повідомлення-рішення №0044571406 від 30.11.2017 р. форми «С»), відповідач не врахував, що застосований ним штраф за своєю правовою природою є адміністративно- господарською санкцією. Відповідно до статті 250 Кодексу адміністративного судочинства адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Враховуючи, що в акті перевірки відповідач вказує про нібито порушення ТОВ «Цемент» норм про регулювання обігу готівки за періоди, починаючи з 2015 року, є підстави стверджувати про нехтування відповідачем вказаними законодавчими нормами.

Щодо правомірності списання ТОВ «Цемент» дебіторської заборгованості, яка виникла по факту викрадення залізничних рельсів, належних ТОВ «Цемент»:

В Акті перевірки ГУ ДФС в Одеській області відзначає, що ТОВ «Цемент» в порушення пункту 44.1 статті 44, підпункту 139.2.2 пункту 139.2 статті 139 Податкового кодексу України за період перевірки занизив суму різниць, які виникають відповідно до Податкового кодексу України, на 1 862 921, 00 гривень. Підставою для такого висновку відповідача стало те, що ТОВ «Цемент» 2016 році списано дебіторську заборгованість, яка виникла по факту викрадення залізничних рельсів, належних ТОВ «Цемент». При цьому, у податковій декларації з податку на прибуток (зокрема, в додатку «РІ») за 2016 рік, сума зазначеного списання дебіторської заборгованості (1 862 921 грн. 42 коп.) була відображена як «Сума коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (підпункт 139.2.2 пункту 139.2 статті 139 розділу III Податкового кодексу України)». Відповідно, ТОВ «Цемент» зменшив суму об'єкту оподаткування податком на прибуток підприємств за 2016 рік. Відповідачем було проігноровано усі надані ТОВ «Цемент» документи, які підтверджують обставини викрадення залізничних рельсів, у тому числі надані до перевірки матеріали кримінальної справи, якими ці обставини підтверджуються. Так, у випадку якщо резерви сумнівних боргів були сформовані платниками, однак при їх формуванні платники не збільшували фінансового результату (не порушуючи при цьому жодних вимог стандартів бухгалтерського обліку), виникала ситуація, згідно з якою формально такі платники не могли виконати вимог підпункту 139.2.2 пункту 139.2 статті 139 Податкового кодексу України - адже при формуванні резерву сумнівних боргів їх фінансовий результат не збільшувався. Поряд з цим, згідно з першим наведених вище положень - підпункту 139.1.2 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України - такі платники мали право на зменшення фінансового результату до оподаткування на суму витрат, які відшкодовані за рахунок резервів та забезпечень сформованих відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності. Тобто, мала місце колізія між нормами Податкового кодексу України - з одного боку, платникові надавалося право зменшити фінансовий результат резервів та забезпечень сформованих відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (підпункту 139.1.2 пункту 139.1 статті 139), а з іншого боку - у нормі, яка могла б передбачити порядок реалізації такого права, відповідних підстав не зазначалося (підпункт 139.2.2 пункту 139.2 статті 139). При цьому, податкове законодавство України грунтується на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу. Таким чином, ТОВ «Цемент» фактично мало право на зменшення фінансового результату у даному випадку, та відображення ним в податковому обліку обставини списання заборгованості за викрадені рейки та жодним чином не занизило своїх податкових зобов'язань, висновки відповідача про таке заниження є необгрунтованими.

Щодо правильності відображення ТОВ «Цемент» у своєму обліку суми процентів за залученими кредитами та курсових різниць, нарахованих за такими процентами:

При визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток у періоди перевірки Позивач керувався підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, відповідно до якого об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу. Відповідно до пункту 140.2 статті 140 Податкового кодексу України для платника податку, у якого сума боргових зобов'язань, визначених в пункті 140.1 цієї статті (у т.ч. зобов'язання за договорами позики, кредиту тощо), що виникли за операціями з пов'язаними особами- нерезидентами, перевищує суму власного капіталу більш ніж в 3,5 рази (для фінансових установ та компаній, що займаються виключно лізинговою діяльністю, - більш ніж в 10 разів), фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов'язаннями, що виникли за операціями з пов'язаними особами - нерезидентами, над 50 відсотками суми фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів. Керуючись вказаним положенням, ТОВ «Цемент» в усі звітні періоди протягом періоду перевірки здійснювало відповідне збільшення суми процентів за Договорами позики №1 та №2. Проценти є платою позичальника на користь кредитора за використання залучених коштів, а курсові різниці виникають при переведенні (перерахуванні) значення монетарних статей відповідно до курсу іноземної валюти, у відповідні встановлені стандартом дати. Тобто, проценти та курсові різниці є різними за суттю статтями (видами) видами доходів чи витрат. А отже, курсові різниці, визнані ТОВ «Цемент», є окремими статтями витрат та не є складовою частиною нарахованих процентів за позиками.

Щодо застосування ТОВ «Цемент» ставки податку 2 % при виплаті доходів резиденту Кіпру -Levenei Limited:

У періоді, що перевірявся, ТОВ «Цемент» виплачував дохід у вигляді процентів за договором позики на користь LEVENEL LIMITED (резидент Республіки Кіпр). В Акті перевірки відповідач робить висновок про заниження позивачем податку на прибуток за ставкою 15 % (за винятком утриманого податку за ставкою 2 %) з доходів нерезидента (сплачені проценти LEVENEL LIMITED) у сумі 9 492 429,96 гривень. Такий свій висновок відповідач обгрунтовує тим, що надані свідоцтва LEVENEL LIMITED нібито не підтверджують, що компанія є резидентом Республіки Кіпр у розумінні міжнародного договору між Республікою Кіпр та Україною про уникнення подвійного оподаткування. У тексті Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи від 10.10.2013 р. (частина 3 статті 2) вказано, що податками, на які поширюється дія цієї Конвенції, зокрема на Кіпрі, є, серед іншого прибутковий податок. Так, як вбачається зі статті 4 Конвенції між Україною та Кіпром, поняття «резидент» у розумінні Конвенції не є якимось унікальним та відмінним від загальноприйнятого у світі, у тому числі законодавстві Україйи, розуміння категорії «резидент». Крім того, жодна законодавча норма, не містить конкретних вимог до форми подібних документів (довідок, свідоцтв), у тому числі й щодо обов'язкового вживання в них наведеного твердження. Таким чином, висновки відповідача щодо неналежності оформлення свідоцтв не відповідають нормам законодавства. Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно із пунктом 103.4 статті 103 Податкового Кодексу України, є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України. Свідоцтва (довідки), які були надані контрагентом ТОВ «Цемент» у 2015 та 2046 роках, підтверджують те, що LEVENEL LIMITED є резидентом (податковим резидентом) Кіпру. Таким чином у ТОВ «Цемент» були всі правові підстави застосовувати пільгову ставку оподаткування 2 %, а не 15 %.

Щодо неутримання Позивачем податку при виплаті винагороди за послуги консультування резиденту Ірландії - компанії CRH Group Services LTD:

Між ТОВ «Цемент» та «CRH GROUP» 02.01.2014 р. було укладено Договір про консультування з питань управління № 4.0-0003/14, відповідно до якого ТОВ «Цемент» призначає компанію «CRH GROUP» підрядником для надання послуг з консультування, визначених у цьому договорі. В Акті перевірки ГУ ДФС в Одеській області зробив висновок про заниження ТОВ «Цемент» податку на прибуток за ставкою 15 % з доходу нерезидента (сплачена винагорода «CRH GROUP SERVICES LTD») у сумі 672 928,35 гривень. У зв'язку з цим відповідач стверджує, що виплата вказаного доходу 15.01.2015 р. у сумі 241 500,00 євро (4 486 189,00 гривень) була здійснена раніше, ніж набула чинності Конвенція між Україною та Ірландією про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи та доходи від відчуження майна. Тому зазначені доходи підлягають оподаткуванню в Україні. При цьому, як слідує з абзацу «й» підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України, не є доходами нерезидента із джерелом походження з України доходи у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення. Винагорода у сумі 241 500,00 евро (4 486 189,00 гривень) була сплачена ТОВ «Цемент» на користь CRH GROUP SERVICES LTD за надані послуги консультування відповідно до Договору про консультування з питань управління №4.0-0003/14 від 02.01.2014 р. До перевірки було надано як вказаний договір, так і усі документи, що підтверджують надання послуг згідно з цим договором. Разом з тим, якими б не були витрати CRH GROUP SERVICES LTD та собівартість послуг цієї компанії, очевидно, що кошти, отримані цим нерезидентом від Позивача за надання послуг, не можуть оподатковуватися на підставі норм пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України, оскільки є виручкою та компенсацією вартості цих послуг. Таким чином, ТОВ «Цемент» не утримувало податок з цього доходу, тому що виплата резидентом на користь нерезидента доходу у вигляді компенсації вартості послуг не підлягає оподаткуванню відповідно до положень підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Податкового Кодексу України.

Щодо правомірності неподання ТОВ «Цемент» додатку ПН до податкової декларації з податку на прибуток підприємства відносно виплат доходу нерезидентам:

У період перевірки ТОВ «Цемент» отримувало консультаційні послуги від нерезидентів «Deloite Holding» (Нідерланди); «CRH Belgium NV» (Бельгія); «CRH GROUP SERVICES LTD» (Ірландія), на підставі укладених з цими нерезидентами договорів. У зв'язку з цим, відповідач відзначає, що позивач в порушення норм податкового законодавства не надав додатку ПН до податкової декларації з податку на прибуток підприємств відносно виплат доходу на користь цих нерезидентів. Кошти, сплачені ТОВ «Цемент» на користь CRH GROUP SERVICES LTD, Deloite Holding та CRH Belgium NV, є оплатою послуг цих нерезидентів, і являють собою одночасно виручку цих нерезидентів та компенсацію вартості їх послуг. Такий підхід до визначення економічної суті вказаних виплат. Таким чином, зроблені ТОВ «Цемент» виплати не підлягають відповідному оподаткуванню, а ТОВ «Цемент» не мало обов'язку складати та подавати відповідні додатки до податкової декларації з податку на прибуток. Доводи відповідача щодо ненадання позивачем до податкової перевірки документів, що підтверджують витрати вказаних нерезидентів, взагалі є незрозумілими та такими, що очевидно не відповідають чинному законодавству. Оскільки, по-перше, ці документи не є первинними документами, на підставі яких позивач здійснює свій облік; по-друге, жодним нормативно- правовим актом не передбачено обов'язку замовника послуг отримувати від виконавця документи, які підтверджують витрати останнього.

Щодо правомірності не нарахування ТОВ «Цемент» податкового зобов'язання з ПДВ за фактом списання (ліквідації) основних засобів внаслідок неможливості їх використання за первісним призначенням

В вкті перевірки ГУ ДФС в Одеській області стверджує, що ТОВ «Цемент» був повинен здійснити нарахування податкових зобов'язань з ПДВ при проведенні ліквідації ряду основних засобів, однак не зробив цього. Такий висновок відповідач обгрунтовує тим, що надані до перевірки документи щодо ліквідації основних засобів, зокрема акти обстеження основних засобів, «не в повному обсязі обгрунтовують факт неможливості використання таких основних засобів за первісним призначенням».Відповідно до пункту 189.9 статті 189 Податкового кодексу України, у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів. Разом з тим, відповідно до абзацу 2 вказаного пункту, ця норма не поширюється на випадки, зокрема, платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням. Так само і в нормі підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (пункт «е») зазначається, що не є постачанням товарів випадки, коли основні виробничі засоби або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку надає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням. Жодна норма законодавства не зобов'язує платника податків підтверджувати факт знищення/руйнування основних засобів окремою експертизою чи у інший визначений спосіб тощо. Підставою для ліквідації основних засобів ТОВ «Цемент» стали результати обстеження таких основних засобів створеною на підприємстві комісією, які були відображені в актах обстеження основних засобів та актах списання, як це передбачено Методичними рекомендаціями з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №561 від 30.09.2003 року. Акти на списання основних засобів, що складалися спеціально створеною комісією ТОВ «Цемент», були складені за формою, затвердженою Наказом Мінстату від 29.12.1995 р. №352 (типова форма 03-3). Тому, висновок відповідача про те, що у таких документах щось не достатньо чітко сформульовано, є безпідставним, адже комісія лише заповнювала затверджену для таких цілей форму, самовільне внесення до якої додаткових граф/пунктів не передбачено. До перевірки відповідачу були надані акти обстеження основних засобів ТОВ «Цемент» та акти списання основних засобів, а тому висновки відповідача у цій частині побудовані виключно на його власних міркуваннях та не відповідають законодавству.

Щодо відсутності правових підстав для позбавлення ТОВ «Цемент» права на податковий кредит з ПДВ за податковими накладними, які, на думку Відповідача, складені з помилками

В Акті перевірки ГУ ДФС в Одеській області стверджує, що ТОВ «Цемент» неправомірно сформувало податковий кредит з ПДВ на загальну суму 1 109 185,00 гривень за податковими накладними, складеними з порушеннями, а саме - за податковими накладними, у яких допущені певні помилки. Разом з тим, відповідач не надає доказів наявності таких «порушень». Водночас, ТОВ «Цемент», не має можливості перевірити та/або документального спростувати відповідача щодо наявності помилок у податкових накладних, оскільки ТОВ «Цемент» зазнало хакерської атаки вірусу, відомого як вірус «Petya», внаслідок чого було порушено роботу як серверів ТОВ «Цемент», так і серверів, на яких зберігались програмні забезпечення, за допомогою яких підприємство здійснювало облік своєї господарської діяльності (ПЗ «Med.O.K.» та інші). У зв'язку з цим ТОВ «Цемент» звернулося із відповідною заявою від 30.06.2017 р. до Причорноморського управління кіберполіції. Крім того,у будь-якому випадку, наявність у податкових накладних незначних помилок, на які посилається відповідач, жодним чином не вплинула на розмір податкових надходжень до Державного бюджету України. Так, усі податкові накладні, на помилки в оформленні яких посилається відповідач, стосуються послуг, наданих ТОВ «Цемент» компаніями-нерезидентами. Згідно з вимогами Податкового кодексу України, ТОВ «Цемент» одночасно формував і податкові зобов'язання з ПДВ за такими операціями і податковий кредит. ТОВ «Цемент» (по суті, замість своїх постачальників-нерезидентів) фактично сплатив до бюджету ПДВ за відповідними операціями. Відповідно, жодних втрат бюджету внаслідок дій ТОВ «Цемент» завдано не могло бути. За таких обставин, коли саме ТОВ «Цемент» (фактично замість своїх постачальників-нерезидентів) сплатило податкові зобов'язання за відповідними господарськими операціями, позбавлення його права на податковий кредит за тими самими операціями внаслідок формальних, незначних помилок у податкових накладних (якщо вони навіть мали місце), є несправедливим, безпідставним та не має під собою ні правового підґрунтя, ні економічної доцільності.

Щодо відсутності, за твердженням Відповідача, факту реєстрації Позивачем однієї податкової накладної

В Акті перевірки зроблено висновок про те, що ТОВ «Цемент» сформовано податковий кредит за операціями з рядом підприємств, за податковими накладними, які складені з порушенням порядку заповнення обов'язкових реквізитів податкової накладної. В результаті цього, на думку відповідача, ТОВ «Цемент» завищено податковий кредит на загальну суму 66 354, 00 гривень. ГУ ДФС в Одеській області вказує, що таке порушення мало місце у зв'язку з тим, що згідно Єдиного реєстру податкових накладних не було встановлено факту реєстрації податкової накладної на вище вказану суму ПДВ. Разом з тим, жодних порушень в документальному оформленні господарських операцій зі своїми контрагентами ТОВ «Цемент» допущено не було. На усі операції, за якими підприємство формувало податковий кредит, контрагентами підприємства були виписані та належним чином оформлені податкові накладні. Однак, у зв'язку з хакерською атакою вірусу, відомого як вірус «Petya», було порушено роботу як серверів ТОВ «Цемент», так і серверів, на яких зберігались програмні забезпечення, за допомогою яких підприємство здійснювало облік своєї господарської діяльності (ПЗ «Med.O.K.» та інші). У зв'язку з цим ТОВ «Цемент» звернулося із відповідною заявою від 30.06.2017 р. до Причорноморського управління кіберполіції. Отже, ТОВ «Цемент» виконало усі обов'язки, покладені на нього чинним законодавством, і не може нести відповідальність з підстав незабезпечення уповноваженими органами належної безпеки програмного забезпечення суб'єктів господарювання.

Щодо безпідставності висновків Відповідача про те, що ТОВ «Цемент» допустило порушення, що полягає у не реєстрації податкових накладних на загальну суму 377 421, 00 гривень

В Акті перевірки ГУ ДФС в Одеській областіприйшов до висновку, що ТОВ «Цемент» нібито неправомірно не зареєстрував податкові накладні по податковим зобов'язанням з ПДВ на загальну суму 563 528,00 гривень. У зв'язку з цим, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0044621415 від 30.11.2017 р. форми «ПН» про нарахування штрафу за відсутність складення/реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування. Сума штрафу становила 179 711,00 гривень (50 % від суми, на яку згідно з висновком відповідача було не зареєстровано податкових накладних).

Висновок про допущені порушення відповідач зробив, виходячи з того, що позивач не зареєстрував податкові накладні за операціями, описаними в пункті 2.9 цієї позовної заяви (операції зі списання основних засобів), а також, за операціями з надання позивачем коштів під звіт фізичним особам своїм працівникам. Стосовно другої групи операцій - щодо надання коштів під звіт фізичним особам - за результати розгляду адміністративної скарги позивача вказане податкове повідомлення-рішення було частково скасоване, на суму податкових зобов'язань з ПДВ у розмірі 178 045,87 гривень. Однак, відповідач, замість того, щоб виконати рішення ДФС та зменшити суму штрафу відповідним чином, навпаки, прийняв нове податкове повідомлення- рішення податкове повідомлення-рішення №006251415 від 16.02.2018 р., яким застосував до позивача штраф у ще більшому розмірі, а саме у розмірі 188 710,00 гривень. Тобто, діючи всупереч встановленому законодавством порядку, ГУ ДФС в Одеській області самовільно з незрозумілих причин не зменшив суму штрафу, а навпаки збільшив.

Щодо неврахування ГУ ДФС в Одеській області від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток ТОВ «Цемент» при визначенні грошового зобов'язання ТОВ «Цемент» з податку на прибуток підприємств

Приймаючи податкові повідомлення-рішення про збільшення ТОВ «Цемент» суми грошового зобов'язання з податку на прибуток, ГУ ДФС в Одеській області не враховано той факт, що сума від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, на яку мав право ТОВ «Цемент», була більшою ніж 199 449 458,00 гривень (ніж та сума, на яку ГУ ДФС в Одеській області винено податкове повідомлення-рішення про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток). Так, за результатами 2014 року ТОВ «Цемент» було задекларовано від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 215 153 278,00 гривень (підтверджується даними податкової декларації позивача з податок на прибуток підприємства за 2014 рік). В подальшому, в рамках проведення планової податкової перевірки ТОВ «Цемент» самим контролюючим органом була підтверджена сума від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток позивача за 2014 рік у розмірі 206 298 260,00 гривень. Отже, перед тим як збільшувати суму грошового зобов'язання ТОВ «Цемент» з податку на прибуток підприємств, відповідач мав би повністю врахувати від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, на яке має право позивач, і спочатку зменшити розмір такого від'ємного значення на суму порушення, яке (на думку відповідача) було допущене ТОВ «Цемент».

Таким чином, ТОВ «Цемент» вважає, що оскаржувані повідомлення-рішення порушують його права та інтереси, оскільки ними необгрунтовано встановлюються додаткові грошові зобов'язання, без будь-яких законних для цього підстав. Таке безпідставне та незаконне покладення на ТОВ «Цемент» додатково податкового навантаження, безумовно, порушує право власності та має негативний вплив на його фінансово-господарську діяльність, по суті позбавляючи ТОВ «Цемент» оборотних коштів, які він планував спрямувати на цілі своєї поточної діяльності.

Представником ГУ ДФС в Одеській області до суду надано відзив на позовну заяву (а.с. 122-128 т. 13). Так, в обгрунтування своєї позиції представник відповідача вказує, що ГУ ДФС в Одеській області позов не визнає, не погоджується з доводами позивача та вважає, що позов не підлягає задоволенню.

Так, представник ГУ ДФС в Одеській області вказує, що перевіркою встановлено, що у період з 01.01.2015 по 30.06.2017 ТОВ «Цемент» користувався залученими кредитними коштами за договорами позики від 19.10.11, укладений ТОВ «Цемент» з CRH (Cyprus) Limited) та договором позики від 31.07.2012 року, укладеним ТОВ «Цемент» з LEVENEL LIMITED. Згідно з наданими до перевірки обліковими регістрами встановлено, що ТОВ «Цемент» у період з 01.01.2015 по 30.06.2017 року (період гіперфінфляції) здійснювало перерахунок монетарних статтей балансу, зокрема, кредиторську заборгованість по розрахунках з надавачами позик, що призвело до збільшення кредиторської заборгованості в функціональній валюті балансу на 346159943 грн. при незмінній заборгованості в іноземній валюті (євро), при цьому не здійснювало перерахунок немонетарних статтей балансу станом на кінець звітних періодів. Таким чином ТОВ «Цемент» занижено фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності.

Також, перевіркою встановлено, що у період з 01.01.15 по 30.06.2017 року ТОВ «Цемент» було оформлено документи щодо реалізації готової продукції власного виробництва (цемент) про що здійснені записи в облікових регістрах програмного забезпечення на користь наступних кредиторів: ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_1 разом з тим, первинні документи на поставку товару на їх адресу не відповідають умовам договорів поставки та не підтверджують факт поставки товару ТОВ «Цемент» на адресу ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 З метою з'ясування реальності здійснення поставок товару на їх адресу в ході перевірки використана податкова інформація, згідно з податковою звітністю про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску залучення трудових ресурсів немає та не встановлено наявність виробничих потужностей, таких як нерухоме та рухоме майно. Таким чином, зібраною та опрацьованою податковою інформацією встановлено факт відсутності трудових ресурсів та виробничих потужностей для проведення господарських операцій з придбання, зберігання та реалізації продукції (цементу). Отже, первинним документами не доведено факт реалізації товарів вказаним ФОП, а тому вказані кошти вважаються безповоротною фінансовою допомогою та підлягають відображенню у складі доходів т азбільшують фінансовий результат до оподаткування, внаслідок чого ТОВ «Цемент» занижено жоходи на 39138416 грн.

Крім того, перевіркою встановлено порушення п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, міжнародного стандарту обліку 8 «Облікової політики, зміни в облікових оцінках та помилки», Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 1 «Подання фінансової звітності», а саме ТОВ «Цемент» включило до складу інших операційних витрат Звіту про фінансові результати за 2015 рік суми нарахованих податків за результатами попередньої документальної перевірки фіскального органу, замість коригувальних проведень у формі № 1 «Баланс» станом на 01.01.2016 року, в результаті чого завищено витрати за 2015 рік на 631555 грн.

Також перевіркою встановлено, що ТОВ «Цемент» у 2015 році згідно з обліковими регістрами програмного забезпечення SAP було оприбутковано на баланс підприємства піддони деревяні 1200*1000 нові загальною вартістю 1228083,33 по взаєморозрахунках з постачальником ТОВ «Одіспак Трейд». У ході перевірки не надані супровідні документи, що посвідчують якість та комплектність піддонів (технічні паспорти, сертифікати, посвідчення якості тощо) та/або акти про фактичну наявність піддонів, фактичну якість та комплектність піддонів, а також супровідні документи на доставку. Крім того, з метою зясування реальності здійснення придбання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Одіспак Трейд», у ході перевірки була використана податкова інформація, яка зібрана та опрацьована щодо ТОВ «Одіспак Трейд». Податкова звітність з податку на прибуток за 2015 рік до контролюючого органу не надана, фінансова звітність не надана, тобто інформація про наявність виробничих потужностей відсутня. Згідно з податковим розрахунком сум доходу, нарахованого на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку за формою № 1-ДФ чисельність працюючих 3-4 особи. Таким чином, зібраною інформацією та опрацьованою податковою інформацією встановлено факти: відсутності трудових ресурсів та виробничих потужностей для постачання піддонів ТОВ «одіспак Трейд» на адресу ТОВ «Цемент»; постачання піддонів на користь ТОВ «Цемент» за відсутності реального придбання цих товрано-матеріальних цінностей по ланцюгу постачання. Отже, первинні документи щодо придбання ТОВ «Цемент» від ТОВ «Одіспак Трейд», які стали підставою для оприбуткування піддонів на баланс ТОВ «Цемент», придбання яких не підтверджується зібраною та опрацьованою податковою інформацією, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними уповноваженими особами звітними документами, які посвідчують факт придбання цих ТМЦ. Таким чином, ТОВ «Цемент» занижено доходи на 1228083 грн.

Також, перевіркою встановлено, що ТОВ «Цемент» у період з 01.01.15 по 30.06.17 згідно з обліковими регістрами програмного забезпечення SAP було сформовано витрати по взаєморозрахунках з постачальниками робіт (послуг) - ТОВ «Південь-Ремпроект», ТОВ «Рембудмонтаж ВП», ВБМП «Технологія-Монтаж», ТОВ «Вілнос Компані». При цьому, зібраною та опрацьованою податковою інформацією встановлено факти відсутності трудових ресурсів та виробничих потужностей для проведення господарських операцій з виконання робіт (надання послуг); поставка робіт (послуг) на адресу ТОВ «Цемент» за відсутності реального їх придбання суб'єктом господарювання по ланцюгу постачання. Тобто ТОВ «Цемент» завищено витрати на 3573303 грн. крім того, у порушення п. 198.1 ст. 198 ПК України ТОВ «Цемент» сформовано податкових кредит з ПДВ у сумі 960234 грн. без доведення факту придбання товарів, робіт, послуг первинними документами та наявною податковою інформацією, в результаті чого завищено податковий кредит на вказану суму.

Представник відповідача вказує, що в акті перевірки також зазначено, що під час перевірки встановлено подання авансових звітів за витрачені кошти без відповідного розрахункового документа відповідно до вимог постанови «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні та вимог наказу Міністерства фінансів України від 13.03.98 «Про затвердження Інструкції про службові відрядження в межах України» на загальну суму 95653,93 грн.

Крім того, перевіркою встановлено, що станом на початок перевіряємого періоду у ТОВ «Цемент» рахується заборгованість по невизначеним особам у сумі 1862921 грн., яка виникла по факту викрадення залізничних рельсів, які належали ТОВ «Цемент», у зв'язку з чим Роздільнянським РВ ГУВС України відкрито карну справу. Згідно з вимогами ПК України, що діяв до 01.01.15 розмір створених резервів не передбачав формування витрат, що враховуються при визначенні обєкту оподаткування. Сума списаної заборгованості відображена як зменшення фінансового результату до оподаткування у р. 2.2.3 «Сума коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» додатку РІ Податкової декларації з податку на прибуток за 2016 рік. У ході перевірки надано постанову Роздільнянського РВ ГУВС України «Про призупинення досудового слідства за карною справою» № 30201000295, проте зазначнений документ не містить підстав для списання з балансу заборгованості у сумі 1862921 грн. Отже, ТОВ «Цемент» порушено вимоги п. 44.1 ст. 44 ПК України в результаті чого занижено суму різниць, які виникають відповідно до ПК України на 1862921 грн.

Також, перевіркою встановлено, що ТОВ «Цемент» користувався залученими кредитними коштами за кредитними угодами, укладеними з CRH (Cyprus) Limited) та LEVENEL LIMITED, при цьому, у ході перевірки встановлено, що ТОВ «Цемент» збільшено фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованих процентів за користування кредитними коштами, але при цьому не враховано суми доведення їх вартості до справедливої у вигляді курсових різниць, чим занижено суму різниць на суму 4585614 грн. при цьому, перевіркою встановлено порушення наказу Міністерства фінансів України від 20.10.15 № 897, у результаті методологічної помилки при заповненні р. 19 уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток за 2015 рік занижено податок на прибуток на 53749 грн.

Перевіркою ТОВ «Цемент» встановлено здійснення виплат доходів внерезидентам джерелом походження з України. При виплаті компанії LEVENEL LIMITED доходу у вигляді процентів ТОВ «Цемент» застосовувало пільгову ставку оподаткування 2 % за рахунок цього доходу. ТОВ «Цемент» в ході перевірки надано нотаріально завірені копії апостильованих свідоцтв компанії LEVENEL LIMITED, проте зазначені свідоцтва не підтверджують, що вказана компанія є резидентом Республіки Кіпр у розумінні міжнародного договору між Республікою Кіпр та Україною про уникнення подвійного оподаткування. В результаті чого ТОВ «Цемент» занижено податок за ставкою 15 % у сумі 9492429,96 грн.

Також перевіркою встановлено здійснення виплат доходів на користь нерезиденту «CRN GROUP SERVICES LTD» (Ірландія) за договором про консультування, відповідно до якого ТОВ «Цемент» було виплачено винагороду у сумі 241500 євро (4486189,00 грн.) при виплаті якої, податок з доходу нерезидента не нараховувався та не сплачувався. До перевірки не надано документів, які підтверджують витрати, у процесі надання послуг консультування з питань управління, які підлягають компенсації, отже виплачена ТОВ «Цемент» винагорода за послуги консультування з питань управління «CRN GROUP SERVICES LTD» підпадає під визначення інших доходів, відповідно до пп. «й» пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПК України. в ході перевірки надано нотаріальну завірену апостильовану довідку, видану 08.04.2015 року, проте конвенція між Україною та Ірландією про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи та доходи від відчуження майна, набула чинності для України 17.08.2015 року. Тобто, на момент виплати доходу у ТОВ «Цемент» були відсутні підстави застосовувати норми міжнародного договору, у зв'язку з не набуттям його чинності. У зв'язку з чим, ТОВ «Цемент» порушено пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПК України та занижено податок за ставкою 15 % з доходу в сумі 672928,35 грн. Крім того, ТОВ «Цемент» не подано додатку ПН декларації з податку на прибуток підприємства відносно виплат доходу нерезидентам до податкової декларації з податку на прибуток підприємства відносно виплат доходу нерезидентам «CRN GROUP SERVICES LTD», «Deloitte Holding» (Нідерланди), «CRN Belgium NV».

При цьому, у період з 01.01.2015 по 30.06.2017 ТОВ «Цемент» здійснювало операції з ліквідації (списання) основних фондів шляхом їх демонтажу згідно наданими до перевірки документами. В актах обстеження майже у всіх випадках зазначено виявлені дефекти: протікання даху по примиканню до стін та стелі, деформація цоколю будівлі, тріщини на зовнішніх і внутрішніх стінах, визначено роботи, необхідні для усунення дефектів, та зазначено висновок - використання об'єкту основних засобів не можливе за первісним призначенням, капітальний ремонт, переобладнання та модернізація економічно не доцільно, об'єкт підлягає списанню, роз комплектації і оприбуткуванню на склад ТМЦ, що утворюються внаслідок ліквідації. Інших документів, що стосуються причин ліквідації (списання) демонтажу таких основних засобів у ході перевірки не надано. В ході перевірки надано документи на ліквідацію основних засобів, які не в повному обсязі обґрунтовують факт неможливості їх використання за первісним призначенням. Крім того, висновок комісії ТОВ «Цемент» при здійсненні обстеження основних фондів щодо економічної недоцільності переобладнання та модернізації таких основних фондів не є підставою для факту неможливості їх використання за первісним призначенням. Таким чином, у порушення п. 185.1 ст. 185, п. 189.9 ст. 189, п. 201.10 ст. 201 ПК України ТОВ «Цемент» не здійснено нарахування податкових зобов'язань з ПДВ при проведенні господарської операції з ліквідації основних засобів залишковою вартістю 1886002,03 грн.

Крім того, ТОВ «Цемент» сформовано податковий кредит у сумі 66354 грн. за операціями з придбання послуг у нерезидентів у сумі 66354 грн. за податковою накладною від 31.12.2014 року № 351, проте згідно ЄРПН не встановлено реєстрації такої податкової накладної, чим порушено п. 198.1 ст. 198, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК України.

Представником ТОВ «Цемент» до суду надано відповідь на відзив в якій представник позивача вказує, що поданий відзив жодних заперечень по суті обставин, аргументів/доводів позивача фактично не містить, він відповідає акту перевірки ТОВ «Цемент», на підставі якого були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Відповідач не спростовує наведених у позовній заяві обставин і доводи щодо відсутності в Україні гіперінфляції у 2015 - першій половині 2017 роках, щодо реальності господарських операцій з продажу ТОВ «Цемент» ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1, щодо реальності господарських операцій з ТОВ «Одіспак Трейд», ТОВ «Південь-Ремпроект», ТОВ «Рембудмонтаж ВП», ВБМП «Технологія-Монтаж», ТОВ «Вільнос Компані», щодо наявності у ТОВ «Цемент» розрахункових документів до поданих авансових звітів за витрачені кошти, щодо правомірності писання дебіторської заборгованості, яка виникла по факту викрадення залізничних рельсів, щодо правильності відображення процетів за залученими кредитами та курсових різниць, нарахованих за такими процентами, щодо правомірності неподання ТОВ «Цемент» додатку ПН до податкової декларації з податку на прибуток підприємства відносно виплат доходу нерезидентам; щодо правомірності ненарахування податкового зобов'язання з ПДВ за фактом списання основних засобів фондів та щодо правомірності формування ТОВ «Цемент» податкового кредиту за операціями з придбання послуг у нерезидентів.

Представником відповідача, ГУ ДФС в Одеській області, не надано письмових заперечень щодо відповіді на відзив.

Ухвалою суду від 05 березня 2018 року по справі № 815/849/18 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

19 квітня 2018 року ухвалою суду продовжено строк підготовчого провадження по справі №815/849/18 на тридцять днів.

Ухвалою суду від 12 червня 2018 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засідання представники позивача позовні вимоги підтримали, просили адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідачів в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували, просили суд відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши думку представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, 11.06.2001 року проведено державну реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю "Цемент", код ЄДРПОУ 31519010, за № 1 556 120 0000 004580.

Судом встановлено, що фахівцями ГУ ДФС в Одеській області на підставі направлень від 20.09.2017 року № 6398/14-15, № 6401/14-15, № 6402/14-15, № 6400/14-15, від 21.09.2017 року № 6500/14-15, від 25.07.2017 року № 4494/14-15 , відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 77.1, ст.. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, наказу № ГУ ДФС в Одеській області від 06.09.2017 року № 4120, проведено документальну планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Цемент", код ЄДРПОУ 31519010, податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 30.06.2017, валютного та іншого законодавства за період 01.01.2015 по 30.06.2017, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2015 по 30.06.2017, за результатами якої складено та підписано акт перевірки від 09.11.2017 року № 676/15-32-14-15/31519010 (а.с. 2-63 т. 2).

16.11.2017 року товариством з обмеженою відповідальністю "Цемент" до ГУ ДФС в Одеській області подано заперечення на акт перевірки від 09.11.2017 року № 676/15-32-14-15/31519010, за результатами розгляду яких, управлінням надано відповідь, якою висновки акту перевірки залишено без змін (а.с. 67-94 т. 2).

На підставі акту перевірки податковим органом винесені податкові повідомлення-рішення від 30 листопада 2017 року № 0044451402, № 0044571406, № 0044631415, № 0044591415, № 0044611415, № 0044621415, № 0044601415, № 0044641415, № 0044471402, № 0044581415 (а.с. 115-129 т. 2).

Не погодившись з висновками акту та прийнятими на його підставі податковими повідомленнями - рішеннями від 30.11.2017 року № 0044451402, № 0044571406, № 0044631415, № 0044591415, № 0044611415, № 0044621415, № 0044601415, № 0044641415, № 0044471402, № 0044581415 ТОВ «Цемент» звернулось зі скаргою до Державної фіскальної служби України, за результатом розгляду якої, ДФС України прийнято рішення № 5083/6/99-99-11-01-01-05 від 13.02.2018 року, про часткове задоволення скарги (а.с. 95-110 т. 2).

Так, рішенням ДФС України № 5083/6/99-99-11-01-01-05 від 13.02.2018 року залишено без змін податкові-повідомлення рішення ГУ ДФС в Одеській області від 30.11.2017 року № 0044451402, № 0044471402, № 0044571406, № 0044611415, № 0044641415; скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 30.11.2017 року № 0044631415 та № 0044601415 щодо збільшення грошових зобов'язань з ПДВ за зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ в частині збільшення перевіркою податкових зобов'язань з ПДВ на загальну суму 178045,87 грн. у зв'язку з оплатою робіт, послуг на користь ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ТОВ «Тревелз кофе Одеса» та видачею коштів фізичним особам на відрядження або під звіт на у відповідній частині податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 30.11.2017 року № 0044621415 щодо застосування штрафних санкцій за відсутність складання та/або реєстрації протягом граничних строків штрафних санкцій за відсутність складання та/або реєстрації протягом граничних строків податкових накладних, а в іншій частині зазначені податкові повідомлення-рішення залишено без змін; скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 30.11.2017 року № 0044591415 та № 0044581415 щодо збільшення грошових зобов'язань з податку на прибуток та зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податковим на прибуток в частині зменшення витрат по взаємовідносинам із ФОП ОСОБА_7 на суму 20400 грн. та ТОВ «Бейкер Тіллі Україна» на суму 680000 грн. збільшення доходів на суму 426031 грн. у зв'язку з оплатою робіт, послуг на користь ТОВ «Лорашен», ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ТОВ «Тревелз кофе Одеса» та збільшення доходів на 505615 грн. по видачі коштів фізичним особам на відрядження або під звіт, а в іншій частині зазначені податкові повідомлення-рішення без змін.

16 лютого 2018 року, на підставі рішення ДФС України № 5083/6/99-99-11-01-01-05 від 13.02.2018 року, ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкові повідомлення-рішення № 0006221415, № 0006241415, № 0006201415, 0006181415, № 0006251415 (а.с. 130-138 т. 2).

Не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями ГУ ДФС в Одеській області № 0044451402 від 30.11.2017 року, № 0044571406 від 30.11.2017 року, № 0044641415 від 30.11.2017 року, № 0044471402 від 30.11.2017 року, № 0006221415 від 16.02.2018 року, № 0006241415 від 16.02.2018 року, № 0006201415 від 16.02.2018 року, № 0006181415 від 16.02.2018 року, № 006251415 від 16.02.2018 року, ТОВ «Цемент» оскаржило їх до суду.

Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (ПК України) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно ст. 77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки. До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік. Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Платники податків - юридичні особи, що відповідають критеріям, визначеним пунктом 43 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу, та у яких сума сплаченого до бюджету податку на додану вартість становить не менше п'яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, а також самозайняті особи, сума сплачених податків яких становить не менше п'яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки. Зазначена норма не поширюється на таких платників податків у разі порушення ними статей 45, 49, 50, 51, 57 цього Кодексу. Забороняється проведення документальної планової перевірки за окремими видами зобов'язань перед бюджетами, крім правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати митних платежів, податків, зборів та єдиного внеску при виплаті (нарахуванні) доходів фізичним особам, податку з доходів фізичних осіб та зобов'язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами. Про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки. У разі планування перевірок одного й того самого платника податків контролюючими органами та органами державного фінансового контролю у звітному періоді такі перевірки проводяться зазначеними органами одночасно. Порядок координації проведення таких перевірок та залучення до перевірок інших органів, передбачених законом, визначається Кабінетом Міністрів України. Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу. Строки проведення документальної планової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу. Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу. Порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86цього Кодексу.

Зі змісту акту перевірки від 09.11.2017 року № 676/15-32-14-15/31519010 вбачається, що перевіркою встановлено порушення ТОВ «Цемент»:

- пп. 14.1.13, пп. 14.1.185, пп. 14.1.191, пп. 14.1.202, пп. 14.1.203, п. 14.1 ст. 14, п. 44.1, п. 444.2 ст. 44, п. 134.1 ст. 134, пп. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138, пп. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139, п. 140.2 ст. 140 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами і доповненнями), параграфів 7 та 8 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 29 «Фінансова звітність в умовах гіперінфляції», параграфів 42 та 43 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 21 (МСБО 21) «Вплив змін валютних курсів», параграфу 3 Тлумачення КТМФЗ 7 «Застосування методу перерахунку згідно з МСБО 21 «Фінансова звітність в умовах гіперінфляції»» з урахуванням положень параграфу 15 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 1 (МСБО1) «Подання фінансової звітності», параграфів 2, 4, 5, 9, 11 Міжнародного стандарту фінансової звітності 13 (МСФЗ 13) «Оцінка справедливої вартості», п. 9 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютного курсів», затверджених наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 № 193, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17.08.2000 за № 515/4736, ст. 1, п. 1, п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XIV (зі змінами та доповненнями), Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 18 (МСБО 18) Дохід, Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 1 (МСБО 1), ТЛУМАЧЕННЯ КТМФЗ 18 «Передачі активів від клієнтів», п. 2.1, п. 2.4, п. 2.8, п. 2.16 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (зі змінами та доповненнями), Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 18 (МСБО 18) «Дохід», Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 1 «Подання фінансової звітності» (МСБО 1), Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку 8 (МСБО 8) «Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки», Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 1 (МСБО 1) «Подання фінансової звітності», ст. 1 п. 1, п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (зі змінами та доповненнями), Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 18 «Дохід», з врахуванням положень параграфів 2, 9, 15 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 1 (МСБО 1) «Подання фінансової звітності», параграфів 3, 8 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 21 (МСБО 21) «Вплив змін валютних курсів», параграфів 2, 4, 5, 9, 11 Міжнародного стандарту фінансової звітності 13 (МСФЗ 13) «Оцінка справедливої вартості» параграфів 5, 6 Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 23 (МСБО 23) «Витрати на позики», в результаті чого встановлено: заниження податку на прибуток у сумі 36025323 грн., у тому числі: 2015 рік - 9484764 грн., 2016 рік - 17155017 грн., півріччя 2017 року - 9385541 грн.; завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування: станом на 31.12.2015 в сумі 295167185 грн., станом на 31.12.2016 в сумі 109822574 грн., станом на 30.06.2017 в сумі - 60329515 грн.

- пп. 14.1.13, пп. 14.1.185, пп. 14.1.191, пп. 14.1.202, пп. 14.1.203 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, ст.. 185, ст. 187, ст. 188, п. 189.9 п. 189, ст. 193, ст. 194, п. 198.1 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами і доповненнями), п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XIV (зі змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено: заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на 2612387 грн., в тому числі: січень 2015 - 152767 грн., лютий 2015 року - 346204 грн., квітень 2015 - 48876 грн., травень 2015 - 434324 грн., червень 2015 - 82700 грн., липень 2015 - 48482 грн., серпень 2015 - 281737 грн., вересень 2015 - 81765 грн., жовтень 2015 - 21637 грн., листопад 2015 - 213000 грн., лютий 2016 - 90047 грн., березень 2016 - 11282 грн., квітень 2016 - 17392 грн., травень 2016 - 32504 грн., червень 2016 - 21153 грн., липень 2016 - 59711 грн., серпень 2016 - 32315 грн., вересень 2016 - 22523 грн., жовтень 2016 - 75323 грн., листопад 2016 - 38968 грн., грудень 2016 - 162537 грн., березень 2017 - 498840 грн.; від'ємного значення з податку на додану вартість станом на 30.06.2017 на 236914 грн.;

- п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами і доповненнями), в результаті чого встановлено реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних з порушенням граничних термінів реєстрації, а саме - з затримкою реєстрації до 15 календарних днів на суму ПДВ на 21235,16 грн.; - з затримкою реєстрації від 60 до 365 календарних днів на суму ПДВ 2333,33 грн.;

- п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами і доповненнями), в результаті чого встановлено відсутність реєстрації податкових накладних на загальну суму ПДВ 563528 грн., у тому числі: січень 2015 - 1152 грн., лютий 2015 - 856 грн., березень 2015 - 11262 грн., квітень 2015 - 4280 грн., травень 2015 - 16334 грн., червень 2015 - 4367 грн., липень 2015 - 1482 грн., серпень 2015 - 10716 грн., вересень 2015 - 37115 грн., жовтень 2015 - 6639 грн., листопад 2015 - 2419 грн., січень 2016 - 1168 грн., березень 2016 - 1616 грн., травень 2016 - 10190 грн., червень 2016 - 2134 грн., липень 2016 - 7907 грн., серпень 2016 - 688 грн., вересень 2016 - 1078 грн., листопад 2016 - 1665 грн., грудень 2016 - 81038 грн., січень 2017 - 344796 грн., лютий 2017 - 2814 грн., березень 2017 - 6287 грн., квітень 2017 - 3721 грн., травень 2017 - 1401 грн., червень 2017 - 403 грн.;

- Порядку заповнення Розділу І, Розділу ІІ податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2016 № 4, ст. 51 та п. 119.2 ст. 119, п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами і доповненнями), податкова звітність про суми доходів нарахованого (сплаченого) на користь платників податків податку та суми утриманого з них податку надавалась не у повному обсязі, з помилками та недостовірними відомостями;

- пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами і доповненнями в редакції, що набрала чинності після 01.01.2015 року в частині не утримання та не перерахування до бюджету податку у сумі 10 165 358,31 грн. по виплатах доходу нерезидента, здійснених в 2015 році, І кварталі 2016, ІІ кварталі 2016, ІІІ кварталі 2016;

- п.п. 16.1.3, п. 16.1 ст. 16, п. 103.9 ст. 103 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами і доповненнями), Наказу Міністерства фінансів України № 897 від 20.10.2015 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства», в частині неподання Податкової декларації (Додатку ПН до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства) за 2015 рік відносно виплат доходу нерезидентам «CRH GROUP SERVICES LTD» (Ірландія), "Deloitte Holding" (Нідерланди), за 3 квартал 2016, рік 2016, І квартал 2017, І півріччя 2017 відносно виплат доходу нерезиденту "CRH Belgium NV" (Бельгія). При отриманні від компетентних органів Королівства Бельгія, Королівства Нідерландів, Сполученого Королівства Великобританії і північної Ірландії інформації та матеріалів, свідчать про порушення ТОВ «Цемент» податкового законодавства, податковим органом можуть бути вжиті заходи щодо приведення документальної позапланової виїзної перевірки відповідно до положень ПКУ.

- перевіркою встановлено порушення вимог п. 2.11 гл. 2 Положення «Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні», затвердженої Постановою правління НБ України від 15.12.2004 № 367 зі змінами та доповненнями;

- пп. 14.1.47, пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14, пп. 162.1.1., пп. 162.1, ст.. 162, пп. 163.1.1, пп. 163.1.2, п. 163.1, пп. 163.2.1, пп. 163.2.2, п. 163.2 ст. 163, пп. 164.1.1, пп. 164.1.2 п. 164.1, пп. 164.2.17 п. 164.2, п. 164.5 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, пп. 167.1.1, пп. 168.1.2, п. 168.1, п. 168.3, пп. 168.4.1, пп. 168.4.2, пп. 168.4.3, 168.4.4, пп. 168.4.5, пп. 168.4.7 п. 168.4 ст. 168, п. 170.9 ст. 170, п. 171.2 ст.171 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами і доповненнями, не утримано та не перераховано податок на доходи фізичних осіб за період, що перевірявся на загальну суму 111305,9 грн.;

- пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Інші перехідні положення», п. 162.1 ст. 162, п. 163.1 ст. 163, п. 164.5 ст. 164, пп. 167.5.3 п. 167.5 ст. 167, пп. 168.1.1, пп. 168.1.2 пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п. 171.2 ст. 171, п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами і доповненнями, занижено зобов'язання з військового збору у загальній сумі 9605, 33 грн. в т.ч. за 2015 рік на 5778,44 грн., за 2016 рік на 2363,38 грн., за перше півріччя 2017 року на 1463,51 грн.;

- п. 44.1, п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами і доповненнями, платником податків не забезпечені зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів;

- п. 120.1 ст. 120, пп. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами і доповненнями, ТОВ «Цемент» податкова декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2015 рік надана контролюючому органу (Роздільнянська ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області) з порушенням встановлених строків.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.7 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем. Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 року № 996-XIV на даних бухгалтерської звітності базуються фінансова, податкова та інші види звітності.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи) врегульовано Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення).

Відповідно до п. п. 2.1., 2.2 п. 2 Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Підпунктами 2.4, 2.5, 2.13, 2.14 п. 2 Положення встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо. Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів. Керівником підприємства, установи затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов'язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна. Кількість осіб, які мають право підписувати документи на здійснення операцій з видачею особливо дефіцитних товарів і цінностей, бланків суворої звітності, повинно бути обмежено. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці первинні документи.

Так посадовими особами ГУ ДФС в Одеській області під час здійснення перевірки встановлено взаємовідносини ТОВ «Цемент» із ТОВ «Бейкер Тіллі Україна», про що зазначено в акті перевірки від 09.11.2017 року № 676/15-32-14-15/31519010.

З наданих суду документів вбачається, що між ТОВ «Цемент» (замовник) та ТОВ «Бейкер Тіллі Україна» (виконавець) укладено наступні договори про надання аудиторських послуг:

1. № 228/14 від 03 листопада 2014 року щодо аудиту фінансової звітності замовника, підготовленої відповідно до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку за рік, що закінчується 31 грудня 2014 року (а.с. 57-70 т. 4).

За умовами договору № 228/14 від 03 листопада 2014 року замовник зобов'язується

оплатити надані послуги згідно розділу 5 Договору. Виконавець надасть послуги відповідно до міжнародних стандартів аудиту та відповідно до своєї власної практики.

Відповідно до п. 5.1 вказаного договору варіст послуг виконавця відповідно до договору становить 220000,00 грн., у тому числі ПДВ 44000,00 грн.

Згідно п. 6 цього договору після закінчення надання послуг виконавець надасть замовникові аудиторський висновок щодо фінансової звітності замовника визначеної в п.п. 1.1 договору. Виконавець також надасть замовнику лист керівництву, що містить інформацію з питань аудиту, яка має значення для керівництва замовника й отримана в процесі аудиторської перевірки фінансової звітності. Виконавець передає, а замовник приймає надані послуги на основі акту здачі-приймання робіт (надання послуг), який повинен бути підготовлений виконавцем і підписаний уповноваженими представниками сторін. Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) підписується протягом трьох днів після надання замовнику аудиторського висновку.

На підтвердження виконання вимог договору № 228/14 від 03 листопада 2014 року, позивачем до суду надано: акт виконання робіт (надання послуг) № 76 від 31.03.2015 року (а.с. 78 т. 4), аудиторський висновок (а.с. 82-121, 157-160 т. 4), довідку з банку щодо здійснення платежів (а.с. 164 т. 4).

2. № 235/15 від 03 грудня 2015 року щодо аудиту фінансової звітності замовника, підготовленої відповідно до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку за рік, що закінчується 31 грудня 2015 року (а.с.63-70 т. 4).

За умовами договору № 235/15 від 03 грудня 2015 року замовник зобов'язується

Відповідно до п. 5.1 вказаного договору вартість послуг виконавця відповідно до договору становить 300000,00 грн., у тому числі ПДВ 60000,00 грн.

На підтвердження виконання вимог договору № 235/15 від 03 грудня 2015 року, позивачем до суду надано: акт виконання робіт (надання послуг) № 489 від 16.12.2016 року (а.с. 79 т. 4), аудиторський висновок (а.с. 122-138, 161-163 т. 4), довідку з банку щодо здійснення платежів (а.с. 164 т. 4).

3. № 268/16 від 05 грудня 2016 року щодо аудиту фінансової звітності замовника, підготовленої відповідно до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку за рік, що закінчується 31 грудня 2016 року (а.с. 71-78 т. 4).

За умовами договору № 268/16 від 05 грудня 2016 року замовник зобов'язується оплатити надані послуги згідно розділу 5 Договору. Виконавець надасть послуги відповідно до міжнародних стандартів аудиту та відповідно до своєї власної практики.

Відповідно до п. 5.1 вказаного договору вартість послуг виконавця відповідно до договору становить 340000,00 грн., у тому числі ПДВ 68000,00 грн.

Згідно п. 6 після закінчення надання послуг виконавець надасть замовникові аудиторський висновок щодо фінансової звітності замовника визначеної в п.п. 1.1 договору. Виконавець також надасть замовнику лист керівництву, що містить інформацію з питань аудиту, яка має значення для керівництва замовника й отримана в процесі аудиторської перевірки фінансової звітності. Виконавець передає, а замовник приймає надані послуги на основі акту здачі-приймання робіт (надання послуг), який повинен бути підготовлений виконавцем і підписаний уповноваженими представниками сторін. Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) підписується протягом трьох днів після надання замовнику аудиторського висновку.

На підтвердження виконання вимог договору № 268/16 від 05 грудня 2016 року, позивачем до суду надано: акт виконання робіт (надання послуг) № 109 від 12.04.2017 року (а.с. 80 т. 4), аудиторський висновок (а.с. 139-156 т. 4), довідку з банку щодо здійснення платежів (а.с. 164 т. 4).

Таким чином, доводи відповідача щодо того, що ТОВ «Цемент» сформовано податковий кредит по операціям з придбання тари у ТОВ «Бейкер Тіллі Україна», які не підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, в результаті чого завищено кредит на 150000 грн., є необгрунтованими.

При цьому, в акті перевірки від 09.11.2017 року № 676/15-32-14-15/31519010 ГУ ДФС в Одеській області вказує, що ТОВ «Цемент» не може використовувати у власній господарській діяльності аудиторський продукт фінансової звітності ТОВ «Цемент», підготовлений відповідно до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, оскільки не формує фінансову звітність із застосуванням національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, а формує фінансову звітність із застосуванням Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та Міжнародних стандартів фінансової звітності.

Так, відповідно до Облікової політики ТОВ «Цемент» (а.с. 139-254 т. 2, а.с. 2 т. 15), яка встановлює правила, принципи і методи формування фінансової звітності ТОВ «Цемент» у відповідності до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та Міжнародних стандартів фінансової звітності. Облікова політика підготовлена з метою дотримання менеджментом підприємства єдиних правил, методів, бухгалтерських припущень, оцінок та підходів до формування та аналізу звітності у відповідно із МСБО та діячого законодавства. Політика повинна регулярно переглядатися на предмет змін у законодавстві, облікових методів і оцінок чи підходів у підготовці звітності.

Таким чином, з аналізу положень Облікової політики ТОВ «Цемент» вбачається, що ТОВ «Цемент» хоч і формує фінансову звітність у відповідності до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та Міжнародних стандартів фінансової звітності, проте з урахуванням діючого законодавства України.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про аудиторську діяльність» аудит - перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб'єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб'єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів. Суттєвою є інформація, якщо її пропуск або неправильне відображення може вплинути на економічні рішення користувачів, прийняті на основі фінансових звітів. Аудитори (аудиторські фірми) можуть надавати інші аудиторські послуги, пов'язані з їх професійною діяльністю, зокрема, по веденню та відновленню бухгалтерського обліку, у формі консультацій з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності, експертизи і оцінки стану фінансово господарської діяльності та інших видів економіко-правового забезпечення господарської діяльності суб'єктів господарювання. Аудитори (аудиторські фірми) можуть проводити перевірку іпотечного покриття відповідно до Закону України «Про іпотечні облігації». Перелік послуг, які можуть надавати аудитори (аудиторські фірми), визначається Аудиторською палатою України відповідно до стандартів аудиту.

Таким чином, аудиторські послуги, зокрема перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб'єкта господарювання, є супутніми послугами, які використовуються в господарській діяльності підприємства, для дотримання менеджментом підприємства єдиних правил, методів, бухгалтерських припущень, оцінок та підходів до формування та аналізу звітності у відповідно із МСБО та діючого законодавства, а тому доводи ГУ ДФС в Одеській області щодо того, що ТОВ «Цемент» не використовує у власній господарській діяльності аудиторський продукт ТОВ «Бейкер Тіллі Україна» є необгрунтованими.

01 червня 2012 року між ТОВ «Одіспак Трейд» (продавець) та ТОВ «Цемент» (покупець) укладено договір поставки № 4.2-0024/12 (а.с. 245 т. 8).

Згідно п. 1 вказаного договору, продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця піддони б/в, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його згідно умов цього договору. Кількість, асортимент та ціна товару визначається у накладних, які є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 2 вартість кожної партії товару, що поставляється згідно з цим договором, визначається в накладних. Розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюється в безготівковому порядку протягом 10 банківських днів з моменту отримання товару. Поставка товару здійснюється за рахунок і силами продавця.

Пунктом 3 визначено, що договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 31 грудня 2012 року. Якщо після закінчення строу договору, сторонами не було надано пропозиції про зміну умов цього договору або його припинення договір вважається автоматично пролонгованим на наступний календарний рік.

Відповідно до п. 4 поставка товару здійснюється за попередньою письмовою чи усною заявкою покупця, на визначених у цій заявці умовах.

30 січня 2013 року між ТОВ «Одіспак Трейд» (продавець) та ТОВ «Цемент» (покупець) до договору поставки № 4.2-0024/12 від 01.06.2012 року укладено додаткову угоду, якою внесено зміни в п. 3.2 та викладено його в наступній редакції: якщо після закінчення строку договору сторонами не було надано пропозиції про зміну умов цього договору або його припинення, то цей договір вважається автоматично пролонгованим на кожний наступний календарний рік (а.с. 246 т. 8).

На підтвердження виконання умов договору № 4.2-0024/12 від 01.06.2012 року ТОВ «Цемент» надано: видаткові накладні, прибуткові ордери, товарно-транспортні накладні (а.с. 254-256 т.8, а.с. 7-157 т. 9), банківські довідки щодо находження коштів (а.с. 247-249 т. 8, а.с. 160-164 т. 9).

19 жовтня 2015 року між ТОВ «Південь-Ремпроект» (виконавець) та ТОВ «Цемент» (замовник) укладено договір виконання робіт № 5.2-0053/15 (а.с. 180-182 т. 9).

Згідно п. 1 вказаного договору виконавець зобов'язується виконати роботи по ремонту каналізації та стічної каналізації на території замовника за адресою: м. Одеса, вул. Хутірська, 70 і здати замовнику в установлений термін вказані роботи, а замовник зобов'язується прийняти закінчені роботи та оплатити їх.

Відповідно до п. 2 при надходженні від замовника передоплати відповідно до пп. 3.1 розділу 3 вказаного договору виконавець в термін не пізніше 3-х календарних днів направляє своїх спеціалістів для виконання робіт згідно до п. 1.1 розділу 1 даного договору. Термін виконання робіт по вказаному договору - 45 робочих днів з моменту приїзду спеціалістів виконавця на місце проведення робіт. Можливе дострокове виконання робіт.

Згідно п. 3.1, 3.2 договору, загальна вартість робіт, виконуваних по даному договору, складає 224968,80 грн., в тому числі ПДВ-20% - 37494,80 грн. Оплата по даному договору відбувається шляхом переказу замовником грошових коштів на поточний рахунок виконавця в наступному порядку - передоплата в розмірі 40 % від загальної вартості робіт в розмірі 89988,00 грн. - протягом 5 банківських днів з моменту підписання договору на підставі рахунку-фактури; остаточна оплата в розмірі 60 % від загальної вартості робіт - протягом 5 банківських днів від дати підписання сторонами акту здачі-приймання робіт по формі № 2.

21.12.2015 року між ТОВ «Південь-Ремпроект» (виконавець) та ТОВ «Цемент» (замовник) до договору № 5.2-0053/15 від 19.10.2015 року укладено додаткову угоду № 1, відповідно до якої у зв'язку із збільшенням обсягу робіт, необхідність виконання яких виникла в процесі виконання умов договору, зокрема щодо ремонту дощової каналізації, сторони за попередньою взаємною домовленістю дійшли згоди встановити наступну вартість додаткового обсягу робіт: 8 699,84 грн., в тому числі ПДВ 20 % - 1 499,97 грн. (а.с. 183 т. 9).

На підтвердження виконання умов договору № 5.2-0053/15 від 19.10.2015 року ТОВ «Цемент» надано: довідки про вартість виконаних будівельних робіт і затрат (а.с. 191, 213 т. 9), акти приймання виконаних будівельних робіт (а.с. 192-201, 214-218 т. 9), договірну ціну з ремонту (а.с. 202-203, 219-220 т. 9), локальний кошторис на ремонт (а.с. 204-212, 221-223 т. 9), підсумкову відомість ресурсів до локального кошторису (а.с. 224-228 т. 9), журнал реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці (а.с. 169-173 т. 9).

15 лютого 2016 року між ТОВ «Південь-Ремпроект» (підрядчик) та ТОВ «Цемент» (замовник) укладено договір підряду № 5.2-0006/16 (а.с. 184-189т. 9).

Відповідно до п. 2.1 підрядник зобов'язується на свій ризик власними силами та коштам виконати роботи по договору, з дотриманням термінів, передбачених договором, а також своїми силами та за власний рахунок протягом гарантійного строку експлуатації об'єкту, встановленого договором, усунути всі недоліки, які завадять нормальному використанню об'єкта замовником в його господарській діяльності, які зв'язку з виконанням підрядником робіт по договору. Замовник в свою чергу, зобов'язується прийняти виконані роботи по договору та оплатити їх у відповідності з умовами договору.

Згідно п. 4.1, загальна вартість виконаних підрядником робіт по фактичним трудозатратам за фактично виконані роботи відповідно до нарядів на виконані роботи по заявкам замовника робіт і вартості 1 людини/години, вказаної в протоколі узгодження договірної ціни (додаток № 4) і будуть вказуватися в акті приймання виконаних робіт за підсумком їх виконання.

Відповідно до п. 5.1 підрядник зобов'язаний приступити до виконання робіт по договору протягом 10 календарних днів після підписання договору. Термін виконання робіт по договору до 31 грудня 2016 року, в будь-якому випадку до повного виконання сторонами прийнятих зобов'язань.

Згідно п. 9.1 вказаного договору підрядник має право залучати до виконання робіт по договору субпідрядників.

В липні 2016 року між первісним підрядником ТОВ «Південь-Ремпроект», новим підрядником ТОВ «Рембудмонтаж ВП» та замовником ТОВ «Цемент» укладено договір про заміну сторони договору підряду № 5.2-006/16 від 15.02.2016 року (а.с. 190 т. 9).

Згідно умов договору сторони погодились замінити одну із сторін договору підряду № 5.2-006/16 від 15.02.2016 року, який було укладено між ТОВ «Південь-Ремпроект» та ТОВ «Цемент», а саме: передати новому підряднику усі права та обов'язки первісного підрядника за основним договором. Після підписання сторонами договору новий підрядник стає стороною основного договору та є повним правонаступником первісного підрядника відносно його прав та обов'язків за основним договором.

На підтвердження виконання умов договору № 5.2-0006/16 від 15.02.2016 року ТОВ «Цемент» надано: акти здачі-приймання робіт (а.с. 229, 231, 233, 236, 238, т. 9, а.с. 158, 160, 162, 164, 166, 168, 170 , 173, 176, 179, 182-183, 191 т. 10), табелі обліку робочого часу (а.с. 230, 232, 234, 237, 239 т. 9, а.с. 159, 161, 163, 165, 167, 169, 171-172, 174-175, 177-178, 180-181, 184-185, 192 т. 10), рахунки на оплату (а.с. 235, 240 т. 9), наказ про призначення відповідальних осіб (а.с. 241 т. 9), протокол узгодження договірної ціни (а.с. 187 т. 10), журнал реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці (а.с. 169-173 т. 9).

06 липня 2016 року між ТОВ «Вілнюс Компані» (виконавець) та ТОВ «Цемент» (замовник) укладено договір виконання робіт № 5.2-0016/16 з додатками (а.с. 174-178 т. 9).

Згідно п. 1 вказаного договору виконавець зобов'язується виконати роботи по ремонту адміністративної будівлі № 1 відповідно до додатку № 1 до договору на території замовника за адресою: м. Одеса, вул. Хутірська, 70 і здати замовнику в установлений термін вказані роботи, а замовник зобов'язується прийняти закінчені роботи та оплатити їх.

Відповідно до п. 2.1, 2.2 термін виконання робіт по вказаному договору: початок - 06.07.2016 р., закінчення - 11.07.2016 р. Можливе дострокове виконання робіт. Сторони домовились, що приїзд спеціалістів узгоджується додатково.

Згідно п. 3.1, 3.2 вказаного договору вартість робіт, які виконуються згідно договору складає 164227,20 грн., з урахування ПДВ. Замовник здійснює оплату до договору в наступному порядку: передоплата 50 % від вартості робіт, вказаних в додатку № 1 - здійснюється протягом 5-ти днів з дня підписання договору шляхом перерахування замовником грошових коштів на підставі рахунку виконавця; оплата інших 50 % від вартості робіт в розмірі, вказаному в додатку № 1, - здійснюється шляхом перерахування замовником грошових коштів на підставі рахунку виконавця протягом 5 банківських днів від дати підписання сторонами акту здачі-приймання робіт.

Відповідно до п. 7.1 приймання робіт оформляється двостороннім актом здачі-приймання робіт відповідно до вимог ДБН А.3.1-3.94, який підписується обома сторонами.

11 липня 2016 року між ТОВ «Вілнюс Компані» (виконавець) та ТОВ «Цемент» (замовник) підписано акт про приймання виконаних робіт № 2212 щодо ремонту адміністративної будівлі № 1 на території замовника за адресою: м. Одеса, вул.. Хутірська, 70, відповідно до договору від 5.2-0016/16 06.07.2016 (а.с. 178 т. 9).

Також на підтвердження виконання умов договору № 5.2-0016/16 від 06.07.2016 року позивачем надано банківську довідку (а.с. 179 т. 9), журнал реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці (а.с. 169-173 т. 9).

01 серпня 2016 року між ТОВ «Рембудмонтаж ВП» (виконавець) та ТОВ «Цемент» (замовник) укладено договір по виконанню робіт № 5.2-0019/16 (а.с. 113-116 т. 10).

Згідно п. 1 вказаного договору виконавець зобов'язується виконати роботи по ремонту (реставрації) душової кімнати на території замовника за адресою: м. Одеса, вул. Хутірська, 70 і здати замовнику в установлений термін вказані роботи, а замовник зобов'язується прийняти закінчені роботи та оплатити їх.

Відповідно до п. 2.1, 2.2 термін виконання робіт по вказаному договору - 30 календарних днів з моменту перерахування замовником авансу в розмірі 50 % для купівлі матеріалів на вказані роботи. Можливе дострокове виконання робіт

Згідно п. 3.1, 3.2 вказаного договору вартість робіт, які виконуються згідно договору складає 37645,20 грн, в тому числі ПДВ 6274,20 грн. Оплата на вказаному договору відбувається шляхом перерахуванням замовником грошових коштів на поточний рахунок виконавця протягом трьох банківських днів з дати підписання сторонами актів здачі-приймання робіт по формі № 2.

На підтвердження виконання умов договору № 5.2-0019/16 від 01 серпня 2016 року

ТОВ «Цемент» надано: довідку про вартість виконаних будівельних робіт на витрат (а.с. 117 т. 10), акт приймання-виконаних робіт (а.с. 118-122 т. 10), підсумкову відомість ресурсів (а.с. 123-126 т. 10), журнал реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці (а.с. 169-173 т. 9), банківську довідку (а.с. 197-198 т. 10).

19 серпня 2016 року між ВБМП «Технологія-монтаж» (підрядник) та ТОВ «Цемент» укладено договір підряду № 19816 (а.с. 255-256 т. 9, 5-8 т. 10).

Відповідно до п. 2.1, 2.2 підрядник зобов'язується на свій ризик власними силами та коштам виконати роботи по заміні панелей палетизації та по влаштуванню кімнати прийняття їжі замовника, передати замовнику акти приймання виконаних робіт, з дотриманням термінів, передбачених договором. Об'єм, характер та вартість виконаних робіт, передбачених п. 2.1 договору визначаються специфікаціями, які є невід'ємною частиною договору.

Згідно п. 4.1 вартість робіт узгоджується сторонами та вказується специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору. Загальна вартість виконаних робіт по договору визначається сумою специфікацій, узгоджених сторонами і складає - 20 5479,11 грн,

Відповідно до п. 5.1 підрядник зобов'язаний приступити до виконання робіт по договору протягом 5 календарних днів після отримання від замовника письмової заявки на виконання робіт. Термін виконання робіт по договору обумовлюється в специфікаціях і складає два календарні місці, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами прийнятих зобов'язань.

Згідно п. 8.1 передача-приймання виконаних робіт по договору здійснюється в порядку, передбаченому діючим законодавством України, і вважається закінченим після підписання відповідних актів приймання виконаних підрядних робіт по договору. Якщо протягом трьох днів акти виконаних робіт, без особливих причин, не будуть підписані замовником, підрядник вправі вважати його прийнятим.

Згідно п. 9.1, 9.3 підрядник має право залучати до виконання робіт по договору субпідрядників. Укладення субпідрядних договорів не створює жодних правовідносин між замовником та субпідрядником.

Згідно специфікації до договору підряду № 19816 від 19.08.2016 року підрядник виконує роботи по заміні панелей палетизації та по влаштуванню кімнати прийняття їжі, термін виконання робіт - 19.08.2016 - 19.10.2016 (а.с. 6 т. 10).

28 листопада 2016 року між ВБМП «Технологія-монтаж» (підрядник) та ТОВ «Цемент» підписано додаткову угоду № 1 до договору № 19816 від 19.08.2016 року, яким відповідно до п. 2.2 договору сторони домовились виконати додаткові загальнобудівні роботи по об'єкту палетизації, по влаштуванню кімнати прийняття їжі ,а саме будівельні роботи на суму 31311 грн., в тому числі ПДВ - 5218,75 грн. (а.с. 9 т. 10).

На підтвердження виконання умов договору № 19816 від 19 серпня 2016 року ТОВ «Цемент» надано: довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (а.с. 26, 47 т. 10) акт виконаних робіт (а.с. 27-31, 48-53 т. 10), підсумкову відомість ресурсів (а.с. 32-34, 54-59 т. 10), розрахунок договірної ціни (а.с. 35-36 т. 10), локальну смету на будівельні роботи (а.с. 38-42, 61-68 т. 10), підсумкову відомість ресурсів (а.с. 43-45, 69-74 т. 10), загальновиробничі витрати на будівництво (а.с. 46 т. 10), банківську довідку щодо проведених платежів (а.с. 112 т. 10), наряд-допуск (а.с. 108-109 т. 10), журнал реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці (а.с. 169-173 т. 9).

03 жовтня 2016 року між ТОВ «Рембудмонтаж ВП» (виконавець) та ТОВ «Цемент» (замовник) укладено договір по виконанню робіт № 5.2-0030/16 (а.с. 127-130 т. 10).

Згідно п. 1 вказаного договору виконавець зобов'язується виконати роботи по ремонту кабінету начальника виробництва, сходової клітини, кімнати відпочинку, жіночої та чоловічої душових на території замовника за адресою: м. Одеса, вул. Хутірська, 70 і здати замовнику в установлений термін вказані роботи, а замовник зобов'язується прийняти закінчені роботи та оплатити їх.

Згідно п. 3.1, 3.2 вказаного договору вартість робіт, які виконуються згідно договору складає 60744,00 грн., в тому числі ПДВ 20 % - 10124,00 грн. Оплата на вказаному договору відбувається шляхом перерахуванням замовником грошових коштів на поточний рахунок виконавця протягом трьох банківських днів з дати підписання сторонами актів здачі-приймання робіт по формі № 2.

На підтвердження виконання умов договору № 5.2-0030/16 від 03 жовтня 2016 року ТОВ «Цемент» надано: довідку про вартість виконаних будівельних робіт на витрат (а.с. 131 т. 10), акт приймання виконаних робіт (а.с. 132-137 т. 10), банківську довідку (а.с. 197-198 т. 10).

20 жовтня 2016 року між ВБМП «Технологія-монтаж» (підрядник) та ТОВ «Цемент» укладено договір підряду № 20816 (а.с. 248-254 т. 9).

Відповідно до п. 2.1, 2.2 підрядник зобов'язується на свій ризик власними силами та коштами виконати роботи по влаштуванню огорожі пилабарьера замовника, передати замовнику акти приймання виконаних підрядних робіт, з дотриманням термінів, передбачених договором. Замовник свою чергу, зобов'язується прийняти виконанні роботі до договору та сплатити їх у відповідності до умов договору. Об'єм, характер та вартість виконаних робіт, передбачених п. 2.1 договору визначаються специфікаціями, які є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 9.1, 9.3 підрядник має право залучати до виконання робіт по договору субпідрядників. Укладення субпідрядних договорів не створює жодних правовідносин між замовником та субпідрядником.

Згідно специфікації до договору підряду № 20816 від 20.10.2016 року підрядник виконує роботи з встановлення огорожі пилабарьера, термін виконання робіт - 20.10.2016 - 20.11.2016 (а.с. 252 т. 9).

На підтвердження виконання умов договору № 20816 від 20.10.2016 року ТОВ «Цемент» акт приймання виконаних робіт (а.с. 90-92 т. 10), підсумкову відомість (а.с. 93-94 т. 10), договірну ціну (а.с. 95-96 т. 10), пояснювальну записку (а.с. 97- т. 10), локальну смету (а.с. 98-99 т. 10), підсумкову відомість до локальної смети (а.с. 100-101 т. 10), загальновиробничі витрати (а.с. 102 т. 10), комерційну пропозицію (а.с. 103 т. 10), банківську довідку (а.с. 112 т. 10).

24 жовтня 2016 року між ТОВ «Рембудмонтаж ВП» (виконавець) та ТОВ «Цемент» (замовник) укладено договір по виконанню робіт № 5.2-0045/16 (а.с. 130-136 т. 10).

Згідно п. 1 вказаного договору виконавець зобов'язується виконати роботи по ремонту будівлі компресорної на території замовника за адресою: м. Одеса, вул. Хутірська, 70 і здати замовнику в установлений термін вказані роботи, а замовник зобов'язується прийняти закінчені роботи та оплатити їх.

Згідно п. 3.1, 3.2 вказаного договору вартість робіт, які виконуються згідно договору складає 62497,00 грн., в томі числі ПДВ 20 % - 10416,17 грн. Оплата на вказаному договору відбувається шляхом перерахуванням замовником грошових коштів на поточний рахунок виконавця протягом трьох банківських днів з дати підписання сторонами актів здачі-приймання робіт по формі № 2.

13 грудня 2016 року між ТОВ «Рембудмонтаж ВП» та ТОВ «Цемент» укладено додаткову угоду до договору № 5.2-0045/16 від 24 жовтня 2016 року, якою згідно п. 3.3 договору сторони узгодили необхідність виконання додаткових робіт з ремонту покрівлі будівлі щитової ТОВ «Цемент» на території замовника за адресою: м. Одеса, вул. Хутірська, 70 і здати замовнику в установлений термін вказані роботи, а замовник зобов'язується прийняти закінчені роботи та оплатити їх. Термін виконання робіт по вказаному договору - 30 календарних днів з моменту перерахування замовником авансу в розмірі 50 % для купівлі матеріалів на вказані роботи. Можливе дострокове виконання робіт (а.с. 137 т. 10).

На підтвердження виконання умов договору № 5.2-0045/16 від 24 жовтня 2016 року ТОВ «Цемент» надано: акт здачі-прийняття робіт (а.с. 186 т. 10), банківську довідку щодо проведених платежів (а.с. 197-198 т. 10), журнал реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці (а.с. 165-168 т. 9).

25 жовтня 2016 року між ВБМП «Технологія-монтаж» (підрядник) та ТОВ «Цемент» укладено договір підряду № 30816 (а.с.с 242-244, 246-247 т. 9).

Відповідно до п. 2.1 підрядник зобов'язується на свій ризик власними силами та коштам виконати роботи по влаштуванню зовнішньої каналізації замовника, передати замовнику акти приймання виконаних підрядних робіт, з дотриманням термінів, передбачених договором. Об'єм, характер та вартість виконаних робіт, передбачених п. 2.1 договору визначаються специфікаціями, які є невід'ємною частиною договору.

Згідно п. 8.1, 8.3 підрядник має право залучати до виконання робіт по договору субпідрядників. Укладення субпідрядних договорів не створює жодних правовідносин між замовником та субпідрядником.

Згідно специфікації до договору підряду № 30816 від 25.10.2016 року підрядник виконує роботи з встановлення зовнішньої каналізації, термін виконання робіт - 26.10.2016 - 31.10.2016 (а.с. 245 т. 9).

На підтвердження виконання умов договору № 30816 від 25.10.2016 року ТОВ «Цемент» надано: довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (а.с. 10 т. 10) акт виконаних робіт (а.с. 11-14 т. 10), підсумкову відомість ресурсів (а.с. 15-16 т. 10), розрахунок договірної ціни (а.с. 17-18 т. 10), локальну смету на будівельні роботи (а.с. 20-22 т. 10), підсумкову відомість ресурсів (а.с. 23-24 т. 10), загальновиробничі витрати на будівництво (а.с. 25 т. 10), наряд-допуск (а.с. 110-11 т. 10), журнал реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці (а.с. 165-168 т. 9).

08 грудня 2016 року між ТОВ «Рембудмонтаж ВП» (виконавець) та ТОВ «Цемент» (замовник) укладено договір по виконанню робіт № 5.2-0043/16 (а.с. 193-194 т. 10).

Згідно п. 1 вказаного договору виконавець зобов'язується виконати роботи по ремонту покрівлі будівлі депо ТОВ «Цемент» на території замовника за адресою: м. Одеса, вул. Хутірська, 70 і здати замовнику в установлений термін вказані роботи, а замовник зобов'язується прийняти закінчені роботи та оплатити їх.

Згідно п. 3.1, 3.2 вказаного договору вартість робіт, які виконуються згідно договору складає 52770,00грн., в томі числі ПДВ 20 % - 8795,00 грн. Оплата на вказаному договору відбувається шляхом перерахуванням замовником грошових коштів на поточний рахунок виконавця протягом трьох банківських днів з дати підписання сторонами актів здачі-приймання робіт по формі № 2.

На підтвердження виконання умов договору № 5.2-0043/16 від 08.12.2016 року ТОВ «Цемент» надано: акти здачі-прийняття робіт (а.с. 155-157 т. 10), акт допуску (а.с. 196 т. 10), банківську довідку щодо проведених платежів (а.с. 197-198 т. 10), журнал реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці (а.с. 165-168 т. 9),

03 травня 2017 року між ТОВ «Рембудмонтаж ВП» (виконавець) та ТОВ «Цемент» (замовник) укладено договір підряду № 5.2-0017/17 (а.с. 138-144 т. 10).

Відповідно до п. 2.1 підрядник зобов'язується на свій ризик власними силами та коштам виконати роботи по договору, з дотриманням термінів, передбачених договором та специфікаціями, а також своїми силами за свій рахунок протягом гарантійного терміну експлуатації об'єкту, встановленого договором, усунути всі недоліки, які перешкоджають нормальному використанню об'єкта замовником в його господарській діяльності, які зв'язані з виконанням підрядником робіт по договору. Замовник в свою чергу, зобов'язується прийняти виконані роботи по договору та оплатити їх у відповідності до умов договору.

Згідно п. 4.1, 4.2, 4.6 загальна вартість виконаних підрядником робіт складає суми всіх специфікацій до договору і будуть вказуватися в акті приймання виконаних робіт за результатом їх виконання. Вартість виконаних окремих робіт вказується у відповідних специфікаціях до договору та буде фіксованою та може змінитися тільки у випадку прямого підтвердження її зміни замовником шляхом оформлення додаткової угоди до договору. Оплата за виконаний об'єкт роботи по договору відбувається на основі підтверджуючого акту приймання виконаних робіт і рахунку, наданого підрядником, протягом 5 календарних днів.

Відповідно до п. 5.1 підрядник зобов'язаний приступити до виконання робіт по договору протягом 10 календарних днів після підписання договору. Термін виконання робіт вказується в кожній окремій специфікації на виконання відповідних робіт.

Згідно п. 8.1 передача шляхом виконання робіт по договору здійснюється в порядку, передбаченому діючим законодавством України.

Відповідно до 9.1, 9.3, 9.4 підрядник має право залучати до виконання робіт по договору субпідрядників. Залучення субпідрядників здійснюється підрядником лише за домовленістю із замовником. Підписання субпідрядних договорів не створює жодних правовідносин між замовником та субпідрядником.

05 травня 2017 року між ТОВ «Рембудмонтаж ВП» та ТОВ «Цемент» укладено специфікацію № 1 до договору підряду № 5.2-0017/17 від 03.05.2017 року, згідно якої підрядник зобов'язується виконати наступні роботи по договору - заміна фільтрів на фільтросепараторі млину № 6, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити вказані роботи. Вартість робіт складає 36000,00 грн., в тому числі ПДВ 6000,000 грн. Термін виконання робіт - 08.05.2017-09.05.2017 рр. (а.с. 145 т. 10).

11 травня 2017 року між ТОВ «Рембудмонтаж ВП» та ТОВ «Цемент» укладено специфікацію № 1/1 до договору підряду № 5.2-0017/17 від 03.05.2017 року, згідно якої підрядник зобов'язується виконати наступні роботи по договору - влаштування проєму, виготовлення та встановлення металевих робіт в компресорній, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити вказані роботи. Вартість робіт складає 37339,00 грн. Термін виконання робіт - 11.05-29.05.2017 рр. (а.с. 151 т. 10).

12 травня 2017 року між ТОВ «Рембудмонтаж ВП» та ТОВ «Цемент» укладено специфікацію № 2 до договору підряду № 5.2-0017/17 від 03.05.2017 року, згідно якої підрядник зобов'язується виконати наступні роботи по договору - аварійна заміна стрічки на конвеєрі (800мм х 17,7 м), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити вказані роботи. Вартість робіт складає 72853,36 грн., а тому числі ПДВ 12142,23 грн. Термін виконання робіт - 13.05-15.05.2017 рр. (а.с. 146 т. 10).

23 червня 2017 року між ТОВ «Рембудмонтаж ВП» та ТОВ «Цемент» укладено специфікацію № 3 до договору підряду № 5.2-0017/17 від 03.05.2017 року, згідно якої підрядник зобов'язується виконати наступні роботи по договору - заміна аеротканини на касетах силосу № 1, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити ці роботи. Вартість робіт складає 77286,00 грн., в тому числі ПДВ 12881,00 грн. Термін виконання робіт - 26.06-17.07.2017 року (а.с. 147 т. 10).

20 липня 2017 року між ТОВ «Рембудмонтаж ВП» та ТОВ «Цемент» укладено специфікацію № 4 до договору підряду № 5.2-0017/17 від 03.05.2017 року, згідно якої підрядник зобов'язується виконати наступні роботи по договору - заміна аероціонних касет на шостому силосі, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити ці роботи. Вартість робіт складає 21896,00 грн. Термін виконання робіт - 20.07.2017 - 24.07.2017 рр. (а.с. 149 т. 10).

На підтвердження виконання умов договору № 5.2-0017/17 від 03.05.2017 року ТОВ «Цемент» надано: смету (а.с. 148, 150 т. 10), акти здачі-прийняття робіт (а.с. 188-190 т. 10), банківську довідку щодо проведених платежів (а.с. 197-198 т. 10), журнал реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці (а.с. 165-168 т. 9),

Так, з метою визначення правомірності формування позивачем вказаних показників податкової звітності дослідженню підлягає реальність відповідних господарських операцій, що відбувались між позивачем та його контрагентом. Крім того, оцінці суду підлягають наявність належним чином оформлених первинних документів, які стали підставою для формування показників податкової звітності, використання платником податків придбаних товарів (послуг) в межах господарської діяльності.

Отже, під час дослідження обсягу податкових прав і обов'язків платника за господарською операцією суд не обмежується перевіркою формальної відповідності поданих платником податків документів вимогам податкового законодавства, а оцінює всі докази в сукупності та взаємозв'язку для встановлення дійсного економічного змісту господарської операції.

Разом з тим, надані ТОВ «Цемент» документи, складені за результатами проведених операцій з вищезазначеними контрагентами, містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних господарських операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цих операцій та встановити факт поставки товарів та надання послуг. Видані контрагентами позивачу податкові накладні не мають недоліків, зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, а порядок їх заповнення відповідає чинному законодавству.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що у ГУ ДФС в Одеській області були відсутні підстави для висновків, що в порушення п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України ТОВ «Цемент» сформовано податковий кредит з ПДВ за звітні періоди з 01.01.2015 по 30.06.2017 в сумі 960234 грн. від постачальників ТОВ «Одіспак Трейд», ТОВ «Південь-Ремпроект», ТОВ «Рембудмонтаж ВП», ВБМП «Технологія-Монтаж», ТОВ «Вілнос Компані», без доведення факту придбання товарів, робіт, послуг, первинними документами та наявною податковою інформацією, в результаті чого завищено податковий кредит на 960234 грн., оскільки судом встановлено, що господарські відносини позивача із зазначеними підприємствами підтверджуються належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами та іншими документами, які були досліджені судом під час розгляду справи.

При цьому, суд також враховує те, що відповідачем не надано доказів визнання недійсними у судовому порядку договорів, укладених позивачем з його контрагентами. Виконання позивачем та його контрагентами зобов'язань за договорами підтверджується зібраними по справі доказами.

Посилання відповідача в акті перевірки, в обґрунтування висновків про порушення позивачем податкового законодавства, на інформацію, щодо неподання фінансової звітності, відсутності трудових ресурсів та виробничих потужностей для проведення господарських операцій по ланцюгу постачання, суд вважає необґрунтованими, оскільки ці обставини стосуються не ТОВ «Цемент», а його контрагентів.

При цьому, нереальність господарських операцій з придбання платником податку товарів/послуг має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, обумовлених лише посиланням на недостатність у контрагента покупця послуг трудових ресурсів.

Жодною нормою діючого законодавства не передбачено обов`язку платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ними бухгалтерського та податкового обліку.

Крім того, суд зазначає, що жодна норма податкового законодавства не вимагає від платника податків контролювати законність державної реєстрації, видачі свідоцтва платника ПДВ, сплату до бюджету податків та ведення бухгалтерського та податкового обліку своїх контрагентів. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба.

Так, Верховний Суд в постанові від 23 жовтня 2018 року по справі №815/2946/13-а (№К/9901/4496/18) зазначив, що чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів у останніх. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов'язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань.

Крім того, суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо того, що у ході перевірки не надані супровідні документи, що посвідчують якість та комплектність піддонів (технічні паспорти, сертифікати, посвідчення якості тощо) та/або акти про фактичну наявність піддонів, фактичну якість та комплектність піддонів, оскільки чинним законодавством не передбачено вимог стосовно обов'язкової сертифікації (оформлення сертифікатів відповідності) щодо товару, який постачався позивачу згідно з договорами. Документи, які підтверджують якість товарів, за своїм змістом не можуть доводити або спростовувати факт поставки товарів ТОВ «Цемент», оскільки містять виключно інформацію стосовно відповідності товарів стандартам та технічним умовам, про що зазначено у акті приймання продукції (товару) за кількістю та якістю.

Аналогічну позиція висловив Верховний Суд у постанові від 23 жовтня 2018 року по справі № 804/16486/15 (№ К/9901/4951/17).

При цьому, відповідач не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даними підприємством було одержання позивачем податкової вигоди.

Також, в акті перевірки вказано, що на момент складання податкових накладних позивач та його контрагенти були зареєстровані як платники податку на додану вартість та мали свідоцтва платника податків на додану вартість.

Вищевикладене свідчить про наявність у ТОВ «Цемент» законних підстав включати до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, отриманих позивачем від ТОВ «Одіспак Трейд», ТОВ «Південь-Ремпроект», ТОВ «Рембудмонтаж ВП», ВБМП «Технологія-Монтаж», ТОВ «Вілнюс Компані», а тому відповідачем неправомірно встановлено порушення ТОВ «Цемент» вимог ст. 198 Податкового кодексу України та заниження ПДВ на суму 960234 грн.

Також, в акті перевірки від 09.11.2017 року № 676/15-32-14-15/31519010 ГУ ДФС в Одеській області вказує, що ТОВ «Цемент» в період з 01.01.2015 по 30.06.2017 року здійснював операції з ліквідації (списання) основних фондів шляхом їх демонтажу, та при проведенні таких операцій не здійснено нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість шляхом складання податкових накладних, їх реєстрації в ЄРПН та з подальшим відображенням в Податкових деклараціях з податку на додану вартість по події її списання з балансу, чим порушено п. 185.1 ст. 185, п. 189.9 п. 189, п. 201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого занижено податкові зобов'язання з податку на додану варість в сумі 377200 грн. та як наслідок не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні на суму ПДВ 377200 грн.

Відповідно до п. 189.9 ст. 189 Податкового кодексу України у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації. Норма цього пункту не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

Відповідно до п. 67 МСБО 16 «Основні засоби», слід припиняти визнання балансової вартості об'єкта основних засобів а) після вибуття, або б) коли не очікують майбутніх економічних вигід від його використання або вибуття.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи (далі - основні засоби), а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності, визначені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 року № 92 (зі змінами та доповненнями) та розглядаються в Методичних рекомендаціях з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених Міністерством фінансів України від 30.09.2003 № 561.

Відповідно до п. 41 Методологічних рекомендацій для визначення непридатності основних засобів до використання, можливості їх використання іншими підприємствами, організаціями та установами, неефективності або недоцільності їх поліпшення (ремонту, модернізації тощо) та оформлення відповідних первинних документів керівником підприємства створюється постійно діюча комісія.

Постійно діюча комісія: здійснює безпосередній огляд об'єкта, що підлягає списанню; встановлює причини невідповідності критеріям активу; визначає осіб, з вини яких відбулося передчасне вибуття основних засобів із експлуатації, вносить пропозиції щодо їх відповідальності; визначає можливість продажу (передачі) об'єкта іншим підприємствам, організаціям та установам або використання окремих вузлів, деталей, матеріалів, що можуть бути одержані при демонтажі, розбиранні (ліквідації) основних засобів, встановлює їх кількість і вартість; складає і підписує акти на списання основних засобів.

Згідно п. 42 Методологічних рекомендацій в актах на списання наводяться дані, що характеризують об'єкти основних засобів: рік виготовлення або будівництва об'єкта, дата його надходження на підприємство і початок експлуатації, первісна (переоцінена) вартість об'єкта, сума нарахованого зносу, передбачений і фактичний строк корисного використання, проведені ремонти, причини вибуття тощо. У разі списання основних засобів, які вибувають в результаті аварії або стихійного лиха, до акта додається копія акта аварії і зазначаються обставини стихійного лиха. Регістри аналітичного обліку основних засобів, що вибули, додаються до документів, якими оформлені факти вибуття основних засобів.

Пунктом 43 вказаних рекомендацій, визначено, що складені комісією акти на списання основних засобів відображаються в бухгалтерському обліку після їх затвердження (погодження) посадовою особою (керівним органом), уповноваженою згідно законодавства (статуту підприємства) приймати рішення щодо розпорядження (відчуження, ліквідації) об'єктів основних засобів.

Згідно п. 2.1.3.1 Облікової політики ТОВ «Цемент» (а.с. 139-254 т. 2), списання об'єктів основних засобів здійснюється на підставі наказу керівництва підприємства, який видається по об'єкту, що підлягає списанню. Списання основних засобів у разі їх повної ліквідації здійснюється на підставі наступник первинних документів (але не виключно), що підтверджують повний демонтаж основого засобу, але не виключно:

- Акт на списання основних засобів (форма № ОЗ-3) з відміткою, що об'єкт був фактично ліквідований, а також технічним висновком комісії про стан основого засобу (неможливість його подальшого використання) та/або іншими документами, які підтверджують повну ліквідацію активу;

- Акт на списання автотранспортних засобів (форма № ОЗ-3);

- Акт обстеження основого засобу з метою встановлення технічного стану;

- Копії документів авто товарних досліджень та експертиз про розмір матеріальних збитків, заподіяних аварією чи втрату майна, що сталося внаслідок нещасного випадку;

- Документи, що підтверджують дію непереборної сили (довідка з торгово-промислової палати України).

Визначення непридатності основних засобів до використання, можливості їх використання іншими підприємствами, організаціями та установами, неефективності або недоцільності їх поліпшення (ремонту, модернізації тощо) та оформлення відповідних первинних документів здійснюється постійно діючою комісією, яка: безпосередньо оглядає об'єкт, що підлягає списанню; встановлює причини невідповідності критеріям активу; визначає осіб, з вини яких відбулося передчасне вибуття основних засобів із експлуатації, вносить пропозиції щодо їх відповідальності; визначає можливість продажу (передачі) об'єкта іншим підприємствам, організаціями та установам або використання окремих вузлів, деталей, матеріалів, що можуть бути одержані при демонтажі, розбиранні (ліквідації) основних засобів, встановлює їх кількість і вартість; складає і підписує акти обстеження основних засобів та акти на списання основних засобів.

В актах на списання наводяться дані, що характеризують об'єкти основних засобів: вік виготовлення або будівництва об'єкту; інвентарний номер; дата його надходження на підприємство і початок експлуатації; собівартість або переоцінена вартість об'єкту; сума нарахованого зносу; причина вибуття; стан об'єкту тощо.

У разі ліквідації основних засобів за рішенням підприємства, або у разі якщо з незалежних від підприємства обставин основні засоби (їх частина) зруйновані, викрадені чи підлягають ліквідації, або підприємство змушене відмовитися від використання таких основних засобів внаслідок загрози чи неминучості їх зміни, руйнування або ліквідації, підприємство у звітному періоді, в якому виникають такі оставини, збільшує витрати на суму собівартості за вирахуванням сум накопиченої амортизації окремого об'єкта основних засобів. Амортизація ліквідованого основого засобу припиняється починаючи з місяця, наступного після прийняття рішення про ліквідацію активу.

Судом встановлено, що 03 грудня 2014 року для введення в експлуатацію та визначення непридатності основних засобів, нематеріальних активів і МНМА до подальшого використання, а також оформлення необхідної документації по введенню в експлуатації і списанню, ТОВ «Цемент» видано наказ № 384, яким затверджено постійно діючу комісію (а.с. 57 т. 11).

30 вересня 2015 року ТОВ «Цемент», на підставі акту обстеження від 23.07.2013 року та наказу № 175/1 від 01.09.2015 року, у зв'язку з виходом з ладу і економічною недоцільністю ремонту основних засобів, складено акт списання основних засобів, зокрема центрально-розподільної станції (інв. 56) та складу паливно-мастильних матеріалів (а.с. 59, 62, 66,67 т. 11).

30 грудня 2015 року ТОВ «Цемент» видано наказ № 278, яким затверджено зміни до постійно діючої комісію (а.с. 58 т. 11).

29 липня 2016 року ТОВ «Цемент», на підставі акту обстеження від 25.05.2016 року та наказу № 149/1 від 29.07.2016 року, у зв'язку з виходом з ладу і економічною недоцільністю ремонту та неможливістю використання за первісним призначенням, складено акт списання основних засобів, зокрема, теплового пункту (інв. 25) (а.с. 61, 64-65, 68 т. 11).

31 січня 2017 року ТОВ «Цемент», на підставі акту обстеження від 23.11.2016 року та наказу № 15 від 31.01.2017 року, у зв'язку з виходом з ладу і економічною недоцільністю ремонту та неможливістю використання за первісним призначенням, складено акт списання основних засобів, зокрема, центральної лабораторії (будівлі) (інв. 94), первісна вартість - 91176,48 грн., знос - 33684,26, ліквідаційна вартість - 0 (а.с. 60, 63, 69-70 т. 11).

31 січня 2017 року ТОВ «Цемент», на підставі акту обстеження від 23.11.2016 року та наказу № 15 від 31.01.2017 року, у зв'язку з виходом з ладу і економічною недоцільністю ремонту та неможливістю використання за первісним призначенням, складено акт списання основних засобів, зокрема, енергоцеху (будівлі) (інв. 14), первісна вартість - 55670,54 грн., знос - 20748,26, ліквідаційна вартість - 0 (а.с. 60, 63, 71-72 т. 11).

31 січня 2017 року ТОВ «Цемент», на підставі акту обстеження від 23.11.2016 року та наказу № 15 від 31.01.2017 року, у зв'язку з виходом з ладу і економічною недоцільністю ремонту та неможливістю використання за первісним призначенням, складено акт списання основних засобів, зокрема, ремонтно-будівельні майстерні (будівля) (інв. 112), первісна вартість - 277023,63 грн., знос - 101698,84, ліквідаційна вартість - 0 (а.с. 60, 63, 73-74 т. 11).

31 січня 2017 року ТОВ «Цемент», на підставі акту обстеження від 23.11.2016 року та наказу № 15 від 31.01.2017 року, у зв'язку з виходом з ладу і економічною недоцільністю ремонту та неможливістю використання за первісним призначенням, складено акт списання основних засобів, зокрема, побутові приміщення (будівля) (інв. 106), первісна вартість - 2062702,17 грн., знос - 613326,17, ліквідаційна вартість - 0 (а.с. 60, 63, 75-76 т. 11).

Крім того, ТОВ «Цемент» зареєстровано податкові накладні на податкові зобов'язання з ПДВ у зв'язку з ліквідацією основних засобів (а.с. 77 т. 11).

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що ліквідація основних засобів ТОВ «Цемент» здійснено на підставі наказів про постійно діючу комісію для визначення непридатності основних засобів до подальшого використання, окремих актів обстеження та актів списання, що свідчить про дотримання позивачем вимог законодавства щодо документального оформлення операції по ліквідації основних засобів за самостійним рішенням платника податків, а тому така ліквідація для цілей оподаткування не може розглядатися як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

При цьому, під час здійснення перевірки ТОВ «Цемент» надано усі документи, що підтверджують знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням, які відповідають змісту пункту 189.9 ст. 189 Податкового кодексу України.

За таких підстав, доводи представника відповідача щодо того, що документи ТОВ «Цемент» на ліквідацію основних засобів не є підствою для факту неможливості їх використання за первісним призначенням, оскільки не в в повному обсязі обгрунтовують факт неможливості їх використання суд вважає необґрунтованими.

Крім того, в акті перевірки від 09.11.2017 року № 676/15-32-14-15/31519010 зазначено, що в порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України ТОВ «Цемент» податковий кредит за податковими накладними, які складені з порушенням порядку заповнення обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п. 201.1 ст. 201 цього Кодексу, в результаті чого податковий кредит завищено на загальну суму 1109185 грн.

Також, в акті перевірки від 09.11.2017 року № 676/15-32-14-15/31519010 зазначено, що у січні 2015 року ТОВ «Цемент» сформовано податковий кредит в сумі 66354 грн., за операціями з придбання послуг у нерезидентів в грудні 2014 року (в декларації з податку на додану варість за грудень 2014 відображена сума податкових зобов'язань за рядком 7 «послуги, отримані від нерезидента, місце постачання яких визначено на митній території України» в сумі 66354 грн. за податковою накладною від 31.12.2014 № 351 на суму ПДВ 66353,53 грн., складеною ТОВ «Цемент» постачальник: CRH GROUP SERVICES LTD (порядковий номер 351 реєстру виданих податкових накладних), однак згідно ЄРПН не встановлено факту реєстрації такої накладної, в результаті чого ТОВ «Цемент» завищено податковий кредит на суму 66354 грн.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (в реадкції чинній на момент виникнення співрних правовідносин) платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); ґ) виключено; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) виключено; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. У разі порушення продавцем/покупцем товарів/послуг порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

При цьому, відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України.

Згідно п. 208.2 ст. 208 ПК України отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку на базу оподаткування, визначену згідно з пунктом 190.2 статті 190 цього Кодексу. При цьому отримувач послуг - платник податку у порядку, визначеному статтею 201 цього Кодексу, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку. Така податкова накладна підлягає обов'язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 201.12 ст. 201 ПК України для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається податкова накладна, складена платником за такими операціями та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові зобов'язання за якою включені до податкової декларації відповідного звітного періоду.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України у разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

При цьому, ТОВ «Цемент» у відповідності до вимог податкового законодавства України сформував податкові зобов'язання з ПДВ за операціями з отримання послуг від нерезидентів.

Крім того, реальність самих операцій з нерезидентами контролюючим органом під сумнів не ставиться, в акті перевірки відсутні будь-які зауваження щодо правильності формування позивачем своїх податкових зобов'язань за такими операціями, суми таких податкових зобов'язань та правильності визначення суми податкового кредиту.

Разом з тим, ТОВ «Цемент» сплатило до бюджету суми ПДВ за відповідними операціями, належним чином задекларував податкові зобов'язання з цього виду податку за такими операціями, реальність яких визнається відповідачем, сума податкового кредиту за такими операціями підтверджена необхідними документами, що свідчить про правомірність формування позивачем податкового кредиту.

Відповідальність за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної визначена статтею 120-1 Податкового кодексу України, при цьому порушення порядку реєстрації податкових накладних та допущення помилок при реєстрації таких не може слугувати підставою для позбавлення права платника податку на віднесення відповідних сум до складу податкового кредиту.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 22 серпня 2018 року по справі № 804/16344/15 (№ К/9901/31370/18).

Таким чином, доводи відповідача щодо завищення ТОВ «Цемент» податкового кредиту на загальну суму 1175539 грн. є безпідставними та спростовуються зібраними по справі доказами.

Також, під час проведення перевірки ТОВ «Цемент» ГУ ДФС в Одеській області перевіркою банківських виписок по поточному рахунку та первинних документів аналітичного обліку (актів виконаних робіт та послуг, видаткових накладних) встановлено надання у 2016 році безоплатних послуг невизначеним особам, зокрема у вигляді послуг з новорічного оформлення ТОВ «Лорашен».

При цьому, в рішенні ДФС України від 13.02.2018 року № 5083/6/99-99-11-01-01-05 зазначено, що донарахування ПДВ по взаємовідносинам із ТОВ «Лорашен» у сумі ПДВ у розмірі 8283,33 грн. в повній мірі підтверджується з огляду на вимоги п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, оскільки платником податків не підтверджено зв'язку понесених витрат з його господарською діяльністю.

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 1 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до вимог податкового законодавства України необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Так, судом встановлено, що 05 грудня 2016 року ТОВ «Цемент», з метою озеленення території заводу і урочистого відкриття новорічної ялинки, видано наказ, яким доручено придбати хвойне дерево та організувати висадку на території заводу; розробити дизайн прикрашання новорічної ялинки у корпоративному стилі та закупити іграшки для прикрашення; урочисто відкрити новорічну ялинку 19.12.16 року (а.с. 115 т. 15).

При цьому, на підтвердження виконання наказу до суду надано акт здачі-прийняття робіт укладений між ТОВ «Лорашен» та ТОВ «Цемент», рахунок-фактура, звіт на виконання наказу, кошторис витрат та банківську довідку (а.с. 113-118 т. 15).

На підставі вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 16 лютого 2018 року № 0006221415 та № 0006241415 прийняті ГУ ДФС в Одеській області необґрунтовано та без урахування всіх обставин, що мали значення для їх прийняття.

Стосовно господарських відносин між ТОВ «Цемент» та ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1, суд зазначає наступне.

Так, між ТОВ «Цемент» (продавець) та ФОП ОСОБА_2 (покупець) укладено договір поставки цементу № ОД_МС_15_2_006 від 02 березня 2015 року (а.с. 119-127 т. 15).

За умовами договору № ОД_МС_15_2_006 від 02 березня 2015 року продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити цемент та послуги у кількості, асортименті, терміни і за ціною відповідно до умов договору, а також специфікацій та додатків, додаткових угод, які є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 2.1, 2.2, 2.3, 2.4 товар, що проставляється, повинен відповідати по якості чинним ДСТУ № Б В.2.7-46:2010, Б В.2.7-85-99. Приймання товару по якості та кількості здійснюється відповідно до діючих Інстукцій про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості та якості, затверджених постановою Держарбітражу від 15 червня 1965 року № П-6 та від 25 квітня 1966 року № П-7 із наступними доповненнями і змінами, зокрема: відносно якості - згідно з документом про якість (сертифікат відповідності); відносно кількості - відповідно до ваги, зазначеній у залізничній накладній - у випадку поставки залізницею, або у відповідності до кількості, зазначеній у товарно-транспортній накладній - у випадку поставки автомобільним транспортом. Передачу товару та видачу відповідних документів продавець здійснює на підставі пред'явленої представником покупця довіреності, оформленої згідно з вимогами чинного законодавства України на отримання товарно-матеріальних цінностей. Продавець надає покупцю наступні документи на товар: ТТН, залізнична накладна або документ, що посвідчує факт перевезення товару; документ, що підтверджує якість товару (сертифікат відповідності) (оригінал); видаткову накладну на товар (оригінал); податкову накладну в електронному вигляді, направлену через відповідне програмне забезпечення для обміну податковими накладними.

Згідно п. 3.1, 3.2 вказаного договору, поставка товару здійснюється на підставі заявки покупця. При цьому, поставка не розпочинається поки специфікація не буде узгоджена та підписана сторонами договору. У заявці зазначається: номер замовлення та дата; марка та кількість товар удо постачання; поставка здійснюється на умовах EXW; у разі доставки продавцем на умовах СРТ вказати пункт поставки товару із зазначенням точної адреси, і у разі необхідності, дані вантажоодержувача відповідно до п. 3.9 договру; а в разі поставки залізничним транспортом додатково зазначається: назва та код станції призначення, код покупця або вантажоодержувача, який присвоєно Укрзалізницею, кількість та тонаж вагонів, платник залізничного тарифу.

Відповідно до п. 3.5, 3.6 поставка товару за кількістю, асортиментом і ціною повинна відповідати заявці покупця і супровідним документам продавця. Поставка тарованого товару здійснюється в пакетах (мішках), розміщених на деревяних піддонах розміром 1200*1000 мм, в такій кількості: 1500 кг. (30 мішків по 50 кг.), 1400 кг. (56 мішків по 25 кг.).

Згідно п. 3.7, 3.8, 3.9 договору № ОД_МС_15_2_006 від 02 березня 2015 року, поставка товару автомобільним траспортом здійснюється: на умовах EXW (65005, м. Одеса, вул. Хуторська, 70) або на умовах СРТ (склад вантажоодержувача чи пункт поставки відповідно до заявки покупця) згідно з вимогами Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «ІНКОТЕРМС - 2010». Поставка товару залізничним транспортом здійснюється вагонами Укрзалізниці, орендованими або власними вагонами покупця або продавця, вагонами незалежних перевізників: на умовах EXW (станція відправлення) або на умовах СРТ (станція вантажоодержувача) відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «ІНКОТЕРМС - 2010». Товар також може бути поставлений третій особі - вантажоодержувачу, вказаному покупцем в заявці на поставку товару. У такому випадку покупець зобов'язаний вказати в заявці: повну назву вантажоодержувача, його реквізити, необхідні для відвантаження, пункт поставки. Покупець несе повну відповідальність за правильність реквізитів вантажоодержувача та інших зазначених реквізитів. У разі поставки товару вантажоодержувачеві, вказаному в заявці покупця, зобов'язання з постачання товару за цим договором вважаються повністю виконаними продавцем. Вантажоодержувач, який не є покупцем за цим договором, не має права пред'являти самостійно претензії до продавця на умовах цього договору.

Відповідно до п. 4.1 договору № ОД_МС_15_2_006 від 02 березня 2015 року базова ціна формується на умовах EXW (65005, м. Одеса, вул. Хуторська, 70) узгоджується стронами шляхом обов'язкового підписання специфікації у двох примірниках по одному для кожної із сторін. Специфікація підписується одночасно з цим договором та є невідємною частиною цього договору.

На підтвердження виконання умов договору № ОД_МС_15_2_006 від 02 березня 2015 року ТОВ «Цемент» надано: специфікацію № 1 від 02.03.2015 року (а.с. 232 т. 6), видаткові накладні (а.с. 202-256 т. 4, а.с. 12-261 т. 5, 11-200 т. 6), листи (а.с. 201-225 т. 6), договір комісії на купівлю № К-14 від 03.03.2015 року з додатками (а.с. 226-230 т. 6), рахунки-фактури (а.с. 231, 234, 236, 238, 240, 242, 244, 246, 248, 250, 252, 254, 256, 258, 260 т. 6, а.с. 5, 7, 9, 11, 13, 15, 17, 19, 21, 23, 25, 27, 29, 31, 33, 35, 37, 39, 41, 43, 45, 47, 49 т. 7), заявки (а.с. 177-191 т. 7), стандартні замовлення (а.с. 192-194 т. 7), товарно-транспортні накладні (а.с. 51-82 т. 7), акти звірки рахунків (а.с. 83-176 т. 7), банківські довідки щодо находження коштів (а.с. 195-254 т. 7, а.с. 7-47 т. 8, а.с. 158-236 т. 15 ).

02 березня 2015 року між ТОВ «Цемент» та ФОП ОСОБА_1 укладено договір поставки цементу № ОД_МС_15_2_027 (а.с. 130 -138 т. 15).

За умовами договору № ОД_МС_15_2_027 від 02 березня 2015 року продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити цемент та послуги у кількості, асортименті, терміни і за ціною відповідно до умов договору, а також специфікацій та додатків, додаткових угод, які є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 2.1, 2.2, 2.3, 2.4 товар, що проставляється, повинен відповідати по якості чинним ДСТУ № Б В.2.7-46:2010, Б В.2.7-85-99. Приймання товару по якості та кількості здійснюється відповідно до діючих Інстукцій про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості та якості, затверджених постановою Держарбітражу від 15 червня 1965 року № П-6 та від 25 квітня 1966 року № П-7 із наступними доповненнями і змінами, зокрема: відносно якості - згідно з документом про якість (сертифікат відповідності); відносно кількості - відповідно до ваги, зазначеній у залізничній накладній - у випадку поставки залізницею, або у відповідності до кількості, зазначеній у товарно-транспортній накладній - у випадку поставки автомобільним транспортом. Передачу товару та видачу відповідних документів продавець здійснює на підставі пред'явленої представником покупця довіреності, оформленої згідно з вимогами чинного законодавства України на отримання товарно-матеріальних цінностей. Продавець надає покупцю наступні документи на товар: ТТН, залізнична накладна або документ, що посвідчує факт перевезення товару; документ, що підтверджує якіст товару (сертифікат відповідності) (оригінал); видаткову накладну на товар (оригінал); податкову накладну в електронному вигляді, направлену через відповідне програмне забезпечення для обміну податковими накладними.

Згідно п. 3.1, 3.2 вказаного договору, поставка товару здійснюється на підставі заявки покупця. При цьому, поставка не розпочинається поки специфікація не буде узгоджена та підписана сторонами договору. У заявці зазначається: номер замовлення та дата; марка та кількість товару до постачання; поставка здійснюється на умовах EXW; у разі доставки продавцем на умовах СРТ вказати пункт поставки товару із зазначенням точної адреси, і у разі необхідності, дані вантажоодержувача відповідно до п. 3.9 договору; а в разі поставки залізничним транспортом додатково зазначається: назва та код станції призначення, код покупця або вантажоодержувача, який присвоєно Укрзалізницею, кількість та тонаж вагонів, платник залізничного тарифу.

Згідно п. 3.7, 3.8, 3.9 договору № ОД_МС_15_2_027 від 02 березня 2015 року, поставка товару автомобільним траспортом здійснюється: на умовах EXW (65005, м. Одеса, вул. Хуторська, 70) або на умовах СРТ (склад вантажоодержувача чи пункт поставки відповідно до заявки покупця) згідно з вимогами Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «ІНКОТЕРМС - 2010». Поставка товару залізничним транспортом здійснюється вагонами Укрзалізниці, орендованими або власними вагонами покупця або продавця, вагонами незалежних перевізників: на умовах EXW (станція відправлення) або на умовах СРТ (станція вантажоодержувача) відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «ІНКОТЕРМС - 2010». Товар також може бути поставлений третій особі - вантажоодержувачу, вказаному покупцем в заявці на поставку товару. У такому випадку покупець зобов'язаний вказати в заявці: повну назву вантажоодержувача, його реквізити, необхідні для відвантаження, пункт поставки. Покупець несе повну відповідальність за правильність реквізитів вантажоодержувача та інших зазначених реквізитів. У разі поставки товару вантажоодержувачеві, вказаному в заявці покупця, зобов'язання з постачання товару за цим договором вважаються повністю виконаними продавцем. Вантажоодержувач, який не є покупцем за цим договором, не має права пред'являти самостійно претензії до продавця на умовах цього договору.

Відповідно до до п. 4.1 договору № ОД_МС_15_2_027 від 02 березня 2015 року базова ціна формується на умовах EXW (65005, м. Одеса, вул. Хуторська, 70) узгоджується стронами шляхом обов'язкового підписання специфікації у двох примірниках по одному для кожної із сторін. Специфікація підписується одночасно з цим договором та є невідємною частиною цього договору.

На підтвердження виконання умов договору № ОД_МС_15_2_027 від 02 березня 2015 року ТОВ «Цемент» надано: видаткові накладні (а.с. 48-127 т. 8), транспортні накладні (а.с. 128-142 т. 8), акти звіряння (а.с. 143-160 т. 8), рахунки (а.с .161-161-215 т. 8), платіжні доручення (а.с. 216-223 т. 8), банківські довідки щодо находження коштів (а.с. 224-234 т. 8, 237-247 т. 15, а.с. 1-131 т. 16).

Разом з тим, відповідач зробив висновок про те, що ТОВ «Цемент» від ФОП ОСОБА_2 отримано грошові кошти у розмірі 34829643,19 грн. та від ФОП ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 4308772,87 грн., проте первинними документами не доведено факт щодо реалізації продукції ТОВ «Цемент» на користь зазначених ФОП, а тому вказані кошти в розумінні пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України вважаються безповоротною фінансовою допомогою.

Згідно пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі. Безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних). Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Відповідно до ст. 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Згідно п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу. Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об'єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу. Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Згідно з пунктом 7 П(С)Б0 15 «Дохід», визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.

Пунктом «б» П(С)Б0 16 «Витрати» визначено, що витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Згідно з пунктом 7 П(С)Б0 16 «Витрати» витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Як вбачається з акту перевірки від 09.11.2017 року № 676/15-32-14-15/31519010 та не заперечується відповідачем, згідно податкових декларацій платника єдиного податку ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1, ними в повній мірі задекларовано суми доходів придбаної продукції від ТОВ «Цемент», кошти 34829643,19 грн. отримані ТОВ «Цемент» від ФОП ОСОБА_2 та грошові кошти у розмірі 4308772,87 грн. отримані від ФОП ОСОБА_1 надішли на рахунок ТОВ «Цемент» від вказаних контрагентів згідно договорів поставки, фактичне виконання яких підтверджується належним чином оформленими первинними документами.

Доводи відповідача в обґрунтування отримання ТОВ «Цемент» безповоротної фінансової допомоги на відсутність трудових ресурсів та виробничих потужностей для проведення господарських операцій з придбання, зберігання та реалізації продукції (цементу) є необґрунтованим та базують на припущеннях, оскільки вказані обставини не спростовують факт отримання позивачем коштів за договорами поставки та відображення їх у податковому обліку як доходів, отриманих від господарської діяльності.

При цьому, з аналізу пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України вбачається, що вона не міститься застережень щодо можливості тлумачення поняття фінансової допомоги, а відтак ГУ ДФС в Одеській області дійшло до помилкового висновку про те, що грошові кошти у розмірі 34829643,19 грн. отримані ТОВ «Цемент» від ФОП ОСОБА_2 та грошові кошти у розмірі 4308772,87 грн. отримані від ФОП ОСОБА_1 є безповоротною фінансовою допомогою, яка включається до складу доходів у відповідному періоді, оскільки вказані кошти є оплатою за поставлену на їх адресу продукцію згідно умов договорів.

Крім того, в акті перевірки від 09.11.2017 року № 676/15-32-14-15/31519010 та відзиві на позовну заяву ГУ ДФС в Одеській області вказує, що у ході перевірки для з'ясування реальності проведення господарських операцій з поставки товарів на користь ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1, ТОВ «Цемент» надані запити щодо надання документів/копій документів засвідчених підписом посадової особи та скріплені печаткою та пояснення, проте 01.11.2017 було відмовлено в наданні документів та пояснень.

Разом з тим, суд не приймає до уваги доводи представників ГУ ДФС в Одеській області щодо того, що ТОВ «Цемент» відмовлено в наданні копій документів, оскільки позивачем під час перевірки надавались оригінали первинних документів, а ненадання копій таких документів не звільняє податковий орган від обов'язку здійснювати аналіз реальності господарської діяльності на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

При цьому, будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ТОВ «Цемент» під час здійснення перевірки відмовлено посадовим особам ГУ ДФС в Одеській області в наданні оригіналів первинних документів бухгалтерського обліку відповідачем, суб'єктом владних повноважень, суду не надано.

Так, при вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій суди повинні врахувати, що відповідно до вимог КАС України, обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

При цьому, недослідження контролюючим органом первинних документів, що стосуються фінансово-господарської діяльності позивача за перевіряємий період вказує на те, що висновки контролюючого органу про порушення позивачем норм податкового законодавства зроблені без належної оцінки та дослідження необхідних документів, що, як наслідок, вказує на передчасність викладених в акті перевірки висновків про порушення позивачем норм податкового зобов'язання та прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 18 жовтня 2018 року по справі № 826/13419/17 (№ К/9901/59416/18).

Також перевіркою встановлено, що станом на початок перевіряє мого періоду у ТОВ «Цемент» рахується дебіторська заборгованість по невизначеним особам у сумі 1862921 грн., яка виникла по факту викрадення залізничних рельсів, які належали ТОВ «Цемент», була списана з балансу підприємства за рахунок створеного резерву та була відображена як зменшення фінансового результату до оподаткування у рядку 2.2.3 «Сума коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності», а тому було занижено різниці, які виникают відповідно до Податкового кодексу України.

05 листопада 2010 року Роздільнянським районним відділом ГУ МВС України в Одеській області відкрито кримінальну справу № 30201000295 по факту таємного викрадення чужого майна, а саме приблизно 3 км. залізничних рельсів, які належать ТОВ «Цемент» (а.с. 220 т. 10).

04 січня 2011 року Роздільнянським РВ ГУ МВС України в Одеській області призупинено кримінальну справу № 30201000295 до встановлення осіб, які здійснили злочин (а.с. 218 т. 10).

Згідно довідки ТОВ «Цемент» від 05.11.2010 року № 985 станом на 01.11.2010 року балансова вартість залізничних рельсів складає 1862921,42 грн. (а.с. 211 т. 10).

31 серпня 2016 року ТОВ «Цемент» складено бухгалтерську довідку № 100040823 про використання резерва сумнівних боргів, у звязку із закриттям кримінальної справи по крадіжці ж/д рельсів в сумі 1862921,42 грн. (а.с. 207 т. 10).

Так, відповідно до пп. 139.1.1, 139.1.2 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України фінансовий результат до оподаткування збільшується: на суму витрат на створення забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов'язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму використання створених забезпечень (резервів) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов'язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), сформованого відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму коригування (зменшення) забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) на відпустки працівникам, інших виплат, пов'язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Згідно пп. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 ПК України фінансовий результат до оподаткування збільшується: на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів.

Відповідно до пп. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 ПК України фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пунту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Згідно п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак: а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності; б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення; в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими; г) заборгованість фізичних осіб, прощена кредитором, за винятком заборгованості осіб, пов'язаних з таким кредитором, та осіб, які перебувають (перебували) з таким кредитором у трудових відносинах; ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб - заборгованість, яка не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб); д) актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв'язку з його ліквідацією; е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року; є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості; ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством; з) заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією.

При цьому, ТОВ «Цемент» мало право на зменшення фінансового результату до оподаткування визначеного в фінансовій звітності відповідно до МСФЗ для цілей декларування та сплати податку на прибуток підприємств за 2016 рік на 1 862 921,00 грн. внаслідок списання з балансу ТОВ «Цемент» дебіторської заборгованості, що виникла по факту викрадення залізничних рейок - як на суму витрат, які відшкодовані за рахунок резервів та забезпечень сформованих відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності відповідно до положень абз. 2 пункту 139.1.2 Податкового кодексу України. водночас, правильність відображення списання ТОВ «Цемент» дебіторської заборгованості у 2016 році в сумі 1.862.921 грн у рядку 2.2.3 «Сума коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (підпункт 139.2.2 пункту 139.2 статті 139 розділу III Податкового кодексу України)» додатку РІ до Податкової Декларації з податку на прибуток підприємств ТОВ «Цемент» за 2016 рік нормативно не підтверджується, оскільки при такому списанні фінансовий результат до оподаткування в фінансовій звітності ТОВ «Цемент» за 2016 рік не змінювався. Використання ТОВ «Цемент» права на зменшення фінансового результату до оподаткування визначеного в фінансовій звітності відповідно до МСФЗ для цілей декларування та сплати податку на прибуток підприємств за 2016 рік, на 1 862 921,00 гривень, слід відображати в рядку 2.2.1 «Сума витрат (крім оплати відпусток працівникам та інших виплат, пов'язаних з оплатою праці, та резервів, визначених пунктами 139.2 - 139.3 статті 139 розділу III Податкового кодексу України), які відшкодовані за рахунок резервів та забезпечень, сформованих відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (підпункт 139.1.2 пункту 139.1 статті 139 розділу III Податкового кодексу України)» додатку РІ до Податкової Декларації з податку на прибуток підприємств ТОВ «Цемент» за 2016 рік, і таке відображення рядку 2.2,1 додатку РІ зменшувало б фінансовий результат до оподаткування ТОВ «Цемент» за 2016 рік.

За таких підстав, доводи ГУ ДФС в Одеській області щодо порушення ТОВ «Цемент» п. 44.1 ст. 44, пп. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 ПК України та заниження сум різниць, які виникають відповідно до ПК України на 1862921,00 грн. є обґрунтованими.

Також , під час проведення перевірки встановлено, що в період з 01.01.2015 року по 30.06.2017 року ТОВ «Цемент» користувався залученими кредитними коштами за кредитними угодами (договорами позики), укладеними з CRH (UK) Limited та LEVENEL LIMITED:

1) Договір позики від 19.10.2011 року, згідно якого CRH (Cyprus) Limited (позикодавець) надає, а ТОВ «Цемент» (позичальник) приймає позикові грошової кошти у сумі 16 727 655,75 євро виключно для повернення частини основої суми існуючих кредитів, раніше залучених позичальником від C+PA - CIMENTO E PRODUTOS ASSOCIADOS, SA на підставі кредитних угод (а.с. 157-162, 168-169 т. 3).

Відповідно до п. 3.1 договору позики від 19.10.2011 року, позика надається строком на 5 років і має бути повернена до 3 грудня 2016 року.

Згідно п. 4.1, 4.2 за користування позикою позичальник зобов'язується сплачувати відсоток, передбачений п. 4.2 договору, з суми позики, яку він одержує за цим договором, починаючи з дня фактичного одержання позики (її частини) та до повного повернення позики. Відсоток нараховується на суму позики, якою користується позичальник, за річною фіксованою відсотковою ставкою 11 % річних з огляду на кількість днів, які пройшли протягом періоду користування позикою, виходячи з 360 днів у році та 30 днів в місяці.

03.12.2013 року укладено додаткову угоду № 1 про заміну сторони до Договору позики від 19.10.2011 року, згідно якої усі права та обов'язки первісного позикодавця CRH (Cyprus) Limited передаються новому позикодавцю CRH (UK) Limited (а.с. 163-165 т. 3).

Згідно п. 1.2 додаткової угоди № 1 первісний позикодавець та позичальник підтверджують, що станом на день підписання цієї угоди в позичальника існує заборгованість перед первісним позикодавцем за основою сумою боргу, у розмірі 16 727 655,75 євро та за нараваними відсотками, сума яких станом на 03.12.2013 року включно становить 15333,68 євро. Погашення заборгованості за основою сумою позики не здійснювалось. Нараховані відсотки по 01.12.2013 року у сумі 3 577859,60 грн. було погашено у повному обсязі. Таким чином загальна сума заборгованості позичальника перед первісним позикодавцем станом на дату підписання, а саме на 03.12.2013 включно становить 16742989,43 грн. Первісний позикодавець та позичальник зобов'язується з моменту підписання цієї угоди не проводити жодних взаєморозрахунків за ждоговром позики і не змінювати суму заборгованості, зазначену у цій угоді у будь-який інший спосіб.

08 листопада 2016 року укладено додаткову угоду до договору позики від 19.10.2011 року, якою, зокрема, внесено зміни до п. 3.1 та п. 5.1 та продовжено строк повернення позики до 3 грудня 2018 року включно (а.с. 176 т. 3).

2) Договір позики від 31.07.2012 року, згідно якого LEVENEL LIMITED (позикодавець) надає, а ТОВ «Цемент» (позичальник) приймає позикові грошової кошти в сумі 16 071 669,25 євро з метою поповнення обігових коштів. (а.с. 154-156, 166-167, 170-172, 177- т. 3)

Відповідно до п. 3.1 договору позики від 31.07.2012 року, позика надається строком до 3 грудня 2016 року включно і має бути повернена до вказаної дати.

Згідно п. 4.1, 4.2 за користування позикою позичальник зобов'язується сплачувати відсоток, передбачений в п. 4.2, з суми позики, яку він одержує за цим договором, починаючи з дати фактичного одержання позики (її частини) та до повного повернення позики. Відсоток нараховується на суму позики, якою користується позичальник, за річною фіксованою відсотковою ставкою 11 % річних з огляду на кількість днів, які пройшли протягом періоду користування позикою, виходячи з 360 днів у році та 30 днів в місяці.

17 травня 2016 року укладено додаткову угоду № 3 до договору позики від 31 липня 2012 року, згідно якої LEVENEL LIMITED (позикодавець) погодився уступити, а CRH (UK) Limited (новий позикодавець) погодився прийняти всі права позикодавця в якості позикодавця щодо ТОВ «Цемент» (позичальника) за договором позики, в тому числі, без обмежень, всі права вимоги щодо виплати основого боргу, відсотків і будь-яких інших сум за договором позики і будь-які права та вимоги щодо засобів правового захисту доступних позикодавцеві за договором позики щодо виконання позичальником всіх своїх зобов'язань за договором позики (а.с. 177-179 т. 3).

08 листопада 2016 року укладено додаткову угоду № 4 до договору позики від 31 липня 2012 року, якою зокрема, внесено зміни до п. 3.1 та п. 5.1 та продовжено строк повернення позики до 3 грудня 2018 року включно. (а.с. 180-181 т. 3).

Договір позики від 19.10.2011 року зі змінами та доповненнями та договір позики від 31.07.2012 року зі змінами та доповненнями були зареєстровані в Національному Банку України (а.с. 182-208 т. 3).

Так, перевіркою встановлено здійснення виплат доходів нерезидентам джерелом погодження з України, а саме, процентів:

- На користь нерезидента LEVENEL LIMITED (Республіка Кіпр) за договором позики від 31.07.2012 року у сумі 2 799 148,97 євро (73018692,00 грн);

- На користь нерезидента CRH (UK) Limited (Велика Британія) за договором позики від 19.10.2011 року та 31.07.2012 року у сумі 6 220 665, 13 євро (171 084 262,00 грн.).

При виплаті компенсації LEVENEL LIMITED у 2015, 2016 роках доходу у вигляді процентів, ТОВ «Цемент» застосовувало пільгову ставку оподаткування 2 % за рахунок цього доходу, утримано та перераховано до бюджету податок на доходи нерезидентів з джерелом його походження з України у сумі 1 460 373,84 грн., проте ТОВ «ЦЕМЕНТ» занижено податок за ставкою 15 % у сумі 9 492 429,96 грн.

Відповідно до абз. а) пп. 141.4.1 п. 141.1 ст. 141 ПК України доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами є проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом;

Згідно з пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПК України 141.4.2. резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Згідно зі ст. 7 Закону України від 12.09.1991 року №1543-XII "Про правонаступництво України" та листа Державної податкової адміністрації України від 11.01.2000 № 290/7/12-0117 "Про застосування міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування", Україною застосовувалась Угода між Урядом Союзу Радянських Соціалістичних Республік та Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування доходів та майна від 29.10.1982 (далі - Угода колишнього СРСР), що діяла до набуття чинності Конвенцією між Урядом України та Урядом Республіки Кіпр щодо уникнення подвійного оподаткування та попередження ухилень від сплати податків на доходи і майно від 08.11.2012 року, ратифікованою Україною 04.07.2013 року.

Відповідно до листа Міністерства закордонних справ України від 10.10.2013 року № 72/14-612/1-3330 "Щодо виправлення тексту міжнародного договору" та листа Міністерства доходів і зборів України від 09.10.2013 року № 12904/6/99-99-12-01-03-15 "Щодо порядку застосування українсько-кіпрського договору про уникнення подвійного оподаткування", положення зазначеної Конвенції застосовуються в українсько-кіпрських відносинах з 01.01.2014 року, до цього часу чинними залишаються положення Угоди колишнього СРСР.

Згідно з п.п.1, 2, 3 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи від 08.11.2012 року, проценти, що виникають у Договірній Державі і сплачуються резиденту іншої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій іншій Державі, якщо такий резидент є особою - фактичним власником таких процентів. Однак такі проценти можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо особа - фактичний власник процентів є резидентом іншої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 2 відсотків від загальної суми процентів. Спосіб застосування цих обмежень встановлюється компетентними органами Договірних Держав за взаємною домовленістю. Термін "проценти" у випадку використання в цій статті означає дохід від боргових вимог будь-якого виду, незалежно від іпотечного забезпечення і незалежно від володіння правом на участь у прибутках боржника, і зокрема, дохід від урядових цінних паперів і дохід від облігацій чи боргових зобов'язань, у тому числі премії та винагороди, що сплачуються стосовно таких цінних паперів, облігацій та боргових зобов'язань.

Відповідно до п.п. 103.1, 103.2, 103.3, 103.4, 103.5, 103,10 ПК України застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України. Особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України. Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті. Бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів. При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу. Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України. Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України. У разі неподання нерезидентом довідки відповідно до пункту 103.4 цієї статті доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування.

Отже національним законодавством України для застосування звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України передбачено дві умови: отримувач, зокрема процентів за кредитною угодою, повинен бути фактичним отримувачем (бенефіціаром) всього доходу від кредитної угоди, зареєстрованим на території договірної держави; наявність довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до пп. 14.1.206 п. 14.1 ст. 14 ПК України проценти - дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна. До процентів включаються: а) платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит; б) платіж за використання коштів, залучених у депозит; в) платіж за придбання товарів у розстрочку; г) платіж за користування майном згідно з договорами фінансового лізингу (оренди) (без урахування частини лізингового платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості об'єкта фінансового лізингу); ґ) винагорода (дохід) орендодавця як частина орендного платежу за договором оренди житла з викупом, сплачена фізичною особою платнику податку, на користь якого відступлено право на отримання таких платежів. Проценти нараховуються у вигляді відсотків на основну суму заборгованості чи вартості майна або у вигляді фіксованих сум. У разі якщо залучення коштів здійснюється шляхом продажу облігацій, казначейських зобов'язань чи ощадних (депозитних) сертифікатів, емітованих позичальником, або шляхом врахування векселів та здійснення операцій з придбання цінних паперів із зворотним викупом, сума процентів визначається шляхом нарахування їх на номінал такого цінного паперу, виплати фіксованої премії чи виграшу або шляхом визначення різниці між ціною розміщення (продажу) та ціною погашення (зворотного викупу) такого цінного паперу

Таким чином, за умовами договору позики від 31.07.2012 року, з урахуванням додаткових угод, LEVENEL LIMITED (Республіка Кіпр) є кредитором, який за надання в користування коштів отримує дохід у вигляді процентів.

Так, ТОВ «Цемент» під час виплат нерезиденту доходів із джерелом їх походження з України застосовувало норми міжнародного договору України. Також позивачем надані копії сертифікатів, які засвідчують реєстрацію LEVENEL LIMITED (Республіка Кіпр) з 05.03.2012 року у якості податкового резидента Республіки Кіпр, відповідно до Конвенції між Урядом Республіки Кіпр та України щодо уникнення подвійного оподаткування, підписані в Нікосії 02.03.2015 року, 05.07.2016 року (а.с. 24-33 т. 11).

Як вбачається зокрема з свідоцтва від 02.03.2015 року, виданого Департаментом внутрішніх податків Міністертсва фінансів Республіки Кіпр, вказане свідоцтва засвідчує, що LEVENEL LIMITED, компанія заснована та зареєстрована на Кіпрі за податковим номером 12302295Q, є резидентом Кіпру та її загальносвітовий дохід оподатковується прибутковим податком відповідно до Закону Республіки Кіпр про прибутковий податок. Крім того, з свідоцтва від 05.07.2016 року, виданого управлінням податкових зборів Міністерства фінансів Республіки Кіпр, вказане свідоцтва засвідчує, що компанія LEVENEL LIMITED, яка заснована та зареєстрована на Кіпрі з 05.03.2012 року є резидентом Кіпру, та її загальний прибуток, одержаний в усіх країнах світу у 2016 році, підлягає оподаткуванню згідно із Законом про податки на прибутки Республіки Кіпр.

Разом з тим, іншого документу, який би підтверджував що нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем доходу у вигляді отриманих відсотків, нарахованих за користування резидентом кредитними ресурсами за кредитною угодою, що підпадає під дію Конвенції від 08.11.2012 року, нормативно-правовими актами України не визначено.

Жодних доказів щодо того, що LEVENEL LIMITED (Республіка Кіпр) не є бенефіціаром доходу у вигляді отриманих процентів за договором позики від 31.07.2012 року відповідачем до суду не надано.

При цьому, суд враховує позицію Верховного Суду викладену постанові від 14 серпня 2018 року по справі № 817/1045/17 (№К/9901/51316/18), а саме, що в момент виплати доходу достатньою підставою для застосування зниженої ставки податку є наявність довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України і така довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України. Чинним законодавством не встановлено форми документу, що підтверджує статус контрагента як бенефіціарного власника доходу, та який повинна мати особа на момент проведення виплати.

За таких обставин суд вважає, що висновки податкового органу про те, що ТОВ «Цемент» занижено податок за ставкою 15 % з доходів, сплачених на користь LEVENEL LIMITED (Республіка Кіпр) є безпідставними та необґрунтованими, прийняті відповідачем без урахування усіх обставин що мають значення.

Також, під час перевірки податковим органом встановлено здійснення ТОВ «Цемент» виплат доходів (винагороди) на користь нерезидента «CRH GROUP SERVICES LTD» (Ірландія) за договором про консультування з питань управління № 4.0-0003/14 від 02.01.2014 у сумі 241500 євро (4 486 189,00 грн.) та при виплаті доходу нерезиденту, податок з доходу нерезидента не нараховувався та не сплачувався, в результаті чого ТОВ «Цемент» занижено податок за ставкою 15 % у 972928,35 грн.

02 січня 2014 року між ТОВ «Цемент» (компанія) та C.R.H. GROUP SERVICES LTD (підрядник) укладено договір про консультування з питань управління № 4.0-003/14 (а.с. 34-36 т. 11).

Згідно п. 2 вказаного договору, протягом строку дії цього договору підрядник, через власних посадових осіб, робітників, агентів та афілійованих осіб, що призначаються підрядником, надає компанії консультаційні та інші послуги, які стосуються сфери діяльності компанії, стратегічного планування, внутрішнього маркетингу та фінансового контролю, серед іншого, консультаційні послуги, пов'язані з вибором, використанням послуг та контролем за належними аудиторами, вибором використання послуг та контролем за належними юрисконсультами, вибором використання послуг та контролем за інвестиційними радниками та іншими фінансовими радниками чи консультантами та щодо структурування, запровадження програм дольової участі, пекнесійних програм для працівників та інших заохочувальних програм для ключових керівників компанії.

Відповідно до п. 3 приймаючи до уваги надання послуг, визначених в розділі 2 цього договору, компанія погоджується виплачувати підрядникові винагороду за надані послуги. Винагорода виплачується підрядникові компанією щомісячно в євро. Сума винагороди за один місяць складає 34500,00 євро, та має виплачуватись підрядникові компанією по факту надання послуг та підписання сторонами акта про надання послуг з консультування з питань управління. Винагорода є такою, що не підлягає поверненню.

Згідно п. 6 цей договір набуває чинності з моменту підписання сторонами та діє до 31 грудня 2014 року.

01 серпня 2014 року до договору про консультування з питань управління № 4.0-003/14 укладено додаткову угоду, згідно якої, за взаємною згодою сторони домовилися, що з 01.08.2014 року сума винагороди за один місяць складає 17250,00 євро та має виплачуватися підрядникові компанією по факту надання послуг та підписання сторонами акта про надання послуг з консультування з питань управління. Винагорода є такою що не підлягає поверненню. Винагорода виплачується підрядникові компанією щомісячно в євро (а.с. 37 т. 11).

30 грудня 2014 року до договору про консультування з питань управління № 4.0-003/14 укладено додаткову угоду № 2, якою продовжено строк дії договору по 31 грудня 2015 року (а.с. 38 т. 11).

На підтвердження виконання умов договору про консультування з питань управління № 4.0-003/14 від 02.01.2014 року надано акти про надання послуг з консультування з питань управління (а.с. 39-45 т. 11) та платіжне доручення (а.с. 47 т. 11).

Також, надано акт цінової експертизи від 22.12.2014 року виданий ДП «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків», згідно якого вартість консультаційних послуг, яка за період 01.01.2014-31.07.2014 становить 241500,00 євро, відповідає тарифам C.R.H. GROUP SERVICES LIMITED (Ірландія), а отже, відповідає кон'юктурі ринку (а.с. 46 т. 11).

При цьому, судом встановлено, та не заперечується відповідачем, C.R.H. GROUP SERVICES LTD відповідно до сертифікату від 08.04.2015 року має статус податкового резидента Ірландії, компанія сплачує податки на свій дохід згідно із законодавством Ірландії.

Відповідно до пп. 141. 4.1 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами є: а) проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом; б) дивіденди, які сплачуються резидентом; в) роялті; г) фрахт та доходи від інжинірингу; ґ) лізингова/орендна плата, що вноситься резидентами або постійними представництвами на користь нерезидента - лізингодавця/орендодавця за договорами оперативного лізингу/оренди; д) доходи від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, яке належить нерезиденту, у тому числі майна постійного представництва нерезидента; е) прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, деривативів або інших корпоративних прав, визначений відповідно до цього розділу; є) доходи, отримані від провадження спільної діяльності на території України, доходи від здійснення довгострокових контрактів на території України; ж) винагорода за провадження нерезидентами або уповноваженими ними особами культурної, освітньої, релігійної, спортивної, розважальної діяльності на території України; з) брокерська, комісійна або агентська винагорода, отримана від резидентів або постійних представництв інших нерезидентів стосовно брокерських, комісійних або агентських послуг, наданих нерезидентом або його постійним представництвом на території України на користь резидентів; и) внески та премії на страхування або перестрахування ризиків в Україні (у тому числі страхування ризиків життя) або страхування резидентів від ризиків за межами України; і) доходи, одержані від діяльності у сфері розваг (крім діяльності з проведення лотереї); ї) доходи у вигляді благодійних внесків та пожертвувань на користь нерезидентів; й) інші доходи від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

Отже, з абзацу «й» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України вбачається, що не підлягають оподаткуванню доходи нерезидента, із джерелом походження з України у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

Таким чином, виплата резидентом на користь нерезидента доходу у вигляді компенсації вартості послуг із консультування з питань управління, наданих таким нерезидентом, не підлягає оподаткуванню відповідно до положень п. п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, а тому висновки ГУ ДФС в Одеській області щодо порушення ТОВ «Цемент» пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПК України та заниження податку за ставкою 15 % з доходу у сумі 672928,35 грн. за 2015 рік не ґрунтуються на нормах податкового законодавства України.

При цьому, у висновку аудиторів № 283-01/18 від 23.02.2018 року зазначено, що платежі здійснені ТОВ «Цемент» на користь C.R.H. GROUP SERVICES LTD за послуги, надані за договором про консультування з питань управління № 4.0-003/14 від 02.01.2014 року за період з січня 2014 по липень 2014 на загальну суму 241500 євро, не відносяться до переліку доходів, визначених Податковим кодексом України (в редакції чинній на дату такої виплати), як такі, при виплаті яких ТОВ «Цемент» необхідно було утримувати та сплачувати податок на доходи нерезидентів походженням з України (а.с.182 т. 1).

Стосовно висновку податкового органу, викладеному в акті перевірки від 09.11.2017 року № 676/15-32-14-15/31519010 щодо порушення п. 134.1 ст. 134, п. 140.2 ст. 140 ПК України з врахуванням положень параграфів 2, 9, 15 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 1 (МСБО 1) «Подання фінансової звітності», параграфів 3, 8 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 21 (МСБО 21) «Вплив змін валютних курсів», параграфів 2, 4, 5, 9, 11 Міжнародного стандарту фінансової звітності 13 (МСФЗ 13) «Оцінка справедливої вартості», параграфів 5, 6 Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 23 (МСБО 23) «Витрати на позики», ТОВ «Цемент» занижено суму різниць, які виникають відповідно до Податкового кодексу України, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п.134.1 ст.134 Кодексу об'єктом оподаткування податку на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до п. 140.1 ст. 140 ПК України під борговими зобов'язаннями для цілей даного пункту слід розуміти зобов'язання за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, операціями РЕПО, зобов'язання за договорами фінансового лізингу та іншими запозиченнями незалежно від їх юридичного оформлення.

Згідно п. 140.2 ст. 140 ПК України для платника податку, у якого сума боргових зобов'язань, визначених в пункті 140.1 цієї статті, що виникли за операціями з пов'язаними особами-нерезидентами, перевищує суму власного капіталу більш ніж в 3, 5 рази (для фінансових установ та компаній, що займаються виключно лізинговою діяльністю, - більш ніж в 10 разів), фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов'язаннями над 50 відсотками суми фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів.

Відповідно до п. 140.3 ст. 140 ПК України проценти, які перевищують суму обмеження, визначеного пунктом 140.2 цієї статті, які збільшили фінансовий результат до оподаткування, зменшують фінансовий результат до оподаткування майбутніх звітних податкових періодів у сумі, зменшеній щорічно на 5 відсотків до повного її погашення з урахуванням обмежень, встановлених пунктом 140.2 цієї статті.

Статтею 99 Конституції України визначено, що грошовою одиницею України є гривня.

Згідно ст. 524 Цивільного кодексу України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні.

Відповідно до ст. 533 Цивільного кодексу України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Згідно Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 року № 193, валюта звітності - грошова одиниця України; курсова різниця - різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах; монетарні статті - статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов'язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів; немонетарні статті - статті інші, ніж монетарні статті балансу; операція в іноземній валюті - господарська операція, вартість якої визначена в іноземній валюті або яка потребує розрахунків в іноземній валюті.

Пунктом 5 вказаного положення визначено, що операцію в іноземній валюті слід відображати після первісного визнання у функціональній валюті, застосовуючи до суми в іноземній валюті курс "спот" між функціональною валютою та іноземною валютою на дату операції.

Відповідно до п. 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів» на кожну дату балансу монетарні статті в іноземній валюті відображаються з використанням валютного курсу на кінець дня дати балансу.

При цьому, в п. 1 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів» визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку

інформації про операції в іноземних валютах та відображення показників статей фінансової звітності господарських одиниць за межами України в грошовій одиниці України.

Тобто, всі зазначені перерахунки курсових різниць, здійснені на підставі П (С) БО 21 мають вплив лише на статті доходів та витрат бухгалтерського обліку та відображення їх у фінансовій звітності підприємства.

Згідно п. 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів» визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції в її межах або за всією статтею (відповідно до облікової політики).

Відповідно до п. 6.3.2 облікової політики наказу ТОВ «Цемент» позики та нараховані відсотки за ними, які виражені в іноземній валюті при їх первісному визнанні для цілей бухгалтерського обліку перераховуються в національну валюту - гривню та обліковуються за офіційним курсом НБУ. В подальшому, такі позики та нараховані відсотки за ними, оскільки є монетарними статтями, переоцінюються підприємством за курсом НБУ: щомісяця на кінець дня останній дати звітного місяця; на дату господарської операції у розмірі такої операції (перерахунку підлягає виключно сума, що виникла/вибула, а не вся стаття балансу). Переоцінка розраховується окремо по кожному рахунку обліку боргових зобов'язань. Комісії, оплачені підприємством при отриманні позик, обліковуються за курсом на дату фактичної оплати та не переоцінюються (а.с. 244 т. 2).

Тобто, з метою визначення курсових різниць будь-яка заборгованість по розрахунках з постачальниками, покупцями та іншими дебіторами і кредиторами, виражена в іноземної валюті, підлягає перерахунку на дату здійснення господарської операції та на дату балансу за монетарними статтями.

При цьому, з аналізу Положення 21 «Вплив змін валютних курсів» вбачається, що курсова різниця являє собою не фінансовий результат операції з купівлі-продажу іноземної валюти, а різницю між вартістю монетарних статей в іноземній валюті, виходячи з курсу НБУ на певні дати.

Відповідно, нарахування процентів за кредитними угодами з «CRH (UK) Limited» та «LENEVEL LIMITED» є операцією в іноземній валюті за визначенням МСБО 21 «Вплив змін валютних курсів». Для відображення операції в іноземній валюті в бухгалтерському обліку, сума в іноземній валюті переводиться у функціональну валюту гривню, а саме, для визначення нарахованих процентів в гривні необхідно перемножити суму нарахованих процентів в іноземній валюті на курс обміну на дату нарахування.

Згідно договору позики від 31 липня 2012 р. між ТОВ «Цемент» та «LEVENEL LIMITED», договору позики від 19.10.2011 р. між «CRH (CYPRUS) LIMITED» та TOB «Цемент», з урахуванням відповідних договорів відступлення прав вимог, є зобов'язанням(и). Такі зобов'язання мають бути оплачені у визначеній кількості одиниць валюти, а тому є монетарними статтями. При цьому, монетарні статті слід переводити у функціональну валюту (гривню), застосовуючи курс при закритті на дату балансу. Тобто, заборгованість в іноземній валюті переводиться в функціональну валюту шляхом множення суми в іноземній валюті на курс обміну на звітну дату.

Відповідно до п.28 МСБО 21 курсові різниці, що виникають при розрахунках за монетарними статтями або при переведенні монетарних статей за курсами, котрі відрізняються від тих, за якими вони переводилися при первісному визнанні протягом періоду або у попередніх фінансових звітах, визнаються у прибутку або збитку в тому періоді, в якому вони виникають.

При цьому, згідно п. 52(a) МСФО суб'єкт господарювання розкриває суму курсових різниць, визнаних у прибутку або збитку, за винятком тих, що виникають від фінансових інструментів, оцінених за справедливою вартістю з відображенням результату переоцінки як прибутку чи збитку згідно з МСФЗ 9. Отже, проценти є платою позичальника на користь кредитора за використання залучених коштів, а курсові різниці виникають при переведенні монетарних статей застосовуючи курс при закритті. Суб'єкт господарювання окремо розкриває суму курсових різниць визнаних у прибутку чи збитку. Тобто, проценти та курсові пізніші є різними за суттю статтями доходів чи витрат. А отже, курсові різниці, визнані ТОВ «Цемент», є окремими статтями витрат та не є складовою частиною нарахованих процентів за позиками.

Відповідно до п. 2 МСБО 23 «Витрати на позики», «суб'єкт господарювання застосовує цей стандарт в обліку витрат на позики». П.5 МСБО 23 визначає що «витрати на позики - витрати на сплату відсотків та інші витрати, понесені суб'єктом господарювання у зв'язку із запозиченням коштів». Таким чином, за визначенням МСБО поняття «витрати на позики» є більш ширшим за поняття «витрати на сплату відсотків», оскільки витрати на позики включають витрати на сплату відсотків та інші витрати понесені суб'єктом господарювання у зв'язку із запозиченням коштів. Крім того, МСБО 23 чітко розмежовує витрати на сплату відсотків та інші витрати понесені суб'єктом господарювання у зв'язку із запозиченням коштів. Отже, МСБО 23 не вимагає включення курсових різниць до складу витрат з процентів за кредитами.

Таким чином, від'ємні курсові різниці (збитки), нараховані щодо заборгованості ТОВ «Цемент» із сплати процентів за кредитними угодами (договорами позики), укладеними з «CRH (UK) Limited» та «LEVENEL LIMITED» не відносяться до процентів або витрат з процентів, та доведення нарахованих процентів до справедливої вартості не вимагається відповідно до МСБО № 1 «Подання фінансової звітності», МСБО № 21 «Вплив змін валютних курсів», МСФЗ № 13 «Оцінка справедливої вартості» та МСБО № 23 «Витрати на позики».

Крім того, положення Податкового кодексу України в редакціях, чинних у періоді з 01.01.2015 по 30.06.2017, не передбачали збільшення фінансового результату до оподаткування, визначеного в фінансовій звітності відповідно до МСФЗ, щодо таких від'ємних курсових різниць (збитків) для цілей декларування та сплати податку на прибуток підприємств (в тому числі і внаслідок застосування положень пунктів 140.1-140.3 статті 140 Податкового кодексу України.

Таким чином, висновки про те, що курсові різниці, нараховані ТОВ «Цемент» щодо заборгованості зі сплати процентів за кредитними угодами (договорами позики), укладеними з «CRH (UK) Limited» та «LEVENEL LIMITED», є сумою доведення нарахованих відсотків до їх справедливої вартості з огляду на положення МСБО 1, МСБ0 21, МСФЗ 13, МСБО 23 та ТОВ «Цемент» занизило суму різниць, які виникають відповідно до Податкового кодексу України, за 2015, 2016 роки та півріччя 2017 року внаслідок того що збільшило фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованих процентів за кредитними угодами (договорами позики), укладеними з «CRH (UK) Limited» та «LEVENEL LIMITED», але при цьому не врахувало суму доведення вартості процентів до справедливої, як це передбачають МСБО 1, МСБО 21, МСФЗ 13, МСБО 23 не відповідають дійності.

За таких підстав, доводи відповідача щодо порушення ТОВ «Цемент» п. 134.1 ст. 134, п. 140.2 ст. 140 ПК України з врахуванням положень параграфів 2, 9, 15 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 1 (МСБО 1) «Подання фінансової звітності», параграфів 3, 8 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 21 (МСБО 21) «Вплив змін валютних курсів», параграфів 2, 4, 5, 9, 11 Міжнародного стандарту фінансової звітності 13 (МСФЗ 13) «Оцінка справедливої вартості», параграфів 5, 6 Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 23 (МСБО 23) «Витрати на позики» є необґрунтованими.

Також, в акті перевірки вказано, що оскільки у період з 01.01.2015 по 30.06.2017 року мали місце чинники щодо характеристик економічного середовища в країні: значний ріст офіційного курсу валют, зокрема євро; кумулятивний рівень інфляції за трирічний період наближається до 100 % або перевищує цей рівень; заробітна плата індексується згідно індексу цін, що згідно з положенням параграфу 3 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 29 «Фінансова звітність в умовах гіперінфляції» є показником гіперінфляції, з метою достовірного, правдивого відображення випливу операцій, інших видів та умов відповідно до визначень та критеріїв визнання для активів, зобов'язань, доходу та витрат при складанні фінансової вітності повинні бути застосовані положення (вимоги) параграфів 7 та 8 Міжнародного стандарту бухгалтерського стандарту обліку 29 «Фінансова звітність в умовах гіперінфляції», параграфів 42 та 43 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 21 (МСБО 21) «Вплив змін валютних курсів», параграфу 3 Тлумачення КТМФЗ 7 «Застосування методу перерахунку згідно з МСБО 29 «Фінансова звітність в умовах гіперінфляції» з урахуванням положень параграфу 15 Міжнародного стандарту бухгалтерського Обліку 1 (МСБО 1) «Подання фінансової звітності», параграфів 2, 4, 5, 9, 11 Міжнародного стандарту фінансової звітності 13 (МСФЗ 13) «Оцінка справедливої вартості» щодо перерахунку на кінець звітних періодів показників фінансової звітності, як монетарних статей баланку, зокрема: кредиторської заборгованості по розрахунках з надавачами позик (кредитів) та немонетарних статей за справедливою вартістю. Враховуючи, що в період з 01.01.2015 по 30.06.2017 ТОВ «Цемент» здійснювався перерахунок монетарних статтей балансу, зокрема: кредиторської заборгованості по розрахунках з надавачами позик (кредитів), при цьому не здійснював перерахунок немонетарних статей баланку станом на кінець звітних періодів, перевіркою не враховується такий перерахунок та його вплив на показники звіту про фінансові результати.

Під час проведення перевірки встановлено, що:

- За період з 01.01.2015 по 30.06.2017 ТОВ «Цемент» по кредиторській заборгованості з CRH (UK) Limited відображено не операційні курсові різниці у складі: доходів з подальшим відображенням звітів про фінансові результати форми у сумі 271730795,69 грн.

- За період з 01.01.2015 по 30.06.2017 року ТОВ «Цемент» відображено курсові різниці у складі: витрат з подальшим відображенням у звіті про фінансові результати в сумі 483330382,67 грн.

- За період з 01.01.2015 по 30.06.2017 ТОВ «Цемент» по кредиторській заборгованості з CRH (UK) Limited відображено не операційні курсові різниці в складі доходів (бух. рах. 91204000) з подальшим відображенням у звіті про фінансові результати в сумі 187206564,19 грн.

- За період з 01.01.2015 по 30.06.2017 ТОВ «Цемент» відображено курсові різниці в складі витрат (бух. рах. 91202000) з подальшим відображенням у звіті про фінансові результати в сумі 321766920,35 грн.

Згідно п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 року № 193, курсова різниця - різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах; монетарні статті - статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов'язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів.

Таким чином, монетарна стаття балансу - кредиторська заборгованість позивача за кредитом, яка виражена у іноземній валюті підлягала перерахунку на день її погашення або на дату балансу.

При цьому, порядок коригування фінансової звітності, яка оприлюднюється, на вплив інфляції та загальні вимоги до розкриття інформації про неї у примітках до фінансової звітності визначено Положенням (стандарту) бухгалтерського обліку 22 "Вплив інфляції". П(С)БО 22 визначає порядок коригування фінансової звітності, яка оприлюднюється, на вплив інфляції та загальні вимоги до розкриття інформації про неї у примітках до фінансової звітності.

Згідно п. 4 Положенням (стандарту) бухгалтерського обліку 22 "Вплив інфляції" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) показники річної фінансової звітності підприємства за умови досягнення значення кумулятивного приросту інфляції 90 і більше відсотків підлягають коригуванню із застосуванням коефіцієнта коригування.

Відповідно до п. 3 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 29 "Фінансова звітність в умовах гіперінфляції" цей Стандарт не встановлює абсолютного рівня, на якому вважається, що виникає гіперінфляція. Необхідність перераховувати фінансові звіти згідно з цим Стандартом є питанням судження. Показником гіперінфляції є характеристики економічного середовища в країні, які включають таке (але не обмежуються таким): а) основна маса населення віддає перевагу збереженню своїх цінностей у формі немонетарних активів або у відносно стабільній іноземній валюті. Суми, утримувані в національній валюті, негайно інвестуються для збереження купівельної спроможності; б) основна маса населення розглядає грошові суми не в національній грошовій одиниці, а у відносно стабільній іноземній валюті. Ціни можуть також наводитися в цій валюті; в) продаж та придбання на умовах відстрочки платежу здійснюється за цінами, які компенсують очікувану втрату купівельної спроможності протягом періоду відстрочки платежу, навіть якщо цей строк є коротким; г) відсоткові ставки, заробітна плата та ціни індексуються згідно індексу цін; ґ) кумулятивний рівень інфляції за трирічний період наближається до 100 % або перевищує цей рівень.

Тобто, Міжнародним стандартом бухгалтерського обліку 29 "Фінансова звітність в умовах гіперінфляції" визначено додаткові чинники, крім рівня кумулятивного приросту інфляції, якими характеризуються гіперінфляційні процеси в економіці країни.

Згідно ст. 4, 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру. Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Так, в акті перевірки від 09.11.2017 року № 676/15-32-14-15/31519010 ГУ ДФС в Одеській області вказує, що під час перевірки враховано положення Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку та Міжнародних стандартів фінансової звітності - 1 «Подання фінансової звітності», 21 «Вплив змін валютних курсів», 29 «Фінансова звітність в умовах гіперінфляції», що кумулятивний рівень інфляції за трирічний період наближається до 100 % або перевищує цей рівень; індекс споживчих цін (індекс інфляції) склав 2015 рік - 143,3 %, 2016 рік - 112,4 %, півріччя 2017 року - 107,9 %.

Таким чином, на думку відповідача, період з 01.01.2015 року по 30.06.2017 року мали місце наступні чинники щодо характеристик економічного середовища в країні - значний ріс офіційного курсу валют, зокрема євро; кумулятивний рівень інфляції за трирічний період наближається до 100 % або перевищує цей рівень; заробітна плата індексується згідно індексу цін, що згідно з положеннями параграфу 3 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 29 «Фінансова звітність в умовах гіперінфляції» є показником інфляції.

При цьому, Міністерство фінансів України в листі від 28.02.2017 р. N 11410-06-5/5390, адресованому міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади України, вказує, що аналізуючи сукупність якісних та кількісних характеристик стану економічного середовища в країні згідно з МСБО 29, ураховуючи тенденцію до зниження рівня інфляції в Україні (у 2015 році рівень інфляції становив 43,3 %, тоді як у 2016 році - 12,4 %), Методологічна рада з бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів України дійшла висновку, що підстави для коригування підприємствами фінансової звітності за 2016 рік згідно з П(С)БО 22 відсутні, та схвалила відповідні зміни до П(С)БО 22 (а.с. 57 т. 3).

Також, згідно данних офіційного сайту Національного Банку України щодо оцінки інфляції в України станом на червень 2017 року індекс споживчих цін у річному вимірі становить - за 2015 рік - 43,3 %, 2016 рік - 12,4 %; базова інфляція за 2015 рік - 34,7 %, за 2016 рік - 5,8 %; небазова інфляція за 2015 рік - 49,7 %, за 2016 рік - 17,5 %; індекс цін виробників за 2015 рік - 25,4 %, за 2016 рік - 35,7 % (https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=51783101).

Приписами статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

При цьому, суд враховує, що ГУ ДФС в Одеській області не надано будь-яких доказів на підтвердження, що в період з 01.01.2015 року по 30.06.2017 року мали місце чинники інфляції та необхідності застосування ТОВ «Цемент» положеннь Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 29 «Фінансова звітність в умовах гіперінфляції».

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 01 лютого 2018 року представником ТОВ «Цемент» до Державної фіскальної служби України направлено запит щодо того, чи мала місце в Україні гіперінфляція у 2015, 2016 та/або у 2017 роках, на який ДФС України листом від 16.02.2018 року № 2258/10/99-99-08-02-03-19 повідомило, що вказаний запит надіслано за належністю до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Державної статистики України (а.с. 82-83 т. 3).

22 лютого 2018 року Міністерством економічного розвитку і торгівлі України листом № 3014-06/7109-09 повідомило, що за даними Державної служби статистики України у 2015, 2016 та у 2017 роках інфляція (зміна споживчих цін) упродовж місяця не перевищувала 50 відсотків і становила у річному розрахунку 43,3 % у 2015 році, 12,4 % у 2016 році та 13,7 % у 2017 році. Найбільше зростання споживчих цін за місяць упродовж 2015-2017 років відбулося у квітні 2015 року - 14 %. Відповідно до загальноприйнятих критеріїв визначення гіперінфляції упродовж зазначених років в Україні не спостерігалось й переважно формувався тренд до сповільнення інфляційних процесів в країні (а.с. 112 т. 13).

Таким чином, посилання відповідача в акті перевірки, в обгрунтування висновків про порушення ТОВ «Цемент» податкового законодавства щодо завищення доходу на 458937360 грн. та завищення витрат на 805097303 грн., та як наслідок заниження ТОВ «Цемент» фінансового результату до оподаткування, визначений у фінансовій звітності на 346159943 грн., суд вважає необґрунтованими, оскільки ці висновки не підтвердженні належними та допустимими доказами.

Крім того, перевіркою встановлено порушення п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, Міжнародного стандарту обліку 8 «Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки», Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 1 «Подання фінансової звітності», а саме ТОВ «Цемент» включило до складу інших операційних витрат Звіту про фінансові результати за 2015 рік суми нарахованих податків за результатами попередньої документальної перевірки фіскального органу, замість коригувальних проведень у формі № 1 «Баланс» станом на 01.01.2016 року, в результаті чого завищено витрати за 2015 рік на 631555 грн.

Відповідно до п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. Платники податку, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об'єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Згідно пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років). Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об'єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу. Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Згідно п. 9 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 1 «Подання фінансової звітності» фінансова звітність є структурованим відображенням фінансового стану та фінансових результатів діяльності суб'єкта господарювання. Метою фінансової звітності є надання інформації про фінансовий стан, фінансові результати діяльності та грошові потоки суб'єкта господарювання, яка є корисною для широкого кола користувачів при прийнятті ними економічних рішень. Фінансова звітність також демонструє результати того, як управлінський персонал суб'єктів господарювання розпоряджається ввіреними йому ресурсами. Для досягнення цієї мети фінансова звітність надає таку інформацію про суб'єкт господарювання: а) активи; б) зобов'язання; в) власний капітал; г) дохід та витрати, у тому числі прибутки та збитки; ґ) внески та виплати власникам, які діють згідно з їхніми повноваженнями власників; д) грошові потоки. Ця інформація, разом з іншою інформацією у примітках, допомагає користувачам фінансової звітності спрогнозувати майбутні грошові потоки суб'єкта господарювання і, зокрема, їхній час та вірогідність.

Відповідно до п. 15 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 1 «Подання фінансової звітності» фінансова звітність має достовірно подавати фінансовий стан, фінансові результати діяльності та грошові потоки суб'єкта господарювання. Достовірне подання вимагає правдивого подання впливу операцій, інших подій та умов відповідно до визначень та критеріїв визнання для активів, зобов'язань, доходу та витрат, наведених у Концептуальній основі. Передбачається, що в результаті застосування МСФЗ з розкриттям додаткової інформації (за потреби) буде досягнуто достовірне подання у фінансовій звітності.

Згідно п. 5 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 8 «Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки» зміна в обліковій оцінці - це коригування балансової вартості активу або зобов'язання чи суми періодичного споживання активу, яке є результатом оцінки теперішнього статусу активів та зобов'язань та пов'язаних з ними очікуваних майбутніх вигід та зобов'язань. Зміни в облікових оцінках є наслідком нової інформації або нових розробок та, відповідно, не є виправленням помилок. Помилки попередніх періодів - пропуски або викривлення у фінансовій звітності суб'єкта господарювання за один або кілька попередніх періодів, які виникають через невикористання або зловживання достовірною інформацією, яка: а) була наявна, коли фінансову звітність за ті періоди затвердили до випуску; б) за обґрунтованим очікуванням, могла бути отриманою та врахованою при складанні та поданні цієї фінансової звітності. Такі помилки можуть бути помилками у математичних підрахунках, у застосуванні облікової політики, помилками, допущеними внаслідок недогляду або неправильної інтерпретації фактів, а також унаслідок шахрайства.

При цьому, в спростування встановленого податковим органом порушення щодо завищення ТОВ «Цемент» витрати за 2015 рік на 631555 грн., а саме включення до складу інших операційних витрат Звіту про фінансові результати за 2015 рік суми нарахованих податків за результатами попередньої документальної перевірки фіскального органу, замість коригувальних проведень у формі № 1 «Баланс» станом на 01.01.2016 року, позивачем жодних доказів та обґрунтувань не зазначено, ані в позовній заяві, ані в інших заявах по суті справи. Крім того, вказане порушення не було предметом дослідження аудиторів, під час складання висновку № 283-01/18 від 23.02.2018 року.

Також, в акті перевірки від 09.11.2017 року № 676/15-32-14-15/31519010 зазначено, що в порушення п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України, ст. 1 п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» ТОВ «Цемент» сформовано показник витрат у звіті про фінансові результати на 20400 грн. без підтвердження використання у господарській діяльності платника податку програмного продукту 1С, в результаті чого витрати завищені на 20400 грн., як наслідок занижено фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності на 20400 грн.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно п. 44.2 ст. 44 ПК України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. Платники податку, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об'єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Відповідно до пп. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел фінансування: вартість гудвілу; витрати на придбання/самостійне виготовлення та ремонт, а також на реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів. Термін "невиробничі основні засоби" означає основні засоби, які не використовуються в господарській діяльності платника податку.

Як вбачається з акту перевірки від 09.11.2017 року № 676/15-32-14-15/31519010, ГУ ДФС в Одеській області дійшло до висновку про невикористання ТОВ «Цемент» програмного продукту 1С Бухгалтерія в господарській діяльності підприємства, оскільки в ході перевірки ТОВ «Цемент» повідомило, що для ведення бухгалтерського обліку застосовується програма SAP.

Разом з тим, в акті перевірки відсутні обґрунтування, встановленого на думку податкового органу порушення щодо завищення ТОВ «Цемент» витрат на 20400 грн., та як наслідок заниження фінансового результату. Не зазначено мотивів, на підставі яких податковим органом зроблений такий висновок.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідь на запит ГУ ДФС в Одеській області про надання документів від 11.10.2017 року ТОВ «Цемент» повідомило, що підприємства мають право самостійно обирати програмне забезпечення з метою ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, при цьому ТОВ «Цемент» обрало для ведення бухгалтерського обліку програмне забезпечення SAP, про що зазначено в п. 1.7 Облікової політики (а.с. 151-154 т. 13).

При цьому, відповідь ТОВ «Цемент» щодо ведення бухгалтерського обліку в програмному забезпеченні SAP, не підтверджує висновків ГУ ДФС в Одеській області щодо невикористання програми 1С в господарській діяльності.

Разом з тим, в матеріалах справи наявний лист ТОВ «Цемент», згідно якого обробка та зберігання інформації про господарські операції в бухгалтерському обліку до 01.03.2015 року здійснювалось з використанням програмного забезпечення 1С Бухгалтерія. З 01.03.2015 року для цих цілей використовується інформаційна система SAP. Проте, іформаційна система SAP не дозволяє створювати певні первинні документи у формі, яка б відповідала чинному законодавству України, до яких належать - рахунки на оплату, акти списання ТМЦ, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, які ТОВ «Цемент» формує в 1С Бухгалтерія, використовуючи архівні бази данних і довідники (а.с. 209 т. 3).

На підтвердження використання 1С Бухгалтерія ТОВ «Цемент» надано довідник контрагентів та рахунки на оплату (а.с. 210-241 т. 3), якими спростовується висновок податкового органу, щодо невикористання ТОВ «Цемент» програмного продукту 1С Бухгалтерія в господарській діяльності підприємства.

Також, судом встановлено, що 29.02.2016 року ТОВ «Цемент» подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток за 2015 рік та уточнюючу податкову декларацію на прибуток за 2015 рік, в яких відображено показник за рядком 16 «Зменшення нарахованої суми податку» на 53749 грн., як наслідок податок на прибуток за звітний період склад «-» 53749 грн.

15.03.2017 року ТОВ «Цемент» надано уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток за 2015 рік якою уточнено показник за рядками 16 «Зменшення нарахованої суми податку», а саме зменшено на 53749 грн. (а.с. 36-37 т. 14).

Водночас, будь-яких пояснень щодо вказаного порушення та протиправності чи правомірності висновків ГУ ДФС в Одеській області в позовній заяві та в заявах по суті справи ТОВ «Цемент» не наведено.

За таких підстав, суд прийшов до висновку порушення ТОВ «Цемент» наказу Міністерства фінансів України від 20.10.15 № 897, у результаті методологічної помилки при заповненні р. 19 уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток за 2015 рік, в результаті чого занижено податок на прибуток на 53749 грн. не оскаржуються.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, за результатами перевірки ТОВ «Цемент» податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 16.02.2018 року № 0006181415, № 0006201415 з податку на прибуток.

Ухвалою суду від 22 червня 2018 року, занесеною до протоколу судового засідання, зобов'язано представника ГУ ДФС в Одеській області надати до суду письмові пояснення разом з обґрунтованим розрахунком сум порушень, що увійшли податкових повідомлень-рішень щодо кожного з оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Разом з тим, на виконання ухвали суду представником ГУ ДФС в Одеській області до суду надано два розрахунки оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, в яких одночасно зазначено розрахунок по двом податковим повідомлення-рішенням, в яких зазначені суми щодо контрагентів позивача та по окремим господарським операціям. Разом з тим, в цих розрахунках не зазначено обґрунтування розміру цих сум та до якого конкретно податкового повідомлення-рішення воно віднесено.

Отже, зважаючи на те, що прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень обумовлене виявленими під час перевірки порушеннями під час формування витрат, визначенню від'ємного значення та включають штрафні (фінансові) санкції, донараховані контролюючим органом, враховуючи особливості їх розрахунку, суд позбавлений можливості виокремити здійсненні донарахування грошових зобов'язань, у зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення від 16.02.2018 року № 0006181415, № 0006201415 підлягають скасуванню в повному обсязі.

Також, під час проведення перевірки ТОВ «Цемент» посадовими особами ГУ ДФС в Одеській області встановлено подання авансових звітів за витречені кошти без відповідного розрахункового документу відповідно до вимог Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій» та вимог наказу Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 року № 59 «Про затвердження Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон», на загальну суму 95653,93 грн., оскільки операції не підтверджуються оригіналом первинних документів, які повинні бути оформленні належним чином, у відповідності до діючого законодавства, що як наслідок впливає на показник сформованих витрат у фінансовій звітності ТОВ «Цемент».

При цьому, за результатом розгляду скарги ТОВ «Цемент» ГУ ДФС в Одеській області висновки акту перевірки в частині проведення розрахунків без подання одержувачів коштів розрахункових документів, які б підтверджували сплату викладено в новій редакції, а саме подання авансових звітів за витрачені кошти без відповідного розрахункового документа на загальну суму 91903,93 грн.

На підставі вищевикладеного, ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.11.2017 року № 0044571406, яким на ТОВ «Цемент» накладено штрафні (фінансові) санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у розмірі 91903,93 грн. (а.с. 117 т. 2).

Відповідно до п. 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 N 637, (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі - під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України. Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів,

уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт. Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих

(господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження.Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми. Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

Згідно п. 3.1, 3.2 Положення № 637 касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів. Касові операції, що проводяться відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", оформляються згідно з вимогами цього Закону.

Відповідно до п. 4.47 Положення № 637 для перевірки використовуються потрібні касові та розрахункові документи підприємства (підприємця) (касова книга, касові ордери, журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, звіти працівників щодо витрачання підзвітних сум), а також документи, що підтверджують здійснені покупцем (замовником) витрати готівки під час придбання товарів, оплати наданих послуг та виконаних робіт (касові та товарні чеки, розрахункові квитанції, квитанції до прибуткових касових ордерів, інші розрахункові документи, а також рахунки-фактури, податкові накладні, договори на поставку продукції, надання послуг, виконання робіт, товарно-транспортні накладні тощо).

Статтею 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 року № 436/95 встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які в повній мірі або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу. За проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, до суб'єкта підприємницької діяльності застосовуються штрафні санкції у розмірі сплачених коштів.

Так, перевіркою ТОВ «Цемент» встановлено факти подання авансових звітів по витраченим готівковим коштам без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів.

Відповідно до п. 1 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 № 59 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника органу державної влади, підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів (далі - підприємство), на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв'язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства). Документами, що підтверджують зв'язок такого відрядження з основною діяльністю підприємства, є, зокрема (але не виключно): запрошення сторони, що приймає і діяльність якої збігається з діяльністю підприємства, що направляє у відрядження; укладений договір чи контракт; інші документи, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документи, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з діяльністю підприємства, яке відряджає працівника.

Згідно пп. 170.9.2 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, до закінчення п'ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку: а) завершує таке відрядження; б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт. За наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником податку в касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх видала, до або під час подання зазначеного звіту.

Відповідно до п. 6 Порядку складання Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2015 № 841, звіт складається платником податку (підзвітною особою), що отримав(ла) такі кошти на підприємствах всіх організаційно-правових форм або у самозайнятої особи. Фізична особа, яка отримала такі кошти, заповнює всі графи Звіту, крім: «Звіт перевірено», «Залишок унесений (перевитрата видана) в сумі за касовим ордером», кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку, розрахунку суми утриманого податку за несвоєчасно повернуті витрачені кошти на відрядження або під звіт, які заповнюються особою, яка надала такі кошти. Графу «Звіт затверджено» підписує керівник (податковий агент).

Згідно п. 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 N 637, (чинного на момент виникнення спірних павовідносин) розрахунковий документ - документ встановлених форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Так, судом встановлено, що підзвітними особами ТОВ «Цемент» надавались звіти про використання коштів, виданих на відрядження та під звіт (а.с. 99, 101, 103, 106, 108, 110, 114, 120, 123, 126, 135, 144, 146, 152, 169, 172, 179, 189, 197, 199, 204, 217, 223, 230, 232, 241, 252 т. 11, а.с. 9, 14, 22, 34, 46, 52, 60, 67, 72, 75, 81, 83, 89, 103, 105, 120, 127, 133, 135, 140, 145, 147, 155, 176, 180, 195, 197, 200, 207, 213, 226, 234,241, 248 т. 12).

При цьому, на підтвердження подання авансових звітів по витраченим готівковим коштам ТОВ «Цемент» надано акти надання послуг (а.с. 100, 105, 122, 125, 148, 171, 184, 194 т. 11, а.с. 142 т. 12), касові чеки (а.с. 102, 104, 107, 109, 111, 121, 124, 145, 147, 170, 181-182, 191-192, 198, 200-201, 231 т. 11, а.с. 15, 18-19, 31-32, 43-44, 61-63, 141, 168-169, 177, 190, 233 т. 12 ), копії наказів про відрядження (а.с. 115, 127, 136, 153, 160, 173, 180, 190, 205-207, 218, 224, 233-234, 242, 253 т. 11, а.с. 17, 23, 30, 35, 47, 53, 68, 76, 84, 90, 106-107, 121, 128, 136, 148, 157, 181-182, 201, 208, 214, 227, 235, 242, 249 т. 12 ), посвідчення на відрядження (а.с. 116, 132, 156, 176, 188, 196 т. 11, а.с. 20, 27, 58, 77, 123, 138, 186 т. 12), проїздні документи (а.с. 117-118, 128-131, 137-139, 154-155, 161-163, 174-175, 185, 208-215, 219-221, 225-227, 235-239, 243-247, 254 т. 11, а.с. 4-7, 24-26, 36-42, 48-50, 54-57, 69-70, 73-74, 78, 82, 85-87, 92-97, 104, 108-118, 122, 124, 129, 132, 134, 137, 146, 149-153, 158-167, 183-184, 187, 191, 196, 197-198, 202, 204-205, 209-211, 215-216, 219-220, 228-229, 236-239, 243-246, 250-253 т. 12), звіти про виконання поставлених завдань (а.с. 133, 140, 157, 167, 177, 195, 216, 222, 228, 240, 249, 251 т. 11, а.с. 8, 21, 28, 33, 45, 51, 59, 71, 79, 88, 91, 119, 125, 130-131, 139, 154, 175, 185, 206, 212, 225, 230, 240, 247 т. 12).

Разом з тим, висновку аудиторів № 283-01/18 від 23.02.2018 року зазначено про неможливість підтвердження належного документального забезпечення операцій по авансовим звітам на загальну суму 39262,60 грн., операції за авансовими звітами не підтверджені належним чином оформленими первинними та/або розрахунковими документами і кваліфікуються як порушення норм п. 2.11 глави «Вимоги до організації готівкових розрахунків» Положення про ведення операцій в національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637.

Так, акти надані на підтвердження виконання послуг не містять данних щодо представника замовника, проте містять підписи невстановлених осіб (а.с. 106, 122, 125, 148, 171 т. 11, а.с. 142, т. 12), також не додано документів на підставі яких складено акти надання послуг (а.с. 105, 122, 148, 171 т. 11, а.с. 142 т. 12).

Крім того, надані до звітів про використання коштів на «представницькі витрати», розрахункові документи не підтверджують використання працівниками ТОВ «Цемент» коштів на потреби підприємства, а підтверджують лише факт надання послуг працівникам ТОВ «Цемент» у сфері громадського харчування (а.с. 101, 104, 109, 111, 121, 124, 145, 147, 170, 198, 200-201 т. 11, а.с. 15, 31, 61-63, 141 168-169, 177 т. 12).

За таких підстав, податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 30.11.2017 року № 0044571406 є обгрунтованим в частині накладення на ТОВ «Цемент» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 39262,60 грн., при цьому, в частині суми штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 52 641,33 грн. є необгрунтованим та підлягає скасуванню.

Також, за порушення пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16, п. 103.9 ст. 103 Податкового кодексу України ГУ ДФС в Одеській області до ТОВ «Цемент» застосовано штрафні санкції та прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.11.2017 року № 0044471402 на суму 1020,00 грн.

Згідно висновків акту перевірки від 09.11.2017 року № 676/15-32-14-15/31519010 ТОВ «Цемент порушено вимоги податкового законодавства в частині неподання Податкової декларації (додатку ПН до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства) за 2015 рік відносно виплат доходу нерезидентам «CRH GROUP SERVICES LTD» (Ірландія), "Deloitte Holding" (Нідерланди), за 3 квартал 2016, рік 2016, І квартал 2017, І півріччя 2017 відносно виплат доходу нерезиденту "CRH Belgium NV" (Бельгія).

Відповідно до пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно п. 103.9 ст. 103 ПК України особа, яка виплачує доходи нерезидентові, зобов'язана у разі здійснення у звітному періоді (кварталі) виплат нерезидентам доходів із джерелом їх походження з України подавати контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів у строки та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

При цьому, оскільки суд дійшов до висновку, що згідно абзацу «й» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України не підлягають оподаткуванню доходи нерезидента, із джерелом походження з України у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення, тому відповідно, що у ТОВ «Цемент» не виникло обов'язку щодо подачі податкової декларації (додатку ПН до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства) за 2015 рік відносно виплат доходу нерезидентам «CRH GROUP SERVICES LTD» (Ірландія), "Deloitte Holding" (Нідерланди), за 3 квартал 2016, рік 2016, І квартал 2017, І півріччя 2017 відносно виплат доходу нерезиденту "CRH Belgium NV" (Бельгія).

Таким чином, податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 30.11.2017 року № 0044471402 на суму 1020,00 грн. є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Крім того, ГУ ДФС в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0044631415 від 30.11.2017 року, яким на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 та пп. 121.1 ст. 121 ПК України застосовано до ТОВ «Цемент» штрафні санкції у сумі 510,00 грн.

Відповідно до п. 44.1, 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу. Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. Платники податку, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об'єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Згідно пп. 54.33 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до п. 121.1 ст. 121 ПК України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Разом з тим, доказів незабезпечення ТОВ «Цемент» зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при розгляді справи податковим органом не надано, а отже не доведено факт порушення позивачем п. 121.2 ст.121 ПК України.

Таким чином, податкове повідомлення рішення № 0044631415 від 30.11.2017 року є обгрунтованим та підлягає скасуванню.

Згідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, а саме шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС в Одеській області № 0044451402 від 30.11.2017 року, № 0044641415 від 30.11.2017 року, № 0044471402 від 30.11.2017 року, № 0006221415 від 16.02.2018 року, № 0006241415 від 16.02.2018 року, № 0006201415 від 16.02.2018 року, № 0006181415 від 16.02.2018 року, № 006251415 від 16.02.2018 року та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області № 0044571406 від 30.11.2017 року в частині суми штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 52 641,33 грн. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При розподілі судових витрат суд враховує, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 616 700,00 грн. відповідно до оригіналу платіжного доручення № 1 від 21 лютого 2018 року (а.с. 115 т. 1)

Таким чином, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, з Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань слід стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Цемент" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 614 938,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 77, 90, 132, 139, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Цемент" (код ЄДРПОУ 31519010, адреса місцезнаходження: 65055, м. Одеса, вул. Хуторська, 70) до Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, адреса місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області № 0044451402 від 30.11.2017 року, № 0044641415 від 30.11.2017 року, № 0044471402 від 30.11.2017 року, № 0006221415 від 16.02.2018 року, № 0006241415 від 16.02.2018 року, № 0006201415 від 16.02.2018 року, № 0006181415 від 16.02.2018 року, № 006251415 від 16.02.2018 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області № 0044571406 від 30.11.2017 року в частині суми штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 52 641,33 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, адреса місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, буд. 5) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Цемент" (код ЄДРПОУ 31519010, адреса місцезнаходження: 65055, м. Одеса, вул. Хуторська, 70) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 614 938,00 грн. (шістсот чотирнадцять тисяч дев'ятсот тридцять вісім гривень 00 копійок).

Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням особливостей, встановлених п. 15.5 Розділу VII Перехідних Положень КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 19 листопада 2018 року.

Суддя О.А. Левчук

Джерело:ЄДРСР 77956595

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані.

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Рішення від 19.11.2018 по справі № 815/849/18 Одеський окружний адміністративний суд

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Ви не авторизовані

Розділи системи

132 554 067

28 666

4 756

544 054

31 029 230

53 316 248

Унікальні можливості

Моніторинг

Календар засідань

Обране

Добірки прецедентів

Зв'яжіться з нами

Про нас

Комерційний відділ

Підтримка користувачів

Загальні контакти

Соціальні мережі

Рішення від 19.11.2018 по справі № 815/849/18 Одеський окружний адміністративний суд

Зберегти в обраному

Надіслати на вказаний адрес

Шановний користувач!