ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
справа №813/1024/18
28 листопада 2018 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Лунь З.І.,
секретар судового засідання Колодій О.Р.,
за участю:
представника позивача ОСОБА_1,
представників відповідача ОСОБА_2, Сухарини, Т.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хороз Україна» до Львівської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови у прийнятті митної декларації,-
в с т а н о в и в :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Хороз Україна» (місцезнаходження: 82434, Львівська область, Стрийський район, с.Дуліби, вул.Шевченка, будинок 127-г) звернулося до суду з позовом до Львівської митниці ДФС (місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул.Костюшка, 1), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2018/000003/2 від 28.02.2018 та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209120/2018/00019 Львівської митниці ДФС.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він як покупець та продавець - ТЕВ ELEKTRIK SANAYI ve TICARET LTD.STI не є пов’язаними особами, відповідно до критеріїв, що передбачені п.4 ст. 15 Угоди про застосування ст. VІІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року. У митного органу відсутні підстави вважати, що договірні відносини між позивачем та продавцем, що виникли із зовнішньоекономічного контракту № 2 вплинули на ціну оцінюваних товарів, тому письмові вимоги відповідача про надання додаткових документів суперечать вимогам ч.4 ст. 53 Митного кодексу України; відповідачем безпідставно та необґрунтовано застосовано метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів, відповідно до статті 59 Митного кодексу України.
Відповідач подав відзив на позовну заяву (а.с.83-88), в якому зазначив, що ТзОВ «Хороз-Україна» та ТЕВ ELEKTRIK SANAYI ve TICARET LTD.STI підпадають під критерії пов’язаності, передбачені п.4 ст. 15 Угоди про застосування ст. VІІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, оскільки директор фірми продавця входить до складу загальних зборів учасників ТОВ «Хороз Україна», який призначає, контролює та звільняє директора ТОВ «Хороз Україна», тобто є його роботодавцем; у інвойсі продавцем запропоновано ціни, що значно відрізняються у менший бік (в середньому на 30%) від цін ідентичних товарів, що постачалися покупцеві раніше; у поданих до митного оформлення документах відсутні будь-які обґрунтування щодо змін ринкових, конкурентних умов чи інших обставин, що призвели до зниження ціни на ряд різних за найменуванням та призначенням товарів. У зв’язку з цим, відповідач вважає, що взаємозалежність продавця та покупця вплинула на ціну оцінюваних товарів, що і спричинило витребування додаткових документів згідно ч.4 ст. 53 Митного кодексу України. Відповідач також вказує, що декларантом неправомірно обрано основний метод визначення митної вартості, оскільки він відповідно до ч.18 ст. 58 Митного кодексу України не зміг показати, що відносини покупця і продавця не вплинули на ціну товару, відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 58 МКУ.
14.05.2018 позивач надав суду відповідь на відзив (а.с.184-190).
23.06.2018 представник позивача адвокат ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про припинення представництва позивача у даній справі.
01.08.2018 суду стало відомо, що інтереси позивача в суді згідно з довіреністю від 16.07.2018 доручено представляти адвокату ОСОБА_1
18.09.2018 відповідач надав суду заперечення на відповідь на відзив.
19.11.2018 представником позивача надано суду письмові пояснення.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимог підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив.
У судовому засіданні представники відповідача проти позову заперечили з підстав, викладених у відзиві на позов та запереченні на відповідь на відзив.
Проаналізувавши обставини справи, оцінивши докази, на які сторони покликаються як на підставу своїх вимог та заперечень, заслухавши вступне слово представників сторін, суд, приймаючи рішення, виходив з такого.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Хороз Україна» є юридичною особою (код ЄДРПОУ – 39225644), учасниками товариства є фізична особа, громадянин України – ОСОБА_4, фізична особа – громадянин України – ОСОБА_5 та фізична особа, громадян ОСОБА_6 Республіки – ОСОБА_7.
ОСОБА_8 ОСОБА_7 до статутного фонду ТОВ «Хороз Україна» складає 100800 грн. (6,3% від загальної суми статутного фонду України) при розмірі статутного капіталу 1600000грн.
05.02.2016 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Хороз Україна», від імені якого діяв ОСОБА_5Є.(покупець), та ТЕВ ELEKTRIK SANAYI ve TICARET LTD.STI, від імені якого діяв ОСОБА_7 (продавець), укладено договір поставки № 2, за умовами якого сторони домовились про продаж товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у рахунках-фактурах (інвойсах), що додаються до вказаного договору і є його невід’ємною частиною. Загальна вартість товару за вказаним договором становить 500000 (п’ятсот тисяч) доларів США. Дія договору була продовжена шляхом укладення додаткових угод до нього №1 від 01.12.2016 та № 2 від 06.12.2017.
На виконання договору поставки, за митною декларацією UA 209120/2018/003778 від 24.03.2018 року, ввезено товар, який вказаний у декларації. На підтвердження митної вартості товару позивачем до митної декларації додані сертифікат відповідності; рахунок-фактура (інвойс); автотранспортна накладна; сертифікат про походження товару; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги; документ, що підтверджує вартість перевезення товару; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту); доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 2 від 06.12.2017 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларувалися; договір на перевезення; пропозицію укласти договір (оферта); декларація про відповідність б/н від; інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів; копія митної декларації країни відправлення.
Митна вартість товару заявлена позивачем за основним методом визначення митної вартості – за цінами зовнішньоекономічного договору № 2 щодо товарів, що імпортуються (вартість операції).
Львівською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UA 209000/2018/000003/2 від 28.02.2018.
За твердженням відповідача, покупець - ТзОВ «Хороз-Україна» та продавець - ТЕВ ELEKTRIK SANAYI ve TICARET LTD.STI є пов’язаними особами у розумінні п.4 ст. 15 Угоди про застосування ст. VІІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.
У рішенні зазначається, що ОСОБА_7 є співзасновником ТОВ «Хороз Україна», його внесок до статутного фонду склав 100800 грн. У договорі постачання № 2 від 05.02.2016 року від імені продавця виступав директор ОСОБА_7. Тобто та ж особа є працівником (директором) фірми продавця. У інвойсі від 21.02.2018 року № ТЕВ 2018000000097 продавцем запропоновано ціни, що значно відрізняються у менший бік (в середньому на 30%) від цін ідентичних товарів, що постачалися покупцеві раніше. У поданих до митного оформлення документах відсутні будь-які обґрунтування щодо змін ринкових, конкурентних умов чи інших обставин, що призвели до зниження ціни.
У зв’язку із зазначеним, відповідач дійшов висновку, що взаємозалежність продавця та покупця вплинула на ціну оцінюваних товарів, тому вбачав підстави для витребування додаткових документів згідно ч.4 ст. 53 Митного кодексу України на підтвердження митної вартості, а саме: надати довідкові документи на підтвердження митної вартості; довідкову інформацію щодо вартості в країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам(а.с.50).
Декларант надіслав лист від 28.02.2018 № 23 та №24, прайс-лист, цінові пропозиції продавців для українського ринку на товар невідомого походження (а.с.50).
Львівська митниця ДФС з доводами позивача не погодилась, зазначила, що у зв’язку із незадовільною якістю електронної копії прайс-листа його зміст прочитати неможливо, тому він до уваги не брався. З огляду на викладене, оскільки декларант відповідно до ч.18 ст.58 МК України не зміг показати, що відносини покупця і продавця не вплинули на ціну товару, відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.58 МК України, Львівська митниця ДФС вважає, що декларантом неправомірно обрано основний метод визначення митної вартості, що є підставою для відмови у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю (а.с.50).
У зв’язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів UA 209000/2018/00003/2 від 28.02.2018 Львівською митницею ДФС оформлено також картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 209120/2018/000019.
Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою (ст.52 Митного кодексу України).
Згідно із частиною 2 статті 53 Митного кодексу України до переліку документів, які декларант повинен подавати для підтвердження митної вартості товару, заявленої у декларації, і методу, обраного для її обчислення, належать: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу), якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною 4 статті 54 Митного кодексу України у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).
Статтями 49, 51, 52, 53, 57, 58 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.
Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст.55 цього Кодексу (ч.3 ст.54 Митного кодексу України).
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч. 6 ст.54 Митного кодексу України).
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (ч. 7 ст. 54 Митного кодексу України).
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз наведених статей свідчить, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Згідно з ч.5 ст.53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до ст.58 (п.п.12-16) Митного кодексу України той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.
У разі відсутності обґрунтувань з боку органу доходів і зборів необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
Декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
Для цілей цього Кодексу особи вважаються пов'язаними між собою у випадках, зазначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.
Згідно із частиною 4 статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, для цілей цієї Угоди особи вважаються пов'язаними між собою, тільки якщо: вони є службовцями або директорами підприємств один в одного; вони юридично визнані партнерами по бізнесу; вони є роботодавцем і працівником; будь-яка особа безпосередньо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них; один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого; обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третьою особою; разом вони безпосередньо або опосередковано контролюють третю особу; вони є членами однієї й тієї самої сім'ї. Особи, які пов'язані одна з одною в бізнесі таким чином, що одна з них є одноосібним агентом, одноосібним дистриб'ютором чи одноосібним концесіонером іншого, як би це не називалося, уважаються пов'язаними для цілей цієї Угоди, якщо вони підпадають під вказані критерії.
В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару відповідач покликається на те, що ОСОБА_7 є співзасновником ТОВ “Хороз Україна”, наслідком чого відносини покупця і продавця вплинули на ціну товару, а тому позивачем неправомірно обрано основний метод визначення митної вартості, що є підставою для відмови у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю. Зазначений аргумент відповідача суд відхиляє з огляду на те, що позивач та його контрагент не підпадають під жоден із критеріїв (ознак) осіб, які вважаються пов'язаними між собою та визначені ч.4 ст. 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року.
При цьому суд також додатково зазначає, що ОСОБА_7 не є стороною зовнішньоекономічного договору № 2 від 06.02.2016 року.
Відтак, всупереч ч.2 ст.77 КАС України відповідачем не надано суду доказів того, що позивач та продавець є пов’язаними особами, що вплинуло на ціну товару.
Крім того, відповідач не надав суду достатніх доказів того, що подібні товари продаються в Україну іншим покупцям за вищою вартістю.
Не підтвердженими є доводи відповідача, що існуючий зв’язок між продавцем та покупцем вплинув на заявлену митну вартість, отже, письмові вимоги відповідача щодо надання додаткових документів суперечать вимогам ч.4 ст. 53 Митного кодексу України.
Суд також звертає увагу на те, що, як видно з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, у ньому відсутні будь-які пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, що не відповідає п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерством фінансів України від 24.05.2012 №598.
Крім того, не взяття до уваги відповідачем прайс-листа позивача з огляду на дефектність його електронної копії при прийнятті оскаржуваного рішення, суд розцінює як неналежну мотивацію такого рішення, що суперечить ч.1 ст.256 МК України.
Відтак, оскаржуване рішення не може бути визнане правомірним, оскільки у ньому не надано пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних товарів, умов поставки, комерційних умов та не зазначено детальної інформації та джерел, що використовувалися при визначенні митної вартості оцінюваних товарів.
Оскільки відповідно до п.7.1. Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №631 у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку, то така, з огляду на визнання протиправним та скасування рішення про відмову, також підлягає визнанню протиправною та скасуванню.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, з огляду на що позов підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до ст.139 КАС України на користь позивача необхідно стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань сплачений позивачем судовий збір на суму 1762,00грн.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В :
адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2018/000003/2 від 28.02.2018 Львівської митниці ДФС.
Визнати протиправною та скасувати Картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209120/2018/00019 Львівської митниці ДФС.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ 39420875, м. Львів, вул. Костюшка,1) судовий збір у сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хороз Україна» (код ЄДРОПУ 39225644, Львівська область, Стрийський район, с. Дуліби, вул. Шевченка, буд, 127-г).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із урахуванням п.п.15.5 п.15 Р.VII Перехідні положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 30.11.2018.
Суддя Лунь З.І.
