Справа № 761/31397/14-к
Провадження №1-кп/761/52/2018
В И Р О К
іменем України
16 листопада 2018 року місто Київ
Шевченківський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретарів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , прокурорів: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_8 , в приміщенні суду під час відкритого судового розгляду кримінального провадження (відомості внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань 20 липня 2014 року за № 12014100100007523) по обвинуваченню
ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Бородянка Київської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, який офіційно не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України,
У С Т А Н О В И В:
Згідно обвинувачення, ОСОБА_8 своїми умисними діями, які виразились у носінні іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 263 КК України.
Так, як вбачається з обвинувачення, ОСОБА_8 , приблизно в вересні 2011 року, перебував на пустирі, що неподалік с. Яхнівка Іванківського району Київської області, де знайшов на землі штик гвинтівки. В цей час у ОСОБА_8 виник умисел на незаконне придбання, без передбаченого законом дозволу, штика гвинтівки шляхом присвоєння знайденого.
Далі, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне придбання холодної зброї без передбаченого законом дозволу, перебуваючи на згаданому пустирі, ОСОБА_8 , шляхом присвоєння знайденого, придбав штик гвинтівки, який в подальшому зберігав без передбаченого законом дозволу за місцем свого мешкання до 20.07.2014.
У подальшому, згідно обвинувачення, 20.07.2014, приблизно о 7 годині, ОСОБА_8 , з метою збуту незаконно придбаного штика гвинтівки, прибув за адресою: АДРЕСА_2 , з вказаним штиком, де, приблизно о 12 годині 11 хвилин, під час спроби збути зазначений штик, був виявлений працівником правоохоронного органу, після чого, приблизно о 12 годині 50 хвилин, під час проведення огляду місця події працівниками слідчо-оперативної групи Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві, згаданий штик гвинтівки у ОСОБА_8 було вилучено.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у пред`явленому обвинуваченні не визнав та пояснив, що 20 липня 2014 року він, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , продавав різний антикваріат, серед якого був клинок, знайдений ним близько двох років тому на території Житомирської області, який він перевіз до місця свого проживання, де і зберігав, при цьому він не знав, що згаданий предмет являється холодною зброєю, на яку потрібно отримати спеціальний дозвіл, оскільки подібні предмети постійно продаються на розкладках.
Дослідивши всі докази по даній справі, суд приходить до висновку про наявність всіх правових підстав для виправдання ОСОБА_8 , виходячи з такого.
Судом досліджено в судовому засіданні висновок експерта №9699 (експертиза проведена у НДЕКЦ при ГУ МВС України) в м. Києві від 31.07.2014, згідно якого предмет, вилучений у ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відноситься до штиків гвинтівки зразка 1891/1930 років СРСР, що є холодною зброєю, при цьому даний штик являється військовою холодною зброєю колючої дії, що призначена для смертельного ураження людини та знаходилась на озброєнні військових та воєнізованих формувань.
Водночас, як пояснив у судовому засіданні експерт ОСОБА_10 , який проводив зазначену експертизу, згаданий штик має кріплення до гвинтівки та не призначений для тримання його в руках, оскільки він не має руків`я, при цьому експерт вказав на наявність технічної помилки у прізвищі ОСОБА_8 в цьому висновку.
Також, в судовому засіданні досліджено висновок судового експерта № 2567/15-33 від 26 березня 2015 року (експертиза проведена Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз), згідно якого, досліджений багнет відноситься до клинкової холодної зброї без руків`я, з пристроєм для кріплення до вогнепальної зброї, він є штиком російського виробництва зразка 1891 року, що використовувався з російськими гвинтівками системи Мосіна зразка 1891 року. Подібні різновиди холодної зброї придатні до використання за призначенням тільки у приєднаному до гвинтівки положенні. Використання досліджуваного багнету за його призначенням у наданому на дослідженні стані не є можливим без очищення відповідних кородованих поверхонь з використанням агресивних хімічних засобів та механічної чистки.
В судовому засіданні експерт ОСОБА_11 , яка проводила зазначену експертизу, пояснила, що використання дослідженого нею штика за призначенням можливо лише при приєднанні його до гвинтівки, а тримання такого штика в руці у вигляді, в якому його надано на експертизу, є перешкодою для його використання, при цьому згаданий стан штика не дозволяє його взагалі прикріпити до гвинтівки, а відтак і використовувати за призначенням.
Також, в судовому засіданні досліджено висновок комісійної судово-трасологічної експертизи (експертиза проведена експертами Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України) № 208/6 від 22.03.2016, згідно якого, наданий на дослідження багнет у відокремленому від гвинтівки вигляді, для ураження цілі не призначений, оскільки конструкцією багнету, передбачено, що перед його застосуванням, він повинен кріпитися до дульної частини ствола гвинтівки Мосіна. Конструкцією наданого на дослідження багнету не передбачено його утримання в руці, при цьому вирішити питання, чи є багнет холодною зброєю неможливо, оскільки він має дефекти експлуатаційного характеру, які не дозволяють віднести його до холодної зброї без проведення динамічних випробувань, які повинні проводитись типовими для найближчого аналогу холодної зброї способом, тобто після кріплення багнету до дульної частини ствола гвинтівки Мосіна.
Як пояснили в судовому засіданні, кожний окремо, експерти ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які проводили згадану комісійну судово-трасологічну експертизу багнету, такий багнет набуває всіх ознак щодо можливості використання за призначенням виключно у приєднаному до гвинтівки стані.
Даючи оцінку наведеним висновкам експертів, з урахуванням роз`яснень, наданих експертами безпосередньо в суді, суд вважає, що в ході судового розгляду не здобуто беззаперечних та переконливих доказів щодо приналежності вилученого у ОСОБА_8 штика гвинтівки до категорії «інша холодна зброя», що є обов`язковим елементом складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України.
Відповідно доп.8.11Інструкції пропорядок виготовлення,придбання,зберігання,обліку,перевезення тавикористання вогнепальної,пневматичної,холодної іохолощеної зброї,пристроїв вітчизняноговиробництва длявідстрілу патронів,споряджених гумовимичи аналогічнимиза своїмивластивостями метальнимиснарядами несмертельноїдії,та патронівдо них,а такожбоєприпасів дозброї,основних частинзброї тавибухових матеріалів,затвердженоїнаказом Міністерствавнутрішніхсправ України від 21.08.1998 № 622 (з відповідними змінами), холодна зброя - предмети та пристрої, конструктивно призначені та за своїми властивостями придатні для неодноразового заподіяння шляхом безпосередньої дії тяжких (небезпечних для життя в момент спричинення) і смертельних тілесних ушкоджень, дія яких ґрунтується на використанні м`язової сили людини.
Таке визначення холодної зброї міститься і в Методиці криміналістичного дослідження холодної зброї та конструктивно схожих з нею виробів, затвердженої Рішенням розширеного засідання секції НКМР Міністерства Юстиції України з проблем трасології та судової балістики із залученням членів Координаційної ради з питань судової експертизи, протокол від 15.01.1999
Також, пунктом 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 26.04.2002 «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями, чи радіоактивними матеріалами» передбачено, що до холодної зброї належать предмети, які відповідають стандартним зразкам або історично виробленим типам зброї, чи інші предмети, що справляють колючий, колючоріжучий, рубаючий, роздроблений або ударний ефект (багнет, стилет, ніж, кинджал, арбалет, нунчаку, кастет, тощо), конструктивно призначені для ураження живої цілі за допомогою м`язової сили людини або дії механічного пристрою.
В той же час, як встановлено в суді, зокрема на основі всіх висновків експертів, штик (багнет), вилучений у ОСОБА_8 , за своїми характеристиками складається з клинка та пристрою для кріплення до ствола і становить собою одне ціле, при цьому будь-яких ознак щодо використання за призначенням без приєднання до гвинтівки вказаний штик (багнет), не має, та, більше того, згідно результатів проведених експертиз за дорученням суду, таке використання штика (багнета) за призначенням можливо тільки у приєднаному до гвинтівки положенні, при цьому, як вбачається з комісійного висновку експертів (№208 від 22.03.2016), конструкцією наданого на дослідження багнету не передбачено його утримання в руці.
Згідно положеньзгаданої Методикикриміналістичного дослідженняхолодної зброїта конструктивносхожих знею виробів(п.2.1.), належність до холодної зброї визначається за наявністю у предмета (пристрою), який знаходиться на випробуванні, сукупності таких загальних криміналістичних ознак:
- призначеності для ураження цілі;
- придатності для неодноразового ураження цілі.
Всі інші предмети (пристрої), у яких повністю або частково відсутня хоча б одна з цих загальних ознак, до холодної зброї не відносяться.
Зазначене, на думку суду, з урахуванням встановлених обставин щодо неможливості утримання штика (багнета), вилученого у ОСОБА_8 , в руці, а й отже його пряме використання (у спосіб утримання в руці) для ураження цілі, очевидно вказує на відсутність всіх згаданих особливих та притаманних холодній зброї ознак, зокрема в частині можливості застосування (саме у відокремленому від гвинтівки вигляді) для ураження живої сили противника, його техніки, спорудження та інших цілей під час ведення бойових дій; озброєння.
В цьому контексті суд звертає увагу і на положення комісійного висновку експертів (№208від 22.03.2016),згідно якого,вилучений у ОСОБА_8 багнет маєдефекти експлуатаційногохарактеру,які недозволяють віднестийого дохолодної зброїбез проведеннядинамічних випробувань,яке повиннопровадитись типовимдля найближчогоаналогу холодноїзброї способом,тобто післякріплення багнетудо дульноїчастини стволагвинтівки Мосіна.
Крім того, як визначено конструкцією складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, кримінальній відповідальності підлягає особа, яка вчинила носіння іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу, і в обвинувальному акті відносно ОСОБА_8 зазначено саме це.
Водночас, зміст обвинувачення в цій частині (носіння холодної зброї) не містить конкретних даних про переміщення, транспортування ОСОБА_8 знайденого штика безпосередньо при собі (в руках, одязі, сумці, спеціальному футлярі, транспортному засобі тощо), а лише має посилання на місце знайдення зазначеного штика та його перевезення до місця свого мешкання до 20.07.2014, без зазначення шляхів перевезення, а також відповідної адреси. Також суд звертає увагу і на те, що місце знайдення ОСОБА_8 штика (с. Яхнівка Іванківського району Київської області) жодним дослідженим в суді доказом не підтверджено, та, більше того, спростовано самим обвинуваченим ОСОБА_8 , який вказав на інше місце виявлення штика (Житомирська область), при цьому про таке місце останній вказував і під час досудового розслідування, зокрема в ході проведення огляду місця події 20.07.2014, і такі розбіжності у встановлений процесуальний спосіб (шляхом зміни обвинувачення) усунуто прокурором не було, незважаючи на те, що, відповідно до ст. 91, 92 КПК України, підлягає доказуванню з боку прокурора, в тому числі і подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).
Що ж стосується інших даних, які містяться у згаданому протоколі огляду місця події з фототаблицею, то вони лише вказують на обставини виявлення у ОСОБА_8 металевого предмету, ззовні схожого на штик-ніж, яке відбулось за адресою: АДРЕСА_2 , що також жодним чином не доводить обставин вчинення останнім злочину, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України.
За таких обставин, на думку суду, відомості, які вказані в досліджених в судовому засіданні і викладених вище доказах, носять сумнівний характер, що не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть випливати із співіснування достатньо сильних, чітких і взаємно підтверджуючих умовиводів або аналогічних неспростовних презумпцій факту (рішення Європейськогосуду зправ людини,справа «Коробовпроти України»№ 39598/03, рішення Європейськогосуду зправ людини,справа «Авшарпроти Туреччини № 25657/94).
Суд звертає увагу на те, що диспозиція ч. 2 ст. 263 КК України фактично є бланкетною, тобто називає ознаки складу злочину, але при цьому відсилає до іншого нормативно-правового акта для встановлення їх конкретного змісту.
Водночас, в пред`явленому ОСОБА_8 обвинуваченні відсутні посилання на закон, який регулює питання надання дозволу на носіння холодної зброї.
Відповідно до ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч. 2 ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Зважаючи на наведене, об`єктивно з`ясувавши всі обставини даної справи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, керуючись вимогами ст. 337 КПК України щодо судового розгляду виключно в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, а також, враховуючи відсутність ініціативи зі сторони прокурора щодо зміни обвинувачення в частині конкретизації та обґрунтування носіння і виду холодної зброї з посиланням на правові акти, в яких закріплений обов`язок отримання спеціального дозволу на певний вид зброї, суд, у відповідності до вимог ст. 368 КПК України, вважає недоведеним, що в діях обвинуваченого є склад кримінального правопорушення, оскільки по-перше, штик, який, відповідно до проведених експертиз з використанням відповідної чинної методики, у відокремленому від гвинтівки вигляді, для ураження цілі не призначений, а тому, на думку суду, не відноситься до холодної зброї, а по-друге, має місце недоведення в судовому засіданні обставин «носіння іншої холодної зброї» ОСОБА_8 без передбаченого законом дозволу, у зв`язку з чим останнього слід виправдати.
На підставі викладеного, керуючись ст. 349, 370-371, 373, 374, 376, 377 КПК України, суд,
У Х В А Л И В:
ОСОБА_9 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України - виправдати у зв`язку з тим, що не доведено, що в діянні останнього є склад кримінального правопорушення.
Речовий доказ штик гвинтівки зразка 1891/1930 років СРСР, який переданий до камери збереження 3-го ВМ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві повернути ОСОБА_8 .
Судові витрати по справі покласти на рахунок держави.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня його оголошення.
Суддя ОСОБА_1
