Єдиний унікальний номер 235/103/17
Номер провадження 11-кп/804/387/18
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2018 року м. Бахмут
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Донецького апеляційного суду у складі:
головуючого судді Стародуба О.Г.
суддів: Акуленка В.В., Шигірта Ф.С.
при секретарі Пащенко А.О.
за участю прокурора Саліхова А.А.
обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12016050410002604 за апеляційними скаргами обвинувачених на вирок Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 05 вересня 2018 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку ІНФОРМАЦІЯ_2, несудиму, громадянку України, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,
засуджено за ч. 2 ст. 296, 75, 76 КК України до 1 року обмеження волі з випробуванням 1 рік.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженку ІНФОРМАЦІЯ_5, несудиму, громадянку України, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6,
засуджено за ч. 2 ст. 296, 75, 76 КК України до 1 року позбавлення волі з випробуванням 1 рік,-
ВСТАНОВИЛА:
Згідно вироку, 26 жовтня 2016 року, близько о 08.30 годин, ОСОБА_1 разом зі своєю дочкою ОСОБА_2, зайшли до приміщення магазину «Продукти», який належить ФОП ОСОБА_3, розташованому за адресою: Донецька область, м. Покровськ, вул. Ольшанського, 32, де у цей час знаходилися продавець ОСОБА_4 та відвідувачі магазину ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7
Знаходячись в приміщенні магазину, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, грубо порушуючи громадський порядок, виражаючи явну неповагу до суспільства, діючи групою осіб, умисно, безпричинно, з хуліганських спонукань, почали висловлюватися на адресу продавця ОСОБА_4 грубою нецензурною лайкою, принижуючи її людську гідність. На вимоги припинити хуліганські дії, ОСОБА_1 та ОСОБА_8 не реагували, навпаки, продовжуючи свої дії, ігноруючи зауваження продавця й відвідувачів магазину та їх вимоги залишити магазин, грубо порушуючи громадський порядок, виражаючи явну неповагу до суспільства, супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю, діючи групою осіб, висловлюючись грубою нецензурною лайко ігноруючи елементарні правила поведінки, умисно, безпричинно, з хуліганських спонукань, стали кидати у напрямок продавця ОСОБА_4 продукти харчування, які знаходилися на вітрині, чим власнику магазин ФОП ОСОБА_9 спричинили матеріальну шкоду на загальна суму 319 грн. 00 коп.
Після чого, продовжуючи свої дії, грубо порушуючи громадський порядок і виражаючи явну неповагу до суспільства, проявляючи при цьому особливу зухвалість, ігноруючи зауваження продавця й відвідувачів магазину та їх вимоги залишити магазин, висловлюючись грубою нецензурною лайкою у бік відвідувача магазину ОСОБА_5, ігноруючи елементарні правила поведінки, ОСОБА_8 умисно, безпричинно, з хуліганських спонукань, нанесла удар ОСОБА_5 кулаком к область її обличчя, чим спричинила останній фізичний біль.
Продовжуючи свої хуліганські дії, ОСОБА_8 вийшла з приміщення магазину слідом за його відвідувачем ОСОБА_7, та, грубо порушуючи громадський порядок і виражаючи явну неповагу до суспільства, проявляючи при цьому особливу зухвалість, висловлюючись грубою нецензурною лайкою, умисно, безпричинно, з хуліганських спонукань, спричинила ОСОБА_7 фізичну біль, кинувши в нього порожню пляшку з-під пива, яка розбилася о лікоть його правої руки, а слідом кинула в його бік картонний ящик з порожніми скляними пляшками з-під пива, який не досяг до ОСОБА_7 та впав на землю біля нього.
Побачивши, що продавець ОСОБА_4 викликає працівників поліції, ОСОБА_1 вийшла з приміщення магазину та разом з ОСОБА_8 з місця вчиненого злочину зникла.
Хуліганські дії ОСОБА_1 та ОСОБА_8 тривали приблизно 15 хвилин, внаслідок цих дій був порушений нормальний режим роботи магазину та його робота була припинена. В апеляційних скаргах обвинувачені просять скасувати вирок як незаконний та необґрунтований і закрити кримінальне провадження. Зазначають, що вони не скоювали вищевказаного злочину. В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про їх причетність до скоєння злочину.
Заслухавши доповідача, доводи обвинувачених, які підтримали свої апеляційні скарги, думку прокурора, який заперечував проти задоволення скарг обвинувачених, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляцій, колегія суддів приходить до наступного.
На підставі ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції перевіряє судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.
Колегія суддів вважає, що підстави для скасування чи зміни вироку відсутні, оскільки судом першої інстанції при його винесенні були дотримані вимоги кримінального та кримінального процесуального закону.
Висновки суду, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скоїли злочин, передбачений ч. 2 ст. 296 КК України за обставин, як вони встановлені у вироку, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд дав належну оцінку у вироку.
Невизнання обвинуваченими своєї провини в інкримінованому їм злочині та посилання на обмовляння їх збоку понятих, свідків та фальсифікації доказів з боку органів досудового розслідування, на думку суду, є способом захисту обвинувачених, та спростовується встановленими обставинами під час судового розгляду.
Показання потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_7 та свідків ОСОБА_4, ОСОБА_10, які були очевидцями кримінального правопорушення, потерпілого ОСОБА_11, а також свідка ОСОБА_12., яка була понятою при проведенні огляду, є послідовними, логічними та такими, що не суперечать встановленим обставинам справи. Жодних даних, що вказують на неправдивість показань зазначених осіб, які надавали показання будучи попередженими про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, не має. Ймовірні мотиви таких дій потерпілого ОСОБА_11, ОСОБА_5 ОСОБА_12, з яким обвинувачені раніше не мали конфліктів і раніше не були знайомі, не встановлені. Показання потерпілого ОСОБА_7 та свідка ОСОБА_4, які були учасниками конфліктної ситуації з ОСОБА_1, що мала місце 25 жовтня 2016 року, узгоджується з показаннями інших осіб та дослідженими доказами, не суперечать їм, а тому у суду відсутні підстави не приймати їх та відноситься до них критично. Також відсутні підстави вважати, що ОСОБА_4 повідомляючи відомості про кримінальне правопорушення, та будучи також повідомлена про відповідну кримінальну відповідальність, повідомила неправдиві відомості, обмовивши обвинувачених.
Доводи обвинувачених про те, що суд першої інстанції не зміг встановити точний час скоєння злочину тому, що не було події самого злочину не відповідають дійсності та фактичним обставинам, встановленим судом першої інстанції.
Те, що події кримінального правопорушення, а саме хуліганство вчинене групою осіб мали місце підтверджуються доказами по справі.
Щодо часу вчиненого правопорушення, слід зазначити про те, що час вчиненого злочину і в обвинувальному акті і у вироку суду зазначений приблизно.
Те, що в матеріалах кримінального провадження мається довідка знаходження ОСОБА_1 на заняттях не суперечить встановленим обставинам та не спростовує участь обвинувачених у подіях інкримінованого їм злочину.
Більш того, самі обвинувачені в своїх апеляціях зазначають, що знаходились саме в цей час у магазині «Продукти» по вул. Ольшанського, 32 м. Покровська, що спростовує посилання на довідку щодо знаходження ОСОБА_1 на навчанні.
Посилання обвинувачених на те, що мотивом вчиненого є не грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, а помста за події 25.10.2016 року, є безпідставними, оскільки 25.10.2016 року біля магазину «Продукти» відбувся конфлікт між ОСОБА_1 та продавцем ОСОБА_13, яка не знаходилась 26.10.2016 року на місці скоєння злочину.
Про відсутність особистих неприязних стосунків свідчить і посилання обвинувачених в своїх скаргах на те, що вони прийшли до магазину не з’ясовувати стосунки, а купити воду.
Про грубе порушення громадського порядку свідчить умисне знищення майна, яке знаходилось в магазині в наслідок чого потерпілому ОСОБА_11 було спричинено матеріальну шкоду в сумі 319 грн., нанесення ударів потерпілим ОСОБА_5 та ОСОБА_7, які спричинили їм фізичний біль. Такі дії обвинувачених порушили нормальну роботу магазину, не дозволяючи протягом певного часу обслуговувати відвідувачів.
Доводи обвинувачених, щодо відсутності позовів з боку потерпілих до обвинувачених є надуманими, оскільки потерпілі в ході судового розгляду заявляли, що будуть звертатися з позовами в порядку цивільного судочинства.
У відповідності зі ст.ст. 50, 65 КК України особі, що скоїла злочин, покарання повинне бути призначене необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів.
Покарання має на меті не тільки кару, але й виправлення засуджених, а також попередження здійснення нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції врахував всі обставини справи, дані про особу обвинувачених, тому покарання, призначене ОСОБА_1 у виді 1 року обмеження волі з випробуванням 1 рік, ОСОБА_2 у виді 1 року позбавлення волі з випробуванням 1 рік, відповідає вимогам ст. 65 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення обвинувачених та попередження скоєння нових злочинів.
Судова колегія не вбачає підстав для зміни або скасування вироку суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги обвинувачених залишити без задоволення.
Вирок Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 05 вересня 2018 року у відношенні ОСОБА_1, ОСОБА_2, засуджених за ч. 2 ст. 296 КК України, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвалу може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
